29.05.2020 р.

Урок-підсумок. Рекомендована література для читання влітку

Увага! Запишіть у робочий зошит СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ ДЛЯ ЧИТАННЯ ВЛІТКУ:

І. Нечуй-Левицький "Кайдашева сім'я".

П. Мирний “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”

І. Карпенко-Карий "Мартин Боруля".

М. Коцюбинський "Тіні забутих предків".

Леся Українка "Лісова пісня"

Веселого вам літа, цікавих книг і приємного читання!

28.05.2020 р.

УРОК-ПІДСУМОК

Бесіда про твори, які вивчалися впродовж року й викликали найбільшу зацікавленість

Відповісти письмово на питання підручника з розділу "Повторення" на ст. 326-329.

Пропоную перевірити, як ви засвоїли матеріал 9 класу, виконавши інтерактивні вправи:

Повторення вивченого з української літератури 9 клас

Портрет літературної героїні . 9 клас

Художні засоби в поезії Шевченка (гра "Перегони")

22.05.2020р.

Контрольна робота № 6

Творчість П. Куліша та Марка Вовчка

Виконати тести на сайті "На урок" за посиланням:
https://naurok.com.ua/test/start/539685

Увага! Тести виконуйте ВЧАСНО, ОДИН РАЗ і під ВЛАСНИМ ПРІЗВИЩЕМ. В іншому випадку вони не будуть зараховані.

21.05.2020 р.

Дистанційна робота

Антилюдяна суть кріпосництва та солдатчини. Образи персонажів - людей із народу та панночки. Авторська позиція у творі

1.     Опрацювати теоретичний матеріал поданий у підручнику, стор. 308-312.

2.     Записати у зошити визначення на с. 311-312 (повість, реалізм, літературний характер).

3.     Написати характеристику образів панночки та Устини.

Домашнє завдання: підготуватися до контрольної роботи (повторити вивчене про творчість П. Куліша та Марка Вовчка, ст. 250-313).

15.05.2020 р.

Вісімнадцяте травня

Дистанційна робота

Марко Вовчок. Життя і творча діяльність. Марко Вовчок як перекладач (Ж. Верна, Г. К. Андерсена, А. Е. Брема). «Народні оповідання»; продовження теми народного життя в повісті «Інститутка»

1.     Переглянути буктрейлер Марко Вовчок:

https://www.youtube.com/watch?v=Ux2Qms67eZc

2.     Переглянути відео за посиланням:

https://www.youtube.com/watch?v=irUGPzn0E8E&feature=youtu.be

3.     Опрацювати теоретичний матеріал поданий у підручнику ст. 293-295.

4.     Прочитати повість «Інститутка, ст. 295-308.

5.     Дібрати й записати заголовок до кожної глави повісті.

14.05.2020 р.

Дистанційне навчання

Непросте життя та романтичні пригоди головних героїв. Порівняльна характеристика образів Якима Сомка та Іванця Брюховецького. Фольклорно-етнографічний матеріал у творі. Оцінка роману Т. Шевченком

1.     Переглянути відео за посиланням:

https://www.youtube.com/watch?v=dzv_PgMHBHM&feature=youtu.be

2.     Написати порівняльну характеристику образів Якима Сомка та Івана Брюховецького, наводячи приклади з твору та цитати на ст. 290-291.

Восьме травня

Дистанційна робота

Привіт, випускники. Я гадаю, що до сьогоднішнього уроку ви всі вже дочитали роман П.Куліша "Чорна рада"!? Пропоную сьогодні відправити мені приватне повідомлення у Вайбер: якщо ви прочитали роман повністю - відправте смайлик, який посміхається; а якщо не прочитали або недочитали - смайлик, який плаче. Дякую.

Як би там не було, рухаємося далі. На сьогоднішньому уроці спробуємо охорактеризувати героїв роману "Чорна рада". Для початку пропоную переглянути буктрейлер

Буктрейлер "Чорна рада"

Якщо ви уважно читали роман, то легко зможете розмістити події роману у правильній послідовності. Додатково перегляньте запропоновані ілюстрації, можливо вони вам допоможуть у виконанні вправи.

Перейдіть, будь ласка, за посиланням та виконайте завдання, скрін виконаного завдання надішліть мені. https://learningapps.org/5087188
Запишіть у зошити сьогоднішнє число, дистанційне навчання. Тема сьогоднішнього уроку: УМР. Твір-характеристика персонажа роману П.Куліша "Чорна рада".

Ваше завдання: обрати одного з персонажів роману, який вам довподоби та написати твір-характеристику. Для допомоги надаю деякі матеріали. Перегляньте відео Характеристика героїв роману "Чорна рада"
Прочитайте додаткові матеріали для твору Характеристика героїв
Пройдіть цікаве завдання Знайди відповідність. Допомогти може ще й матеріал підручника. В творі не забувайте використовувати цитати.
Скріни виконаних завдань (їх 2, виділені червоним кольором) чекаю 04.05.2020.
Твір чекаю до вівторка 12.05.2020

******************************************************************************

Сьоме травня

Дистанційна робота

Пантелеймон Куліш. «Чорна рада»- перший україномовний історичний роман-хроніка. Походження назви твору. Історична основа й авторська уява, романтичність стилю. Інтригуючий сюжет

1. Прочитати роман «Чорна рада» П. Куліша, с. 254-288.

2. Переглянути відео за посиланням:

https://www.youtube.com/watch?v=LejZB19M-98

https://www.youtube.com/watch?v=m86sIcP-Igk

3. Завдання 5, с. 288-290 (письмово).

Можна переглянути фільм, перейшовши за посиланням:
https://www.youtube.com/watch?v=7G5IWmNboFM

***************************************************************************

Тридцяте квітня

Дистанційна робота

П. Куліш – відомий письменник, перший український професійний літературний критик, перекладач, автор підручників для школи, українського правопису

1. Ознайомитись з біографією П. Куліша на с. 250-253, скласти хронологічну таблицю (Дата, події з життя письменника).

2. Виконати завдання 3, с. 253-254 (записати визначення понять «роман», «історичний роман», «роман-хроніка»).

****************************************************************************************************************************

Завдання на 23 квітня 2020 р.

Любі мої дев'ятикласники! Вітаю вас на віртуальному уроці української літератури. Ми закінчуємо з вами вивчати творчість видатного Кобзаря,тому сьгодні ми виконаємо конрольну роботу

Код доступу 238359 використати цей код,

відкривши посилання
join.naurok.ua.Бажаю гарних оцінок!!!!! І будьте здорові))))

Завдання на 17 квітня 2020 р.

Тема. Світова велич Тараса Шевченка

1.Опрацювати статтю підручника "Світова велич Тараса Шевченка" на ст. 249, зробити конспект.

2. Переглянути відео та презентації

3. Записати в зошит 3 вислови відомих людей про Т. Шевченка.

Підготуватися до контрольної роботи по творчості Т.Г.Шевченка!!!

Завдання на 16 квітня 2020 р.

Вітаю вас, мої любі дев'ятикласники та дев'ятикласниці!!!

Сьогодні у нас останній урок по творчості Кобзаря. Тема уроку "Біблійні мотиви у творчості Г.Г.Шевченка. Цикл "Давидові псалми".

Завдання до уроку:

1. Перегляньте відео до теми "Біблійні мотиви у творчості Шевченка" та запишіть словничок (пояснення до слів: псалми, Псалтир).

https://www.youtube.com/watch?v=yT92L46-NjQ

https://www.youtube.com/watch?v=NNxt_4Hdjno

2. Опрацюйте матеріал підручника (стор.206-212) та проаналізуйте запропоновані поезії "Ісаія.Глава 35", "Злоначинающих спини".

https://www.youtube.com/watch?v=ys2BytADdp4

http://ukrlitra.com/analiz-tvoriv-ukrainskykh-pismennykiv/477-analiz-virsha-isaiia-hlava-35-shevchenko

Завдання на 10 квітня 2020 р.

Інтимна лірика поета. Жінки в житті Тараса Шевченка

Переглянути презентації "Музи Шевченкового генія" та "Останнє кохання Тараса Шевченка"

Прочитати поезії Т. Шевченка "Ми вкупочці колись росли", "Росли укупочці, зросли", "Якби зустрілися ми знову", "Ликері", "Поставлю хату і кімнату", "Минули літа молодії", "Якби з ким сісти хліба з'їсти".

Кому присвячена кожна з поезій? Яким постає поет в особистому житті?

Окресліть ідеал жінки, на думку Шевченка (на основі прочитаних творів).

Чому Шевченко так і не зміг знайти собі подругу життя? Чи вплинуло це на його творчість і долю?

Завдання на 27 березня та 9 квітня 2020 р.

Тема сьогоднішнього уроку "Лірика Т.Шевченка періоду арешту й заслання і після повернення з нього. Вірші "Доля", "Росли укупочці".

Пропоную для початку прочитати матеріал підручника на стор. 201-203 та переглянути відео "Шевченко. Період заслання". https://www.youtube.com/watch?v=Cp4ntw6izvo

Прочитайте рубрику "Розмова з долею" та перегляньте відеозапис вірша "Доля" https://www.youtube.com/watch?v=1mJaj8y5OIgПрочитайте поезію самостійно та на наступний урок вивчіть її напам'ять.

Кожен із вас розуміє щастя по-своєму. Які асоціації у вас виникають з цим словом?

Утворіть в зошиті власну "Квітку ЩАСТЯ". Пропоную свою "Квітку ЩАСТЯ"

Тарас Шевченко теж мріяв про щастя, але чи таким воно було для нього яскравим, ви зрозумієте, прочитавши статтю підручника на стор. 205. Утворіть "Квітку ЩАСТЯ" Тараса Шевченка (в зошит).

На завершення уроку прослухайте аудіозапис вірша "Росли укупочці" https://www.youtube.com/watch?v=xQBqHFZcZNg та прочитайте його виразно у підручнику на стор.205.

Чекаю фото ваших "КВІТОК ЩАСТЯ"!!! Будьте щасливими і не забудьте вивчити вірш "Доля" напам'ять.

Завдання на 26 березня 2020 р.

Любі мої дев'ятикласники! Вітаю вас на віртуальному уроці української літератури. Ми продовжуємо з вами вивчати творчість видатного Кобзаря. На сьогоднішньому уроці ми розглянемо ще одну поему про жіночу долю. Запишіть в зошити сьогоднішнє число, тема уроку "Реалістично-побутовий тип втілення жіночої долі в поемі Т.Шевченка "Наймичка".

Для початку прочитайте матеріал підручника на стор.235-236, який допоможе вам більш глибоко зануритися в зміст твору і краще його зрозуміти.

Любов матері всеохоплююча, безкорислива, вона любить усім серцем, усім своїм єством, не задумуючись над тим, як ми за це віддячимо їй. Але про матір ніколи не забувають добрі, чуйні діти. Образ матері живе у серці кожного порядного українця, бо він — один з найсвятіших, найулюбленіших у вітчизняній літературі.

Оберіть один із запропонованих висловів та запишіть його як епіграф до уроку в зошити.

Перед тим як читати твір, прогляньте, будь ласка, буктрейлер Наймичка

А тепер прочитайте поему "Наймичка" за посиланням https://www.ukrlib.com.ua/books/printit.php?tid=763 , зручно вмостіться на своєму робочому місці та прочитайте уважно твір.

Сподобалась поема? Спробуйте проаналізувати паспорт поеми та запишіть його в зошит.

Жанр: ліро-епічна, соціально-побутова поема.(з ознаками реалізму)

Тема: зображення важкої долі жінки-кріпачки, яка вимушена була все своє життя страждати й приховувати своє материнство.

Ідея: засудження тогочасних умов, у яких жінка відчувала себе соціально незахищеною; висловлення співчуття стражданням героїні.

Герої:Ганна,Трохим,Настя, Марко, Катерина, іх діти.

Наступне завдання "Установити відповідність" письмово в зошити

Композиція: Перше знайомство з Ганною

Зав’язка: Журба Насті з Трохимом

Розвиток дії: Підкинуте кимось немовля та поява наймички.

Кульмінація: Перед смертю Ганна відкриває синові Маркові сокровенну таємницю свого життя

Розв’язка: Зомлів Марко….

Наступне завдання Прийом «Кола Вена»

Порівняйте образи Катерини та Ганни.

Катерина натура проста, палка, вразлива...

Наймичка — натура безмірно глибша, любов до дитини така могутня, що перемагає все інше, заслоняє перед нею весь світ, заставляє забути про себе саму.

І на закріплення пропоную пройти тест за посиланням join.naurok.ua , ввівши код 664035

Бажаю гарних оцінок. До наступної віртуальної зустрічі. Головне - не хворійте.

Завдання на 19-20 березня 2020 р.

Тема:Тема жіночої долі у творчості Тараса Шевченка. («Катерина»).Еволюція жіночого образу в поезії Шевченка (записуємо в зошити)

Мета: ознайомити учнів із творами Т.Шевченка, в яких розкрита тема жіночої долі жінки; формувати знання про становище жінки в кріпацькій Україні часів Шевченка, уміння порівнювати різні типи втілення жіночої долі у творчості поета; розвивати вміння висловлювати власну думку та обґрунтовувати її; спонукати до пошукової дія←←←←льності; виховувати почуття національної свідомості, пошанидо жінки в усіх її іпостасях ( жінка-мати, жінка-кохана та ін.)

Тип уроку: закріплення набутих знань.

Епіграф уроку :

… Нічого кращого немає,

Як тая мати молодая

З своїм дитяточком малим.

…І перед нею помолюся,

Як перед образом святим

Т.Шевченко

Хід уроку

І. Вступне слово вчителя

…Нічого кращого немає,

Як тая мати молодая

З своїм дитяточком малим.

Ці слова промовляв Т.Шевченко з особливою святістю, великим трепетом душі, бо жінка – мати дає життя, плекає і підтримує його своєютурботою.Жінка, мати, дружина, годувальниця! Вона – берегиня сімейного вогнища, хранителька нації, її духовності. Адже від матері дитина переймає рідну мову, пісню, віру, звичаї і традиції свого роду, його святині. Саме тому у Т.Шевченка маємо таке поклоніння жінці-матері:

…І перед нею помолюся,

Як перед образом святим

Тієї матері святої.

« Такого полум`яного культу материнства, - писав М.Рильський, - такого апофеозу жіночого кохання і жіночої муки не знайти. Мабуть,ні в одного з поетів світу».

«Наймичка», « Катерина», «Причинна», « Утоплена», «Відьма», «Марія», «Сова», «Слепая», «Мар’яна –черниця» та інші - не випадкові. Саме наймичками, відьмами, совами, сліпими, черницями були жінки в тодішньому суспільстві. Але якою б жінка не була, Шевченко бачив у ній «найвищу красу світу». Поет завжди захоплювався красою жінки, уболівав за її долю, мріяв бачити щасливою. А це бажання було за тих часів майже нездійсненним!Шевченко згадує свою матір, яку дуже рано «нужда та праця» поклали в могилу, свою неньку – сестру Катерину, яка практично довіку залишалася в кріпачках, сусідку Оксану, що підтримувала його у важкі хвилини (« Мені тринадцятий минало…»). Тому так багато в Шевченка творів про жінок. І зображує він їх в романтичному стилі, і в реалістичному, і символічно-узагальненому.

Поет остерігає дівчат, закликає їх бути обачними, берегти свою честь змолоду. Ось такі проблеми й будуть на сьогоднішньому уроці в полі нашого зору.

ІІ. Оголошення теми й мети уроку

ІІІ. Актуалізація опорних знань.

Проблемне завдання

« Візитівка країни»

Діти, уявіть собі, що вам випала велика честь презентувати свою країну десь на світовій арені. Кого б ви назвали візитівкою України, гордістю нації? Чому?

Справді, Україні є ким пишатися, всі люди, яких ви назвали, дуже достойні. Але впродовж кількох століть справжньою гордістю нації є Т. Шевченко.

Ким особисто для вас є Шевченко? Хто він?

Діти, а чому Шевченка називають пророком?

«Читаю Шевченка і лячно мені.

У кожному слові – сьогоднішні дні».

Олег Герман

Відео «Шевченко- пророк» (Випуск ТСН Т. Шевченко пророкував події в Україні https://www.youtube.com/watch?v=w_Epv9fXDZQ)

Завдання

Придивіться уважно, хто з відомих людей цитує Шевченка? (Малкович, Оксана Забужко, Горянський )

Які цитати ви чули?

І на оновленій землі

врага не буде, супостата,

а буде син, і буде мати,

і будуть люде на землі.

А ще слова Шевченка, що стали символом гідності і свободи: Борітеся! Поборете, вам Бог помагає.

Шевченко для усіх століть! Він був зі своїм народом на Майдані, у гущі кривавих подій. Він є зараз із захисниками в АТО, він є вірою і правдою України навіки!

IV.Скласти асоціативну схему “Жінка у творах Шевченка” (записати у зошит схему)

Кохана ← → Мати

Сирота ← жінка →Покритка

↓

Вдова ← Черниця →Наймичка

V. Чи знаєте ви, що?

- Поему «Катерина» було написано 1838 року в Петербурзі. Цей рік був знаковим у долі Шевченка . Чому? (Викуп з кріпацтва)

- Свою «Катерину» Тарас Григорович з великою вдячністю присвятив Василю Жуковському. Чому?

ПАСПОРТ ТВОРУ «Катерина» (основне записати в зошити)

Жанр «Катерина»: ліро-епічна соціально-побутова поема з елементами романтичної поетики, Тема «Катерина»: зображення трагедії жінки-покритки і дитини-безбатченка в умовах тогочасного суспільства. Ідея «Катерина»: висловлення глибокого співчуття до жінки-покритки; засудження жорстокості, підступності, бездушності, розбещеності панів. Герої «Катерина»: Катерина, її батьки, син Івась, москаль. Композиція «Катерина»: композиційно поема складається з 5-ти розділів та епілогу. Експозиція: пролог-звернення поета до дівчат із застереженням не кохатися із москалями; кохання і розлучення Катерини з офіцером. Зав’язка: Катерина залишає рідну домівку за наказом батьків. Кульмінація: зустріч героїні з москалем; її самогубство. Розв’язка: епілог — життєва доля Івася-байстряти, його випадкова зустріч з «батьком».

Проблематика «Катерина»: моральних законів тогочасного суспільства, їхнього недотримання; честі, відповідальності за свої вчинки; любові та страждання; батьків і дітей; краху ілюзій.

Сюжетні лабіринти поеми

Композиція твору

• Вступ — звернення до дівчат-селянок:

Кохайтеся, чорнобриві,

Та не з москалями,

Бо москалі — чужі люде,

Роблять лихо з вами.

Москаль любить жартуючи,

Жартуючи, кине;

Піде в свою Московщину,

А дівчина гине...

• Зав'язка — історія кохання сільської дівчини Катерини і російського офіцера (москаля):

Не слухала Катерина

Ні батька, ні неньки,

Покохала москалика,

Як знало серденько.

Полюбила молодого,

В садочок ходила,

Поки себе, свою долю

Там занапастила.

• Розвиток дії — народження позашлюбної дитини Катерини, батьки виганяють дочку з дому, Катерина йде шукати в Московщину свого коханого, поневіряння її з дитиною на чужині:

Реве, стогне хуртовина,

Котить, верне полем;

Стоїть Катря серед поля,

Дала сльозам волю.

Утомилась завірюха,

Де-де позіхає;

Ще б плакала Катерина,

Та сліз більш немає.

Кульмінація — випадкова зустріч Катерини з військом та офіцером Іваном, який відштовхнуй її та не захотів визнати дитину:

...Вертається, Несе йому сина.

Несповита, заплакана

Сердешна дитина.

«Осьде воно, подивися!

Де ж ти? Заховався?»

Утік..! Нема..! Сина, сина

Батько одцурався!

Розв'язка — самогубство Катерини, Івась, жебракуючи по дорогах зі сліпим кобзарем, знову зустрічаються з «батьком», але той відвернувся від сина:

А пан глянув...одвернувся...

Пізнав, препоганий,

Пізнав тії карі очі,

Чорні бровенята...

Пізнав батько свого сина,

Та не хоче взяти.

Інформаційне гроно

Яка ж вона, Катерина?

(щира, проста, закохана, довірлива, чесна, відверта, безвідповідальна, егоїстка)

Що в імені твоєму?

Катерина – чиста, незаплямована, справжня, непорочна.

-Чи випадково Шевченко дає своїй героїні саме таке ім’я? Як сам автор ставиться до Катерини?

-Погляньмо ще раз на картину Рафаеля і Шевченка, що є спільне? (Ноги)

-На що це вказує? Може, це плагіат?

Займи позицію

Я співчуваю Катерині, тому що…

Я засуджую Катерину, тому що…

Сходинки життя Катерини

Кожна людина впродовж свого життя готується до зустрічі з Богом. Хтось іде до нього і проживає життя гідно. А хтось- від нього, припускаючись гріхів і помилок. Шлях Катерини був непростим і грішним.

У кожної людини своя межа болю і міра розп’яття, у кожного з нас, слабких і беззахисних, є своя межа терпіння, сили волі й віри. Катерина просто переступила свою межу. І тут дуже доречно звучать слова Ліни Костенко:

А як подумать, дівчинко моя ти,

То хто із нас на світі не розп’ятий?

Воно як маєш серце не з льодини,

Розп’яття – доля кожної людини.

Та є печальна втіха: далебі,

Комусь на світі гірше, як тобі.

V. Підбиття підсумків уроку.

1.Слово вчителя.«Не знаю в літературі всесвітній поета, котрий би так витривало, так гаряче і з цілою свідомістю промовляв в обороні жінок, в обороні їх права на повне, чисто людське життя... Не знаю в літературі всесвітній поета, котрий би представив так високо і так щиро людський ідеал жінки-матері». (Іван Франко)

Отже, ще раз повторимо:

образ Катерини – трагічний;

- А чи можлива така доля жінки в наш час?

(У наш час не позбавлений легковажних людей та егоїстів.Однак зараз жінка має соціальний захист у державі, що закріплене статтею конституції про Права, свободи та обов’язки людини і громадянина. Стаття 2 Конституції України с.8).

Учитель: Почалося ХХІ століття. Чи назвуть Вас, ваших дочок і онук прекрасною половиною людства, залежить і від вас самих. Нехай помилки жінок минулого стануть для вас уроком, щоб не знівечилася доля нашого народу в майбутньому. Прийдешнє народів залежить від поваги до жінки.

VIІІ. Домашнє завдання:

1.Скласти характеристику образу Катерини.

2.Скласти план до змісту поеми «Катерина»

3.*написати творчу роботу “І в наш час жінки залишають своїх дітей. Чому?”

4.Переглянути відеоурок 9 клас. Українська література. Вічна тема матері й сина у творах Т. Шевченка “Катерина”, “Наймичка”, “У нашім раї на землі...” (відеоурок)

Завдання на 13 березня 2020 р.

Тема.Т. ШЕВЧЕНКО «І МЕРТВИМ, І ЖИВИМ, І НЕНАРОДЖЕНИМ…». КРИТИЧНИЙ ПОГЛЯД НАЦІОНАЛЬНОЇ ІСТОРІЇ ЗАДЛЯ ПЕРСПЕКТИВИ ЇЇ КРАЩОГО МАЙБУТНЬОГО

(Записуємо в робочі зошити тему уроку)

Мета: виявити культурні й політичні чинники щодо написання програмового твору, з’ясувати його ідейнотематичну спрямованість, пов’язуючи з національною історією; розвивати пам’ять, увагу, критичнее мислення, вміння виразно й усвідомлено читати

твори Т. Шевченка; робити виважені висновки і обґрунтований коментар; виховувати повагу до національних цінностей, здобутків українського народу; шану до історичного минулого рідного краю.

Тип уроку: засвоєння знань і формування вмінь.

ПЕРЕБІГ УРОКУ

І. Організаційний момент.

Емоційна готовність учнів до уроку

ІІ. Перевірка домашнього завдання

Опитування в учнів напам’ять уривку з поеми «Сон» та «І мертвим, і живим, і ненарожденним…». Визначення найкращих виконавців читання поезії.

ІІІ. Актуалізація опорних знань

Літературна вікторина «Всіма визнаний Т. Шевченко»( Усно)

Спростуйте або підтвердить думку:

1. Є. Левінсон — архітектор пам’ятника Т. Шевченку в Києві.

2. Поезія «Гоголю» присвячено видатному українському письменникові, якого Т. Шевченко називає «другом», «батьком».

3. З грецької мови ім’я Тарас означає «талановитий».

4. В. Штенберг, художник, товариш Т. Шевченка, проілюстрував перше видання «Кобзаря» 1840 р.

5. «Наша дума, наша пісня / Не вмре, не загине» — це афористичний вислів вилучений із твору Т. Шевченка «Кавказ».

6. За жанром «Кавказ» — це твір-інвектива, який викриває хижість і облудність колоніальної політики Росії.

7. «Сон» Т. Шевченка — це балада.

8. Тараса Григоровича іноді називали українським Рембрандтом.

9. За картину «Циганка-ворожка» Академія мистецтв наддала Кобзарю звання академіка.

10. Т. Шевченко мав намір перекласти українською в повному обсязі «Слово про похід Ігорів», але встиг відтворити рідною мовою лише два уривка з нього.

11. У 1961 році побачив світ п’ятитомний «Словник мови Шевченка». 12. У ХХ ст. знято три біографічні фільми про Т. Шевченка: «Тарас Шевченко» (1926), «Тарас Шевченко» (1951), «Сон» (1964).

Ключ: «Так» — 6, «Ні» — 6.

Примітка. За кожну правильну відповідь установлюється 1 бал.

ІV. Оголошення теми, мети уроку.

Мотивація навчальної діяльності

V. Основний зміст уроку

Нема на світі України,

Немає другого Дніпра…

Т. Шевченко

Хто не належить вітчизні своїй, той не належить і людству.

В. Бєлінський

1. Вступне слово вчителя про життєву основу твору

«І мертвим, і живим…» було написано у грудні 1845 року в с. В’юнищах, де Шевченко деякий час проживав у маєтку С. Самойлова,— сюди він приїхав з Переяслава у зв’язку з ремонтом будинку А. Козачковського. Т. Шевченко розумів, що для пробудження в українському народі національної і політичної свідомості потрібні освічені люди. Тільки

їхня пропагандистська робота могла підняти й згуртувати трудові маси на боротьбу проти кріпосницької системи, спрямувати їхню громадянську енергію на відродження самостійної державності. Перебуваючи в Україні, Тарас Григорович пильно придивлявся до дворянської та різночинницької інтелігенції. Він прагнув пізнати її інтереси, духовні запити, рівень освіченості, ставлення до історичного минулого та сучасного життя трудового люду.

Виявилося, що більшість дворян — реакціонери. Вони були задоволені політикою самодержавства, вірні йому і зовсім байдужі до громадських справ свого краю, його минулого й сучасного. Їх цікавило тільки особисте збагачення, основним джерелом якого булла нещадна експлуатація кріпосницьких селян, своїх же земляків. Серед інтелігенції були й національно свідомі українці, які любили свій рідний край, цікавилися його історією, бажали добра народові. Але ця частина освіченого класу була відірвана від трудових мас, не згуртована, не мала реальної програми дій. Її протест проти несправедливого ладу зводився до безплідних полемік. Малочисельна й безсила, вона була неспроможна очолити народно-визвольний рух, та й не прагнула до цього. Без політичного керівництва стихійний протест народних мас виливався в бунти, які царат жорстоко придушував. Свої спостереження і роздуми, почуття і настрої Т. Шевченко в яскравій художній формі виразив у творі «І мертвим, і живим…»

2. Опрацювання твору Т. Шевченка «І мертвим, і живим…»( Основне записати в зошити)

2.1. Виразне й усвідомлене читання поезії.

2.2. Тема: показ змодельованого образу національної еліти, якою вона повинна бути, визначення її політичних та морально-етичних поглядів.

2.3. Ідея: утвердження віри народу в перемогу над класовим ворогом; різке засудження схиляння співвітчизників перед буржуазною культурою Заходу; заклик до вивчення кращих здобутків світової науки, культури й літератури.

2.4. Основна думка:

а) Учитесь, читайте, / І чужому научайтесь, / Й свого не цурайтесь…

б) правду треба шукати на власній землі, силу слід черпати, спираючись на свій народ, справжню волю можна здобути в єднанні з ним;

в) інтелігенція України повинна бути разом із народом, просвітити його, написати українську історію і зберегти культуру.

2.5. Жанр: посланіє-звернення до представників панівного класу.

(Послання — віршований або прозовий твір, написаний у формі листа чи звернення до однієї або багатьох осіб.) З цим жанром учні знайомилися під час вивчення творчості

І. Вишенського; Біблії.

2.6. Особливість назви твору.

Мертві — українські поміщики — кріпосники, живі — інтелігенція, про яку поет найбільше говорить у творі, ненароджені — простий народ, поневолений, не готовий до участі в боротьбі. У заголовку цього твору автор звертається не тільки до своїх сучасників, а й до «ненароджених земляків», тобто до наступних поколінь українців — отже, й до нас. Він вчить, що наш порятунок — в єдності всіх сил нації.

2.7. Значення епіграфу до твору.

Епіграфом до твору стали слова з Біблії: «Коли хто говорить: люблю Бога, а брата свого ненавидить — лжа оце». Шевченко таким епіграфом натякає на панів, які експлуатують кріпаків і водночас говорять, що люблять народ. Цим самим поет пору- шує проблему лицемірства, фальшивого патріотизму, що ведуть згодом до зради, утрати своєї національної свідомості.

2.8. Композиція.

Композиційно послання оформлене суцільним ліричним монологом, художній прийом діалогізації надає драматизму та емоційної напруженості деяким рядкам твору. Поет зіставляє сучасне з минулим, заглядаючи і в майбутнє. Перші чотири строфоїди цього твору стосуються дворян-реакціонерів. Слід звернути увагу на рядки такого змісту:

- засудження нещадного визиску кріпаків поміщиками;

- заклик до української інтелігенції, настроєної реакційно, полюбити «найменшого брата» і стати на захист трудового люду в рідному краї;

- викриття показної освіченості дворян, їхнього рабського плазування перед царем;

- картини справедливої помсти.

У другій частині послання Т. Шевченко звертається до української інтелігенції і розкриває негативні сторони її світогляду та діяльності. Найперше він вказує на те, що освічені люди самі не вивчають вітчизняну історію, а лише повторюють псевдонаукові теорії іноземних дослідників. Захоплюючись ідеями слов’янофільства, не усвідомлюють їх основну суть — боротьбу за визволення всіх слов’ян з-під чужоземного поневолювання. Вивчивши

кілька іноземних мов, нехтують своєю рідною. Поет в’їдливо висміює лжепатріотизм цих лібералів, ідеалізацію ними історії України, показує правдиві картини минулого, радить розібратися самим у подіях давнього часу, побачити правду. Гнівно і гостро картає поет ліберальствуючих панків за те, що вони не менше за реакціонерів визискують свій народ, прикриваючись при цьому нібито благими намірами — просвітити його, прилучити до здобутків європейської науки, «повести за віком». У заключному строфоїді поет закликає всіх освічених людей об’єднатися з простим людом, бо тільки згуртування всіх сил нації може привести до визволення України з-під ярма російського самодержавства.

2.9. Ліричний герой і автор у творі.

Ліричний герой послання звинувачує у байдужості до розвитку освіти і національної свідомості свого народу. Він засуджує соціальні верхи за їх глухість до проблем свого народу, навпаки, «гуманісти» за кордоном, удома вони перетворюються на гнобителів свого народу. Їх справжня злодійська сутність спонукає їх до злочинів проти співвітчизників. Саме за таких господ використовує автор метафоричні вирази такі, як «людей запрягають у тяжкі ярма», «орють лихо». Головними їх характеристиками стають епітети «недолюдки», «діти юродиві». Ліричний герой сподівається все ж на краще, він закликає своїх владних і заможних співвітчизників зупинитись, замислитись і дбати про освіту та культуру свого народу. Автор критикує дворян, що шукають правди й волі за кордоном, замість того щоб створювати її у себе на батьківщині. Наче першооснову патріотизму сподівається автор розповісти українським господам. Бо без національного самоусвідомлення та власних високих моральних якостей «великих слов велика сила» не буде дієвою, залишиться тільки словами. Із сатиричною гостротою і емоційною силою автор викриває мучителів свого народу, бажає їм зникнути з обличчя його любимої країни. Розплата за зневажання свого народу обов’язково настане, картина майбутнього «страшного суду» над панами — це є й попередження для недалекоглядних господ. Послання містить також діалог між ліричним героєм і таким собі освіченим паном. Темою цієї розмови стає проблема самобутності історії, традицій, культури українців, зорієнтованість на захід в області культури й освіти. Тому і не має Україна своїх істориків, своїх учених, своїх політиків, бо історію й політику пишуть іноземці («німець»). А іншим панам, слов’янофілам, автор іронічно вказує на їх зрадництво національної самобутності. Бо такі «просвітителі» здатні підкорятись російському цареві, знехтувати своїм народом і його мовою. Причиною такого занепаду історії та культури на Україні автор вважає у відсутності відповідей на питання «…що ми?.. Чиї сини? Яких батьків? Ким? За що закуті?». Т. Шевченко у посланні дає пораду повернутися до свого коріння, завдяки освіті написати свою історію України, її героїчне козацьке минуле. З великим розпачем згадано у посланні гетьманів українських до початку ХVII — XVIII століть: І. Брюховецького, П. Тетерю, Ю.Хмельниченка. Ці недалекоглядні й слабкі політики звели нанівець силу й незалежність України, сварячись між собою, козацька старшина продала батьківщину туркам, польським панам, російським царям. Так і повелося серед нащадків отаких от гетьманів, вони гірше за іноземних загарбників катують свій народ, «розпинають» свою Україну. І у посланні автор пропонує вихід з такого ганебного й неприйнятого для справжнього патріота становища. Слід здобувати прогресивні, корисні знання у іноземців «навчатись і свого не цуратись». І використовувати це знання на благо своєї країни, бо найкраща воля то вдома, найкраща правда також добра вдома. Послання до прогресивних інтелігентів завершується з патетикою і оптимізмом: поверніться до України і вона зрадіє і оживе.

2.10. Обговорення змісту твору.(Усно дати відповіді на питання)

- Кого письменник називає земляками?

- З приводу чого хвилюється автор твору?

- Про що свідчить початок поезії? Чому Т. Шевченко співчуває потомленому люду?

- Який можна отримати врожай на землі «засіяної лихом»? Що мав на увазі поет, так висловлюючись?

- Через що Україна — тихий рай перетворилася на руїну?

- Чому письменник критично ставиться до тих, хто прагне залишити рідну землю і виїхати за кордон?

- Яку думку висловлює автор щодо неповторності рідного краю? (Немає на світі України, / Немає другого Дніпра)

- Кого поет називає «незрячими братами, гречкосіями»? Чим викликана така думка митця?

- Як Т. Шевченко ставиться до тих, хто незважаючи ні на що залишив рідну землю? (Ох, якби не сталось, щоб ви не вертались, / Щоб там і здихали, де ви поросли!)

- Від чого застерігає поет зрадників в Україні? (Схаменіться! Будьте люди, / Бо лихо вам буде. / Розкуються незабаром / Заковані люде)

- Про який суд зазначається у посланні? У зв’язку з чим і над ким він відбуватиметься?

- Що таке прокляття? Кого воно стосується у творі?

- Яке пророкування надає Т. Шевченко тим, хто цурається вітчизняного?

- Що свідчить про перевагу іноземного над українським?

- Про яке історичне минуле зазначає поет? У зв’язку з чим він згадує часи козаччини?

- Яким чином автор дорікає співвітчизникам за те, що вони не пошановують власну гідність і волю?

- Прокоментуйте думку Т. Шевченка: Учітесь, читайте / І чужому научайтесь / Й свого не цурайтесь. Чи є вона обґрунтованою? Відповідь вмотивуйте.

- Як саме поет возвеличує роль матері в житті кожного із нас?

- Про які «діла незабуті» згадує письменник?

- Кого Т. Шевченко називає братами? До чого він їх закликає?

- Через що, на думку поета, «оживає добра слава України»?

- З яким настроєм починав автор твір і закінчив його?

- Чи є актуальною ця поезія сьогодні? Свої міркування обґрунтуйте.

1. Проведення тестового опитування (Письмово в зошитках)

1. За що поет дорікає панству? Вони:

а) багато їдять і сплять; б) не читають класичної літератури;

в) правдою торгують і бога зневажають;

г) байдужі до долі дітей-сиріт.

2. Т. Шевченко називає Україну:

а) Великою руїною; б) пограбованою і приниженою;

в) квітучим раєм; г) дівчиною красунею.

3. Поет у творі критично ставиться до тих, хто:

а) не цікавиться історичним минулим рідного краю;

б) намагається виїхати за кордон; в) зневажає мову;

г) відцурався від народних традицій.

4. Емігрувавши за кордон, українці розшукують там:

а) нові помешкання; б) добро; в) райський куток; г) чарівне диво.

5. Україна у творі порівнюється із:

а) тихим раєм; б) кутком світла і тепла;

в) дивовижною планетою; г) дівочою красою.

6. На думку Т. Шевченка, правду, силу і волю можна відчути виключно:

а) на небі; б) у чужому краю; в) у рідній країні;

г) неподалік від місця, де ти народився.

7. Неповторним для українців у світі є:

а) Сибір; б) Дніпро; в) дивний рай; г) міф про волю.

8. Тарас Григорович у творі, звертаючись до співвітчизників, закликає їх:

а) поважати один одного;

б) писати художні твори про минувшину;

в) вирушити за кордон на пошук щасливої долі;

г) чужому навчатися і свого не цуратися.

9. Зазначаючи про майбутнє покоління, поет:

а) гнівається на них через їх неосвіченість;

б) просить не дурити дітей;

в) висловлює занепокоєність з приводу їх поневолення;

г) вважає марною справу щодо національного виховання дітей і молоді.

10. Якби вчились українці так, як треба, то вони були:

а) належним чином освіченими;

б) шанованими людьми серед інших народів;

в) не цуралися здобутками пращурів;

г) мудрими.

11. Історію Т. Шевченко вважає:

а) поемою вільного народу;

б) заплутаною і чітко не обґрунтованою;

в) домислом і упередженням кожного;

г) недоопрацьованою суспільством.

12. Знаючи всі мови слов’янського люду, письменник дорікає теперішньому поколінню в тому, що воно:

а) намагається залишити українців виїхати за кордон;

б) не вивчають рідної; в) говорять суржиком;

г) не складало віршів і пісень українською.

Примітка. За кожну правильну відповідь установлюється 1 бал.

Х. Домашнє завдання

Опрацювати зміст твору Т. Шевченка «Катерина»;(3-4 рівень- підготувати питання до поеми, малюнки;

Завдання на 12 березня 2020 р.

1. Вивчити фрагменти поем Т.Шевченка «Сон» та «І мертвим, і живим, і ненарожденним…» напам’ять. Зняти на відео виразне читання віршів, надіслати в приватні повідомлення в ФБ чи Інстаграм,Viber.

2. Прочитати «Кавказ». У зошитах написати короткий конспект: історія написання «Кавказу», здійснити ідейно-художній аналіз тексту (тема, ідея, композиція твору, художні засоби). Зробити характеристику образів Прометея, Орла, Колонізатора.

3. Прочитати твір Т.Шевченка «І мертвим, і живим, і ненарожденним…».

Пройти тестування

https://naurok.com.ua/test/t-shevchenko-i-mertvim-i-zhivim-i-nenarodzhenim-kritichniy-poglyad-nacionalno-istori-zadlya-perspektivi-kraschogo-maybutnogo-5637.html

9 КЛАС УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА