8 КЛАС ЗАРУБІЖНА ЛІТЕРАТУРА

УРОК ЗА 12 БЕРЕЗНЯ 2020 РОКУ

УРОК ЗА 17 БЕРЕЗНЯ 2020 РОКУ

УРОК ЗА 19 БЕРЕЗНЯ 2020 РОКУ

УРОК ЗА 24 БЕРЕЗНЯ 2020 РОКУ

УРОК ЗА 26 БЕРЕЗНЯ 2020 РОКУ

ДО ЗУСТРІЧІ ПІСЛЯ КАНІКУЛ!

УРОК ЗА 7 КВІТНЯ 2020 РОКУ

 УРОК ЗА 9 КВІТНЯ 2020 РОКУ

ВИКОНАНІ ЗАВДАННЯ ПЕРЕСИЛАТИ ЗА ЕЛЕКТРОННОЮ АДРЕСОЮ

02121965@ukr.net

УРОК ЗА 14 КВІТНЯ 2020 РОКУ

ДО УРОКУ

УРОК ЗА 16 КВІТНЯ 2020 РОКУ

УРОКИ ЗА 21 КВІТНЯ ТА 23 КВІТНЯ 2020 РОКУ

ПРЕЗЕНТАЦІЯ ДО УРОКІВ

УРОК ЗА 28 КВІТНЯ 2020 РОКУ

УРОК ЗА 30 КВІТНЯ 2020 РОКУ

БІОГРАФІЯ ДО УРОКУ

УРОКИ ЗА 5 ТРАВНЯ ТА 7 ТРАВНЯ 2020 РОКУ

УРОКИ ЗА 12 ТРАВНЯ ТА 14 ТРАВНЯ 2020 РОКУ

ПРЕЗЕНТАЦІЯ ДО УРОКІВ

ВІДЕО ДО УРОКІВ

ВПІЗНАЄШ СЕБЕ

ХАРАКТЕРИСТИКА БУБИ

КНИЖКОВИЙ КОШИК

8 клас, 12.05.2020; 14.05.2020

Тема  уроку: Барбáра Космовська «Буба». Художній світ Б. Космовської. Батьки-діти, діди-онуки. Ідея поваги й любові до людини. Сімейні цінності у творі.

                  Епіграфи:   Сім'я - один із шедеврів природи
                                                                   Джордж Сантаяна
                                     Тільки родина, як зірка єдина
                                     Твій порятунок – надійний причал
                                                                                                                                                                          Вадим Крищенко

Може в житті хтось принаду підкине
У чарівничих, звабливих очах.
Тільки родина, як зірка єдина,
Твій порятунок – надійний причал.

                                                                                         

Ні, не шукай в своїм серці причину,
Якщо зневіра тебе обпече...
Тільки родина у прикру годину
Схилить надію тобі на плече.
Приспів:
Родина, родина – від батька й до сина
Від матері доні добро передам.
Родина, родина – це вся Україна
З глибоким корінням, з високим гіллям.
В морі спокуси є хвилі великі,
Та не забудь у захопленні ти,
Що лиш родина – бальзамові ліки,
Ліки від старості і самоти.
Все відцвітає, і жовкне, і гине,
Вітром розноситься, ніби сміття...

-Що таке сімейні цінності? Які вони в сучасному суспільстві?

 

Усе найкраще, що є на землі, починається з родини. Без неї, як без природи, людство обійтися не може. Мамина ласка, бабусина доброта, дідусева мудрість, тепло хатнього затишку у колі рідних на все життя залишають глибокий слід у душі та серці кожної дитини.

Найважливіше, що є в житті кожної людини – це її родина. Адже родина – це найрідніші, найближчі люди, які допомагають нам у складних ситуаціях, які дарують нам тепло і яких ми дуже любимо. Родина – це безпечний і затишний рідний дім, це наш маленький світ, в якому все дороге, звичне і зрозуміле. Cправжня родина – це більше, ніж просто бути родичами. Це особливе ставлення одне до одного. Це любов, взаємоповага, допомога. Це коли кожна людина унікальна та незамінна, як і те, що вона привносить у сім’ю. Це бабусині казки та смачні пироги, це мамина турбота, батькова допомога. Родина – це коли навіть твоя домашня тваринка – її повноцінний член.
Сьогодні ми будемо працювати над твором польської письменниці Барбари Космовської «Буба», щоб з`ясувати роль родини у вихованні найважливіших цінностей моралі, щоб розібратися, яку сім’ю можна назвати щасливою, як зробити так, щоб в родині всі почували себе затишно та комфортно.

Популярна польська  письменниця Барбара Космовська зізнається, що пише для непростої аудиторії – підлітків. Із молоддю письменниця намагається бути максимально щирою, а тому не боїться на сторінках своїх книжок говорити про складні та болючі речі – розлучення батьків, смерть близької людини, анорексію, першу закоханість, проблеми з алкоголем, бідність тощо. Авторка впевнена, що розуміння світу підлітків, пам’ять про власну молодість та власні помилки – це той спільний «простір», що зближує письменника та юних читачів. Головне, впевнена Барбара Космовська, щоб у підлітковій літературі не було фальші та надмірного моралізаторства.

Послухайте інтерв'ю з письменницею.

Інтерв’ю з письменницею Б. Космовською.

Журналіст:

 –Звідки черпаєте сюжети? Чи герої мають реальних прототипів?

Б. Космовська:

 – Усе вигадую. Хоча без особистого не обходиться. Коли я писала «Бубу», зумисне зробила її маму письменницею, з єдиною різницею, що вона пише фатальні романи. Таким чином я намагалась себе скарикатуризувати. Для виправдання  додам, що я знала, у якій школі і в якому класі вчаться мої дівчата, хоч і не відвідувала батьківські збори.                                     

Журналіст:

 – А хто це робив?

Б. Космовська:

– Я делегувала туди чоловіка, який завжди повертався щасливий і казав, що ще ніколи не бачив стільки добрих оцінок, і що з інших дівчат нічого доброго не  виросте. Мовляв, безхарактерні відмінниці. Він вважав, що не можна бути у всьому кращими. Ми на відміну від дітей були нормальними: я добре знала літературу, чоловік – математику. А вони – добре знають усе, тобто нічого. Хоча згодом вони  таки знайшли кожна свій шлях.

Журналіст:

– Кому даєте читати рукописи?

Б. Космовська:

– Випробовую на доньках. Найчастіше критично читає свіжі рукописи моя старша – Іва, яка професійно займається перекладами. Вона читає те, що я пишу.

Журналіст:

– Доньки в текстах з`являються?

Б. Космовська:

–  Яскравих прототипів доньок у книжках немає.

Журналіст:

– Один з персонажів роману  «Буба» – мама дівчинки-підлітка, відома авторка жіночих романів. Скільки у вигаданій письменниці від реальної Барбари Космовської, авторки жіночих романів?

Б. Космовська:

– На жаль, я не позбавлена недоліків героїні. Колись впіймала себе на тому, що у вирі роботи  недооцінила  життєві проблеми моїх доньок, ба більше, я їх не помітила! Пишучи «Бубу», вирішила звести рахунки з моїм дорослим світом. Не для того, аби його зневажити чи знищити, а тому, що хотіла чесно сказати молодим: іноді ми, дорослі, теж поводимося як діти.

Журналіст:

– Ви спостерігаєте якусь особливу різницю між молоддю українською і польською?

Б. Космовська:

– Мені здається, що сучасна молодь – складна. Непорозуміння між поколіннями часто виникають з речей не завжди від нас залежних. Ми, дорослі, прагнемо для них як краще, але забуваємо, що це краще не завжди таким є. Тому у книжках я завжди шукаю виправдання для молоді, намагаюся показати їх  як  інший тип людей, що живе на трохи  іншій планеті, і варто було б, щоб дорослі опанувати мову, якою на тій планеті спілкуються. Це багато спрощує. Вони втікають в інтернет  лише тому, що наші мови дуже відрізняються. Вони дуже підпорядковані медіа. Ми мали подвір’я  і книжки в бібліотеці, час на фантазії. Їх  будують комп’ютери, ігри, смаки, моди, журнали… Вони обирають маси, а не нас, бо з ними порозуміються, з нами – не завжди. 

Прочитати твір

Читаємо твір

“БУБА: МЕРТВИЙ СЕЗОН” СКОРОЧЕНО

Короткий зміст “Буба: мертвий сезон” розповість про зміни в житті головної героїні.

Мартенси на пенсії Останнім часом Буба була сама не своя, а все через Мілоша, а точніше його захоплення Ребеккою. Після того як він провів тиждень в таборі в Фінляндії, то в кожній його розмові тільки й чулося ім’я Ребекки. Він говорив про неї постійно і Буба розуміла, що програє їй по всім параметрам! Зрештою, вони з Мілошем зараз майже не спілкувалися і Буба перебувала в депресії. Так-сяк її намагався розворушити дідусь, але в нього це виходило не надто добре. Тут ще й Маньчаки прийшли! Пані Віолетта тішилась новим хвостом, що насправді був “причепним”, тобто шинйоном. А пан Вальдемар обговорював невдачі Бубиного тата на телебаченні. Врешті вони навіть виграли сьогодні партію в бридж! Розпродаж почуттів Вдома Бубу чекав черговий скандал. Мама знову витратила купу грошей на корсетики і стрінги. Буба якнайшвидше залишила “поле бою”, тобто вітальню, й зачинилась в кімнаті. Вона саме купила журнал “Врода+” на обкладинці якого було фото тої самої Ребекки. Буба вирішила відпустити Мілоша. Вона склала в коробку всі дрібнички, які нагадували про нього, поклала туди і журнал з Ребеккою, побажала їм щастя і винесла коробку геть. Мама намагалась спокутувати свою провину через те, що на розпродажі “чомусь нічого не виявилось Бубиного розміру” і запропонувала разом сходити на шопінг.

 Курс комп’ютерного лікування Ситуація вдома все більше загострювалась. Мама з татом майже не спілкувались. Тато виглядав розгубленим і навіть не міг самостійно дібрати собі сорочки. Буба намагалась його втішити і якось допомогти, але їй це вдавалось не дуже. Тут ще й дідусь сказав, що шлюб як пасьянс – або складаться, або ні, а частіше він все-таки не складається. Наступного дня в квартиру подзвонили. Виявляється привезли комп’ютер для дідуся Генрика. Батьки Буби почали протестувати проти цього, адже саме їм потрібно було заплатити за нього. Але дідусь пригрозив дати інтерв’ю журналу “Темні справи” про Марисю і Павла і батьки здались. Шарлотка й ковбаска Буба спекла шарлотку і поїхала в гості до Агати. Але подружки вдома не виявилось. Буба думала, що Агата вже мала б повернутися з табору, але її мама відповіла, що ні, але вона передасть Агаті вітання від Буби. Засмучена дівчинка повернулась додому, де баталії продовжувались. Цього разу батьки помирились і об’єднались проти дідуся – їм зовсім не подобалось його нове захоплення. Дідусь Генрик намагався щось довести, але лише повідомив, що записався в університет на курси для літніх осіб і зник в своїй кімнаті.

 Зрази в цирку. От і почалась школа. В перший день навчання Буба йшла в школу як на страту. Біля самої школи вона побачила Йольку, яку на крутій тачці підвіз її новий хлопець – директор якоїсь фірми Ксавер. Звичайно Йольці ще необхідно сказати свому вже колишньому хлопцеві Пшемо Боксу про те, що вони вже не пара, але ж це такі дрібниці! В класі Редбулька представляла учням нового однокласника Сташека. Після школи Бубу наздогнав Адась і розповів, що Агата знаходиться в центрі реабілітації для наркозалежних в який вона сама зголосилася поїхати після того, як поліція знайшла в її сумці наркотики і якісь крадені речі. Буба почала захищати подругу і через це вони з Адасем трохи посварилися. Вдома на Бубу чекав дзвінок від Агати. Дівчата поговорили про проблеми і Буба попросила Агату написати їй. Мама в дивному вбранні циркової наїздниці зібралась презентувати нову книгу “Ув’язнені в сідлі”. Через її дивне вбрання батьки знову посварилися, а більше не через нього, а через пана Протека, який рекомендував Марисі одягнутись саме так.

 Прородинна політика Ввечері завітали Маньчаки на чергову партію в бридж. Вони повідомили надзвичайну новину – у них буде дитина! Усі просто заніміли від здивування, а дідусь Генрик почав жартувати що уже і так все помітно. Але Маньчаки вирішили всиновити дитину. Кпини дідуся над суперниками в бридж тільки продовжились і через це його відіслали в кімнату. Гри не вийшло. Та ввечері Буба сама прийшла до нього, щоб пограти. Але він був надто зайнятий комп’ютерними іграми й перепискою з Лавиною сексу, своїм новим інтернет-товаришем. Новачок і Добавка В школі Новачка не дуже приймали. Він був тихим і зовсім неспортивним, тому хлопці часто з нього глузували, але, на диво, йому було до цього зовсім байдуже й саме це подобалось Бубі. Вдома Буба побачила, що ніхто знову не вигуляв Добавку і пішла з улюбленицею на прогулянку сама. В парку познайомилась з дивним чоловіком за п’ятдесят, що сидів на лавці й потягував пиво. Він виявився дуже ввічливим і одразу сподобав Добавку.

Інтернет-мода й лист від Агати Маньчаки завітали на бридж і “похвалилися” не зовсім вдалими покупками з інтернету: надто дитячою бейсболкою пана Вольдемара і надзвичайно негарними чобітками пані Віолетти. Буба ледь досиділа до кінця партії в бридж, бо чекала поки зможе прочитати листа від Агати. Подруга писала, що зараз живе у тітки і відвідує заняття для наркозалежних. Вона підсіла на наркотики в травні, коли закохалася в Пйотра, який сам був наркоманом. Ще й ситуація вдома з батьком-п’яницею підштовхнула її до такого падіння. Але вона ніколи не була крадійкою. Зараз вона лікується і сподівається, що в неї все вийде, а Буба зможе залишитись її подругою. Бубі навіть соромно стало за те, що вона була такою неуважною до подруги і в своєму коханні зовсім забула про дружбу.

 Завжди може бути гірше Вдома черговий скандал. Тато також “прилип” до свого лептопа і став зовсім байдуже ставитись до своєї роботи у телекрамниці. В усіх своїх бідах він звинувачував дружину. Дідусь тим часом не втручався у ці сварки, бо повністю опинився в тенетах світової павутини. Тут ще й Олька прийшла й повідомила, що вона знову вагітна, а в неї контракт з модельною агенцією! До того ж потрібно віддати Францішека в садочок, а в них так мало грошей! Останню проблему взялась вирішувати Бартошова – вона обіцяла опікуватись Францішеком. Патронові нещасливо закоханих Буба вирішила спитати Стася як йому зміна його прізвиська з Нового на Сироту. Він відповів, що йому навіть трохи подобається. Бубу така повідінка однокласника дивувала і водночас подобалась. Раптом Мілош запросив дівчину на прогулянку до Котанського гаю в суботу. Буба одразу ж погодилась і всі уроки складала список того, що ж потрібно встигнути до суботи. Тим часом вона краще познайомилась із чоловіком з парку. Він захистив Добавку від малого хулігана і за це Буба була йому щиро вдячна. Його звали Клеменсом.

Канарка в блиску слави Буба готувалась до прогулянки з Мілошем і тому вирішила сходити в перукарню, щоб щось змінити. На жаль, фарбування вийшло зовсім невдалим і природній шоколадний колір волосся Буби зник під жовтою фарбою, яка зовсім їй не личила. Вдома всі були просто шоковані з Бубиного вигляду, а мама навіть щиро поспівчувала доньці. В школі Мілош недоречно засміявся і назвав її канаркою-переростком, до того ж відмінив прогулянку, бо з ним погодилась піти Ребекка. Два тести на мужність Від тієї суботи минув тиждень. Ніщо не нагадувало про колишні плани, окрім жовтого волосся Буби. Мілош звернувся до дівчини по допомогу – хотів, щоб вона підготувала замість нього експеримент з фізики, він бо на вихідних буде зайнятий з Ребеккою… Але несподівано Буба йому відмовила. Це була її маленька перемога! Нарешті Мілош зрозумів як по-дурному вчинив з Бубою і навіть перепросив у неї. Дорогою додому Бубу зустріла Йолька і запросила в піцерію. Тут дівчина почала пропонувати Бубі стати її асистенткою і продавати косметику разом з нею. Але, на щастя, Буба тактовно відмовилась.

 Чесна роздача Буба хотіла дізнатись як там справи у дідуся з Лавиною сексу, але він не дуже хотів зізнаватись. Він запропонував онуці чесну роздачу – вона приготує свою смачну яєчню з беконом і зеленню, а тоді він їй все розповість. Почувши замах яєчні з кухні тато теж захотів такої смакоти. Обідали разом і раптом тато згадав, що в гості має приїхати його мама – баба Рита. Сестринські душі Олька прибігла сповістити новину – її таки взяли на роботу в модельну агенцію. Вона була страшенно щаслива! Звичайно ж вона нічого не казала своєму шефові про вагітність, якось потім, пізніше. З її опису Буба зрозуміла, що її шефом є не хто інший, як Ксавер, хлопець Йольки. Це неабияк засмутило Ольку і вона швиденько покинула Бубу. Дідусь таки розповів Бубі про свого інтернет-друга, а точніше, як він думав, подружку. У них виявилось чимало спільного і дідусю все більше й більше подобалось з нею спілкуватись. Звичайно він і сам прикидався чемненькою жіночкою і це його страшенно тішило.

Костюм для Сталіна В школі Адась по секрету повідомив Бубі новину про те, що повертається “та наркоша”. Буба захищала подругу і знову посварилася через це з Адасем. Пан Клеменс, Бубин знайомий з парку розповів їй історію про те, як його ошукав Сталін (прізвисько таке) грою в карти і відібрав не тільки усі гроші, а й найкращий (і єдиний) його костюм. Буба запропонувала відігратися, але пан Клеменс суворо їй заборонив. Та Буба від цієї думки відмовлятись не збиралась. Правління королеви вітамінів Приїхала баба Рита і всі в домі зрозуміли, що про хорошу їжу можна надовго забути. Вона тут же взялась за приготування виключно корисних і вітамінних страв. Ще й почала сваритись з Марисею і Павлом. Дідусь Генрик не забував над нею кепкувати. Пандемія в школі й за столом Користуючись нагодою – голодом, причиною якого стало здорове харчування баби Рити – Буба вирішила доставляти їжу домашнім (татові і дідусеві, які не відлипали від комп’ютерів) з місцевого фастфуду, ще й брати за доставку п’ять злотих. В школі її чекала грізна перевірка з біології вчителькою на прізвисько Пандемія, але Бубу це зовсім не хвилювало. Вона цілком була зайнята проблемами вдома. Під час чергової прогулянки з Добавкою Буба запитала у Клеменса коли саме Сталін буває в барі “Малий Рисьо”. Довідник цікавих фактів та корисних знань. Він ще раз намагався її відмовити від зустрічі з цим шахраєм, але дівчинка стояла на своєму. Операція “Горобинівка” Маньчаки попросили пана Генрика допомогти їм в усиновленні дитини. Їм потрібно було підтвердити, що вони піклуються про нього, щоб їм могли довірити дитину. Дідусь Генрик погодився, але за пляшку Горобинівки. Наступного дня Маньчаки приїхали по нього вранці. Буба з нетерпінням чекала їхнього повернення навіть не знаючи чого очікувати. Ввечері Маньчаки привезли дідуся і вже з вікна кухні Буба побачила, що він ледь не тікає від Маньчаків. Виявилось, що він все зіпсував, бо розповів чисту правду – про їхню гру в бридж і постійне суперництво, підкуп Горобинівкою, кпини і глузування, – загалом зовсім не те, чого сподівались Маньчаки. Розлючені вони поїхали геть. Ролі роздано Буба знову зустрілась з паном Клеменсом і повідомила йому, що має твердий намір зіграти зі Сталіним у бридж. Вона попросила його передати Сталіну це її бажання. Хоч як пан Клеменс цього не хотів, а все ж погодився. Вдома на Бубу чекала велика несподіванка – роман її мами “Ув’язнені в сідлі” вирішили екранізувати! Мама просто не тямила себе від щастя! Вони навіть помирились з татом! Такого Буба ніяк не очікувала.

Несподіванка на цвинтарі Першого листопада Буба разом з Сиротою пішли на цвинтар. Зазвичай дівчина ходила туди разом з дідусем, але тепер він був зайнятий виключно комп’ютером. Несподівано для себе вона побачила Ольку разом з Ксавером. Це їй дуже не сподобалося. Вдома вона намагалась поговорити про це з дідусем, але він знову був зайнятий перепискою з Лавиною. Буба вже не могла цього терпіти тому, нарешті, сказала все, що про це думає. Дідусь зрозумів свою помилку і перепросив. Тут прийшла сама Олька. І вона збрехала – сказала, що ходила на цвинтар з Францішеком. Мама повідомила старшій дочці про екранізацію свого роману і Олька одразу захотіла отримати в ньому роль. Мама пообіцяла домовитись про це. Кому Рив’єра, а кому й кар’єра Йолька повідомила Бубі, що Ксавер запропонував їй провести відпочинок на закордонній Рив’єрі. Дівчина просто світилась від щастя. Буба ж була занепокоєна відвідуваністю уроків Сиротою – останнім часов він став забагато пропускати. Тому Буба запропонувала йому послухати диски в неї вдома і він радо погодився. Вдома ж дідусь і далі переписувався зі своїм другом Лавиною. Так, під цим ніком також ховався чоловік. Пан Генрик саме нарадив йому налагодити стосунки з сім’єю, чим його товариш власне і зайнявся. До Буби прийшов Сирота. Вона зібралась духом і сказала йому, що переживає через його погане відвідування уроків, в нього можуть бути проблеми. Але Стась завірив її, що проблем не буде й у нього все під контролем.

Ера сімейної катастрофи Вдома, попри тимчасове примирення мами й тата, спокійно не було. Дідусь нудився без свого друга Лавини, бабця Рита продовжувала годувати всіх корисною їжею, а Олька приголомшила новиною, що Роберт йде від неї! Разом почали вирішувати цю сімейну драму. Виявилось, що Роберт ревнує дружину до Ксавера. Після спільних умовлянь і заспокоєнь подружжя помирилось. День Народження Мілош покликав Бубу на День народження. Буба здивувалась собі: ще недавно вона готувалась би до цієї події тижнями, а тепер вона навіть не знала чи варто йти. Все ж вирішила піти. Довго обирала подарунок і підписувала листівку. В Мілоша вона виявила, що лише вона одна і є гостею. Це було схоже на побачення. Мілош перепросив у неї через те, що між ними сталось. Буба давно його пробачила, але тепер зовсім не уявляла їх разом.

Перша сутичка зі Сталіним Нарешті бабця Рита вирішила повертатись додому. Усією родиною допомагали збирати їй речі, а тато навіть погодився підвезти її до вокзалу. Якраз в цей вечір прийшов пан Клеменс і повідомив Бубі, що завтра ввечері її чекатиме Сталін. Наступного вечора Буба йшла на зустріч зі Сталіним. Він прийняв її дуже скептично і вже подумки рахував її гроші. Але на диво Сталіну і всій компанії “Малого Рисьо” Буба виграла! Він зажадав відігратись і дівчинка, ніби знехотя, погодилась. Бриджевий турнір у “Малому рисеві” Життя Буби розділилось на денне і нічне. В школі помітили недосипання дівчини і почали робити зауваження. Сирота турбувався про її здоров’я. Вдома ж була ще одна катастрофа – розгромні рецензії на мамин роман, той самий, що мають екранізувати. Але тепер Буба цим не надто переймалась. Головним був турнір. День за днем вона вигравала у Сталіна. Врешті вона забажала костюм. Це був вирішальний “бій”. Вночі тато приїхав у відділок забирати Бубу. Якраз після її виграшу бар “Малий Рисьо” “накрила” поліція і забрали всіх разом з Бубою. Але це були дрібниці. Дівчина була надзвичайно рада своїй перемозі і навіть допити домашніх не зменшили її радості.

 Щасливі зустрічі Настав грудень і все довкола було вкрите снігом. Буба почала думати про подарунки рідним. Дорогою до школи вона зустріла пана Клеменса, який подякував їй за виграний костюм і подарував намисто, ще й переказав вітання від усіх відвідувачів “Малого Рисьо”. І це була не єдина приємність цього дня. До школи нарешті повернулась Агата. Подруги не могли наговоритись! І врешті ще одна новина – Стась йде зі школи. Виявляється він вже давно є студентом університету інформатики, а тепер його преміювали за успіхи стипендією і він їде в Америку! Буба була щиро рада за друга. Вдома ж відбувалось щось дивне. Дідусь зібрався на зустріч з Лавиною сексу, а тато – на зустріч з якимсь редактором. Але тут у Буби зародились підозри і вона, аби їх перевірити, полізла в комп’ютери до дідуся й тата. Виявляється вони увесь цей час переписувались один з одним! Їхнього повернення Буба чекала з нетерпінням. Повернулись вони разом, але своєї зустрічі не видали. Кожен лиш сказав, що зустріч була вдалою. Погода якраз для дружніх розмов. До Буби прийшла в гості Агата. Нарешті дівчата провели час удвох балакаючи про все на світі. В школі Буба помітила, що Йолька якось дивно виглядає – занадто вже засмучена. Дівчата пішли в піцерію і там Йолька розповіла, що лишилась без хлопця. Ксавер сідає до в’язниці! Буба як могла втішала подругу. І, насправді, їй це добре вдалося. Додому прийшли Маньчаки. Вони повідомили, що перенесли усиновлення на більше теплу пору року – тепер-бо занадто холодно, віруси усілякі, алергії. День шахрая Повертаючись додому після школи Буба почула мамин плач. Цього разу привід більш ніж серйозний – ніякої екранізації роману не буде, пан Протек виявився звичайним шахраєм. Він зовсім ніякого стосунку до кінематографу не мав! Мама була в розпачі. Тут ще й Олька прийшла і повідомила, що Ксавер виявився аферистом. Уся його агенція – просто фікція. Мама й донька втішали одна одну. Тато поділився з Бубою дивними спостереженнями – хтось щоранку чистить його машину, до того ж хтось лишив прямо перед дверима гарну ялинку. Буба здогадалась, що це робить пан Клеменс. Зустрівши його дівчинка йому щиро подякувала.

Весільне плаття для Супермена В свят-вечір Буба з друзями зібрались в піцерії. Тут були Мілош і Стась, Агата і Йолька. Остання, до речі, вже зовсім не сумувала – вона знайшла нового хлопця. Друзі обмінялись подарунками і пообіцяли один одному зустрічатись так кожного року. У Буби вдома на свят-вечір завітали Маньчаки і повідомили, що вирішили одружились, а точніше обвінчатись, а свідками запрошували до себе Бубиних батьків – Марисю й Павла.

Троянда замість коропа Вся родина святкувала Різдво. На диво всі були щасливі. Прийшли й Олька з Робертом. Вона повідомила, що підписала контракт на зйомку в передачі “Щаслива вагітність”. Почали обмінюватись подарунками. Пан Генрик подарував дочці й тестю поїздку в Грецію. Він назбирав грошей і вирішив зробити приємне Марисі і Павлу, та й собі, до речі. Буба ж отримала від Мілоша найкращий подарунок – яйце лежня, за яким вони так довго полювали. Дівчина всерйоз задумалась над їхніми стосунками.

 Робота над  текстом.

1. Бесіда на з’ясування первинного сприйняття тексту

 – Які ваші враження від роману ?

 – Що, на вашу думку, буде центром обговорення на нашому уроці? 

2. Бесіда за запитаннями:

 1. Які вічні теми порушені у творі?

 2. Наскільки і для кого ці теми актуальні, суспільно значущі чи

     становлять частковий інтерес?

  З. Які проблеми порушені автором у творі?

  4. Як вирішуються  ці проблеми ?

  5. Як впливає соціальне середовище на дії та вчинки персонажів? 

3. Словникова робота. (Записати в зошити.)

Автобіографія (з грец. –  сам, життя, пишу) – опис автором свого особистого життя; художній життєпис. Від мемуарів або щоденника відрізняється наявністю елементів вимислу та узагальнення. Якщо у художньому творі автор використовував події свого особистого життя як вихідний матеріал, опрацьований ним, такий твір називається автобіографічним.

Символ – предмет або слово, яке умовно виражає суть певного явища (скажімо, хліб-сіль – символ гостинності). Значення символу домислюється, тому його сприйняття залежить від читачів. Символ багатозначний. Порівняно з алегорією символ більш багатозначний, широкий, дає велику свободу тлумачень. В цілому ж алегорія та символ дуже близькі.                                                    

4. Аналіз тексту

  – Що ви дізналися про Бубу? (Буба — ім'я головної героїні, їй 16 років, вона не була ні дуже вродливою, ані дуже негарною, ані дуже високою, ні дуже низькою та аніскілечки не вирізнялася серед своїх ровесників, такі ж самі джинси і мартенси)

 – У непомітної Буби були помітні батьки. Хто вони? (Мати — відома авторка жіночих романів, тато — ведучий сльозливих телевізійних ток-шоу)

  – Чи була Буба щасливою, маючи таких відомих батьків? Чому? Доведіть це текстом. (Буба не була щасливою, навпаки, почувала себе дуже нещасною, тому що її батьки настільки заклопотані, що не мали жодного уявлення про доньчине життя.

« Як твої спра­ви, Бу­бо? Усе га­разд?

Бу­ба по­дума­ла, чи бать­кові спа­ло ко­ли-не­будь на дум­ку, що кож­ну роз­мо­ву він по­чинає од­на­ково. Ніби щой­но по­вер­нувся з да­лекої по­дорожі. За­питан­ня, чи все в неї га­разд, бу­ло за­галь­ним, і аж ніяк не за­охо­чува­ло Бу­бу до звірянь».

«Уро­ки зро­била? — так ре­агу­вав на її по­яву бать­ко, ко­ли пох­му­рий і по­гано по­голе­ний, до­лав шлях зі спальні до ту­але­ту.

Він ніко­ли не че­кав, до­ки донь­ка щось ска­же, тож во­на й не відповіда­ла».

«Не впер­ше ма­ти в при­сут­ності донь­ки роз­мовля­ла са­ма із со­бою, своїм тілом, кол­го­тами й пур­пу­ровим свет­ри­ком. Але во­ни настіль­ки рідко зустріча­лися вдо­ма, що дівчи­на бу­ла вдяч­на їй навіть за пос­тать у дзер­калі, яка час від ча­су зу­пиня­ла пог­ляд на доньці, очіку­ючи схва­лен­ня в та­ких важ­ли­вих спра­вах, як колір шар­фи­ка, кот­рий ма­ти са­ме приміря­ла»).

 - А чи були щасливими такі відомі батьки Буби? (Ні, тому що вони уни­ка­ли роз­мов, брехали, дра­ту­валися, утіка­ли од­не від од­но­го, бо в них не­має ча­су для се­бе, а як­що ви­пад­ко­во зіштов­хнуть­ся, скан­дал за­без­пе­чено. Вони краще почуваються за межами родини, на роботі)

 - Буба почувається нещасною тільки через непорозуміння з батьками? (Ні, вона переживає через нещасне кохання до Адася, з яким вона дружила з дитинства, а він її покинув заради Йольки, найкращої подруги Буби.

«На­решті те, що Адась, той са­мий, з  яким Бу­ба знай­ома з дит­са­доч­ка і яко­го лю­бить, по­чав зустріча­тися з Й­оль­кою. І що він навіть не по­думав піти з Бу­бою на «Міс Сай­гон», хо­ча в неї бу­ли два квит­ки».

«Не­щас­тям на­зива­ла Бу­ба й спра­ву із крип­тонімом «Адась». Бо хло­пець, зда­вало­ся, аб­со­лют­но її не помічав. Як­що й за­питу­вав у неї, то про Й­оль­ку. Як­що ба­лакав, то про Й­оль­ку. А ко­ли дівчи­на ба­чила й­ого на пе­рер­вах ве­село­го й у чу­дово­му нас­трої, то по­руч зав­жди бу­ла Й­оль­ка».

 - Чи можна назвати Йольку справжньою подругою Буби? Чому? (Ні, бо Йолька сміялася над Бубою, використовувала її в своїх цілях, підставляла на уроках, ображала через її уподобання до солодкого.

«По Бубі вид­но, що во­на лю­бить сир­ник, – не втри­мала­ся від злос­ти­вого за­ува­жен­ня Й­оль­ка.

– А по мені вид­но, що я люб­лю Бу­бу. І лю­бити­му навіть тоді, ко­ли во­на пог­ли­нати­ме тон­ну сир­ни­ка щод­ня. З род­зинка­ми, – закінчив Мілош, поз­бавля­ючи Й­оль­ку будь-яких ілюзій»). 

 5. Проблемне запитання. Чого не вистачає родині Буби, щоб вона була щасливою?

         (Можливо, якихось традицій, сімейних цінностей).

1.  Складання таблиці (таблицю записати в зошити)

	Барбáра Космовська «Буба»
Епоха	Друга половина XX ст. , сучасність
Тема	Стосунки з рідними; непорозуміння з подругами; перша нещаслива закоханість; переживання з приводу зовнішності Буби
Ідея	Батьки не завжди є авторитетом, бо вони недосконалі, можуть помилятися, говорити неправду, мати безліч проблем з дітьми
Проблематика	Сімейні цінності, як подолати проблеми в сім’ї та зробити щасливими всіх членів родини
Автобіографіч-ність твору	Автобіографічний
Наявність прототипів	Дідусь Генрик, добре розуміє онуку, підтримує, пишається нею – точнісінька мама Б. Космовської, Буба нагадує саму письменницю

2. То чи з’ясували ми, що таке сімейні цінності? Які вони 
в сучасному суспільстві?

Відповіді записати в зошити.

Сімейні цінності  – це те, що дійсно важливе, цінне, шановане усіма членами родини. Для більшості з нас сімейні цінності однакові: любов, батьківство, вірність, довіра, зв'язок з предками, будинок.

Сімейна цінність – це те, що відрізняє одну родину від іншої, служить надбанням  для нащадків, предметом гордості та поваги до старших поколінь. Сімейні цінності потрібно виховувати саме з раннього віку через розповіді про минуле сім’ї, її історії.

     1. Кожна людина має свою родину. І, навіть, якщо рідна людина лише одна, саме вона може допомогти тобі словом, ділом або просто своєю присутністю.  Ще від самого народження нас оточують по-справжньому рідні та щирі люди. Вони дарують нам своє тепло, любов та турботу. Пам`ятайте, що родина – це найголовніше, її треба берегти, щоб тепле родинне вогнище не згасло і зігрівало вас, щоб завжди у вашому рідному домі панувала радісна, щира й душевна атмосфера, щоб на вас завжди чекали ті, хто готовий допомогти, незважаючи на ваші помилки й недоліки. Адже лише рідні можуть зрозуміти те, що недосяжне для сторонніх. І особисто я вважаю, що жити без рідних і близьких так само неможливо, як без води чи сонця. Оберігайте своє родинне вогнище, не дозволяйте йому згаснути, і тоді ви ніколи не будете самотніми!

Домашнє завдання.

1.   Підготувати розповідь про  сімейні цінності своєї родини. (письмово)

2.   Скласти запитання до прочитаного твору.

УРОК ЗА 19 ТРАВНЯ 2020 РОКУ

8 клас; 19.05.2020.     

КОНТРОЛЬНА РОБОТА №6 ЗА ТЕМОЮ «ЛІТЕРАТУРА XX—XXI СТ.»

Вибирайте варіант і виконуємо роботу.

Варіант І

Початковий рівень

(за кожну правильну відповідь нараховується 0,5 бала)

1. Укажіть, яку літературу представляє А. де Сент-Екзюпері.

а) Американську;

б) англійську;

в) німецьку;

г) французьку.

2. Укажіть, кому присвячено твір А. де Сент-Екзюпері «Маленький принц».

а) Матері письменника;

б) другові письменника;

в) дружині письменника;

г) французьким льотчикам.

3. Укажіть ім'я наставника Джонатана Лівінгстона у творі

 Р. Баха.

а) Салліван;

б) Чіанг;

в) Флетчер Лінд;

г) Чарльз Роланд.

4. Укажіть назву місцевості, де за вироком Зграї опинялися Вигнанці (твір Р. Баха «Чайка Джонатан Лівінгстон»).

а) Далекі Скелі;

б) Коло Ганьби;

в) Неприступна Скеля;

г) Узбережжя Самотності.

Середній рівень

(за кожну правильну відповідь нараховується 1 бал)

5. Напишіть, кому з героїв твору А. де Сент-Екзюпері «Маленький принц» належать слова: «Узнати можна лише те, що приручиш <...>.

Людям уже бракує часу щось узнавати. Вони купують готові речі в торгівців. Але ж немає таких торгівців, що продавали б приятелів, і тим-то люди не мають приятелів».

6. Назвіть ознаки казки у творі А. де Сент-Екзюпері «Маленький принц».

7. Укажіть, які дві системи цінностей протиставлені у творі Р. Баха «Чайка Джонатан Лівінгстон».

Достатній рівень

(за кожну правильну відповідь нараховується 2 бали)

8. Запишіть людські риси, які уособлює головний герой твору А. де Сент-Екзюпері «Маленький принц».

9. Запишіть проблеми, поставлені Р. Бахом у творі «Чайка Джонатан Лівінгстон».

Високий рівень

(за повне розкриття теми нараховується 3 бали)

10. Напишіть невеликий твір-роздум на одну з запропонованих тем.

а) Земля очима маленького принца (за твором А. де Сент-Екзюпері).

б) Чого я навчився від Джоанатана Лівінгстона? (за твором Р. Баха.)

Варіант II

Початковий рівень

(за кожну правильну відповідь нараховується 0,5 бала)

1. Укажіть, як оповідач твору А. де Сент-Екзюпері «Маленький принц» опинився в пустелі.

а) Здійснив вимушену посадку літака через несправність мотора;

б) брав участь в експедиції з пошуку води;

в) брав участь у розвідуальній експедиції з пошуку секретних аеродромів ворога;

г) брав участь у рятувальній операції з розшуку дитини.

2. Укажіть назву астероїда маленького принца.

а) Марс-4;

б) №3251;

в) В-612;

г) астероїд Рожі.

3. Укажіть, яку літературу представляє Р. Бах.

а) Американську;

б) англійську;

в) канадську;

г) німецьку.

4. Укажіть, кого Р. Бах згадує в епіграфі-присвяті до твору «Чайка Джонатан Лівінгстон».

а) Легендарного пілота Дж. Лівінгстона, ім’‎ям якого названо головного героя твору;

б) усіх авіаторів, хто сміливо прямував до мрії, незважаючи на небезпечні перешкоди;

в) маленького принца — героя твору А. де Сент-Екзюпері;

г) справжнього Джонатана-чайку, що живе в душі кожної людини.

Середній рівень

(за кожну правильну відповідь нараховується 1 бал)

5. Напишіть, кому з героїв твору «Маленький принц» належать слова: «У кожної людини свої зорі. Для одних, тих, хто подорожує, вони дороговказ. Для інших це просто маленькі вогники. Для вчених зірки — наукова загадка. Для мого ділка вони золоті. Але всі ці зорі німі. А ти матимеш такі зірки, яких більше ні в кого немає...»

6. Укажіть, які світи протиставлені у творі А. де Сент-Екзюпері «Маленький принц».

7. Назвіть ознаки жанру притчі у творі Р. Баха «Чайка Джонатан Лівінгстон».

Достатній рівень

(за кожну правильну відповідь нараховується 2 бали)

8. Запишіть проблеми, поставлені А. де Сент-Екзюпері у творі «Маленький принц».

9. Запишіть людські риси, які уособлює чайка Джонатан Лівінгстон.

Відповідь: прагнення свободи, незалежності від матеріального світу, самовдосконалення; потяг до високих ідеалів; безстрашність у відкритті нового; вміння любити тих, хто ненавидить і не розуміє тебе.

Високий рівень

(за повне розкриття теми нараховується 3 бали)

10. Напишіть невеликий твір-роздум на одну з тем.

а) Чому треба залишатися дитиною в душі (за твором А. де Сент-Екзюпері «Маленький принц»).

б) Якою була б доля Зграї, якби в ній не було Джонатана Лівінгстона (за твором Р. Баха).

УРОК ЗА 21 ТРАВНЯ 2020 РОКУ

       8 клас; 21.05.2020.

Урок позакласного читання.

ПІДДАТИ ЛЮБОВ ВИПРОБУВАННЮ…

Природа сказала жінці: будь прекрасною,

якщо можеш, мудрою, якщо хочеш,

 але розсудливою ти повинна бути неодмінно.

П’єр Огюстен Бомарше

Англійський історик Джон Роберт Грін писав: «В первый раз в английской литературе мы встречаемся с драматической силой, не только создающей отдельный характер, но и комбинирующий все характеры в определённом сочетании, не только приспосабливающей каждый рассказ, каждое слово к характеру той или другой личности, но и сливающей всё в поэтическом единстве».

·       После Шекспира Чосер самая шекспировская фигура   в английской литературе (Коултон, англійський дослідник)

•                    «Его по праву можно считать первым реалистическим писателем Англии и первым, да, пожалуй, и единственным представителем начальной стадии английского Возрождения, которое только в творчестве Марло и Шекспира достигло зрелости и полного расцвета» (Іван Кашкін).

Поглиблення знань про Джефрі Чосера.

         Джефрі Чосер – «батько англійської поезії» – жив у XIV ст., коли батьківщина його була дуже далека від Відродження, яке прийшло в Англію із запізненням у майже два століття. Аж до Спенсера і Марло в англійській поезії    ніщо не йде в порівняння з «Кентерберійськими оповіданнями» Чосера. Книга, у якій знайшло відображення своє століття, за багатьма ознаками не вкладається у рамки свого часу. Можна сказати, що Чосер, який жив у середні віки, став предтечею реалізму  англійського Відродження, а свої «Кентерберійські оповідання» писав для всіх віків.

          «Кентерберійські оповідання» - найвидатніший твір, збірка віршованих оповідань, створена в останній період життя. В ній поет відходить від алегоричного принципу зображення і звертається до безпосереднього змалювання життя сучасної Англії. За будовою твір подібний до «Декамерона» Дж. Боккаччо. Це також обрамована новелістична збірка, яка відкривається прологом, де описано оповідачів, а далі подано їхні розповіді. Але пролог в «Кентерберійських оповіданнях» має незрівнянно більше значення, ніж у «Декамероні» - у Чосера він є найважливішою і найцікавішою частиною збірки. А одним із найцікавіших «Кентерберійських оповідань» є «Оповідання студента».

Сюжет історії про Грізельду  (за Дж.Боккаччо)

        На прохання своїх підданців маркіз Салуцький одружується, узявши по своїй уподобі просту селянку. Як вона народила йому двох дітей, він удає, ніби велів погубити їх, а потім, говорячи, що вона йому обридла і він хоче одружитися з іншою, приводить у свій дім дочку, нібито се – молода, а жінку проганяє в самій сорочці. Побачивши, як терпеливо вона все те зносить, він вертає її до себе, показує їй уже дорослих дітей і, полюбивши її по-справжньому, шанує сам і всім велить шанувати її як маркізу.

Отже, твори дуже схожі. Джефрі Чосер використав латинський переклад «Грізельди», зроблений Петраркою,  і вільно переказав його в «Оповіданні студента». Проте він створив віршовані оповідання, відмінність яких від «Декамерона» в тому, що всі вони скріплені не лише тематично, а й лірично.

Читаємо твір скорочено.

Двадцять дев’ять паломників збиралися йти в Кентербері, до мощей святого. Вони зустрілися в харчевні, вечеряли і розмовляли. Паломники займалися різними справами в житті і були з різних класів.

Серед паломників був Лицар, який здійснив чимало подвигів, брав участь у багатьох битвах. Він був з сином. Там був ще Лісник, на ньому була зелена одяг, Настоятелька монастиря, охайна і приємна жінка, з нею були Черниця і Священик. Вона спілкувалася з Ченцем. Він був веселий і товстий, він любив полювати. Недалеко від нього сидів Складальник податей. Поруч був Купець. Він був людиною бережливим і багатим. В харчевні були Студент, Шериф (багатий землевласник), який любив випити і смачно поїсти. Неподалік сиділи хороший Кухар, Ткач. Також за столом сиділи Ткаля, Шапочник, майстерний Лікар, милосердний і справедливий Священик, Орач, Оббивальник, Тесляр. Навпроти них сидів Мельник. А поруч сиділи Економ, Пристав, Мажордом. Ще серед паломників були Продавець, Кулачний боєць, Фарбувальник, Шкіпер, Юрист.

Власник таверни порадив прочанам розповідати різні історії в дорозі, ті погодилися.

Лицар перший почав розповідь про Тесея. Він убив злого Креону, уклав в полон його друзів. Вони закохалися в Емілію (сестру дружини Тесея). Тесей дозволив їм битися за руку Емілії. У підсумку, Емілія і Паламон одружилися.

Мельник розповів про те, як студент обхитрив тесляра і отримав його дружину.

Наступний розповідав Лікар про Віргінії. Його дочка була красива. Суддя округу хотів перехитрити Віргінія і дістати його дочка. Але його план не спрацював.

Розповідь Економа завершує твір. У Феба була біла ворона. Він не випускав свою дружину з дому. Поки Феба не було вдома, до неї прийшов коханець. Коли чоловік прийшов додому, ворона все йому розповіла. Він убив дружину, забідкався, прокляв ворону, та стала чорною і втратила свій чудовий голос.

Твір вчить тому, що люди з різних класів з різними характерами, об’єднані однією ідеєю, можуть знайти спільні теми для розмови.

Джеффрі Чосер «Кентерберійські розповіді» – короткий зміст

«Кентерберійські розповіді» – один з найвідоміших творів Джеффрі Чосера. Його план, очевидно, запозичений у «Декамерона» Боккаччо.

Кілька осіб різних станів їдуть або йдуть на прощу в абатство Кентербері; вони зустрічаються в одному з готелів лондонського передмістя Соуерка, домовляються продовжувати подорож разом і за пропозицією господаря готелю вирішують скорочувати час розповідями; це лише легка переробка плану «Декамерона».

Але жива характеристика осіб, що зібралися в соуеркському готелі, і англійського суспільства, цілком належить Джеффрі Чосеру; це передмова до «Кентерберійських розповідей», написана з веселим гумором, показує в Чосера велике мистецтво зображати суспільне життя.

Те ж ми бачимо в оповіданнях, наступних за прологом; вони дуже різноманітні, дотепні, висловлюють глибоке вивчення життя.

Суспільство, що зібралося в готелі, складають за описом Чосера: хоробрий і дуже чесний лицар, який їздив у Пруссію і в Іспанію битися з невірними; син його, витончений молодий чоловік, любитель турнірів, на яких хизується перед дамою свого серця прекрасним озброєнням, майстер співати і грати на флейті, малювати; абатиса, красива жінка, дуже витончена, що має чутливе серце, ніжно пестить своїх собачок, яка вміє говорити по-французьки, втім, не з паризькою, а з англійською вимовою; в вервиці у неї є великий дорогий камінь, на якому вирізано напис «Amor vincit omnia» (любов перемагає все); її проводжають черниця і священик. Серед персонажів «Кентерберійських оповідань» Чосера є і ще представник духовного стану, чернець, у якого такий величавий вигляд, що можна прийняти його за абата.

Він – пристрасний мисливець; у нього в стайні є кілька прекрасних коней; коли він їде верхи, дзвіночки на збруї його коня дзвенять так, як в його капелі при богослужінні; він не особливо цікавиться чернечим статутом або науками, але добрий знавець страв. Крім нього Чосер виводить ще й ченця, що вміє говорити так солодко, що жінки люблять сповідатися у нього; він слухає їх сповідь дуже люб’язно, не накладає суворого покаяння на них за гріхи; тому монастир отримує через нього багато пожертвувань; він чудово вміє випрошувати милостиню на монастир.

Наприклад, він випросив подаяння у вдови, що мала тільки один черевик; гаяти час на розмови з бідняками він не любить, але дружний з сусідніми землевласниками і багатими дамами; він знає всі трактири в місті. До числа інших персонажів «Кентерберійських оповідань» належать:

·         багатий купець в бобровій шапці, гордий своїм багатством, вміє добре говорити про грошові справи;

·         бідний оксфордський студент, погано одягнений, і такий же худий як його кінь, він витрачає всі свої гроші на книги, думає тільки про науку;

·         суддя, пройнятий важливістю свого сану, що знає всі закони та вміє тлумачити їх, який одержує багато грошей через свою юридичну премудрість;

·         багатий землевласник із сивою бородою і червоним обличчям, що показує, що він належить до школи Епікура і любить кубок; кухня і льох у нього чудові, за столом його є місце всякому гостю;

·         сусіди дуже поважають його, і часто він бував шерифом.

Інші дійові особи «Кентерберійських оповідань»:

·         П`ять заможних ремісників, які сподіваються стати міськими старшинами (старшинами). Чосер каже, що це буде приємно і їхнім дружинам, які будуть тоді носити сукню зі шлейфами і яких всі будуть називати madame;

·         кухар, майстер своєї справи;

·         моряк, який не раз провозив повз сонних митних сторожів барила бордоского вина;

·         лікар, що знає багато мікстур, але вміючий лікувати і магічними засобами, який вважає золото зміцнюючими ліками;

·         дама з міста Бата, яка знає багато історій про чоловіків і дружин, які вінчалися в церкві п’ять разів, що мала крім того приятелів, з якими не вінчалася, три рази їздила на прощу в Єрусалим і з власного досвіду знає всі способи викликати любов.

Останній чоловік її читав книгу, в якій говорилося багато поганого про жінок; вона вирвала з книги ці листи; він за це прибив її так, що вона оглухла на одне вухо; у своїх розповідях вона відверто розповідає про свої любовні пригоди. Серед оповідачів Чосера є і хороший священик, все багатство якого становлять добрі справи, не гнобить поселян вимогами десятини, навпаки допомагає біднякам; він не шукає собі вигідної посади в Лондоні, залишається в своєму селищі.

Він істинний служитель Христа, смиренний, бездоганний в житті, поблажливий до слабких, суворий осудник дурних людей; він показує шлях до Христа і сам перший йде цим шляхом.

Цей зображений в «Кентерберійських оповіданнях» хороший священик – очевидно, учень англійського церковного реформатора Уиклифа, до числа послідовників якого належав і Чосер. Разом з ним їде на прощу його брат, працьовитий селянин, істинно благочестива людина. Протилежність цим позитивним персонажам «Кентерберійських оповідань» складають у Чосера:

·         мірошник, кремезний чоловік з рудою бородою, полюбляє битися, пиячити і лихословити, що йде попереду всіх, граючи на волинці;

·         шахрай управитель, який розбагатів віддачею грошей під відсотки;

·         служитель церковного суду, бридка людина з обличчям, покритим болячками, що займається звідництвом. Від нього пахне часником; напившись, він говорить не інакше, як по-латині, повторюючи клаптики судових формул; втім, він дуже поблажливий до тих, хто дає йому хабар, і пояснює їм, чим можна звільнитися від церковних покарань: треба тільки дати хабар єпископу.

З ним йде в Кентербері приятель, продавець індульгенцій, в дорожній сумці якого крім індульгенцій, тільки що привезених їм з Риму, знаходяться дивовижні духовні скарби: покривало Пресвятої Діви, шматок вітрила, колишнього на турі апостола Петра, і ціла купа свинячих кісток; йому нерідко траплялося продажем індульгенцій і цих скарбів отримувати від бідняків в один день більше, ніж вони зароблять в цілих два місяці.

Те суспільство, яке йде в Кентербері і домовилось на шляху туди і звідти розважати себе «Кентерберійськими розповідями», складається з двадцяти п’яти осіб. Чия розповідь буде краще за всіх, на честь того інші дадуть вечерю після повернення в готель, з якої підуть тепер всі разом.

Суддею гідності оповідань вони вибрали господаря готелю, за пропозицією якого вони і вирішили розважати себе в дорозі розповідями. Джеффрі Чосер встиг написати тільки частину задуманого їм збірника; його поетична праця переривається ще на шляху з Лондона в Кентербері.

Число «Кентерберійських оповідань», які він встиг написати, простягається до 24.

За прикладом романтичних поетів, Джеффрі Чосер бере предмети своїх оповідань з різних часів, і людям всіх часів, всіх народностей дає поняття лицарського суспільства. Такий характер має, наприклад, перше оповідання. Це історія Паламона і Аркіта, взята з «Тесеіди» Боккаччо. Її розповідає лицар. У ній діють грецькі герої циклу легенд про Тесея і про похід семи царів на Фіви; але за своїми поняттями, вони середньовічні лицарі, і в храмі Венери знаходяться поруч із зображеннями грецьких божеств алегоричні фігури, придумані авторами еротичних поем XIV століття.

За розповіддю лицаря, благородним і пристойним, слідують розповіді мельника та управителя, жартівливість яких доходить до грубої непристойності. Джеффрі Чосер і в цьому відношенні схожий на Боккаччо. Особливо грубий цинізм оповідань ченця і служителя церковного суду. Як у французьких Fabliaux, звичайним предметом насмішок служать чоловіки, яких обманюють дружини. Така, наприклад, запозичена Чосером з «Декамерона» розповідь купця про старого лицаря, який оженився на молодій дівчині; старий через кілька часу осліп і сам допомагає дружині влізти на грушеве дерево, на якому сидить її коханець. Така ж розповідь моряка про купця, якого обманюють дружина і приятель його, молодий чернець.

«Кентерберійські розповіді» пов’язані між собою більш-менш довгими переходами. Дама з міста Бата, що розповідає любовну історію з циклу легенд про короля Артура, робить довгу передмову, в якій дуже безцеремонно міркує про шлюб взагалі і про свої любовні пригоди.

З інших «Кентерберійських розповідей» чудові:

розповідь сина лицаря про Камбускане, хана сарайського (тобто кіпчапського), який переплутав східну легенду з лицарськими історіями і кінчається запозиченим Чосером з міфів про тварин сказанням про загибель соколиці;

·         розповідь землевласника про прекрасну і вірну Дорігену, запозичена зі старих Бретанських легенд;

·         розповідь лікаря про прекрасну і доброчесну Віргінію, яку вбиває батько для порятунку її честі від насильства;

·         розповідь оксфордського студента про Гризельду, запозичена Чосером не прямо у Боккаччо, а у Петрарки;

·         розповідь ченця про падіння з висоти щастя в погибель.

Чернець починає з Люцифера і Адама, кінчає П’єром Лузіньяном, Барнабо Вісконті та Уголіно делла Герардеска.

Священник, супроводжуючий аббатіссу, розповідає історії про півня і лисицю, запозичені з французької редакції «Рейнеке Лиса» або з новел Марії Французької; управитель – історію про ворону, яка відкрила зраду дружини чоловікові. Потім тут одним з оповідачів є сам Джеффрі Чосер. Господар готелю робить йому докір, що він дивиться в підлогу і мовчить. Чосер відповідає, що готовий розповісти єдину історію, яку знає, і розповідає історію лицаря Топаза; це пародія на фантастичну лицарську поезію того часу, що складалася в повтореннях колишніх поем.

Деякий час персонажі «Кентерберійських розповідей» слухають історію, в якій діють чарівниці, велетні, чудовиська, але господар перериває її оповідання проханням пощадити його вуха і замість цієї безглуздості розповісти щось прозою. Чосер починає «дуже моральну і добродійну історію про Мелибея і благочестиву Пруденцію». Це також пародія, яка осміює педантичну манеру приводити вчені цитати в доказ простих моральних істин.

Велика частина «Кентерберійських розповідей» має тільки мету доставити розвагу, але в деяких є дидактична тенденція. Така, наприклад, розповідь продавця індульгенцій про трьох негідників, які знайшли в лісі скарб і що гинуть від бажання кожного оволодіти ним без розділу з іншими; ця історія служить підтвердженням теми, на яку постійно говорить проповіді продавець індульгенцій:

«жадібність корінь усіх зол». 

«Кентерберійські розповіді» кінчаються промовою сільського священика; це цілий трактат про чесноти та пороки, про благодатну силу таїнств, очищувальних душу від гріхів. «Амінь», яким священик кінчає свою промову, утворює кінець оповідань. До збірки «Кентерберійських розповідей» доповнений епілог, в якому автор, за прикладом Боккаччо, відрікається від усього гріха, що в його творі, але Тіргвейт довів, що цей епілог написаний не Чосером.

Думаємо над відповідями.

-                    Якими ж чеснотами володіла головна героїня порівнюваних нами творів?

-                    Розкажіть про першу зустріч маркграфа Вальтера і Грізельди. Які вимоги пред’явив наречений майбутній дружині?

-                    Чи прийняв вибір свого господаря народ? Що стало цьому запорукою?

-                    Якою дружиною, матір’ю стала Грізельда?Знайдіть підтвердження своєї думки у тексті.

(«Не только по хозяйству все дела

В руках Гризельды спорились отлично,

И в управленье краем, коль была

В том надобность, она входила лично.

Все споры подданных своих обычно

Она умела быстро разрешать,

В сердца враждебные елей вливать».

«Так в обращении с людьми ровна,

Что ангелом они её считали».

«… супругой верной

Она оказывалась вновь и вновь».

«… страстную любовь питала

Гризельда к детям…»).

·       Проблемна ситуація.

- Яким випробуванням піддав чоловік дружину?

(«Немного погодя, – ещё кормила

Гризельда грудью девочку, – сполна

Маркграфа мысль одна заполонила:

Проверить, подлинно ль ему верна

И всей душою предана жена»).

·       Проблемне питання.

-                    Чи треба випробовувати вірність і кохання?

·       «Обери позицію».

-                     Чи виправдовуєте ви дії маркграфа?

-                    Поясніть поведінку Грізельди.

-                    Чи справді народ був невдоволений Грізельдою? Навіщо маркграф нагадав дружині про її походження?

Одна з особливостей оповідань Чосера – це всепрощення. «Все зрозуміти – все пробачити», – гласить народна приказка.

·       Проблемне питання.

-                    Чи простежується ця особливість в «Оповіданні студента»?

-                    Чи вміємо ми все прощати і чи готові до цього?

 Попри ідею всепрощення, Джефрі Чосер ставить  під сумнів вчинок матері-Грізельди, яка готова пожертвувати своїми дітьми на догоду шлюбній покірності. Про це йдеться у «Післямові Чосера».

·        «Обери позицію».

-      Чи може мати віддати своїх дітей на смерть заради любові до чоловіка?

-                    Чи виправдовуєте ви поведінку і вчинки Грізельди?

-                    Які чесноти уславлюють Дж.Боккаччо і Дж.Чосер в образі Грізельди?

(У Боккаччо:

« Аж тепер цілком пересвідчився Гвальтьєрі, яка в нього многотерпелива жінка, що жодні образи й приниження неспроможні захищати її міцної вдачі (знав-бо, що не з нетяму, а з мудрості великої так вона себе поводить), і вирішив нарешті, що настав час вивести її з сієї гіркої муки».

У Чосера:

«Моя Гризельда, – молвил он, – довольно!

Ты чашу горя выпила до дна.

Достаточно тебя терзал я больно;

Подобных мук из женщин ни одна

Не испытала. Милая жена!

Какой ты клад, отныне буду знать я»).

 - У чому ви згодні, а з чим не згодні в поведінці головних героїв порівнюваних творів?

- Як вдалося маркграфу повернути собі дружину, а матері – дітей?

·       Проблемне питання. Чи вірите ви в те, що після такого випробування кохання може бути коханням?

-                    Яку роль, на вашу думку, відіграє той факт, що Грізельда походить з бідної сім’ї? Чи дозволив би собі чоловік таке випробування з дружиною шляхетного роду?

-                     Що ви знаєте про права чоловіків і жінок? Яким чином порушує це питання Чосер?

-                    Вам сподобалося те, що Грізельда, як Попелюшка, із бідної дівчини перетворилася на багату даму. Чи солодким стало життя Грізельди-Попелюшки?

-                    На які роздуми наштовхує нас, читачів, сюжет про Грізельду-Попелюшку?

-                    Чи не краще Попелюшці шукати принца серед рівних собі?

Питань постає багато… І нема на них однакової відповіді, бо ці питання – загальнолюдські. Вони були актуальними XIVстоліття, лишаються актуальними і досі. Чи не в цьому сила митців світового рівня, Джефрі  Чосера і Джованні Боккаччо? Висловіть свою думку.

·       Зіставлення закінчень оповіді про Грізельду.

-               У яких рядках простежується авторська позиція щодо розказаної історії?

(У Боккаччо:

 « Що ж можна нам іще про се сказати? Хіба тільки те, що і в убогі хати сходять часом із небес божисті духи, як і в царських палатах проявляються іноді такі, що їм би свині пасти, а не над людьми владарювати. Хто ще, крім Грізельди, міг би перенести з ясним, не зрошеним слізьми лицем ті суворі нелюдські випробування, через які провів її Гвальтьєрі? Шкода, що не напав він на іншу жінку, нехай би, як прогнав він її з дому голу й босу, знайшла собі когось… та й заробила якось на добру одежу».

У Чосера:

Мы в век живём, на старый не похожий, –

Слабей огонь в сердцах теперь горит,

И потому мой автор говорит:

Не для того, чтоб жёны подражали

Моей Гризельде, дан о ней рассказ.

В смиренье с ней  сравнится ль кто? Едва ли.

Нет, для того, чтобы любой из нас

Был столь же стоек в испытанья час,

Как и Гризельда, рассказал так ярко

И так возвышенно о ней Петрарка.

Коль было столь велико у жены

К супругу смертному долготерпенье,

То богу мы тем более должны

Всегда показывать своё смиренье).

·       Фрагменти  «Післямови Чосера».

Гризельда умерла, и вместе с ней

В могильный мрак сошло её смиренье.

Предупреждаю всех мужей:

Не испытуйте ваших жён терпенье.

Никто Гризельды не найдёт второй

В свое супруге,– в этом нет сомненья.

О жёны благородные, смелей

Своё отстаивайте положенье,

Чтоб ни один учёный грамотей

Не наболтал о вашем поведенье,

Вас уравняв с Гризельдой, и чтоб злой

Чичваче не попасть вам съеденье.

Вам нимфа Эхо – образец: у ней

Всегда на всё готово возраженье.

Невинностью не думайте своей

Оправдывать любое униженье.

Совет даю вам: смелою рукой

На благо всем хватать бразды правленья.

Вы, жёны, что верблюдов посильней,

Не допускайте, чтобы оскорбленья

Вам наносить решался муж-злодей.

А вы, о жёны, слабые в сраженье,

Как львицы, будьте яры, день-деньской

Язык, как жернов, приводя в движенье.

Бояться мужа – глупого глупей:

Будь он в кольчужные закован звенья,

Стрелами острыми своих речей

Пронзишь ты и стальное облаченье.

Вяжи его и ревностью порой, –

И станет за тобой ходить он тенью.

Коль ты красива, на глазах людей

Цвети и надевай все украшенья,

А коль дурна, расходов не жалей.

Чтоб приобресть друзей для услуженья.

Будь весела, как листья лип весной,

А мужу предоставь плач, вой, мученья.

·       Завершення бесіди.

- Визначте, в чому відмінність закінчення оповіді про Грізельду у Боккаччо та Чосера?

- Які поради і настанови жінкам дають автори? Чи слушні вони і сьогодні?

- Чи зустрічаються, на ваш погляд, такі жінки, як Грізельда, серед сучасниць?

- У чому сила «Послесловия Чосера»?

- Висловіть особисте ставлення до Грізельди. 

Образ цієї літературної героїні цікавив багатьох поетів і письменників різних епох.

Образ Грізельди в літературі

•        “Декамерон” Дж.Боккаччо

•        “Кентерберійські оповідання” Дж.Чосера

•        “Книга про шлюб” Альбрехта фон Ейба

•        “Терпелива Грізельда” Джона Філіппа

•        “Балада про терпеливу Грізельду” Делоне

•        “Зразок для одружених жінок і випробування терпіння” Лопе де Веги

•        Трагікомедія К.Гольдоні, комедія Г.Сакса

•        “Грізельда” Шарля Перро

Так, часи змінюються, жінка – теж. Проте питання гендерних прав, випробування почуттів актуальне в усі часи.

А чи людяно це? 

Чи можна забути приниження, недовіру?..

Хіба довіра – це не кохання?..

Чи допустимо жертвувати чиїмось життям заради власного благополуччя?.. Наскільки змінилася сучасна жінка?

 Питання залишаються відкритими. Скільки людей – стільки відповідей і стільки ж різних варіантів  розв’язання будь-якої ситуації.

·       Читання та коментар епіграфа уроку учнями.

Ми завдячуємо Джефрі Чосеру за можливість відчути дух вічних людських питань. Його життя було важким і матеріально не забезпеченим, проте це не завадило створювати такі життєрадісні, сповнені любові до людини твори. Чосер перший серед англійців дав зразки художньої поезії, додав закінченість англійському віршу, довів до високого ступеня витонченості літературну мову. Пізніше, вже за  епохи Відродження Кекстон надрукував текст його творів (1478 і 1484 рр.); Спенсер бачить в творах Джефрі Чосера джерело англійської мови; Сідней звеличив його до небес, Джон Драйден підновив його казки; у XVIII ст.. на його твори звернув увагу Поуп; у XIX ст.. виникає так зване чосерівське товариство «Choucer Society» (1867), мета якого – видання критично перевірених текстів творів Чосера і вивчення його біографії.

-                     Що ж спільного між Боккаччо і Чосером та їхніми творами – «Декамероном» і «Кентерберійськими оповіданнями»?

Спільне між “Декамероном” і “Кентерберійськими оповіданнями”:

•        Запозичення сюжетів.

•        Наслідування у будові книг.

•        Жанрове і тематичне розмаїття.

•        Мовне і стильове багатство.

•        Оповідачі – представники свого часу.

•        Життєрадісний тон збірок.

“Декамерон” започаткував нову італійську прозу, а “Кентерберійські оповідання” – реалістичну літературу Англії.

Після появи «Декамерона» творчість Джованні Боккаччо помітно занепала. Робота Чосера над «Кентерберійськими оповіданнями» у 80 – 90-х рр.. XIV обірвалася, і його творчість невдовзі завмерла.  Але саме їхня творчість стала взірцем для наслідування літераторів подальших поколінь. Зокрема, безпосередніми наступниками цих двох велетнів світової літератури вважали себе письменники-реалісти XIX і XX ст..

·       Робота над  узагальнюючою  таблицею.(записати в зошити)

Аспекти зіставлення	«Кентерберійські оповідання» Дж.Чосера	«Декамерон» Дж.Боккаччо
Епоха	Середньовіччя	Раннє Відродження
Країна	Англія	Італія
Жанр твору	Віршовані оповідання. Це енциклопедія літературних жанрів Середньовіччя	Новели
Тематика	Групи оповідань: 1)«старинные были, благородне сказки, святых преданий драгоценный клад»; 2) «брачная группа»; 3) основна група – самостійні оповідання Чосера	Вісім із десяти днів збірки мають визначені теми: доля, кмітливість, щастя, кохання, винахідливість, доблесть, людська енергія, людина, здатна на шляхетні вчинки  й високі почуття
Ідейна спрямованість	Ця книга про людину свого часу, але для створення нової людини	Прославляється людська винахідливість і дотепність, здатність на шляхетні вчинки й почуття
Історія сюжетів	Сюжети взято з різних джерел: -           з книжок -           усних оповідок -           безпосередньо з життя	Сюжетні схеми запозичені із середньовічних латинських оповідань, східних притч, французьких фабліо. Сюжети оброблені згідно з новими гуманістичними ідеалами
Особливості будови	Обрамована збірка, яка складається з «Загального прологу», малих прологів, самих оповідань. Частина з них має ще й епілог. Оповідачі – 29 прочан, які є представниками майже всіх соціальних шарів суспільства. Вини вирішили відправитись у Кентербері поклонитися мощам святого Томаса Бекета. Під час подорожі прочани за пропозицією Бейлі розповідають різні історії	Складається з обрамлених «Переднім словом» та «Одавторською післямовою» десяти розділів, кожен з яких має інтродукцію і вміщує десять новел. Оповідачі – семеро дам і троє кавалерів, що залишили зачумлене місто, щоб уберегтися від хвороби й весело провести час
Особливості мови, стилю	Основний тон бадьорий і оптимістичний. Сміх – основна, всеперемагаюча сила. Основа книги – її реалізм. Вона включає портрети людей, їх оцінку, їх погляди на мистецтво, їх поведінку. Яскравий живий виклад. Влучна народна мова. В усьому – щирість і свіжість. Простежується контрастність: грубість і бруд – любов, старість – життя, життєва потворність – краса юності, сміх – сльози	Мова – складний конгломерат різних тенденцій. Одна з них – народна жива мова, пересипана прислів’ями, примовками, розмовними зворотами. Дуже міцна в мові риторична течія. Розповідачі і герої вдаються до засобів ораторської мови, наслідуючи найкращі приклади античного красномовства. Життєрадісний настрій збірки контрастує з трагедією чумного міста. Присутні ідилічні описи природи і портретні характеристики персонажів
Значення митця у СЛ	Зачинатель   реалістичної літератури Англії	Зачинатель європейської прози

Д о м а ш н є   з а в д а н н я.

Перечитати конспект уроку.

8 клас; 26.05.2020

  От і добіг кінця навчальний рік. Упродовж нього ви відкрили для себе чимало нових творів, ознайомилися з цікавими фактами із життя письменників, навчилися уважніше читати й глибше розуміти художню літературу. Тепер настав час переконатися в тому, що набуті вами знання насправді ґрунтовні. І перевірити це ви зможете, опрацювавши запропоновані підсумкові запитання й завдання.

Різнорівневі завдання

І. Початковий рівень. Виконати 6 завдань. Правильна відповідь – 0,5 бали.

1. Визначте хронологічні межі Середньовіччя:

а)V-ХV століття;       б)V-VІ століття;      в)Х-ХІ століття.

2. Як у часи Середньовіччя називались мандрівні лицарі-поети?

а)ваганти;           б)трубадури;             в)пілігрими.

3. Хто, на думку Роланда, може найкраще виконати доручення посланця до сарацинів?

 а)Олів`єр;  б)сам Роланд;  в)архієпископ Турпін;  г)Ганелон.

4. Який епізод у поемі «Пісня про Роланда» є кульмінаційним?

а)бій у Ронсевальському міжгір`ї;    б)судовий процес і страта зрадника;

в)перемога Карла і помста за своїх лицарів.

5. Яка з тем є головною у творі «Пісні про Роланда»?

а)зображення лицарської звитяги, поетизація війни, кривавої міжусобиці;

б)зображення боротьби проти іновірців за рідну землю, християнську віру, короля;   

в)зображення подвигів франкських лицарів на честь короля, держави, Прекрасної Дами.

6. Який герой «Пісні про Роланда» є втіленням мудрості і справедливості?

а)Роланд;    б)Олів`єр;    в)Турпін;    г)Карл.

7. Твором усього життя Данте був твір:

 а)»Метаморфози»;   б) «Божественна комедія»;     в) «В своїх очах вона несе кохання…»

8. «Якби ж ми переплавити могли ті лати на орала для землі», - писав     Ду Фу у вірші:

 а) «Весняний краєвид»;  б) «Печаль на яшмовому ганку»;  в) «Пісня про хліб і шовк»;  г) «Призахідне сонце навіює думки про гори».

ІІ. Середній рівень. Виконати 3 завдань. Правильна відповідь – 1 бал.

1. Сонет – це …

2. Рубаї – це …

3. Назвіть видатних представників середньовічної літератури Заходу.

4. Хто зробив найбільший внесок у розвиток жанру рубаї?

5. Укажіть основні теми і мотиви лірики Лі Бо.

6. Назвіть видатних представників середньовічної літератури Сходу.

7. Хто є засновником жанру рубаї?

8. Укажіть основні теми і мотиви лірики Ду Фу.

ІІІ. Достатній рівень. Виконати 2 завдань. Правильна відповідь – 1, 5 бали.

1. Назвіть риси характеру графа Роланда.

2. Які жанри притаманні персько-таджицькій поезії?

3. Назвіть автора поетичних рядків, укажіть жанр:

     Всі таємниці пильно зберігай,

     Щоб не дізнався нелюд і шахрай.

    І зваж: як з іншими ти поведешся,

    Того від інших і собі чекай.

ІV. Високий рівень. Виконати 1 завдання. Правильна відповідь – 3 бали.

1. Твір-мініатюра на тему: «Данте – політик і Данте – поет».

2. Твір-мініатюра на тему: «Ліричний герой сонетів Данте Аліг`єрі».

3. Розкрийте зміст рубаї Омара Хайяма:

     Недоброзичливість ніколи не могла

      Узяти верх: до злих вертались їх діла.

     Я зичу тобі благ – ти зла мені бажаєш:

     ти благ не діждешся, я не побачу зла.

            8 клас; 28.05.2020

Повторюємо, узагальнюємо, згадуємо!

Літературний диктант “ В. Шекспір «Ромео та Джульєтта» ”

1. Яке літературне джерело є основою сюжету трагедії В. Шекспіра «Ромео та Джульєтта»?

2. У якому місті розгортаються події, описані в трагедії?

3. На фоні (тлі) якого основного конфлікту змальовуються події твору?

4. Кого з персонажів п’єси сеньйора Капулетті характеризує як «найкращу квітку в квітниках …»?

5. Де відбувається перша зустріч Ромео та Джульєтти?

6. Хто з дійових осіб трагедії на початку твору так характеризує Ромео?

                        Він мовчазний і потайний безмірно,

                        Так неохоче розкриває серце…

7. Кому з героїв трагедії належать ці слова?

                        Лише твоє ім’я – мій ворог лютий;

                        А ти – це ти…

8. За що князь Ескал засудив Ромео на вигнання?

9. Хто розповів мешканцям міста всю правду про Ромео та Джульєтту?

10. Сформулюйте головну думку трагедії «Ромео та Джульєтта».

11. Хто у творі є носієм нових гуманістичних поглядів?

12. В чому полягає «шекспірівське питання»?  

                                         ІІ варіант

1. Що в перекладі означає прізвище Шекспір?

2. Чому В. Шекспір починає свою трагедію з Прологу, монологу Хору?

3. Сформулюйте тему трагедії В. Шекспіра «Ромео та Джульєтта».

4. Хто з героїв драми виступає проти міжусобиць та родової помсти?

5. Кому з дійових осіб трагедії належать ці слова?

                        Кохання принесло мене на крилах,

                        І не змогли цьому зарадить мури;

                        Кохання може все і все здолає…

6. Хто є найбільш комічним персонажем трагедії ?

7. Як змінюється Ромео під впливом кохання до Джульєтти?

8. Як миряться між собою Монтеккі та Капулетті після смерті своїх дітей?

9. Які вічні проблеми порушує В. Шекспір у цій трагедії?

10. Чому протиставляється кохання героїв у п’єсі ?

11. Вкажіть сцену трагедії, яка свідчить , що ненависть між двома родами живе і у серцях молодого покоління?

12. «Повість про Ромео та Джульєтту» автор називає …

Різнорівневі завдання

І-ІІ.  Початковий та середній рівні.   Виконати 6 завдань.

Правильна відповідь – 1 бал.

1. Де зародилося мистецтво бароко?

 а)в Україні;   б)в Італії;    в)у Франції.

2. Укажіть країну, де виник класицизм: 

а)Англія;     б)Франція;     в)Італія;     г)Іспанія.

3. Укажіть переклад слова «бароко» з італійської мови:

а) занепад, розклад;  б)мушля неправильної форми;   в)вигадливий, химерний.

4. Бароко було добою панування: 

а)гуманітарних наук;     б)природничих і точних наук;        в)філософських наук.

5. Провідне мистецтво епохи бароко:

а)живопис;       б)література;      в)архітектура.

6. Пріоритетними для класицистів були інтереси:

 а)людської особистості;     б)церкви;    в)монархічної держави.

7. Естетичним підґрунтям класицизму є:      

а) «Поетика» Арістотеля;  б)філософія Рене Декарта;           в)драматургія П. Корнеля.

8. Перший художній напрям, який охопив практично всю Європу, - це…

а)класицизм;   б)романтизм;   в)бароко.

9. Найулюбленіший жанр митців класицизму – це…

а)трагедія;        б)комедія;       в)байка.

10. Закон трьох єдностей в драматургії класицизму – це єдність:

а)місця, часу, персонажа;  б)місця, часу, дії;     в)теми, персонажа, сюжету.

11. На думку Журдена, його доньці для повного щастя бракує: 

а)порядного чоловіка;   б)багатства;   в)титулу;   г)знайомств при дворі короля.

ІІІ.  Достатній рівень.   Виконати 3 завдання. Правильна відповідь – 1 бал.

 Завдання з вибором кількох правильних відповідей.

1. Укажіть риси характеру Журдена:  

а)інтелігентність;    б)брутальність;      в)самозасліпленість;        г)довірливість;    д)чемність;    е)освіченість.

Розгадуємо кросворд.

С

Е

Р

В

А

Н

Т

Е

С

Завдання по горизонталі:

1.Батьківщина Сервантеса.

2.Іспанське морське судно, на якому служив Сервантес.

3.Безправне становище, яке пережив Сервантес у полоні.

4.Папський посол в Іспанії, у якого служив Мігель.

5.Сервантесу довелося працювати збирачем ….

6.Ім’я  Прекрасної Дами Дон Кіхота.

7.Справжнє прізвище Дон Кіхота.

8.Жанр твору Сервантеса «Подорож на парнас».

9. Кінь Дон Кіхота.

 Література на літо:

1.    Джонатан Свіфт «Мандри Лемюеля Гуллівера».

2.    О. С. Пушкін «Євгеній Онєгін».

3.    Оноре де Бальзак «Гобсек».

4.    Генрік Ібсен «Ляльковий дім».

5.    Кіно Майкл Морпурго «Бойовий кінь».

6.    Рей Бредбері «451 градус за Фаренгейтом»

7.    Ерік Сігел «Історія одного кохання».

Гарного відпочинку, але не забувайте про повторення та перегляд матеріалів уроків!!!