ДИСТАНЦІЙНЕ НАВЧАННЯ: 6 КЛАС ІСТОРІЯ

Тема: Імперія Александра Македонського.
Дата: 13.03.2020
Мета: ознайомити учнів зі Східним Походом Александра Македонського, визначити його основну мету та наслідки; дати поняття еллінізму; розвивати увагу, пам'ять, мислення, вміння аналізувати візуальні джерела та історичні документи; навички роботи з історичною картою; виховувати інтерес до вивчення теми.

Хід уроку

I. Організаційний момент.

II. Актуалізація опорних знань. Перевірка домашнього завдання.

1. Тести.

1) Із кого формувалися македонські фаланги?

А) найманців Б) рабів В) землеробів та скотарів Г) кінноти

2) У якому століття грецькі поліси спіткала криза?

А) 5 ст. до н.е. Б) 4 ст. до н.е. В) 3 ст. до н.е. Г) 2 ст. до н.е.

3) Укажіть хронологічні межі правління Філіппа ІІ.

А) 359-336 рр. до н.е. Б) 459-446 рр. до н.е. В) 338-336 рр. до н.е. Г) 336 – 323 рр. до н.е.

4) Що створив Філіпп ІІ, щоб тримати знатних македонців у покорі?

А) в’язниці Б) школи В) театри Г) храми

5) Кому належать слова: «віслюк, навантажений золотом, здобуде будь-яку фортецю»?

А) Леоніду Б) Дарію І В) Александру ІІІ Г) Філіппу ІІ

6) Кого було зображено на монеті Філіппа ІІ?

А) Філіппа ІІ Б) Аполлона В) Зевса Г) Ареса

7) Хто виступав проти об’єднання Греції з Македонією проти Персії?

А) Перікл Б) Клісфен В) Демосфен Г) Леонід

8) Який із грецьких полісів відмовився брати участь у війні проти Філіппа ІІ?

А) Афіни Б) Спарта В) Мегари Г) Коринф

9) Поблизу якого міста відбулася битва 1 вересня 338 р. до н.е.?

А) Філіппи Б) Мікени В) Херонея Г) Коринф

10) Яке слово, у перекладі з грецької, означає «політичне верховенство»?

А) демократія Б) тиранія В) правління Г) гегемонія

11) Ким був Александр ІІ Філіппу ІІ?

А) братом Б) дядьком В) сином Г) внуком

12) Кому належать слова: «Чи не глупство радити, щоб людина , яка все робить і терпить в ім’я слави, сама себе позбавила свідків цієї слави»?

А) Філліпу ІІ Б) Демосфену В) Александру ІІІ Г) Дарію І

(відповіді у робочих зошитах, можна скидати скриншоти у вайбер або перевірю в школі після закінчення карантину)

1. Вправа «Вірю, не вірю».

· Цар Персії злякано втік із поля бою.

· Одна з найбільших битв давнини відбувалася на території Іраку.

· Александра Македонського вбив слон.

Сьогодні ми дізнаємося з вами відповіді на ці запитання та ще багато інших.

III. Вивчення нового матеріалу.

В умовах кризи серед грецьких політиків стає популярною ідея походу на Схід проти Персії. На той час перська держава йшла до занепаду. Підготовку до східного походу здійснював ще Філіпп ІІ. Його син Александр Македонський не тільки продовжив підготовку походу а й здійснив його.

Тож навесні 334 р. до н.е. Александр на чолі війська вирушив у похід проти Персії. Похід було проголошено як помсту за руйнацію храмів під час походу Ксеркса. На той час Персією правив Дарій ІІІ. Біля річки Гранік армія Александра розбила передові сили персів. Після цієї перемоги він легко оволодів малоазійськими полісами, частина з яких зустрічала його як визволителя.

В 333 р. до н.е. армія Александра вирушила на завоювання Сірії. Біля містечка Ісс Александр знову розбив персів ,не зважаючи на значну кількісну перевагу останніх. Дарій ІІІ утік, а його мати, дружина та дві доньки потрапили в полон.

Александр захопив Сирію та Фінікію. Найдовше трималося містечко Тіра (січень – травень 332 р. до н.е.). Щоб захопити містечко, йому довелося засипати протоку, яка відділяла острів від берега.

Далі Александр вирушив до Єгипту. Тут його зустріли як визволителя і коронували як фараона. У 330 р. до н.е. в західній частині долини річки Нілу було засновано місто Александрія.

1. Робота з візуальним джерелом (с. 130 підручника)

· Розгляньте зображення.

· Якими рисами наділив художник Александра?

Наступну перемогу над персами Александр одержав під Гавгамелами на річні Тигр(1 жовтня 331 р. до н.е.). Перська армія була вдвічі чисельніша за македонську. Проте це не допомогло їм. Дарій ІІІ знову втік з поля битви та зупинився у місті Мідії. Александр захопив Вавилон, Сузи, Персеполь. По дорозі до Парфії Дарія ІІІ вбив його воєначальник. Александр став спадкоємцем його держави. Новообраний цар мусив шукати підтримки у місцевої верхівки. Адже греків і македонян обурювали вимоги Александра падати перед ним на коліна та цілувати край його одягу. Александр наказав карбувати нові срібні монети. Було побудовано нові міста. Поширював на Сході нові досягнення землеробства, доводив переваги європейського шлюбу, переконував не вбивати своїх літніх батьків, шанувати матерів.

2. Робота з історичною картою. (с.128 підручника)

· Розгляньте карту. Знайдіть Македонію. Порівняйте територію Македонії з територією держави, утвореної після походів Александра.

· Яка битва відкрила греко-македонському військові шлях у глиб Малої Азії?

· Де відбулася битва ,після якої Александр здійснив похід на Сирію, Фінікію та Єгипет?

· Де відбулася вирішальна битва, що призвела до падіння Перської державі?

3. Самостійна робота з текстом підручника (с. 128-132 підручника).

· Куди вирушив Александр 327 р. до н.е.?

· Де відбулася битва, у якій Александр Македонський розбив військо царя Пора?(

· Що використовувало військо Пора?

· У якому році відбулася ця битва?

· Чому армія Александра відмовилася йти далі?

4. Коли та чому помер Александр Македонський?

Унаслідок східного походу Александра Македонського було створено нову світову державу. До неї входили Македонія, поліси Греції, Єгипет, Близький Схід та Середній Схід. До керування такою величезною державою, Александр передава владу діадохам (наступникам). Після смерті Александра, між його соратниками почалася запекла боротьба за владу. В результаті велика імперія розпалася на держави, влада у яких була зосереджена в руках греків та македонян. Ці держави називають елліністичними, а період їх існування – еллінізмом.

Еллінізм – період в історії країн Східного Середземномор'я, з 323-го до 30 рр. до н.е., коли на місці імперії Александра Македонського виникли незалежні держави.

IV. Підсумки уроку.

Робота з хронологічною таблицею.

· На основі почутого складіть хронологічну таблицю Східного походу Александра Македонського.

V. Домашнє завдання.

1) Опрацювати § 41 підручника

2) Підготувати повідомлення про Александра Македонського

Тема уроку: Еллінізм

Дата: 18.03.2020

Мета уроку: познайомити учнів з історією елліністичних держав, що виникли після розпаду держави Александра Македонського, із внеском народів країн Східного Середземномор’я у світову культуру; розвивати навички роботи з історичними текстами, використання додаткової літератури, встановлення причинно-наслідкових зв'язків; вміння критично мислити, висловлювати власну думку; виховувати у школярів толерантність, повагу до загальнолюдських цінностей та почуття прекрасного.

ХІД УРОКУ

Перевірка домашнього завдання

На минулому уроці ми ознайомилися з діяльністю македонського царя, полководця Александра Македонського та новим періодом в історії античності – еллінізмом.

Історична вікторина

1) Із якою державою розпочав війну Александр Македонський?

2)Коли Александр Македонський розпочав свій Східний похід?
3) Де відбулася перша битва перської армії з македонською?
4) Де відбулася битва в 333 році до н. е.?

5) Де відбулася вирішальна битва армій Александра та Дарія ІІІ?

6) Куди вирушила армія Александра після походу до Середньої Азії?

7) Коли помер Александр Македонський?

8) Хто керував частинами держави Александра Македонського?

Визначте за описом, про яку битву Александра Македонського йдеться

«У Мазака, перса, якого Дарій поставив сатрапом, не було власного війська, і він, дізнавшись про результат битви при Іссі, про ганебну втечу Дарія і захоплення Александром Сирії, Фінікії і значної частини Аравії, без перешкод впустив Александра до країни та її міст».

( відповіді можна скинути у вайбер або перевірю у школі після закінчення карантину)

Вчитель. Після смерті Александра Македонського його держава розпалася на три окремі держави: Македонію, куди ввійшла і Греція, Сирію, і Єгипет. Вони називалися елліністичними, тобто «схожими на грецькі».

Протягом всієї доби еллінізму стрімко розвивалися елліністична наука та культура. Сьогодні ми побуваємо в деяких центрах елліністичної культури й познайомимося з архітектурними та скульптурними пам’ятками епохи еллінізму.

Бажаю вам успішної праці та цікавих відкриттів.

ІV. Вивчення нового матеріалу

1. Розвиток елліністичних держав

Найбільшими елліністичними державами були Єгипет та держава Селевкідів.

У Єгипті правив Птолемей Лаг на прізвисько «Спаситель», засновник династії Птолемеїв. Столиця держави Александрія стала найбільшим містом світу, яке сучасники порівнювали із центром Всесвіту. У забудові Александрії було враховано досягнення античного містобудування й архітектури. Рівні широкі вулиці перетиналися під прямим кутом. Близько третини міста займав комплекс царських споруд: окрім власне царського палацу, до нього належали інші споруди й паркові ансамблі. Александрія була великим портом.

Уже в 3 ст. до н. е. Єгипет постачав продукти харчування всьому античному світу. Знаними у світі були єгипетські вироби з кольорового скла, тканини з вовни та льону, папірус, посуд, вироби із заліза, міді й бронзи.

Головним суперником Єгипту була держава Селевкідів. Засновником держави був Селевк, один із колишніх охоронців Александра Македонського. Тут також було встановлено монархію. Самому Селевкові належать слова: «Завжди справедливо те, що встановлено царем». Час від часу різні частини держави проголошували незалежність. Наприкінці 3 ст. до н. е. від неї, зокрема, від’єдналася Парфія. У 83 р. до н. е. вірменський цар Тигран II завоював більшу частину держави Селевкідів, і лише невеличке володіння в Сирії проіснувало ще 20 років, після чого було завойоване Римом.

У самій Греції занепадали всі галузі господарства, особливо землеробство та тваринництво. Водночас з’явилися нові види та центри ремесла. Так, острів Кос уславився своїми прозорими тканинами; на острові Парос видобували славнозвісний мармур. Відбулося небачене зростання кількості античних «банків» (трапезитів – від грецького «трапеза» – стіл) – обмінних пунктів та місць, де можна було віддати та взяти гроші під відсотки або коштовності й покласти гроші на збереження. Греки неодноразово повставали проти македонського панування, адже прагнення до демократії елліни не втрачали ніколи.

Робота з історичним джерелом

Прочитавши уривки з джерел, дайте відповідь на запитання: Що вирізняє Александрію з-поміж інших відомих вам міст стародавнього світу?

«Вінець усіх міст – Александрія. Славу її підносило багато чого: і велике ім’я засновника, і мистецтво архітектора Динократа. У місті є дуже високі храми. Вирізняється серед них Серапейон. Моя мова безсила описати його. Просторі, оточені колонадами двори, статуї, що дихають життям, і безліч інших творів – нічого більш чудового не знає всесвіт. У цьому храмі зберігалися книжкові скарби неоціненної вартості» (Амміан Марцеллін).

«Майже по центру місто прорізає вулиця, що вражає розміром і красою, - вона тягнеться від одних воріт до інших. Уся вона забудована розкішними будинками та храмами. Завдяки майстерному розташуванню вулиць місто відкрите вітрам, які дмуть з моря, приносять із собою прохолоду й роблять тутешній клімат помірним і здоровим» (Діодор Сицилійський).

2. Розвиток науки

Александрія зажила слави найбільшого наукового центру елліністичного світу. Тут було створено наукову установу, яка дістала назву мусейон (музей), що в перекладі означає «житло муз». Багато наукових відкриттів цієї доби належить александрійським ученим. При александрійському мусейоні постала й перша в історії людства бібліотека, якою могли користуватися і городяни, і мандрівники. Усередині бібліотеки стояли столи для читання й письма, а біля них – крісла й ложа (греки любили читати лежачи за столом на м’яких ложах). Писали в той час або на папірусі, або на спеціально обробленій шкірі – пергаменті (від назви міста Пергам, де вперше стали виготовляти цей матеріал для письма). Дослідники твердять, що александрійська бібліотека налічувала понад 500 тис. рукописних книг.

Добу еллінізму вважають добою розквіту науки. Відомими вченими були Евклід з Александрії, автор математичної енциклопедії, та Архімед із Сиракуз – засновник кількох розділів фізики. За доби еллінізму з’являються нові філософські школи. Засновником однієї з них був філософ Зенон з острова Кіпр. Він проповідував життєву активність, закликав дбати про суспільне благо. Свою школу мав також Діоген. Філософи тієї доби зосереджували увагу на окремій людині та її проблемах. Так, філософ Епікур своє завдання вбачав у звільненні людини від страху перед смертю й долею. Він заперечував втручання богів у життя природи та людини.

Скласти узагальнюючу таблицю «Наука в епоху еллінізму»

Галузь	Ім'я вченого	Досягнення

3. Архітектура та скульптура доби еллінізму

Архітектура та скульптура розквітли в усьому елліністичному світі. Небачених масштабів досягло містобудування. В архітектурі найбільше уваги приділяли будівництву театрів, гімнасій, палаців правителів. Найяскравіша риса архітектури еллінізму – прагнення до грандіозності. На Акрополі столиці Пергамського царства в 180 р. до н. е. спорудили вівтар Зевса та Афіни, який мав, за задумом архітекторів, затьмарити велич Афінського Парфенона. Вівтар – величезний мармуровий поміст для жертвоприношень верховному богові греків – було прикрашено величним рельєфом. Сюжет рельєфу – битва богів з гігантами – символізував перемогу пергамських царів над ворогами. Могутні боги стрімкими рухами атакують і валять додолу гігантів. Пам’яткою культури еллінізму є одне із семи див світу – Колос Родоський – 37-метрова бронзова статуя бога Геліоса на Родосі.

За доби еллінізму з’являються скульптурні портрети, які передавали індивідуальні риси, статуї старих і дітей. Прикладом таких творів є портрет Александра Македонського роботи Лісіппа, статуя хлопчика з гусаком скульптора Боефа. Скульптори доби еллінізму навчилися втілювати душевні переживання людей. Про це свідчить скульптурна група «Лаокоон та його сини» роботи родоських скульпторів.

Лаокоон у грецькій міфології – жрець Аполлона в Трої. Під час Троянської війни цей звитяжець застерігав троянців не заносити в місто дерев’яного коня. Переймаючись, що троянці прислухаються до Лаокоона, богиня Афіна наказала двом зміям задушити його разом із синами.

Багатофігурність, складність композиції, динаміка характеризують й інші елліністичні твори. Зокрема, до нашого часу також збереглася скульптурна група «Фарнезький бик». Чудовими зразками елліністичного мистецтва є статуї Афродіти (Венери) Милосської та Ніки Самофракійської. Довгий час статуя Аполлона Бельведерського вважалася вершиною античного мистецт

Метод «Дивуй»

Чудо шосте. Колос Родоський

Ця гігантська статуя була 30 чи 40 метрів заввишки. Споруджений Колос був 281 р. до н. е., а звалився під час землетрусу 225 р. до н. е. Він був заважкий навіть для самої землі. «Навіть лежачи, був Колос Родоський щe чудом світу», – писав Пліній.

Чудо сьоме. Маяк на острові Фарос (Фароський маяк)

В 332 р. до н.е. Александр Македонський заснував Александрію Єгипетську. Визначною пам'яткою міста був маяк колосальних розмірів – одне із Семи чудес світу. 120-метрова вежа мала три яруси. Маяк був ще й добре укріпленою фортецею з великим військовим гарнізоном.

Метод «Мозковий штурм»

1. Назвіть найбільші елліністичні держави. Які особливості розвитку мали?

2. Витлумачте поняття: пергамент, мусейон.

3. Які досягнення мала наука доби еллінізму?

4. Назвіть архітектурні пам’ятки доби еллінізму, які були віднесені до числа «див світу».

Творче завдання. Уявіть, що вам довелося побувати в Александрії Єгипетській (побудована в 332 році до н.е.). Складіть розповідь – опис цього міста. Використайте текст підручника й ілюстрації.

Вставити пропущені слова.

1. Культурною столицею елліністичного світу було місто…….. .

2. Особливий матеріал для письма з тонко вичиненої шкіри телят ………….. .

3. Учений ………..уславився як відомий математик.

4. Учений……….., друг Архімеда, обчислив розміри земної кулі.

5. Гіганська мідна статуя…………….– одне з семи чудес світу.

6. ………….– єдине з Семи чудес стародавнього світу несло в собі не тільки архітектурну елегантність, але і практичну функцію.

7. Великим Державним науково-навчальним центром в Александрії був …..

Підсумки уроку.

Прийом «Мікрофон». Закінчити речення:

«Особливості елліністичної культури полягають у тім, що….

Видатні її пам’ятки…..

Мені найбільш запам’ятався…, тому що …».

Домашнє завдання

1.Опрацювати §42,

2.Позначити на контурній карті архітектурні пам’ятки еллінізму;

Урок контролю і корекції знань учнів з теми: «Антична грецька цивілізація»

І рівень (1 тестове завдання = 0,5 бала, 6 тестових завдань = 3 бали)

1. Як греки називали свою країну?

а) Аттикою;

б) Фессалією;

в) Елладою;

г) Лаконікою.

2. Головним містом мінойської палацової цивілізації було …

а) Афіни;

б) Мікени;

в) Троя;

г) Кносс.

3. Причиною занепаду ахейської палацової цивілізації став напад племен …

а) ахейців;

б) іонійців;

в) дорійців;

г) еолійців.

4. Назвіть ім’я автора епічних поем «Іліада» та «Одіссея»:

а) Евклід;

б) Гомер;

в) Діоген;

г) Геродот.

5. Який кочовий народ використовував у своєму мистецтві «звіриний стиль»?

а) кіммерійці;

б) скіфи;

в) сармати;

г) готи.

6. Який правитель Афін встановив тиранію?

а) Драконт;

б) Солон;

в) Пісістрат;

г) Клісфен.

ІІ рівень (1 завдання = 1 бал, 3 завдання = 3 бали)

7. Дайте визначення поняття «Акрополь».

8. Перечисліть головних давньогрецьких богів-братів, які скинули титанів.

9. Назвіть основні напрямки «Великої грецької колонізації».

ІІІ рівень (1 завдання = 1,5 бали, 2 завдання = 3 бали)

10. Установіть хронологічну послідовність зазначених подій:

а) виверження вулкану на о. Фера;

б) завоювання Криту греками-ахейцями;

в) виникнення цивілізації на о. Крит;

г) правління царя Міноса.

11. Встановіть відповідність між ім’ям давньогрецького правителя та його реформою:

а)	Драконт;	1.	запровадив остракізм;
б)	Солон;	2.	роздавав землі біднякам, з яких збирав десятину їхнього врожаю;
в)	Пісістрат;	3.	поділив жителів Афін на чотири групи за майновою ознакою;
г)	Клісфен;	4.	за його законами за більшість злочинів призначалася смертна кара.
д)	Лікург.

IV рівень (1 завдання = 3 бали)

12. Якими були причини Великої грецької колонізації? Чим займалися жителі колоній та що вони постачали до метрополій? Чи були грецькі колонії на території сучасної України?

Тема уроку: Природа та господарство Апеннінського півострова. Виникнення міста Рим.

Дата: 25.03.2020

Мета уроку: охарактеризувати географічне положення, природу та кліматичні умови Апеннінського півострова; ознайомити учнів з історією виникнення міста Рима та суспільно-політичним життям римлян; розвивати навички роботи з історичною картою та історичними джерелами, вміння висловлювати власні судження, порівнювати історичну інформацію, встановлювати причинно-наслідкові зв’язки, вдосконалювати вміння узагальнювати і систематизувати вивчений матеріал шляхом складання таблиць; виховувати толерантність, пошану до історії інших народів, інтерес до вивчення античної історії.

Хід уроку

Сьогодні ми будемо вивчати тему, пов’язану з Італією, здійснимо уявну подорож до цієї держави. Для того, щоб ми розпочали цю подорож, нам знадобляться перепустки. Але отримати їх ви зможете лише в тому випадку, коли відтворите в пам’яті знання з попередньої теми.

ІІ.

Оберіть назви колоній, що були засновані греками на території Північного Причорномор’я.

Тіра; Тарент; Сиракузи; Ольвія; Регій; Херсонес; Пантикапей.

Пригадайте, де були засновані міста-колонії, назви яких залишилися.

Запитання на повторення

1. Історію виникнення яких держав стародавнього світу ми вивчили?

2. З чого ми розпочинаємо вивчення кожної країни?

3. Як природні умови впливають на господарську діяльність людей? (Дайте відповідь на прикладі якоїсь із вивчених країн).

III.

Сьогодні ми перегорнемо наступну сторінку історії і дізнаємося як виникло місто Рим та з’ясуємо які природні умови Апеннінського півострова визначали заняття його мешканців.

ІV. Вивчення нового матеріалу

Робота з історичною картою (с. 137 підручника)

Уважно розгляньте історичну карту підручника. Знайдіть Апеннінський півострів.

· Що нагадує Апеннінський півострів за формою?

· Що ви можете сказати про географічне розташування Апеннінського півострова?

· Які моря омивають півострів? (Лігурійське, Тірренське, Іонічне, Адріатичне)

· Які річки протікають на півострові? (По, Тибр, Рубікон, Арно)

1. Природно-кліматичні умови Апеннінського півострова

Римська держава була розташована на території Апеннінського півострова. Ще в давнину греки стали називати його Італією. Спочатку цю назву вживали щодо південної частини Апеннінського півострова, багатої на пасовиська для худоби.

Природним північним кордоном Італії є високі Альпійські гори. На південь від Альп відгалужуються Апенніни, що простягаються вздовж усього півострова. Це досить молоді гори, тому й досі там є діючі вулкани. Найбільша річка Італії – По. На захід і схід з гір збігали річки: Рубікон, Арно, Тибр. Вони судноплавні, що забезпечувало тісний зв’язок між областями. Земля тут неоднакова: і вулканічний ґрунт, і родючі червоноземи. Покладів корисних копалин небагато: золото та мідь, у середній частині півострова – залізо, мідь, олово, срібло. У дельті Тибру видобували сіль.

Клімат за тих часів був вологішим і холоднішим за теперішній, особливо в північних районах. Як і Греція, Італія поділялася на історичні області, пов’язані з розселенням племен. Найпривабливіші за природними умовами були Етрурія, Лацій, Кампанія та Апулія. Італія перекладається як «країна телят». У III ст. до н. е. так почали називати весь півострів.

Заповнити таблицю з критеріями відповідно до прослуханого матеріалу, використовуючи атласи та карту.

Питання	Італія
1. Півострів
2. Моря
3. Клімат
4. Рельєф
5. Острови
7. Корисні копалини

Бесіда за запитаннями.

- Яким заняттям людей сприяли природні умови Апеннінського півострова?

- Що спільного та відмінного між природно-географічними умовами Італії та Греції?

2. Населення стародавньої Італії

Віками в Італії осідали племена італіків, етрусків, греків, галлів, іллірійців. На острові Сицилія жили переселенці з Карфагена.

Італіки прийшли з півночі в 2 – на початку 1 тисячоліття до н. е. й оселилися в центральній частині півострова. Вони виготовляли залізо, займалися землеробством та тваринництвом. Разом з італіками з Балкан переселилася й невелика частина іллірійських племен.

Приблизно в 10 ст. до н. е. північніше від річки Тибр оселилися етруски. Геродот уважав, що вони – вихідці з Малої Азії. Інші автори доводять, що етруски прийшли з Греції або жили в Італії завжди. Етруски вирощували пшеницю, ячмінь, овес, виноград. З льону виготовляли одяг, вітрила для кораблів. Осушували болота й перетворювали їх на родючі поля. Успішно торгували: вивозили морем сировину, кераміку, мідні, бронзові, залізні речі, ювелірні вироби, дорогі тканини. До початку нашої ери етруски розчинилися серед інших племен Італії, проте залишили в історії помітний слід. Вони були засновниками першого державного утворення на землі Італії, яке об’єднувало 12 незалежних міст, кожне з яких засновувало колонії. Суперниками етрусків були греки та карфагеняни.

Греки у 8-7 ст. до н. е. заснували багато колоній в Італії та на Сицилії. Найбільшими з них були Тарент, Куми та Сиракузи. Саме в греків етруски та римляни запозичили абетку. У 4 ст. до н. е. з півночі в Італію прийшли галли – кельтські племена, які оселилися в північній частині півострова.

Дати відповіді на запитання:

1. Назвіть племена, що проживали на території Давньої Італії?

2. Які основні заняття населення Італії?

3. Виникнення міста Рима

Приблизно в 10-9 ст. до н. е. на пагорбах, розташованих у місцевості Лацій, на лівому березі річки Тибр, жили племена італіків – латини та сабіни. Поступово поселення цих двох племен об’єдналися та утворили нове, з фортецею на пагорбі Капітолій. Так виникло місто Рим, назване на честь легендарного засновника – Ромула. Пізніше римські історики писали, що ця подія сталась 21 квітня 753 р. до н. е. Від цієї дати римляни вели своє літочислення.

Кожен рід мав свою назву і складався з великих патріархальних сімей, які латинською мовою називалися фаміліями. Вони об’єднувалися в 3 триби (племені), кожна з яких складалася із 10 курій. Курії – це союзи чоловіків-воїнів, які стали основою формування армії. Кожна курія виставляла 100 піших воїнів та 10 вершників. Триби поступово перетворилися на райони міста.

Спочатку кожен рід спільно володів землею, обробляв її гуртом. Поступово землю розподілили між найбагатшими сім’ями. Ці сім’ї отримували кращі ділянки завойованих територій. Патриції були такими заможними землевласниками. Вони володіли рабами, обіймали важливі посади в державі.

Кількість мешканців Рима* постійно зростала. За 250 років від заснування населення міста зросло від 20 до 100 тис. Більшість римлян із числа прийшлого та збіднілого населення не належала до складу старих родів. Особисто вільні, вони не володіли землею, не мали права обіймати державні посади, одружуватися з патриціями. їх називали плебеями. Якщо, позичивши гроші, вони не могли їх повернути, ставали борговими рабами.

Патриції – все корінне населення, що належало до родової громади за давніших часів у Давньому Римі. Потім так стали називати родову аристократію – привілейованих членів суспільства.

Патриції жили просто і скромно. Раб їв за одним столом із своїм господарем, іноді ставав членом родини. Найнижчою верствою населення були слуги та раби.

* Зверніть увагу на те, яке закінчення має іменник Рим у родовому відмінку. Закінчення -а (Рима) вживаємо тоді, коли йдеться про місто; -у (Риму) - коли йдеться про державу.

Місто Рим розташоване на сімох пагорбах. Головними з них були Палатин, Авентин і Капітолій.

Бесіда за запитаннями.

Хто такі патриції і плебеї? Чим відрізнялося їхнє становище?

Пригадайте як ставали рабами у Давній Греції?

Виправити помилки

Поселення латинів та сабінів поступово об’єдналися та утворили нове поселення з фортецею на пагорбі Палатин. Так виникло місто Рим, назване на честь легендарного засновника – Ромула. Ця подія сталась 29 квітня 653 р. до н. е. Від цієї дати римляни вели своє літочислення.

Кожен рід мав свою назву і складався з великих патріархальних сімей. Вони об’єднувалися в 3 триби (племені), кожна з яких складалася із 18 курій. Кожна курія виставляла 200 піших воїнів та 10 вершників. Триби поступово перетворилися на райони міста. Поступово землю розподілили між найбагатшими сім’ями. Ці сім’ї отримували кращі ділянки завойованих територій. Патриції володіли рабами, обіймали важливі посади в державі.

За 250 років від заснування населення міста зросло від 20 до 90 тис. Збідніле населення не мало права володіти землею, обіймати державні посади, одружуватися з патриціями. Їх називали плебеями.

Патриції – все корінне населення, що належало до родової громади за давніших часів у Давньому Римі. Потім так стали називати родову аристократію – привілейованих членів суспільства.

Існує італійське прислів’я «Рим не один день будували». Про історію виникнення міста населення склало чимало легенд.

Випереджальне домашнє завдання. Легенди про заснування Рима

Заснування міста Рим (сучасний текст)

Коли Рем і Ромул виросли, то одразу стало видно їх царське походження. Вони займалися гімнастикою, билися з розбійниками, захищали бідних. Дізнавшись про таємницю свого походження, Ромул і Рем захопили Альба‑Лонгу, вбили Амулія і повернули престол своєму дідусеві. Невдовзі брати посварилися, бо обидва хотіли назвати місто на свою честь, і Ромул у гніві вбив Рема. А згодом заснував місто і назвав його Римом, латиною – «Рома», і став його першим царем.

Вважається, що Рим був заснований у 753 р. до н. е. Ромул, прагнучи збільшити свій народ, приймав усіх прибульців: жебраків, розбійників, рабів‑втікачів. Місто розросталося, але у його перших жителів не було дружин, оскільки навколишні племена, зневажаючи їхнім походженням, не віддавали за них своїх дочок. Тоді римляни пішли на хитрість – вони викрали дочок у своїх найближчих сусідів – племені сабинян. Із здобутими таким чином дружинами римляни поводилися дуже шанобливо, так, що невдовзі завоювали їх любов. Але батьки та брати сабинянок пішли на римлян війною. Одного разу під час битви на полі бою з’явилися заплакані жінки і кинулися в гущавину битви. Обіймаючи родичів і чоловіків, протягуючи їм дітей, що народилися, вони зупинили битву й примирили воїнів. Після цього багато сабинянських родин переселилися до Рима та увійшли до складу римського народу.

Діти, чи знаєте ви, що таке кипарис?

«Рим над містами підноситься всіми,

Як над кущами повзкої лози кипарис величавий».

Вергілій, поет стародавнього Риму

Метод «Дивуй»

Рим був першим в світі містом-мільйонером. Першим містом Європи, яке перевищило римський рекорд за кількістю населення був Лондон ХІХ століття.

Однією з головних проблем Стародавнього Риму була перенаселеність, тому міста розширювалися і в висоту. Але через невпевненість в міцності високих конструкцій імператор Август навіть видав указ, який забороняв будувати будівлі вище 21 метра.

Питання до учнів:

1) Визначте дату заснування міста Рим?

2) Хто був засновником міста?

3) Яке походження засновників міста Рим?

4) Де розташовувалось місто Рим?

5. Від якого року римляни вели своє літочислення?

6. Як відповів би римлянин на запитання: у якому році Солон провів реформи в Афінах?

7. Підрахуйте, скільки років відділяють нас від дати заснування Рима.

8. Чи схожі між собою легенди про заснування Києва та Риму?

Робота з історичним джерелом. Плутарх про процес заснування Риму

Поховавши Рема, Ромул заходився будувати місто… Він запросив з Етрурії чоловіків, які в усіх подробицях навчили його потрібних обрядів, настанов і правил. На нинішній площі для народних зборів вирили яму і поклали усе те, що люди вважали для себе корисним, а потім кожний кинув туди жменю землі, принесеної з тих країв, звідки він прийшов, і всю цю землю перемішали. Звідси, ніби з центру, немов описуючи коло, провели межу міста. Заснування Рима римляни святкують, називаючи цей день днем народження вітчизни.

Запитання

У чому особливість заснування міста Рим?

4. Царський період історії Стародавнього Риму

Найдавнішим Римом управляли цар, сенат та народні збори. Цар був воєначальником, верховним суддею та верховним жерцем. Його обирав увесь римський народ. Сенаторів обирали по одному від кожного роду. Сенат разом із царем затверджував або відхиляв рішення народних зборів, які існували як зібрання по куріях. Кожна курія мала один голос.

Сенаторів називали «батьками». Їх призначали довічно. Коли цар помирав, то до обрання нового правителя сенат щодня шляхом жеребкування визначав «виконувача обов’язків».

Царі правили Римом від 753 до 509 р. до н. е. Усього в історії держави було сім царів. Першим з них став Ромул – засновник міста. Інші шість царів звеличили і упорядкували місто. Царі запозичили в етрусків знаки царської влади: золоту корону, що імітувала вінок з дубового листя, скіпетр з орлом, пурпурну туніку, гаптовану золотом. Особливою ознакою влади царя був спеціальний пучок різок, у який встромляли сокиру – символ могутності.

Останній цар, Тарквіній Гордий, став зловживати владою й чинити утиски знаті. Тоді знать скинула його з престолу.

Сенат – рада старійшин, яку обирали з патриціїв. У найдавнішому Римі – головна державна рада при цареві.

Завдання. Скласти міні-есе або діалог на тему «Становище суспільних верств Риму у царський період».

- Як було побудовано правління Римом за царської доби?

- Які повноваження мали цар, сенат і народні збори?

- Назвіть декількох римських царів?

Робота з історичним джерелом. Діонісій Галікарнаський про владу царя

«...Ромул дав цареві такі права: щоб він очолював священнодійства і жертвопринесення, щоб зберігав закони та звичаї батьків, тяжчі злочини розбирав сам, а легші доручав сенатові; збирав сенат і скликав народ та мав вищу владу під час війни...»

Запитання до документа. Які обов’язки перед суспільством мав цар?

Завдання

Назвіть:

1) чотири моря, що омивають Італію;

2) три острови, що входять до її складу

3) два класи, що складали римське суспільство

4) ім’я останнього римського царя.

Графічний диктант (+ чи -)

1. Італія розташована на Балканському півострові.

2. Природно-кліматичні умови Італії не сприяли розвитку мореплавства.

3. Згідно з легендою, роком заснування Рима вважається 753 р. до н. е.

4. Засновником Рима був Нума Помпілій.

5. Патриції – нащадки найбільш знатних родів, засновників міста Рим.

6. Разом із царем правив сенат – рада старійшин.

7. Останній цар був вигнаний із Рима в 610 р. до н. е.

8. Найчисленнішим був народ етрусків.

9. Місто Рим назване іменем Ромула.

10. На півночі Італії розташовані Гімалайські гори, які захищають її від холодних повітряних мас.

11. У середній частині півострова тече найбільша річка Італії – Тибр.

Завдання. Вибрати ті слова і словосполучення, що стосуються природно-географічного положення Давньої Італії.

1) Альпійські Гори.

2) Апеннінський півострів.

3) Апеннінські гори.

4) Апулія.

5) Аттика.

6) Балканський півострів.

7) Гора Олімп.

8) Етрурія.

9) Лаконіка.

10) Лацій.

11) Острів Евбея.

12) Острів Крит.

13) Острів Сицилія.

14) Річка По.

15) Річка Тибр.

Вставте пропущені слова

Італія розташована на … півострові й в перекладі означає «країна …. Від Європи Італію відділяють гори …, омивають її моря — … , поряд розташовані великі острови —. На півночі Італії тече найбільша річка — … .Уздовж усього півострова тягнуться невеликі гори — … .

Завдання. Установіть відповідність між поняттями та їх визначеннями.

1 етруски

2 сенат

3 патриції

4 плебеї

А головна державна рада при цареві.

Б корінне населення, що належало до родової громади.

В особисто вільне населення, які не мали права обіймати державні посади та не володіли землею.

Г давні племена, що населяли в 1-ому тисячолітті до н. е. північний захід Апеннінського півострова

VІ.

Продовжити речення.

· Інформація, яку я отримав (ла), була для мене…

Отже, природа Апеннінського півострова сприяла розвиткові землеробства, скотарства, ремесла. Населення Італії в найдавніші часи складалося з різних племен. 753 р. до н. е. був заснований Рим. До 509 р. до н. е. у Римі правили царі, населення складалося з патриціїв, плебеїв і рабів.

VІІ. Домашнє завдання

Опрацювати матеріал підручника §43, завдання в контурній карті; підготувати прислів’я про Рим (для декількох учнів)

Тема уроку: Римська республіка

Дата: 27.03.2020

Мета уроку: охарактеризувати процес створення Римської республіки, розкрити причини та наслідки боротьби плебеїв та патриціїв, познайомити учнів із завоюваннями Римом Італії; розвивати навички роботи з історичною картою та історичними джерелами, вміння висловлювати власні судження, аналізувати, порівнювати, критично мислити, встановлювати причинно-наслідкові зв’язки; виховувати толерантність, пошану до історії інших народів, інтерес до вивчення античної історії.

Хід уроку

Актуалізація опорних знань учнів

Історичний диктант

1) Що в перекладі означає слово «Італія»?

2) Які річки течуть в Італії?

3) Які острови розташовані поряд з Італією?

4) Який символ міста Рим?

5) На яких пагорбах виник Рим?

6) Вкажіть ім’я останнього римського царя.

7) Назвіть два класи, що складали римське суспільство

Робота з датами.

1) У якому столітті був заснований Рим? У якому тисячолітті?

2) Як би відповів давній римлянин на таке запитання: «У якому році з Риму був вигнаний останній цар?».

прислів’я про Рим

Витлумачте вислів «Усі дороги ведуть до Рима».

Чому римляни надавали великого значення будівництву доріг?

Перша брукована дорога в Італії – «цариця» римських доріг. Названо на честь римського державного діяча – Аппія, за наказом якого її проклали.

Сьогодні ми перегорнемо наступну сторінку історії Стародавнього Риму і дізнаємося про соціальний устрій та організацію влади, підкорення Римом Італії.

Вивчення нового матеріалу

1. Боротьба між плебеями й патриціями

Вчитель. Вигнавши останнього царя, римляни проголосили, що відтепер управління Римом має стати «суспільною справою». Так, у 509 р. до н.е. в Римі було утворено республіку. Найвищим органом управління республіки були народні збори, на яких приймали рішення про найважливіші справи держави, наприклад: обрання на керівні посади та ухвалення законів.

Опрацювати підпункт параграфа, дати відповідь на питання: чи можна сказати, що результатом боротьби патриціїв і плебеїв стала їхня рівність у правах. Свою думку обґрунтуйте.

Після створення республіки всі виборні посади прибрали до своїх рук патриції. З них обирали двох консулів терміном на один рік. Консул – найвища державна посада в Римі. Під час воєн один з консулів перебував у Римі, інший – керував військом. Консули скликали народні збори й засідання сенату. Короткий термін їхнього перебування на посаді, а також одночасне правління двох осіб мало запобігти тиранії.

Становище ж плебеїв погіршилося. Вони були зобов’язані служити в лавах римської армії, проте не тільки не брали участі в управлінні республікою, а й потрапляли в рабство за борги. Прагнення плебеїв мати ті самі права, що їх мали патриції, зумовило багатовікову боротьбу між ними.

Для тиску на патриціїв плебеї скористалися тим, що на них трималася армія: одного разу вони зібрали свій домашній скарб і разом із сім’ями залишили місто. Оскільки Рим у цей час воював, такий відхід був небезпечним для всіх його мешканців. Патриції вирішили поступитися. Насамперед плебеї отримали право обирати двох представників для захисту своїх інтересів. Цих представників називали народними трибунами. Трибун мав право вето (заборони), яке він міг накласти на будь-який закон або розпорядження представника влади. Особу трибуна вважали недоторканною, він не мав права виїздити за межі Рима більш ніж на 24 години.

У 5 ст. до н. е. було ухвалено писані закони. Їх складали представники плебеїв і патриціїв. Через те що записали ці закони на таблицях-дошках, їх стали називати Законами 12 таблиць. Поступово плебеї домоглися нових поступок. У 4 ст. до н. е. закон заборонив за борги перетворювати римського громадянина на раба. Так остаточно завершено формування Римської республіки.

Словникова робота

Республіка (з латини - «республіка» - «суспільна справа», «справа народу») - держава, якою керують люди, обрані народом на певний термін.

Трибун – представник, обраний плебеями для захисту їхніх інтересів.

2. Підкорення Римом Італії

Від початку існування Рим постійно вів війни з племенами, що населяли Апеннінський півострів. Перші війни точилися з етрусками, до яких звернувся по допомогу вигнаний цар Тарквіній Гордий.

У 390 р. до н. е. Рим захопили галльські племена. Трималася лише фортеця на пагорбі Капітолій. Коли захисники поснули, галли почали штурм. Гуси почули ворога і своїм криком розбудили варту. Так з’явився вислів «гуси Рим урятували». Галли погодилися звільнити місто за викуп. Римляни принесли золото й почали важити. Галли почали хитрувати: відхиляли стрілку терезів на свою користь. На протести римлян їхній вождь кинув свій меч на ту шальку терезів, де лежали гирі, мовивши: «Горе переможеним». На зворотному шляху на галлів напав римський полководець Камілл, який, відібравши золото, заявив: «Батьківщину захищають залізом, а не золотом».

На початку 3 ст. до н. е. Римська держава запанувала на Апеннінському півострові. Італійські племена мусили віддавати частину своїх земель, посилати солдатів до римського війська, їх було позбавлено політичних прав. Незавойованою залишалася тільки Південна Італія. Грецька колонія Тарент на допомогу у війні проти римлян покликала талановитого полководця з Греції Пірра. Спочатку у двох битвах Пірр переміг римлян. У його армії було 20 слонів, яких римляни ще не бачили. Перемога дісталася Пірру ціною таких втрат, що він навіть сказав: «Ще одна така перемога, і мені не буде з ким повернутися до Греції!». Із цією перемогою пов’язаний крилатий вислів «Піррова перемога». У 275 р. до н. е. біля містечка Малевентум Пірр зазнав поразки. Після перемоги римляни влаштували тріумф. Вони провели по місту тисячу полонених та чотирьох захоплених слонів. До 265 р. до н. е. Римська держава підкорила всю Середню та Південну Італію.

Римська держава й римське суспільство загалом були дуже воєнізованими. У Римі існувала загальна військова повинність. Кожен римський громадянин віком від 17 до 46 років міг бути взятий до війська. Воєнний досвід (участь у 10 воєнних кампаніях) був неодмінною умовою для всіх кандидатів на державні посади.

Тріумф – урочистий в’їзд і хода Римом полководця та армії. Менш урочистий спосіб пошанування – овація.

Робота з історичними джерелами.

Роздивіться ілюстрації, присвячені тріумфальній ході римських полководців. Користуючись картиною, поясніть походження словосполучень «полководець-тріумфатор» та «тріумфальна арка».

V. Закріплення й систематизація вивченого матеріалу

Метод «Експрес-опитування»

1. Чому спалахнула боротьба між патриціями та плебеями? Якими були її результати?

2. З чим пов’язано виникнення слів: республіканський, тріумфальний, консультувати?

3. Що означають крилаті вислови: «Піррова перемога», «гуси Рим урятували», «горе переможеним», «Батьківщину захищають залізом, а не золотом»? Які події лежать в їх основі?

4. Яких меж сягала територія Риму на середину З ст. до н. е.?

5. Як римляни завоювали Італію?

Вставте пропущені слова.
На початку … ст. до н. е. римляни вигнали царя … .У Римі було встановлено виборне правління – … ,що означає… . Від того часу римською державою управляв … . Після вигнання царів розпочалася боротьба плебеїв із … .У результаті цієї боротьби плебеї отримали представників для захисту своїх інтересів – …, які мали право … , а також були прийняті писані закони – … .

Хронологічні задачі.

- Скільки років тривала царська доба історії Риму?

- У якому році за римським літочисленням Рим завоював Італію?

- Скільки минуло років від установлення в Римі республіки до завоювання Римом Італії?

VІ. Підсумки уроку.

Продовжити речення.

Інформація, яку я отримав (ла), була для мене…

VІІ. Домашнє завдання

Опрацювати матеріал підручника §44 ,пояснити римські крилаті вислови.

Тема: Повсякденне життя в римських містах

Дата: 08.04.2020

Мета: сформувати уявлення про місто Рим та його мешканців, їхні життя і побут, традиції та систему освіти й виховання; дати характеристику відомим римським спорудам та пам’ятникам; розвивати вміння порівнювати історичну інформацію.

Хід уроку

Історичний диктант.

1) Яке почесне ім’я сенат присвоїв Октавіану?

2) Як називається перший період Римської імперії?

3) Що створив Октавіан для своєї охорони?

4) Як називали правителя східних провінцій?

5) Засновником якої династії був Октавіан Август?

6) Ім’я якого імператора утворилося від назви взуття?

7) Засновником якої династії став Віспасіан?

8) Хто став першим імператором династії Антонінів?

9) За правління якого імператора була приєднана Дакія?

10) Правління якої династії називають «золотим століттям» Римської держави?

Вивчення нового матеріалу

Прочитати текст підручника і скласти міні-розповідь.

• Місто Рим у часи імперії

• Будівництво у Стародавньому Римі

• Особливості повсякденного життя римлян

• Розваги мешканців Риму

Працюємо з поняттями

Лудус — початкова школа в Давньому Римі.

Граматика — середня школа в Давньому Римі.

Ритор — вчитель красномовства.

Клоака — каналізація.

Патер — голова римської родини.

Матрона — заміжня жінка, мати сімейства.

Форум — центральна площа.

Терми — лазні, якими користувався міський плебс.

Поняття необхідно записати в зошити.

Додаткова інформація

1. «Вічне місто»

На початку II ст. до н. е. Рим із невеличкого поселення землеробів перетворився на одне з найбільших міст стародавнього світу. «Вічне місто», як називають Рим, розташоване на берегах річки Тибр на семи пагорбах. Основними з них є Капітолій, Палатин, Квірінал. На вершині Капітолійського пагорба височів храм Юпітера. На Палатині стояли палаци римських імператорів. Між цими трьома пагорбами простягалася центральна площа Риму — форум Романум. По обидва боки форуму в різні часи було збудовано храми, присвячені богам, і громадські будівлі — базиліки. У приміщеннях базилік відбувалися судові засідання, укладалися торговельні договори. На форумі в різні часи встановлювали пам’ятники й скульптури. Форум був місцем народних зборів, тому тут височіла трибуна для виступів ораторів та оголошення державних указів. Із боку Капітолійського пагорба до площі підступав будинок державного сховища документів — Табуларій. Це — найдавніша споруда Риму, яка збереглася до наших часів. Трохи нижче на схилі розташовувалися храми Конкордії (Злагоди) та Веспасіана, зведені за доби імперії. На північно-західному боці форуму в II ст. до н. е. побудована базиліка консула Емілія (базиліки мали ім’я політичного або державного діяча, з ініціативи якого їх будували). Поряд із нею розміщувався будинок сенату. На протилежному боці форуму розміщувалися базиліка Юлія Цезаря, збудована у І ст. до н. е., та храми, присвячені богам.

Через форум пролягала Священна дорога, яка поєднувала Палатинський пагорб з Капітолієм. На цій дорозі було споруджено тріумфальну арку на честь взяття Тітом Єрусалима.

У зв’язку зі зростанням кількості населення між Капітолієм і Квіріналом збудували додаткові форуми. На найбільшому з них — форумі Траяна — на одній лінії розташовувалися квадратний двір із кінною статуєю імператора і найбільша римська базиліка Ульпія. Найбільші громадські споруди Риму — цирки, стадіони, амфітеатри — будували на околицях міста.

Із-за меж міста тяглися акведуки, що забезпечували його водою. Життєдайна волога подавалася до 400 фонтанів, які використовувалися також як колодязі.

У період найвищого розквіту в місті Рим проживало близько 1 млн осіб. Щоб розв’язати транспортну проблему перенаселеного міста, Юлій Цезар заборонив громадянам користуватися власними візками. Заможних громадян носили на ношах або вони пересувалися на громадському «таксі», яке мало спеціальний лічильник для оплати.

2. Римська громада

Структура римського суспільства була складною. Воно поділялося на патриціїв і плебеїв, на вільних і невільників. Вільні ще поділялися на квіринів, латинів, перегринів і вільновідпущеників. Квірини мали право власності на землю, укладання угод, голосу в народних зборах і право обіймати державні посади. Латини мали обмежені права. Перегрини — іноземці — були безправними, але із часом могли одежати права, якщо їх під патронат (опіку) брали квірини. Вільновідпущеники хоч і вважалися римськими громадянами, але мали тільки право укладати торговельні угоди.

Невільники-раби також поділялися на групи. Найгіршим було становище тих, кого взяли в полон зі зброєю в руках.

Рабам дозволяли брати участь у релігійних ритуалах. Існувала традиція відпускання рабів на волю.

3. Повсякденне життя римлян

День у римлян розпочинався о третій (за нашим часом о дев’ятій) годині ранку. Римлянин снідав хлібом і вином, інколи сиром і медом. Потім ішов у своїх справах: до суду чи сенату. Багатий громадянин приймав бідних, роздавав їм їжу і гроші, сподіваючись, що його підтримають під час виборів. Обідали холодними та гарячими стравами, рибою, хлібом, вином. Після обіду розпочиналася сієста — час відпочинку. Робота всіх установ припинялася. Зачинялися храми, купецькі крамниці. Винятком були лише засідання сенату й суду, народні збори. Інколи раби також продовжували роботу в полі. Після сієсти римляни займалися спортом, ішли до терм, тренувалися на Марсовому полі. Потім вони вечеряли.

Улюбленими розвагами римлян були бої гладіаторів і перегони на колісницях. Десятки тисяч римлян збиралися до амфітеатру, щоб побачити, як гладіатори, звезені з різних провінцій, вбивали один одного чи боролися з хижими звірами — левами, ведмедями, биками. Інколи гладіаторські бої тривали по півроку. Долю переможеного гладіатора вирішували самі глядачі. Великий палець, що показував униз, означав смерть, піднятий угору — життя. Вигравши багато боїв, раб- гладіатор міг дістати волю.

Мешкали римляни залежно від статку або в інсулі (багатоповерховий багатоквартирний будинок), або в палаці, або в атріумі.

Атріум — дім заможного римлянина, який мав внутрішній двір, оточений із чотирьох боків критою колонадою (перестиль). У перестилі серед квітів і фонтанів сім’я проводила свій вільний час. Складовою дому були бібліотека та ойкос — велика зала для прийомів. У такому будинку із часом підлогу почали покривати мармуровою плиткою, а потім і мозаїкою. Стіни розписували фресками. Стелю прикрашали золотом і слоновою кісткою. Змінювалося й умеблювання кімнат: замість старих дубових меблів з’явилися меблі з деревини цінних порід, що завозилася зі Сходу. Разом із предметами побуту заможні римляни запозичували з Греції та країн Сходу також моду і звичаї. Дім оточували мурами. Зовні на стіні висів дзвіночок, який сповіщав господарям про прихід відвідувачів. На порозі мозаїкою було викладене слово «savle» — «будь здоровий», а інколи — мозаїчне зображення собаки.

Для обігрівання будинків римляни використовували водяне й парове опалення, яке підігрівало підлогу.

Вставте пропущені слова.

Центром Римської держави було місто ... . Країна розташована на півострові ..., там, де тече річка ... . Місто Рим стоїть на ... пагорбах, у центрі міста розташований майдан ... . Від центрального майдану в усі боки розходилися вулиці. На початку вулиць стояли ... , які розповідали про перемоги римлян. По всьому Римі були встановлені ... присвячені видатним імператорам чи їх перемогам. Із гір до Риму тяглися водогони — ... , які доставляли воду в громадські лазні — ... . Неподалік від Марсового поля розташовувався храм усіх богів — ... . Найбільшою спорудою був ... .

Історичний диктант

1) Як називався центральний майдан Риму?

2) На скількох пагорбах розкинувся Рим?

3) Як називався водогін?

4) Як називалася підземна каналізація Рима?

5) Що будували на честь переможців-римлян, частіше на початку вулиць?

6) Як називався основний одяг римлян?

7) Що носили заможні римляни поверх туніки?

8) Як називалися громадські лазні?

9) Що називалося в Римі граматикою?

10) Як називали раба, який супроводжував учня до вчителя?

Домашнє завдання

1. Опрацювати матеріал §45 (уточніть за темою)

Тема: Якими були релігія і традиції давніх римлян

Дата: 10.04.2020

Мета: дати уявлення учням про релігію давніх римлян, познайомити з основними досягненнями культури Риму; з’ясувати, у чому виявився вплив та зв’язок грецької та римської культур; вдосконалювати навички самостійної роботи, розвивати уміння складання таблиць; формувати естетичний смак; виховувати повагу до культурної спадщини минулого.

Хід уроку

Історичний диктант.

1) Як називається форма правління, що виникла в Римі після вигнання царя?

2) Як називали «захисників» плебеїв?

3) Що означає «вето»?

4) Хто врятував Рим під час галльської навали?

5) Як називають перемогу, яка дорівнює поразці?

6) Як називалося парадне проходження римської армії через місто?

7) Коли римляни завершили завоювання Італії?

8) Із якою великою державою розпочалася війна Риму після підкорення

римлянами Італії?

9) Хто керував пунічною армією під час ІІ Пунічної війни?

10) Чим скінчилися Пунічні війни?

Завдання (усно)

1. Знайдіть ключовий термін у записі теми уроку. Поставте запитання до цього слова.

2. Дайте визначення поняття «релігія».

3. Дайте визначення поняття «традиція».

Вивчення нового матеріалу

Працюємо з таблицею

Опрацюйте текст підручника і заповніть таблицю «Боги Греції та Риму»

Римські боги	Грецькі боги	Що уособлювали

Побут римських громадян

Бідні римляни

- Наймали невеликі кімнати в інсулах — п’яти або шести поверхових будинках, які займали цілі квартали . В інсулах не було водогонів та каналізації. Вікна не були засклені; коли було холодно, їх закривали дерев’яними віконницями з прорізами. Печей не було, кімнати опалювалися жаровнями з дерев’яним вугіллям. Приміщення освітлювалися масляними світильниками, від чого часто спалахували пожежі

- Справжніх кухонь в інсулах не було: їжу готували також на жаровнях. Харчувалися хлібом з маслинами, буряком і цибулею, пшеничною кашею. М’ясо їли лише у святкові дні . Дуже часто їли всухом’ятку або на ходу, купуючи гарячу їжу і кухоль дешевого вина у вуличних торговців.

- Чоловіки й жінки одягалися в туніки, що являли собою два шматки тканини, зшиті так, щоб залишався отвір для голови. Туніка підперезувалася ременем . Від дощу і вітру захищав цупкий товстий плащ. На ноги взували дерев’яні черевики або легкі плетені сандалії; у теплу погоду ходили босоніж.

Заможні римляни

- Окремі будинки (домуси) були розташовані на пагорбах, де повітря було чистішим. Головна найбільша частина дому атрій — приміщення без вікон, дах якого тримався на чотирьох колонах. Під чотирикутним отвором у даху атрію розташовувався басейн, до якого потрапляла дощова вода. Це була офіційна частина дому, де господар приймав відвідувачів . Із трьох боків атрію були розташовані кімнати різного призначення. Глибока ніша в атрії — таблін — була кабінетом господаря . Родина господаря займала другу частину дома — перистиль — двір з басейном, оточений закритою колонадою (галереєю), де були спальні, комори та інші приміщення . Відкритий простір поряд перетворювали на сад і квітник. Будинок обігрівався за допомогою центрального опалення (гіпокаусту) — труб, якими піднімалося гаряче повітря від каміна. Підлога прикрашалася мозаїкою, а стіни — фресками . Вікна закривалися шкурами і тканинами.

- Перший сніданок за традицією складався з хліба, змоченого вином або намазаного медом . Другий сніданок, опівдні, складався з хліба, сушеного інжиру, маслин, сиру та горіхів . Обід складався з трьох частин: закуски, другої страви з м’яса та риби і десерту . Закуску запивали вином з медом або виноградним соком, а після завершення обіду пили вино, розведене водою . М’ясну страву становили смажені лелеки, журавлі, голуби, бекаси, павичі . Готувалися також різноманітні дивовижні страви — паштети з язиків павичів і солов’їв, смажені дрозди тощо.

- Представники заможних верств також одягали туніки, але вони були білі, із широкою пурпурною смугою у сенаторів та вузькою у вершників. Зверху на неї одягали тогу . Це був шмат матерії у формі еліпса, у дватри рази більший за фігуру. Укласти складками тогу і перекинути її через ліве плече було неможливо без допомоги спеціального раба. До тоги одягалися спеціальні черевики з ременями, які закривали ногу . Тога повинна була бути білого кольору. Крім цього, носили короткий і довгий пухнасті плащі. Жінки одягали туніку, столу (довге вбрання з багатьма складками) та пеллу — довгу широку шаль.

Виховання і навчання дітей у стародавньому Римі

Дошкільне виховання	До семи років хлопчики й дівчатка виховувалися разом, удома. До хлопчиків часто приставляли раба педагога. Це, як правило, був грек. Він постійно супроводжував дитину, навчав її добрих манер і грецької мови. Батько мав повну владу над своїми дітьми: міг продати або вбити їх без будь-якого покарання.
Початкова освіта	Розпочиналася лише для хлопчиків із семи років. У людусі (початковій школі) навчалися п’ять років. Була доступною для дітей бідних римлян . Учитель початкової школи — літератор (від латин . «літера») був низького походження, як правило, вільновідпущеникомгреком, мало заробляв і ніколи не користувався повагою в Римі. У початковій школі вчилися читати, писати і займалися арифметикою . Дисципліна в школі була суворою, із використанням фізичних покарань. Діти із заможних сімей дуже часто початкову освіту отримували вдома.
Середня освіта	Отримували у граматиці — середній школі. Головним завданням вчителяграматика було впродовж двох років навчити хлопчиків правильно говорити й писати, ґрунтовно познайомити з літературою та історією. Від учителяграматика вимагалася всебічна освіченість, і його суспільне становище було вищим, ніж у літератора. Навчання було платним.
Вища освіта	У 14 років хлопчики вступали до риторської школи . Навчання охоплювало теорію ораторського мистецтва й практичні вправи у складанні промов. Після завершення риторської школи можна було виступати захисником або звинувачувачем у суді . Для навчання у ній потрібно було мати багато грошей для оплати навчання й досконало володіти грецькою мовою. У школі граматика й ритора навчалися сини сенаторів і вершників.
Післяшкільна освіта	По завершенні риторської школи в 16 років юнак одягав тогу дорослого і батько доручав його піклуванню якогось політичного діяча . Тепер він як глядач супроводжував наставника в сенаті, був присутнім на обговоренні державних справ, слухав виступи найпопулярніших ораторів свого часу. Після цього він повинен був піти на військову службу. Відслуживши два роки, юнак міг залишитися в армії або повернутися до Риму і розпочати політичну кар’єру.

Вставте пропущені слова.

Римляни поклонялися різним богам. Вони шанували царя богів ..., його дружину, покровительницю жінок і материнства, ..., бога моря ..., бога підземного царства ... . Шанували бога війни ..., бога торгівлі ... , богиню краси та кохання ... .

Запитання (усно)

1. Яким богам поклонялися римляни ? Які з них подібні до грецьких, а які — ні?

2. Кого в Стародавньому Римі називали генієм?

3. Якою була мета виховання й освіти в Римі?

4. Чим відрізнялося становище жінки в Римі та Греції?

5. Які моральні правила визначали життя римлянина, римської сім’ї, римської громадянської общини? Чи є вони значущими сьогодні? Які саме? Чому?

Домашнє завдання

1. Опрацювати матеріал §46

Тема уроку: Військові завоювання Риму. Пунічні війни.

Дата:15.04.2020

Мета уроку: охарактеризувати причини, перебіг та наслідки завоювань Риму в ІІІ-ІІ ст. до н.е.; розвивати навички роботи з історичною картою та історичними джерелами, вміння висловлювати власні судження, аналізувати, порівнювати, критично мислити, встановлювати причинно-наслідкові зв’язки; виховувати толерантність, пошану до історії інших народів, інтерес до вивчення античної історії.

Хід уроку

Робота з картою.

1) Покажіть на карті Апеннінський півострів і моря, що його омивають.

2) Покажіть на карті найбільші річки Італії.

3) Покажіть на карті моря, що омивають Італію;

4) Покажіть на карті острови, що входять до її складу.

. Вставте пропущені слова.

На початку … ст. до н. е. римляни вигнали царя … . У Римі було встановлено виборне правління – … , що означає … . Від того часу римською державою управляв … . Після вигнання царів розпочалася боротьба плебеїв із … . У результаті цієї боротьби плебеї отримали представників для захисту своїх інтересів – …, які мали право … , а також були прийняті писані закони – … .

III. Мотивація навчальної діяльності

Бесіда. Які народи підкорив Рим, завойовуючи Італію?

Сьогодні ми перегорнемо наступну сторінку історії Стародавнього Риму та дізнаємося про подальші завоювання Риму в ІІІ-ІІ ст. до н.е.

Наприкінці уроку ми повинні дати відповідь на запитання: «У чому виявлялася криза республіки в І ст. до н. е.? Якими були її причини?»

ІV. Вивчення нового матеріалу

1. Війни між Римом та Карфагеном. Перша пунічна війна

У ті часи Західне Середземномор’я перебувало під владою Карфагена. Ця колишня фінікійська колонія поступово перетворилася на величезну торговельно-землеробську державу. Карфаген мав власні колонії на острові Сицилія.

Опрацюйте матеріал підручника і складають узагальнюючу таблицю «Пунічні війни»:

№ п п	Назва	Періодизація	Наслідки війни

Рим шукав приводу, щоб розпочати війну проти Карфагена. Незабаром він знайшовся. Захищаючи сицилійське місто Мессану від карфагенян, римляни в 264 р. до н. е. послали на острів свої війська. Так почалася Перша пунічна війна. Війну називають Пунічною тому, що римляни називали карфагенян пунійцями. Перші успіхи римлян були пов’язані з діями армії на Сицилії. Вони не тільки зняли облогу з Мессани, а й примусили правителя Сиракуз – союзника Карфагена – підкоритися Риму.

Для продовження бойових дій римлянам потрібен був власний флот. Зібравши всі кошти союзників, Рим уже через декілька років мав 120 кораблів. Хоча досвід у пунійців був більшим, римляни швидко навчилися воювати на морі.

Після перших поразок вони захопили острови Сардинія та Корсика. Розвиваючи успіх, у 256 р. до н. е. римська армія висадилася на африканському узбережжі. Але військо карфагенян розгромило римлян. Бойові дії знову було перенесено на Сицилію. До воєнних невдач додалася ще одна біда – жорстокий буревій знищив їхній флот. Противники були виснажені тривалою війною. Першими зуміли відновити свої військові сили римляни. Вони обклали найбагатших громадян податками й на ці гроші побудували новий флот, який ущент розгромив морські сили Карфагена. Так, у 241 р. до н. е. Перша пунічна війна завершилася перемогою Риму.

Пунійці мали сплатити римлянам 3200 талантів (близько 84 т срібла), повністю звільнити Сицилію та видати полонених римських громадян. На островах Сардинія та Корсика римляни створили перші римські провінції. Згодом римською провінцією стала й Сицилія.

Словникова робота

Провінція – завойована римлянами область, країна, що розташовувалася за межами Італії; підвладна територія, якою керували намісники.

2. Друга та Третя пунічні війни

Втративши Сицилію та острови Середземномор’я, Карфаген заснував колонію в Іспанії – Новий Карфаген. Золоті та срібні поклади дали можливість відновити колишню могутність держави. Цю нову область очолював Ганнібал. Він зібрав потужну найману армію, яка налічувала 60 тис. воїнів і мала на озброєнні 37 слонів. З нею Ганнібал розпочав Другу пунічну війну (218-201 рр. до н. е.). На шляху до Італії війську потрібно було подолати Альпи. Полководець планував напасти зненацька й підняти на боротьбу з Римом його колишніх ворогів: галлів, італіків, греків. Найбільший успіх йому принесла битва біля містечка Канни 2 серпня 216 р. до н. е. Армія Ганнібала зуміла оточити вдвічі більшу армію Риму. Римляни втратили 50 тис. воїнів, а на бік Ганнібала перейшли міста півдня Італії та Сицилії. Шістнадцять років Ганнібал воював в Італії і не програв жодного бою. Проте після кожної поразки Рим виставляв нову армію, а сподівання Ганнібала на воєнну допомогу місцевих племен не виправдалися.

Згодом римські війська на чолі з Публієм Корнелієм Сципіоном висадилися в Африці. Ганнібала було відкликано з Італії для захисту рідного міста. У 202 р. до н. е. у битві під Замами римляни здобули вирішальну перемогу. Римськими провінціями стала Сицилія, південь Іспанії. У Північній Італії були організовані нові колонії.

Римляни почекали, поки Карфаген виплатить контрибуцію в 10 тис. талантів, а потім оголосили йому нову війну. Третя пунічна війна (149-146 рр. до н. е.) була просто знищенням слабшого. Після трирічної облоги місто було захоплене, його жителі перетворені на рабів. На землях Карфагена було створено римську провінцію, а саме місто зруйноване.

Після перемоги над Карфагеном Рим став наймогутнішою морською державою Середземномор’я, а саме море римляни стали називати «внутрішнім», або «нашим», морем.

Контрибуція – грошові виплати, які накладалися державою, що перемогла, на державу, що зазнала поразки.

Опрацюйте питання:

Підкорення Римом країн у 2 ст. до н. е.;

Вплив війн Риму 2 ст. до н. е. на господарське й суспільне життя;

Реформи братів Гракхів.

3. Підкорення Римом країн у 2 ст. до н. е.

Уже в часи Другої пунічної війни армії Риму воювали в різних кінцях Європи. Філіпп V, цар Македонії, необачно погодився виступити союзником Ганнібала в Другій пунічній війні. Після перемоги над Карфагеном римляни підтримали союз еллінських міст, що боровся з Македонією, й оголосили Філіппу V війну. У 197 р. до н. е. римський полководець Тіт Фламінін розгромив македонську армію в битві біля поселення Кіноскефали. Через рік Тіт Фламінін від імені римського сенату проголосив «визволення Греції». Насправді ж Рим прагнув підкорити і македонців, і греків. У 148 р. до н. е. Македонія стала римською провінцією.

У 146 р. до н. е. римляни захопили місто Коринф: Грецію було перетворено на римську провінцію Ахайя. Лише Спарті та Афінам було дозволено зберегти обмежене самоуправління.

У 133 р. до н. е. землі Пергамського царства (Мала Азія) й Іспанії стали римськими провінціями. Унаслідок завойовницьких воєн Рим перетворився на найсильнішу в стародавньому світі державу.

Робота з історичною картою на ст. 215.

1. Знайдіть на карті території, завойовані Римом у 2 ст. до н. е.

2. Яка територія належала Римській республіці на кінець 2 ст. до н. е.?

3. Назвіть римські провінції.

4. Вплив війн Риму 2 ст. до н. е. на господарське й суспільне життя

Після великих завоювань у господарстві відбулися істотні зміни. Першим наслідком стало зростання кількості рабів та більш активне використання їхньої праці. Другим наслідком війн стало пограбування провінцій. Переможені сплачували величезні контрибуції й податки. Право збирати податки з населення провінцій продавалося на аукціоні, тобто на торгах. Певну суму вносили в державну скарбницю, а потім здирали з місцевих жителів значно більше грошей. Для сплати податків завойовники позичали їм гроші. Коли борг своєчасно не повертали, боржників перетворювали на рабів.

Малоземельні селяни, розорені війною та конкуренцією з великими господарствами, залишали свої наділи й переселялися до міст, де жили на державні кошти або з продажу своїх голосів під час виборів. Так формувався римський люмпен-пролетаріат – прошарок суспільних утриманців (волоцюг, жебраків, безпритульних).

Робота з історичним джерелом.

Прочитайте уривок із твору Плутарха, у якому історик наводить промову Тіберія Гракха. Поясніть, долею яких прошарків римського населення переймався трибун. У чому він убачав причини їхнього жалюгідного становища?

«Навіть дикі звірі мають свої нори й лігвища, і тільки ті, хто гине за Італію, не мають притулку та змушені разом зі своїми жінками й дітьми жити волоцюгами. Воєначальники обманюють солдатів, коли говорять їм, що вони віддають своє життя за батьківщину. Вони воюють і гинуть заради розкоші й достатків інших. Цих воїнів називають «володарями всього світу”, а тим часом у них немає ні клаптика власної землі».

5. Реформи братів Гракхів

Перемоги у війнах Римові здобула армія із селян. Проте розорення селянства підривало боєздатність римського війська: втрата землі позбавляла права служити в легіоні. Ті, хто виступав за реформи в державі, популяри, обрали своїм лідером Тіберія Семпронія Гракха. У 133 р. до н. е. Гракх виступив з проектом земельного закону. Кожна сім’я, за цим законом, не повинна мати більше ніж 500 югерів на батька і по 250 на двох синів (югер – близько чверті гектара) державної землі. Надлишки землі держава вилучала та розподіляла між безземельними. Закон забороняв продаж та дарування цих наділів.

Невдоволені великі землевласники спровокували сутичку, під час якої Гракха і триста його прихильників було вбито. Проте оптимати не змогли припинити діяльності дуже популярної серед населення аграрної комісії. Справу Тіберія продовжив молодший брат Гай Гракх. У 123 р. до н. е. його було обрано народним трибуном. Незабаром його також убили, тож реформа звелася нанівець.

Закон 111 р. до н. е. проголосив приватними власниками тих, хто на той момент володів державною землею. Це був перший у світі закон про приватизацію землі. Підсумком суспільних протистоянь стало схвалення реформи консула Гая Марія, яка перетворила римську армію з ополчення на найману. Відтепер римські громадяни, ставши до лав війська, отримували платню, а після закінчення служби — земельну ділянку. Оптимати - прибічники правління Сенату й противники реформ.

Поміркуйте, яка небезпека загрожувала республіканському ладу внаслідок реформи Гая Марія.

Прочитайте уривок з праці Плутарха про діяльність Гая Гракха, дайте відповідь на запитання: Що передбачали реформи Гая Гракха? Як вони захищали права плебеїв?

«Із законів, які він запропонував на догоду народові та з метою послабити вплив сенату, один стосувався заснування колоній. Цей закон передбачав водночас і розподіл громадської землі між бідняками. Другий стосувався воїнів, вимагаючи видавати їм одяг на кошти державної скарбниці без вирахування його вартості з їхньої платні, а також забороняв брати до війська осіб, яким не виповнилося сімнадцять років. Закон про союзників надавав італійцям однакові права з римськими громадянами. Хлібний закон передбачав продаж хліба бідним за дешевою ціною. Судовий закон своїми змінами найбільш відчутно підривав владу сенату. Потім Гай вніс ще й законопроект про нові колонії, про будівництво доріг і хлібних комор, причому сам керував цими роботами, сам за ними наглядав, ніскільки не втомлюючись ні від кількості, ні від важливості занять. З дивовижною швидкістю і старанністю виконував він кожну роботу, немовби вона була єдина. Тому навіть ті, що люто його ненавиділи й боялися, дивувалися його невичерпній діловитості та цілеспрямованості».

Запитання для самоперевірки:

1. Як відбувалася і чим закінчилася Перша пунічна війна?

2. В ім'я чого воював Рим у 4 - середині 3 ст. до н. е.? Чому римляни перемагали в цих війнах?

3. Які території Рим завоював у 2 ст. до н.е? Які провінції було утворено?

4. Витлумачте поняття: легіон, оптимати, популяри.

5. Як Рим став наймогутнішою морською державою Середземномор'я?

6. Що спонукало братів Гракхів здійснювати реформи?

Домашнє завдання

Опрацювати відповідний параграф підручника 47

Підготувати повідомлення «Римська республіка в ІІ ст. до н.е.»( За бажанням)

Тема. Культура Давнього Риму

Дата:17.04.2020

Мета: ознайомити учнів з досягненнями та особливостями давньоримської культури; вчити порівнювати культурні досягнення давніх римлян та греків; розвивати увагу, пам'ять, мислення, вміння аналізувати та робити висновки, висловлювати власні судження; виховувати повагу до світових культурних надбань.

Хід уроку

1.Вставте пропущені слова.

У 37 р. до н.е. правителем Палестини став ______. Центром релігійного життя знову став ___ храм. Тут розпочав проповідувати ___. На початку діяльності Ісус прийшов до _____, який охрестив його. Основним джерелом, яке розповідає про життя Христа, є ___. Було затверджено ___ – короткий і точний виклад основних християнських істин.

2.Розшифруйте анаграми та поясніть поняття та терміни.

КРАВЕЦ – церква (святе місце, призначене для богослужінь і молитов, а також – громада віруючих).

СПОТОЛА – апостол (12 перших послідовників і учні Христа).

ПОРВІДЬПО – проповідь (промова урочистого, повчального змісту).

I. Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми та мети уроку.

· Що вам відомо про архітектуру давнього Риму?

· Сьогодні ми дізнаємося про досягнення давніх римлян у мистецтві та архітектурі, навчимося порівнювати давньогрецькі та давньоримські культурні досягнення.

II. Вивчення нового матеріалу.

На мистецтво Риму визначальний вплив справили культурні досягнення Греції. Однак римляни перевершили їх у мистецтві скульптурного портрету. Римські скульптори прагнули досягти портретної схожості, передати рису характеру, внутрішню енергію. Частина портретів виконана в грецьких традиціях, що передбачали створення ідеального образу могутнього й мудрого правителя.

Розвивався також рельєф. Ним прикрашали храми, вівтарі, тріумфальні арки та колони. Найпопулярнішим у Римі був історичний рельєф. Яскравим прикладом такого рельєфу є зображення на колоні Траяна, присвячені підкоренню даків римлянами.

Про розвиток мистецтва свідчать настінні розписи та мозаїки. Здебільшого в них передавалися міфологічні та історичні сюжети. Також траплялися й сцени побуту, портрети, фантастичні й реальні пейзажі.

1. Самостійна робота з текстом підручника (с. 154-157).

· Опрацюйте текст підручника та виконайте завдання.

1) Закінчіть речення.

o Римляни будували кам’яні мости через ріки, багатоповерхові будинки з … .

o Вода надходила до будинків прокладеними свинцевими трубами в … .

o Особливим типом споруд були … .

o Споруди, що призначалися для судових засідань, були місцем укладання торгових угод та ділових зустрічей називали… .

o Утіленням міці й величі були… .

o Найбільшою спорудою тогочасного Риму був… .

o Найвідомішою спорудою Рима й досі залишається… .

· Розгляньте зображення на с. 154-157 підручника.

· Що будують зображені на малюнку майстри?

· Про які досягнення давньоримських інженерів свідчить ілюстрація?

Відкриття в 2 ст. до н.е. бетону дозволило будівельникам широко застосовувати купольні конструкції. Найхарактерніший елемент римської архітектури – арка. Неперевершеним зразком римської купольної споруди є Пантеон – «храм усіх богів». До 19 століття його купол залишався найбільшим у світі 43 м в діаметрі. Щоб втримати склепіння такої ваги, довелося зробити стіни завтовшки 6 метрів. Пантеон став першим античним храмом, у якому акцент у сприйнятті перенесено із зовнішнього вигляду на внутрішнє оздоблення.

III. Узагальнення та систематизація знань учнів.

1. Установіть відповідність між назвами архітектурних та інженерних споруд Давнього Риму та їх характеристиками.

1 Терми

2 Акведук

3 Амфітеатр

4 Базиліка

А Водогінний канал у вигляді довгих рядів арок, що підтримували глиняні труби

Б Громадська споруда, призначена для проведення масових заходів

В Прямокутні, витягнуті в довжину будівлі, із великим залом, розділеним рядами колон або арок

Г Будівля, у якій зберігалися картини та інші твори мистецтва

Д Назва лазень у Давньому Римі

2. Робота з цитатою.

· Подумайте, що мав на увазі римлянин, характеризуючи римську архітектуру словами: «Кам’яні громади не можна порівнювати з безглуздими пірамідами Єгипту чи з найславетнішими спорудами греків»?

1) Доповніть твердження.

· Грецькі скульптори прагнути відтворити… , а римські… .

· Талант грецьких архітекторів втілювався у … , а римських … . Особливістю грецької архітектури були … , римських… .

· Греки облаштовували свої театри під… , римляни….

Домашнє завдання.

1) Опрацювати § 49підручника.

2) прочитати самостійно § 48(Римська імперія) Обов’язково!!!

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ. Повсякденне життя римлян за часів імперії.

Дата: 22.04.2020

Виконати завдання за підручником ст. 157.

Тема: Народи — сусіди Риму

Дата: 24.04.2020

Мета: виробляти в учнів уявлення про Велике переселення народів, розвивати вміння аналізувати, порівнювати, критично мислити, висловлювати власну точку зору; виховувати повагу до культури інших народів.

1. Сармати. Сусідами Римської імперії було багато народів: кельти, германці, даки, сармати, парфяни тощо. Вони залишили власний слід в історії. У III ст. до н. е. — III ст. н. е. місце скіфів у степовій частині України зайняли племена сарматів. Вони, як і кіммерійці та скіфи, були іраномовним народом. Їхній побут мало відрізнявся від побуту попередників — вони так само кочували, займалися скотарством, їхні сім’ї жили в кибитках.

Сармати були племенем воїнів, яке здійснювало набіги на своїх сусідів: вони витіснили з українських степів скіфів, загнавши їх на Кримський півострів, а потім активно воювали з Римською імперією. Їхнє військове мистецтво дещо відрізнялося від скіфського. Скіфи були перш за все вправними лучниками, сармати ж уславилися своєю важкою кіннотою, яка віддавала перевагу рукопашному бою.

Кінний сарматський воїн був захищений панциром із металевих або рогових пластинок і конічним шоломом. Його зброєю були важкий спис та довгий залізний меч. Сарматські коні теж мали броню.

Померлих сармати ховали в курганах разом із найкращою зброєю та коштовними прикрасами.

Який кочовий народ жив у причорноморських степах до сарматів?

2. Кельти. На території Західної та Центральної Європи сусідами Римської імперії були племена кельтів. На землях сучасної України кельти заселяли Закарпаття.

Кельтів, які проживали на території сучасної Франції, римляни називали галлами. Саме з ними воював Юлій Цезар. Кельтів — жителів сучасної Великої Британії — називали бриттами.

Кельтські племена були дуже войовничими. Вони воювали між собою, а також нападали на сусідні народи й племена. Серед кельтів нерідко зустрічалися жінки-воїни. Найвідомішою серед них була Боудікка — королева кельтів Східної Англії. У 60 р. н. е. вона підняла повстання проти римського панування, проте зазнала поразки.

Кельти були землеробами. Вони жили в укріплених поселеннях, розміщених на верхівках пагорбів. Коли поселення розросталося і навколишні землі не могли прогодувати всіх його жителів, частина людей переселялася до нових місць. Так кельти розселилися європейськими просторами.

Племена кельтів на загальних зборах обирали вождів, які очолювали військо. За потреби (наприклад, для ведення бойових дій) кілька племен могли об’єднатися та обрати короля або королеву.

Усі племена кельтів шанували друїдів. Друїди були жерцями. Вони виконували обряди, які мали гарантувати племені виживання, а також здійснювали правосуддя. Також вони були хранителями законів, традицій і пам’яті про минуле.

Кельтські ремісники виготовляли майстерні вироби з дерева, каменю та металу, прикрашені складними візерунками.

На основі зображення реконструкції кельтського будинку складіть коротку розповідь про життя в кельтському поселенні.

Висновки

У часи існування Римської імперії в українських степах жив народ сарматів.
Сармати уславилися як кінні воїни, закуті у важку броню.
На території Західної та Центральної Європи сусідами Риму були племена кельтів, які вели осілий спосіб життя й переважно займалися землеробством.

Домашнє завдання (письмово):

1. § 50

2. Запитання та завдання

1. Хто такі сармати? Де й коли вони жили?
2. Кого називають друїдами? Яку роль вони відігравали в кельтському суспільстві?
3. Підготуйте короткі повідомлення про народи та племена, які в різний час жили на кордонах із Римською імперією. За додатковими джерелами дізнайтеся, як на них впливало таке сусідство та що Римська імперія запозичила в них.

Тема уроку: Кризові явища в Римській імперії.

Дата:29.04.2020

Мета уроку: визначити причини кризи Римської імперії; наводити приклади кризових явищ в імперії; характеризувати реформи імператорів Діоклетіана і Константина; формувати вміння оцінювати окремі факти, події; розвивати навички роботи з історичною картою, хронологією та термінологією; виховувати повагу до історії інших держав.

ХІД УРОКУ

Бесіда за запитаннями (усно)

1. Хто з римських правителів запровадив форму правління принципат?

2. Який період розвитку Римської імперії можна характеризувати як розквіт?

3. Назвіть найвідоміших імператорів попередньої доби.

Завдання.

Правління кого з римських імператорів, на вашу думку, можна оцінити позитивно, а кого – негативно?

Сьогодні ми з вами ознайомимося з причинами кризи Римської імперії.

Бажаю вам успішної праці та цікавих відкриттів.

Вивчення нового матеріалу

1. Криза в Римській імперії в з ст.

Добробут імперії часів розквіту ґрунтувався на праці рабів. Однак з припиненням завойовницьких походів кількість рабів зменшилася, на них зросла ціна, тож використання рабської праці стало невигідним. Крім того, раби, які за свою працю нічого не отримували, не були зацікавлені в тому, щоб добре працювати, а навпаки – за першої-ліпшої нагоди вони намагалися втекти, часто повставали проти своїх хазяїв. Тому, починаючи з 3 ст., власники великих земельних маєтків відмовилися від використання рабської праці. Вони надавали рабам ділянку землі та дозволяли мати сім’ю, будинок, власне невеличке господарство. За це колишній раб мав сплачувати власникові орендну плату за користування ділянкою та віддавати певну частку від урожаю. Орендарями також ставали розорені городяни, вільні селяни та інший збіднілий люд – їх називали колонами.

Бесіда. Чому землевласники вважали, що колони працюватимуть краще, ніж раби?

З ст. виявилося дуже важким для Римської імперії. Окрім господарської кризи, розпочався наступ варварських племен на прикордонні провінції. Особливо грізною силою були готи. У середині століття вони разом з іншими племенами завдавали ударів північним провінціям Риму. На території імперії лютували голод та епідемії, спалахували повстання рабів та колонів. Солдати самі вибирали імператорів. Послаблення центральної влади в Римі призвело до того, що імперія почала розпадатися. Одна за одною провінції робили спроби вийти з її складу. Намісники не бажали підкорятися імператорові й прагнули стати повноправними володарями в провінціях.

Давні греки та римляни називали всіх іноземців, що не володіли грецькою та латинською мовами, варварами – від не зрозумілого для їхнього вуха нагромадження проривних та дрижачих звуків.

Готи – загальна назва одного з германських союзів племен першої половини І тис. н. е. Вихідці зі Скандинавії, готи на початку н. е. переселилися до Прибалтики, а на рубежі 2-3 ст. – у Східну Європу.

Робота з історичною картою.

Роздивіться карту в підручнику за відповідним параграфом. Яких меж сягала територія Римської імперії наприкінці 2 - у 3 ст.? Які провінції належали до її складу?

2. Діяльність імператора Діоклетіана

Завдання. Опрацювати підпункт параграфа та дати відповідь на запитання «Що зробив імператор Діоклетіан для послаблення кризи Римської імперії?»

Призупинити розпад імперії спромігся імператор Діоклетіан. У 284 р. легіони проголосили його імператором. Син вільновідпущеника, він пройшов усі щаблі військової служби – від солдата до полководця Римської імперії.

Для більш ефективного керівництва частинами величезної імперії Діоклетіан узяв собі трьох співправителів. Склалася нова система управління – тетрархія (у перекладі – влада чотирьох). Щоправда, реальна влада належала Діоклетіану. Для резиденції він обрав місто Нікомедію на північно-східному узбережжі Малої Азії. Тож Рим перестав бути центром імперії, оскільки тетрархи правили зі своїх міст-резиденцій.

Аби впоратися з повстаннями та захистити імперію від ворожих навал, Діоклетіан збільшив чисельність армії.

Усю імперію було поділено на військові округи, їх очолювали військові командири, а провінції – цивільні чиновники. Кордони провінцій не збігалися з кордонами округів. Командири та намісники провінцій стежили один за одним та доповідали про все правителям.

Селяни сплачували податок за землю та за кожного члена родини, а городяни – подушний. Для обчислення податків було проведено перепис населення. Податки збиралися не лише грошима, а й продуктами й товарами.

Унаслідок реформ занепад в імперії уповільнився. У 305 р. Діоклетіан відмовився від влади та повернувся в рідну Далмацію (узбережжя Адріатичного моря), де в м. Спалато збудував собі палац. Тут були величезні зали для урочистих прийомів, храм Юпітера, навіть мавзолей імператора. За переказами, під час смути, що спалахнула в імперії, до Діоклетіана прибули колишні співправителі, сенатори Риму, з проханням повернутися на трон. Однак він з гордістю продемонстрував їм... грядки власноруч вирощеної капусти.

3.Імператор Константин

Опрацювати підпункт параграфа та скласти історичний портрет імператора Константина.

У 306 р. в запеклій боротьбі за імператорський престол переміг один з полководців – Константин (306-337 рр. н. е.). В ознаменування перемоги за його наказом спорудили тріумфальну арку – останню в Римі. Константин продовжив реформи Діоклетіана: замінив знецінені срібні гроші золотою монетою, для поліпшення контролю за сплатою податків він прикріпив колонів до землі, а жителів міст – до свого місця проживання. Ремісникам імператор заборонив змінювати професію. Було збережено поділ імперії на чотири частини.

Певний час імператор не мав постійної резиденції. Місцем своєї столиці він обрав грецьке місто-колонію Візантій на європейському узбережжі Босфору. Місто лежало на перетині шляхів (водного – із Середземного моря в Чорне; сухопутного – з Малої Азії до Європи) і водночас – у центрі володінь імператора. Нову столицю – «Другий Рим» на честь засновника стали називати Константинополем. Від 330 р. Константинополь – офіційна столиця імперії. Швидко розбудовуючись, місто незабаром стало центром торгівлі та осередком культури античної цивілізації, на тисячу років переживши її, ставши столицею Візантійської імперії.

Константин першим вирішив скористатися авторитетом християнської релігії для зміцнення держави. У 313 р. імператор дарував християнам право вільно збиратися й сповідувати їхню віру.

За Діоклетіана та Константина змінився характер влади монарха. На зміну принципату, де імператор був «першим», прийшов домінат – імператор став «домінусом» (паном, господарем). Громадяни держави тепер були підданими імператора, а його влада стала необмеженою. Навіть найближчі радники Константина не мали права сидіти в присутності імператора. Константин носив розкішний, оздоблений золотом одяг, корону, прикрашену коштовностями.

Бесіда за запитаннями.

Згадайте, унаслідок яких подій та навіщо будували тріумфальні арки. Як характеризує Константина той факт, що він спорудив арку, не примноживши територіальних надбань імперії?

Робота з історичним джерелом.

Прочитайте джерело про розбудову Константинополя. Поясніть, навіщо імператорові були потрібні такі грандіозні будівельні заходи.

«Константин вирішив за кілька років перетворити мальовничу фортецю на блискучу столицю і мав для цього потрібні засоби. Наче з-під землі виростали численні палаци з мармуру та бронзи, оточені пальмами й платанами, прикрашені тріумфальними арками, статуями та фонтанами, з бібліотеками й школами. З Афін та Ефесу, з Дельф, Родосу й Криту були привезені всі скарби грецького мистецтва, які ще можна було знайти. Місто пишалося численними великими площами й широкими, з аркадами, вулицями».

Хронологічна задача.

У 330 р. відбулося освячення й проголошення Константинополя столицею імперії. Обчисліть, скільки років тому відбулася ця подія.

1. Які факти свідчили про кризу в Римській імперії в 3 ст.?

2. Витлумачте поняття: колони, тетрархія, домінус, варвари.

3. До яких заходів вдалися імператори Діокпетіан і Константин, аби поліпшити становище Римської імперії?

4. Чим система управління Діоклетіана та Константина (домінат) відрізнялася від попередньої системи (принципату)?

Домашнє завдання

1.Опрацювати параграф 51.

2. Підготувати повідомлення про діяльність імператорів Діоклетіана та Константина.

Тема. Падіння Західної Римської імперії

Дата: 06.05.2020

Мета: проаналізувати як виникло християнство; охарактеризувати хто такі апостоли; дати уявлення про особливості правління Константина Великого; проаналізувати падіння Західної Римської імперії; розвивати увагу, пам'ять, мислення, вміння аналізувати та робити висновки, висловлювати власні судження, удосконалювати навички роботи з історичними картами та текстом підручника; формувати інтерес до вивчення минулого людства.

Хід уроку

Перевірка домашнього завдання.

Бліц-вікторина.

1) Хто став наступником Марка Аврелія?

2) В якому столітті зростання Римської імперії зупинилося?

3) Яка була основна причина кризи ?

4) Яка була другорядна причина?

5) Хто провів реформи за якими відбувся поділ на західну і східну?

6) Якою територією правив Діоклетіан?

7) Західними провінціями правив?

8) Що собою являла тетрархія?

9) 10-12 провінцій об'єднувалися в – округи, які називалися…?

10) Чому грошова реформа провалилася?

11) Яким було покарання за перевищування цін?

12) Якого покровителя Діоклетіан обрав для себе?

Вивчення нового матеріалу.

1. Перегляд відеосюжету https://www.youtube.com/watch?v=46knSJKrJIc

«Виникнення християнства, Давня Греція та Рим»

- Де виникло християнство? (Палестина)

- Чому Ісуса було страчено?( влада боялася, що він підбурить людей до постання проти влади)

- Як називали учнів Ісуса? (апостолами)

2. Робота з підручником

- Прочитайте матеріал та дайте відповідь на питання.

- Хто й коли переніс столицю Римської імперії до міста Візантій?

3. Вибіркове читання

- Зачитайте речення, які містять відповіді на запитання.

· Хто поділив імперію між своїми синами?

· З яким племенем зіткнулася Західна Римська імперія?

· Коли відбулася Каталаунська битва?

· Чи був переможець в цій битві?

· Яким племенем Рим було пограбовано у 410 р.?

· Хто змусив зректися престола Ромула Августула?

· Де виникли варварські королівства?

· Під якою назвою існувала Східна Римська імперія?

Узагальнення та систематизація знань.

- Проаналізуйте карта за допомогою її легенди.

- Знайдіть на карті Східну Римську імперію та Західну

- Визначте шлях вандалів.

https://geomap.com.ua/images/wh6b/5_files/image043.jpg

- Скористайтеся своєю уявою та дайте відповідь на запитання «Що було б, якби Західна Римська імперія не впала?».

- Серед запропонованих оберіть 1 – 2 твердження та доповніть їх.

·        сьогодні я дізнався ...

·        було важко ...

·        я зрозумів, що ...

·        я навчився ...

·        я зміг ...

·        було цікаво дізнатися, що ...

·        мене здивувало ...

· мені захотілося ...

Домашнє завдання.

1. Опрацювати § 52 підручника.

Тема: Слов’яни та їхні сусіди

Дата: 08.05.2020

Мета: ознайомити учнів з проблемою походження слов’ян, процесом формування етнічної спільноти, суспільним устроєм, видами господарства; сформувати основні поняття: етнічна спільнота, етногенез; розвивати вміння аналізувати факти і події, працювати з джерелами інформації, зіставляти її, робити висновки, працювати з історичною картою; виховувати свідомого громадянина Європи.

ХІД УРОКУ

Запитання: (письмово)

1. Назвіть слов’янські народи сучасної Європи?

2. До якої мовної сім’ї народів належать слов’яни?

Давніх слов’ян візантійський автор Прокопій Кесарійський характеризує як численний народ, що мав вплив на історичні події Південно-Східної Європи.

1. Проблема походження слов’ян

Українські дослідники вважають, що слов’яни з’явились на території між Віслою та Карпатами, Середнім Дніпром-Прип’яттю, а на півдні — між Дністром і Південним Бугом.

Самостійна робота з історичним атласом Визначити територію розселення давніх слов’ян.

Робота з контурною картою Позначити територію розселення слов’ян.

Евристична бесіда (письмово)

1. Назвіть слов’янські племена, що оселилися в Європі протягом першого тисячоліття нашої ери?

2. На які три гілки вони розділилися?

Бесіда супроводжується складанням схеми і визначенням народів, що входили до тієї чи іншої групи слов’ян.

Словникова робота

Відпрацювання понять «етнічна спільнота», «етногенез».

2. Речові та писемні відомості про слов’ян

Завдання

1. Ознайомитись з письмовими згадками про слов’ян. Як слов’ян називали римські автори Тацит, Птоломей?

2. До яких археологічних культур відносив слов’ян український археолог В. Хвойка?

3. Порівняти зарубинецьку і черняхівську археологічні культури з культурою давніх слов’ян. Зробити висновок.

Завдання (за підручником)

Визначити, яких успіхів досягли слов’яни в розвитку землеробства.

Чи можна вважати, що досягнення у розвитку ремесла призвели до перевороту у повсякденному житті слов’ян. Якщо так, то чому?

Чому вдосконалення знарядь праці сприяло майновому розшаруванню сімей?

З’ясувати суспільний устрій слов’ян. Як його можна визначити?

Домашнє завдання

1. Опрацювати § 53 підручника.

2. Підготувати повідомлення про готів і гунів.

Практичне заняття. Позначити на контурній карті Балканський і Апенінський півострови, античні грецькі поселення.

Дата: 13.05.2020

Мета: поглибити знання учнів про географічне розташування античних грецьких поселень на Балканському та Апенінському півостровах.

Урок контролю та корекції навчальних досягнень учнів із тем: « Виникнення та встановлення Римської республіки. Римська імперія.». «Занепад Західної Римської імперії, сусідні народи Риму».

Дата: 15.05.2020

Мета: узагальнити знання учнів з теми,перевірити вміння застосовувати набуті знання,вдосконалювати вміння учнів орієнтуватися в часі та просторі,формувати цілісне уявлення про Рим за царської,республіканської доби,вчити пояснювати причинно-наслідкові зв’язки ,взаємовпливи між суспільно-політичними процесами,культурним розвитком. Оцінити внесок Риму в історію людства.

ВИКОНАТИ ЗА ПІДРУЧНИКОМ – СТ. 174

Тема. Внесок давніх цивілізацій, культур, народів в історію людства.

Дата: 20.05.2020

Мета:систематизувати та узагальнити знання, набуті учнями впродовж вивчення курсу; удосконалити навички роботи в групі; продовжувати формувати вміння висловлювати власне ставлення учнів до проблем, що розглядаються; оцінити навчальні досягнення учнів шляхом проведення гри “Історичний чемпіонат” підвищити пізнавальну та творчу активність школярів у вивченні історії стародавнього світу

1.Прочитайте текст та дайте відповідь на запитання (усно)

2. Випишіть терміни та поняття у словники.

1. Стародавні та сучасні цивілізації. Вивчаючи історію, ми пройшли шлях від виникнення перших людиноподібних істот, які тільки мали стати людиною, до падіння великої держави — Римської імперії та початку формування українського народу.

Ви дізналися, що головним підсумком дуже тривалої Первісної доби було виникнення людини сучасного типу. Найважливішим у людині стало те, що вона виявилася творцем. Людина почала вивчати, а потім і перетворювати природу, зрештою, виражати своє ставлення до неї через релігію та мистецтво. Людина опанувала землеробство й скотарство, навчилася зводити будівлі та міста.

На межі IV—III тис. до н. е. виникли перші цивілізації та перші держави. Великим досягненням людства була писемність, люди навчилися жити у великих спільнотах, узгоджувати свої інтереси з інтересами інших людей.

Кожна цивілізація була неповторною, і водночас усі вони мали й спільні риси. У VI ст. до н. е. відбулися величезні зрушення в культурах стародавніх народів. У Персії, Індії, Китаї виникли нові релігійні вчення — зороастризм, буддизм і конфуціанство, a в Греції зародилася філософія. Це був час великого духовного прориву давніх народів, що сприяв найвищому злету культури.

Сучасна цивілізація пов’язана з історією Стародавнього світу, де беруть початок народи і держави, мови й культури.

Європейська цивілізація, частина сучасної світової цивілізації, розвинула культурну й політичну спадщину Античності, а також перейняла одну зі світових релігій, яка зародилася в її межах, — християнство. У сучасній Китайській цивілізації живе конфуціанство, а в цивілізаціях Південно-Східної Азії — буддизм.

Слово «цивілізація» має давнє латинське коріння, так само як звичні нам поняття «культура», «конституція», «республіка». Із Давньої Греції прийшли такі слова і явища, як «політика», «демократія», «філософія», «стратегія».У Греції зародилося розуміння того, що «людина — міра всіх речей», а в Римі була зроблена спроба обґрунтувати та захистити права людини. Античний світ дав приклади республіканського ладу, демократії, показав образ справжнього громадянина, який уміє мудро поєднувати права й обов’язки. У давніх цивілізаціях були закладені основи багатьох сучасних наук — математики й астрономії, медицини та фізики, історії та філософії. У них же склалися певні уявлення про красу, які наслідувало у своєму подальшому розвитку мистецтво, були створені архітектура й театр, поезія і музика. Сучасну літературу, наприклад, неможливо уявити без античних образів і міфології.

Історія Стародавнього світу показує, наскільки плідною може бути мирна взаємодія цивілізацій. У наш час ми особливо відчуваємо єдність людства. Завдяки розвитку техніки, нових видів транспорту, засобам масової інформації народи, країни виявилися тісно пов’язаними. Важливі події миттєво можуть стати надбанням усіх жителів планети. Комп’ютери утворили навколо земної кулі мережу передачі інформації і знань. Виникла єдина інформаційна цивілізація, яку називають глобальною, або світовою.

Проте не варто забувати, що ці досягнення не стали б можливими без сміливості, відваги, винахідливості перших мореплавців, астрономів, вчених. Вони навчилися не лише бачити, а й аналізувати світ навколо, ризикували вирушати в невідомі краї, маючи за орієнтир лише зорі та легенди про далекі незвідані багатства. Перші в історії громадяни неодноразово захищали свої домівки від ворога, що вважався непереможним.

В основі сучасної світової цивілізації лежить спадщина Стародавнього світу. Історія пов’язує минуле, сьогодення й майбутнє.

2. Здобутки давніх цивілізацій і народів.

чудеса світу — піраміди та Великий Сфінкс
розгалужена іригаційна система землеробства
накопичені значні наукові знання з медицини, астрономії, математики
створено ієрогліфічне письмо
винайдено папірус та кольорове чорнило
сформовано складну релігію і міфологію
здійснено численні побутові винаходи, серед яких перуки, косметика, хірургічні інструменти, ножиці та зубна паста

Дворіччя (Месопотамія)

Шумер — найдавніша цивілізація, тут виникли найдавніші міста-держави
створено зикурати
створена розгалужена іригаційна система землеробства
записано перші закони
винайдено колесо
створено систему письма — клинопис
створено бібліотеки
створено першу настільну гру

Ассирія

перша могутня імперія Давнього Сходу, що трималася на військовій силі
масова професійна армія з поділом на роди військ
масове використання залізної зброї
створено найбільшу на той час бібліотеку глиняних книг

Персія

· найбільша й наймогутніша імперія Давнього Сходу

· система державних доріг («царська дорога»)

· створення першої державної поштової служби

· виникнення релігії — зороастризму

Фінікія

створення першого алфавіту
винайдення пурпурової фарби, прозорого скла
розвиток мореплавства — перша зафіксована вдала спроба пропливти навколо Африки
колонізація Середземномор’я та світова торгівля оловом від сучасної Великої Британії до Персії
заснування міста-держави Карфаген

Ізраїль

формування монотеїстичної релігії
створення Старого Завіту — першої частини Біблії
будівництво храму в Єрусалимі

Індія

міста з продуманим плануванням і життєзабезпеченням (водогін, каналізація)
у містах Хараппської цивілізації винайдено сучасний гральний кубик із крапками на гранях
санскрит — найдавніша збережена до наших днів форма колись єдиної індоєвропейської мови
створення найдавніших релігійних книг — Вед
виникнення буддизму — однієї зі світових релігій
система поділу суспільства на варни, що існує й донині
винайдення сучасних цифр
винайдення гри в шахи

Китай

збудовано Велику Китайську стіну та унікальне поховання імператора Цінь Ши Хуан-ді (теракотова армія)
за часів династії Цінь уперше створено єдину китайську державу
виникли даосизм та конфуціанство
винайдено шовк, папір, лак, компас, локшину, чай, стремена
закладено основи сучасної китайської писемності
було прокладено Великий Шовковий шлях зі Сходу на Захід

Греція

зберегла окремі досягнення Мінойської та Мікенської цивілізацій
зародилася і розвинулася міфологія
створено видатні поеми «Іліада» та «Одіссея» (Гомер)
виникнення поліса — самоврядної міської громади
уперше сформувалися поняття «демократія» і «громадянин»
відбулося становлення канонів (правил) в архітектурі та скульптурі, якими користуються й сьогодні
було сформовано принцип, що закони однакові для всіх
зародилися філософія як наука та основи інших наук
зведено перші театри, створено перші трагедії і комедії
виникнення та розвиток ораторського мистецтва
започатковано проведення Олімпійських ігор
приклад Александра Македонського як довершеного полководця, що зберігався протягом десятків століть
взаємодія Грецької цивілізації і цивілізації Сходу, розквіт культури еллінізму, як наслідок — виникнення світової культури

Рим

· заклав підвалини сучасної західноєвропейської цивілізації

римське право та розвинена система судочинства
латина — мова медицини, біології та права; граматичні норми латини стали основою романської групи європейських мов
ідея та устрій республіки
світова імперія
початки міського самоврядування
мистецтво будівництва доріг і водогонів
елементи архітектури — арка, купол; використання цементу
військове мистецтво
література, яка порушує нагальні проблеми суспільства
зародження християнства та християнської церкви

Висновки

Курс історії ознайомив вас із часом в історії людства від виникнення першої людиноподібної істоти до початку процесу масового розселення наших предків — слов'ян — територією Європи.
Цього року ви вивчили історію давніх цивілізацій у Месопотамії, Єгипті, Індії, Китаї, Греції, Римі.
Кожна цивілізація мала неповторну культуру і вплинула на формування сучасного світу.

Запитання та завдання

1. Що таке Античність?
2. Які світові релігії виникли в період, що вивчає історія Стародавнього світу? Чи мають вони щось спільне?
3. Якими досягненнями народів Стародавнього Сходу, Греції і Риму ми користуємося сьогодні?

Домашнє завдання:

1.Прочитати § 54

2. Зробити власні висновки відповідно до мети уроку (письмово)

Тема: Значення давньої історії України як частини світової історії

Дата: 22.05.2020

Мета: визначити і навести приклади внеску давніх цивілізацій в культуру сучасних народів, зокрема українців; обґрунтувати значення стародавньої історії для подальшого розвитку людства; виховувати повагу до культурних здобутків давніх держав і народів, поважати та цінувати власну культуру.

Ознайомтесь з даним матеріалом та складіть план розповіді по тексту.

Перші внески України у світову історію. Вплив епохи Київської Русі на загальносвітову історію та культуру

Україна - значить "земля, що лежить скраю". Це влучна назва для країни, розташованої на південно-східному пограниччі Європи, на порозі Азії, по окраїнах Середземноморського світу, з обох боків колись важливого кордону між лісом, де ховалися від небезпеки, і відкритим степом.

Іншою суттєвою рисою географії краю є відсутність природних бар'єрів. За винятком Карпатських гір на заході й невеликого Кримського кряжу на півдні більшість території України - це рівнина, котра поступово спадає з покритих лісом Галицького, Волинського та Подільського плато до горбистих місцин по обидва боки Дніпра й переходить в неосяжний відкритий Причорноморський степ.

Однак, Україна не лежить скраю історії світу, історія України є важливою складовою Всесвітньої історії. Переповнена трагізмом історія України претендує на особливе місце та увагу не тільки сучасних українців, але й інших народів.

Перші внески України у світову історію

Розташована на основних шляхах між Європою та Азією, Україна часто ставала об'єктом впливів різних, часом протилежних культур. Через Причорномор'я вона зазнавала благотворних впливів грецької цивілізації - як античної, так і візантійської. Зате, знаходячись на західному кінці великого Євразійського степу, Україна часто ставала жертвою нападів войовничих кочовиків, і запекла боротьба з ними вичерпувала людські та матеріальні ресурси.

Пізніше тут з'явилися оборонці її кордонів - козаки, котрі стали центральними постатями української історії та культури. Неосяжні смуги чорноземів, що за площею та родючістю - серед найзначніших в усьому світі, також лишили відбиток на населенні краю. Власне, саме на території України розвинулися найбільш ранні землеробські цивілізації Європи. І до зовсім недавнього часу землеробство було символом українського способу життя. Якщо природа виявлялася лагідною до України, то цього не скажеш про її історію.

З давніх-давен аж до новітніх часів через свої природні багатства й незахищеність Україна - можливо, більше, ніж будь-яка інша країна Європи - зазнавала спустошливих нападів і завоювань.

У результаті тема чужоземного поневолення й боротьби з ним стала домінуючою в її історії. Розгортаючись на неозорій, відкритій і щедро прикрашеній сцені, ця історична епопея була довгою, барвистою, сповненою бурхливих подій.

За доби скіфів Україна стала важливою, хоч і віддаленою частиною античної цивілізації Середземномор'я. Через грецькі колонії у Причорномор'ї скіфи ввійшли у контакт із грецькою цивілізацією й навчилися цінувати її. Водночас контакти зі світом Середземномор'я втягували скіфів і в його конфлікти.

У 513 р. до н. е. величезне військо перського царя Дарія захопило землі нинішньої України. Проте, вдавшись до стратегії "спаленої землі", скіфи змусили його ганебно відступити.

Наприкінці V - на початку IV ст. до н. е. скіфи пішли на захід і підкорили фракійців на Дунаї. Ця перемога виявилася для них зовсім непотрібною, бо віч-на-віч звела їх із Філіпом Македонським, батьком Олександра Великого. У 339 р. до н. е. македонці завдали страшної поразки кочовикам.

Вплив епохи Київської Русі на загальносвітову історію та культуру

Дух князівських часів мав за основу місцеві народні елементи, виявлені у багатому побуті і словесності, віруваннях і народній філософії. Ця первісна культура розвивалася на власному ґрунті, проте зазнавала і чужинних впливів. У ранні часи ці впливи йшли через хозарів, арабів, персів як у галузі мистецтва, так і самого виробництва. Вплив Скандинавії позначився на державній та військовій організації Русі. Західноєвропейські віяння йшли через Угорщину і Німеччину, проявилися в архітектурі, міському праві, вживанні латинської мови, в толеранції до католицької церкви.

Культурний розвиток Русі піднявся на новий щабель після прийняття християнства. З X ст. з його поширенням запановує візантійський стиль у ремеслах, письменстві, мистецтві, праві. Разом з ним відбулися якісні зміни в світогляді і побуті русичів: нова релігія широко відкрила двері візантійству в усіх сферах життя.

Християнство стало ідеологічним підґрунтям для феодальних відносин, сприяло входженню України-Русі в європейський культурний світ. Однак і після цього Україна-Русь не втратила самобутності, своєрідності в усіх галузях культури. Так, наприклад, наприкінці XII ст. було написано "Слово о полку Ігоревім" - перлину давньоруської художньої літератури. Знайдено цей твір у рукописному збірнику кінця XV - початку XVI ст. в одному з монастирів Росії. Збірник був переписаний у 1800 р. і надрукований, а сам рукопис згорів під час пожежі Москви у 1812 р.

Дослідники виявили, що "Слово" написане в 1187 р., а темою його є трагічний у наслідках похід 1185 р. проти половців новгород-сіверського князя Ігоря Святославича. Провідна думка твору - слава і честь руської княжої держави, яку нерозважливі князі наражають на небезпеку і занепад. Цей епос сповнений мистецькими описами природи, самого походу, відваги й мужності князів, фольклорними образами; всі картини сповнені чару високої поезії.

"Слово" як тема мало надзвичайний вплив на українську та інші слов'янські літератури, породило багато наслідувачів і перекладачів. Цей твір входить в загальносвітову скарбничку світової історії та культури.

Також на той час великою славою користувалися київські ювеліри за своє витончене карбування, золочення, гравірування, техніку емалі та зерні. Це знамениті київські "зміївники", лунниці, колти, оздоблені зерню або емаллю, вироби художнього ремесла Русі, що у значній кількості вивозилися за кордон. Речі, виготовлені у Києві, Галичі, Чернігові та в інших містах, трапляються під час розкопок в усіх європейських країнах.

Також не відставала Київська Русь у галузі науки. Так, першим відомим нам в світовій історії вченим-медиком була княгиня Євпраксія - Зоя. Онучка Володимира Мономаха, вона народилася в 1108 р., одержала добру освіту, цікавилася народною медициною. В юному віці з успіхом почала лікувати хворих, за що в народі одержала назву "Добродії". В 1122 р. виходить заміж за візантійського царя Іоана Комнена, прийнявши під час коронації ім'я Зоя. Переїзд до Візантії дав можливість Євпраксії-Зої доповнювати та поглиблювати свої знання в галузі медицини. З давніх часів у Візантії працювало немало видатних лікарів.

Саме у Візантії були закладені перші лікарні при монастирях і запроваджена систематична наука медицини в школах, причому також викладалися анатомія, фізіологія, фармація, токсикологія, загальна патологія, терапія, акушерство, гінекологія на рівні тогочасних пізнань.

Поєднавши набуті знання з власним досвідом лікування хворих, Євпраксія написала грецькою мовою трактат "Алімма" (Мазі). Трактат служив своєрідною енциклопедією медичних знань. Написана ця праця у 30-х роках XII ст. вона знаходиться в бібліотеці Лоренцо Медичі у Флоренції. Цей великий рукопис складається з 5 частин та 29 розділів. У перших трьох частинах книги висвітлюються питання загальної патології, загальної діагностики, загальної гігієни, гігієни жінки та дитини, а дві останні присвячені лікуванню різних хвороб.

Феномен незвичайного злету культури України-Русі пояснюється тісними зв'язками з Візантією, країнами Європи, Хозарією. Хоча їхній вплив був вагомим, але не вирішальним. Щоб досягти значних успіхів у мистецтві, архітектурі, літературі, щоб зерна інших культур могли зростати в новому середовищі, вони мали лягти в добрий ґрунт, яким був духовний та матеріальний світ східних слов'ян.

У той же час високий рівень культури України-Русі впливав на розвиток культур сусідніх народів. Так, описання давньоруських літописів і сам процес літописання простежуються у хроніках Матвея Паризького, польських та литовських хроністів. Величезним був вплив київського фрескового живопису на розпис храмів Польщі, Чехії, Готланду. Культура Русі в усіх її проявах показала свою яскраву самобутність, заклала підвалини для подальшого розвитку культури України пізнього середньовіччя.

Неймовірно тяжкою для українського народу була перша половина XV ст. через щорічні напади татарських орд. Цей фактор негативно позначився на економічному і культурному розвитку України. Однак не варто забувати, що стримування татарських орд на території України давало хорошу нагоду для розвитку інших західноєвропейських держав. Хто знає, як розвивалися зараз країни Євросоюзу, коли б на їх території так часто з'являлися татарських орди, як на теренах України.

Домашнє завдання:

1. Прочитати поданий матеріал

2. Скласти план розповіді.

Тема: Урок контролю та корекції навчальних досягнень учнів із розділу: « Внесок давніх цивілізацій, культур, народів в історію людства».

Дата: 27.05.2020

Мета: оцінити рівень навчальних досягнень учнів під час вивчення теми, дати оцінку навчальних досягнень школярів за результатами вивчення теми під час проведення письмової роботи; перевірити вміння застосовувати здобуті знання; систематизувати, узагальнити та закріпити знання учнів з теми, повторити основні терміни й поняття; виділити й активізувати в пам’яті учнів найважливіші явища та процеси; закріпити вміння систематизувати матеріал; продовжити формування переконаності в необхідності оволодіння історичними знаннями; виховувати в учнів зацікавленість історією.

Виконати завдання за підручником – ст.182.

Тема: Археологічні знахідки давніх цивілізацій.

Дата: 29.05.2020

Мета: на основі раніше отриманих знань і опорних умінь у новій навчальній ситуації учні самостійно опрацьовують тему; удосконалюють вміння пошукової роботи; виховують толерантне ставлення до світових культур.

Мабуть, кожного з нас в школі зацікавлювали розповіді вчителя історії про стародавні народи і цивілізації. Десятки століть тому люди любили, народжували дітей, воювали, вбивали, і все заради того, щоб через багато років археологи знайшли кілька цеглин і керамічних черепків.

Збережені до наших днів руїни прекрасних палаців і храмів, які не тільки нагадують нам, що ніщо не вічне, але й змушують замислитися: а з чого складатиметься культурний шар нашого часу, коли до нього дістануться майбутні вчені? З планшетів і смартфонів?

Вашій увазі представлено Десять древніх цивілізацій, культура яких практично втрачена, але сам факт, що ми про них все ж знаємо, вселяє оптимізм. Можливо, і наш час будуть пам’ятати, тільки не хотілося б, щоб про культуру рубежу XX-XXI століть археологи майбутнього судили тільки за залишками актуального мистецтва.

1. Майя

Класичний приклад цивілізації, більша частина спадщини якої безповоротно загублена. Дивовижно красиві палаци й цілі міста колись могутнього народу, що населяв півострів Юкатан (територія сучасної Мексики, Белізу та Гватемали), зараз практично зруйновані або поглинені джунглями.

Розквіт цивілізації майя припав на перше тисячоліття нашої ери: вони створили складний календар, вигадали писемність і математичні формули, розробили інженерні конструкції, що дозволяли їм будувати величезні піраміди і багатоступінчасті системи зрошення сільськогосподарських угідь.

Поступове згасання цивілізації почалося близько 900-го року, тобто задовго до візиту Христофора Колумба на американський континент. Історики досі точно не знають, що послужило причиною втрати колишньої могутності і загибелі майя, проте, за деякими версіями, винні міжусобні війни і погіршення клімату, через що почався голод, і майя були змушені покинути свої міста.

2. Індська цивілізація

Одну з найбільших цивілізацій давнини називають також Хараппською (місто Хараппа було одним з її центрів). Число жителів долини річки Інд у період розквіту цивілізації досягало 5 млн осіб – близько 10% від загального населення світу на той час.

Хараппці могли похвалитися розвиненою металургією, монументальною архітектурою, скульптурою, живописом і унікальною писемністю, яка, до речі, досі не розшифрована. Індський народ активно торгував з Месопотамією, Шумером, Аравією та державами Середньої Азії.

Високий рівень культури і промисловості не врятував Хараппську цивілізацію від загибелі: приблизно 3,5 тисячі років тому велика частина населення долини перемістилася на південний схід, залишивши величезні міста з широкими проспектами, багатоповерховими будинками і системою водопроводу.

Найбільш ймовірною причиною відходу хараппців з насидженого місця вважається погіршення природних умов. Протягом декількох століть переселенці втратили практично всі досягнення предків, а останні носії хараппської культури були знищені вторгненням аріїв.

3. Острів Пасхи

Заселення острова почалося, за деякими даними, близько 300-го року нашої ери, перші жителі прибули зі Східної Полінезії на величезних човнах, які дозволяли долати величезні відстані.

До приходу на Рапа-Нуї (місцева назва острова) європейців тут проживало два племені: «довговухих», які створили знамениті статуї моаї, і «коротковухих», які фактично були у становищі рабів. У XVI-му столітті «коротковухі» підняли повстання, в результаті якого практично всі представники панівного народу були знищені, а їх культура і писемність швидко пішли в занепад.

Зараз про цивілізацію стародавніх рапануйців практично нічого невідомо. На думку вчених, період її розквіту був зовсім недовгим і закінчився з вирубкою лісів близько 1200 го року, після чого населення острова почало скорочуватися – більшість перебралися на інші острови, а решту знищили «коротковухі».

4. Чатал-Гююк

Чатал-Гююк – одне з найдавніших міст світу: його історія почалася більше 9500 років тому. Місто було частиною досить розвиненої неолітичної цивілізації, яка існувала на території сучасної Туреччини.
Від більшості інших поселень того періоду Чатал-Гююк відрізняє унікальна архітектура: в місті не було вулиць у сучасному розумінні цього слова, будинки будувалися впритул один до одного, а входили в них через дах. Жителі займалися землеробством і тваринництвом, вирощували пшеницю і бобові, збирали горіхи і фрукти. Більшість знарядь праці вони виготовляли з обсидіану, причому забезпечували ними й інші поселення.

Чатал-Гююк для свого часу був справжнім мегаполісом – його населення налічувало близько десяти тисяч людей, а археологічні знахідки свідчать про складний суспільно-політичний устрій міста і розвинену культуру. Що змусило жителів покинути місто з більш ніж 2000-річною історією, невідомо.

5. Кахокія

Розташовані на території американського штату Іллінойс кургани Кахокії – все, що залишилося від цивілізації індіанців, що існувала тут задовго до приходу європейців. Кахокія довгий час була найбільшим містом Північної Америки, її площа становила більше 15-ти кв. км, а кількість населення досягала 40 тисяч.

109 курганів, що збереглися до нашого часу – частина церемоніального комплексу, де проводилися різні релігійні свята. У центрі комплексу розташований знаменитий чотириярусний Монахів курган, розміри якого дійсно грандіозні – 28 метрів у висоту і 290 метрів в довжину.

Деякі археологічні знахідки свідчать про те, що індіанці з берегів Міссісіпі були прекрасними художниками, скульпторами та архітекторами. Вони створювали прикраси з міді і черепків, прикрашали стіни храмів майстерним орнаментом і зображеннями богів і навіть розробили складну систему зрошення полів, в якій використовувалися води річок Міссісіпі та Іллінойс.

Близько 1200-го року жителі почали залишати місто. На думку деяких вчених, через страхітливу антисанітарію довкілля, яка стала причиною численних епідемій та голоду.

6. Гебеклі-Тепе

Храмовий комплекс Гебеклі-Тепе був побудований, імовірно, близько десяти тисяч років до нашої ери. Це одна з найзагадковіших споруд давніх епох – про нього практично нічого невідомо.
«Пузатий пагорб» (саме так перекладається назва археологічної пам’ятки) знаходиться на південному сході сучасної Туреччини. Навколо «Пагорбу» не знайдено жодних слідів поселення, тому історики вважають, що він служив основною релігійною спорудою місцевим кочовим племенам. Швидше за все, у храмі постійно жили кілька служителів культу, а кочівники приходили сюди для проведення обрядів і ритуалів.

Храм побудований у формі концентричних кіл, поверхня його колон прикрашена рельєфними зображеннями тварин і людей. В даний час вивчено лише близько 5% території комплексу, тому археологам ще належить відповісти на багато питань, головні з яких – який народ його створив і кому молилися в цьому храмі.

7. Ангкор

Ангкор-Ват – одна з найзнаменитіших пам’яток Камбоджі, проте не всі знають, що храмовий комплекс колись був частиною величезного міста Ангкор, столиці кхмерської імперії. Розквіт Ангкора припав на 1000-1200 роки нашої ери, а кількість його населення, за деякими оцінками, досягала одного мільйона – ймовірно, у свій час це було найбільше місто світу.

Існують різні версії щодо того, чому місто занепало – від війни до стихійного лиха. Велика частина руїн, що є чудовими зразками індуїстської архітектури, заросла джунглями, що ускладнює їх дослідження.

8. Фірузкух

Чудовий Джамський мінарет – єдина вціліла до нашого часу споруда міста Фірузкух («Бірюзова гора»), столиці імперії Гурідів, до складу якої входили території сучасного Афганістану, Пакистану та Ірану.
Мінарет побудований в кінці XII-го століття на честь перемоги султана Гіяз-ад-Діна над газневидами і був одним з головних культових споруд міста, проте всього через кілька десятиліть військо Чингісхана стерло Фірузкух з лиця землі, і про мінареті надовго забули.

На жаль, через важкодоступність пам’ятника і нестабільність суспільної ситуації в Афганістані археологи досі не можуть розпочати повноцінні розкопки в цій місцевості. Нещодавно фахівці забили тривогу: повені та землетруси можуть зруйнувати мінарет, тому в терміновому порядку розробляється система заходів щодо його зміцнення та відновлення, адже це єдиний у своєму роді зразок середньовічної культури Гурідів.

9. Ния

Більше 1,5 тисяч років тому Ния була квітучим оазисом, в якому зупинялися на відпочинок каравани, що йшли по Великому Шовковому шляху, хоча здогадатися про це важко – зараз тут пустеля, посеред якої розташувалося невелике селище Ния, що входить до складу Сін’цзян-Уйгурської автономної області Китаю.

Пустеля надійно сховала руїни дерев’яних будинків, храмів і палаців, тому про існування тут величезного міста довгий час ніхто не підозрював. Ния стала справжньою скарбницею для археологів: тут знайдені сліди безлічі культур і народів, яких пов’язував між собою Шовковий шлях. У місто тисячами прибували купці, вчені, паломники і всілякі авантюристи, що перетворили його в киплячий котел, в якому «варилися» цивілізації Китаю, Європи, Африки та Центральної Азії.

Поступово Шовковий шлях втратив своє значення: торговці все частіше обирали морські подорожі, тому Ния занепала. Зараз залишки цього унікального культурно-історичного поселення ретельно вивчають археологи.

10. Поселення на Набта-Плайя

Важко повірити, але на території сучасної Сахари колись жив народ з високорозвиненою культурою і наукою – про це свідчать залишки стародавньої обсерваторії, яка, імовірно, була побудована 7-6,5 тисяч років до нашої ери.

Жителі поселення на березі озера Набта-Плайя вміли обпалювати і розписувати кераміку, займалися скотарством і землеробством.
Астрономічна споруда, яка на тисячу років старша за Стоунхендж, дозволяла мешканцям цих місць визначати день літнього сонцестояння, за яким кожен рік слідував розлив озера – так вони дізнавалися, що пора переселятися на «зимові квартири». Як і багато інших стародавніх міст, поселення на озері Набта-Плайя погубив клімат – поступово він ставав все більш посушливим, і, врешті-решт, люди покинули ці місця.

Клас: 6

Дата: 15.01.2021

Тема уроку: Хараппська цивілізація

вИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ:
1.Природа Індії.
Стародавня Індія була величезною країною, охоплюючи територію всього півострова Індостан, що в Південній Азії. Нині на цьому місці розташовано п’ять держав — Індія, Пакистан, Непал, Бангладеш і Шри-Ланка. Береги Індії із заходу, сходу та півдня омиваються Індійським океаном, Аравійським морем і Бенгальською затокою. На півночі країни здіймається найбільший і найвищий у світі гірський хребет — Гімалаї. Ці гори відмежовували Індію від світу. Шлях з Індії, що забезпечував її зв’язок з іншими країнами, пролягав лише на північному заході.
Природа Індії вражає своєю пишністю та різноманітністю. Уже в стародавні часи на Індію дивилися як на країну чудес. У країні багато тропічних лісів, є степи та пустелі. Велику частину півострова Індостан займає плоскогір’я, багате на поклади міді та заліза. У Гімалайських горах беруть початок дві великі річки Індії — Ганг, що тече на схід, та Інд, що тече на захід. Коли південний вітер жене дощові хмари з океану, гори їх зупиняють. Тому аж два місяці на рік — липень та серпень — в Індії йдуть дощі й річки виходять із берегів. В інший період року дощі бувають рідко. У долинах річок, особливо Гангу, були дуже родючі ґрунти. Індія розташована близько до екватора, тому більшу частину року тут спекотлива погода. Гімалаї не дають проникнути холодним північним вітрам. Велику територію Індії, особливо долину Гангу, покривали вічнозелені тропічні ліси — джунглі. Від густого листя навіть удень там темно. Гілки дерев обвиті ліанами, які звішуються вниз, не даючи змоги пройти лісом. Там водилися тигри, пантери, слони, ведмеді, буйволи, носороги, леопарди, мавпи. По землі повзали змії: величезні пітони, отруйні кобри та гадюки. У джунглях було безліч комах.
2. Хараппська цивілізація
Територія Індії була заселена ще з давніх часів. Найдавніше населення Індії створило свою самобутню культуру. У результаті розкопок було знайдено руїни двох великих міст. Їх назвали Мохенджо-Даро та Хараппа. Вони були засновані в III тис. до н. е. на берегах річки Інд. Це залишки першої відомої цивілізації Індії, яку вчені назвали Хараппською.
Особливий інтерес становлять руїни стародавнього міста Мохенджо-Даро, яке збудоване за точним планом. Вулиці були довгими та широкими (завширшки аж 10 м), простягаючись із півночі на південь. Вони перетиналися іншими, що йшли із заходу на схід. Перехрещувалися чітко під прямим кутом. Заокруглені кути будинків на перехрестях зроблені, очевидно, щоб не заважати вуличному рухові. Отже, найімовірніше, у місті користувалися транспортом на колесах.
Вулиці складалися з дво- або триповерхових будинків, які споруджували з випаленої цегли. Кожний будинок мав внутрішнє подвір’я. Там готували їжу. У спеціальних заглибленнях, обкладених цеглою, розводили вогонь. На подвір’ях розміщували ясла, де тримали худобу. На першому поверсі була кухня, криниця та приміщення для зберігання продуктів. Майже кожне помешкання містило душову кімнату та вбиральню. У Стародавній Індії вже існувала каналізація. На другому поверсі перебували житлові кімнати. Уночі часто була задуха, тому всі будинки мали плоскі дахи з утрамбованої землі — чудове місце для сну або відпочинку. У місті були не лише житлові будинки, але й харчевні, крамниці, склади, майстерні тощо. Центр міста прикрашала укріплена цитадель, яку оточував мур із баштами. Там було обладнано великий басейн для ритуального обмивання.
Високого розвитку в містах досягло ремесло. Із бронзи виготовляли знаряддя праці та зброю, а також статуетки людей і тварин. Археологами знайдено багато прикрас із золота, срібла, міді й бронзи: браслети, каблучки, сережки. Із каменю робили ручні жорна, різні види гир.
Високого розвитку досягло гончарне мистецтво. Майже весь посуд виготовлявся на гончарному крузі. Посуд часто розмальовували візерунками й орнаментом. Робили також череп’яні каналізаційні труби, череп’яні колеса, прядки.
Жителі міст розводили також свійських тварин: корів, овець, свиней, биків, зебу, буйволів, кіз, собак, можливо, навіть приручених слонів. Зі свійської птиці утримували курей і павичів. Серед населення також було поширене полювання та рибальство.
Індійці займалися вирощуванням пшениці, ячменю, гороху, дині, цукрової тростини, рису, бавовни тощо. Бавовну використовували для виготовлення ниток і тканин. У господарстві застосовували також плоди фінікової пальми. Ґрунт обробляли дуже грубим плугом, а під час жнив користувалися мідними серпами.
Пересувалися стародавні індійці за допомогою двоколісних візків, у які запрягали биків, а по воді плавали в човнах і парусних суднах.
Міста вели жваву торгівлю. Жителі торгували з Південною Індією, Персією, Середньою Азією, Дворіччям. Продавали бавовну, золото, слонову кістку, цінну деревину, а купували метали, коштовне каміння та ін.
Установлено, що вже в III тис. до н. е. індійці мали писемність, яка складалася з ієрогліфів. Але прочитати їхні написи поки що не вдалося, оскільки всі вони надто короткі, а мова, якою було зроблено ці написи, нам невідома. На розкопках удалося знайти череп’яну чорнильницю, тому можна припустити, що як матеріал для писання використовувалася тканина, кора, а може, й щось інше.
На початку II тис. до н. е. жителі почали залишати свої міста, із часом вони прийшли в занепад, і їх занесло піском і пилом. Про міста забули на 3,5 тис. років, доки в 1922 р. Їх не знайшли археологи.
Однак про те, хто саме населяв ці міста, учені достовірно нічого сказати не можуть.
Також ще остаточно не встановлено й причини запустіння цих міст. Можливо, це сталося через епідемію малярії, різку зміну природних умов (екологічна катастрофа) тощо. Загибеллю цих двох міст закінчується найдавніший період історії Індії.
3. Заселення Індії племенами аріїв. Веди
У середині II тис. до н. е. до Індії з північного заходу прибули індоєвропейські племена аріїв. Вони вели напівкочовий спосіб життя. Прийшовши в нову місцевість, арії осідали на ній на нетривалий час. Там вони будували укріплені села, засівали ячменем і пшеницею поля, в околицях випасали худобу. Коли пасовища та поля виснажувалися, вони переходили на інші землі. Священними тваринами в аріїв вважалися кінь і корова. Шкіра в аріїв була світлішою, ніж у стародавніх індійців.
На чолі племені стояв вождь — раджа. Його влада обмежувалася племінною радою. Племена часто об’єднувалися в племінні союзи. Мова аріїв — санскрит — споріднена з мовою стародавніх персів та сучасними європейськими мовами: українською, російською, білоруською, англійською, французькою та ін. Усі їх відносять до індоєвропейської мовної групи. Ця схожість спостерігається в цілому ряді слів: матар — мати (матір), бхратар — брат, суну — син, мадху — мед, агнім — вогонь, вадар — вода, набхас — небо і т. д. «Два, три, чотири, п’ять» арійською буде: «дві, трі, чатур, панча».
Арії вшановували велику кількість богів і розповідали про них усілякі міфи. Богом вважався сам вогонь, його називали Агмі. Мітра був сонячним богом, який усе бачить. До нього зверталися зі словами: «Ти — око богів». Коли арії домовлялися між собою, то у свідки кликали Мітру. Боги та сам Мітра покарають брехуна чи порушника договору. Царем богів був бог грози та блискавки — Індра. Арійські воїни під час бою зверталися саме до нього, благаючи перемоги. Адже Індра — це великий воїн, який нищив арійських ворогів. Богом неба був Варуна.
Арії поступово розселилися по всій Індії. Вони переходять до осілого способу життя. Цьому також сприяло те, що жителі Індії навчилися виготовляти знаряддя праці із заліза. Легше стало розчищати джунглі, осушувати болота, будувати канали. Переходячи до хліборобства та осілості, арії змішалися з місцевим населенням та утворили разом із ним індійський народ. У VIII ст. до н. е. в Індії з’являються численні князівства та держави.
Священними книгами аріїв, створеними у II тис. до н. е., були Веди. Веда на санскриті означала «знання». Стародавнє санскритське слово «веда» співзвучне з українським словом «відати», тобто «знати». Веди вважалися джерелом найдавніших і найважливіших знань людства. Вивчення, тлумачення та проголошення Вед здійснювали жерці. За назвою Вед період панування аріїв в Індії прийнято називати Ведійською цивілізацією. Найдавнішою із цих збірок є «Рігведа», яка містить переважно релігійні гімни, присвячені богам.
У Ведах можна знайти кілька легенд про створення світу. Одна з них розповідає: колись не було нічого — ні зірок, ні місяця, ні сонця. Лише один хаос панував у Всесвіті. І ось виникли води, які потім породили вогонь. Згодом теплом було народжене Золоте Яйце, яке плавало у водах безкрайнього океану. Через рік у Золотого Яйця народився Прародитель Брахма, а з двох половинок Яйця виникли Небо й Земля, між якими Брахма вмістив повітряний простір. Із різних частин тіла Брахма створив богів та людей.
У Ведах збереглося давньоіндійське сказання про потоп. Одного разу чоловіку на ім’я Ману принесли води, щоб помити руки. У цій воді він побачив маленьку рибку та спіймав її. «Збережи мені життя, і я врятую тебе», — сказала йому рибка. Здивувався Ману та запитав: «Від чого ж ти врятуєш мене?» — «Від потопу, який знищить усіх живих істот, — відповідала йому рибка. — Доки я маленька, мене може зжерти інша риба. Тому тримай мене в глечику. Коли я виросту, то пересели мене в яму. Коли і в ямі мені буде тісно, то перенеси мене в море». Повірив їй Ману та зробив, як вона веліла. За цей період риба значно виросла. Коли відпливала в море, вона сказала: «Потоп настане через кілька років. За цей час зроби корабель і чекай на мене». Усе зробив Ману, як риба наказувала. І ось через кілька років розпочався потоп. Ману зійшов на корабель, до нього підпливла риба: «Прив’яжи корабель до мого рога», — сказала вона Ману й потягла його до північної гори. Риба звеліла прив’язати корабель до дерева на цій горі та зійти з корабля тільки після закінчення потопу. Так урятувався Ману, а всі інші істоти були знищені.
Про Індію часів приходу аріїв ми можемо багато чого довідатися з двох великих поем — «Махабхарата» і «Рамаяна». У них у релігійно-міфологічній формі відображені життя, вірування та знання стародавніх індійців. У поемі «Махабхарата» розповідається про війну між двома царськими родами, у яку втручаються боги.
Цікаво знати
Герой «Рамаяни» — цар Рама. Він посватався до красуні Сіти. У змаганні наречених йому вдалося натягнути лук бога Шиви. Рама був настільки сильний, що лук навіть зламався. Сіта стала дружиною Рами. Оселилися вони в лісі, у простій хатині, яку самі збудували. Там із ними кояться різні казкові пригоди. Однак зле чудовисько, цар демонів Равана, викрав Сіту. Равана мав двадцять дужих рук і десять хитрих голів. Тільки старий цар яструбів бачив викрадення та заступився за Сіту. Але могутній Равана в кровопролитному двобої відрубав йому ноги та крила.
Равана забрав красуню на далекий південний острів Ланку (Цейлон). Він хотів змусити її вийти за нього заміж, але Сіта противилася чудовиську. Рама шукав Сіту по всій Індії. Йому допомагав мудрий цар мавп Хануман. Пролітаючи в небі, Сіта побачила внизу мавп. Вона кинула їм клаптики своєї сукні, щоб вони повідомили Раму, де перебуває його дружина. Хануман пробрався до Равани та заспокоїв Сіту. Слуги Равани підпалили хвіст Хануману, але й це Хануман зміг використати проти ворогів Рами. Він підпалив палац і місто Равани. Рама та Хануман на чолі війська мавп з’явилися в царстві Равани й вступили в битву зі злим чудовиськом. Битва була довгою та жорстокою. Шляхетний Рама переміг Равану й возз’єднався із Сітой. Усі його друзі раділи. На честь перемоги Рами над злим Раваною в Індії й в наші дні влаштовують свято, супроводжуючи його театралізованими виставами про героя Раму, його дружину Сіту та вірного Ханумана.
4. Держава Маур'я та її історія
До VI ст. до н. е. північна Індія поділялася на безліч царств. Із часом одне з них — Магадха — швидко зміцнилося й розширилося.
Близько 330 р. до н. е. полководець Александр Македонський заволодів усією західною Індією. Визвольний рух проти завойовників очолив Чандрагупта з роду Маур’їв. Він зруйнував побудовані Александром Македонським фортеці. Із часом Чандрагупта повернувся до Марадхи та захопив престол. Він був засновником могутньої держави Маур’я. Її столицею стало місто Паталіпутра. Чандрагупті вдалося об’єднати всю північну та центральну Індію.
Онук Чандрагупти Ашока підкорив сусідні царства в південній Індії. Величезна держава Маур’я охоплювала майже всю Індію, за винятком найпівденнішої її околиці. Індійські перекази приписують Ашоці велику будівничу діяльність, розширення зрошувальних робіт і заснування в містах численних лікарень. Держава була поділена на ряд великих областей, на чолі яких стояли члени царської сім’ї. Таким чином, у середині III ст. до н. е. Індійська держава досягла великої могутності та розквіту. Ашока прагнув зробити населення своєї держави єдиним народом із єдиною релігією — буддизмом. Але такого об’єднання царю не вдалося здійснити. Більшість індійців вважала себе членами насамперед своїх племен і вірили у своїх богів, а вже потім — підданими царів Маур’я. Тому держава Маур’я була недовговічною. Уже у II ст. до н. е. вона розпалася. Роздрібнена й знесилена Індія стає здобиччю нових завойовників.
Цікаво знати
У молодості цар Ашока вів постійні війни, його вважали жорстоким воїном і суворим правителем. Але одного разу Ашока дізнався про вчення Будди. Душа й серце царя пом’якшилися. Його стали мучити спогади про власну жорстокість. У каятті він наказав викарбувати напис: «І скільки б людей... не було б убито, або померло, або забрано з дому, навіть сота частина цього числа, навіть тисячна частина обтяжує тепер думки Угодного богам». «Угодний богам» — так стали називати Ашоку. На зміну жорстокості в його діях прийшли прощення й милосердя. Учення Будди пом’якшило серце суворого правителя.
Отже, перші цивілізації виникали поблизу великих річок і їх основним видом діяльності ставало землеробством. Щодо Хараппської цивілізації можна зробити такі висновки:
- Хараппська цивілізація мала розвинені землеробство ,ремісництво та торгівлю.
- Поселення досягли високого рівня розвитку: мали чітке планування, водогін, каналізацію.
- Занепад Хараппської цивілізації пов’язаний зі змінами клімату.

дОМАШНЄ ЗАВДАННЯ:
1.Прочитати § 26
2.Для порівняльної характеристики ранніх цивілізацій світу заповніть таблицю:

Месопотамія

Єгипет

Хараппська

цивілізація

Період виникнення

Географічне положення

Особливості землеробства

6 КЛАС ІСТОРІЯ

Комментариев нет:

Отправить комментарий

НАБРИДЛО ВЧИТИСЬ - ПОГРАЙСЯ!

РЕЛАКСУЙ ! СТАНЕ КРАЩЕ !

	Месопотамія	Єгипет	Хараппська цивілізація
Період виникнення
Географічне положення
Особливості землеробства