5 КЛАС УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА

17.03
Тема.Павло Тичина. Коротка розповідь про поета і край, де він народився. «Не бував у наших краях!»
рОЗПОВІДЬ ПРО ПОЕТА
Після школи діти розбігалися по домівках: хто вчити уроки, хто гуляти, хто допомагати батькам у господарстві. Малий Павлусь, син Григорія Тичини, швиденько пообідавши, брав за руку сестричку і знову поспішав до школи — співати в хорі. Це були незабутні ХВИЛИНИ В його житті!..
Народився Павло Григорович Тичина в селі Пісках на Чернігівщині в сім'ї сільського дяка. Від батька перейняв любов до фарб, малювання та співів. Перша вчителька хлопчика помітила його музичне обдаровання, і за її порадою батьки віддали десятилітнього Павлуся до Троїцького монастирського хору в місті Чернігові. Тут він жив у гуртожитку, а вчитися ходив за чотири кілометри в бурсу.
Після закінчення бурси юнак вступив до Чернігівської духовної семінарії, згодом — до Київського комерційного інституту. Працював технічним секретарем у редакції журналу «Світло», в літній час — у статистичному бюро Чернігова. Пізніше став помічником хормейстера в українському театрі Миколи Садовського в Києві.
Поетові виповнилося дев'ятнадцять років, коли побачили світ його перші вірші. У Чернігові тоді жив Михайло Коцюбинський. Він влаштовував для молоді так звані «суботи», які багато важили для юнака. Саме М. Коцюбинський уперше назвав Павла справжнім поетом.
1918 року вийшла перша збірка віршів П. Тичини «Сонячні кларнети», в якій органічно злилися поетичний талант, музичне обдаровання та тонке відчуття природи. Уже в цій книжці привертає увагу низка напрочуд прозорих, світлих, мелодійних поезій («Хор лісових дзвіночків», «А я у гай ходила»), у яких автор змальовує красу рідної природи. Із цих рядків струмує щира радість, виблискує багатюща палітра кольорів і бентежить несподівана гама звуків:
Струмок серед гаю, як стрічечка. На квітці метелик, мов свічечка. Хвилюють, маюють, квітують поля — Добридень тобі, Україно моя!
Надзвичайна гармонія відчуттів у віршах Павла Тичини пояснюється його неабияким талантом: він прекрасно співав і диригував, малював, цікавився театром і ... писав вірші. Йому легко давалось усе, що можна визначити одним словом — творити. М. Рильський згадував, що у цьому «...він — втілення скромності й тихості — міг бути впевненим і владним, і цій упевненості й владності корилися люди».
Павло Тичина створив віршовані казки для малят — «Івасик-Телесик» та «Дударик», для дітей видав книжки «Ку-ку», «Лідка», «Музичний ранок в консерваторії», у яких із дитячою безпосередністю й захопленням милувався красою рідної природи, задушевно розповідав своїм читачам про ті переживання, які дарувало йому життя.
Давно немає серед нас прекрасного поета, але залишилась у спадок нащадкам задушевна музика його високої поезії:
Всесвіт наш — це дивна казка, Це одна з фантазій Божих, А людина — сон найкращий З-поміж снів його пригожих.
ПРОЧИТАТИ ПОЕЗІЮ «нЕ БУВАВ ТИ У НАШИХ КРАЯХ»

Не бував ти у наших краях!

Не бував ти у наших краях!
Там же небо — блакитні простори...
Там степи, там могили, як гори.
А веснянії ночі в гаях!..
Ах, хіба ж ти, хіба ти це знаєш,
Коли сам весь тремтиш, весь смієшся, ридаєш,
Серце б'ється і б'ється в грудях...
Не бував ти у наших краях.
Не бував ти у наших краях,
Бо відтіль не таким би вернувся!
Чув про степ, що ген-ген простягнувся?
Єсть там люди — й зросли у степах, —
Що не люблять, не вміють ридати,
Що не можуть без пісні і нивки зорати!
Тебе ж завжди я бачу в сльозах... —
Не бував ти у наших краях.

1. Опишіть почуття героя вірша «Не бував ти у наших краях».
2. До людини якої вдачі звертається автор вірша?
3.Знайдіть і зачитайте ті рядки, у яких описується краса рідного поетові краю.
1.Прокоментуйте поетичний рядок:    
Там степи, там могили, як гори. Про які степи й могили йдеться у вірші? Що ви про це знаєте?
2.Підготуйтесь до виразного читання вірша,  визначте логічні наголоси, паузи, темп, інтонацію. Поясніть свій вибір. Прочитайте вірш уголос.

Домашнє завдання. Навчитися виразно читати вірш "Не бував ти у наших краях", вміти  аналізувати.

18.03. Тема. П. Тичина «Гаї шумлять», «Блакить мою душу обвіяла». Художні особливості поезії.

Хід уроку

·        Організаційний момент.

За вікном - чудовий день, прозоре повітря, блакитне небо, усмішка сонця. Погляньте, краєвид тичинівський:

А вдалині, мов акварелі, -

Примружились гаї, замислились оселі…

·        Мотивація навчальної діяльності.

Велика майстриня Природа створила всі пори року прекрасними, казковими. Разом із майстром чарівного поетичного слова П. Тичиною ми продовжуємо знайомство із світом диво-майстрині.

Актуалізація опорних знань

І. Бліц-турнір

1. Павло Тичина народився…(В селі Піски Бобровицького району на Чернігівщині).

2. Батько майбутнього поета був… (Дяком і вчителем).

3. Мати Павла Григоровича, Марія Василівна знала багато…(Казок і пісень).

4. У сім’ї Тичини всі дуже любили… (Хоровий спів).

5. Керівником хору при школі, в якій учився П. Тичина, була… (Серафима Миколаївна Морачевська).

6. Після школи майбутній поет навчався в… (Чернігівській духовній семінарії).

7. Для дітей П. Тичина написав казки… («Івасик Телесик», «Дударик»).

8. П. Тичина володів такими іноземними мовами:…(Російською, болгарською, вірменською, французькою, турецькою).

9. Картина опису природи в художньому творі називається… (Пейзаж).

10. Обрамлення в художньому творі це…(Однаковий початок і кінець).

ІІ. Виразне читання поезії «Не бував ти у наших краях».

·        Оголошення теми, мети уроку

·        Формування і вдосконалення вмінь та навичок

1.     Слово вчителя.

Молодий поет П. Тичина довго не міг звикнути до міста. Літо 1913 він провів у рідних Пісках. Кожну вільну хвилину використовував для прогулянок по улюблених місцях. Вони сповнювали його чутливе серце радістю, світлою насолодою. Тоді і народилася поетично-живописно-музикальна замальовка «Гаї шумлять». Зміст цієї поезії зворушливо розкрив у музичному трактуванні живопису словом композитор Георгій Майборода.

2.     Виразне читання поезії вчителем.

3.     Обмін враженнями від почутого.

–       Чи вдалося поету створити «картинний» образ природи?

(У вірші вчувається музика літа, яку чув поет: шум гаїв, дзвін, шепіт трав, плюскіт хвиль - це вже музика. Композиторові неважко було «вдягнути» таку поезію в звук).

–       Який настрій викликало у вас прослуховування твору?

(Легкий, літній, мрійливий).

–       Визначте жанр поезії. (Пейзажна лірика).

–       Яка тема твору? (Оспівування краси літнього сонячного дня, музику його звуків, кольорів природи).

–       Яка ідея твору? (Захоплення природою, що служить людині, викликає в її душі прекрасні почуття).

–       Сформулюйте основну думку твору. (Кожна людина може відчувати природу, коли житиме з нею в гармонії. Природа відкриває в наших душах щось нове, досі ще не відчуване).

4.     Пошуково-дослідницька робота.

Назвіть художні образи поезії, дайте їм характеристику.

Я (герой, поет). Любить природу, слухає її, милується

                          Відкриває щось нове («милуюся-дивуюся»),

                          що приносить радість. Природа відповідає

                          любов’ю; «…купаючи мене, мов ластівку.»

                          Поет використовує перелічення, порівняння.

Гаї, гай.            Шумлять. Мріє. Метафора

Хмарки.            Біжать. Метафора.

Дзвін.                Гуде. Думки пряде. Метафора.

Ниви.                Переливи. Епітет.

Трава.               Тихий шепіт голублячий. Епітет.

Неба край.                 Мов золото-поколото. Порівняння. Метафора.

Ріка.                  Горить-тремтить як музика. Метафоричне порівняння.

Твір невеликий, але кожний рядок, то окремий яскравий образ. Який висновок можна зробити?

(За допомогою багатства художніх засобів поет передав глибокі людські почуття).

5.     Виразне читання поезії учнями.

6.     Робота з підручником.

7.      «Чи кожна людина вміє сприймати природу, як диво?

Розгляньте ілюстрації до вірша «Гаї шумлять».

8.     Виразне читання учнями поезії П. Тичини «Блакить мою душу обвіяла».

9.     Словникова робота.

Причастилася - доторкнулася;

кротості - спокою;

маюють - буяють.

10.  Аналіз твору.

Визначити жанр, тему, ідею, основну думку поезії.

Назвіть художні особливості поезії: метафори, порівняння, риторичні оклики, повтори.

Поясніть вислів «душа моя сонця намріяла». Які почуття асоціюються у вас із блакитним кольором?

         Знайдіть образи спільні для обох поезій. Про які відчуття поета вони свідчать?

·        Підсумки уроку.

Ось і розгадали ми з вами тайну поетичних уроків П. Тичини. Вона - у столітніх вербах на шляху з Пісок до Бобровиці, у замислених лісах, які смарагдовою підковою охоплюють його рідне село і про які поет розпитував у своїх земляків, бо побачення з ними були нечастими, у вікових пісківських липах, під шелестіння яких між сільськими дітлахами, що гралися на моріжку в опуки, минало дитинство поета. І ожила та таїна в його поезії, яка закликає нас: «Любіть рідну землю! Бережіть її! Дивуйтеся кожному дереву, кожній квіточці, кожному колоскові, сніговим заметам і рясним дощам, бо то є найсвятіше для людини!»

·        Завдання додому.

Вивчити напам’ять поезію «Блакить мою душу обвіяла». Намалювати малюнки до поезій П. Тичини.

Урок за 24 березня 2020 року

  Тема. Виразне читання. Декламування поетичних творів Т. Шевченка та Павла Тичини.

—Поезія часто говорить про себе сама — вустами авторів. Ті або інші аспек­ти поетичного призначення залучають до себе увагу різних поетів. Поезія має своїм джерелом саме життя — у всіх його проявах. І так само, як саме життя, відповідно до Шевченка та Тичини, є неми­нуще диво, поезія є «і творчістю, і чудотворством». Поезія творить «образ світу у слові виявлений». Мистецтво відкриває людині очі на світ, на його чудесне існування — у цьому його моральне за­вдання, у цьому — твердження принципів добра і краси. Мистецтво і простота — тема, що хвилювала письменників.

Літературна вікторина «Пізнай поезію»

Текст 1

А туман, наче ворог,

Закриває море

І хмароньку рожеву,

І тьму за собою.

Т. Шевченко

Текст 2

Струмок серед гаю, як стрічечка.

На квітці метелик, мов свічечка.

Хвилюють, маюють, квітують поля —

Добридень тобі, Україна моя!

П. Тичина

Текст З

Сім’я вечеря коло хати,

Вечірня зіронька встає.

Дочка вечерять подає,

А мати хоче научати,

Так соловейко не дає.

Т. Шевченко

Текст 4

Ах, хіба ж ти, хіба ти це знаєш,

Коли сам весь тремтиш, весь смієшся, ридаєш, Серце б’ється і б’ється в грудях...

П. Тичина

Текст 5

І білий місяць на ту пору

Із хмар де-де виглядав,

Неначе човен в синім морі

То виринав, то потопав.

Т. Шевченко

Текст 6

Що не люблять, не вміють ридати,

Що не можуть без пісні і нивки зорати!

Тебе ж завжди я бачу в сльозах —

Не бував ти у наших краях.

П. Тичина

Текст 7

За сонцем хмаронька пливе,

Червоні поли розстилає

І сонце спатоньки зове

У синє море...

Т. Шевченко

Текст 8

Я йду, іду —

Зворушений.

Когось все жду —

Співаючи.

.

Знавець біографії письменників

1. Коли народився Тарас Шевченко?

2. Після якої події маленький Тарас пішов у наймити?

3. Скільки було років Т. Шевченку, коли його викупили із кріпа­цтва?

4. Перша книга Т. Шевченка.

5. Остання книга Т. Шевченка.

6. Скільки коштував «Буквар»?

7. Чому саме «Буквар» коштував 3 копійки?

8. Коли помер Т. Шевченко?

9. У якому році народився П. Тичина?

10. Де народився П. Тичина?

11. Де навчався поет

12. У якому році вийшла перша збірка П. Тичини?

13. Яку мала назву перша збірка П. Тичини?

14. Які казки для малят створив поет?

15. Хто писав про автора «... він — втілення скромності й тихості — міг бути впевненим і владним, і цій упевненост й владності ко­рилися люби»?

16. Коли помер П. Тичина?

Повторення пам'ятки декламатора

1.До читання напам’ять повтори про себе текст вірша.

2.Перш ніж декламувати, займи зручну й правильну позу (стань рівно, розправ плечі, набери потрібну кількість повітря).

3.Назви автора й твір, який читатимеш.

4.Читання вірша можеш супроводжувати жестами, проте рухи рук мають бути стриманими, не втомлювати й відволікати слу­хача.

5.Не поспішай під час читання, набирай повітря рівними частина­ми під час пауз.

6.Декламуючи, уявляй картини, які озвучуєш, і з відповідним темпом і настроєм передавай їх.

7.Не варто занадто голосно читати вірш, оскільки майстерність у читанні художнього твору визначається передусім темпом, інтонацією, дотриманням пауз, настроєм, а також мімікою, жес­тами та ін. Розмічання мовних тактів (скісні риски) і читання за ними потрібні для того, щоб змусити учня аналізувати фрази і вникати в їх суть.

1.  Слово вчителя

— У літературі кожного народу, серед її великих творців, є по­ети, імена яких оповиті невмирущою любов’ю і славою. Таким по­етом українського народу є Тарас Шевченко, чия безсмертна спад­щина — одна з найбільших вершин людського генія. Т. Шевченко — велетень духу, митець могутньої творчої сили, непримиренний борець проти будь-якого гноблення людини людиною. Поезія, мис­тецтво слова поєдналися в його творах з соціальною боротьбою і становлять з нею суцільний органічний сплав. Боротьбою за визво­лення народу, за соціальну справедливість і духовне розкріпачення мас Т. Шевченко здійснив найвище суспільне призначення поета.

2.  Виразне читання віршів напам'ять

«За сонцем хмаронька пливе»

Коментар до твору. Прекрасна пейзажна картина розгортається перед нами у вірші Т. Шевченка «За сонцем хмаронька пливе...» Побудований цей твір на казкових, легендарних мотивах, за якими сонце йде спати за море, а вкривають його, як мати дитину, хмар­ки. Але життя складне. Є в ньому зло, неприємності. Про це на­гадує туман, що «неначе ворог». Сонце — уособлення тепла, світла й радості, туман же, навпаки, темряви, небезпеки. Та людина має завжди вірити, що сонце зійде, прожене пітьму, обігріє, як мати дитину.

«Садок вишневий коло хати»

Коментар до твору. Т. Шевченко в такому короткому вірші зу­мів передати мальовничу картину, у якій злилися життя людини і природи. Він наклав один образ на інший, і перед нами постав український весняний вечір зі своїми неповторними кольорами і звуками. Гудуть хрущі — і все оживає, садок заповнюється білим цвітом, Малює автор образи плугатарів, дівчат, що співають пісню, матері, що чекає свою сім’ю на вечерю.

3.  Висловте власні  міркування 

з приводу ідей та проблем поезій

Слово вчителя. П. Тичина був мистецьки обдарованою людиною (співав, малював), тому у його віршах багато музики, кольорів. Зву­ки весни він порівнює зі звуками арфи. Весна уявляється йому то ніжною дівчиною закосиченою, то боєм нового, що відроджується, й старого відживаючого, то сміхом і плачем перламутровим. Оригінальність мислення поета, його уяви підкреслюється автор­ськими неологізмами (самодзвонними, ніжнотонними), особливими світлими тонами й оптимістичними ритмами.

4.  Виразне читання віршів напам'ять(на вибір)

«Не бував ти у наших краях!»           ,

Коментар до твору. Вірш П. Тичини «Не бував ти у наших кра­ях!» — поетичне звертання до уявного співбесідника. Ліричний герой говорить про свій улюблений степ, де небо без краю, де високі козацькі могили-кургани, де живуть мужні, працьовиті й співучі люди. Саме в них треба вчитися бути стійкими в життєвих випро­буваннях, любити свою батьківщину.

«Блакить мою душу обвіяла»

Коментар до твору. Скажи вранці світові «Добридень!» — і будуть добрими твій день, твоє життя. Поглянь навкруги, як гарно світить сонце, як тихо шепочуться трави, дзюрчить струмочок, пурхає ме­телик. Хай усе це наповнить твоє серце добром, любов’ю до рідного краю. Такий і прямий зміст і підтекст поезії П. Тичини «Блакить мою душу обвіяла...»

 «Гаї шумлять»

 Коментар до твору. Надзвичайно поетична картина природи зма­льована у вірші П. Тичини «Гаї шумлять...». Твір сповнений світла, радості, повноти життя. Ліричний герой сприймає навколишнє Як подарунок природи — шум гаїв, хмарки в небі, гудіння дзвону, коливання достигаючих нив, шепіт трав. І на завершення — за­вжди вражаюча картина сонця, що заходить над рікою, залишаючи на воді золоту доріжку та свої відблиски. Ніби розколовся навпіл сонячний диск — одна частинка у небі, друга — на тихій гладіні води. Це сонячне золото заповнює душу, спонукає до творення до­бра та краси.

5. Які ваші враження

з  приводу ідей та проблем поезій

Домашнє завдання Дібрати цікавий матеріал про письменника  Є.Гуцала та його твори.

Урок за 25 березня 2020 року

Урок №56

Тема.        Євген Гуцало. «Лось». Основні відомості про письменника. Вічне протистояння добра і зла — наскрізна тема світового мистецтва. Порушення цієї теми в оповіданні «Лось»

▼ Чи любите ви тварин? Чи доводилось вам їх коли-небудь рятувати?

▼  Пригадайте з вивченого матеріалу твори, у яких людина допо­магає тварині.

▼  Як, на вашу думку, порушено в оповіданні тему боротьби до­бра і зла?

     ОПРАЦЮВАННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

1. Розповідь про письменника

     Євген Пилипович Гуцало народився 14 січня 1937 р. в с. Старому Животові Вінницької області в родині сільських учителів. У дитинстві захоплювався читанням, бо йому цікаво було довідуватись про жит­тя, якого він не знав і яке відкривав уперше. У ту пору йому іноді здавалось, що твір значно цікавіший від життя. Бо довколишнє бут­тя — звичне, знайоме, щоденне, близьке, в той час як книжка — це дійсність незнана, нова, незнайома, екзотична, з безліччю пригод. Любов до читання згодом переросла в захоплення віршуванням. Коли Євген учився в шостому класі, один із перших його віршованих творів під назвою «Червоний прапор» вмістила шкільна стінгазета, чим пишався хлопець. Про своє дитинство письменник розповідав у багатьох оповіданнях, у тому числі в повісті «Сільські вчителі», «Шкільний хліб», «У гаї сонце зацвіло». Повісті з життя сільських учителів були високо оцінені критикою, здобули широке читацьке визнання. Ці сповнені просвітленого ліризму, зажури й надії твори, здається, були написані для того, щоб відновити надломлену віру народу в незнищенність моральних цінностей, переконати, що за­вжди, за будь-яких обставин люди мають лишатися людьми.

1959 р. майбутній письменник закінчив Ніжинський педаго­гічний інститут ім. М. Гоголя, але мріяв стати журналістом, тому певний час працював у редакціях газет, видавництві «Радянський письменник», а згодом повністю присвятив себе письменницькій діяльності. Активно друкуватися почав 1960 р., а через два роки вийшла перша збірка його оповідань «Люди серед людей». Книжку тепло привітали критика й літературна громадськість. Відтоді одна за одною виходили нові збірки письменника: «Яблука з осіннього саду» (1964), «Скупана в любистку» (1965), «Хустина шовку зелено­го» (1966), «Запах кропу» (1969) та інші. Твори Є. Гуцала об’єднує любов до простої людини, любов до життя в усій його не завжди видимій складності, прагнення зрозуміти й облагородити чесну людину, а нечесну, морально

ницу — викрити перед людьми.

Значну частину творчого доробку письменника становлять твори для дітей: «Олень Август» (1965), «З горіха зерня» (1969), «Дениско» (1973), «Саййора» (1980), «Пролетіли коні» (1984). Дві останні книжки удостоєні Державної премії України імені Т. Г. Шевчен­ка. Дитяча проза Є. Гуцала прикметна особливим, тільки йому властивим поетизованим зображенням стосунків між людьми. Невичерпну «країну дитинства» письменник осмислює в різних жанрово-стильових формах, щоразу — в новому баченні, про що свід­чать цикл «Оповідання з Тернівки» (1982) і книжка «Княжа гора» (1985).

1981 р. вийшла друком перша поетична збірка Є. Гуцала «Пись­мо землі». Далі з’являються книжки віршів «Час і простір» (1983), «Живемо на зорі» (1984), «Напередодні нинішнього дня» (1989).

Євген Гуцало був ще й дослідником. Перебуваючи на засланні, він досліджував історію, культуру російського народу. Свої думки й спостереження він виклав у публіцистичній праці «Ментальність ясиру». Книга побачила світ після смерті автора.

4   липня 1995 року на 58 році життя не стало українського письменника-сподвижника Євгена Гуцала.

2.  Робота над оповіданням «Лось»

Лось — ссавець, найбільший представник родини Оленевих. До­вжина тіла самця може бути близько 3 м, маса 360-600 кг, самиці дрібніші за самців. За зовнішнім виглядом лось помітно відрізняєть­ся від інших оленів. Тулуб і шия у нього короткі, загривок високий, у вигляді горба. Ноги сильно витягнуті, тому, щоб напитися, лось вимушений заходити глибоко у воду або ставати на коліна передніх ніг. Голова велика, горбоноса, з нависаючою м’ясистою верхньою губою. Під горлом — м’який шкірястий виріст. Шерсть груба, буро-чорна; ноги світло-сірі, майже білі. У самців є величезні (найбільші у сучасних ссавців) роги, нерідко лопатоподібні за формою; їхній розмах досягає 180 см, а маса — 20-30 кг. Роги лось скидає щорічно в листопаді-грудні і ходить без них до квітня-травня.

Тема: зображення боротьби добра і зла в протистоянні світу людей та світу тварин.

Ідея: уславлення мужності, хоробрості, співчуття, бажання допомогати іншим та охороняти дику природу; обурення жорстокіс­тю та користолюбством.

Сюжетна лінія.

В оповіданні «Лось» зображено історію про те, як двоє хлопчи­ків, не вагаючись, прийшли на допомогу лосеві, що тонув у річці. Хлопцям вдалося врятувати нового друга, але біда прийшла з іншо­го боку — врятовану тварину підстрелив їх рідний дядько Шпичак. Мисливець злякався, що племінники повідомлять у заповідник про його браконьєрство, тому навіть пропонував їм хабар за мовчання — м’ясо й роги, але діти не стали з ним про це розмовляти. Оповідання завершується тим, що розгублений Шпичак дивиться на мертве тіло лося і йому, як це нещодавно було з дітьми, страшенно хочеться, щоб «лось підняв голову, звівся на свої стрункі міцні ноги і неквап­но побіг до лісу, як він ще недавно біг, поки дороги йому не перетну­ла куля». Але лось так і не ворухнувся.

2.5. Виразне читання оповідання.

Запитання

▼ Кого можна вважати головним персонажем твору? Обґрунтуйте свою думку.

▼ Які почуття викликало у вас оповідання «Лось»? Чому?

▼  За яких обставин лось потрапив у халепу? Хто прийшов йому на допомогу?

▼  Як автор описує поведінку лося в ополонці?

▼ Знайдіть у тексті описи братів і дядька Шпичака. Як автор ста­виться до цих персонажів?

▼  Чим переймався Шпичак над тілом вбитої ним тварини? З чим були пов’язані його хвилювання? Чим зумовлені ці пережи­вання? Чи шкодував він про свій вчинок?

▼  Чому діти не сперечалися з дядьком, нічого не відповіли на його обіцянки поділитися з ними здобиччю? Як би ви вчинили на їх­ньому місці?

        Характеристика дійових осіб твору

Дійовими особами твору є: Лось (головний персонаж); брати-підберезовики, дядько Шпичак (другорядні персонажі).

Аналіз образу Лося за питаннями

▼ Чи можна стверджувати, що життя в заповіднику змінило сут­ність Лося і нашкодило його природним інстинктам?

▼ Як ви вважаєте, чи зумів би Лось врятуватись без сторонньої до­помоги? Чи був би у нього, в цьому випадку, шанс не потрапити до рук Шпичака?

▼ Що робив Лось для власного порятунку? Чи була в ньому жага до життя?

▼ Чи підвела Лося віра в людей?

▼ Як ви вважаєте, що перемогло в оповіданні — добро чи зло? Обґрунтуйте свою відповідь.

1.  Тести

1. Що нагадували роги лося?

А Стару корягу;               

Бнизькорослий кущ;

В молоде деревце;           

Г розвалений пень.

2. У який час доби відбувається дія твору?

А Увечері;                              

Б опівдні;

В на заході сонця;            

Гу досвітніх сутінках.

3. Звідки лось потрапив до заповідника?

АІз тайги;

Б він народився в неволі;

В його привезли з іншого заповідника;

Г його подарували заповіднику, коли він був ще

   маленький.

4.  Чого злякався лось?

А Пострілів рушниці;

Б людських голосів;

Втріщання старої гілляки;

Г звуків інших тварин.

5.  Хто, на думку автора, жив на річці?

А Мисливці;                     

Б жаби;

В хлопці;                         

Гдух примерзлого болота.

6.  Навіщо лось попрямував до поляни?

А Щоб поласувати смачною травою;

Бщоб помилуватися сходом сонця;

В щоб зустрітися з друзями;

Г щоб сховатися від мисливців.

7.  Що знаходилось на іншому березі річки?

АСело;                              

Б інший лось;

В мисливець;                   

Г хлопчик.

8.  Яка халепа трапилась на ополонці?

А Лось не міг напитися води, бо ополонка замерзла;

Б на річці були рибалки, які сполохали лося;

В лося підстрелив мисливець;

Глось провалився під кригу.

9.  Що згадав лось про події минулої осені?

А Мисливці поранили його, але він утік;

Б на нього було відкрито полювання;

Вмисливці врятували його від зграї вовків;

Г в нього з’явились нові роги.

10. Хто прийшов на допомогу лосеві?

А Мисливці;                                                  

Бмаленькі хлопчики;

В ніхто;                                                          

Г інший лось.

11. Що зробив дядько Шпичак?

А Допоміг хлопцям врятувати лося;

Б покликав селян на допомогу;

В розгубився та стояв як вкопаний;

Гпідстрелив лося.

12. Чим завершилась ця історія?

АЛось помер;

Б хлопці вилікували лося;

В мисливець пожалів лося;

Г лосю допомогли робітники заповідника.

    VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Читати оповідання «Лось», звертаючи увагу на характеристики образів братів та Шпичака, описи природи.

07.04.2020

Тема. Є. ГУЦАЛО „ЛОСЬ”. ОБРАЗИ ХЛОПЧИКІВ, ЇХНЯ НЕВІДСТУПНІСТЬ У ЗАХИСТІ ГУМАННИХ ПЕРЕКОНАНЬ

                                                      Краса безборонна й беззахисна у світі,

                             а тобі її утверджувати.

                                                                         Б. Харчук

І Розв'язування тестових завдань

1. Лось прокинувся, і нащулив вуха, бо...

А у вогкому струмені вітру долинав сухий, різкуватий звук;

Б не хотів більше спати;

В був дуже цікавим;

Г змерз.

2. Лось йшов до річки, знову захвилювався і насторожився, бо...

А почув людські крики;

Б побачив зграю хижаків;

В раптом йому знову вчулося жалібне поскрипування гілляки;

Г побачив мисливців.

3. Коли лось підійшов до ополонки, то...

А на нього напали вовки;

Б цієї миті річка під ним затріщала… — і він відчув, що дедалі глибше занурюється в льодяну кашу;

В передумав пити воду і повернув до берега;

Г побачив хлопців.

4. Хлопчики, охопивши поглядом річку, побачили...

А що в ополонці купається собака;

Б не одразу завважили ополонку;

В чоловік-рибалка робить ополонку;

Г лося, що тоне.

5. Лось зовсім знесилився і байдуже спостерігав...

А як підступають вовки, щоб схопити його;

Б як наближаються діти;

В як іде лапатий сніг;

Г як наближаються мисливці.

6. Лось деякий час ще продовжував бігти вперед, а потім упав на сніг, бо...

А спіткнувся;

Б знесилився і захотів перепочити;

В натрапив на корч;

Г у нього поцілив Шпичак.

7. Голова лося лежала так, ніби...

А лось тихо відпочивав після бою з кригою;

Б прислухається до землі, чи далеко весна, чи скоро прийде;

В він принишк, затамувавши подих;

Г він чекав допомоги.

8. Хлопчики й не помітили, як...

А підійшов до них дядько Шпичак;

Б підкралися вовки, щоб напасти;

В лось підвівся і побіг;

Г у них полилися сльози.

9. Діти не вірили, що...

А вовки загризли лося;

Б дядько Шпичак не причетний до вбивства;

В лось виживе;

Г лось був мертвий.

10. Дядько Шпичак пообіцяв хлопцям...

А половину лося і ратиці;

Б віддати роги і м'ясо;

В вбити їх, якщо не мовчатимуть;

Г гроші.

11. Шпичак боявся найбільше...

А що не впорається з лосем;

Б що вовки перешкоджатимуть на дорозі;

В що діти розкажуть про нього охороні;

Г що лось утече.

12. Цей твір навчає...

А бути нахабним, егоїстичним;

Б доброти, чуйності, сміливості;

В не ділитись ні з ким своєю здобиччю;

Г бути уважним у лісі.

    Багато оповідань Є. Гуцала у своїй основі мають своєрідний конфлікт: душевне та емоційне протистояння різних типів людської вдачі „поетичної” та „прозаїчної”, морально чутливої і морально глухої, душевної черствості, тієї, що внутрішньою підвалиною має прагнення творити добро іншим, і замкненої на своїх егоїстичних інтересах. Сьогодні ми продовжимо розв'язувати цей конфлікт.

2. Робота з епіграфом

Перед ким беззахисна краса? (Перед морально нерозвинутими людьми, убогими душею, перед тими, хто живе лише заради себе.)

ІІ. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ Й МЕТИ УРОКУ

(Записати в зошити тему уроку, епіграф.)

IІІ. ОПРАЦЮВАННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

„Обидва плечисті, обидва з широкими, лагідними лицями і схожі один на одного так, як маленький гриб-підберезник схожий на свого більшого сусіда. Вони обхопили зором ріку, і їхні обличчя ще більше пом'якшали од навколишнього простору, од тієї стікаючої далини, яка сягала аж за потойбережні горби”. Так Євген Гуцало пише про братів. Як ставиться автор до хлопців? (Він їх поважає.) Згадаймо, за що.

Цитатна характеристика

- „Старший майнув до саней по сокиру, а молодший повільно пішов уперед, боячись сам підійти до лося перше, ніж наспіє брат”. (Хлопці виявляють чуйність і доброту)

- „Старший узявся рубати лід, прокладаючи хід до берега, а молодший тупцяв біля нього і, не знаючи, чим допомогти.” (Старший брат був енергійнішим, сміливішим, а менший намагався бути схожим на брата. Вони уміло поводилися в небезпечній ситуації, бо хотіли врятувати звіра.)

- „Обидва брати й не думали про те, що весняна крига — зрадлива, не зважить і на те, що вони рятівники”. (Рядки говорять про сміливість хлопців.)

- „Але діти все ще не вірили, що лось мертвий, а тому уважно приглядалися, щоб не прогавити тієї миті, коли ворухнеться, щоб звестись на ноги”. (Хлопці — щирі та добрі люди, здатні до співчуття, для них те, що сталося, — трагедія.)

- „— Ми його врятували,— знову повторив старший брат, і лице почервоніло так, наче з нього ось-ось мала бризнути кров.

- — Ану замовчіть мені,— ще дужче розгнівався дядько,— бо дістанеться вам од мене й од батька вашого! Будете розумні, то матимете й собі м'яса, не скривджу.

- Менший підберезник одвернувся, приховуючи сльози. Старший брат узяв його за руку й, не кажучи більше ні слова, повів до саней”. (Хлопці кращі, чистіші душею за свого дядька, вони не бояться його погроз.)

Що б ви сказали хлопцям (Шпичаку)?

Бесіда

-З якого метою Є. Гуцало написав оповідання „Лось”?

- Яка тема твору? ·

-Яка ідея твору?

-Назвіть найважливіші риси гуманної людини. (Доброта, прагнення допомогти іншим, ...)

· Чи вважаєте ви себе гуманною людиною?

Григорій Сковорода говорив: „Що може бути шкідливіше за людину, яка не має доброго серця”. Боротьба добра і зла продовжується протягом усього існування людства. Будьте послідовними та невідступними в захисті своїх гуманних переконань. Будьте милосердними!

ІV . ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Написати продовження оповідання від імені хлопчиків.

08.04.2020

КОНТРОЛЬНА РОБОТА № 4 ЗА ТЕМОЮ „РІДНА УКРАЇНА. СВІТ ПРИРОДИ (ТВОРЧІСТЬ Т. ШЕВЧЕНКА, С. ВАСИЛЬЧЕНКА, П. ТИЧИНи, Є. ГУЦАЛА )”.ПИСЬМОВИЙ ТВІР „МІЙ УЛЮБЛЕНИЙ ЛІТЕРАТУРНИЙ ГЕРОЙ”

Тестові завдання

1. Установіть відповідність між художніми засобами і прикладами.

А	Співаючи- кохаючи під тихий шепіт трав голублячий	1	Метафора
		2	Повтори
Б	І ждеш його, того світу, / Як матері діти	3	Епітет
		4	Порівняння
В	Серце б'ється і б'ється в грудях. / Не бував ти у наших краях
Г	І сонце спатоньки зове,
	У синє море: покриває …

2. Установіть відповідність між письменниками та їхніми творами.

А	Т. Шевченко	1	„Гаї шумлять”
Б	П. Тичина	2	„Лось”
В	С. Васильченко	3	„Садок вишневий коло хати”
Г	Є. Гуцало	4	« В бур’янах»

3. Визначте відповідність між рядками твору і назвою.

А	Сім'я вечеря біля хати, Вечірня зіронька встає	1	„В бур'янах”
Б	Колись ми з батьком піймали були сома.  Півтора пуда заважив.	2	«Не бував ти у наших краях»
В	Розкішний вінок із рути і барвінку,що над ним світять заплакані золоті зорі	3	„Садок вишневий коло хати”
Г	Там же небо — блакитні простори.	4	«Сім’я дикої качки»	Сім’я дикої качки

4. Твір Є. Гуцала „Лось” належить до жанру...

А оповідання;    Б літературної казки;

В повісті;            Г легенди.

5. Твір „В бур'янах” належить до жанру...

А   оповідання;

Б   літературної казки;

В   повісті;

Г   легенди.

6. Рядки „Огонь пішов по жилах у хлопця, і він ясно одчув у собі, ніби од сну пробудившись, одчув творця. Аж руки заворушились. Здалося йому, оддав би все на світі, не хотів би ні слави, ні багатства, аби тільки навчитись так творити. Хоч був би босий, голий” з твору...

А   Є. Гуцала „Лось”;

Б   П. Тичини „Блакить мою душу обвіяла”;

В   С. Васильченка „В бур'янах”;

Г    Т. Шевченка „За сонцем хмаронька пливе”.

-Ви познайомились із творчістю Т. Шевченка, С. Васильченка, П. Тичини, Є. Гуцала, читали їхні твори, захоплювались героями. Сьогодні ми підбиваємо підсумки нашої роботи. Проявіть творчість, покажіть свої знання та любов до літератури рідної землі. Бажаю успіху!

 Інструктаж до виконання роботи

Опрацювання пам'ятки „Як писати твір”.

1. Обери героя, який тобі найбільше сподобався, збентежив тебе своїми вчинками.

2. Добре обдумай тему, визнач, який обсяг матеріалу вона охоплює.

3. Визнач основну думку майбутнього твору, намагайся зберегти її під час роботи над твором.

4. Склади план, чітко та стисло сформулюй думку кожного пункту.

5. Напиши вступ, який би доречно розпочинав тему. На початку твору вислови головну думку, потім обґрунтуй її, доповни фактами із твору, у разі потреби наведи цитати.

6. Стеж за послідовністю викладу думок.

7. Дотримуй пропорційності частин твору і стеж за зв'язком між ними.

8. Висловлюй власне ставлення до всього, про що пишеш, роби власні висновки, узагальнення.

9. Наприкінці твору зроби загальний висновок, зумовлений змістом роботи.

10. Правильно і грамотно висловлюй свою думку.

11. Дотримуйся вимог до зовнішнього оформлення.

Написання твору

-Сподіваюсь, ви зумієте зосередитись і передати свої цікаві думки у творах. Мені буде цікаво їх читати. А наступного уроку на нас чекає зустріч із творчістю Максима Рильського.

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Прочитати в підручнику відомості про життя і творчість М. Рильського.

14.04-15.04.2020

Тема. Максим Рильський . Основні відомості про поета. Краса рідної природи й відтворення її поетом засобами поетичної мови. «Дощ», «Осінь-маляр із палітрою пишною»

 Запитання                    

– Які твори про природу ви знаєте?

 – Чим є природа для кожного з нас?

 – Прокоментуйте народний вислів: «Природа одному мати, а іншому - мачуха».

 Ознайомлення з життєвим і творчим шляхом Максима Рильського.

 Максим Тадейович Рильський народився 19 березня 1895 року в Києві. Його батько, етнограф, громадський діяч і публіцист Тадей Рильський, був сином багатого польського пана Розеслава Рильського і княжни Трубецької. Мати Максима Рильського, Меланія Федорівна, була простою селянкою з села Романівки (нині Попільнянського району Житомирської області). 1902 року помер батько, і родина переїхала з Києва в Романівку. Максим (названий на честь Максима Залізняка) зростає в середовищі Лисенків, Старицьких, Косачів, Ревуцьких. Його дитинство минало серед книжок, музики, мистецтва – з одного боку, і романівських краєвидів та сільського оточення – з іншого. Змалку відчуваючи тепло рідної землі та радість спілкування з видатними представниками київської інтелігенції, він ще дитиною відчув у собі потяг до поетичного слова. У сім років Максимко написав свій перший вірш “Прошак”. 1910 року виходить дебютна збірка юного поета “На білих островах”, яка засвідчила прихід у літературу майстра поетичного слова (Рильському було лише 15 років). М. Рильський у 1915–1918 роках навчався на медичному факультеті Київського університету Св. Володимира, потім на історико-філологічному факультеті Народного університету в Києві, заснованому за гетьмана Павла Скоропадського, але революція, громадянська війна змусять його перервати освіту. Займався самоосвітою, вивченням мов, музикою. З 1919 до 1929 року вчителював у селі, зокрема й у Романівці, а також у київській залізничній школі, викладав на робітфаці Київського університету та в Українському інституті лінгвістичної освіти. Вагому спадщину залишив М. Рильський у галузі літературно-художньої критики, літературознавства та фольклористики. Помер М. Т. Рильський після тяжкої хвороби 24 липня 1964р. У 1965 році на честь Максима Рильського було названо вулицю в Києві, на якій він жив і працював у 1951–1964 рр. У 1972 році Постановою Ради Міністрів УРСР була заснована щорічна премія ім. М. Рильського за кращий художній переклад. Нещодавно завершено 20-томне наукове видання його творів.

Робота з підручником.

 Аналіз поезії «Дощ»(«Благодатний, довгожданий…»)

Виразне читання поезії (с.210).

 Запитання.

– Про яке природне явище йдеться у творі?

 – Яким буває дощ у природі? Чи завжди він є вчасним?

 – Яким настроєм пройнятий твір?

 – Знайдіть епітети, вжиті у вірші для характеристики дощу?

 – Як ви розумієте епітети: «зголоднілі передмістя», «гарячі груди» землі?

 – Які наслідки приходу «благодатного, довгожданого… вечірнього гостя»? Чому він названий «золотим»?

 – Назвіть художній засіб, завдяки якому відбувається «олюднення» дощу? Наведіть приклади з твору. (Персоніфікація: «дощ звеселить»).

3. Аналіз поезії «Осінь-маляр із палітрою пишною... »

 Створення асоціативних рядів.

– Які асоціації у вас викликають кольори?

 Блакитний – небо, очі…

 Рожевий – квіти, мрії…

 Зелений – весна, ліс…

Білий – зима, сум…

Золотистий – осінь, сонце…

 – Якби ви були малярем, якими кольорами змалювали б осінь?

 Виразне читання поезії (с.210) .

Запитання.

 – Чому М. Рильський називає осінь малярем?

 – Які зорові та слухові образи допомагають відчути красу осені? (Зорові образи: краса розкішна, роси сріблисті, срібно-блакитне повітря. Слухові образи: ніжно сміється, пісні тиходзвонні. )

 Дослідження художніх особливостей вірша.

 Епітети: палітрою пишною; красою розкішною; роси сріблисті; шати барвисті; кольорами дивними; цілунками переливними; фарби рожеві, злотисті, червоні; срібноблакитне повітря; ніжні осінні пісні тиходзвонні).

 Персоніфікація: осінь-маляр осипає красою, розсипа роси, тумани розливає, ліс одягає у шати, обливає кольорами, сміється до вітру, грає цілунками).

 Авторський неологізм(нове слово) – тиходзвонні.

 Поезії М. Рильського притаманна багатогранність образів, висока емоційність і художня витонченість. Пейзажна лірика поета розвиває високі естетичні смаки, вчить людину бути спостережливою, серцем і розумом сприймати природу:

 В зелених лаврах, в синій світлотіні, 

У сяйві сонця й вишнях у цвіту,

В огні троянд, у моря мерехтінні 

Побачить кожен може красоту.

 Домашнє завдання. Вивчити напам’ять одну з поезій М. Рильського. За бажанням: створити ілюстрації до улюблених поезій.

21.04.2020

Тема. Григір Тютюнник. Коротко про письменника. «Дивак». Ідея неповторності й багатства внутрішнього світу людини. Паралельність і єдність двох світів- природи й людини, зображених в оповіданні.

1. Запитання

▼ Що ви полюбляєте робити у вільний час? Як часто ви буваєте на свіжому повітрі?

▼ Чи милуєтесь ви красою природи? Що саме вам подобається?

▼ За допомогою яких засобів письменники описують природу? На­ведіть приклади.

ОПРАЦЮВАННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

— Подивіться навколо себе. Що ви бачите? Усе це — дивовиж­ний світ природи, і людина в ньому посідає важливе місце. Природа допомагає людині існувати, а ми за це повинні бути вдячні їй та пі­клуватися про неї: не забруднювати річки, не вирубувати дерева, не вбивати диких тварин задля розваги. Ми — одне ціле з природою та повинні взаємодіяти з нею дуже шанобливо, тоді й вона буде при­хильною до нас.

Багато письменників звертаються у своїй творчості до теми при­роди, але кожен описує її по-своєму, тому деякі описи навівають смуток, а інші — навпаки звертають увагу на найдрібніші деталі, які створюють прекрасний та неповторний образ. Хтось, описуючи природу, надає їй незвичайних барв та відтінків, що робить її майже фантастичною, а інший описує природу точно і лаконічно, такою як вона є. До таких митців належить і видатний український письменник Григір Тютюнник.

«В бору снігу мало. То там, то сям проглядає крізь порошу трава з примерзлими до землі зеленими чубчиками, стримлять низенькі пеньки з жовтуватою, немов старий мед, смілкою на зрізах. Тихо навкруги й затишно. Тільки часом шелесне по гіллі вальок снігу, струшений вітром з верховіття. Десь неподалік чути: цюк-цюк-цюк,— дятел порається» — саме так описує автор зимовий ліс у творі «Дивак». Здавалось би, звичайний опис, але зверніть увагу, як авторські порівняння для трави та пеньків прикрашають його, і, не псуючи його реальності, допомагають нашій уяві змалювати яскраву картину зимового лісу. І таких описів у творі дуже багато, я сподіваюсь, що вони пробудять вашу уяву і привернуть вашу ува­гу до твору «Дивак».

2. Розповідь про письменника

-Сьогодні ми розпочинаємо знайомство з життєвим шляхом Григора Тютюнника.

Григір Михайлович Тютюнник народився 5 грудня

1931 р. в с. Шилівка на Полтавщині в селянській родині. Тяжкі умови дитинства відіграли згодом істотну роль і у виборі тем та сюжетів, і у формуванні світосприймання майбутнього письменника.

Після визволення України від фашистської навали Тютюнник закінчив п’ятий клас сільської школи і вступив до ремісничого училища; працював на заводі імені Малишева в Харкові, в колгоспі, на відбудові шахт у Донбасі. Після служби у військово-морському флоті (у Владивостоку), де вчився у вечірній школі, вперше пробує писати (російською мовою).

Після закінчення Харківського університету (1962)

Гр. Тютюн­ник учителював у вечірній школі на Донбасі. 1963-1964 рр. працює в редакції газети «Літературна Україна», публікує в ній перші оповідання: «Дивак», «Рожевий морок», «Кленовий пагін», «Сито, сито...». Молодіжні журнали «Дніпро» та «Зміна» вміщують новели «Місячної ночі», «Зав’язь», «На згарищі», «У сутінки», «Чудасія», «Смерть кавалера».

1966 р. вийшла перша його книжка «Зав’язь», яка була од­нією з тих книжок, що засвідчили новий злет української прози і зробили популярним ім’я Гр. Тютюнника, воднораз вирізнивши його серед творчої молоді. Журнал «Дружба народов» відзна­чив оповідання Гр. Тютюнника як кращі у своїх публікаціях 1967 р.

1968 р. «Литературная газета» оголосила всесоюзний конкурс на краще оповідання. Гр. Тютюннику було присуджено премію за оповідання «Деревій». Твір дав назву збірці (1969), до якої уві­йшли повість «Облога» та кілька оповідань.

На початку 70-х років Гр. Тютюнник працював у видавництві «Веселка». Серед його продукції — настільна книга-календар для дітей «Дванадцять місяців» (1974), у підборі матеріалів до якої ви­явився його літературний смак, мистецька вимогливість, повага до юного читача. Пише він і сам твори для дітей, видає збірки опові­дань «Ласочка» (1970), казок «Степова казка» (1973), які по-новому розкрили талант письменника.

За книги «Климко» (1976) і «Вогник далеко в степу» (1979) Григорові Тютюннику присуджено республіканську літературну пре­мію ім. Лесі Українки 1980 р. В останні місяці життя письменник працював над повістю «Житіє Артема Безвіконного».

Не в змозі реалізувати свій талант в атмосфері чиновницького диктату над літературою, 6 березня 1980 р. Григір Тютюнник по­кінчив життя самогубством.

1989 р. його творчість була посмертно відзначена Державною премією ім. Т. Г. Шевченка.

3. Цифровий диктант за біографією письменника

Записуємо «0» — якщо твердження неправильне, «1» — якщо твердження правильне.

1. Тяжкі умови дитинства вплинули на подальшу творчість авто­ра. (1)

2. Тютюнник закінчив дев’ятий клас сільської школи і вступив до ремісничого училища. (0)

3. Письменник працював у шахті на Донбасі. (1)

4. Військову службу проходив у повітряних силах. (0)

5. Перші вірші Григір Тютюнника були написані українською мо­вою. (0)

6. Після закінчення університету він викладав у вечірній шко­лі. (1)

7. «Дивак» був одним із перших оповідань автора. (1)

8. На початку 70-х років Григір Тютюнник працював у видавни­цтві «Вечірній Київ». (0)

9. Перша книжка автора мала назву «Вогник далеко в степу». (0)

10. Письменник брав участь у підборі матеріалу до настільної книги- календаря для дітей «Дванадцять місяців». (1)

11. Збірка оповідань Тютюнника для дітей мала назву «Ласоч­ка». (1)

12. Григір Тютюнник помер у похилому віці від хвороби серця. (0)

  Робота з підручником (с. 216)

Виразне читання оповідання «Дивак»

 4.Цитатна характеристика описів природи у творі «Дивак»

 4.1. Знайдіть та прочитайте цитати з тексту, які описують:

□  поведінку дятла («Зачувши людину, дятел перестав цюкати, повів гартованим дзьобом з боку в бік і націлив його на Олеся: чого тобі тутечки? Здригнувся, хльоснув крилом по корі і зник, залишивши у вузенькому дуплі шишку»);

□  природу навколо школи («По той бік мосту, через вигін, чер­воніє крізь біле плетиво запорошених дерев цегляна школа. З бовдурів дим угору тополиними стовпами. Повітря пахне торф’яним духом і весняним випаром сирих вільхових дров. Ліворуч від мосту чорніють миї, виграючи на сонці блискучими хвильками,— там б’ють джерела»);

□  замерзлу річку («Олесь ліг долілиць, притиснув скроню до льо­ду і почав розглядати дно. Воно тьмарилось мулистим пил­ком, пускало бульбашки, котрі прилипали до криги — білі, круглі, як воляче око. Течія розчісувала зелений кушир, пряли тоненькими ніжками якісь жучки, боком долаючи пружний струмінь»);

□  ліс увечері («У кущах, заплетених осокою, шарудів вітер, попис­кували миші; а в березі терлись одна об одну вільхи, сповнюючи луг тривожним стогоном»);

     4.2. Бесіда

▼ Які засоби використовує автор, щоб зробити описи яскраві­шими?

▼ 3 чим він порівнює явища навколишнього світу?

▼ На які деталі автор звертає увагу в описах?

▼ Що саме вам сподобалось в зображеннях природи Тютюнником? Обґрунтуйте свою відповідь.

     5. Вікторина «Знайди пару»

Установіть відповідність між предметом та його порівнянням у тексті.

1	Кілки у тина	А	Мов ковдра на сіні
2	Смілка на зрізах пнів	Б	Як воляче око
3	Дим з бовдурів	В	Немов гра у жмурки
4	Лід на річці	Г	Як стрижені допризовники
5	Бульбашки води у річці	Д	Тополиними стовпами
6	Кружляння дерев	Є	Немов старий мед

     Ключ: 1 г, 2 в, 3 д, 4 а, 5 б, 6 в

     ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

     2. Робота з картками (на вибір)

Картка № 1

1. Напишіть міні-твір на тему «Моя прогулянка в лісі» (5-7 ре­чень).

2. Як ви розумієте прислів’я: «Дерево міцне корінням, людина — друзями»?

3. Поміркуйте, чому Олесю було цікавіше в лісі, аніж із товари­шами.

Картка № 2

1. Напишіть міні-твір на тему «Краса замерзлої річки» (5-7 ре­чень).

2. Як ви розумієте прислів’я: «Друг-боягуз гірше ворога»?

3. Пригадайте, що ввижалося Олесю на річці. Про що це свід­чить?

Картка № З

1. Напишіть міні-твір на тему «Природа навколо нашої школи» (5-7 речень).

2. Як ви розумієте прислів’я: «Без біди друга не пізнаєш»?

3. Поміркуйте, кого Олесь уважав хазяїном лісу.

Картка № 4

1. Напишіть міні-твір на тему «Що цікавого можна знайти в лісі?» (5-7 речень).

2. Як ви розумієте прислів’я: «Старий друг кращий від нових  двох»?

3. Поміркуйте, чому Олесь полюбляв зиму.

Картка № 5

1. Напишіть міні-твір на тему «Природа навколо нас» (5-7 речень).

2. Як ви розумієте прислів’я: «Чоловік без друга, що їжа без солі»?

3. Поміркуйте, через що Олесь був сердитий на діда.

 ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ

     Сьогодні на уроці ми познайомились із новим пись­менником Григором Тютюнником та розпочали працювати з його твором «Дивак». Описи природи та її переосмислення у внутрішньо­му світі маленького Олеся створюють неповторну атмосферу твору, ближче з яким ми познайомимось на наступному уроці.

 ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

  Виразно читати твір «Дивак», вміти відповідати на запитання за

змістом твору.

22.04.2020

Тема. Григір Тютюнник. «Дивак». Допитливий, чуйний, добрий хлопчик Олесь, його жага пізнати загадковий світ природи, вміння фантазувати, уявляти. Гідна поведінка Олеся як позиція особистості

   Перевірка домашнього завдання

▼ Що ви пам’ятаєте з біографії Гр. Тютюнника?

▼ Які описи природи вам найбільше запам’ятались?

▼ Як ви ставитесь до хлопчика Олеся? Чи вважаєте ви його ди­ваком?

▼ Як він намагався пізнати світ природи? Наведіть приклади з тексту.

▼ Що ви можете сказати про уяву хлопчика? Наведіть приклади з тексту.

ОПРАЦЮВАННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

— Сьогодні ми починаємо докладніше знайомитись із твором Гр. Тютюнника «Дивак».На минулому уроці ми зрозуміли, що автор зображує світ навколишньої природи таким, яким його бачить маленький хлопчик Олесь, саме тому у творі можна знайти чудер­нацькі порівняння, які зрозумілі лише дітям. Саме це допоможе нам краще зрозуміти, що саме хотів донести до читачів автор.

Чи любите ви фантазувати? Ким ви себе уявляєте? Яка природа вас оточує? Хлопчик Олесь пізнає природу самотужки — він багато часу проводить у лісі, знайомий з його мешканцями. Він полюбляє куштувати шишки, які сам знаходить у дуплах дерев, їсть мерзлу калину. Не забуває хлопчик і піклуватися про природу — нагрібає чобітками снігу під окоренок сосенки, щоб вона не помирала; про­биває лід на річці, щоб звільнити пліточку від щуки.

Про багату уяву хлопчика нам стає зрозуміло з наступного опису: «І ввижається Олесеві маленька хата під кущем водяної папоро­ті, а в тій хатці — він біля віконця сидить, рибку стереже. За­бажав — вийшов. Ніхто тебе не займе. Іди куди заманеться. Ось карасик пливе. Цап його за пірце: «Добридень, дядьку! Як пожи­ваєте?».

Олесь дуже полюбляє казки, особливо про Івасика-телесика. Саме вони впливають на його цікавість, яка спонукає його вивчати світ навколо нього.

     Опрацювання твору «Дивак»

Тема: зображення ставлення людини до природи та різниці у її сприйнятті хлопчиком та дідусем.

Ідея: оспівування краси природи та гідного ставлення до неї крізь призму розуміння маленького хлопчика Олеся.

    Виразне читання уривків твору.

   Опрацювання твору «Дивак» за питаннями:

▼ Яка пора року зображена у творі?         .

▼ Де Олесь проводив більшу частину свого вільного часу?

▼ Чому, на вашу думку, в нього не складались стосунки з одноліт­ками? З вчителькою?

▼ 3 ким Олесь конфліктував на річці? Чим завершився цей інци­дент?

▼ Що привернуло увагу хлопця у воді? Як він вчинив?

▼ Пригадайте урок малювання. Як ви оцінюєте поведінку Олеся?

▼ Чим завершилась історія з Федьком Тойкалом?

▼ Хто назвав Олеся диваком? Як він відреагував на це? Хто допо­міг йому зрозуміти значення цього слова?

▼ Як Олесь зустрівся з дідом Прокопом? Про що вони розмовляли дорогою?

▼ Чому, на вашу думку, дід не вірив, що з Олеся вийде щось путнє?

▼ Як автор ставиться до свого головного героя? Обґрунтуйте свою відповідь.

     3. Вікторина «Де мій кінець?»

     Прочитайте початок речення з тексту і знайдіть в тексті його кінець:

1. «Дивись, хата виходить, з бовдура дим валує, а на тину... (півень горланить, розчепіривши дзьоба ножицями)»

2. «Десь неподалік чути: цюк-цюк-цюк ... (дятел порається)»

3. «Олесь хотів дістати її і покуштувать, та ... (передумав — і при­тулився вухом до стовбура)»

4. «І ввижається Олесеві маленька хата під кущем водяної папоро­ті, а в тій хатці... (він біля віконця сидить, рибку стереже)»

5. «Діти почали малювати, виводячи кожен своє ... (той жлуктичко, інший ринку або макітерку)»

6. «Відмінники дивилися на свого вчорашнього побратима спів­чутливо, а ті, хто вчився через пень-колоду... (з радістю чекали на те, що їхнього полку прибуде)»

7. «Олесь біжить підтюпцем і раптом помічає, що дерева ... (теж біжать, кружляють, ховаються одне за одного, немов у жмурки грають)»

8. «Потім шукав осикові трухляки, ховав за пазуху і, нап’явши пальтечко на голову, дивився ... (світять чи не світять?)»

9. «Олесеві не хотілось пирога, але він зрадів примиренню і, щоб віддарувати товариша ... (хутенько занишпорив по кишенях, дістаючи звідти духмяні верчики хмелю, сухе листя різного карбування, плетене з прядива та волов’ячої шерсті ремезяче гніздо, схоже на башличок)»

10. «Коли набирали солому, дід... (часто сповзав із скирти, нанизу­вав солому на ріжняки і гуцав так, що аж ліса скрипіла)»

11. «Закортіло швидше туди, в село, де сніг ... (плете навколо елек­тричних ліхтарів густі рожеві сіті, й привітно світяться ві­кна в хатках)»

12.  «А вночі крізь сон благав матір розповісти казку про ... (Івасика-Телесика, злякано зойкав, коли відьма гризла дуба, і радо сміяв­ся, коли гусиня взяла Івасика на свої крилята)»

      ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

    1. Тестове опитування

1. Чому дорога річкою не була зручнішою взимку?

А Тому що вона довша;

Б тому що лід тонкий;

В тому що є дорога лісом;

Г тому що ніхто нею не користувався.

2. Що намалював Олесь на снігу?

А Хату й півня;

Б школу й себе;

В свою родину;

Г снігового янгола.

3. З ким порівнює автор дятла?

А 3 хазяїном лісу;

Б з санітаром;

В з дроворубом;

Г з лісником.

4. Що запропонували школярі Олесю?

А Прогуляти уроки;

Б піти до бібліотеки;

В запросити їх до себе;

Г подушки гнути.

5. Який перший урок чекав на Олеся в школі?

А Письмо;                    

Б читання;

В малювання;              

Г природознавство.

6. Чому Олесь раптово покинув школу?

А Йому терміново потрібно було повернутись додому;

Б не хотів робити те, що задала вчителька;

В він вирішив приєднатися до хлопчаків на річці;

Г вчителька вигнала його з класу.

7. Що сприяло примиренню Олеся з Федьком?

А Бійка;                        

Б розмова;

В кінець уроків;         

Г пиріг із м’ясом.

8. Хто підвіз Олеся додому?

А Дід Прокіп;              

Б сусід Микола;

В батько Петро;         

Г брат Пилип.

9. Чим топили піч у родині Олеся?

А Мотлохом;              

Б вугіллям;

В соломою;                  

Г деревом.

10. Дядьки на вигоні називали Олеся диваком, а як їх назвав дід?

А Фармазони;             

Б патякали;

В дурні;                       

Г божевільні.

11. Кого захищав Олесь від діда?

А Федька;                    

Б кобилу;

В маму;                        

Г вчительку.

12. Про яку казку мріяв Олесь?

А Про дятла;

Б про ліс;

В про Котигорошка;

Г про Івасика-Телесика.

Підсумок уроку

-Отже, твір Гр. Тютюнника «Дивак» навчає нас лю­бити природу, вивчати її, спостерігати за нею та повсякчас охоро­няти її скарби.

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Читати твір «Дивак», звертаючи увагу на характеристику обра­зів героїв. Написати міні-твір на тему «Чим зацікавив мене хлопчик Олесь?» (до 10 речень).

28.04.2020

Тема.   Розвиток зв'язного мовлення. Складання портрета літературного героя.

Сьогодні на уроці ми навчимося, як правильно опи­сати зовнішність персонажа, а для цього нам потрібно з’ясувати, якого літературного героя ми будемо описувати.

     3. Впізнай героя за уподобаннями

 «Йому подобається робити перші протопти в заметах, знімати снігові очіпки з кілків. Іще любить малювати на снігу всяку вся­чину» (О.Олесь «Дивак»),

     ОПРАЦЮВАННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

1.Словникова робота

Портрет у літературі — один із засобів художньої характерис­тики, де письменник розкриває типовий характер своїх героїв і ви­словлює своє ідейне ставлення до них через зображення зовнішності: фігури, обличчя, одягу, рухів, жестів і манер.

     2. Екскурс в образотворче мистецтво

Мистецтво портрета дуже давнє. Воно налічує кілька тисячо­літь. Уже в Давньому Єгипті людина намагалася передавати вигляд богів та міфічних героїв. За допомогою цього жанру ми можемо вивчати історію людства. До наших днів дійшли портрети царів, вельмож, знаменитих художників, поетів, письменників, вчених і просто людей, що жили в різні часи та епохи.

Існує багато видів портретів. Портрети є поодинокі, групові, па­радні, ліричні, замовні. А також — погрудні, поясні та на весь ріст людини.

    3. Бесіда

▼ Чи бачили ви картини, де змальовані портрети?

▼ Які художники користувались жанром портрета?

▼ Чим художник малює свої картини?

▼ Для чого потрібні портрети?

▼ Чому ми вивчаємо портрет у літературі? Доведіть свою думку.

▼ Як ви вважаєте, у яких творах є зображення портрета? (Епічних творах. У ліриці, а особливо в драматургії словесне портрету­вання застосовується обмежено.)

▼ Звідки художники та ілюстратори знають, які повинні бути ма­люнки?

4. Портретна лексика

Отже, існують не тільки фарби, олівці та інші знаряддя для ма­лювання, а й слова, за допомогою яких автор описує зовнішність, вік героя, риси характеру. Якщо ці слова вживаються для опису зовнішності, то вони належать до портретної лексики.

Наведення прикладів вживання портретної лексики:

□ Обличчя: кругле, повне, худорляве, засмагле, ніжне, тендітне, просте, живе, стомлене...

□  Волосся: русяве, каштанове, біляве, сиве, коротке, густе, хвиля­сте, пишне, блискуче...

□ Очі: сірі, темні, сумні, лагідні, проникливі, злі, добрі, розумні, ясні, гострі, вузькі...

□  Погляд: уважний, гострий, привітний, веселий, з підозрою, за­думливий, байдужий... .

□ Ніс: прямий, тонкий, кирпатий, з горбинкою, широкий, товстий, короткий...

□ Рот: маленький, дитячий, стиснутий, невеликий, усміхнений, широкий...

□  Брови: чорні, темні, вицвілі, тонкі, широкі, вищипані, фарбова­ні, густі, сиві...

□ Постать (постава): висока, середнього зросту, струнка, кремез­на, широкоплеча...

Риси характеру:

□  Позитивні: добрий, лагідний, любить тварин, допитливий, ціка­вий....

□  Негативні: злий, жорстокий, неуважний, неслухняний, леда­що...

СКЛАДАННЯ ПОРТРЕТА ЛІТЕРАТУРНОГО ГЕРОЯ

1.  Чи допомагає опис зовнішності героя розкрити автору характер героя?

2.  Який портрет найбільше відповідає літературному опису Олеся?

3.  Знайдіть опис зовнішності Олеся в підручнику, зачитайте. («Він був малий, головою ледь до клямки дістає. Очі в нього чорні, глибокі, як вода в затінку, дивляться широко, немов одразу хо­чуть збагнути увесь світ». «Пальтечко в нього товсте, а сам тонкий...»)

4.  Як би ви описали Олеся?

Ви прочитали, як письменники та художники зма­льовують людину. Ми створили опори слів. Але, щоб у вас вийшов зв’язний послідовний текст, необхідно скласти план майбутнього твору, тема якого — «Портретна характеристика героя».

План (орієнтовний)

1.  Зовнішній вигляд.

2.  Вік героя.

3.  Риси характеру.

4.  Моє ставлення до літературного героя.

Словничок «портретної» лексики

№
1	Обличчя	кругле, продовгувате, квадратне, вилицювате, повне, ху­дорляве, ніжне, грубе, ластувате, смагляве, бліде, біле, зморшкувате, розумне, життєрадісне, сумне, засмагле
2	Очі	карі, чорні, сірі, сині, зелені, темні, світлі, ясні, роз­косі, добрі, злі, хитрі, лукаві, сумні, розумні, спокійні, лагідні, привітні, стомлені, насмішкуваті
3	Погляд	уважний, гострий, проникливий, спокійний, зацікав­лений, байдужий, привітний, непривітний, підозрілий; задумливий, щирий, допитливий, гострий, ласкавий
4	Брови	чорні, темні, світлі, густі, широкі, тонкі, ледь помітні, крилаті, як шнурочки, рухливі, тремтливі
5	Вії	довгі, чорні, темні, світлі, густі
6	Лоб	високий, низький, широкий, вузький, великий, маленький
7	Ніс	великий, широкий, маленький, красивий, чітко окресле­ний, прямий, горбатий, з горбинкою, кирпатий, гострий, довгий, маленький, орлиний, качиний, задиркуватий
8	Губи	повні, тонкі, вузькі, злі, бліді, яскраві, рожеві, пухкі, усміхнені
9	Зуби	білі, рівні, криві, рідкі, щербаті
10	Волосся	світле, темне, русяве, каштанове, біляве, пишне, довге, коротке, блискуче, пряме, кучеряве, хвилясте, сиве, з сивиною, густе, рідке, пшеничне
11	Постава	високий, стрункий, тендітна, невисокий, середнього зросту, кремезний, огрядний, широкоплечий, худорля­вий, зібраний, спортивний, вайлуватий, неповороткий, атлетичної статури
12	Особливі риси	родимки
13	Руки	маленькі, великі, з довгими тонкими пальцями, теплі, ласкаві, витончені...
14	Одяг	чистий, охайний, брудний, старий

    

Завдання. Складіть газетне оголошення «Зникла дитина», дайте детальний опис її зовнішності, обличчя, зросту, одягу, манери го­ворити.

Ситуація. Батько просить сина чи доньку поїхати на вокзал і зу­стріти його знайомого з іншого міста.

Опишіть зовнішність знайомого, щоб діти змогли його впізнати.

    

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ. Скласти портретну характеристику хлопчика Олеся з оповідання Г. Тютюнника «Дивак».

29.04.2020

Тема.  Позакласне читання. Сучасні твори про історичне минуле. Оксана Сенатович. «Малий Віз».

    Пригадайте!

▼ Що ви знаєте про історичне минуле нашого народу?

▼ У яких народних переказах розповідається про козаків? («Ой Морозе-Морозенку», «Прийом у запорожці»)

▼ Хто такі козаки?

Повідомлення про письменницю.   

—  Оксана Сенатович народилася 2 січня 1941 р. в м. Бережани, у сім’ї вчителів. Після закінчення 1957 р. школи навчалась у Львів­ському політехнічному інституті. Працювала інженером на заводі, у науково-дослідному інституті легкої промисловості, була на проф­спілковій роботі, але справжнє своє покликання знайшла на літе­ратурній ниві.

Путівку в поетичний світ О. Сенатович дала газета «Вільне життя» ще 1959 р. Згодом були публікації в журналі «Жовтень» (1960, № 1).

1961 р. у Львові вийшла колективна поетична збірка «Яблуне­вий цвіт», серед 28-ми авторів якої представлена і О. Сенатович.

О. Сенатович виступала в поезії і для дітей, і в поезії для дорос­лих читачів. Останнім припали до серця, зокрема, її збірки віршів «Стебло», «Діапазон весни», «Обличчям до голуба», «Голубий голос», «Чоловік з трояндою». А сучасну українську дитячу літературу не можна уявити без

О. Сенатович.

Коли ще працювала на профспілковій роботі, займалася проф­орієнтацією школярів і тоді ж почала писати вірші для учнів молод­ших класів. Так народилася її книжка для дітей «Червоні лелеки» (1970). Свої вірші для дітей поетеса часто друкувала в журналах «Барвінок», «Малятко», у календарі «Дванадцять місяців». Широко відомі її книжки для найменших читачів: «Червоні лелеки», «Вісім сотень колобків», «Вчиться Вересень читати», «Сніговик», «Живе­мо в одному домі», «Шпаки на колесах», «Соловейку, тьох-мажор». Перу О. Сенатович також належить повість «Не виростуть хлопці без дощу». Свого часу видавництво «Детская литература» в Москві випустила збірку віршів української поетеси в перекладі російською мовою під назвою «Непрочитаное письмо». Подарунком українській молоді була збірка віршів сербського поета Й. Йовановича-Змая «Маленький велетень» у перекладі нашої землячки. Була редак­тором дитячого християнського журналу «Діти Марії». О. Сенато­вич — член Спілки письменників України з 1976 р., була першим лауреатом премії імені Олени Пчілки (1992).

Померла О. Сенатович 31 березня 1997 р. в м. Львів.

Робота з текстом

Прочитайте текст

                    Малий Віз (скорочено)

У червні зоряне небо так відбивалося в озері, що саме те озеро здавалося небом: варто пірнути — й полетиш. І Дмитрик полетів, намацав ногою дно неба, розплющив очі. Вхопився рукою за дишель Малого Воза і витягнув його з озера.             Прогуркотів небом Великий Віз і заїхав за хмари. А Малий Віз повіз Дмитрика додому.

 А вдома він засунув Віз під ліжко, та й ліг спати. Аж раптом закрутилися Возові колеса, і Дмитрик разом з ліжком поїхав у невідоме.

 На Кам'яній горі, біля куреня, сиділи козаки, варили куліш, підкидали хмиз у ватру. Подивилися: на возі — ліжко, а на ліжку хтось спросоння щось лепече. „Ні, — кажуть, — таких, як ти, ми не чекаємо. Лежнів серед нас немає, обійдемося і без тебе... Кінних, піших приймаємо у свій кіш, а ти котися зі своєю „канапою”. Там за лісом пани-ляхи п'ють каву, може, тобі до ліжка її подадуть”.

 Дмитрик розгубився. Йому так хочеться знайти спільну мову з козаками. Почав злазити з ліжка. Воно перехилилось, Дмитрик упав на землю. А Віз, почувши волю, відкотився набік.

 Козаки засміялись, кажуть, доведеться тепер Дмитрикові самому ліжко додому нести.

 Дмитрик наївся, перечекав, поки козаки викотили казан, і сказав, що має справу до Івана Сірка. Мовляв, посперечалися з товаришем. Дмитрик казав, що за часів отамана Сірка були в козаків підводні човни, а товариш йому не вірив.

 Повели тоді козаки хлопчика до ріки. При березі бився об хвилі човен. Він був подібний до великої жовтої черепашки. Дмитрик захотів витягнути його на берег — не стало сили, тільки хвиля в очі бризнула. Хотів залізти всередину, та козаки не пускають. Кажуть треба вже у ліжко лягати. Бо скоро вистрелить козацька ракета і його будитимуть. Хлопчик здивувався. Виявляється, у козаків були ще й ракети!

 Через кілька днів Дмитрик прийшов до міста. Підгайці — маленьке містечко, за годину можна обійти його вздовж і впоперек. Дмитрик по боках не розглядався, зайшов одразу в книгарню і спитав книжку про Івана Сірка. Але такої ще не було. Доведеться Дмитрику почекати. Або самому сісти на Малого Воза і самому вирушити до Львова.

Обійде Дмитрик усі дев'ятиповерхові будинки — отамана Сірка знайде! Отаман сягне рукою по Великий Віз, і поїдуть вони... Куди? Про це в книжці не буде писатися. Книжка про козаків, а Іван Сірко ще не знає — Дмитрик справжній козак чи такий собі звичайнісінький шукач пригод.

Тема: подорож  хлопчика  Дмитрика в минуле.

Ідея: зацікавлення своєю історією.

Основна думка: винахідливість запорозьких козаків та їхнього отамана І. Сірка.

Сюжет: Дмитрик дістав Малого Воза із дна озера. Запорожці посміялися, але дали відповідь на його питання про підводні човни й ракети, які вони винайшли.

Герої: Дмитрик, козаки, Іван Сірко.

Жанр:    казка.

Словникова робота.

Малий віз — сузір’я в північній півкулі неба. Зараховано до ка­талогу зоряного неба Альмагест, укладеного Клавдієм Птолемеєм. З давніх часів сузір’я використовували фінікійські мореплавці для навігації й орієнтування.

Іван Сірко — подільський шляхтич, козацький ватажок, кальницький полковник, напівлегендарний кошовий отаман Запорозь­кої Січі й усього Війська Запорозького Низового. Здобув перемогу в 65 боях. Герой багатьох українських пісень і казок.

 Творчий переказ.

□    Від імені Дмитрика.

  Цифровий диктант.

     (Так-1, ні - 0).

1. Козаки варили куліш.

2. Дмитрик злякався козаків.

3. Дмитрик оглядав човен.

4.  Козацький човен занурився у воду.

5. Дмитрик зустрів І. Сірка.

6. Сірко був у Києві.

7. Письменник писав книжку про І. Сірка.

8. Дмитрик їв з козаками.

9. Дмитрику було 10 років, а козакам — 310.

10. Дмитрик справжній козак.

     (Шифр 1011001111).

  Літературна вікторина «Справжні козаки»

  Запитання.

▼ Охарактеризуйте жанр казки.

▼ Які є казки?

▼ Які реальні елементи ви помітили у творі?

▼ Які казкові елементи ви помітили у творі?

▼ Знайдіть у тексті епітети. (Червневе небо, зоряне озеро, сивову­сий козак)

▼ Знайдіть у тексті порівняння. (Човен подібний до великої жов­тої черепашки.)

▼ Знайдіть у тексті метафори (Дмитрик полетів, намацав ногою дно неба, прогуркотів небом Великий Віз і заїхав за хмари, ви­тяг з води Віз, Дмитрик разом з ліжком поїхав у невідоме, під­водний човен зблід.)

    Тести

1. Що за лісом пили пани-ляхи?

А Чай;                          

Б каву;

В сік;                            

Г горілку.

2. Скільки років було козакам?

А 417;                           

Б 311;

В 310;                          

Г 512.

3. Де був І. Сірко?

А У Києві;                    

Б у Львові;

В у Харкові;                

Г разом з козаками.

4. Що їли козаки?

А М’ясо;                       

Б борщ;

В куліш;                        

Г хліб.

5. Що показали козаки Дмитрику?

А Шаблі;                      

Б Запорізьку Січ;

В човен;                        

Г книжку.

6. Хто відвіз хлопчика додому?

А Козаки;                     

Б зоряне небо;

В невідомі люди;        

Г Малий Віз.

7. У яке місто прийшов Дмитрик?

А Підгайці;                  

Б Львів;

В Донецьк;                   

Г Київ.

8. Що було в козаків за часів І. Сірка?

А Шаблі;                      

Б підводний човен;

В їжа;                            

Г перемога.

9. Де знаходилися козаки?

А Біля куреня;              

Б на хмарі;

В у Запорізькій Січі;  

Г біля човна.

10. Скільки років було Дмитрику?

А 10;                             

Б 15;

В 8;                                

Г 9.

11. Кого хотів побачити Дмитрик?

А Запорізьку Січ;       

Б Матусю;

В човен;                        

Г І. Сірка.

12. На що був схожий козацький човен?

А На велику жовту черепашку;

Б на чайку;

В на ліжко;                  

Г на Малий Віз.

   Робота з картками (на вибір)

Картка № 1

1. Напишіть твір-мініатюру за темою «Зустріч із козаками».

2. Охарактеризуйте головного героя Дмитрика.

3. Яка основна думка казки?

Картка № 2

1. Напишіть твір-мініатюру за темою «Подорож Дмитрика».

2. Охарактеризуйте козаків.

3. Яка тема казки?

Картка № З

1. Напишіть твір-мініатюру за темою «Фантастичний сон хлоп­чика».       

2. Охарактеризуйте постать І. Сірка.

3. Які художні засоби наявні в казці?

    

     ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ. Вміти виразно читати та переказувати казку О. Сенатович « Малий Віз».

05.05-06.05.2020

ТЕМА. МИКОЛА ВІНГРАНОВСЬКИЙ. ПОВІСТЬ „СІРОМАНЕЦЬ” — ЗАХОПЛИВА І ДРАМАТИЧНА ІСТОРІЯ ПРО ХЛОПЧИКА І ВОВКА ЯК ПРИКЛАД ГАРМОНІЇ ЛЮДИНИ І ПРИРОДИ

                               Так треба жити, щоб нікому зла не чинити.

                                                                 Народна мудрість

    Сьогодні ми відкриємо для себе ще одне ім'я з української літератури, що, безперечно, є її здобутком і окрасою. Творчість Миколи Вінграновського нікого не залишає байдужим, бо пробуджує теплі та світлі почуття до всього земного.

Робота з епіграфом.

Прочитайте вголос епіграф уроку, прокоментуйте його.

Чи всі ви живете за правилом „Так треба жити, щоб нікому зла не чинити”?

 Запишіть у зошити тему уроку, епіграф.

ОПРАЦЮВАННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

Микола Степанович Вінграновський — сучасний письменник, кіноактор, кінорежисер, сценарист — народився в місті Первомайську на Миколаївщині.

Ще в дитинстві відзначався допитливістю та дотепністю. Також Микола мав надзвичайний хист відчувати неповторну красу природи, людську доброту, помічати те, що інші не завжди помічають.

У школі вчився добре. Після закінчення школи вступив до Київського театрального інституту. Так 1956 року Микола став студентом. Назавжди запам'яталася юнакові зустріч з Олександром Довженком. Великий митець забрав Вінграновського на навчання до Всесоюзного державного інституту кінематографії в Москву.

Після закінчення вузу М. Вінграновський розпочав свою роботу на Київській кіностудії ім. Олександра Довженка як актор, режисер і сценарист.

У кіноповісті „Повість полум'яних літ” (режисер О. Довженко) Вінграновський блискуче виконав роль головного героя — Івана Орлюка.

Писати вірші почав у студентські роки. З 60-х років виходять його поетичні твори для дорослих. Багато пише для дітей: зб. „Андрійко-говорійко”, „Мак”, „Ластівка біля вікна”, „На добраніч”, повісті „Первінка”, „Сіроманець” та ін. Микола Степанович — лауреат Міжнародної премії фундації Антоновичів та Державної премії ім. Т. Г. Шевченка.

26 травня 2004 р. на 68 році життя перестало битися серце Миколи Степановича Вінграновського, заслуженого діяча мистецтв України, одного зі славної когорти поетів-шістдесятників.

Сьогодні до нас у гості завітала казка М. Вінграновського „Сіроманець”. Митець продовжує традиції народної казки, одухотворюючи звірів, і здається, що вони справді вміють думати, почувати, говорити.

Ця казка на білих лапах

Іде уночі по дорозі,

І місяць тече по хатах,

І в казки на віях сльози.

Іде вона, наша казка,

Аж дивиться — наша хата!

Хлопчик не міг іще спати,

Заходь в нашу хату, будь ласка!

М. Вінграновський

За жанром цей твір не просто повість, а повість-казка. Саме з великої любові до природи народився такий гуманний заклик письменника М. Вінграновського, який звучить у повісті „Сіроманець”. Пригадайте кінець фрази — важливе, ключове слово „Треба оберігати не тільки воду, повітря і ліс, але й...?” (звірів)

То, виходить, природа та звірі в небезпеці? Виявляється, їх треба оберігати? І від кого ж? (Від злих, невдячних людей).

. Словникова робота

- Гармонія — поєднання, злагодженість;

- гуманізм — людяність у діях і ставленні до інших, із почуттям любові та поваги; льоля — дитяча сорочка;

- підзор'я — поетичний образ життя на рідній землі, під зорями;

- стратегія — наука ведення війни;

- тактика — наука про підготовку та ведення бою;

- інтернітина — просмолений м'який будівельний матеріал для зовнішніх покрівель;

- охляп — (їхати охляп) їхати на коні без сідла;

- фланелевий — виготовлений із фланелі, м'якої натуральної тканини;

- полігон — ділянка місцевості, спеціально обладнана для проведення навчальної стрільби;

- диверсія — пошкодження військових об'єктів ворожими агентами або народними месниками;

- бушлат — верхній одяг у моряків.

Робота з текстом

Зачитайте описи природи та вовка з повісті „Сіроманець”.

- „Ліс тепло дрімав у сніговій халабуді. Дрібненькі хрестики від синичих лапок, замерзла блідо-блакитна головка лісового дзвоника, щиглики на кінському щавелю перезимували цю зиму”.

- „Сонний ліс тихо спав у таких, як і сам, сонних снігах”.

- „Вечоріло. Сіре повітря між вечором і ніччю текло собі яром... Гойднувся листок на березі, наче подумав, падати йому сьогодні чи почекати краще до завтра”.

- „Нагрітий за літо яр дихав Сашкові в обличчя перецвілими будяками. Тихо пливло павутиння, і тоненька хмарина лежала над яром, наче капустяний листок”.

- „У яру нічого не росло — боялося весняних вод”.

- „Дихнула весна з лиману. Теплий погляд весни зупинився найперше в снігах — і осіли сніги. Навпроти сонця удень засокотіли з-під них золоті струмки”.

- „Перед ним стояв Сіроманець! Високий, широкогрудий, з малими вушками на великій голові, з великими димчастими незрячими очима”.

Запитання.

· Як називають описи природи в художньому творі? (Пейзажі)

· Чи є природа дійовою особою в повісті „Сіроманець”? Доведіть свою думку. (Так, бо вона оживлена, допомагає краще розкрити характери дійових осіб, вона застерігає, оберігає й навчає).

· За допомогою яких художніх засобів авторові вдалося передати сутність природи як живої істоти? (За допомогою метафор, персоніфікації — листок подумав, весна дихнула, сонний ліс тихо спав, повітря текло, ліс дрімав...)

· Яким зображений Сіроманець у творі? (Вовк — жива істота, дитя природи; йому, як і людині, теж притаманні почуття.)

Рольова гра „Я — Сіроманець”.

Я — вовк, люди звуть мене Сіроманцем. Я живу один у лісі, мені дуже самотньо. Я вже старий, але сильний. Колись я був вожаком зграї, та вовків, навіть вовченят убили люди. Від старості й горя я осліп. Мої незрячі очі не бачать, але мене рятує нюх, бо я вовк, звір. Я тримався далі від людей, бо вони злі. Якось я зустрівся із хлопчиком і зрозумів, що серед людей є добрі, милосердні. Цей хлопчик не раз рятував мене, допомагав, говорив зі мною, як із рівним. Він став мені справжнім другом. Коли доля нас розлучила, я за ним так сумував, що пішов шукати і знайшов. Я плакав від радощів, а хлопчик повів мене далеко, щоб повернути мені зір. Я йшов з ним полями, дорогами, і ми оберігали один одного. Так, люди знищили мою зграю, полюють за мною, але я прощаю, не хочу помсти, а мрію про дружбу з людьми. Адже нам, звірам, так важко живеться в цьому світі. Нам і податися нікуди. Люди нас переслідують, знищують. Що нам робити? Чому так мало людей, схожих на цього хлопчика — мого друга?

Виразне читання початку твору(с.227-233)

Запитання

· Якби не було в цьому уривку слова „вовк”, то йшлося б неначе про кого? (Про людину)

· Що говорили про вовка в селі люди? (Що він з'їв багато овець, кіз.)

· Чи було це насправді так? (Ні)

· Хто з селян ненавидів Сіроманця? (Василь Чепіжний)

· Чому В. Чепіжний — злочинець? (Бо він ночами краде.)

· Що хоче зробити Чепіжний з вовком? (Зловити і вбити.)

· Де Сашко робить вовкові пристанище? (У яру)

· Чи довіряє вовк Сашкові? (Так, повністю)

Виразне читання твору(с.234-245)

Як Сіроманець потрапив у сім'ю льотчика Петра Ляха? (П. Лях підібрав голодного і знесиленого вовка на зимовій дорозі та привіз його додому.)

· Чи згадував Сіроманець Сашка, коли жив у льотчиків? (Так, сумував.)

· Куди якось подівся вовк з полігону? (Пішов шукати Сашка.)

· Чи зустрілися знову Сашко і Сіроманець? (Так)

· Що хоче зробити Сашко для вовка? (Вилікувати його очі, сліпоту.)

Складання асоціативного грона до образу Сіроманця

вожак зграї		старий
уміє говорити		сліпий
уміє плакати		досвідчений
уміє дружити		розумний
любить дітей	Сіроманець	сильний
уміє співати	вовк	самотній
уміє прощати	звір	красивий
добре розбирається		вірний
в людях
здатний на подвиг		добрий
		великий

Хвилинка відпочинку

Устаньте і привітайте сонечко на небі, потягніться до нього руками (руки вгору, потягніться).

Уявіть, що ви — деревця під вітерцем, і покажіть, як колихаються вгорі гілочки-руки дерев (помахайте руками, як гілочками).

Опустіть руки донизу і покажіть, як ви хлюпаєте долоньками в річковій водиці.

А тепер покажіть, як треба обережно, навшпиньки ходити по травичці, щоб комашку не роздавити (походіть на місці навшпиньки).

Робота над змістом. Переказ епізоду

„Сіроманець на полігоні”(с.237. …Сховався Сіроманець на полігоні.)

Зразок переказу

Сліпий вовк утікав подалі від людей і опинився в такому місці, де пахло чим завгодно, тільки не людьми. Там земля часто здригалася, бо це був полігон — місце для бойових навчань. Там було страшно, вовк оглух від вибухів, узимку охляв без їжі, але до людей самотній сліпий вовк не йшов. Він зовсім ослаб від голоду, його просто котив по дорозі вітер, а врятував Сіроманця льотчик Петро Лях і привіз вовка додому.

Виразне читання уривка

(Від слів „Вовк тяг Андрійка за комір”(с.240) до слів „На його спині лежав Андрійко”с.241).

ПІДСУМОК УРОКУ

Сказав мудрець:

„Живи: добро звершай!

Та нагород за це не вимагай!”

Хай оживає істина стара:

Людина починається з добра.

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ.

Виразно читати твір М. Вінграновського «Сіроманець», уміти переказувати найцікавіші епізоди.

Підготуватися до характеристики образу Сашка.

Намалювати Сашка з Сіроманцем (за бажанням).

12.05-13.05.2020

 Тема. М. Вінграновський. «Сіроманець». Доброта, вигадливість,рішучість  Сашка, його здатність на самостійні вчинки, особливо у відстоюванні своєї позиції.

Перевірка домашнього завдання

▼ Про що йде мова в повісті «Сіроманець»? Які епізоди вам най­більше запам’ятались?

▼ Охарактеризуйте Сіроманця та його стосунки з іншими персо­нажами твору.

Пригадайте!     

▼ Чи були у вашому житті випадки, коли ви мали думку, відмінну від загальної? Чи відстоювали ви її?

▼ Які вчинки можна вважати самостійними? Наведіть приклади.

      ОПРАЦЮВАННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

— Дуже важливо в житті мати мати власну думку. Але щоб її відстоювати — треба бути надзвичайно мужнім, особливо — коли твоєї думки ніхто не поділяє. У повісті М. Вінграновського «Сірома­нець» ця роль випала на долю маленького хлопчика Сашка. Він має власні переконання, що людина повинна оберігати не лише природу, але й тварин. Попри всі непорозуміння з дорослими, він захищає вовка і не зраджує його до останнього. Незважаючи на той факт, що Сіроманець — дорослий вовк, Сашко поводиться з ним так, ніби він ще маленький, а тому його треба оберігати, годувати, боронити від ворогів та нести за нього відповідальність. Цим автор дає нам зрозуміти, що моральні принципи людини не залежать від віку.

А зараз давайте розберемось, як автор характеризує свого головного героя та його оточення.

     Характеристика головних персонажів: хлопчик Сашко.

    Авторське бачення персонажа (цитатна характеристика):

□ «Сашко пройшов ліс, вийшов у поле, як почув стрекотіння вер­тольота: півколом, низенько над лісом він летів на Сашка. Саш­ко чи злякався, чи що, але сів на землю і прикрився портфелем»;

□ «Аби я був вовком...»;

□ «Раптом Сашко відчув, що хтось дивиться йому в спину: а ду­бом хтось стояв! «Піти глянути чи не йти?..— завагався Сашко. Але вирішив: — Чого це я стану його боятися? Піду гляну»;

□ «Сашко вибрав підходящу для Сіроманця нору, розчистив її трохи лопатою, нарвав пирію, настелив, ліг сам»;

□ «Одного дня Сашко відкрив, що Сіроманець сліпий»;

□ «Так от ти який лизунчик, а ще Сіроманець,— сказав Сашко  і      погладив Сіроманцеві шию, почухав під горлом»;

□ «Ти і не подумав тікати, бо ти у мене розумний, вовчику. Пи­ріжка з печінкою хочеш?»;

□ «Сашко вийшов у коридор, намацав татові валянки, вліз у них, наче провалився у воду, накинув кожушок, тихо прочинив і за­чинив за собою двері»;

□ «Сашко став на коліна, почав обмацувати темінь, наткнувся до­бряче лобом на ковадло, і вже Сіроманець щімко задихав Саш­кові в обличчя. Сашко обійняв обома руками вовка за шию».

     Хлопчик Сашко захоплюється Сіроманцем. Він вважає його чес­ною та справедливою твариною, яка не зробила нікому нічого пога­ного. Навіть коли мисливці винищили його вовченят — Сіроманець не помстився їм. Тому Сашко захищає його чесне ім’я перед батьком та Чепіжним. Але дорослі не розуміють хлопця, тому що для них вовк — хижак, якого треба впіймати. Не знайшовши підтримки, Сашко вирішує діяти самостійно. Він допомагає Сіроманцю пере­ховуватись у лісі та влаштовує втечу з сільського хліва, коли вовка таки впіймали в пастку. Сашко вважає Сіроманця кращим другом, він годує його, розмовляє з ним та проводить увесь з ним вільний час. Коли вовк був змушений покинути ліс та переховуватись на по­лігоні, хлопчик дуже сумував за ним. Навіть потоваришувавши з дівчинкою Галею, Сашко не забував про Сіроманця. їхня зустріч після тривалої розлуки була дуже емоційною. Хлопчик не зраджує своїй меті вилікувати вовкові зір. Задля цього він навіть втікає з дому та подорожує кілька днів пішки, щоб дістатися до лікарні в Одесі. Йому все вдається, але останньої миті вовча натура бере верх і Сіроманець втікає з лікарні, навіть не попрощавшись з кра­щим другом.

Аналіз образу хлопчика Сашка за питан­нями:

▼ Як, на вашу думку, автор ставиться до Сашка?

▼ Поміркуйте, чому хлопчик захищає вовка та допомагає йому. Обґрунтуйте свою думку.

▼ Як ви гадаєте, чи ставився б Сашко до вовка інакше, якби той був справжнім хижаком?

▼ Чому з усіх рідних та приятелів хлопчик знайомить із вовком лише Галю?

▼ У чому виявляється самостійність Сашка?

▼ Як хлопець відстоює свої переконання? Наведіть приклади з тексту.

▼ Поміркуйте, як почувається Сашко у фіналі повісті? Чи шко­дує про щось?

     . Інформаційне ґроно «Чесноти Сашка».

Укладіть ґроно чеснот, які, на вашу думку, характеризують хлопчика Сашка.

	справедливий
	співчутливий
	добрий
Хлопчик Сашко	чуйний
	принциповий
	самостійний
	вірний
	цілеспрямований

Характеристика другорядних персонажів.

Другорядними персонажами повісті є Василь Чепіжний, Галя Грушецька, дядько Побігайло, хлопчик Андрійко, батьки Сашка, селяни, мисливці, військові тощо. їх усіх можна умовно поділити на тих, хто симпатизує Сіроманцю та тих, хто хоче бачити його в клітці.

До першої групи належать Галя Грушецька, хлопчик Андрійко та військові з полігону, де переховувався вовк. Усі вони знайомі з вовком особисто і симпатизують йому як вірному другу та рятів­нику.

До другої групи належать Василь Чепіжний, дядько Побігайло, інші селяни та мисливці. Більшість із них ставиться до вовка ней­трально, але не всі. Заклятим ворогом Сіроманця є Василь Чепіж­ний. Селянин декілька разів зустрічався з вовком віч-на віч, навіть упіймав його, але Сіроманець завжди виходив «сухим з води». Тому він робив усе, щоб помститися вовку — ставив пастки, полював на нього та навіть купив вовкодавиху. Але, на щастя, усі його ста­рання виявились марними.

Аналіз образів другорядних персонажів за питаннями:

▼ Чи був Чепіжний об’єктивним щодо Сіроманця? Обґрунтуйте свою відповідь.

▼ Яка історія пов’язувала Сіроманця з Побігайлом?

▼ Як ставились до вовка військові з полігону?

▼ Поміркуйте, чому серед друзів вовка були лише діти.

▼ Як ставився Сіроманець до своїх недругів?

   Короткий переказ повісті за планом:

1. Молодість Сіроманця.

2. Конфлікт вовка з Чепіжним.

3. Знайомство із Сашком.

4. Полон та звільнення Сіроманця.

5.   Життя на полігоні.

6.   Повернення до старого друга.

7.   Подорож до Одеси.

8.   Фінал твору.

      Цифровий диктант «Сіроманщина»       

    Записати «0» — якщо твердження неправильне, та «1» — якщо правильне.

1.   У молоді роки Сіроманець був ватажком зграї. (1)

2.   Чепіжний мав власні рахунки з вовком. (1)

3.   Школа Сашка знаходилась поруч із домом. (0)

4.   Під час першої зустрічі Сіроманець лизнув Сашка. (1)

5.   Чепіжний на базарі купив сенбернара. (0)

6.   Вовк здався мисливцям з власної волі. (0)

7.   Подивитись на впійманого вовка приїхав кореспондент із газе­ти. (1)

8.   На уроці Сашко розпитував вчительку, де лікують зір. (1)

9. Під час знайомства з Сіроманцем Галя злякалась і втекла. (0)

10. Чепіжний був у захваті від статті в газеті. (0)

11. На полігоні Сіроманець зовсім оглух. (0)

12. Друзям вдалося потрапити в лікарню ім. Філатова. (1)

   

ПІДСУМОК УРОКУ

     — На прикладі хлопчика Сашка М. Вінграновський навчає нас вірності та відданості друзям, вміння відстоювати свої переконання, мужності приймати рішення самостійно та допомагати іншим.

    

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ.  Підготуватися  до контрольної роботи

19.05.2020

Контрольна робота № 5.  Рідна Україна. Світ природи (тести)

1 Головного героя оповідання Гр. Тютюнника «Дивак» звали

А    Павлусь                                      В    Олесь

Б     Сашко                                        Г    Андрій

2.Хто із письменників був тісно пов'язаний із кінематографом?

 А     М.Рильський                                   В     Г.Тютюнник

 Б     М.Вінграновський                          Г     Є.Гуцало

3. Перша збірка М.Рильського називається

 А     «На білих островах»                        В     «Золота осінь»

 Б     «Білі льолі»                                        Г    «Деревій»

4. Перенесення властивостей живих істот на предмети чи явища природи - це

А    ліричний твір                              В    епітет

Б    персоніфікація                             Г     метафора

5. Визначте помилкові твердження

А    Сіроманець був найстарішим вовком у світі

Б     Вірш «Гаї шумлять» написав М.Рильський;

В     Сашко відправився в Одесу з Сіроманцем, щоб вилікувати очі вовка

Г     Олесь замість гирунчика намалював карасика.

Д    «Дивак»- це повість

6. Установіть відповідність між художнім засобом і прикладом

 1   Епітет                                 А   « Ген неба край  - як золото.»

 2   Метафора                           Б   «Відкривай гарячі груди, Мати земле!»

 3  Порівняння                         В    «Хмарки біжать – милуюся »

 4   Звертання                           Г    «Благодатний, довгожданий,

                                                          Дивним сяйвом осіянний»

                                                  Д    «Єсть там люди – й зросли у степах,

                                                           Що не люблять, не вміють ридати.»

7. Допиши епітети до слів

  …………гість впав бадьоро, свіжо, дзвінко

  Осінь-маляр з палітрою………….

  Там же небо……простори

  Ліс одягає у шати …………

8. Допишіть визначення.  Оповідання -це...

Наведіть приклад вивченого оповідання.

9. Виконайте порівняльну характеристику Олеся (Г.Тютюнник «Дивак») та Сашка (М. Вінграновський «Сіроманець)

10. Напишіть невелике висловлювання на тему: «Твір, який мене найбільше вразив»