7 КЛАС ГЕОГРАФІЯ

13.03. УРОК 49.

Тема: Географічне положення Євразії. Поділ Євразії на 2 частини світу. Практична робота №10. «Позначення на контурній карті назв географічних об’єктів Євразії.

Мета: ознайомити із загальними відомостями про материк; формувати знання про особливості географічного положення та берегової лінії Євразії; вдосконалювати практичні уміння та навички характеризувати географічне положення материка; розвивати інтерес до вивчення теми.

Основні поняття: географічне положення, частина світу, екватор, тропік, полярне коло, нульовий меридіан, крайні точки, географічні координати, протяжність материка, берегова лінія.

ХІД УРОКУ

I. Повторення матеріалу:

• Назвіть і покажіть на карті материки.

• Підберіть епітети з префіксом «най-» для кожного з материків.

• Що вам відомо про материк Євразія?

• Згадайте типовий план вивчення географічного положення материка.

• Як ви вважаєте, чому Євразію, материк, на якому ми живемо, вивчають останнім у курсі «Географія материків і океанів»?

II. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності

Євразія — материк-гігант. Величезні розміри території визначають надзвичайно велику розмаїтість природи нашого материка. Вивчаючи особливості природи Євразії, ви легко виявите деякі подібні ознаки й із Північною Америкою, і з Африкою, однак знайдете чимало й відмінностей. Знання, уміння й навички, набуті раніше, допоможуть вам розібратися у всіх складностях природних закономірностей нашого континенту, з’ясувати, як позначаються природні особливості на житті й господарській діяльності його населення. Починаємо, як завжди, з характеристики географічного положення материка.

IІІ. Вивчення нового матеріалу

Виконання практичної роботи № 8 (продовження)

Позначити на контурній карті: а) географічні об’єкти, що визначають особливості географічного положення Євразії; б) умовний кордон між Європою й Азією.

1. Особливості географічного положення Євразії, крайні точки

Визначення особливостей географічного положення Євразії за картами атласа.

Євразія — єдиний материк, що складається з двох частин світу й омивається водами всіх океанів. Умовна межа між Європою та Азією проходить уздовж східного схилу Уральських гір від Північного Льодовитого океану на південь, далі по річці Урал (або Ембі), північним узбережжям Каспійського моря до Азовського узбережжя Кумо-Маницькою западиною, по Чорному морю та протоках Босфор і Дарданелли. Площа Європи є значно меншою за площу Азії, її можна порівняти приблизно як 1:4.

Велика частина материка лежить у Північній і Східній півкулях, крайні західна й східна його частини розташовані в Західній півкулі, а частина островів — у Південній. З урахуванням островів територія Євразії лише близько 10° не досягає Північного полюса й на 11° заходить у Південну півкулю.

Крайні точки: північна — мис Челюскин (77° пн. ш., 104° сх. д., південна — мис Піай (1° пн. ш., 103° сх. д.), західна — мис Рока (38° пн. ш., 9° зх. д.), східна — мис Дежньова (66° пн. ш., 169° зх. д.).

2. Океани й моря, які омивають материк. Особливості берегової лінії

Євразію омивають чотири океани — Атлантичний, Північний Льодовитий, Тихий та Індійський. Берегова лінія сильно порізана.

Найбільші моря: Аравійське, Середземне, Чорне, Баренцеве, Карське, Лаптевих, Охотське, Японське, Жовте, Південно-Китайське.

Найбільші затоки: Бенгальська, Перська, Біскайська.

Найбільші півострови: Індостан, Аравійський, Мала Азія, Балканський, Апеннінський, Піренейський, Скандинавський, Таймир, Камчатка.

Найвідоміші острови: Британські, Ісландія, Новосибірські, Нова Земля, Курильські, Філіппінські, Японські, Курильські, Шрі-Ланка.

Течії: Північноатлантична, Куросіо, Мусонна.

Середземне і Червоне море відокремлюють Євразію від Африки, а Берінґова протока — від Північної Америки.

ІV. Закріплення вивченого матеріалу

1. Охарактеризуйте географічне положення Євразії, використовуючи карти атласа за планом.

План	Характеристика
Положення щодо екватора
Положення щодо нульового меридіана
Положення щодо тропіків та полярних кіл
Крайні точки
Протяжність у градусах і кілометрах із півночі на південь по меридіану 20° сх. д. (в 1° меридіана 111 км)
Океани і моря, які омивають материк
Найближчі материки

2. Запитання

• Із яких частин світу складається Євразія? По яких географічних об’єктах проходить умовний кордон між Європою й Азією?

• У яких географічних поясах і півкулях лежить Євразія?

• Які океани омивають Євразію? Який з океанів, на вашу думку, буде набільше впливати на природу Євразії? Чому?

• Які материки є найближчими «сусідами» Євразії? Які географічні об’єкти відокремлюють Євразію від інших материків?

• Які головні особливості географічного положення Євразії?

• У чому подібність та відмінність географічного положення Північної Америки та Євразії?

V. Домашнє завдання: перечитати матеріали, опрацювати § ; всі вказані географічні назви нанести на котурну карту.

17. 03. УРОК 50.

ІСТОРІЯ ВІДКРИТТІВ І ДОСЛІДЖЕНЬ ОКРЕМИХ РЕГІОНІВ ЄВРАЗІЇ

Навчальна мета: поглибити та систематизувати знання про історію відкриттів та досліджень окремих регіонів материка, видатних дослідників та мандрівників; вдосконалювати практичні уміння характеризувати історію досліджень материка, виділяти етапи досліджень; розвивати уміння працювати з додатковою літературою, відбирати головне, висловлювати свою думку.

ХІД УРОКУ:

I. Актуалізація опорних знань та вмінь

1. Географічна розминка. Закінчіть речення

• Велика частина Євразії розташована в... та. півкулях.

• Найближче до Євразії розташовані материки:...

• Євразію омивають океани:...

• Найбільш розчленована берегова лінія материка на:...

• На півдні Євразії розташовані найбільші півострови:...

Питання

• Пригадайте, які держави існували на території Євразії за давніх часів.

• Яких мандрівників та дослідників Євразії ви знаєте з курсу географії 6 класу?

• Які райони Євразії досліджували представники давніх народів? Чому обмін накопиченими географічними знаннями між різними державними утвореннями був утруднений?

II. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності

Дослідники й мандрівники, долаючи безліч небезпек і негод, труднощів і випробувань, поповнювали, говорячи сучасною мовою, «базу даних» нашого материка. Імена багатьох першовідкривачів увічнені на географічних картах. Написано безліч наукових праць, складено величезну кількість карт. На службі сучасних картографів тепер космічні дослідження. Незважаючи на це, окремі райони нашого величезного материка залишаються недостатньо вивченими. Давайте більше дізнаємося про видатних особистостей, які своєю працею поповнювали скарбницю знань про наш материк.

III. Вивчення нового матеріалу

1. Розширення географічних знань про Євразію за античних часів і доби Середньовіччя

Греки й фінікіяни залишили перші записи про нові відкриті землі. Греки добре орієнтувалися в Середземномор’ї, плавали вздовж берегів Чорного моря, відкрили гирло Дунаю, Дністра, Дніпра, де створювали свої колонії. Батько історії — Геродот, автор творів у 9 томах. У праці «Скіфія» він дав детальний опис природи та населення українського Подністров’я.

Військові походи Олександра Македонського.

У середні віки географічні знання про материк поповнювалися завдяки походам вікінгів, поморів, хрестовим походам християн-місіонерів у Палестину.

2. Дослідження європейців у Центральній і Східній Азії

Подорожі італійця Марко Поло (1271-1295 рр.) збагатили відомості про Індію, Китай, Індійський океан. Портуґальський мореплавець Васко да Ґама в 1497-1499 рр. вперше проклав морський шлях з Європи в Індію. Арабський вчений і мандрівник Ібн Баттута на початку XIV ст. здійснив подорожі до Туреччини, на Балканський півострів, побував на півдні України, у Центральній Азії, Індії, Індонезії, Китаї.

У 1618-1619 рр. сибірський козак І. Петлін побував у Монголії й Китаї, позначив маршрут на карті, а побачене виклав у книзі, перекладеній англійською, французькою та іншими мовами. У 1856-1857 рр. П. Семенов здійснив подорож на Тянь-Шань. Він зібрав колекції 1700 видів рослин, зразки 300 видів гірських порід. П. Семенов описав висотну поясність Тянь-Шаню, вивчив 23 гірських перевали, установив висоту снігової лінії, відкрив сучасне гірське заледеніння, досліджував озеро Іссик-Куль, витоки річки Сирдар’ї.

М. Пржевальський досліджував верхів’я великих річок Хуанхе та Янцзи, наніс на карту північні окраїни Тибету, провів серйозні кліматичні спостереження території, зібрав багатющу ботанічну та зоологічну колекції, розгадав таємницю озера Лобнор. Академік В. Обручев пройшов Сибір і Середню Азію, Крим і Кавказ, Північний Китай і Центральну Азію. Дослідженнями природи Центральної Азії займалися також О. Воєйков, П. Козлов, М. Вавилов, Г. Єфремов, Е. Мурзаєв.

3. Вивчення північних районів Азії, Сибіру, Далекого Сходу

Найбільший внесок у дослідження північних областей Азії, куди раніше не проникали європейці, зробили російські землепрохідці. У 1594 р. В. Баренц досяг острова Нова Земля; С. Дежньов проплив уздовж північних узбереж, досліджував долини річок Лєна, Колима та Індигірка, відкрив протоку між Азією та Америкою (1633-1650 рр.). У 1697-1699 рр. сибірський козак В. Атласов подорожував Камчаткою, досяг Північних Курильських островів, склав опис відкритих земель.

I та ІІ Камчатські експедиції.

V. Закріплення вивченого матеріалу

1. Завдання

Знайдіть на карті Євразії географічні назви, пов’язані з іменами першовідкривачів і дослідників.

2. Запитання

• Які райони Євразії досліджували представники давніх народів? Чому за давніх часів обмін накопиченими географічними знаннями між різними державами був утруднений?

• Які події Середньовіччя сприяли розширенню географічних знань про материк?

• Які вчені зробили найважливіші відкриття в Центральній Азії?

• Яке значення для розвитку географічної науки мали відкриття землепрохідців, Камчатських експедицій?

• Із якими відомими мандрівниками ви хотіли б здійснити уявну подорож? Чим зацікавили вас їхні відкриття?

• Чому в Євразії й у наші дні є маловивчені райони?

VІ. Домашнє завдання перечитати матеріали, опрацювати § ;

• Використовуючи карти атласа, нанести на контурну карту маршрути найважливіших досліджень Євразії.

• Використовуючи текст параграфа, виконати хронологічну послідовність розвитку географічних знань про Євразію.

• Скласти кросворд з теми «Дослідження Євразії в різні часи».

20.03. УРОК 51

Тема: Тектонічна будова Євразії. Рельєф Євразії, роль зовнішніх і внутрішніх силу його формуванні. Корисні копалини. Практична робота № 10 «Позначення на контурній карті назв географічних об’єктів Євразії.

Навчальна мета: актуалізувати знання про основні форми рельєфу, формувати знання про особливості формування рельєфу, найбільші рівнини і гори Євразії; сприяти розумінню відмінностей Євразії за геологічною будовою і рельєфом від інших материків; вдосконалювати практичні уміння та навички характеризувати основні форми рельєфу материка. поглибити та систематизувати знання про особливості рельєфу Євразії, формувати знання про корисні копалини материка та особливості їх походження; сприяти розумінню розміщення сейсмічно активних областей на материку; вдосконалювати практичні уміння та навички характеризувати основні ознаки сучасного рельєфу Євразії та закономірності розміщення корисних копалин.

Основні поняття: геологічна будова, періоди горотворення, платформа, щит, область складчастості, рівнини, гори, височини, низовини, плоскогір’я.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

ХІД УРОКУ

I. Актуалізація опорних знань та вмінь

1. Географічна розминка (робота в парах, взаємоопитування)

2. Запитання

• Які геологічні ери вам відомі? Які періоди гороутворення їм відповідають?

• Пригадайте, які тектонічні структури лежать в основі материків Північна й Південна Америка?

• Як утворилися Кордільєри й Анди?

II. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності

Від інших континентів земної кулі Євразія відрізняється набагато ширшим різноманіттям природи. Давайте визначимо, у чому ж полягає ця надзвичайність та які причини її обумовили. Почнемо із рельєфу материка. Євразія визначається найбільш складним і різноманітним рельєфом. Тут розташовані найвищі гірські хребти на Землі, великі плоскогір’я й низовини, найглибші западини. Однією з причин, що обумовили різноманіття форм рельєфу материка, є тривала історія його геологічного розвитку.

IІІ. Вивчення нового матеріалу

1. Геологічний розвиток Євразії

Континент складається з кількох давніх платформних ядер, з’єднаних різновіковими складчастими поясами, що було спричинено особливостями формування земної кори в межах Євразії. Це істотно відрізняє Євразію в геологічному плані від раніше вивчених материків, основу яких складає давня стійка платформа й більш молоді та рухливі складчасті пояси, які приєднались до неї.

2. Особливості рельєфу материка, його формування

Сучасний рельєф материка сформувався в результаті тривалих процесів, що відбувалися в надрах Землі й на її поверхні.

Визначення основних форм рельєфу та позначення їх на трафареті в зошиті.

Робота з картою

У межах платформ сформувався рівнинний рельєф різної висоти. Величезні простори на сході Європи займає Східноєвропейська рівнина, яка сформувалася на однойменній платформі. Давнім азіатським платформам відповідають Середньосибірське плоскогір’я, Велика Китайська рівнина, плоскогір’я Декан, плоскогір’я Аравійського півострова.

Більшість гірських систем Євразії належать до рухливих складчастих поясів. Складчасті споруди палеозойського віку: Скандинавські та Уральські гори, хребти Алтаю, Саянів, Тянь-Шаню, Кунь-Луню.

Гірські споруди кайнозойської складчастості. Альпійсько-Гімалайський складчастий пояс: Піренеї, Альпи, Апеннінські та Балканські гори, Карпати, Кримські гори, Кавказ, Памір, Гімалаї. Тихоокеанський складчастий пояс проходить уздовж ланцюга островів — Великих і Малих Зондських, Філіппінських, Японських, Курильських, Сахаліна, півострова Камчатка, а потім переходить на материк, захоплюючи його північно-східну окраїну.

Виконання практичної роботи 10 (продовження). Позначити на контурній карті Євразії основні форми рельєфу.

3. Відмінності в рельєфі Європи й Азії

Порівняння рельєфу Європи та Азії, визначення відмінностей та пояснення причин їх виникнення.

ІV. Закріплення вивченого матеріалу

1. Завдання.

Охарактеризуйте географічне положення гір (Альпи, Карпати, Кавказ, Тянь-Шань, Гімалаї) і рівнин Євразії (Східноєвропейська, Західносибірська, Середньосибірське плоскогір’я, Туранська низовина, Велика Китайська рівнина) за планом, поданим у таблиці:

1. Сейсмічно активні області Євразії

Пояси молодих гір Євразії є найбільш рухливими ділянками земної кори, де гороутворювальні рухи тривають і в наш час. Це підтверджують високий ступінь сейсмічної активності та наявність діючих вулканів.

Альпійсько-Гімалайському поясові складчастості відповідає Європейсько-Азіатський сейсмічний пояс. Рухи земної кори супроводжуються вулканічною діяльністю, яка не припинилася до наших днів. Найбільш відомі вулкани Європи: Етна (3323 м) — найвищий діючий вулкан Європи; Везувій (1281 м) — діючий вулкан материкової частини Європи (у 79 р. до н. е. внаслідок виверження під шаром вулканічного попелу завтовшки 10 м були повністю поховані міста Помпея та Санорин); Стромболі — острів-вулкан, «маяк» Середземного моря, що діє безупинно уже впродовж 3 тисяч років.

Ще більшою сейсмічною активністю відрізняється Тихоокеанський сейсмічний пояс, який є частиною так званого Тихоокеанського «вогняного кільця». На Японських островах щорічно буває близько 1,5 тис. землетрусів. Там майже 200 вулканів, 30 з яких є діючими. Півострів Камчатка й Курильські острови — «гарячі» природні точки нашої планети (десятки діючих і погаслих вулканів, багато гарячих джерел, гейзерів). На Камчатці розташований найвищий з активно діючих вулканів Євразії — Ключевська Сопка (4750 м). Велика кількість вулканів, у тому числі й діючих, наявна на Великих і Малих Зондських островах. На одному з островів розташований знаменитий вулкан Кракатау.

2. Роль зовнішніх сил у формуванні рельєфу материка

Сучасний вигляд поверхні материка — це результат тривалої взаємодії внутрішніх і зовнішніх процесів, які відбуваються на Землі. Великі форми рельєфу, створені внутрішніми силами, піддаються впливу вод, льодовиків, вітру, коливань температури тощо.

Давнє заледеніння. Багаторічна мерзлота. Вітрова та водна ерозія. Вивітрювання.

3. Корисні копалини. Складна геологічна будова Євразії зумовила формування на її території найрізноманітніших корисних копалин.

Робота з картою. Визначення закономірностей розміщення корисних копалин на території Євразії.

За запасами нафти, природного газу, кам’яного вугілля, залізних руд Євразія посідає перше місце серед інших континентів. Виняткова різноманітність корисних копалин обумовлена складною геологічною будовою земної кори материка

План	Характеристика
Назва об’єкта
У якій частині Євразії розташований
Між якими меридіанами і паралелями розташований
Які географічні об’єкти розташовані поряд
Приблизна довжина з півночі на південь та із заходу на схід
Напрямок простягання хребтів (для гір)
Середні висоти
Максимальна висота (для гір)

2. Питання

• Які етапи геологічної історії розвитку материка можна виділити?

• Які платформи лежать в основі материка Євразія? Назвіть їх. Як вони розрізняються за віком? Які рівнини відповідають цим платформам?

• У яких районах Євразії розташовані області складчастості? Утворення яких гірських систем із ними пов’язано?

• Чим рельєф Євразії відрізняється від рельєфу інших материків?

• Назвіть основні причини розмаїття форм поверхні Євразії. Чому на більшій частині території України переважає рівнинний рельєф?

V. Домашнє завдання перечитати матеріали, опрацювати § ; всі вказані географічні назви нанести на котурну карту.

24.03. УРОК 52.

Тема: ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ КЛІМАТУ ЄВРАЗІЇ. ОСОБЛИВОСТІ ПРОЯВУ КЛІМАТОТВІРНИХ ЧИННИКІВ

Навчальна мета: актуалізувати знання про клімат та кліматотвірні чинники; формувати систему знань про головні ознаки клімату Євразії; сприяти розумінню особливостей прояву кліматотвірних чинників на материку; вдосконалювати практичні уміння та навички виявляти наслідки дії кліматотвірних чинників.

Основні поняття: кліматотвірні чинники, циркуляція атмосфери, повітряна маса, пасат, мусон, західні вітри, циклон, антициклон, температура, опади.

ХІД УРОКУ

I. Актуалізація опорних знань та вмінь

• Що таке клімат? Назвіть основні кліматотвірні чинники.

• Які типи циркуляції повітряних мас ви знаєте?

• Які карти необхідні для вивчення клімату Євразії?

• Які чинники змінюють широтну протяжність кліматичних поясів материка?

• Зробіть припущення щодо клімату Євразії на підставі знань про географічне положення материка і рельєф.

II. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності

Кожен наступний урок нашого дослідження особливостей природних компонентів Євразії лише підтверджує надзвичайну різноманітність природи континенту. Його гігантські розміри обумовлюють поєднання на території одного материка незвичайно контрастних природних компонентів та комплексів. Кліматичні умови Євразії теж характеризуються винятковою розмаїтістю. Однак, як і на інших материках, за особливості клімату «відповідають» основні кліматотвірні чинники. Визначимо їх прояв у Євразії.

IІІ. Вивчення нового матеріалу

Визначення дії кліматотвірних чинників та позначення кліматичних показників.

1. Сонячна радіація

Річна величина сумарної сонячної радіації на арктичних островах дорівнює 60 ккал/см2, у західній частині Європи — від 70 до 140 ккал/см2, на півдні й південному сході Азії — 120-180 ккал/см2, а на Аравійському півострові сягає максимальної величини на Землі — 200-220 ккал/см2 у рік. Такі відмінності в кількості сонячної енергії, одержуваної материком, визначають і різницю температур у різних його районах.

2. Циркуляція повітряних мас

Над Євразією утворюються всі типи повітряних мас, завдяки яким відбувається перерозподіл температур і опадів над поверхнею материка. Основна частина Євразії розташована у помірному поясі, де переважає західне перенесення повітряних мас і пов’язана з ним циклонічна діяльність. Західні вітри протягом усього року приносять із Атлантичного океану в європейську частину материка вологу, знижують літні температури й підвищують зимові. У міру просування на схід усередину континенту атлантичне повітря набуває континентального характеру — улітку температури підвищуються, узимку знижуються, збільшується сухість повітря. На північну й середню частину Євразії значний вплив чинять арктичні повітряні маси з Північного Льодовитого океану. Вторгнення арктичного повітря всередину материка викликає різке зниження температури й зменшення опадів. Для півдня й сходу Євразії характерна мусонна циркуляція. Мусонні вітри дмуть улітку з Індійського й Тихого океанів, а узимку — із суходолу. Із літнім мусоном пов’язана активізація циклонів, які зароджуються в Тихому океані. Вони обрушуються на узбережжя Східної й Південно-Східної Азії у вигляді азіатських ураганів — тайфунів. Тайфуни несуть сильні руйнування, рясні зливові дощі, повені. Європу систематично «атакують» циклони й антициклони. Вони народжуються переважно в Північній Атлантиці біля острова Ісландія.

Над південно-західною окраїною материка цілий рік переміщаються тропічні повітряні маси. Тут утворюються пасати, які несуть гаряче й сухе повітря в пустелі Африки. На південному сході материка пасати, які утворюються над Тихим океаном, приносять велику кількість вологи. На території острівної частини південного сходу Євразії цілий рік панують жаркі й вологі екваторіальні повітряні маси.

3. Характер підстилаючої поверхні

Рельєф. Рівнинний і середньовисотний рельєф європейської частини не перешкоджає проникненню вологого повітря з Атлантичного океану далеко на схід, а холодних повітряних мас з Північного Льодовитого океану — на південь.

В азіатській частині відсутність гірських хребтів на півночі також сприяє проникненню холодного арктичного повітря всередину аж до гір Центральної Азії. Пояс гірських хребтів на сході й Гімалаї на півдні перепиняють шлях вологим мусонним вітрам усередину материка. Біля підніж південних схилів Гімалаїв випадає 10-12 тис. мм опадів щорічно. Внутрішні віддалені райони Азії відрізняються особливо сухим і різко континентальним кліматом.

Для північного сходу Євразії характерні застої холодного важкого повітря в улоговинах серед гір. У міжгірній западині поблизу сибірського міста Оймякон знаходиться «полюс холоду» Північної півкулі, де була зареєстрована температура -73 °С.

Океанічні течії.

На значних просторах Євразії, зайнятих горами й плоскогір’ями, простежується висотна кліматична поясність.

ІV. Закріплення вивченого матеріалу

Використовуючи карти атласа, порівняйте кліматичні умови Євразії та Північної Америки.

V. Домашнє завдання перечитати матеріали, опрацювати §:

27.03. УРОК 53.

КЛІМАТИЧНІ ПОЯСИ Й ТИПИ КЛІМАТУ ЄВРАЗІЇ. ПРАКТИЧНА РОБОТА 11 «ВИЯВЛЕННЯ ВІДМІННОСТЕЙ КЛІМАТИЧНИХ ОБЛАСТЕЙ ПОМІРНОГО ПОЯСУ НА ОСНОВІ АНАЛІЗУ КЛІМАТИЧНИХ КАРТ І ДІАГРАМ»

Навчальна мета: повторити, поглибити та систематизувати знання про особливості клімату Євразії, кліматичні пояси і типи клімату; формувати знання про розміщення кліматичних поясів на материку; вдосконалювати практичні уміння характеризувати різні типи клімату за кліматичними картами та кліматодіаграмами.

Основні поняття: кліматичний пояс, тип клімату, кліматична область, кліматодіаграма.

Тип уроку: комбінований.

ХІД УРОКУ

I. Актуалізація опорних знань та вмінь

1. Перевірка домашнього завдання (характеристика кліматичних умов своєї місцевості)

2. Запитання

• Які причини обумовлюють надзвичайне розмаїття кліматичних умов Євразії?

• У скільки разів відрізняється кількість сонячної радіації, одержуваної південними й північними районами материка? Як це впливає на температурні показники?

• Які типи атмосферної циркуляції впливають на формування клімату Євразії?

• Який вплив на клімат Євразії чинить кожний із океанів? Які океани впливають на клімат України? У яких районах Євразії найбільш відчутний вплив океанічних течій? Як змінився б клімат цих районів, якби цих течій не було?

• Де в Євразії розташовані території, які відрізняються різко континентальним кліматом? Чим обумовлена контрастність їхніх кліматичних умов?

II. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності

Євразія — це материк не тільки кліматичних контрастів, а й материк кліматичних рекордів. Полюс холоду Північної півкулі розташований не на Північному полюсі, й не в крижаній Ґренландії, а на північному сході Євразії, на Оймяконському нагір’ї. Коливання температури у внутрішніх частинах континенту можуть перевищувати протягом доби 40 °С, а протягом року навіть 100 °С! Понад 1/4 території на півночі континенту займають області багаторічної мерзлоти та приблизно стільки ж — спекотні пустелі та полупустелі в центральній та південно-західній частинах. Євразія — це єдиний материк, який розташований у всіх кліматичних поясах Північної півкулі — від арктичного до екваторіального. Помірний пояс в Євразії займає найбільшу площі порівняно з іншими материками. Територія нашої держави майже повністю розташована у помірному поясі. Продовжимо роботу над з’ясуванням кліматичних особливостей материка та спробуємо дослідити особливості помірного поясу.

ІІІ. Вивчення нового матеріалу

1. Кліматичні пояси і типи клімату Євразії

Завдяки великій протяжності з півночі на південь Євразія розташована у всіх кліматичних поясах Північної півкулі, у межах яких виділяються всі типи кліматів Землі. Найбільш широка й масивна частина Євразії лежить у межах помірного кліматичного поясу, в якому виділяють чотири кліматичні області.

Область помірного морського клімату включає крайній захід Євразії уздовж берегів Атлантичного океану. Тут протягом усього року клімат формується під впливом повітряних мас із Атлантичного океану. Літо прохолодне, зима відносно тепла. Опади випадають протягом усього року. Під час проходження циклонів погода швидко змінюється, улітку можуть бути похолодання, узимку — відлиги.

На схід, до Уральських гір, розташована область помірно-континентального клімату, яка переходить від морського до континентального. За умови віддалення від океану різниця літніх і зимових температур зростає, зима стає холоднішою, опадів меншає, а випадають вони здебільшого влітку. Значна частина Азії за Уралом — Сибір і Центральна Азія — лежать в області континентального клімату, де весь рік панують континентальні повітряні маси. Протягом тривалої зими поверхня суходолу сильно переохолоджується, а влітку перегрівається, створюючи великі температурні контрасти між порами року. Опадів випадає мало. Через відсутність снігу узимку поверхня промерзає на велику глибину.

На сході Євразії лежить область мусонного клімату, яка характеризується різкими відмінностями температур, опадів і показників зволоження влітку й узимку. Літній мусон приносить з Тихого океану вологе повітря, літо тепле й дощове. Зимовий мусон несе холодне континентальне повітря із внутрішньої сильно охолодженої частини материка, де узимку утворюється область високого тиску. Унаслідок цього зима суха й морозна, із сильними вітрами.

Розміщення тропічного поясу в Євразії має певну особливість. Тільки в Євразії тропічний кліматичний пояс не утворює суцільної смуги.

ІV.Закріплення вивченого матеріалу

Виконання практичної роботи №11 «Виявлення відмінностей кліматичних областей помірного поясу на основі аналізу кліматичних карт і діаграм».

1. Охарактеризувати кліматичні області помірного поясу.

Назва кліматичної області	Географічне положення	Тип клімату	Кліматичні особливості
			Середня температура січня, °С	Середня температура липня, °С	Річна кількість опадів, мм	Режим випадання опадів

2. Назвати причини, які пояснюють відмінності кліматичних показників і зумовили відділення кліматичних областей у помірному кліматичному поясі.

3. Порівняти набір і розміщення кліматичних областей помірного поясу Північної Америки і Євразії, виявивши спільні й відмінні ознаки.

V. Домашнє завдання

• Опрацювати параграф...

·        Перечитати матеріали теми

• Спрогнозувати, які зміни клімату відбулися б в окремих частинах Євразії, якби: а) гори Гімалаї були розташовані на півночі Західносибірської низовини; б) на сході Євразії розташовувалися великі низовини; в) гори Альпи мали не широтне, а меридіональне простягання; г) Африка була розташована на такому ж віддаленні від Європи, як Австралія від Азії.

Урок за 07.04.2020.

ВОДИ СУХОДОЛУ ЄВРАЗІЇ. НАЙБІЛЬШІ РІЧКИ

Мета: навчальна: сформувати загальні уявлення про внутрішні води материка, особливості існування та нерівномірність поширення залежно від рельєфу та клімату; удосконалювати уміння складати характеристику головних басейнів річкового стоку та річкових систем;

Обладнання: фізична карта Євразії, кліматична карта Євразії, підручники, атласи, контурні карти.

Опорні та базові поняття: внутрішні води, клімат, рельєф, річка, річковий басейн, річкова система, режим, живлення, притока, водоспад.

Географічна номенклатура: річки: Рейн, Дунай, Дніпро, Волґа, Об, Єнісей, Лена, Амур, Хуанхе, Янцзи, Меконг, Ґанґ, Інд, Євфрат, Тигр.

Хід уроку

АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ, ВМІНЬ ТА НАВИЧОК УЧНІВ

♦ Пригадайте, які гідрологічні об’єкти належать до вод суходолу.

♦ Який з материків, вивчених раніше, має найбагатшу гідрографічну мережу? найгірше забезпечений водами?

Чим це зумовлено?

МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ТА ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Уважно розгляньте фізичну карту Євразії. Чи багатий материк внутрішніми водами? Працюючи вдома з картою, ви побачили, що в Євразії протікають багато крупних річок земної кулі. Озера Євразії також вирізняються своїми розмірами й глибиною. До того ж на нашому материку найпотужніший шар багаторічної мерзлоти, грандіозні гірські льодовики, колосальні запаси підземних вод.

Для того щоб охарактеризувати розподіл внутрішніх вод материка та їхні загальні особливості, скористаємося фізичною картою Євразії. Також вам стануть у пригоді знання про клімат та рельєф материка.

ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1. Загальна характеристика внутрішніх вод

Гідрографічна мережа материка найбільше розвинута на заході, півночі, сході й південному сході материка.

Євразія багата усіма видами внутрішніх вод: річками, озерами, болотами, підземними водами, льодовиками, великими областями вічної мерзлоти, які займають найбільші площі у світі.

Оскільки клімат та рельєф різних частин Євразії неоднаковий, то води суходолу розподілені по території материка дуже нерівномірно.

2. Особливості річкових систем материка

Тільки в Євразії річки належать до басейнів усіх чотирьох океанів, а басейн внутрішнього стоку є найбільшим у світі.

Найбільшу водостічну площу має Північний Льодовитий океан. Найбільші річки: Об, Єнісей, Лена, Печора, Північна Двіна, Індигірка, Колима. Живлення переважно снігове, узимку надовго замерзають.

Басейн Тихого океану — найбільші річки: Янцзи, Хуанхе, Амур, Меконг. Переважає дощове живлення (мусонні дощі влітку).

Басейн Індійського океану — найбільші річки: Інд, Ґанґ із Брахмапутрою, Тигр і Євфрат. Живлення — переважно дощове, а у верхів’ях — льодовиково- дощове. Улітку під час мусонних дощів і танення гірських льодовиків розливаються, узимку — міліють.

Басейн Атлантичного океану — більшість річок Європи. На крайньому заході річки мають дощове живлення, повноводні протягом року (Сена, Темза, Рейн, Ельба). Річки середньої Європи мають переважно снігове живлення, повінь навесні, межень — влітку (Одер, Дунай, Дніпро, Дністер, Дон).

До річок басейну внутрішнього стоку належать Волґа, Урал, Сирдар’я, Амудар’я.

Практична робота 10 (продовження). Позначте на контурній карті річки: Рейн, Дунай, Дніпро, Волґа, Об, Єнісей, Лена, Амур, Хуанхе, Янцзи, Меконг, Ґанґ, Інд, Євфрат, Тигр.

3. Найбільші річки Євразії

Янцзи (Блакитна ріка) — найбільша річка Євразії, бере початок на пустельній північно-східній окраїні Тибету. У верхній течії має глибоке русло й приймає велику кількість приток, які стікають із гір. Рясні мусонні дощі часто спричинюють катастрофічні повені.

• Волґа — найбільша з річок Європи, типова рівнинна річка з повільною течією. Бере початок на Валдайській височині, витікаючи непримітним струмком із невеликого болота. У своїй течії на південь Волга приймає сотні приток, найбільші з яких — Ока й Кама. Весняна повінь.

• Дунай — міжнародна річка, перетинає територію десяти європейських держав. У нижній течії утворює велику дельту із сотнями мілких рукавів і приток.

• Дніпро — головна річка України. Бере початок на Валдайській височині, перетинає Росію, Білорусь і 981 км тече територією України. Дніпро приймає близько 1000 приток, має весняну повінь й змішане живлення. Із грудня до середини березня замерзає. Дніпро є найбільшою судноплавною річкою України та важливим джерелом водопостачання.

4. Значення річок

ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

• Порівняйте пари річок за режимом та типом живлення: Лена та Хуанхе, Ґанґ та Дунай, Волґа та Амур.

• Поясніть, чим обумовлені розбіжності між ними.

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

■ Опрацюйте §___.

■ Складіть письмову характеристику однієї з річок Євразії (за власним вибором) за типовим планом.

■ Випереджальне : підготуйте повідомлення про озера - рекордсмени Євразії.

УРОК за 10.04.2020

ВОДИ СУХОДОЛУ ЄВРАЗІЇ. ОЗЕРА

Мета: навчальна: повторити, поглибити та систематизувати знання про внутрішні води материка; формувати систему знань про найбільші озера Євразії, їх походження, особливості природи, господарське значення; розвивати вміння встановлювати причиново-наслідкові зв'язки, володіти основами само - та взаємоконтролю; змістовного читання; формувати ціннісне ставлення до природи; розвивати екологічне мислення.

Опорні та базові поняття: внутрішні води, озеро, озерна улоговина, екологічні проблеми.

Географічна номенклатура: озера: Каспійське, Женевське, Ладозьке, Байкал, Мертве море.

Хід уроку

Робота з картою.

♦ Назвіть і покажіть на карті великі річки, які належать до басейнів Північного Льодовитого, Тихого, Індійського Атлантичного океанів та басейну внутрішнього стоку.

♦ Які особливості живлення та режиму властиві річкам, що належать до різних басейнів? Які види господарської діяльності людини пов’язані з річками?

♦ Які типи озер за походженням озерних улоговин ви знаєте?

♦ Назвіть великі озера Африки, Австралії, Північної та Південної Америки.

На нашому материку є безліч унікальних та неповторних за своєю природою озер. Про їхню унікальна природу в різних народів складено багато поетичних рядків. Як, наприклад ці:

Коли мені кажуть: «Байкал», я бачу кораблі, причал,

Я бачу небо, бачу гори, кругом байкальські простори.

Я там була вже не раз: Байкал мене так сильно манить,

Там зірок блискучий алмаз, і ясність вод, і Шаман-камінь.

Байкал заходом осяяний, під вечір так виблискує він.

А вранці червоніє зоря...

Ганна Чабането

Сьогодні ви дізнаєтесь про особливості природи найбільших озер Євразії, вплив господарської діяльності на водні об’єкти материка.

ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1. Загальна характеристика озер

Озера Євразії різні за походженням улоговин, розмірами, глибинами, солоністю й розміщені нерівномірно.

Найбільша кількість озер на північному заході Євразії.

Льодовиково-тектонічне походження: Ладозьке (найбільше в Європі) й Онезьке. Льодовикові — Женевське, Боденське.

Тектонічні — Байкал, Іссик-Куль, Мертве море.

Вулканічні — поширені на Камчатці, Японських і Філіппінських островах, Малайському архіпелазі.

Залишкові (реліктові) — збережені на місці давніх водойм, які існували в умовах вологішого клімату: Каспійське й Аральське моря.

2. Озера Євразії

Байкал — найглибше озеро планети. Глибина — 1642 м, протяжність 636 км, найбільша ширина 79 км; містить понад 20 % запасів поверхневих прісних вод земної кулі. Впадає 1123 річки, витікає лише одна Ангара.

Каспійське море — найбільше за площею озеро у світі. На території, яку воно займає, — 376 тис. км²,— могли б розміститися така велика європейська держава, як Німеччина. Основною водною артерією, яку живить Каспій, є Волґа.

Балхаш у Центральній Азії — єдине у світі озеро, де солоність води в різних його частинах суттєво відрізняється. У західній частині Балхашу вода прісна, а у східній — солонувата. Річка Ілі, яка, впадаючи в озеро, опрісняє його західну частину, витягнута. Серпоподібна форма озера перешкоджає швидкому перемішуванню води.

Мертве море — розташоване на північному заході Аравійського півострова в найглибшій западині світу на 295 м нижче від рівня океану. Узбережжя Мертвого моря є найнижчою частиною суходолу на Землі. Солоність води в морі становить 260-270 %о.

Сарезьке озеро на Памірі — одне з наймолодших на земній кулі: утворилося 1911 р. під час землетрусу внаслідок перекриття річки Мургаб величезною брилою. Озеро «висить» над родючими долинами на висоті 3250 м над рівнем моря.

Іссик-Куль на Тянь-Шані — одне з найкрасивіших озер світу, назва перекладається з киргизької як «Тепле озеро». Вода в озері ніколи не замерзає.

Озеро Світязь — «український Байкал» — найглибше озеро України — понад 58 м.

Аральське море — сумний рекордсмен, зона екологічного лиха. Від початку 60-х рр. ХХ ст. море площа озера зменшилася понад у чотири рази. Це пов’язано із забором вод річок, які впадають у нього,— Амудар’ї й Сирдар’ї на зрошення. До висихання було четвертим у світі озером за площею водного дзеркала.

Практична робота 10 (продовження). Позначте на контурній карті: озера:

Каспійське, Женевське, Ладозьке, Байкал, Мертве море.

3. Зміна стану водойм під впливом господарської діяльності

Проблеми	Шляхи вирішення
• Нестача прісних вод у посушливих районах та районах великого скупчення населення; • забруднення природних водойм промисловими та побутовими відходами, обміління річок та озер через надмірні витрати водних ресурсів на зрошення полів (в Азії зосереджено 3/4 зрошуваних полів усього світу)	• Заощадливе використання водних багатств; • запровадження технологій замкнутого циклу з використання води на підприємствах; • опріснення морських вод; • відновлення річкових та озерних екосистем шляхом запровадження природоохоронних заходів

ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

♦ Якими причинами пояснено нерівномірний розподіл озер територією Євразії?

♦ Доведіть на конкретних прикладах, що озера, як і річки, залежать від клімату та рельєфу.

♦ Які річки та озера є у вашій місцевості?

♦ Чи відбуваються зміни стану водойм вашої місцевості під впливом господарської діяльності? Якщо так, то як можна цьому запобігти?

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

■ Опрацюйте §46 – 47; Дайте відповіді на запитання стор. 182.

■ Складіть кросворд (8-10 запитань) «Річки та озера Євразії».

 

Урок за 14.04.2020

ПРИРОДНІ ЗОНИ ЄВРАЗІЇ. АРКТИЧНІ ПУСТЕЛІ. ТУНДРА Й ЛІСОТУНДРА. ЛІСИ ПОМІРНОГО ПОЯСУ. ЛІСОСТЕПИ Й СТЕПИ НАПІВПУСТЕЛІ Й ПУСТЕЛІ. СУБТРОПІЧНІ ЛІСИ. САВАНА. СУБЕКВАТОРІАЛЬНІ ТА ЕКВАТОРІАЛЬНІ ЛІСИ. ВЕРТИКАЛЬНА ПОЯСНІСТЬ

Мета: сформувати знання про природні зони Євразії та закономірності їхнього розміщення територією материка; вдосконалювати практичні уміння та навички характеризувати природні зони материка за тематичними картами атласу; формувати науковий світогляд, розвивати аналітичне мислення, уміння робити висновки й узагальнення, сприяти розвитку інтересу до природи свого материка; виховна: виховувати любов до природи Землі, її багатств.

Опорні та базові поняття: природний комплекс, широтна зональність, висотна поясність, природна зона.

♦ Пригадайте, що таке широтна зональність, висотна поясність.

♦ У межах яких природних зон розташована Північна Америка?

♦ Які чинники порушують широтне простягання природних зон на материках?

Подивіться на карту природних зон материка — вона нагадує яскраво- плямистий килим. «Повний набір» кліматичних поясів Північної півкулі Євразії зумовлює наявність усіх природних зон Землі. На жодному з вивчених материків немає такого різноманіття ґрунтів, рослин та тварин, яке спостерігається в Євразії. На жодному з вивчених материків області вертикальної поясності не займають такі великі площі. Досвід зі встановлення особливостей природних зон інших материків Землі допоможе вам з’ясувати складну мозаїку природних зон Євразії.

ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1. Особливості розміщення природних зон на материку

У Євразії представлені всі природні зони земної кулі, але тільки зони арктичних пустель, тундри, лісотундри й хвойних лісів утворюють суцільні смуги, які тягнуться із заходу на схід через весь материк.

Порушення широтної зональності в розміщенні природних зон найбільш чітко простежується на заході й сході Євразії.

Найбільшу площу на материку займають природні зони помірного поясу.

2. Характеристика природних зон

Зона арктичних пустель — на заході охоплює окремі острови в Північному Льодовитому океані, на сході — крім островів, ще й частину узбережжя.

Тундра й лісотундра — вузькою смугою уздовж північного узбережжя Євразії й на прилеглих островах; під час просування на схід розширюється зі збільшенням суворості клімату. Облямовує тундру з півдня зона лісотундри.

Ліси помірного поясу.

Зона хвойних лісів, або тайга тягнеться широкою смугою від Атлантичного до Тихого океану. Європейська й азіатська тайга відрізняються. На заході переважає сосна й ялина, за Уралом — ялиця, сибірський кедр, у Східному Сибіру — модрина. Найбільше дерево тайги — сибірський кедр (кедрова сосна, 35-40 м заввишки й 2 м завширшки, близько 500 років). В азіатській частині поширена багаторічна мерзлота. Найстійкіше дерево тайги — модрина.

Змішані ліси поширені в Європі й Східній Азії. На заході змішані ліси починаються на півдні Скандинавського півострова й тягнуться до передгір’їв Південного Уралу. Крім хвойних, ростуть дуб, липа, ясен, в’яз, граб.

Широколистяні ліси також не утворюють суцільної смуги: на заході Європи вони тягнуться від південних берегів Балтійського й Північного морів, поступово витягуючись на Східноєвропейській рівнині.

Лісостеп неширокою смугою проходить від Середньодунайської низовини до річки Єнісей. Окремі ділянки лісостепу зустрічаються серед лісів і гір на сході Азії.

Степи — безлісні простори, де панує злакова рослинність. Зона степів тягнеться смугою від низов’їв Дунаю й берегів Чорного й Азовського морів, огинаючи з півдня Уральські гори, до Алтаю, продовжуючись на піднесених рівнинах східної Азії. Під трав’янистим покривом степів утворюються родючі чорноземні ґрунти.

♦ Позначте на контурній карті межі помірного поясу та природні зони: тайга, мішані ліси, широколисті ліси, лісостеп, степ.

♦ За картами атласу та тестом підручника складіть характеристику природних зон Євразії.

Назва природної зони	Географічне положення	Особливості клімату	Переважний тип ґрунтів	Представники
				рослинного світу	тваринного світу

♦ Порівняйте набір та розташування природних зон Євразії та Північної Америки.

♦ Установіть ознаки схожості та відмінності.

♦ Назвіть природні зони помірного поясу.

♦ Чим обумовлена різноманітність природних зон Євразії і, зокрема, помірного поясу?

♦ У яких природних зонах розташована територія України?

♦ Як впливає господарська діяльність населення на природу України?

♦ У яких районах Євразії спостерігається висотна поясність ландшафтів?

Вивчення особливостей розміщення природних зон в Євразії свідчить, що на рівнинах материка чітко простежена широтна зональність. Але не всі природні зони витягнуті суцільною смугою із заходу на схід. Різноманіття кліматичних умов та особливості рельєфу порушують широтну зональність на території материка. Відбувається зміна природних зон не тільки з півночі на південь, а й із заходу на схід. На відміну від інших материків, в Євразії набагато більші площі займають області висотної поясності.

Напівпустелі й пустелі утворилися в посушливих областях центральної, південно-західної, частково південної Азії в трьох кліматичних поясах: помірному, субтропічному й тропічному.

Пустелі помірного поясу займають значну частину Центральної Азії. Це пустелі Каракуми, Кизилкум, Гобі, Такла-Макан. Для пустель помірногопоясу характерна різка контрастність кліматичних умов: виснажлива спека влітку й сильні морози з вітрами узимку.

Зона напівпустель і пустель субтропічного поясу розташована плоскогір’ях і нагір’ях — Малоазіатському, Іранському тощо.

Пустелі тропічного поясу займають Аравійський півострів, північні береги Перської затоки, Аравійського моря й область нижньої течії річки Інд. Природні умови тропічних пустель Євразії багато в чому схожі з африканськими.

Субтропічні ліси — поширені на південному заході і південному сході Євразії.

Савани та рідколісся поширені на півостровах Індостан, Індокитай та острові Шрі-Ланка. Для них характерне переважання трав’яного покриву, де розкидані зарості чагарників і окремі ділянки рідкостійних лісів, під якими сформувалися червоно-бурі й червоні ґрунти.

Субекваторіальні ліси — на узбережжях морів і схилах гір півостровів Індостан і Індокитай.

Зона вологих екваторіальних лісів Євразії охоплює південь півострова Індокитай, майже повністю Великі Зондські острови й південний захід острова Шрі-Ланка.

2. Висотна поясність гір Євразії

У Європі найбільш чітко висотна поясність проявляється в Альпах: п’ять висотних поясів закономірно змінюють одне одного.

Найбільша кількість висотних поясів спостерігається на південних схилах Гімалаїв. На північних схилах гір усього два висотні пояси. Це пояснено сусідством із нагір’ям Тибет, якому властиві суворі кліматичні умови.

У Гімалаях склад висотних поясів західної (біля підніжжя більш сухої та прохолодної) та східної (жаркої та вологої) відрізняється. У західній частині до 1000 м зростають рідкостійні посухостійкі ліси та чагарники. У східній: на аналогічних висотах поширені вологі вічнозелені ліси, які поступово заміщуються мішаними та хвойними лісами. Снігова лінія розташована вище, ніж у західній частині.

V. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

1. Робота в контурних картах. Позначте на контурній карті:

1) райони поширення вертикальної поясності в Євразії;

2) природні зони пустель та напівпустель.

2. Запитання

♦ У яких кліматичних поясах Євразії сформувалися пустелі й напівпустелі?

♦ Чому цій природній зоні в Євразії відведено великі площі?

♦ Які природні зони характерні для субтропічного кліматичного поясу Євразії? Чим пояснено формування різних природних зон на заході й сході цього поясу?

♦ Чим пояснити багатство й розмаїтість тваринного й рослинного світу екваторіального поясу Євразії?

♦ Чому вертикальні пояси південних і північних схилів, західної та східної частин Гімалаїв відрізняються між собою?

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

■ Опрацюйте §48; дайте відповіді на запитання стор. 184; опрацюйте §49; дайте відповіді на запитання стор. 188; Опрацюйте §50; дайте відповіді на запитання стор. 194; перекресліть схему вертикальної поясності у Гімалаях і Альпах (мал..134 стор. 193.

■ Випереджальне підготувати повідомлення про найвідоміші природні об’єкти, занесені до списку світової спадщини ЮНЕСКО в Євразії.

УРОК за 17.04.2020

ЗМІНИ ПРИРОДИ МАТЕРИКА ЛЮДИНОЮ.

Мета: повторити та систематизувати знання про особливості природи Євразії; формувати знання про екологічні проблеми материка, найвідоміші природні об'єкти, занесені до списку світової спадщини ЮНЕСКО; вдосконалювати вміння виявляти та оцінювати наслідки впливу господарської діяльності людини на природу материка; розвивати екологічне мислення, уміння висловлювати логічні міркування, робити висновки; формувати ціннісне ставлення до природи.

Опорні та базові поняття: антропогенні природні комплекси, заповідник, національний парк, стихійні явища природи, забруднення навколишнього середовища, екологічні проблеми, список всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.

Хід уроку:

♦ У чому проявляється закон природної зональності на території Євразії?

♦ Які природні зони Євразії найбільш освоєні людною? Що сприяло їхньому освоєнню?

♦ Які природні зони Північної Америки та Африки зазнали найбільшого впливу з боку господарської діяльності людини? Які наслідки це мало?

Природа Євразії, як і на інших материках, зазнала значних змін унаслідок господарської діяльності людини. Люди вирубували ліси, розорювали цілинні землі, споруджували зрошувальні канали та греблі, видобували корисні копалини й будували села і міста.

Ми з вами — жителі Євразії. Тому вивчення цих проблем та знаходження шляхів їх вирішення — це справа, яка стосується й кожного з нас.

ІV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1. Зміни природи материка людиною

Найбільших змін зазнали природні ландшафти в районах із високою густотою населення, розвинутою промисловістю й сільським господарством: Південна, Східна, Південно-Східна Азія, Західна Європа.

Активна господарська діяльність спричинила виникнення низки несприятливих явищ та процесів: засолення, заболочування, прискореної ерозії ґрунтів, обміління річок, замулювання водоймищ, забруднення природного середовища відходами сільськогосподарського й промислового виробництва, різкого скорочення й навіть зникнення багатьох видів тварин і рослин.

Скорочення площ лісів у Європі. Тварини, які колись їх населяли, — бурі ведмеді, росомахи, рисі, зубри, олені — збереглися лише на заповідних територіях. Унаслідок безконтрольного полювання деякі тварини взагалі зникли.

В Азії нині вирубують ліси такими швидкими темпами, що вчені пророкують їх зникнення протягом найближчих 50 років. В азіатській частині розорано й більшість степів. Негативним наслідком такої діяльності людей є збільшення площі пустель.

Природа материка потребує охорони. Необхідно створювати заповідні території, бережливо використовувати природні багатства, запобігати екологічним катастрофам.

2. Охорона природних комплексів Євразії

Із метою збереження природних комплексів на території Євразії створено численні національні парки й заповідники, де охороняють тварин і рослин, елементи живої природи — гори, озера, джерела, льодовики тощо. Рідкісні рослини й тварини охороняються Всесвітнім фондом охорони природи. Створено міжнародну Червону книгу, куди занесені й підлягають охороні тварини й рослини, над якими нависла загроза вимирання.

3. Найвідоміші об'єкти природної спадщини ЮНЕСКО

Ліпарські острови (Італія) — група вулканічних островів у Тірренському морі на північ від Сицилії. Утворені приблизно 260 000 років тому під час вулканічної активності. На острові Стромболі є активний вулкан.

Національний парк Казіранґа (Індія) — у парку є тропічні ліси, річки, луки, де охороняються слони. Тут мешкає найбільша (2/3 світовій чисельності) у світі популяції однорогого носорога. Також у парку можна побачити бенгальських тигрів, індійських слонів, водяних буйволів, болотних оленів та інших диких тварин.

Національний парк Комодо (Індонезія) — охороняється єдина у світі популяція «Драконів Комодо» — найбільших на планеті ящірок.

Національний парк «Три паралельні річки» (Китай) — сюди входить верхів’я трьох великих річок Азії: Янцзи, Меконгу й Салуїну. Завдяки особливостям рельєфу й розмаїтості клімату тут збереглися різноманітні види рослин давніх епох. Район заслужено вважають найважливішим «біогенетичним фондом планети».

Острів Сокотра (Ємен) — всі наземні молюски, що мешкають тут, 90 % рептилій і третина рослин є ендеміками, тобто зустрічаються тільки на цьому острові. Цей факт пояснено тим, що Сокотра — це уламок африканського континенту з гірським рельєфом. Ця частина континентальної плити відокремилася від Африки близько 6 млн років тому. Опинившись в ізоляції, без впливу зовнішнього світу, місцева природа розвивалася особливим, власним шляхом, набуваючи при цьому унікальних ознак.

Національний парк Читван (Непал) — охороняються носороги, слони, олені, буйволи, тигри.

Букові праліси Карпат (Україна, Словаччина) — транснаціональний природний об’єкт, що містить десять окремих масивів завдовжки 185 км. Лише тут найкраще зберігся генофонд бука лісового (Fagus sylvatica) та низка інших видів з його ареалу.

ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

Позначте на контурній карті:

1) найбільші заповідні території Євразії;

2) найвідоміші об’єкти природної спадщини ЮНЕСКО.

♦ Які види господарської діяльності порушують природні комплекси у вашій місцевості?

♦ Які заходи, спрямовані на покращення екологічної ситуації у вашій місцевості, ви можете запропонувати?

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

■ Опрацюйте § 51; дайте відповіді на запитання стор. 197.

■ Продовжте роботу над дослідженням: «Здійснення уявної подорожі уздовж 50-ї паралелі: складання карти маршруту з позначенням країн,природних об’єктів та природних комплексів» (позначити об’єкти природної спадщини ЮНЕСКО).

УРОК за 21.04.2020

НАСЕЛЕННЯ ЄВРАЗІЇ. ДЕРЖАВИ

Мета: формувати загальні уявлення про формування та ознаки населення материка, ознайомити з сучасною політичною картою Євразії; вдосконалювати практичні вміння та навички характеризувати населення материка за тематичними картами атласу;формувати вміння аналізувати, виділяти істотні ознаки, узагальнювати, робити висновки;формувати пізнавальний інтерес до національних особливостей, культури, способу життя інших народів.

Опорні та базові поняття: раси, густота населення, народи, політична карта, держава.

Географічна номенклатура: держави та їхні столиці: Україна, Росія, Німеччина, Франція, Велика Британія, Італія, Китай, Індія, Японія.

Євразія — найбільш заселений материк Землі. Тут проживає понад 5 млрд людей — представників різних народів, племен, національностей. На континенті розташовано майже сто країн. Вони відрізняються географічним положенням, площею, природними умовами, кількістю і складом населення, культурою і звичаями, господарською діяльністю, рівнем життя людей.

Для того щоб виявити загальні особливості населення Євразії, вам стануть у пригоді знання та уміння, набуті під час вивчення населення інших материків Землі.

♦ Пригадайте, представники яких рас населяють Північну та Південну Америку, Африку, Австралію.

♦ Де, на думку вчених, розташовані райони формування європеоїдів та монголоїдів?

IV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1. Раси й народи

Євразія є батьківщиною двох основних рас — європеоїдної та монголоїдної. Європеоїди становлять 45 % населення материка. Представники північної гілки — світлошкірі й світловолосі — переважають у північній частині Європи. Представники південної гілки проживають на півдні Європи, у Південно- Західній Азії, на півострові Індостан. Монголоїди становлять близько 37 % усього населення материка; населяють Східну, Південно-Східну Азію, частково Північну, Центральну та Середню Азію. Масове переселення монголоїдів на захід спричинило виникнення проміжних рас між монголоїдами та європеоїдами. На півдні Індостану, острові Шрі-Ланка й у Південно-Східній Азії проживають представники змішаної монголоїдно-австралоїдної раси. Протягом останніх десятиліть і Європа, і Азія перетворилися на осередки масового притокупереселенців, у тому числі із країн Африки.

Національний склад населення різний: Європу населяють слов’янські народи, німці, французи, італійці, іспанці, ірландці, англійці, на півночі регіону проживають норвежці, шведи, фіни. Південно-Західну Азію — арабські народи, а також турки, курди і перси; Північну Азію — росіяни; Південну — хіндустанці, бенґальці, пакистанці; Південно-Східну — в’єтнамці, тайці, бірманці, малайці. У Центральній Азії проживають тибетці, уйгури, монголи, у Східній — китайці, японці, корейці.

2. Розміщення населення

Найбільш заселені території розташовані там, де поєднуються сприятливі погодні умови і родючі ґрунти, — долини річок Ґанґ, Хуанхе, Янцзи. Окрім півдня і сходу Азії, до густонаселених регіонів материка належить майже вся Європа. Відносно безлюдні райони: пустеля Гобі, Тибет, Аравійський півострів. Менш заселена північна частина Євразії.

3. Політична карта материка

Політична карта Євразії почала формуватися дуже давно, тому зараз вона строката. Найбільшою за площею державою є Росія (17,075 млн км²), за населенням — Китай (1,373 млрд осіб).

Держави Євразії різняться за рівнем свого економічного розвитку. Найбільш розвинутими країнами Європи є: Німеччина, Великобританія, Франція, Італія. В Азії найрозвиненішою країною є Японія, яка є другою найрозвиненішою країною світу після США.

Країни Перської затоки та деякі інші розвивають свою економіку завдяки величезним природним ресурсам. Країни Південно-Східної Азії зазнають економічного зростання під впливом Японії.

Разом з тим, на материку й досі є країни з дуже низьким рівнем економічного розвитку (наприклад, Непал, Бутан, Афганістан).

Практична робота № 10 (завершення). Позначте на контурній карті держави та їхні столиці: Україна, Росія, Німеччина, Франція, Велика Британія, Італія, Китай, Індія, Японія.

У сиву давнину Європа була колискою багатьох високорозвинених цивілізацій: егейської, еллінської, кельтської, римської тощо. Зараз на території Європи розташовано 47 країн. Кожна з них має свою історію, культуру, традиції. Усі вони виникли в різні часи, пережили багато поневірянь, малиінші кордони або входили до територій інших держав. Глибоке та детальне дослідження населення та господарства європейських країн вас очікує в наступних курсах географії.

Сьогодні ми вирушаємо в мандрівку до найбільш економічно розвинених країн регіону — Німеччини, Франції, Італії та Великої Британії.

1. Німеччина, Франція, Італія, Велика Британія

Завдання

1) За картами атласу та текстом підручника самостійно дослідіть особливості географічного положення, природи, населення та господарства країни Європи. Результати занесіть у таблицю.

Географічне положення	в якій частині материка розташована
	вихід до моря (океану)
	межує
Природні умови та ресурси	рельєф:
	клімат:
	природні зони:
	корисні копалини
Населення	кількість
	національний склад
	найбільші міста
Господарство	галузі промисловості
	сільське господарство
	види транспорту
Об’єкти природної спадщини ЮНЕСКО
Зв’язки з Україною

Німеччина. Розташована в центрі Європи. Одна із найрозвиненіших держав світу. Основу господарства становить розвинута промисловість, провідними галузями якої є чорна й кольорова металургія, машинобудування, хімічна, електроенергетика, лісова, харчова, легка. Дуже добре розвинуте сільське господарство. Німеччина — виробник пшениці, ячменю, картоплі й хмелю.

Франція. Розташована на заході Європи, посідає друге місце за площею серед європейських держав. Одна із найрозвинутіших країн світу, найбільший європейський центр машинобудування. Вона виробляє літаки, автомобілі, морські судна, різноманітну побутову техніку та електроніку. Провідними галузями є також електроенергетика, хімічна, харчова, легка промисловість. В усьому світі відомі французькі парфуми й косметика, елегантне взуття й одяг. Франція — один із найбільших виробників сільськогосподарської продукції у світі. Славиться своїми садами й виноградниками.

Велика Британія. Острівна держава на північному заході Європи. Високорозвинута країна. Провідне місце посідає промисловість — передове машинобудування, електроніка, хімічна, фармацевтична, харчова, легка. Поблизу берегів Великої Британії відкриті великі поклади нафти й газу. Головною галуззю сільського господарства є тваринництво. Розводять м’ясні й молочні породи корів, овець, свиней і домашньої птиці. Вирощують пшеницю, ячмінь, цукровий буряк, картоплю, овочі. Велика Британія є найважливішим європейським центром міжнародної торгівлі, лідером у сфері фінансових послуг.

Італія. Розташована на півдні Європи на перетині торговельних шляхів. Економічно розвинута країна. Галузі промисловості: машинобудування (автомобільна, електротехнічна, електронна), хімічна, нафтохімічна, легка, харчова. Сільське господарство: вирощують пшеницю, рис, фрукти, овочі, виноград, оливи, кукурудзу, мигдаль, волоський горіх, розводять велику рогату худобу, овець, свиней, птицю. Італія є великим центром світового туризму

Зв'язки України з країнами Європи

Основним напрямком зовнішньої політики України є інтеграція в європейське співтовариство. Особливе значення мають економічні зв’язки з країнами Європейського Союзу — найближчими сусідами: Польщею, Словаччиною, Угорщиною, Румунією.

Словаччина постачає нам транспортні засоби, косметичну продукцію, папір та картон, Угорщина — автомобілі, лікарські засоби, продукти харчування. Румунія — меблі, взуття, текстильні вироби. З Польщі в Україну привозять технічне обладнання, тканини, фрукти, ліки, одяг та взуття.

Країни Європейського Союзу надають Україні політичну та фінансову підтримку у проведенні різнобічних реформ.

Серед інших країн Європи найактивнішими є зв’язки України з Німеччиною, Італією, Кіпром, Литвою, Латвією, Естонією.

Культурні зв’язки: організація фестивалів українського мистецтва, виставок, обміни художніми колективами, покази фільмів, гастролі театрів, майстер-класи.

«Дні України» щорічно влаштовують культурні центрах різних європейських країн.

Китай

Розташований у Східній і Центральній Азії, межує з 13 країнами, має найдовший у світі сухопутний кордон — 22,8 тис. км; омивають води Жовтого, Східнокитайського та Південнокитайського морів. За площею посідає третє місце у світі після Росії й Канади. Розташований у межах трьох кліматичних поясів: помірного, субтропічного та субекваторіального. Найбільші річки: Янцзи, Хуанхе. Різноманітна природа, багатий рослинний та тваринний світ. Мінеральні ресурси: провідні місця у світі за запасами вугілля, нафти, залізної руди, бокситів, вольфраму, молібдену, олова, ртуті, свинцю, цинку. Усього понад 140 видів корисних копалин. Найбільш населена країна світу (1,356 млрд осіб, 2015 р.), багатонаціональна країна (понад 55 етнічних груп), більшість населення ханьці (китайці) — 93 %. 90 % населення проживає на сході країни. Міст-мільйонерів понад 70. Найбільше — Шанхай (18,6 млн осіб), столиця — Пекін (понад 13 млн осіб). Провідні місця у світі за виробництвом автомобілів, сталі, вугілля, цементу, зерна, бавовни, м’яса, бавовняних тканин, телевізорів, хімічних волокон, мінеральних добрив, електроенергії. Виробляють комп’ютери, мобільні телефони, побутову техніку. Вирощують зернові культури (рис, пшениця, кукурудза), цукрову тростину та цукровий буряк, чай, арахіс, тютюн, фрукти й овочі; розводятьсвиней, дрібну й велику рогату худобу, домашніх птахів.

Японія

Розташована на архіпелазі поблизу східних берегів Азії, найбільші острови — Хоккайдо, Хонсю, Сикоку й Кюсю. 70 % поверхні займають гори, багато вулканів (понад 200), 17 з них активні. Найвища гора й символ Японії — Фудзіяма (3776 м), часті землетруси, трап ляються цунамі. Клімат Японії переважно субтропічний мусонний, на півночі — помірний, на півдні — тропічний. Багато річок. Понад 17 тис. видів рослин, більшість із яких ендемічні. Ліси займають понад 60 % площі країни. Корисних копалин небагато, значну кількість мінеральної сировини завозить з інших країн. Населення 125,1 млн осіб (2015 р.), 99 % її населення — японці. Велика середня тривалість життя (понад 80 років). 80 % проживає в містах, розташованих на прибережних рівнинах: Токіо, Осака, Йокогама, Нагоя, Кіото, Кобе, Саппоро, Хіросіма. Високорозвинена країна, посідає провідні місця у світі з виробництва автомобілів, морських суден, побутової електроніки, промислових роботів, верстатів, сталі, електроенергії, цементу, переробки нафти. Високо розвинута металургія, хімічна, легка, деревообробна галузі. Вирощують рис, картоплю, цукровий буряк, цибулю, огірки, фрукти; посідає одне з перших місць за виловом риби й морепродуктів.

Індія

Розташована в Південній Азії на півострові Індостан та прилеглій материковій частині, омивається водами Індійського океану. Плоскогір’я Декан, Індо-Ґанґська низовина, пасма Гімалаїв на півночі. Переважно субекваторіальний мусонний клімат; найбільші річки — Ґанґ, Інд, Брахмапутра. Багаті запаси залізних, марганцевих, уранових, мідних, алюмінієвих руд, кам’яного вугілля, золота, коштовного й напівкоштовного виробного каміння. Друга держава світу за кількістю населення (1,305 млрд осіб, 2015 р.), багатонаціональна країна, серед етнічних груп переважають — хіндустанці,маратхи, бенгальці, біхарці, пенджабці. Найбільші міста — Мумбаї, Колката, Делі, Ченаї. Країна є одним із найбільших світових виробників та продавців вугілля, марганцевої та залізної руд; працюють підприємства чорної металургії, важкого і транспортного машинобудування, виробництва електроустаткування, побутової електроніки, хімікатів. Вирощують рис, пшеницю, просо, овочі та фрукти, цукрову тростину, бавовник, каву, арахіс, сезам (кунжут), рицину, гірчицю, льон, чай.

V. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

♦ Представники яких рас проживають на території Євразії?

♦ У чому полягають особливості розміщення населення Євразії?

♦ Які держави Євразії найбільші за площею? за населенням? найбільш економічно розвинені? Покажіть їх на політичній карті Євразії.

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

■ Опрацюйте §52; дайте відповіді на запитання стор. 200 - 201. Опрацюйте §53; дайте відповіді на запитання стор. 205; виконайте завдання практичної роботи стор.204.

■ Завершіть дослідження: «Здійснення уявної подорожі уздовж 50-ї паралелі: складання карти маршруту з позначенням країн, природнихоб’єктів та природних комплексів» (позначити країни).

■ Випереджальне: виявити за допомогою членів родини сфери співпраці України з державами Європи: Німеччиною, Францією, ВеликоюБританією, Італією; найбільш відомі об’єкти природної спадщини ЮНЕСКО.

Повторіть §§39 – 53.

Урок за 24.04.2020

ПІДСУМКОВИЙ УРОК ЗА ТЕМОЮ «ЄВРАЗІЯ »

Мета: узагальнити та систематизувати знання учнів за темою «Євразія»; вдосконалити навички та вміння працювати з картами атласу, виконувати тестові завдання різних типів; визначити рівень засвоєння учнями навчального матеріалу; розвивати вміння самостійно контролювати свій час, самостійно оцінювати правильність виконання завдань, вносити корективи за необхідності; виховувати самостійність, відповідальність за прийняття рішень.

Хід уроку

Наближається до завершення наша робота над вивченням географічних особливостей материків Землі. Останнім ключовим етапом розділу «Материки» було дослідження природи, населення та окремих країн Євразії. Тепер ви маєте майже цілісну географічну картину нашого світу. Майже, оскільки попереду на вас ще «чекають» океани. Але перед новою мандрівкою — перевірка «багажу знань, практичних умінь та навичок».

ЕТАП КОНТРОЛЮ ЗНАНЬ

Варіант 1

Перший рівень (3 бали; за кожне питання 0.5 бала)

1. Який учений досліджував гори Тянь-Шань, озеро Іссик-Куль, витоки річки Сирдар’ї?

а) П. Семенов; б) С. Дежньов; в) М. Пржевальський; г) М. Вавілов.

2. Найвіддаленішим від Північного полюсу є мис:

а) Челюскін; б) Дежньова; в) Рока; г) Піай.

3. Найбільш зволоженими є внутрішні райони Євразії.

а) Так; б) ні.

4. Яка річка належить до басейну Атлантичного океану?

а) Волґа; б) Дунай; в) Амур; г) Меконг.

5. Укажіть півострів, де сформувався тропічний континентальний клімат.

а) Індостан; б) Індокитай; в) Аравійський; г) Скандинавський.

6. Гірська система Карпат сформувалася в епоху ________  складчастості.

Другий рівень (3 бали; за кожне питання 1 бал)

1. Установіть відповідність між країнами та їхніми столицями.

1 Німеччина	А Токіо
2 Франція	Б Нью-Делі
3 Індія	В Берлін
	Г Париж

2. Установіть відповідність між тектонічними структурами та формами рельєфу Євразії.

1 Індостанська платформа	А Туранська низовина
2 Уральські гори	Б Область герцинської складчастості
3 Альпи	В Плоскогір’я Декан Г Область альпійської складчастості

3. Установіть відповідність між тектонічними структурами та формами рельєфу Євразії.

1 Сибірська платформа	А Західносибірська низовина
2 Область каледонської складчастості	Б Середньосибірське плоскогір’я
3 Східноєвропейська платформа	В Східноєвропейська рівнина  Г Скандинавські гори

Третій рівень (3 бали; за кожне питання 1,5 бала).

1. Оберіть три правильні твердження щодо географічного положення та ознак природи Євразії.

• Над Євразією утворюються всі типи повітряних мас

• Тільки в Євразії річки належать до басейнів усіх чотирьох океанів

• Усі природні зони Євразії мають чітко виражене широтне простягання

• Найбільша кількість висотних поясів на материку спостерігається в Альпах

• На Аравійському півострові розташована зона саван та рідколісь

• Найбільшу площу в Євразії займає тропічний кліматичний пояс

• Євразія — єдиний материк, що містить дві частини світу

2. Охарактеризуйте природну зону пустель Євразії за планом, наведеним у таблиці.

Географічне положення	Клімат	Ґрунти	Типові представники рослинного світу (2—3)	Типові представники тваринного світу (2- 3)

Четвертий рівень (3 бали, одне питання на вибір)

1. Чим рельєф Євразії відрізняється від інших материків?

2. Спрогнозуйте, які зміни клімату відбулися б в окремих частинах Євразії, якби гори Альпи мали не широтне, а меридіональне простягання.

3. На конкретних прикладах доведіть, що загострення екологічних проблем Євразії обумовлене інтенсивною господарською діяльністю.

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ повторіть §§39 – 53.

■ Випереджальне: ознайомтеся з картою Тихого океану, пригадайте відому вам номенклатуру.

Шановні семикласнки відповіді на запитання скидайте на мою електронну почтуpolukhina71@ukr.net.

Урок за 28.04.2020.

ТИХИЙ ОКЕАН. ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ. ГЕОГРАФІЧНЕ ПОЛОЖЕННЯ. ІСТОРІЯ ДОСЛІДЖЕННЯ. ОСОБЛИВОСТІ БУДОВИ ДНА ОКЕАНУ

Мета: поглибити та систематизувати знання про особливості природи Світового океану; сформувати первинні уміння визначати географічне положення океану та характеризувати етапи його дослідження, пояснювати особливості рельєфу дна; вдосконалювати навички роботи з картами атласу.

Основні поняття: Світовий океан, шельф, перехідна зона, материковий схил, ложе океану, жолоб, острівна дуга, цунамі, підводний хребет, гайот.

• Що називають Світовим океаном?

• Яка частина гідросфери припадає на Світовий океан?

• З яких частин складається Світовий океан?

• Який з океанів найбільший за площею? Найменший?

• Як називається найглибша западина Світового океану?

• Яке значення має Світовий океан для людини?

• За яким принципом проводяться умовні межі між океанами?

• Які елементи рельєфу дна океану вам відомі? Пригадайте, як виникли назви кожного з океанів.

Ви вже знаєте з курсу 6 класу, що сукупність океанів і морів нашої планети називають Світовим океаном. Порівняно із суходолом розміри Світового океану величезні. Один лише Тихий океан займає стільки місця, скільки весь суходіл разом, і навіть більше. Донедавна океанічні глибини були недослідженими, і тільки протягом кількох останніх десятиліть учені з’ясували, внаслідок яких геологічних процесів утворилися континенти й океани. Завдяки сучасним технологіям, що допомагають досліджувати океанічні глибини, учені можуть визначати причини змін клімату й глобального потепління на планеті, а також давати відповіді на багато питань, що турбують людство. Світовий океан має величезні біологічні, енергетичні та мінеральні ресурси та є найбагатшим джерелом продуктів харчування. Ми починаємо вивчати розділ, з якого ви дізнаєтесь про особливості природи кожного з океанів Землі. І першим об’єктом нашого дослідження є «його величність» Тихий океан.

Вивчення нового матеріалу

1. Ознайомлення з планом вивчення океанів

1) Географічне положення океану.

Положення щодо екватора, нульового меридіана, материків та інших океанів. Особливості берегової лінії: моря, затоки, протоки, острови. (Дайте характеристику географічного положення Тихого океану письмово).

2) Геологічна будова та рельєф дна океану. Особливості геологічної будови океанічної улоговини. Літосферні плити та основні форми рельєфу дна. Середні та максимальні глибини.

3) Клімат. Кліматичні пояси. Основні типи клімату.

4) Властивості океанічних вод. Температурний режим поверхневих вод. Солоність води та її розподіл. Течії в океані.

5) Органічний світ.

6) Ресурси океану, їх використання та збереження.

2. Географічне положення та розміри Тихого океану

Тихий океан — найбільший та найглибший серед океанів нашої планети, займає 1/3 поверхні Землі, а його об’єм більший за об’єм усіх інших океанів разом. Площа — 178,7 млн. км². Тихий океан простягається із заходу на схід на приблизно 18 тис. км, а з півночі на південь — приблизно на 16 тис. км. Він має овальні обознаки, дещо витягнутий із північного заходу на південний схід і найбільш широкий між тропіками. Омиває береги Північної та Південної Америки, Антарктиди, Австралії та Євразії.

Робота з картою

Окраїнні моря, архіпелаги острівні дуги. Океанія.

3. Історія дослідження

4. Особливості будови дна океану

Дно океану має складну геологічну будову. Значна частина Тихого океану лежить на одній літосферній плиті, яка взаємодіє з іншими плитами. До зон їх взаємодії прилягають глибоководні жолоби та острівні дуги. Із системою глибоководних жолобів і гірських споруд на материках і островах, що оточують океан, пов’язаний майже безперервний ланцюг діючих вулканів, які утворюють Тихоокеанське «Вогняне кільце». У цій зоні часто відбуваються наземні та підводні землетруси, що спричиняють цунамі.

Рельєф дна складний. Материковий шельф в океані становить лише 10 % від його загальної площі, найбільший він у західній частині. Материковий схил крутий, розчленований каньйонами. Перехідна зона оточує океан майже суцільним кільцем і становить 13,5 % його загальної площі. Ланцюг глибоководних западин, який супроводжує низку островів і відокремлює перехідну зону від ложа, безперервний, як і пасмо гірських споруд острівних дуг.

Ложе океану становить понад 65 % площі дна. Воно перетинається численними підводними гірськими хребтами, які розподіляють ложе на кілька улоговин. Найбільша серед них — Північно-Східна. На дні улоговин широко розвинені вулканічні горби і гори, у тому числі плосковершинні гори — гайоти та розлами, що мають максимальні глибини. Найглибша западина — Маріанський жолоб (11 022 м).

Закріплення вивченого матеріалу

1. Запитання

• У чому полягають особливості географічного положення Тихого океану?

• Із яких часів починаються системні наукові дослідження Тихого океану?

• Із прізвищами яких видатних дослідників пов’язаний початок вивчення Тихого океану?

• Які особливості має геологічна будова дна Тихого океану? Які основні форми рельєфу характерні для дна Тихого океану?

2. Виконання практичної роботи 5 «Нанесення на контурну карту географічної номенклатури Тихого океану»

Домашнє завдання

• Опрацювати § 54; виконати завдання практичної роботи №12 стор. 211; 217.

• За текстом підручника розподіліть увесь період досліджень на чотири етапи та складіть хронологічну таблицю вивчення океану від давніх часів до сьогодення. (2-4 рівень).

• Уявіть, що ви працюєте журналістом у складі міжнародної наукової експедиції, яка досліджує дно Тихого океану на підводному човні «Пасіфік». Опишіть свої спостереження і враження у формі науково-популярної статті. (3-4 рівень).

• Випереджальне: підготувати повідомлення за однією із тем «Клімат Тихого океану», «Властивості океанічних вод», «Органічний світ», «Природні ресурси», «Екологічні проблеми(3-4 рівень).

Урок за 05.05.2020

ТИХИЙ ОКЕАН. КЛІМАТ, ВЛАСТИВОСТІ ОКЕАНІЧНИХ ВОД, ОРГАНІЧНИЙ СВІТ, БАГАТСТВА ОКЕАНУ

Мета: сформувати систему знань про особливості природи Тихого океану: характерні ознаки клімату та властивості водних мас, своєрідність органічного світу, природних ресурсів океану;

Основні поняття: пасат, мусон, тайфун, водна маса, кораловий риф, біологічні ресурси, мінеральні ресурси, забруднення.

• Назвіть імена дослідників, що брали участь у дослідженні природи Тихого океану.

• Як географічне положення Тихого океану впливає на його природу?

• Які затоки і моря входять до складу Тихого океану?

• Які протоки (канали) з’єднують Тихий океан з іншими океанами?

• У межах яких кліматичних поясів знаходиться Тихий океан?

• На клімат яких прилеглих до океану материків Тихий океан впливає найбільше?

• Що є причиною утворення течій в океані?

• Які закономірності розподілу температур та солоності вод у Світовому океані ви знаєте?

Тепер ви знаєте, як проводилися дослідження Тихого океану, як багато було витрачено зусиль мандрівників та вчених різних країн для пізнання його природи. Все, що нам відомо про Тихий океан сьогодні, — це результат їх героїчної праці. Але для того щоб можна було більше дізнатися про особливості природи Тихого океану, вам потрібно теж стати дослідниками, опанувавши накопичені знання. Отже, сьогодні на уроці в нас працюють «творчі лабораторії» — групи науковців, які досліджують конкретну проблему, характеризуючи особливості природи Тихого океану, його природні багатства, екологічні проблеми.

Вивчення нового матеріалу

Клімат Тихого океану

Переважна частина Тихого океану лежить в екваторіальному, субекваторіальних і тропічних поясах. Температура повітря в цих районах коливається від +16° до +24 °С. На півночі океану взимку вона опускається нижче за 0 °С, а поблизу берегів Антарктиди така температура тримається і в літні місяці. У тропічних широтах над океаном панують пасати, у помірних — західні вітри, а біля берегів Євразії утворюються мусони. Тихий океан — найбільш неспокійний серед усіх океанів. У помірних широтах шторми, викликані сильними вітрами, тримаються всю холодну пору року. У Південній півкулі, між 40° і 60° пд. ш., сильні вітри нерідко переходять в урагани, здіймаючи хвилі заввишки 35 м. У західній частині океану щороку проносяться спустошливі тропічні циклони — тайфуни.

Властивості океанічних вод Тихого океану

Розташування Тихого океану в майже всіх кліматичних поясах Землі є причиною утворення всіх типів поверхневих водних мас, окрім арктичних. Через велику площу океану між тропіками середні температури його поверхневих вод вищі, ніж в інших океанах. Середньорічна температура вод між тропіками       +19 °С, поблизу екватора +25-29 °С, біля Антарктиди вона знижується до -1 °С. Солоність поверхневих вод коливається в межах від 30 до 35 %о. На півночі Тихого океану плавучої криги мало, на відміну від його південної частини біля Антарктиди, де багато айсбергів.

Системи течій. Цунамі.

Органічний світ Тихого океану

Тихий океан надзвичайно багатий на живі організми, загальна кількість яких становить понад 50 % усього живого, що є у Світовому океані. Це пояснюється його значними розмірами, різноманіттям природних умов і тривалою геологічною історією. У зміні флори і фауни океану добре виражена зональність.

Ресурси Тихого океану

Біологічні ресурси океану — риби та тварини, ракоподібні та молюски, водорості. Тихий океан посідає перше місце серед океанів за виловом риби та нерибних продуктів. У приполярних широтах океану полюють на тюленів, моржів, морських котиків, китів тощо.

Мінеральні ресурси. На шельфі океану розробляються родовища руд олова, марганцю, кобальту та інших металів, видобувають нафту та природний газ.

Енергетичні ресурси: енергія течій, припливів, хвиль, вітру, перепадів температур на глибинах.

Екологічні проблеми Тихого океану

• Чим пояснюється різноманіття кліматичних умов Тихого океану? Які типи атмосферної циркуляції панують у різних широтах над океаном?

• Які особливості мають поверхневі водні маси Тихого океану? Чим вони зумовлені?

• Які основні течії формуються в Тихому океані?

• Чому рослинний і тваринний світ Тихого океану вирізняється великим багатством і різноманіттям?

• Як використовуються людиною багатства органічного світу Тихого океану? Які це має наслідки?

• Які мінеральні ресурси видобувають у Тихому океані? Які райони Тихого океану найбільш інтенсивно освоюються людиною?

• Які наслідки для природи Тихого океану має господарська діяльність людини в його акваторії та на узбережжях?

Серед величезних водних просторів Тихого океану «розкидано» безліч островів — великих і крихітних. Положення островів серед безмежного водного простору, віддаленість від материкового суходолу та один від одного мали відчутний вплив на природу островів та життя їх населення. Це — Океанія, найбільше у світі скупчення островів, які розташовані переважно в центральній і південно-західній частинах Тихого океану. Незважаючи на те що острови відрізняються один від одного за віком, розмірами та походженням, їх природа, життя і заняття населення тісно пов’язані з Тихим океаном.

Географічне положення Океанії.

Океанія включає понад 10 тис. островів загальною площею близько 1,26 млн. км2. Це становить лише 2 % водного простору Тихого океану. За географічним положенням і природою острови Океанії умовно поділяють на три великі групи: Полінезію на сході, Меланезію на заході та Мікронезію на північному заході.

Визначення географічного положення островів

Європейцям Океанія стала відома в XVI ст., після часів навколосвітньої подорожі Ф. Маґеллана.

Походження островів океанії. особливості їх природи

Більшість островів Океанії за походженням є вулканічними або кораловими.

Великі острови (Нова Зеландія, Нова Ґвінея) материкового походження. На материкових островах багатий рослинний і тваринний світ. Друга група островів має вулканічне походження або є надводними частинами гігантських гірських каньйонів, які піднялися внаслідок процесів складчастості на дні Тихого океану. До них належать Гавайські острови, Нова Каледонія, Фіджі, Самоа тощо. Порівняно з островами материкового походження органічний світ вулканічних островів бідніший за видовим складом. Ще одна група островів Океанії — це острови, утворені кораловими поліпами,— атоли. Зазвичай вони мають вигляд неширокого кільця, усередині якого лежить мілководна затока — лагуна. Основою для побудови коралових колоній часто є вершина підводного вулкана. Органічний світ атолів зовсім бідний: кокосова пальма, кілька інших видів дерев, трав’янистих рослин, чагарників.

Корисні копалини: фосфорити, золото, свинець, цинк.

Клімат більшості островів Океанії теплий, м’який, без перепадів температур. Середньорічні температури коливаються від +23 °С до +28 °С.

Населення Океанії

Спорідненість народів Океанії з народами Південно-Східної Азії. Існують докази можливого заселення Океанії з Південної Америки.

Меланезія населена переважно папуасами, які належать до екваторіальної раси. Корінні жителі Полінезії та Мікронезії належать до особливої полінезійської групи. Корінне населення Нової Зеландії — маорі.

Жителі Океанії виробляють на експорт какао, каву, ваніль, банани, кокоси. Зібрані з пальм кокоси переробляють: молоко кокосового горіха вживають як їжу, із волокон виготовляють мотузки, мішки, циновки; особливо цінна копра — вилущена м’якоть горіха. Із неї отримують пальмову олію, яка використовується у виробництві маргарину, найкращих сортів туалетного мила, шампунів.

Рибальство. Туризм

В Океанії розташовані такі держави: Вануату, Західне Самоа, Кірибаті, Маршаллові Острови, Науру, Нова Зеландія, Палау, Папуа-Нова Ґвінея, північні Маріанські Острови, Соломонові Острови, Тонґа, Тувалу, Федеративні Штати Мікронезії, Фіджі. Значна частина островів Океанії є володіннями Австралії, Великої Британії, Нової Зеландії, США, Франції.

Екологічні проблеми островів

• У чому полягають особливості географічного положення Океанії?

• На які групи поділяють острови Океанії?

• Які особливості природи властиві островам із різним походженням?

• Чим пояснюється бідність органічного світу вулканічних островів та атолів?

• Чим острови Океанії приваблюють туристів?

• Якими видами господарської діяльності займаються жителі Океанії? Які проблеми виникають на островах у результаті їхнього господарського освоєння? Які види господарської діяльності, на ваш погляд, є найбільш перспективними для островів? Чому?

Домашнє завдання

•Опрацювати §55; відповісти на запитання стор.217;

•Позначити на контурній карті держави Океанії та умовні кордони Полінезії, Мікронезії та Меланезії.

•Охарактеризувати одну з течій Тихого океану (за вибором) за планом: а) у якій частині океану протікає; б) напрямок течії; в) тепла чи холодна; г) поблизу яких материків та остовів проходить; д) як впливає на природу узбережжя.

•На відстані приблизно 3,5 тис. км від узбережжя Південної Америки розташований острів Пасхи. Користуючись додатковою літературою, дізнатися, чому острів має таку назву та що здивувало на цьому острові перших європейців. (3-4 рівень);

• Прокласти на контурній карті Тихого океану маршрути уявного плавання: а) туристичного судна; б) науково-дослідної експедиції. Підготувати усний опис цих маршрутів. (3-4 рівень);

Урок за 08.05.2020

АТЛАНТИЧНИЙ ОКЕАН. ГЕОГРАФІЧНЕ ПОЛОЖЕННЯ. ДОСЛІДЖЕННЯ. БУДОВА ТА РЕЛЬЄФ ДНА. КЛІМАТ. ВОДНІ МАСИ. ОРГАНІЧНИЙ СВІТ. ПРИРОДНІ БАГАТСТВА. ПРОБЛЕМА ЗАБРУДНЕННЯ ВОД

Навчальна мета: поглибити та систематизувати знання про природу Світового океану та його дослідження; продовжити формування навичок визначати фізико-географічне положення океану, знаходити на карті основні об’єкти географічної номенклатури, порівнювати географічне положення Тихого та Атлантичного океанів; характеризувати етапи дослідження та особливості будови дна та рельєфу Атлантичного океану.

1. Завдання

Подумки уявіть географічну карту та закінчіть речення.

• Тихий океан омиває Північну Америку з...

• Тихий океан не омиває материк...

• Тихий океан омиває Австралію з...

• До найбільших морів Тихого океану належать...

• У західній частині Тихого океану берегова лінія...

• Найпотужнішими холодними течіями Тихого океану вважаються...

2. Запитання

• Які відомі вам мандрівники плавали водами Атлантичного океану?

• Назвіть головні особливості географічного положення Тихого океану.

 Які прилади, методи, засоби дослідження використовуються для вивчення природи океанів сьогодні?

• Чим відрізняється океанічна земна кора від материкової?

Протягом попередніх уроків ви дізнавалися про особливості природи найбільшого та найдавнішого океану нашої планети — Тихого. Однак задовго до тих часів, коли європейці перетнули цей океан, вони плавали водами Атлантичного океану, який і в наші дні посідає провідне місце у світовому судноплавстві. Атлантичний океан найбільш досліджений серед всіх океанів, але й найбільш забруднений через інтенсивну господарську діяльність. Він відіграє значну роль у формуванні клімату Європи, у тому числі й нашої країни.

Вивчення нового матеріалу

Історична довідка. Цікаві факти.

В давні часи Атлантичний океан мав різні назви. Стародавні греки, а саме історик Геродот, назвав морем за стовпами Геракла. Римлянин Плиній дав йому назву Океануцс Атлантікус. Пізніше його називали Море Мороку, Західний океан. Сучасна назва океану походить від імені титана — Атланта, героя грецької міфології, який тримав на своїх плечах небозвід. Чому океан носить таку назву суперечки ведуться досі. Згідно з однією із версій назву океан отримав від стародавнього затонулого материка Атлантиди. Подивіться, ось такою собі уявляли дослідники минулого часу Атлантиду. А ось місця в Атлантичному океані, де різні науковці океану розташовували Атлантиду.

Першим мореплавцем,що перетнув Атлантичний океан, був Колумб.

Слідом за ним здійснювали плавання португальці, іспанці, англійці. Відтоді Атлантичний океан став головним водним шляхом на Землі.

Найбільшим морським кораблем, на той час, який намагався перепливсти океан був «Титанік». Корабель «Титанік» будувався на протязі 3- х років (з 1909 по 1912 роки). Будівництво «Титаніка» здійснювали 1 500 робітників. У той час Титанік вважався найбільшим судном у світі. Він був британським трансатлантичним пароплавом. Зіткнення Титаніка з айсбергом відбулося в 1912 році (в ніч з 14 на 15 квітня), яке і призвело до затоплення судна. Вага Титаніка становила — 52310 тонн. Розміри Титаніка: довжина — 269 м, ширина — 28,19 м, висота — 18,4 м. Місткість Титаніка становила — 2556 пасажирів і 908 членів екіпажу. Уламки «Титаніка» знаходяться на глибині 3750 метрів. На даний момент (у Китаї ) збудована точна копія Титаніка під назвою «Титанік І».

Місце розташування океану на карті.

Атлантичному океану належить друге почесне місце на планеті за площею та глибиною. (Вказати на розташування Атлантичного океану). Омиває своїми водами  узбережжя таких материків: Євразія, Африка, Північна та Південна Америки. Атлантичний океан має велику протяжність із півночі на південь. (Визначте за картою відстань в км з півночі на південь, завдання виконайте 2 способами). Тому клімат океану різноманітний.

1. Географічне положення

Атлантичний океан — другий за розмірами водний басейн нашої планети. Площа — 91,6 млн. км². Він займає приблизно п’яту частину поверхні Землі. Надзвичайно витягнутий із півночі на південь за відносно невеликих відстаней між східним і західним узбережжями. Від Північного полярного кола до берегів Антарктиди Атлантичний океан простягається на 16 тис. км. У північній та південній частинах океан розширюється, а в екваторіальних широтах звужується до 2,9 тис. км.

Визначення інших ознак географічного положення океану за типовим планом. Порівняння географічного положення Атлантичного і Тихого океанів. Письмово в зошиті.2. Дослідження Атлантичного океану

Атлантика — єдиний океан, що був відомий жителям Європи за античних часів. Серед інших океанів Атлантичний океан досліджений найкраще. Положення океану між Європою та Америкою сприяло його детальному вивченню. Вікінги. Плавання іспанців і португальців.

Комплексні океанографічні дослідження. Прочитайте матеріал на стор. 218, випишіть основне.

Складання плану до тексту підручника «Дослідження Атлантичного океану»

3. Будова та рельєф дна

Атлантичний океан за віком є відносно молодим. Утворення Атлантичного океану почалося після розколу Ґондвани. Розширення триває й донині. Рельєф дна Атлантичного океану, порівняно з Тихим, не такий складний. За середніми глибинами океан посідає третє місце після Тихого та Індійського.

Добре розвинений шельф (8,5% усієї площі дна), що створює сприятливі умови для видобування корисних копалин. Найбільш глибокі райони океану лежать біля його західних берегів. Найглибші глибоководні жолоби Пуерто-Ріко (8742 м) та Південно-Сандвічевий жолоб (8228 м).

Важливий елемент дна Атлантики — великий підводний Серединно- атлантичний хребет, який простягнувся посередині океану з півночі на південь майже на 17 тис. км. За формою він нагадує латинську літеру S і має ширину понад 1 тис. км. Це порівняно молода гірська споруда із різко вираженою сейсмічною діяльністю та слідами підводних вивержень на поверхні. Це єдиний серединно-океанічний хребет Світового океану, частина якого підіймається над рівнем моря у вигляді великого вулканічного масиву — острова Ісландія.

• Чому Атлантичний океан досліджений краще, ніж інші? Яка частина океану — Північна чи Південна — досліджена, на вашу думку, детальніше? Чому?

• Які особливості характерні для основних елементів рельєфу дна Атлантичного океану? Які природні явища пов’язані із Серединно-Атлантичним хребтом?

• Яке походження глибоководних жолобів в Атлантиці?

• Чим зумовлені відмінності рельєфу дна Тихого та Атлантичного океанів?

4.Клімат та водні маси

Атлантичний океан, простягнувшись від Північного до Південного полярного кола, лежить в усіх кліматичних поясах Землі, тому його кліматичні умови досить різноманітні. Більша частина океану розташована в помірних та тропічних широтах. З обох тропічних областей високого тиску в напрямі екваторіальних широт дмуть постійні вітри — пасати.

У північній тропічній частині влітку й восени зароджуються тропічні циклони, які нерідко переходять в урагани. Найбільше їх над Карибським морем та Мексиканською затокою.

У помірних широтах Атлантики панують західні вітри. Найбільшої сили вони досягають у помірних широтах Південної півкулі. У полярних широтах кліматичні умови формуються під впливом Північного Льодовитого океану на півночі та Антарктиди на півдні. Велика кількість айсбергів і дрейфуючої криги.

5. Властивості водних мас

Пов’язані з особливостями клімату. В усьому океані середня температура поверхневих вод становить +16,5°С, але Південна Атлантика на 6°С холодніша за Північну (вплив Антарктиди). Найбільша солоність води (37,5%о) спостерігається в субтропічних і тропічних широтах, найменша (33%) — у прибережних водах АнтарктидиВ Атлантичному, як і в Тихому, океані утворюються два кола поверхневих течій, але через значну подовженість Атлантичного океану з півночі на південь у ньому більш розвинені меридіональні потоки вод, ніж широтні. Тепла течія Гольфстрім — одна з найпотужніших у світі.

6. Органічний світ Атлантичного океану

Органічний світ Атлантичного океану кількістю видів значно поступається Тихому та Індійському океанам (через геологічну молодість). У кількісному відношенні океан багатий на організми, життя яких пов’язане, у першу чергу, із широким розвитком шельфу. У розподілі органічного життя океану чітко виділяється зональність.

7. Використання природних ресурсів

Атлантичний океан посідає перше місце серед океанів за ступенем господарського освоєння. Він дає 20% світового вилову риби та морепродуктів. Шельфи Атлантики багаті на родовища корисних копалин (природний газ, фосфорити, соль, залізо-марганцеві конкреції тощо). У посушливих прибережних районах працюють опріснювальні установки. Енергія припливу вод океану використовується в роботі електростанцій (перша була побудована в гирлі річки Ранс на півночі Франції). Через Атлантику здійснюється понад 50% усіх морських перевезень.

8. Проблеми забруднення вод. Знайдіть інформацію про забруднення океану в інтернеті. Законспектуйте.

Екологічний тренінг

Складіть причинно-наслідкові ланцюги впливу різних видів господарської діяльності людини на природне середовище Атлантичного океану.

Наприклад: видобування корисних копалин із шельфу → забруднення вод океану та узбережжя шкідливими речовинами → збіднення органічного світу океану → погіршення складу повітря → погіршення здоров’я людей

2. Практична робота «нанесення на контурну карту географічної номенклатури Атлантичного океану»

Домашнє завдання

• Опрацювати параграф 56; дайте відповіді на запитання стор. 222.

Урок за 12.05.2020.

Тема: Індійський океан. Особливості географічного положення. Дослідження Індійського океану. Рельєф дна. Особливості природи океану: високі температура і солоність вод, система морських течій. Своєрідність органічного світу. Природні багатства. Вплив океану на природу материків в прибережній частині. Види господарської діяльності в океані. Охорона природи океану.

Мета: поглибити та систематизувати знання про природу Світового океану та його дослідження; продовжити вдосконалення умінь та навичок визначати географічне положення та кордони Індійського океану, пояснювати формування рельєфу дна та наводити приклади форм рельєфу, порівнювати географічне положення Індійського з іншими океанами; продовжувати формувати в учнів уміння збирати й узагальнювати географічну інформацію, робити висновки;

удосконалювати навички роботи контурними картами та з картами атласу, підручником та додатковою літературою розвивати навички порівняльного аналізу природи океанів;

виховувати культуру спілкування, виховувати інтерес до предмету; любов, бережне ставлення до природи, захоплення її красою і вдосконаленістю; прагнення розширити свій кругозір, знання і вміння.

Основні поняття: серединно-океанічний хребет, підводна окраїна материка, материковий схил, рифт, улоговина, жолоб, мангрові береги, атоли, лемури.

ЕПІГРАФ УРОКУ: «Просто мандрувати – це нудно. А от мандрувати з метою – це захоплюче і корисно. – Сарджент Шрайвер»

Географія – це наука руху, що кличе в незвідані простори, до подолання перешкод на шляху до відкриттів та нових знань.

На сьогоднішньому уроці ми теж трошки станемо географами – мандрівниками і помандруємо водами Індійського океану. В нашій мандрівці будуть зупинки, за допомогою яких ми спробуємо повторити і закріпити вивчений матеріал попередніх уроків з теми «Океани». А якщо на шляху мандрівки зустрінуться перешкоди і непорозуміння-у вигляді завдань чи запитань, то ми разом спробуємо їх подолати.

Для гарної мандрівки нам потрібна карта та хороший настрій

Актуалізація опорних знань та вмінь

Географічний міні-практикум

Використовуючи географічні карти, назвіть географічну номенклатуру океанів, що вже вивчили:

а) найбільші океанічні улоговини Атлантичного океану;

б) материки, береги яких омиває Атлантичний та Тихий океани;

в) глибоководні жолоби Тихого океану;

г) серединно-океанічні хребти Атлантичного океану.

Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності

Коли Васко да Гама вперше пропливав водами Індійського океану до берегів Індії, він навіть і не уявляв собі справжні його розміри. У Північній півкулі океан більше схожий на велике море, глибоко врізане в суходіл. Лише наприкінці епохи Великих географічних відкриттів європейці дізналися про величезні простори Індійського океану в Південній півкулі. Така особливість географічного положення океану суттєво впливає на його природу, відрізняючи від Тихого та Атлантичного. Отже, завдання  нашої мандрівки — визначити особливості географічного положення та природи Індійського океану, порівнюючи з географічним положенням та природою вже вивчених океанів.

Вивчення нового матеріалу

1.    Метод незакінчених речень

• Атлантичний океан з’єднується з Індійським океаном протокою…

• Сукупність островів у центральній та південно-західній частинах Тихого океану називають…

• Тихий океан розташований у всіх географічних поясах Землі, крім…

• Найглибший жолоб в Атлантичному океані називається…

• Індійський океан перетинається екватором в…

• Індійський океан сполучається з Тихим та...

1. Особливості географічного положення

Самостійна робота учнів з картами атласу

Індійський океан — третій за розмірами басейн Світового океану, більша частина якого розташована в Південній півкулі між берегами Африки, Євразії, Австралії та Антарктиди.

Площа — близько 76 млн км². У найширшому місці уздовж паралелі 10° пд. ш. океан простягається із заходу на схід на 11,9 тис.км, а з півночі на південь уздовж меридіану 60° сх. д.— на 10,2 тис. км. У північній півкулі океан повністю лежить у жаркому тепловому поясі.

Це єдиний океан, який не має прямого зв’язку з Північним Льодовитим океаном.

Берегова лінія розчленована слабко, в океані вісім морів, є великі затоки. Великі острови Мадаґаскар, Суматра, Шрі-Ланка, величезна кількість дрібних острівців вулканічного походження, оточених коралами

Знаходження відмінностей географічного положення Індійського океану порівняно з географічним положенням Атлантичного і Тихого океанів.

2. Дослідження Індійського океану.

Індійський океан, особливо його північна частина, був відомий із сивої давнини. Через нього проходили важливі торговельні шляхи, розвивався морський промисел. Але тривалий час Індійський океан залишався одним із найменш досліджених акваторій Землі.

Робота з картою, виступи учнів (прийом «Прокладаємо маршрут подорожі»)

Дослідження Бартоломеу Діаша, Васки да Гами, Абеля Тасмана, Джеймса Кука.

Комплексні наукові дослідження океану почалися з 60-х рр. ХХ ст. і тривають дотепер.

3. Рельєф дна

Індійський океан почав утворюватися на початку мезозойської ери, після того як розколовся на окремі частини палеозойський материк Ґондвана. Дно Індійського океану — це типова кора океанічного типу, що складається з осадового та базальтового шарів загальною потужністю 6–9 км.

Рельєф дна океану складний і різноманітний. Западина океану має складну тектонічну будову, бо розташований в межах 3 літосферних плит. Серед підняттів дна виділяється система серединно-океанічних хребтів, що розходяться на північний захід і південний схід. Для хребтів характерні рифти й поперечні розломи, прояви сейсмічності, підводного вулканізму.

Упродовж усієї довжини хребти мають добре виражену рифтову зону з глибокими долинами. Між хребтами пролягають численні улоговини.

Шельф має переважно незначну ширину, материковий схил крутий.

Максимальна глибина Індійського океану — 7729 м (Зондський жолоб).

4. Клімат, водні маси та течії

Клімат теплий, як ви думаєте-чому? (пояснюється географічним положенням

Середня температура повітря над океаном + 25-27

«Мозкова атака» Як ви думаєте, в чому полягає принцип «Пляшкової пошти»? З давніх часів людей цікавили не тільки форми земної поверхні, а й способи пересування та передавання інформації. Якщо ми викинемо пляшку біля берегів що далі з нею буде відбуватися?

Головною особливістю течій-є утворення мусонного кругообігу-Південна Пасатна, Сомалійська та Мусонна змінюють напрям двічі на рік

Органічний світ океану.

Багатий та різноманітний, зустрічаються рідкісні види: летючі риби, гігантські водорості та черепахи. Сприятливі умови для розвитку коралів..

Ресурси: біологічні

Мінеральні-нафта і газ ( проблеми?)

Рекреаційні – красиві острови

Виконання практичної роботи 5 (продовження) «Позначення на контурній карті географічної номенклатури Індійського океану». Стор.225.

V. Закріплення вивченого матеріалу

• У чому полягають особливості географічного положення Індійського океану?

Чим відрізняється географічне положення Індійського океану від географічного положення Тихого та Атлантичного океанів?

• Які особливості течій океану?

Які видатні мореплавці плавали водами Індійського океану?

• Які характерні ознаки має рельєф ложа Індійського океану?

• Що відрізняє рельєф дна Індійського океану від рельєфу дна Тихого та Атлантичного океанів?

Домашнє завдання

• Опрацювати параграф 57

• Обчислити, у скільки разів площа Індійського океану менша за площу Тихого (2-4 рівень); прочитайте додаткову інформацію про океан (2-4 рівень);

знайдіть додаткову інформацію про океан в вікіпедії, занотуйте основне (3-4 рівень).

Додаткова інформація на урок:

За останніх 40 років кількість рифообразних коралів в світі скоротилася наполовину. Найважча ситуація спостерігається в області, де проходить межа Тихого і Індійського океанів — тут рифи зменшуються на 1,5 тисяч квадратних кілометрів щорічно. Саме на цій території зосереджено близько 75% всіх коралових рифів миру, відзначають учені. Причинами загибелі коралів експерти називають підвищення температури води із-за кліматичних змін, забруднення океану промисловими відходами і руйнування прибережних рифів риболовними сітями і якорями судів. Коралові рифи грають важливу роль в екосистемі океанів. Учені попереджають, що якщо не будуть прийняті заходи по охороні коралів, це загрожує величезними збитками рибному промислу і туризму. У небезпеці знаходиться і всесвітньо відомий Великий бар'єрний риф у побережжя Австралії.

Ти знаєш, як зітхає океан?

Як хвиля стомлено накочує на хвилю?

Пройшовши не одну безкрайню милю,

Лягає на тонкий коралів стан?

Боронячись в нерівній боротьбі,

З коралів білі відриваються гіллячки.

Глибоководної умить позбувшись сплячки

Занурюються в хвилі голубі.

Із клекотом, на пінних гребінцях,

Наввипередки добігають до прибою.

Кругом невтомно розкидаються водою,

На дикім пляжі, по усіх кінцях.

Живі уламки рифових вершин...

Смарагдами переливаються на сонці,

Тихенько засинають на долонці...

Дари ще не відомих нам глибин.

Урок за 15.05.2020

Північний Льодовитий океан.

Північний Льодовитий океан – найменший з океанів. Він займає центральну частину Арктики і знаходиться на північ від материків Північна Америка та Євразія. Береги Північного Льодовитого океану дуже розчленовані

Площа океану – 14,1 млн. км².

Максимальна глибина - 5527 м. Кількість морів – 11.

Найбільші моря – Гренландське, Норвезьке, Карське, Бофорта.

Найбільша затока – Гудзонова.

Найбільші острови і групи островів – Гренландія, Канадський Арктичний архіпелаг, Шпіцберген, Нова Земля.

Найпотужніші течії – Норвезька, Шпіцбергенська (теплі), Східно-гренландська (холодна).

Північний Льодовитий океан – найменший з океанів. Він займає центральну частину Арктики і знаходиться на північ від материків Північна Америка та Євразія. Береги Північного Льодовитого океану дуже розчленовані.

Моря Північного Льодовитого океану переважно окраїнні. Більшість островів зосереджена біля материків: Гренландія, Канадський Арктичний архіпелаг, Шпіцберген, Земля Франца-Йосифа, Нова Земля, Новосибірські острови та інші.

Північний Льодовитий океан сполучається широкими протоками з Атлантичним океаном. Зв'язок з Тихим океаном відбувається через вузьку Берингову протоку.

Дослідження Північного Льодовитого океану складні й небезпечні.

Наприкінці XVIII ст. за результатами плавання російської експедиції Вітуса Беринга була складена достовірна карта західної частини океану.

Перші відомості про природу навколо-полярних областей були отримані лише наприкінці XIX ст. під час дрейфу судна норвезького дослідника Фрітьофа Нансена, пізніше плавання російського полярного дослідника Георгія Сєдова.

У 1932 р. російський учений Отто Шмідт очолив експедицію на криголамі "Сибіряков", у ході якої були проведені заміри глибини, встановлено товщу льодового покриву в різних частинах океану, здійснювались спостереження за погодою.

Нині для дослідження океану використовують авіацію і космічні апарати, з яких надходить інформація про зміни стану атмосфери над Арктикою та про переміщення криги.

Дно Північного Льодовитого океану має досить складну будову: океанічні хребти тут чергуються з глибокими розломами.

Характерна особливість океану – великий шельф, який займає понад 1/3 його площі, великі глибини в центральній частині, що чергуються з підводними хребтами Гекеля, Ломоносова, Менделєєва.

Кліматичні умови океану визначаються його полярним положенням. Протягом року над океаном панують арктичні повітряні маси.

Більша частина сонячної енергії відбивається льодом. Внаслідок цього середня температура повітря влітку наближається до 0°С, а взимку змінюється від -20 до -40°С.

Істотно впливає на формування клімату океану тепла Північно-атлантична течія, яка несе водні маси з заходу на схід. Від Берингової протоки до Гренландії відбувається рух води у зворотному напрямі: зі сходу на захід. Надлишок вод океан повертає в Атлантику у вигляді Трансарктичної течії, що починається у Чукотському і прямує до Гренландського моря.

Крига вкриває взимку близько 9/10 поверхні океану. Вона утворилась внаслідок низької температури впродовж року і порівняно низької солоності поверхневих вод.

У зв'язку з тим, що перенесення криги в інші океани досить обмежене, товща багаторічного льоду досягає від 2 до 5 м. Під дією вітрів і течій відбувається повільний рух криги, що призводить до утворення торосів - скупчення льодових брил у місцях їх зіткнення.

Домашнє завдання: опрацюйте §58; виконайте завдання на контурній карті (практична робота №12 (продовження), стор.230); знайдіть додаткову інформацію про океан в вікіпедії, занотуйте основне (3-4 рівень); підготуйтеся до контрольної роботи.

Урок за 19.05.2020.

Підсумок з теми «Океани.» Контрольна робота. 

Установка на урок.

Я все знаю.

Я все вмію.

Я все зможу.

Я досягну успіху.

1.Завдання «Позначте на контурній карті».

1. Берингове море

2. Південно – атлантичний хребет

3.течія Гольфстрім

4.Карське море

5.Перська затока

6.Південно – Китайське море

7.течія Куросіо

8.Мусонна течія

9.Чукотське море

10.Червоне море

11.хребет Ломоносова

12.Бермудські острови

13.острів Ґренландія

Дайте відповіді на запитання: (одним словом або словосполученням), наприклад:

Як називається кораловий острів у вигляді кільця? (Атол.)

1. Який океан на Землі найбільший?

2. Який океан найхолодніший?

3. В якому океані знаходиться море без берегів?

4. Де знаходиться «зелена країна»?

5. Частиною якого океану є Червоне море?

6. Яким одним словом можна об׳єднати назви: Мікронезія, Полінезія. Меланезія?

7. Хто дав назву найбільшому океану на планеті?

8. Назвіть другий за величиною океан на Землі?

9. В якому океані знаходиться Великий Бар’єрний риф?

10. Який океан омиває два материка?

11. Назвіть потужну холодну течію, яка перетинає південні частини трьох океанів?

12. Який океан на Землі найтепліший?

13. До якого океану відноситься Чорне море?

14. В якому океані знаходиться о. Мадаґаскар?

15. У яких одиницях вимірюють солоність води?

16. Як називається кораловий острів у вигляді кільця? (Атол.)

17. В якому океані спостерігаються такі грізні явища, як тайфуни, урагани?

18. Найбільші коралові острови?

19. Куди дмуть пасати?

20. В якому океані розташований о. Шрі- Ланка?

21. Який материк омивають води чотирьох океанів?

22. В якому океані вчені виловили доісторичну рибу ценакант?

23. В якому океані знаходиться течія Гольстрим?

24. В якому океані знаходиться найглибша западина?

25. Частиною якого океану є Карибське море?

26. Що таке мусони?

3. «Географічний диктант».

Умови: дається картка з переліком назв океанів під номерами. Я задаю запитання, а ви проставляєте цифри питань відповідно до назв океанів.

1.Тихий океан

2.Індійський океан

3.Атлантичний океан

4.Північно Льодовитий океан

Запитання.

1.Який океан на Землі найбільший?

2.Який океан найхолодніший?

3.В якому океані знаходиться море без берегів?

4.Який океан омиває два материки?

5.В якому океані розташовані Зондські острови?

6.В якому океані знаходиться Маріанський жолоб?

7.Який океан найтепліший?

8.В якому океані найбільше островів?

Наприклад, ви вважаєте, що найбільший океан Індійський океан, тоді кодуєте 1-2. 1 -№ питання, 2 № відповіді. Запитань - 8, а відповідей - 4. Отже відповіді повторюються.

Відповіді надсилайте за адресою:

polukhina71@ukr.net

Урок за 22.05.2020.

Тема: Природні багатства материків і океанів, їхні особливі види, наслідки використання ресурсів людиною.

Порушення природної рівноваги.

 Антропогенні ландшафти.

-   Що таке природний комплекс?

-   З яких природних компонентів він складається?

-   Яке місце людини у природному комплексі?

-   Чи може людство розвиватися ізольовано від природи та природних багатств?

Прийом «Проблемне питання»

Для чого людям потрібно знати особливості природних умов тієї чи іншої місцевості?

Складання схеми видів природних ресурсів залежно від сфер використання.

Види природних багатств материків і океанів

Мінеральні	Біологічні	Водні	Земельні	Ресурси Світового Океану	Кліматичні

Знайдіть та покажіть на карті частини материків:

-   Найбільш багаті різними видами мінеральних ресурсів;

-   Найкраще забезпечені водними ресурсами;

-   Найбільш придатні для сільського господарства;

-   Найбільш багаті на лісові ресурси.

-   Знайдіть та покажіть на карті райони океанів, найбільш освоєні людиною (антропогенні ландшафти).

Продовжіть логічний ланцюжок.

а) видобування та переробка корисних копалин (до чого призводить).

б) використання земельних ресурсів (до чого призводить).

в) вирубування лісів (до чого призводить).

Дивовижні зниклі тварини України

Людина змінює планету. Нам потрібен життєвий простір та ресурси. Озброївшись вогнем, сокирою і оралом, ми клаптик за клаптиком руйнуємо власну ж домівку, заганяючи інших жителів Землі, тварин, в глухий кут виживання. Зараз важко уявити, але колись українські простори не поступалися багатством фауни африканській савані. За тисячі років з наших терен зникло немало дивовижних тварин.

– ЛЕВ

Саме так, цар звірів ще блукав степами України в нашій ері, а можливо навіть ще за київських князів.

Зараз ми сприймаємо лева як екзотичну тварину з тропічних саван, яка, певно, не змогла б пережити європейські зими. Та цікавий факт: всі кішки є дуже витривалими та стійкими до перепадів температури. На території України водяться рисі та дикі коти. Амурські тигри живуть в помірних широтах, а сніжні барси – ну їхня назва говорить сама за себе. Хоча б подивіться на домашнього кота: хіба він боїться гуляти взимку?

Фізико-географічні умови проживання левів це, перш за все, трав’янисті рівнини з видовим різноманіттям копитних. Савани та степи є спорідненими природними комплексами, тож не дивно, що ареал лева навіть у Середні віки охоплював гігантські простори Африки та Євразії. Згадайте античного героя Геракла та його перемогу над левом – Грецію відділяють від України якихось кількасот кілометрів.

– ТУР

Згадку про турів ви зустрічали в повісті Івана Франка “Захар Беркут”. Події, описані в творі, розгортаються в XIII столітті. Тоді дикі бики були цінним трофеєм, що і стало їх вироком. Вже через 300 років тури зникли з українського Полісся, а остання особина виду була вбита у XVII столітті.

Тур є предком усіх європейських порід корів. Найближчими родичами вимерлої тварини є іспанські бики, які беруть участь в славнозвісних корридах, а також індійські бики – об’єкт поклоніння на півострові.

Більш далекими родичами тура є зубри та бізони, які, доречі, ледь не повторили його долю. На початку ХХ століття їх чисельність обмежувалася ліченими стадами, але зусиллями американських та європейських біологів бізони та зубри були врятовані. Зараз в Україні зубри водяться в кількох заповідниках Карпат та Полісся, і їм вже нічого не загрожує.

– ТАРПАН

Людина безжально знищувала і продовжує знищувати природу, все більше тварин зникає з лиця Землі. Так само як і тур, цілком вимер й предок іншої свійської тварини – дикий кінь тарпан. Є припущення, що на теренах Центральної Європи, України зокрема, і був приручений кінь. За іронією долі, саме тут були знищені останні особини диких скакунів.

Степові тарпани були повністю винищені на півдні України до кінця XIX століття, лиш трохи не дочекавшись спасіння в “Асканії-Нові”. Лісовий підвид коня зник на початку XX століття, а останні особини були схрещені зі свійськими конями польськими та білоруськими селянами. Саме на основі відбору якомога чистіших екземплярів і був виведений польський коник – порода, що найбільше нагадує зниклого дикого предка.

Родичем тарпана в дикій природі є кінь Пржевальського, який зараз на грані зникнення. Він є інтродукований в Україні з монгольських степів. У нас табуни останніх диких коней на планеті бігають полями Асканії-Нови, Бирючого острова та Чорнобильської зони відчуження.

– РОСОМАХА

Кожен чув про Росомаху – героя коміксів та фільмів. Його персонаж у виконанні Хью Джекмана відразу закарбовується в пам’яті – сильний, нахабний, цупкий. Всім цим якостям він завдячує своєму прообразу з дикої природи – автори Марвела дуже вдало перенесли характер тварини на вигаданого мутанта.

   Росомаха – хижак, яким водиться по всій крайній Півночі Євразії та Америки. Його природне середовище – хвойні та мішані ліси. Ззовні він схожий як щось середнє між ведмедем та борсуком, хоч сам він є родичем куниці.

– ТЮЛЕНЬ-МОНАХ

Стада тюленів-монахів були звичним явищем на чорноморському узбережжі ще в XIX столітті. Цих миролюбивих тварин активно знищували звіробої, що майже призвело до їх повного зникнення. Тим не менш, малочисельні популяції подекуди ще збереглися на скелях Болгарії та Туреччини.

В шкільному атласі з фізичної географії ви можете знайти тюленя-монаха серед червонокнижних тварин. Останні достовірні свідчення про тюленів на українських берегах відносяться до середини XX століття. Тому, фактично, його можна вважати зниклим з території/акваторії України.

Ці тварини полюбляють усамітнені кам’яні пляжі. Таких, особливо з розвитком туризму, у нас обмаль, тож на повернення монахів на вітчизняні береги можна не розраховувати.

Подібна доля спіткала й степового орла, який вільно літав над Диким полем сотні років. Разом із суцільним освоєнням степу зруйнувалося й середовище для цих птахів. Тюлень-монах та степовий орел – тварини, які зникли з території України зовсім нещодавно. Сподіваємося, що цього більше не трапиться з жодним іншим представником фауни України.

VІ. Домашнє завдання

·  Опрацювати відповідний параграф підручника 59.

·  Підготувати повідомлення на теми «Міжнародне співробітництво в розв’язанні екологічних проблем», «Заповідники світу».

Урок за 26.05.2020

Природні ресурси материків і океанів, їх класифікація. Використання природних ресурсів, наслідки природокористування. Зміна взаємозв’язків між компонентами природи під впливом господарської діяльності людини. Порушення рівноваги в природі. Антропогенні природні комплекси.

Людство протягом своєї історії постійно використовувало багатства природи задля задоволення різних потреб. За наших часів природокористування досягло велетенських масштабів і надзвичайно загострило взаємовідносини між людиною і природою в географічній оболонці. Які особливості, проблеми й наслідки використання нині людством природних багатств, ви дізнаєтеся з цієї теми.

Природні ресурси материків і океанів. Багатства Землі - це будь-які цінні тіла природи, які людина використовує або може використати як сировину, джерело енергії, безпосередньо для споживання, відпочинку та задоволення інших потреб. Земні багатства ще називають природними ресурсами. Ресурси поділяють за походженням, указуючи, до якої земної оболонки вони належать, за місцем розташування, за призначенням, за вичерпністю, за можливістю заміни одних ресурсів іншими.

На кожному материку і в кожному з океанів є різноманітні природні ресурси. (Пригадайте їхні назви.) Проте розміщені вони на Землі нерівномірно. Це пояснюється переважно відмінностями в геологічних процесах і кліматичних умовах, що характерні для материків і океанів.

Серед природних ресурсів особлива роль належить паливно-енергетичним . Майже до початку XIX ст. основним енергетичним ресурсом була деревина. З часом її замінило вугілля, а на зміну вугіллю прийшли нафта і газ. Цими важливими ресурсами володіють не всі країни. Тому у світі існує певна їх нестача, що часто призводить до енергетичних криз. Найбільший видобуток нафти та природного газу зосереджений в Азії, зокрема в Росії та в країнах Перської затоки, а вугілля - в Європі, Азії та Австралії.

Мінеральні ресурси, в тому числі й енергетичні, це насамперед база для промислового виробництва. Тому вони мають велике значення для кожної країни. Різноманітні рудні корисні копалини видобувають у Китаї, Бразилії, Росії, Австралії та в інших країнах. Великі запаси руд містяться на дні Світового океану.

Земельні ресурси є основою всієї живої природи і базою для, сільського господарства та виробництва продовольства. Однак лише 1/3 земель на нашій планеті - це сільськогосподарські угіддя. Розорано 15% площі поверхні суходолу. Проте є території, де рілля становить 60% і більше. До них передусім належить Європа (зокрема, й територія України) та Північна Америка.

Лісові ресурси охоплюють близько 4 млрд га земель. Чітко простежується два майже рівні за площею лісові пояси Землі -помірних та екваторіальних широт. За лісовими площами лідерами є Америка й Азія, а серед країн - Росія, Бразилія, Канада, США, Індонезія та ін.

Водні ресурси зосереджені переважно в океанах, які відрізняються значною солоністю. Запаси прісних вод становлять лише 0,6% від загального об'єму води. Тому відчувається нестача таких важливих для людини ресурсів, як водні. Води нині недостатньо там, де її немає в природі, де її інтенсивно використовують або де вона стала непридатною для використання внаслідок забруднення.

Факти сьогодення

Нестача прісної води. Близько 60% площі суходолу припадає на зони, де немає достатньої кількості прісної води. Четверта частина людства відчуває її нестачу, а ще понад 600 млн жителів планети страждають від нестачі та поганої якості питної води, що спричинює різні захворювання в людей.

 Природокористування та його наслідки. Сукупність усіх форм використання природних ресурсів називають природокористуванням. Природокористування - це добування і переробка ресурсів, їхнє відтворення і збереження. Залежно від наслідків використання ресурсів природокористування поділяють на раціональне і нераціональне. Раціональне природокористування передбачає економне використання ресурсів, турботу про їхнє відтворення з урахуванням перспектив розвитку господарства та збереження здоров'я людей. Нераціональне природокористування не забезпечує відтворення та збереження ресурсів і часто характеризується як хижацьке. Існує багато прикладів, коли в різних куточках планети люди нещадно експлуатують природні ресурси без урахування їхніх запасів, особливостей і термінів відновлення. Таке необдумане господарювання призводить до негативних наслідків. Так, багато мінерально-сировинних ресурсів опиняються у відвалах, цінні породи дерев замінюються на інші, менш цінні, вода забруднюється значною кількістю хімічних речовин, а ґрунти втрачають свою родючість, потерпаючи від вітрової  та водної ерозії.

Нераціональне природокористування призвело до знищення куточків незайманої природи, диких тварин та рослин. Тільки за останні три століття на Землі зникло 120 видів тварин. Учені прогнозують, що в найближчі 30 років така доля чекає на ще понад 100 видів.

Існує думка, що нестачу природних ресурсів можна поповнити завдяки Світовому океану - своєрідної комори біологічних та мінерально-сировинних ресурсів. Його величезні розміри створили спотворене уявлення про безмежність багатств. Однак сучасні масштаби вилову риби вже перевищили темпи її відтворення. Повністю зникли деякі безцінні види мешканців океану. Тому щоб відновлювати і збагачувати ресурси океану, люди навчилися вирощувати деякі організми в їхньому природному середовищі життя.

Порушення рівноваги в природі.

Природний баланс порушує людина. Багато процесів у географічній оболонці мають характер колообігів, коли між природними компонентами триває постійний обмін речовиною та енергією. У природних колообігах не буває відходів, адже всі компоненти природи,взаємодіючи між собою, використовуються знову й знову. У результаті між ними встановлюється певна рівновага. Однак людина своєю діяльністю, втручаючись у природні колообіги, порушує цю рівновагу. При цьому не лише руйнуються природні комплекси, а й різко погіршується стан довкілля й, відповідно, якість життя людини. При цьому немає особливого значення, який саме компонент зазнав видозмін. Рано чи пізно по ланцюжку природних зв'язків відлуння необачного вторгнення дійде й до самої людини. Серед основних загроз, пов'язаних із порушенням природної рівноваги, є знищення лісів планети і, як наслідок, спустелення земель, забруднення повітря і водойм, утрата родючості ґрунтів.

Відомо, що площа листяних лісів, які існували в Європі в давнину, значно скоротилася. Це пов'язано з поширенням землеробства й стрімким збільшенням кількості міст. І нині тиск людини на ліси в усьому світі не зменшився. Адже ліси є важливою частиною господарства багатьох країн, що виробляють з деревини будівельні матеріали, меблі, папір та ін. Однак втручання людини в природні комплекси лісів загрожує їм загибеллю. Серйозні проблеми виникають і тоді, коли на місці вирубаних лісів насаджують інші породи дерев. Це порушує середовище життя тварин, різко змінює весь природний комплекс.

Поблизу екватора в Африці, Південній Америці, Євразії розкинулися вологі екваторіальні ліси. Незважаючи на всю їхню значущість, ці ліси зникають із загрозливою швидкістю. Як наслідок в атмосфері накопичується вуглекислий газ, через що значно підвищується температура повітря на Землі.

Факти сьогодення

Важливий ресурс планети. Вологі екваторіальні ліси відіграють важливу роль у регулюванні клімату планети: вони є головною ланкою в колообігах кисню, вуглецю й води. Ці ліси - цінне джерело продуктів харчування: 1650 видів рослин, що є в цих лісах, поживні! Щоразу, коли ми п'ємо какао, каву або напої з горіхом кола, їмо шоколад, банани та інші тропічні плоди або користуємося каучуком, ми торкаємося дарів сельви та гілей. Екваторіальний ліс дає медицині багато ліків. Навіть отруту кураре, яку добувають із кори дерев сельви, використовують у медицині для знеболювання під час операцій. Однак на Землі вже знищено понад 50% цих важливих лісів. Причина масового нищення лісів криється в постійному попиті на деревину.

На нашій планеті неухильно збільшується площа пустель. За останні 50 років вона зросла на 9 млн км², що дорівнює половині території Південної Америки. І нині пустелі охоплюють понад 40% загальної площі суходолу. Наступ пустелі на савану особливо відчувається в зоні Сахеля, розташованій на межі пустелі Сахари і саван. Значні посухи, що охопили Африку в 70 80-х роках XX ст., є відлунням безгосподарського використання угідь у саванах і рідколіссях. Боротися зі спустеленням дуже важко.

Значення раціонального природокористування. Визначальною умовою вирішення проблем, що виникають у разі порушення рівноваги в природі, є раціональне природокористування. Змінюючи природу, ми водночас маємо зберегти її для сучасного й майбутнього поколінь. У ряді країн Європи, Азії й Америки вже існують способи очищення, які дають змогу помітно зменшити викиди забруднювальних речовин. Широко застосовують так зване оборотне водопостачання, коли стоки підприємств очищують і повертають у виробництво, при цьому вони не потрапляють у річки, озера, підземні води. Існують також підприємства, де як сировину використовують відходи іншого підприємства. Адже безвідходне виробництво не «втручається» безпосередньо в природу й зберігає її рівновагу.

Особливе значення має поступова заміна екологічно небезпечних видів палива на більш «чисті», так звані нетрадиційні джерела енергії, зокрема сонячної, вітрової, енергії припливів, внутрішньої енергії Землі засобів захисту рослин дає змогу значно зменшити застосування отрутохімікатів.

Комплекси, які створили люди. На всіх материках промисловість, сільське господарство й зростання міст перетворили природні зони або їхні окремі ділянки на комплекси нового типу. Комплекси, які людина змінила або штучно створила на природній основі, називають антропогенними. Нині вони є невід'ємною частиною земної поверхні.

Як вам відомо, найчастіше людина змінює склад рослинності, застосовує осушення чи додаткове зрошення земель. Крім того, вона вирівнює схили чи закладає на них тераси, забудовує поверхню або, навпаки, риє на ній кар'єри, шахти, а також заповнює водою заглиблення, змінює русла річок чи одягає їх у бетонні береги. Все це не лише змінює зовні тип природного комплексу, а й порушує природні процеси. За особливостями й ступенем змін природи сучасні антропогенні комплекси поділяють на слабо змінені, змінені, перетворені (культурні) і штучні.

До слабозмінених комплексів належать ті, в яких природні зв'язки майже не порушені. Це території, які охороняють (національні парки, заповідники та ін.), природні луки, ліси. (Пригадайте природоохоронні території на кожному з материків.)

Змінені комплекси виникають внаслідок тривалого нераціонального використання природних комплексів. Це вторинні збіднені ліси й чагарники, що з'явилися в районах підсічно-вогняного господарства, напівпустелі - унаслідок перевипасання худоби в сухих саванах, покинуті гірничі шахти та кар'єри в місцях видобутку корисних копалин, занедбані перезволожені ділянки місцевості. Відновити в них природні процеси неможливо, тому їх називають антропогенним бедлендом (у перекладі з англійської мови означає дурні землі, непридатні для обробітку). Культурні комплекси - це поля, сади, плантації культурних рослин, сіяні луки, лісосмуги, парки для відпочинку, в яких природні зв'язки змінені цілеспрямовано і які постійно підтримує людина.

Штучні комплекси людина створює на природній основі. До них належать, наприклад, міста, села, транспортні шляхи, наземні комунікації, греблі тощо. На кожному материку такі комплекси створюють залежно від переважаючого типу господарської діяльності, її тривалості та залежно від природних особливостей території. Людина освоїла, експлуатує і змінила тією чи іншою мірою природні комплекси майже на 60% території нашої планети, а на 1/5 частині суходолу змінила їх докорінно. Помічено, що у формуванні сучасних антропогенних комплексів існує такий ланцюжок: промисловоміські комплекси тиснуть на сільські, а вони, у свою чергу, розширюються за рахунок лісів і природних луків.

Наука стверджує. Людина наступає на природу. За останні 60 років розораність суходолу зросла вдвічі, площа зрошуваних земель за останні 200 років збільшилася в 25 разів. Щорічно під забудови, комунікації та інші наземні споруди забирається понад 30 млн га сільськогосподарських земель.

VІ. Домашнє завдання

·  Опрацювати відповідний параграф підручника 59,60. 

Урок за 29.05.2020. Екологічні проблеми материків і окенів.

Міжнародне співробітництво у вирішенні екологічних проблем. Загальні завдання у вирішенні міжнародних екологічних проблем. Протягом останніх десятиріч у світі склалася досить розгалужена система міжнародного співробітництва, спрямована на вирішення проблем взаємодії людини і природи. Основними складовими системи є різні організації ООЇІ, передусім Програма ООН з навколишнього середовища (ЮНЕ 11) У світовій практиці співробітництва значне місце посідають міжурядові програми, міждержавні багатосторонні та двосторонні програми (наприклад, з охорони від забруднення вод Рейну, Дунаю, Чорного моря, забруднення атмосфери в Європі тощо). Існують і глобальні природоохоронні проекти, пов'язані, наприклад, з вивченням стану озонового шару Землі, який останнім часом значно порушений, збереження недоторканою природи Антарктиди, Емблема ЮНЕП вирішення проблем забруднення Світового океану, глобальної зміни клімату тощо. Крім того, нині діє велика кількість різних міжнародних неурядових організацій. Вони опікуються окремими аспектами глобальних проблем навколишнього середовища. Наприклад, Міжнародний союз охорони природи (МСОП) не лише бере участь у розробці наукових основ охорони так званої дикої природи, а й проводить широкі практичні програми з метою її збереження. Так, останнім часом з ініціативи МСОП було засновано багато нових природоохоронних територій. (Пригадайте їхні головні типи.) МСОП також публікує Червоний список видів організмів, яким загрожує знищення. У справі врятування нашої оселі - планети Земля беруть активну участь і громадські рухи та організації. Яскравим представником їх є екологічна організація «Зелений світ» («Грінпіс»), осередки якої створено і в Україні. Серед інших міжнародних організацій варто згадати організацію «Друзі Землі», яка виступає захисником тваринного світу та довкілля. А організація «Оксфам» бере участь у довгострокових програмах з удосконалення землеробства, охорони здоров'я та поліпшення умов життя людей у бідних країнах, здійснює гуманітарну допомогу під час стихійних лих, екологічних катастроф тощо. «Міжнародна організація за виживання» проводить заходи щодо збереження корінних мешканців материків і місцевого довкілля.

Роль географії у вирішенні екологічних проблем. Географічна наука має ключове значення для вирішення проблем взаємодії людини і природи. Це зумовлено її комплексним підходом до вивчення природи материків і океанів. Тому саме географи беруть активну участь у національних і міжнародних проектах, спрямованих на вивчення та збереження географічної оболонки. Усвідомлення людиною складності екологічних проблем сприяло появі такого методу географічних досліджень природних явищ, як моніторинг. Моніторинг (з латинської мови - «той, що нагадує, попереджає») - постійне всебічне спостереження й оцінка стану природи, що відчуває антропогенний вплив. Кінцева мета моніторингу — розробка заходів раціонального використання природних ресурсів, запобігання забрудненню природного середовища, збереження природної рівноваги. Моніторинг - основа для наукового географічного прогнозу, який дає змогу передбачати негативні явища, що можуть розвиватися в природних комплексах. Значний обсяг інформації, яку при цьому одержують, допомагає не лише реєструвати, а й прогнозувати (передбачати) певні зміни, що виникають у природі в результаті господарської діяльності людини. Географічні прогнози бувають метеорологічними (наприклад, прогнози погоди), гідрологічними (попередження про повені, схід снігових лавин), геоморфологічними - виявлення районів утворення зсувів, обвалів тощо. Однак найефективнішими є комплексні прогнози, тобто ті, які передбачають майбутні зміни в природному комплексі материків і океанів у цілому. Теперішніх і майбутніх взаємовідносин людства з природою стосуються матеріали визначних міжнародних форумів, що проводяться у світі. Серед них рішення ООН у Ріо-де-Жанейро (1992 р.) з проблем охорони природи і сталого розвитку суспільства та програма ООН «Глобальна екологічна перспектива». У цих документах сформульовані конкретні завдання вирішення нагальних екологічних проблем людства.жнародне співробітництвоу вирішенні екологічних проблем. Загальні завдання у вирішенні міжнародних екологічних проблем. Протягом останніх десятиріч у світі склалася досить розгалужена система міжнародного співробітництва, спрямована на вирішення проблем взаємодії людини і природи. Основними складовими системи є різні організації ООЇІ, передусім Програма ООН з навколишнього середовища (ЮНЕ 11). У світовій практиці співробітництва значне місце посідають міжурядові програми, міждержавні багатосторонні та двосторонні програми (наприклад, з охорони від забруднення вод Рейну, Дунаю, Чорного моря, забруднення атмосфери в Європі тощо). Існують і глобальні природоохоронні проекти, пов'язані, наприклад, з вивченням стану озонового шару Землі, який останнім часом значно порушений,збереження недоторканою природи Антарктиди, Емблема ЮНЕП вирішення проблем забруднення Світового океану, глобальної зміни клімату тощо. Крім того, нині діє велика кількість різних міжнародних неурядових організацій. Вони опікуються окремими аспектами глобальних проблем навколишнього середовища. Наприклад, Міжнародний союз охорони природи (МСОП) не лише бере участь у розробці наукових основ охорони так званої дикої природи, а й проводить широкі практичні програми з метою її збереження. Так, останнім часом з ініціативи МСОП було засновано багато нових природоохоронних територій. (Пригадайте їхні головні типи.) МСОП також публікує Червоний список видів організмів, яким загрожує знищення. У справі врятування нашої оселі - планети Земля беруть активну участь і громадські рухи та організації. Яскравим представником їх є екологічна організація «Зелений світ» («Грінпіс»), осередки якої створено і в Україні. Серед інших міжнародних організацій варто згадати організацію «Друзі Землі», яка виступає захисником тваринного світу та довкілля. А організація «Оксфам» бере участь у довгострокових програмах з удосконалення землеробства, охорони здоров'я та поліпшення умов життя людей у бідних країнах, здійснює гуманітарну допомогу під час стихійних лих, екологічних катастроф тощо. «Міжнародна організація за виживання» проводить заходи щодо збереження корінних мешканців материків і місцевого довкілля. Роль географії у вирішенні екологічних проблем. Географічна наука має ключове значення для вирішення проблем взаємодії людини і природи. Це зумовлено її комплексним підходом до вивчення приро¬ди материків і океанів. Тому саме географи беруть активну участь у національних і міжнародних проектах, спрямованих на вивчення та збереження географічної оболонки. Усвідомлення людиною складності екологічних проблем сприяло появі такого методу географічних досліджень природних явищ, як моніторинг. Моніторинг (з латинської мови - «той, що нагадує, попереджає») - постійне всебічне спостереження й оцінка стану природи, що відчуває антропогенний вплив. Кінцева мета моніторингу — розробка заходів раціонального використання природних ресурсів, запобігання забрудненню природного середовища, збереження природної рівноваги. Моніторинг - основа для наукового географічного прогнозу, який дає змогу передбачати негативні явища, що можуть розвиватися в природних комплексах. Значний обсяг інформації, яку при цьому одержують, допомагає не лише реєструвати, а й прогнозувати (передбачати) певні зміни, що виникають у природі в результаті господарської діяльності людини. Географічні прогнози бувають метеорологічними (наприклад, прогнози погоди), гідрологічними (попередження про повені, схід снігових лавин), геоморфологічними - виявлення районів утворення зсувів, обвалів тощо. Однак найефективнішими є комплексні прогнози, тобто ті, які передбачають майбутні зміни в природному комплексі материків і океанів у цілому. Теперішніх і майбутніх взаємовідносин людства з природою стосуються матеріали визначних міжнародних форумів, що проводяться у світі. Серед них рішення ООН у Ріо-де-Жанейро (1992 р.) з проблем охорони природи і сталого розвитку суспільства та програма ООН «Глобальна екологічна перспектива». У цих документах сформульовані конкретні завдання вирішення нагальних екологічних проблем людства.

 VІ. Домашнє завдання

·  Опрацювати відповідний параграф підручника 59,60. 

Якщо поїдете в інше місто, село; на море, будете в горах (фотографуйте природу, знімайте відео про природу).

Гарного Вам відпочинку. До зустрічі після канікул. Бережіть себе і своїх рідних.