8 КЛАС УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА

13.03

Урок української літератури у 8 класі

Тема уроку. Ніна Бічуя «Шпага Славка Беркути».  Проблема особистості у сучасному світі                 

Хід уроку:

1.                Організаційний момент.

Прийом «Усмішка».

·           Коли усміхнутися перехожому – він усміхнеться вам у відповідь. Коли усміхнутися небу і сонцю – розійдуться хмари. Коли усміхнутися Всесвіту – станеться щось казкове. Усміхніться одне одному вустами, очима, долонями, серцями і подаруйте один одному тепло свого серця.

2.                Актуалізація досвіду.

1.                Робота з епіграфом.

·           Як ви розумієте вираз Ніни Бічуї?(епіграф)

1.                Оголошення теми, мети, завдань уроку.

4.                Опрацювання навчального матеріалу.

1.                Слово вчителя.       Художній світ Ніни Бічуї особливий, бо це духовний світ людини, де постійно ведеться боротьба між добром і злом, де творяться дива, які ніхто не помічає. Це світ дитинства.

2.                «Хмара проблем».

·           У повісті Ніна Бічуя піднімає багато проблем. Які, на вашу думку, проблеми піднято у творі? Назвіть і запишіть їх на хмаринках, з яких ми складемо «Хмару проблем».

Проблематика повісті:

·           дорослішання дітей;

·           самостійність людини;

·           відсутність повноцінного спілкування з дорослими;

·           підлість і відкритість;

·           жорстокість молоді; ставлення до братів менших – тварин;

·           віра у свій талант;

·           стосунки в середовищі дітей;

·           самовдосконалення й самореалізація дитини;

·           відповідальність людини за свої вчинки;

·           дружба в житті людини;

·           призначення людини на Землі;

·           формування характеру підлітків;

·           протистояння брехні і правди.

3.                «Займи позицію».

Назвіть ту проблему, яка найбільше вас схвилювала. Чому?

4.                «Реклама».

1-2 реченнями продекламуйте повість «Шпага Славка Беркути».
(1 варіант. У житті 7-класників – Славка Беркути, Юлька Ващука, Лілі Теслюк, Стефка Вуса та інших – настає момент, коли приходить усвідомлення того, що безтурботне дитинство минуло. Саме про це повість. Читайте її – і вам відкриється таємниця.

2 варіант. Дорослішати і весело, і важко водночас, і подекуди навіть страшно, адже на школярів чекають справжні випробування на чесність, людяність, міцність дружби, на осягнення людського призначення – це все ви збагнете, прочитавши твір Ніни Бічуї).

5.                Буктрейлер. «Шпага Славка Беркути» Ніни Бічуї.

6.                Бесіда за змістом твору.

·           Давайте визначимо тему повісті «Шпага Славка Беркути».
(Розповідь про школу і дорослішання підлітків; розповідь про міських підлітків, їхнє навчання, дозвілля і життя поза школою).

·           Яка головна думка повісті?
(Життя дуже складне і непередбачуване, але потрібно завжди чинити по совісті).

·           Назвіть основні сюжетні лінії.

Життя кожного з 4-х підлітків.

Дружба – протистояння Славка і Юлька.

Любовний трикутник: Юлько – Лілі – Славко.

·           Яка особливість композиції твору?
(Повість починається із епізоду, який відбувається пізніше, коли Юлько вирішив «підставити» Славка Беркуту).

·           Навіщо так зробила Ніна Бічуя?
(Щоб зберегти інтригу; щоб показати формування характерів героїв твору і таким чином умотивувати їхні вчинки).

Експозиція  (розділ «Чотири портрети»).

Зав’язка  (розділ «Про те, що сталося пізніше»).

Кульмінація  (розділ «Суд»).

Розв’язка  (розділ «Кінець щасливий, немов у казці»).

Робота над характеристикою героїв твору, їхніми діями, вчинками.

Вчитель.         Ви вже переконалися, що Ніна Бічуя показує вчинки героїв, дозволяє читати їхні думки, змальовує оточення підлітків, і ми робимо самостійні висновки про кожного з героїв твору.

·           На попередньому уроці ви говорили про те, що означає для вас бути дорослим

·           На шляху до свого дорослішання герої повісті шукають своє заняття.

·           «Своє знайти не легко. Як відчути його серед безлічі речей і справ, які захоплюють… , а потім раптом перестають подобатися?».

·           Виберіть з-поміж поданих опорні словосполучення, що характеризують захоплення персонажів твору і дайте відповіді на запитання.

Кого з героїв твору стосується це захоплення?

Це короткочасне захоплення, початок справи всього життя чи нереалізована мрія?

Хто з підлітків працює для втілення свого бажання в життя, а хто здається без бою?

Кому вже вдалося реалізуватися?

1.                Роль у «Лускунчику» на великій сцені.

2.                Захоплення спелеологією і подорож до «Блакитних печер».

3.                Малюнки, на яких оживають гривасті коні й стародавній Львів.

4.                Написання віршів.

5.                Фехтування.

·           Хто з дітей не знайшов ще «своєї» улюбленої справи?

·           Чи є вина самого Стефка в тому, що він скочується в прірву? Як характеризує хлопця історія з сорокою з перебитим крилом?

Учитель.   – Діти дорослішають, адже закохуються. У повісті зображено своєрідний «любовний трикутник»: Юлько, Славко й Лілі. Доведіть, що обоє хлопців закохані в Лілі і прагнуть привернути її увагу. Кому ж симпатизує Лілі?

9.                Міні дискусія.

·           Дорослість – це також перевірка на міцність дружби. Через це випробування пройшли і наші герої.

5.                Чи були Славко і Юлько справжніми друзями?

5.                Коли їхні стосунки дали тріщину: тоді, як хлопці відчули симпатію до Лілі, чи раніше?

5.                Чи можна виправдати Славка, коли той узявся битися з не обізнаним у фехтуванні Юльком?

5.                Чи можна якось виправдати Юлька, який підставив друга й не зізнався в цьому?

6.                Які дії Юлька ви назвали б підлістю та зрадою? Чи заслужив Славко таке ставлення до себе?

5.                Останній розділ повісті має назву «Кінець щасливий, немов у казці». А чи в житті буває, як у казці, й Славко з Юльком стануть друзями?

5.                Чому не були друзями Стефко і Юлько? Чи міг би Славко подружитися із Стефком? (відповіді учнів).

Учитель – У повісті показано також часом непрості стосунки з батьками. У підлітковому віці настає момент, коли батьки вже не є беззаперечним авторитетом. Добре, коли дорослі виявляють мудрість і побачать у своїх дітях друзів. А ще важливо дорослим у такий час не фальшивити, не лицемірити, узгоджувати свої слова і вчинки.

10.            Бесіда з учнями.

·           Які факти засвідчують, що Славкові батьки стануть для свого сина друзями, на підтримку яких можна розраховувати?

·           Який важливий життєвий урок дав батько Славкові після аварії літака?

·           Чому Юлько так важко пережив статтю, у якій його батька звинуватили у плагіаті? Чи помічали ви прояви подвійної моралі у Ващуків?

·           Чи може бути порозуміння між Стефком і його батьком? Чи є Стефкова провина в тому, що його батько саме такий, якого ми бачимо на сторінках повісті?

·           Оточення дітей – героїв твору – це не тільки ровесники і батьки, а й учителі. Прочитайте імена педагогів. Яку роль вони відіграли в житті своїх вихованців? Хто з них може скалічити дитячу душу, а хто врятувати?
(Антон Дмитрович, Надія Григорівна, Варвара Трохимівна, Андрій Степанович).

·           На формування особистості підлітків впливає також і вулиця.Як у повісті показано її згубну дію? Яке враження справила на вас жінка з дитячої кімнати міліції?

5.                Закріплення навчального матеріалу.

5.                Які чинники (родина, друзі, школа, вулиця) найбільше впливають на формування особистості підлітка?

5.                Що потрібно, аби зберегти себе, свої найкращі риси, не розгубити їх на шляху до дорослості?

5.                Хто з героїв твору своєю поведінкою дав вам важливий життєвий урок?

5.                Що ви взяли з історій ваших ровесників для себе?

6.                Домашнє завдання

Написати міні-твір «Хто з героїв твору своєю поведінкою дав вам важливий життєвий урок?».

16.03-20.03.2020 

Тема. Ніна Бічуя. «Шпага Славка Беркути”. Особливості композиції  твору.

Хід уроку

І. Фольклорна розминка

-         Прочитайте народні прислів᾽я про дружбу, з᾽єднайте стрілочками відповідні частинки речень

Дурний друг –                                                                                недруг

Річ краще нова,                                                            а дружба – стара

Не той друг, хто медом маже,                            а той, хто правду каже

Не карай, Боже, нічим,                                                  як другом лихим

Приятелів тьма ,                                                     а вірного друга нема

Були б пиріжки ,                                                              будуть і дружки

З дурнем дружити –                                                  свій розум тратити

В лиху годину                                                        пізнаєм вірну людину

Дружба та братство –                                            найбільше багатство

ІІ.Сприймання і засвоєння учнями навчального матеріалу

-         Яке значення заголовка в художньому творі?

-         Чи може заголовок сформувати ваше перше враження про літературний твір?

-         Чого очікуєте ви, прочитавши назву твору?

-         Що для вас означає слово „дружба”?

ІІІ. Завдання

1.Складіть асоціативний кущ до слова „дружба”

Щастя

Довіра

Піклування

Підтримка        

Добро

Повага

Спокій
Взаєморозуміння

2. Підберіть цитати до двох абсолютно вічних понять – ДОБРО і ЗЛО

ДОБРО	ЗЛО
...Покажи мені своїх учнів – і я скажу тобі, хто ти...	...Якщо мій тато користується чужими думками, то...
...Трапилась велика, страшна помилка...	...Ви збираєтесь стати на захист хулігана?...
... Пам᾽ятай, пам᾽ятай, але без злості...	...Втомлена жінка запитала в Юлька прізвище,...і він раптом назвався Славком Беркутою...

Складання усних розповідей з елементами міркування

-         Що таке сюжет?

-         Друзі, уявіть, що до нас на урок завітала автор Ніна Бічуя, розкажіть їй, що вас схвилювало, що найбільше вразило?

-         Що вам відомо про композицію твору?

Теорія літератури

Композиція (лат. compositio — складання, поєднання, створення, побудова) — це план твору, співвідношення його частин, взаємозв'язок образів, картин, епізодів. У художньому творі повинно бути стільки персонажів, епізодів, сцен, скільки необхідно для розкриття змісту.

-         Які особливості композиції цього твору ви помітили? (незвичайний інтригуючий початок, розвиток подій рімномірно стосується трьох персонажів, чітка характеристика дітей автором й іншими персонажами...)

-         Як називається момент найвищого напруження дії, вершина конфлікту у художньому творі?

Теорія літератури

Кульміна́ція (від лат. culmen, родовий відмінок culminis — вершин) — Найвище напруження, піднесення у розвитку чого-небудь. У більшості випадків кульмінація- це найцікавіша частина твору.

-         Знайдіть кульмінацію у творі. Прочитайте.

-         Про що цей твір?

-         Які проблеми порушує автор ?

Словникова робота

Мораль – система поглядів і уявлень ,норм і оцінок, що регулюють поведінку людей.

Етика – наука, що вивчає мораль; норми поведінки, сукупність моральних правил певної соціальної групи.

Складання схеми

ЛЮДИНА

ДОБРОТА, МИЛОСЕРДЯ. СПІВЧУТТЯ, ЧУЙНІСТЬ

МОРАЛЬНО – ЕТИЧНІ ПРОБЛЕМИ

ЖОРСТОКІСТЬ, ЗЛІСТЬ, БАЙДУЖІСТЬ

СВІТ

Робота з текстом.

-         Визначити художні засоби в розділі „Блакитні печери”.

-         Прочитайте, створіть уявний малюнок, перекажіть його, використовуючи художні засоби.

Виконання тестових завдань

1
      1.   В якому році народилася Ніна Бічуя?

А). 24 серпня 1937

Б). 24 серпня 1956

В). 24 серпня 1987

Г). 20 липня 1937

2 2. Як називається явище нестійкості поведінки певних  нелінійних дисинативних систем щодо бодай невеликої зміни початкових умов?

А). Ефект сніжинки

Б) Ефект метелика

В). Ефект весняного вітру

Г). Ефект брехні

3. Чим захоплювався головний герой?

А). Колекціонуванням

Б). Малюванням

В) Фехтуванням

Г). Балетом

4. Кульмінацією у творі є:

А). Коли у класі з᾽явилася „новенька”Лілі

Б). Бій на шпагах між Юльком і Славком

В). Суд

Г). Сестра пропонує Стефкові йти з нею в інтернат

5. Згрупуйте персонажів повісті „Шпага Славка Беркути” у дві групи: позитивні і негативні.

6. Дати розгорнуту характеристику одного з головних персонажів повісті .

Домашнє завдання

1) Повторити вивчений матеріал з теми " З української прози ( О. Довженко, Н. Бічуя)".

Урок за 23березня 2020 року

 Тема. Тестові завдання з теми  " З української прози ( О. Довженко, Н. Бічуя)".

1. Укажіть жанр творуОлександраДовженка «Ніч перед боєм».

А) трагедія;

Б) оповідання;

В) комедія;

Г) повість.

2. Моральний урок дідів з оповідання О. Довженка «Ніч перед боєм» для молодихбійцівполягав у тому, що

А) вони попалили всічовни й зірваливорогові переправу;

Б) перевернули човни й загинули разом із ворогами;

В) зробилизасідку й побили багатоворогів;

Г) мужньовитримализнущанняворогів і не видалипартизанів.

3. Діди Платон і Савка ставили за приклад бійцям, щовідступали:

А) Кармалюка;

Б) Гонту, Залізняка;

В) своїхсинів;

Г) самих себе.

4. Молодібійці з оповідання О. Довженка перед своїм першим боєм запитали в командира Петра Колодуба

А) звідкивінберемужність і сили;

Б) щоробити, коли ворога набагатобільше й вінкращеозброєний;

В) чому не можнавідступати

Г щоробити при пораненні.

5. Дід Платон з оповідання О. Довженка «Ніч перед боєм» лаяв відступаючих наших бійців

А) за невміннякористуватисязброєю, влучностріляти;

Б) за невміннямаскуватися, ритиокопи;

В) за боягузтво, невміння та небажаннязахищатирідну землю;

Г) за те, щозабуваютьписатилистисвоїмрідним.

6. Кульмінацією у творі Н. Бічуї «Шпага Славка Беркути» є:

А) поєдинок на шпагах Юлька та Славка;

Б) суд над Славком;

В) привід хлопця, який назвався Беркутою, до дитячої кімнати міліції;

Г) спізнення Славка на театральну виставу до Лілі.

7. У невинуватість Славка вірили:

А) тренер, Лілі;

Б) Стефко та Юлько;

В) класний керівник і директор школи;

Г) інспектор дитячої кімнати міліції, Надія Григорівна.

8. Особливостями композиції повісті Н. Бічуї «Шпага Славка Беркути» є:

А) введення казкових, фантастичних елементів;

Б) наявність оповідача, розповідь ведеться від першої особи;

В) наявність багатьох відступів, листів, снів;

Г) зміщення часових площин, різнобічний показ героїв, заглиблення у психологію.

9. Юлько Ващук, герой твору Н. Бічуї «Шпага Славка Беркути», розчарувався у своєму батькові через те, що:

А) той збирався до міліції заявляти на Славка за поранення;

Б) той скористався чужою працею, видавши її за свою;

В) батько часто сварився з мамою Юлька;

Г) не підтримував його захоплення музикою, малюванням.

10. Установіть відповідність:

 Учинок                                                                                        Герой

1.Відсутність повноцінного спілкування з дорослими    А) Лілі Теслюк

2. Протистояння брехні і правди                                       Б) Стефко Вус

3. Самотність дитини                                                           В) Юлько Ващук

4. Віра у свій талант                                                           Г) Славко Беркута

11. Установіть відповідність:

Герой                                                 Учинок

1.Славко Беркута                   А) Рятує сороку з переламаним крилом

2. Стефко Вус                        Б) Страждає через недовіру однокласників

3. Юлько Ващук                     В) Вірить у невинність Беркути

4. Лілі ТеслюкГ) В міліції називає чуже прізвище замість свого

Д) Не боїться пити вино на вулиці.

12.  Виконайте одне із завдань.

А) Порівняйте образи Славка та Юлька з повісті Н. Бічуї «Шпага Славка Беркути».

Б) Порівняйте образи діда Платона й діда Савки з образом капітана Колодуба (за оповіданням О. Довженка «Ніч перед боєм»).

                           

                                             27.03.2020

   Тема. В. Дрозд. « Білий кінь Шептало». Проблема людини в суспільстві, її знеособлення,свободи і неволі, особистості й натовпу, дійсності й мрії

Дайте відповіді на запитання:

Що таке алегорія?(Алегорія (гр. аііе^огіа — інакомовлення) — вид метафори: інакомомовне зображення предмета чи явища через інші, подібні до них, з метою наочно показати їх суттєві риси)Наведіть приклад.

Яке значення має кінь у житті людини?

Назвіть твори, в яких згадується ця тварина.

Що символізує кінь як міфологічна істота?

Від чого залежить життєвий вибір сучасної людини?

Чому кожний із нас є індивідуальністю? Чим це зумовлено?

Чи завжди просто кожній людині зберігати власну індивідуальність? Відповідь вмотивуйте.

 1. Ознайомлення з життям і творчістю В. Дрозда 
ДРОЗД ВОЛОДИМИР ГРИГОРОВИЧ (25 липня 1939 — 23 жовтня 2003)
 Поет народився в с. Петрушині на Чернігівщині в родині хліборобів. «Дитинство моє було сумне»,— згадує ранні свої роки (була в ньому війна і рано померла мама).Юність — це праця газетяра і багато книжок. Заочно закінчив Київський держаний університет ім. Т.Г. Шевченка. Потому працював редактором у видавництві, був і головним редактором — очолював журнал «Київ». Як прозаїк В. Дрозд заявив про себе на початку 60-х років збіркою оповідань «Люблю сині зорі» (1962). Це був двадцятирічний юнак, автор першої книжки новел і оповідань.

Друга збірка друком не вийшла — вона не сподобалася офіційним рецензентам. «Грізний окрик» мало й оповідання «Білий кінь Шептало», вперше надруковане в 1965 р., 1967 р. з'явилося його продовження — «Кінь Шептало на молочарні». Нині ці твори перекладені десятками мов світу...І вони найконденсованіше, в оригінальній алегоричній формі представляють стан людини не лише в тогочасному радянському суспільстві, а й порушують важливу проблему особистості в будь-якому суспільстві, проблему її внутрішнього роздвоєння. В чималому творчому доробку прозаїка вирізняються химерна повість «Ирій», романи «Катастрофа», «Самотній вовк» («Вовкулака»), «Спектакль», «Балада про Сластьона», «Листя землі», «Повість-шоу», «Музей живого письменника, або Моя дорога в ринок» іронічно-журливо відтворює непросту атмосферу усього свого (і своїх сучасників) попереднього творчого життя, в) Дрозд був членом спілки письменників. Майбутній письменник — син колгоспника з глухого поліського села відразу після школи став журналістом у районній газеті, закінчив університет, доріс до відомого столичного митця слова. Герої В. Дрозда — уродженці затурканого й безправного колгоспного світу, мріючи вирватись із нього, вступити у світ феодальний, зважали передовсім на його речові знаки, як віхи сходження вгору,— маслини, галіфе, портфель, шапку, чоботи, машину, імпортний одяг. Безпосередньо приймали і «моральні закони» світу номенклатури: вчились уміло брехати, знали, як і про що треба писати, щоб бути опублікованими, тощо. Для цього мусили зрікатися себе вчорашнього, справжнього, що й породжувало трагедію роздвоєння душі, а відтак — отруєння її лицемірством, брехнею, вдаваними пристрастями.

В. Дрозд ставить у своїй прозі проблему екології душі, часто занедбаної до такої межі, коли вона вже не здатна самоочиститися. Герої письменника самостійно грають як актори, світ для них — сцена в театрі — низ і верх, чи плантація буряків поблизу рідного села, і життя їхнє — спектакль, де і смерть — лише перевдягнення за кулісами життєвого театру. Власне такою і є концепція життя в прозі В. Дрозда — безконечний спектакль, містерія життя людства, згідно із релігійними уявленнями: невинність, гріхопадіння, праця в поті чола, борсання серед дрібниць, плутанина ідей, бажань і — страшний суд і каяття, і спокута. За словами Володимира Григоровича, його «завжди цікавило, що сказати, а не як сказати», «стиль, форма — похідне, а головне для нього в літературному творі «не література тура, а душа». Власне, людська душа, стан душі сучасної людини, саме трагедія деформації, роздвоєння душі радянського українця, найчастіше, як сам автор, інтелігента в першому поколінні, хворобливого розщеплення її в умовах хворого суспільства, а також її екологія, порятунок душі і є основним предметом дослідження, головним героєм прози В.Дрозда.

. Володимир Григорович — Лауреат премії імені А. Головка, Державної премії України імені Т.Г. Шевченка, міжнародної премії Фундації Антоновичів (СІЛА).

2. М. Жулинський про В. Дрозда, особливості його літературної діяльності. «Перечитайте сторінки веселої автобіографії під назвою «Як я народився» чи в'язку небилиць із далекого минулого, чи фантастичне оповідання «Пігмаліон», чи, наприклад, притчу «Сонце», і перед вами відкриється багатобарвний, іронічно-химерний, парадоксально «зміщений» світ казкових образів і реальних проблем. Чи не перше у новелі «Сонце» прозаїк зумів оригінально трансформувати прадавню слов'янську легенду про добрих чортів, які щоранку, жертвуючи собою, викочують на небосхил сонце задля торжества життя на землі, у філософську притчу про гуманістичну змістовність самопожертви». «Він постійно звертався до народних переказів, легенд, притч, казок, до слов'янської міфології взагалі з тим, щоб збагачувати свою творчість різними формами психологічного аналізу, знаходити нові ракурси з художнього дослідження сучасної людини. Його звернення до умовно-символічних засобів відображення зумовлено прагнення поглибити й урізноманітнити аналіз соціально-морального стану сучасника». 

Ідейно-художній аналіз твору В. Дрозда «Білий кінь Шептало». 

Виразне читання твору, його переказ.

Тема: Розповідь про буденне життя коня Шептала.

. Ідея: Возвеличення гармонії, яка простежується у взаємостосунках людини і світом тварин. 3.4. Основна думка: Людина і пррода — взаємопов'язані, бо становлять єдине ціле. 3.5. Жанр: Оповідання. 3.6.

Проблематика:

людина в суспільстві;

свобода і неволя;

особистість і натовп;

дійсність і мрія

. Композиція. Експозиція.Знайомство  читача з конем. Зав'язка:Степан з конем Шепталом вирушив за зеленим харчем для свиней. Кульмінація:Шептало на волі, насолодження нею.

Розв'язка: Повернення коня додому.

Лейтмотив твору: краса природи належить тому, хто її розуміє, цінує, вшановує. Обговорення змісту оповідання.

Чому Шептало не полюбляв табун, гурт і загорожі? («...Змалку Ненавидів табун, гурт і загорожі, і на пасовиську волів бути сам. Спершу бригадні коні глузували з того, далі звикли й самі почали Обходити Шептала»)

3 яким проханням звернувся хлопчак до дядька Степана?

{«Дядьку Степане! Казав завернемо, щоб ви до привода конячину прислали. Бо Назавтра свиням зелені нема»)

Як почував себе кінь суботнього вечора? Про що він розмірковував? (Неприємна, знайома млявість — провісниця всіляких прикростей — закрадалася в груди. Сьогодні суботній вечір, роботу скінчиЛи раніше, і він насолоджувався спокоєм та тішив себе надією на Завтрашній відпочинок. Звісно, якщо вранці не поженуть до міста. Але він сподівається на Степанову добрість»)

Через що коні недолюблювали Шептала? («З конюхом у нього особЛиві стосунки. Інші коні це відчувають, тому й недолюблюють Шептала. Степан ніколи не б'є його, хіба ненароком у гурті зачепить пугою чи про стороннє око стьобне. Ніколи не посилає на важку роботу, якщо є когось іншого послати. Бо він, Шептало, кінь особливий, кінь білий, а коли попав у це бригадне стовпище, то завдяки злому випадку, химерам долі»)

Над чим міркував Степан щодо білого коня? {«Але навіть Степан своїм приземленим розумом тямкує тимчасовість своєї влади над Шепталом»)

Чого не полюбляв робити Шептало? {«Серед усіх робіт він найбільше недолюблював крутити привід і їздити до міста, хоч інші коні вважали це найлегшим. Цілісінький день, до темряви, ходити по колу, топтати власні сліди — в цім було щось принизливе. А ще принизливіше котити заставленого корзинами та бідонами воза серединою ранкової міської вулиці...»)

Чого соромився білий кінь? {«...То він соромився упряжі, соромився становища робочої худоби, яку вільно запрягати, поганяти, стьобати батогом кожному Степанові»)

Яким чином Шептало намагався виправдати Степана?

{«Шептало старанно, щоб не виказати засмучення Степановим рішенням, жував скошену вранці траву, між: якою хоч і попадались його улюблені коню-шинки, але зараз здавалися прісними. «Я на базар завтра не поїду, та й не переробився вдень; ледь розвидніється, до міста почимчикують, Дати перепочинок треба...» — міркував Шептало, і в кінських очах поволі випогоджувалось. Йому кортіло будь-що виправдати Степана,довести, що той не мав кого послати у привід і лише через безвихідь потривожив Шептала. Так було легше — через гірку безнадію перекидався місточок. А може, конюх боїться, що ніхто з коней, окрім нього, не встигне до ночі порізати зелень і свині залишаться завтра голодні?»)

Як автор характеризує Шептала? {«...На Шептала можна покластися. Такий покірний і роботящий. Тільки віжок торкнись, уже чує, вже розуміє, підганяти не доводиться. Він свого досяг, зумів прикинутися; вони повірили — хіба не має пишатися своїм розумом і витримкою»)

Що згадав кінь про свою молодість? {«Ще коли його, молодого й гордого, вперше осідлали, ганяли по царині до сьомого поту, хльоскали до кривавих рубців на боках і привели в загін геть вимочаленого, знесиленого, інстинкт білого коня підказав йому, що рано чи пізно люди зломлять його. Супроти вітру довго не пробіжиш, і розумніше до часу прикинутися скореним, лишившись в душі вільним, аніж бути скореним насправжки»)

У чому Шептало виявляв свою прихильність до людей? («Перші роки упряжного життя він побоювався аби люди не розгадали, що він тільки прикидається покірним, і рвав голоблі з останніх сил. До того ж краще тягти, не очікуючи на батіг, ніж: ковтати принизливе підстьобування. В тій добровільній напрузі було щось від самостійності, від волі. Але тепер ніхто не сумнівався в його ретельності, І він іноді дозволяв собі стишувати крок, тягтися за червоними китицями конюшини на узбіччі дороги»)

Дослідіть, як відбувається процес водопою коней. («...Ніхто не питав Шептала, хоче він пити чи ні, а тільки відчиняли загорожу, хльоскали батогом і гнали вузенькими провулками, де од густої куряви було так само тісно та задушно, як і од пітних, гарячих кінських боків. З часом спрага почала нагадувати про себе перед загальним водопоєм. Води в кориті часто не вистачало; щоб не цідити крізь зуби іржаву каламуть, Шептало й собі змушений був штовхатись І лізти наперед, у тісняву, ніби звичайний кінь»)

Як білий кінь поставився до жартівливої бійки молодих кобилок?

(«Мало вас сьогодні ганяли,— злісно подумав білий кінь, відходячи вбік.— І як цей Степан терпить? Я навів би порядок. Водопій — то водопій, нічого витанцьовувати, ніби в цирку»)

Який критиці піддав Шептало окремих коней? («Взагалі, він ніколи не розумів обмеженості деяких коней, огризатися, показувати свій характер. Ніби чогось досягнеш, крім батога.»)

Чому Шептало намагався у табуні відокремитися?

Як до цього ставився Степан? («Скільки потрібно було днів тихої, непомітної боротьби, поки Степан змирився, що Шептало йде на водопій трохи збоку, трохи позаду, ніби він зовсім не бригадний, а сам по собі. Ні, він не бунтував, не ліз під батіг, а тільки відставав щодня на півголови, на півкроку і озирався на конюха, вкладаючи в той погляд увесь розум білого коня: мовляв, ти ж знаєш, я не підведу»)

Що уявляв Шептало по своїй смерті? («А коли здохне, люди здеруть шкуру і закопають під ліском. Якось він сам возив туди одного Гнідого, з-під попони стриміли червоні кіски ніг, а слідом бігли голодні пси і жадібно облизувались.»)

Чому білий кінь не гнівався на Степана за батіг? («...Без цього не можна, без цього ніякого порядку не було б серед коней»)

Якими були згадки Шептала про свою матір, дитинство? («То було дитинство і пахло воно молоком та конюшиною. Потім вони до самого вечора паслись удвох на лісових галявинах та просіках і мати розповідала про гордих білий коней — його дідів та прадідів, що гарцювали на залитім різноколірними вогнями помості, і милуватись їхньою красою щовечора сходилися людські натовпи»)

Що несподівано сталося для хлопця, Степана і самого білого коня?

{«Од того поблажливо зверхнього дотику його бридливо пересмикнуло і підняло. Білий кінь з нечуваною силою шарпнувся, вирвав кінець повода, дико звівся на задні ноги, біснувато стріляючи страшними, кривавими очима. Цієї хвилини він був справжнім білим конем, відважним та відчайдушним, як його далекі предки... Шептало легко опустився на передні ноги, збив копитами сипкий пісок, перестрибнув рів і помчав через гусячу царину в лугову синь»)

Чим була воля для коня? («Навколо Шептала росла, ширилась аж до трав'яних, утаємничених обрії воля; воля пахла живою вільністю, міцним настоєм лугових трав і молодого сіна. Йому ще ніколи в житті не бігалося так легко. Втрапив на вкочену колісьми лугівку, Копита відбивали чіткий ритм, і, роздратований тим ритмом, він навмисно прискорював біг, наздоганяючи самого себе та розсипаючи по крутій шиї густу білу гриву. Не було ні хомута, ні голобель, І ніхто не сіпав за віжки, вказуючи шлях.»)

Які неприємні відчуття охопили Шептала під час його перебування на волі?(«Неприємний спомин засмоктав у грудях: спека, вигоріле небо, шелест соломи по стерні, щем спини, скусаної ґедзями, косарі при обіді»)

Чому В. Дрозд зазначив у творі, що воля для Шептала — це найкращі хвилини його життя? («Ніколи досі і вже ніколи опісля білий Кінь не відчував себе так близько і повно із стихією, течією — од трав'яних хвиль до білих громів у вишині. Вийшов на сизу піщану косу і, струсивши воду, відчув себе таким сильним, що знову заіржав, Цього разу грізно та бойовито, перегукуючись з громами»)

Що бачив Шептало у водяному дзеркалі річки?

(«...Побачив... себе — незвично білого, аж до щему в очах. Здивований, він перечекав, не рухаючись з місця, щоб не скаламутити води, поки небо знову засвітилось і знову побачив свою чисту, прекрасну білизну»)

Через що білому коню, коли він залишився самотнім, захотілося побачитися зі Степаном? («"Степан справді буває дуже злий. Немов щось находить на нього, але з ким цього не трапляється, та ще при такій службі. Скільки нас на одні плечі! А хіба ці гніді, сірі, перисті, вороні, сиві розуміють?" Шепталові раптом закортіло почути Степанів голос, ласкаво ткнутися мордою в його замахорчені долоні, хай навіть ударить, висварить»)

За що Шептало дорікав Степану? («Білому коневі бувало по-справжньому гірко, коли його зневажали та били, але незабаром у Шептала прокидалася винувата довірливість до кривдника.Раніше в подібному випадку він дорікав собі за відсутність гордості, але тепер, серед пустинного темного лугу ця довірливість була бажана й приємна»)

Чому, повертаючись до конюшні, Шептало не залишився чистим білим конем, а «черпнувсь у грязюку і покотився по дорожній хлюповці?

Чи можна вважати цей твір закінченим? Відповідь вмотивуйте.

. Проблема людини в суспільстві, її знеособлення.

Бесіда за питаннями:

Чи можна вважати Шептала уособленням людини, яка прагне до волі, вираження власної індивідуальності, оцінювати події, характеризувати побачене? Відповідь вмотивуйте.

Білий кінь не полюбляв побут, гурт, загорожі — це свідчення індивідуальності героя.

Чи пишався Шептало тим, що був єдиним білим конем у табуні? Наведіть переконливі аргументи, посилаючись на зміст оповідання.

Як інші коні ставилися до Шептала?

Чим це викликано?

Чому білий кінь намагався виділитися з табуну?

Що відчув Шептало, вирвавшись на волю?

Про що він мріяв?

Для чого, на ваш погляд, кінь, повертаючись до табуну, свій білий колір змінив на такий, який би його не відокремлював від інших?

Як ви вважаєте, чи прагнув Шептало чимось виділитися з табуну. Наведіть переконливі аргументи.

Вмотивуйте, Шептало — особистість, індивідум.

Можна вважати білого коня алегоричним образом?

Тестове опитування 1. Епіграфом до твору В. Дрозд обрав слова:

А) Е. Ремарка;Б) Р. Рільке; В) О. Пушкіна; Г) П. Загребельного

2.Якої шкоди завдав підпасок коню?

А) Поранив ногу;Б) вибив око;В) Поранив шкіру на спині; Г) обпік худобу.

3. Робота, яку недолюблював виконувати білий кінь: А) перевозити гній;Б) орати поле;В) Їздити до міста; Г) катати малий дітей у святкові дні.

4. Якого кольору був Шептало, коли повернувся додому після вільної прогулянки? А)Сірого; Б) білого;В) вороного;Г) чорного.

5. За Шепталову сваволю Степан називав його: А) Ледачим зіллям; Б) старою клячею;В) лиходієм;Г) хитрим стрибунцем.

6. Мати білого коня працювала у: А) селян, обробляючи землю;Б) Цирку, розважаючи публіку; В) фермера;Г) лісника.

7. Вирвавшись на волю, кінь Шептало побіг:А) до лісу;Б) Понад берегом річки, по мілині; В) вздовж проїжджої частини дороги;Г) додому.

8. Стукіт копит коня порівнювався із: А) Гуркотом на небі; Б) рухом поїзда по залізничній колії; В) звуком дятла, який перебував на стовбурі дерева; Г) музичним тактом.

9.Предки Шептала: А) були спортивними конями;Б) Виступали в цирку; В) возили конів;Г) брали участь у військових подіях.

10. На думку Шептала, головне, що дано білим коням, так це:А) спритність;Б) кмітливість;В) Розум; Г) вміння поводити себе з людиною.

11. Як білий кінь охарактеризував сам себе? Він був:А) брикливим і жорстоким;Б) байдужим до всього; В) принциповим і водночас відповідальним; Г) Покірним і роботящим. 

12. Про що розповідала мати Шепталу, коли той був малим?

А) Важке коняче життя;Б) Дідів і прадідів; В) майбутню його красу, силу і велич; Г) необхідність якісного харчування. 

.Дослідіть, з якою метою В. Дрозд намагався відтворити коня наче людину: почуття, враження, думки, поведінку. Наведіть переконливі аргументи.

Домашнє завдання. Виписати з оповідання В. Дрозда « Білий кінь Шептало» 7 -10 фраз, які навчають бути особистістю. 

06.04.2020
   Тема .Володимир Дрозд. «Білий кінь Шептало». Алегоричність образу коня Шептала. Життєвий вибір сучасної людини, її можливість зберегти свою індивідуальність

Епіграф:
                            У кожного є  три характери: той, який йому приписують;
                            той, який він сам собі приписує; і, нарешті, той, який є     насправді .
                                                                                                                    В. Гюго
                                                                             

 «Усе свідоме життя я творив себе, бо тільки духовно багата особистість здатна щось справжнє написати, за наявності, звичайно, літературного таланту», – зазначив В.Дрозд у щоденникових записах під назвою «Бог, люди і я». Він вирішує «здійснитися як особистість, як літератор».
Про митця, його світоглядні погляди та творчу спадщину і згадаємо на сьогоднішньому уроці.
Інтелектуальна розминка
1.У який історичний період жив і творив В.Дрозд? Розкажіть про письменника.
2. Що вам відомо про «добу шістдесятників»?
3. Кого з митців слова, які жили і творили у той час ви знаєте?

Про цей період у історії літературного процесу, появу шістдесятництва всередині тоталітарної системи, В.Дрозд так занотував у щоденнику 08.01.1967р: «Приреченість асфальту, під яким життя, що прагне світла».
«Білий кінь Шептало» – одне з ранніх оповідань митця, написане в ті роки, коли після епохи жорстокої цензури література як один з видів мистецтва вперше розвивається в умовах практично повної свободи. Знято будь-які обмеження. В основі твору – алегоричні образи, які допомагають зрозуміти, хто є хто.

Робота над змістом твору.

1. Хто головний герой оповідання?

2. Що втілює письменник в алегоричному образі  коня?

3. Які приємні спогади допомагають героєві у важкому повсякденному житті?

4. Що розповідала мама про гордих білих коней?

5. Чи змінилося життя  білого коня?

6. Чому Шептало втрачає своє «я»?

7. Коли виявляється твердість характеру Шептала?
8. Як почував себе на волі кінь?

9. Що змусило коня повернутися до стійбища?

10. Що стало алегоричним образом тогочасної системи?
(За допомогою алегоричних образів письменнику вдалося правдиво відтворити вплив епохи тоталітарного режиму на людину – її поведінку, погляди, світосприйняття, місце у суспільстві. Ця жахлива епоха наче зомбувала людину, відбиваючи у неї бажання жити і розвиватися вільно, самостійно, без принижень і знущань.

Характеристика  художнього образу коня Шептала

1. Чим білий кінь Шептало вирізнявся з-поміж інших? Яким ви його уявляєте?
2. Які якості притаманні героєві? Які думки завжди снують у його голові?
3. Чому він часто тримався  пооддалік від табуна? Чи є щось спільне у поглядах Шептала і
решти коней?
4. Яка найзаповітніша мрія Шептала?
5. Простежте за зміною почуттів героя і в яких епізодах це видно?
6. Як автор ставиться до свого героя? У чому він бачить його трагедію?
8. Яке ваше ставлення до головного героя?

- Чому саме білий кінь – герой оповідання В.Дрозда?.

Повідомлення про коня
І. «Білий кінь: біологічні особливості»
Кінь світлий, майже рожевий колір голови, тулуба, кінцівок (максимально світлий варіант слонової масті), грива та хвіст – білі, шкіра рожева, райдужна оболонка світла (блакитні очі). Вчені університету Уппсалу з’ясували, що забарвлення білих коней – результат генетичної мутації у міру дорослішання тварин. Справа в тому, що всі коні мають подвійну копію певної ділянки ДНК. Білих коней фахівці поділяють на 2 види: власне білих (при народженні такі види мають рожеву шкіру і білу шерсть) і сірих – такі тварини при народженні можуть мати будь-який колір з домішкою сірого волосся. З віком і в процесі линьки сірі коні біліють і можуть стати білими остаточно. Люди почали приручати коней тому, що їх залучали тварини білого кольору. Тому й почали свідомо розводити коней такої породи.
Існує певний зв'язок між зовнішнім виглядом коня і його темпераментом. Білі коні «флегматичні й зніжені». З давніх часів відомо, що тварини з білою або світлою шкірою ніжніші, ніж темношкірі. Біла шкіра ніжніша, її капілярна мережа більш розвинена, а барвний пігмент, що слугує деяким захистом тканини, відсутній. Так, білі й блідо-жовті (булані) коні в молодості частіше й сильніше занедужують на мітому, а в зрілих літах – на інфлюенцу, ніж коні з темною шкірою.
ІІ. «Білий кінь у слов’янській міфології».
У святковому ритуалі давніх слов’ян однією з емблем був білий кінь, що біжить по небу. Наші предки шанували білого коня, якого вважали священним. Він уособлював Світанок. На острові Ругії колись стояв храм Світовида. При цій святині жрець утримував білого коня, на якому було заборонено верхи їздити, бо це був священний кінь. Досі зберігся звичай переможця  – полководець в’їжджає в місто через тріумфальну арку на білому коні.
На сьогоднішній день існує вислів: «на білому коні в’їхати» – тобто з’явитися де-небудь як переможець, як людина, що досягла тріумфального успіху.
 Міф про Спасителя. В останній місяць свого життя Спаситель сідає на білого коня, летить і день і ніч по рідній землі, збирає біди і лиха і знищує, їх енергією свого життя. Коли він приїздить до тієї гори, де перейде прямо в небо, весь народ збирається туди, хоч зором, хоч рукою, хоч віддалік торкнутися Спасителя, а він витікає по краплині в свою землю, свій люд, забираючи з собою все лихо. І на горі-зникає під урочистий спів хору жерців. Кінь багряніє, як зоря і зникає в небі. Кажуть старі люди, що Спасителі з’являються серед нас і до сьогодні. Але зло набрало такої сили, що ми не знаємо, де він є, і чи є. А на останньому шляху чигає на нього фізичне вбивство, аби не звершив своєї справи. Та Спасителі долають всі перепони, навіть смертну межу і звершують свою справу. Якби не це – наш народ уже б давно поглинула пітьма.
Спасителі все частіше беруть на себе всі лиха рідної землі і люду. А ми не вміємо гідно поцінувати їх подвиг...
ІІІ. «Символічний образ білого  коня у Святому Письмі».
В Об’явленні  святого Івана Богослова сказано: «І побачив я небо відкрите. І ось кінь білий, а Той, Хто на ньому сидів, зветься Вірний і Правдивий, і Він праведно судить і воює. Очі Його – немов полум’я огняне,  а на голові Його – багато вінців. Він ім’я мав написане, якого не знає ніхто, тільки Він Сам. І зодягнений був Він у шату, забарвлену кров’ю. А Йому на ім’я: Слово Боже. А війська небесні, зодягнені в білий та чистий віссон (19:11-14) І він має на шаті й на бедрах Своїх написане ймення: «Цар над царями, і Господь над панами» (19:16).
  Всі ці  слова (образи ) свідчать про те, що Він є Слово і Слово є Господь. Іде мова про духовний зміст Слова.  Символічний  образ «відкрите небо» означає, що священний зміст видно тим, кому небеса відкриті, тобто віруючим в Господа і тим, що Його люблять. Білий кінь символізує розуміння духовного змісту Слова. Небесне військо, яке слідувало за Ним на білих скакунах, символізує тих, хто розуміє духовний зміст Слова. Білі і чисті одежі означають любов і віру. Ім’я, написане на одежі і бедрах, є символ істини і блага.  Білий кінь трактується як розуміння Слова Божого і означає розумоосяжні предмети.  Кінь і вершник  часто згадуються в пророчих розділах Слова, але те, що кінь символізує мудрість, а вершник – того, хто володіє розумом, до цього часу не було відомо. Оскільки кінь означає розум, при згадці про коней в Слові духи і ангели, які перебувають з людьми, тут же усвідомлюють, що мова іде про розум. Коні, які сяють подібно вогню, являються вибраним духам інших сфер, коли ті духи набувши мудрості підносяться на небеса.
ІV. «Увіковічення у пам’ятниках» Квадрат – перший кінь, якому за життя поставили бронзовий пам’ятник у натуральну величину. Монумент встановлено на першому державному кінному заводі в Горках під Москвою (скульптор Е.Гіляров). Це кінь-чемпіон орловської рисистої породи. Він став батьком більше, ніж шестистам коням, які успішно виступають на іподромах світу.
Пам’ятник Троянському коню.
Фігура коня знаходиться  на тому місці, де, як вважають учені, знаходилася давня Троя. За легендою, художник Епей зі своїм учнем створив знаменитого коня за допомогою богині Афіни Паллади.
У графстві Кент в Англії встановили скульптуру гігантського білого коня - статуя перемогла в британському конкурсі арт-проектів Ebbsfleet Landmark Project. Ідея встановити в Кенті скульптуру коня, який  в 33 рази більше за реальну тварину, належить Марку Уоллінджеру. Величезна скульптура підноситиметься над землею на 50 м. Білий кінь впродовж сотень років є символом графства Кент і використовується в емблемі його місцевої ради.
Пам’ятники коням встановлено у Воронежі, Вологді, Новгороді, Сочі (кінь в пальто). Кінь є емблемою святих Георгія, Мартіна, Маврикія, Віктора; дикі коні - емблема святого Іполита.
Пам’ятник коню Ярижу у Воронежі.  

-Чи співпадає втілення автором в образі коня благородності, життєвої мудрості, з досліджуваною характеристикою білого коня?

Білий кінь Шептало – це алегоричний образ. Автор зображує людину у стані внутрішнього роздвоєння. Підсвідомо вона хоче бути вільною,  не хоче приймати рабську долю, бути «як усі», опирається «сірій» буденності, але зазнає поразки у цій боротьбі. Людина змирилася зі звичним станом речей. Так і білий кінь, повертається додому, але навіть і подумати не зміг, що рідне подвір’я вже зачинене для нього. Проте він вирішив все-таки тут залишитися, тому «скільки зміг, просунув голову між двох жердин та й собі задрімав...»

Творча робота.
Складання синквейна
Кінь.
Розумний, благородний.
Мучиться, страждає, надіється
Вирватися чимскоріш на волю
Шептало.
 Домашнє завдання.
1.Опрацювати матеріал підручника (відповіді на запитання; виконання завдань пошукового, творчо-розвивального характеру) с. 185-186.

10.04-13.04.2020

Тема. Юрій Винничук. „Місце для дракона”. Повість-казка про сучасний світ, у якому й досі живуть „драконячі закони”

Запитання.

— Як ви ставитеся до казки? Чи не вважаєте, що вже „виросли” з неї? Якою повинна була б бути казка, щоб зацікавити вас?

— Чи зустрічали ви людей, які не вміють робити зло, заради інших поступаються своїми інтересами? Як до них ставляться оточуючі? Чи не вважають їх, м'яко кажучи, нерозумними?

— Чи можна, на ваш погляд, за допомогою казки змінити сучасних людей, суспільство на краще?

„Для мене щастя полягає в тому, щоб робити улюблену справу, щоб не робити те, що мені не подобається”,— це життєве кредо сучасного українського письменника Юрія Винничука, із творчістю якого ми ознайомимося на сьогоднішньому уроці.

Розповідь про письменника.

Юрій Винничук — представник старшого покоління сучасних письменників. Живе й працює в містечку Винники ніді Львовом. Виступав і виступає активним критиком влади та має власну чітко виражену соціальну позицію. Твори Ю. Винничука перекладалися в багатьох країнах світу, тому його добре знають за кордоном, а сам він є автором перекладів із кельтських, англійської та слов'янських мов. Мав прізвисько „Чемодан” за енциклопедичні знання та ще, кажуть, твори свої зберігав у чемодані, особливо ті, які не друкували. Щоб пробитися в літературу, вдавався навіть до містифікації — власні вірші видавав за переклади уявного середньовічного ірландського поета Ріанґабара. І це спрацьовувало! „Я друкував свої юнацькі вірші під виглядом перекладів з ірландської мови, бо іншого способу надрукувати їх не мав”,— згадує письменник.

Як же Юрій Винничук став письменником? Про це ми можемо довідатися з його інтерв'ю.

З ІНТЕРВ'Ю І. СЛАВІНСЬКОЇ З Ю. ВИННИЧУКОМ

„Я в дитинстві, чесно кажучи, не замислювався, ким я хочу стати. До писання не мав спочатку жодних нахилів. Однак мій тато писав гуморески в стилі Руданського. І одного разу в школі, десь у п'ятому класі, оголосили конкурс віршів. Я вдома сказав, що є такий конкурс, і тато мені дав свій вірш. Це був мій перший плагіят. На конкурсі я прочитав вірш, і мене нагородили. Прийшов додому, розповідаю, як мене хвалили. А тато сказав: "Коня кують, а жаба й собі ногу підставляє". Після того я в тата віршів не брав, сам почав писати в стилі Руданського: як і поет, брав анекдоти та завіршовував їх, проте потім закинув це. А в 9 класі захопився Андрієм Чайковським — тоді написав повість про козаків, але знову все полишив. Утім, уже була слава, що я пишу вірші. Про це знали, коли мене приймали в педагогічний інститут на філологію. Вони мене з тим і взяли, що буду молодим поетом. В інституті я знову вдався до плагіату: коли на літературній студії треба було читати власні вірші, то прочитав поезію Богдана Нижанківського, львівського поета 20-30-х років. Отак це все з авантюри й почалося. Тоді сам почав писати, але всі мої вірші на першому курсі були під впливом когось — що читав, під те писав. Насправді, це дуже добра школа. На це можна по-різному реагувати: мовляв, ось він який! А художники чим займаються, коли вчаться малювати? Вони малюють кубики, глечики, а потім картини. Я також рік бавився, а потім уже виписався. Але про письменство не думав. Я ж ніде не друкувався. Десь могли взяти мої вірші й надрукувати, навіть у якийсь збірник включили, але сам нікуди не надсилав поезій. Писав для себе й своїх друзів. Мені просто цікаво було так жити”.

Про своє захоплення книжками Ю. Винничук розповідає: „Мені пощастило. В Івано-Франківську ми жили на маленькій тихій вуличці на околиці (це вже майже село). Напроти будиночку була бібліотека.Я ходив туди кожні два дні порпатися. Тато був зубний лікар, його всі знали, тому до мене ставилися особливо: пускали порпатись у книжках, навіть у відділи, куди відвідувачів зазвичай не пускають.

Я взагалі більше читач, аніж письменник. Щоб писати, треба настроїтись. Я взагалі часто вигадую причини, щоб не сідати писати. Та для читання я не маю жодних перепон — я завалений непрочитаними книжками досі. Я був записаний до різних бібліотек, і серед них була бібліотека видань іноземними мовами. Цікаві були польські, чеські, словацькі видання, там можна було прочитати надзвичайні речі”.

Юність письменника припала на складний час тоталітарного режиму із забороною власної думки, вільної творчості, із наглядом „вищестоячих органів” та доносами.

„У 1973 році я закінчив Івано-Франківський педагогічний інститут, працював у редакції обласної газети "Прикарпатська Правда", і хоча я не займався антирадянською діяльністю, мене почали викликати в КДБ. Хтось доніс, що у мене є старі книги і пишу я твори далекі від ідей соцреалізму. Після того як 4 квітня 1974 р. у мене зробили обшук, який тривав 12 годин, я втік до Львова і, щоб не привертати до себе уваги, працював переважно художником-оформлювачем та на інших роботах”.

— Що ви зробили, коли дізналися про стукачів?

„У світі все рівномірне — правди стільки ж, скільки й неправди. Все це гармонія. Абсолютної правди бути не може. Правда, якої хотілося б, часто дуже зрадлива. І в ній часто розчаровуєшся”.

— Як по-вашому, такі дії час виправдовує? Чи люди мають нести відповідальність за ті дії?

„Напевно, кожен другий інтелігент був "на гачку". Життя було не дуже оптимістичне, треба було виживати. Кожен вибрав собі свій стиль поведінки.

Я був таким собі Швейком. Коли викликали в КДБ, я до них просився на роботу. На повному серйозі переконував, що це мрія мого життя, а от стукачем бути не можу. Інше діло в штаті. Я й так знав, що з такими дідами й батьками, як у мене, в КДБ на гарматний постріл не візьмуть. Але я їх просто цим задовбував.

До справді закритих фондів мене не пускали. Але на газети та журнали іноземними мовами дивилися крізь пальці.

Саме тому я вивчив іноземні мови — я ж ніколи слов'янських мов спеціально не вчив. Але вперто читав, про значення якихось слів лише здогадувався. З часом їх нахапався так, що тепер усіма слов'янськими мовами можу читати.

Зараз я передплачую польський літературний журнал "Literatura nа swiecie". Це мій улюблений журнал. Він аналог нашого "Всесвіту", але набагато цікавіший. Його вистачає, щоб стежити за світовим літературним процесом”.

— Чому після романів, які мали великий успіх, звернулися до жанру літературної казки?

„Казки писав ще в юності і досі ними захоплююся. У моїй великій бібліотеці один стелаж повністю забитий казками різними мовами. Я їх досі перечитую. І в мене є мрія — опрацювати казки для дітей. А свої казки писав, бо що читаю, те й пишу. Що бачу, те й оспівую”.

Юрій Винничук за щотижневу сторінку Юзя Обсерватора в газеті „Post-Постум” отримав титул „Галицький лицар” (1999 рік). Став першим лауреатом премії „Книга року Бі-Бі-Сі” за роман „Весняні ігри в осінніх садах” (2005 рік). Отримав відзнаку „Золотий письменник України” 2012 року. Визнаний Послом галицької кухні за визначний внесок у популяризацію галицької кулінарії. У 80-х роках організував естрадну групу „Не журись!”, з якою гастролював і для якої писав пісні та сценарії.

За казками Ю. Винничука знято два мультфільми. Твори його перекладені в Англії, США, Канаді, Аргентині, Франції, Німеччині, Хорватії, Чехії, Сербії, Польщі, Японії, Білорусі, Росії.

Незважаючи на зрілий вік, письменник залишається мрійником, романтиком:

„Я хотів би опинитися в Середніх віках і стати безсмертним лицарем. Аби прожити всю історію та виправити її. Іноді їду в маршрутці та мрію, як у 1937 році припливаю на піратському кораблі на Соловки і рятую письменників — Зерова, Підмогильного, Куліша...

А от згадав одну мрію. Щоб мені дали мільйон доларів”.

— На що б ви їх витратили?

„Я б заснував своє видавництво”.

— Кого б ви видавали у власному видавництві?

„У першу чергу — забутих письменників. Мене гнітить, що їх ніхто не перевидає. Тільки видавництво "Смолоскип" щось робить — видає серію "Розстріляного Відродження"”.

Себе Юрій Винничук вважає щасливою людиною.

Робота з підручником.

Доповнення відомостей про особистість письменника(с187).

Дайте відповідь на запитання.

— Які думки Ю. Винничука співзвучні з вашими власними? Чи зацікавилися ви його особистістю, захотіли прочитати твори?

Виразне читання І умовної частини повісті-казки Ю. Винничука „Місце для дракона” (Розділ І).

Запитання за змістом прочитаного.

— Чим був занепокоєний князь люботинський?

— Розкажіть про дракона. Чому він залишився без належного драконячого виховання?

— Чому пустельник не хотів учити дракона грамоті?

— Як дракон відреагував на виступ лицарів?

— Чому князь наказав загасити вогонь, який розпалили, щоб викурити дракона?

Завдання аналітичного характеру.

Заповніть таблицю, зробіть висновок.

РИСИ ДРАКОНА ГРИЦЬКА

Драконяче	Людське
Поява на світ, зовнішній вигляд	Ім'я, освіта, християнин, поет, поведінка, здатність до  самопожертви заради щастя інших,почуття вдячності
Висновок. У дракона людського набагато більше

Творче завдання.

Напишіть список сучасних „драконячих законів”, про які алегорично говориться в повісті-казці „Місце для дракона” Ю. Винничука.

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1. Уміти розповідати про письменника, прочитати твір до кінця, коментувати, висловлювати свої думки та враження.

2. Індивідуальне завдання. Підготувати повідомлення про дракона.

17.04.2020

Тема. Юрій Винничук. „Місце для дракона”. Парадокс:дракон Грицько — поет і християнин

Перевірка домашнього завдання.

1. Складання анкети-характеристики письменника.

Ім'я, по батькові, прізвище — Юрій Павлович Винничук

Рік народження — 1952

Місце народження — Станіславів (тепер Івано-Франківськ)

Батьки — батько Павло Павлович — лікар обласної лікарні, мати Софія Лук'янівна — інженер-економіст

Навчання — Івано-Франківський педагогічний інститут (тепер Прикарпатський університет імені В. Стефаника), філологічний факультет

Рід занять, захоплення — був учителем, вантажником, художником-оформлювачем; журналіст, письменник, редактор, мовознавець, перекладач

Сімейний стан — одружений із Балицькою Мирославою Зіновіївною, філологом; син Роман проживає в Нью-Йорку

Основні твори — збірка поезій „Відображення”, збірки прози „Спалах”, „Вікна застиглого часу”, „Місце для дракона”, низка повістей, краєзнавчих книг: „Легенди Львова”, „Кнайпи Львова”, „Таємниці львівської кави”; міфологічна енциклопедія „Книга бестій ”

Нагороди, відзнаки — титул „Галицький лицар”, лауреат премії „Книга року Бі-Бі-Сі”, відзнака „Золотий письменник України”

2. Переказ І умовної частини повісті-казки Ю. Винничука „Місце для дракона”.

3. Повідомлення про дракона.

Дракон — збірна назва, що об'єднує ряд міфологічних і фантастичних істот. Слово „дракон” використовується в найменуваннях деяких реальних видів хребетних, переважно рептилій і риб. Образ дракона знайшов широке поширення у фентезі, а також використовується у феншуй та астрології.Це змієподібна істота великих розмірів, котра, у деяких розповідях, харчується людьми, має кілька голів, може літати та видихати полум'я зі своєї пащі, володіє чарівними здібностями.Розповіді й легенди про драконів відомі практично всім народам світу. Характеристики драконів і ставлення до них у різних культурах різні. У традиції країн Далекого Сходу дракони здебільшого зображаються добрими, покровителями людей. Західній традиції властиве зображення драконів злими істотами, з якими вступають у бій шляхетні лицарі.

- Сучасні митці намагаються знайти все нові й нові засоби художнього впливу на читачів. Вони звертаються й до традиційних жанрів, як повість-казка, і поєднують жанри, звертаючись до притчі, використовують алегорію. Створюється нове неповторне враження напівфантастичної, напівреальної дійсності, у якій прочитується дуже прозорий підтекст і висвітлюються всі вади нашого суспільства, нашого часу. Таким є твір Ю. Винничука, і ми продовжуємо з ним знайомство.

Виразне читання II умовної частини повісті-казки Ю. Винничука „Місце для дракона” (Розділи II—VIІ).

Запитання за змістом твору.

— З якою метою пан Лаврін їхав до Люботина? Яким було його уявлення про дракона?

— Чому пан Лаврін відмовився від меча Чорного лицаря й від допомоги баби? Як його за це покарали?

— Що розповів про дракона пустельник?

— Як пустельник узявся рятувати дракона?

— Який хитрий план придумав князь? Що його найбільше здивувало при зустрічі зі змієм?

— Про що писав свої вірші дракон Грицько?

— Як Грицько урятував свого наставника пустельника? Що той йому порадив?

— Чому дракон вирішив погодитися на пропозицію князя й дати себе вбити?

— Розкажіть про розмову князя зі своїм таємним радником. Що найбільше турбувало батька Анастасії? Як він характеризував лицарів, що приїхали здобувати руку й серце князівни?

Виконання завдань.

1. Прочитайте один із віршів дракона Грицька й схарактеризуйте його ліричного героя, що, напевно, дуже схожий на їхнього автора.

Розквітають дивні квіти,

розкривають пелюстини,

а метелики стікають

по вустах, як сік ожини.

Сни дзвіночків голубіють,

зазирають у кишені,

а ти сиплеш їм дукати

у роззявлені їх жмені.

І ковтаєш сон глибокий,

подарований навічно,

І вмираєш разом з ними,

не питаючись, навіщо.

День минув, і склали крила

всі метелики на зиму.

Заховайся й ти в шкарлупку

і ридай собі за ними.

* * *

Ти сни колись бачив рожеві і білі —

у течії їхній гойдалося тіло.

        Де зникло усе? Поринаєш в пергамент,

     виловлюєш тихі слова на свій лемент

і світ викладаєш отими словами,

  в якому ніколи не мав навіть мами.

         А світ цей жорстокий такий і шалений —

      ссуть черви во чревію і гризь щоденна.

         Мовчи і надійся, що смерть коли-небудь,

          твій слід загубивши, пройде попри тебе.

      Даремні надії — умийся сльозою! —

меча вже занесено над головою.

Набридло усім тої днини чекати,

коли ти посічений будеш конати.

    Ніхто над тобою тоді не заплаче...

Умреш, проклинаючи долю собачу.

      Коли дим густий моїх слів спопелілих,

   ілюзій розтрачених, марень зотлілих

у душу сумну почина проникати,

чи можу я квітами, доле, співати?

2. Знайдіть риси сучасності в розмовах і діях таємного радника князя пана Антося.

(Організація виборів, агітація, фальшування фактів і т. ін.)

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Знати зміст повісті-казки „Місце для дракона” Ю. Винничука, уміти переказувати, коментувати, пояснювати підтекст.

21.04.2020

Тема. Юрій Винничук «Місце для дракона». Алегоричність образів дракона Грицька, Пустельника та князя

МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

        На відміну від легенд, повість-казка «Місце для дракона» написана більше казково. Одна із відмінних рис авторського стилю і таланту Винничука – вміння підбирати мову, наче одяг, для своїх творів: легенди, казки, магічного оповідання чи пригодницько-еротичного роману. Якщо ви ще не знайомі – то перед Вами друг самітника Григорій – поет, мислитель і...дракон. Хоч часом він мріє стати метеликом та літати серед квіток. Знов добро і зло у Винничука помінялось масками – люди стали драконами, а Грицько-дракон більше людина, ніж самі люди. Отож, чи буде щасливим поет, чия душа літає попід хмари, серед законів нашого світу? Чи знайдеться місце драконові-метелику серед придворних інтриг, королівських змов, лицарських поєдинків і боротьби за принцесу та Люботинське королівство? Автор знову непередбачуваний.

СПРИЙНЯТТЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

- Що таке алегорія? (Алегорія (гр. allеgoria – інакомовлення) – вид метафори: інакомомовне зображення предмета чи явища через інші, подібні до них, з метою наочно показати їх суттєві риси). Наведіть приклад.

- Яке значення має дракон у казках?

- Назвіть твори, в яких згадується ця тварина.

- Що символізує дракон як міфологічна істота?

- Від чого залежить життєвий вибір сучасної людини?

- Чому кожний із нас є індивідуальністю? Чим це зумовлено?

- Чи завжди просто кожній людині зберігати власну індивідуальність? Відповідь вмотивуйте.

«Карусель запитань»

1. Хто головний герой повісті-казки?

2. Що втілює письменник в алегоричному образі дракона Грицька, Пустельника, князя?

3. Що допомогає дракону у повсякденному житті?

4. Яким ви бачите люботинське царство та його мешканців?

5. Яким ви уявляєте собі дракона?

6. Яким був дракон у повісті-казці «Місце для дракона»?

7. За яких умов познайомився Пустельник з драконом, які у них склались відносини?

8. Що зробив князь з Грицьком?

Порівняльна характеристика (робота в зошиті): завершити складання характеристики

ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

Літературний диктант ІІ-ІІІ частини твору

1. З ким приїхали паничі на боротьбу з драконом? (з джурами).

2. Яка нагорода за перемогу над драконом чекає лицарів? (дочка князя)

3. Кого зустрів Лаврін з джурою дорогою до Люботина? (стару бабу)

4. Як називався меч Чорного лицаря? (Вілодан)

5. Хто вказав короткий шлях Лавріну? (баба)

6. Дракон пише… (вірші).

7. Скільки голів у Грицька? (одна)

8. З ким влаштував Пустельник зустріч князя? (з драконом)

9. Як називався дракон? (Грицько)

10. Що приніс із собою князь на зустріч з драконом? (вино)

11. Чим закінчилася зустріч князя з драконом? (князь поліз цілувати дракона)

12. Що сталося з Пустельником? (помер)

 ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

 Скласти власне закінчення твору Ю.Винничука «Місце для дракона»

24.04 2020

Тема.   Юрій Винничук «Місце для дракона».Проблематика твору: роздуми про добро і зло, вірність і зраду, доцільність самопожертви

Завдання

1.Літературний диктант

1. Де відбуваються події, описані в повісті-казці? 

2. Коли  відбуваються події? 

3. З ким із персонажів твору ми знайомимось найперше? 

4. Які сни бачив князь Люботинський лише в полудень? 

5. З якою проблемою зіткнувся князь? 

6.  На березі якої річки бачили дракона?  

7.  Як звати головного героя твору? 

8.  Скільки було років драконові? 

9.  Хто дав йому таке ім’я? 

10 Чому пустельник дивувався з дракона?

11. Про яку послугу попросив дракон Пустельника?

12. Який талант мав Грицько? 

13. Чи мав дракон товаришів? 

14. Чому князь подружився з драконом? 

15. Як Настасія називала дракона? 

16. Хто такий пан Лаврін? 

17. Як лицарі вирішили виманити дракона? 

18.  Хто вбив дракона?

2.Склади сенкан до таких героїв 

Дракон

Пустельник

Князь

3. Виконай в зошиті  словникову роботу, тобто знайди і запиши значення поданих слів.  

 Вірність - 

Зрада –

4. Створи асоціативний кущ до слова

Самопожертва 

5. Проблематика твору Ю.Винничука «Місце для дракона»

До кожної проблеми дібрати з тексту уривок для підтвердження думки . Тобто, записуєш проблеми, які в тебе перераховані, і напроти записуєш номер сторінки і номер рядка,  де цей текст починається:

- життя і смерть;                    

- любов і ненависть;              

- поет і суспільство;

- прекрасне і потворне          

- проблема вибору

6.Твір-роздум на тему "Добро чи зло перемогло в повісті - казці   Ю.Винничука «Місце для дракона"?

Домашнє завдання. Закінчити письмову роботу 

27.04.2020

Тема. Валентин Чемерис. „Вітька + Галя, або Повість про перше кохання”. Гумористична повість про життя й пригоди школярів: дружбу і перше кохання, вірність і перший поцілунок,дуель і перше побачення

    Пригадайте веселих, бешкетливих героїв Яву та Павлушу з повісті Всеволода Нестайка „Тореадори з Васюківки”. А тепер уявіть їх або схожих на них хлопчиків, що підросли. Звичайно, тепер їм не до риття метро під свинарником і не до бою з биком, а точніше, лагідною коровою Манькою. На порядку денному — перші почуття, закоханість, страждання. Із ними пов'язані, кумедні й не дуже пригоди Вітьки та Федька з твору Валентина Чемериса. Чи цікавою для вас є ця тема?

— Як ви ставитеся до гумору у творах письменників? Чи можна з гумором говорити про серйозні речі? Пригадайте гумористичні твори, вивчені в попередніх класах. Які у вас залишилися враження від них?

Вивчення нового матеріалу.

  „Життя вимірюється не кількістю прожитих років, а тим, що встиг зробити, який слід залишив на землі, скільки добра подарував людям”,— так вважає відомий український письменник-гуморист Валентин Чемерис. І це дуже чітко вказує на якості особистості письменника, життєві пріоритети. З його іскрометною гумористичною повістю „Вітька + Галя, або Повість про перше кохання” ми й розпочнемо знайомство на сьогоднішньому уроці.

 Повідомлення про письменника.

Народився майбутній письменник 8 липня 1936 року на щедрій на таланти полтавській землі, рідною для нього є й Дніпропетровщина. Валентин Лукич Чемерис — сучасний український письменник, митець різноманітних зацікавлень: його перу належать сатирично-гумористичні твори, твори сучасної та історичної тематики, твори для дітей, фантастика, детективи, публіцистика.

Перед цим було навчання в Літературному інституті імені О. М. Горького(м. Москва), праця на підприємствах Придніпров'я, у редакціях обласних газет, у дніпропетровському видавництві „Промінь”.

Був головою дніпропетровської організації Спілки письменників України, головним консультантом у адміністрації Президента України, працював у багатьох редакціях всеукраїнських газет, зокрема в „Літературній Україні”.

Вражають його відзнаки та нагороди: Лауреат республіканської премії в галузі сатири та гумору імені Остапа Вишні, літературної премії імені Ф. Маківчука, С. Олійника, гумористичної премії Одарки й Карася; за кращі оповідання присуджена премія імені Ю. Яновського; за романи з історії України „Фортеця на Бористені” та „Ордер на любов” автору присуджена Міжнародна премія Українського козацтва „Лицарське перо” (2008).

2009 року присуджена літературна премія імені Івана Мазепи за історичний роман про гетьмана Петра Дорошенка „Без права повернення”, літературно-мистецька премія ім. І. Нечуя-Левицького.

Творчий шлях В. Чемерис розпочав як письменник-гуморист, видав 18 збірок гуморесок, пародій, веселих повістей. Пише й „серйозну” прозу (автор 9 романів, багатьох повістей, оповідань), а також твори для дітей. Зібрав та впорядкував видання „Українські анекдоти”.

Робота з підручником (с.208).

Доповнення відомостей про особистість письменника.

Виразне читання І умовної частини твору В. Чемериса „Вітька + Галя, або Повість про перше кохання”.

(Розділи „Ех Вітько, Вітько!..”, „Творчі муки Федька Котигорошка”, „І куди тільки техніка дивиться!..”, „Серенада”.)

Виконання завдань.

— Що таке дуель? Коли і з якої причини до неї вдавалися?

— Яка роль секунданта в цій справі?

— Які універсальні ліки від усіх хвороб були в матері Вітьки?

— Що поєднувало Вітьку й Галю в ранньому дитинстві?

— Опишіть Галю за спогадами Вітьки.

— Яке основне захоплення було в Федька Котигорошка?

— Який спосіб освідчення дівчині запропонував Федько своєму товаришеві?

— Чим закінчилася історія із серенадою?

„Усне малювання”.

Змалюйте село, у якому живуть герої твору, побут селян, головних героїв.

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Уміти розповідати про письменника, переказувати, коментувати ключові епізоди ІІ умовної частини твору В. Чемериса „Вітька + Галя, або Повість про перше кохання”.



04.05.2020

Тема. Валентин Чемерис. „Вітька + Галя, або Повість про перше кохання. Аналіз ситуацій та проблем у творі, переказ найцікавіших епізодів

Перевірка домашнього завдання

1. Переказ, коментування ключових епізодів II умовної частини твору В. Чемериса „Вітька + Галя, або Повість про перше кохання”.

2. Дискусійні питання.

— Як ви думаєте, які почуття в Галі Козачок до Вітьки?

— Що підкреслює автор, обираючи героям прізвища Козачок, Горобець, Котигорошко?

  „Справжнє втілення українських рис — Валентин Чемерис”,— ці слова належать Петру Осадчуку. Короткий, але дуже влучний вислів, у якому прочитуються всі найкращі риси українського народу — його працелюбність, поетичне світобачення, патріотизм, невичерпний оптимізм. Як казав Остап Вишня: „Якось-то воно буде!” А ми продовжуємо насолоджуватися неперевершеним гумором автора твору „Вітька + Галя, або Повість про перше кохання”.

Виразне читання III умовної частини твору В. Чемериса „Вітька + Галя, або Повість про перше кохання”

(Частина друга. „Голуба куниця”. Розділи „Чаплівський цирульник”, „Трагедія Федька Котигорошка”, „Скільки буде двічі по два?”, „Казбек”, „І везе ж ото людям!”, „Ой співали цвіркуни, заливалися...”, „Коли з клітки вискакує лев”, „Дарунок”.)

Виконання завдань.

— Хто такий цирульник?

— Які засоби комічного вживає автор для опису „побутової революції” у селі Великі Чаплі?

— Як проходила й чим закінчилася стрижка Вітьки Горобця в діда Левонтія?

— Як Федько добував для друга гроші, щоб той повів дівчину в кіно?

— Як міліціонер Грицько Причепа загладив провину свого коня?

— Про що мріяв Вітька, очікуючи Галю на побачення? Як його мрія ледь не здійснилася й чим трохи зіпсувала побачення? (Історія з левом.)

— Чому Галя запитала Вітьку, скільки буде двічі по два?

— Для чого Вітька запалив при Галі цигарку й до чого це призвело?

— Що зіпсувало ефект від кінокартини, яку дивилися Вітька з Галею та їхні односельці? (Будильник у Вітьчиній кишені.), а потім перший поцілунок?

— Розкажіть по пригоду Федька з подарунком для Галі, сливами та комірником Сидором Гускою.

Завдання аналітичного характеру.

Назвіть прикмети часу, у якому живуть герої твору В. Чемериса. (Колгоспи, ціни, побут селян та ін.)

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Знати зміст, переказувати, коментувати ключові епізоди III умовної частини твору В. Чемериса „Вітька + Галя, або Повість про перше кохання”, уміти характеризувати героїв, виділяти засоби комічного та визначати їхню роль, висловлювати свої міркування про прочитане.

08.05.2020

Тема: Валентин Чемерис. «Вітька + Галя, або Повість про перше кохання». Дитячі проблеми в дорослому житті, передані засобами гумору

Епіграф: 

«Дитина виростає, стає дорослою. Але деякі дитячі проблеми не вдається залишити в минулому…»  (Фредерік Стендаль. Роман «Червоне і чорне»)

Запитання

Як‌ ви ставитеся до сміху?

 Який‌ буває сміх?

 Пригадайте‌, що таке гумор?

Які твори є гумористичними? Що‌ є об'єктом сміху в гумористичних творах?

У чому полягає відмінність між гумором і сатирою?

 

Хвилинка теорії літератури

Гумор — різновид комічного, відображення смішного в життєвих явищах і людських характерах у доброзичливому, жартівливому тоні. Об'єктом сміху в гумористичних творах є окремі недоліки, вади в суспільному житті, у характері й поведінці людей...

 «Доміно». Співвіднести фразеологізми та їх лексичні значення:

Пасти задніх	відставати, запізнюватися, бути позаду всіх, останнім, відставати або поступатися у чому-небудь
Не ликом шиті	про кого-небудь здібного, освіченого; такого, що уміє тримати себе де-небудь або розібратися в чомусь
Обіцяти золоті гори	давати неймовірні обіцянки (знаджувати ними)
Діло в шляпі	усе гаразд, як слід; все йде успішно
Ведмідь на вухо наступив	про тих, хто не має музичного слуху
Не святі горшки ліплять	при бажанні можна навчитися багато чого
Дідька лисого	вживається для позначення рішучого заперечення чогось; виражає незгоду з ким-небудь
Підбивав клинці	залицятися до кого-небудь
Чекати в моря погоди	даремно надіятися на кого-, що-небудь, чекати чогось, залишаючись пасивним
Наче вітром здуло	хтось або щось несподівано або безслідно зник чи зникло
Що з воза впало, те пропало	безповоротно зникло (пройшло, минуло)
Під лежачий камінь вода не тече	той, хто нічого не робить, нічого й не здобуде

Сприйняття та засвоєння навчального матеріалу

 «Асоціативний кущ». «Кохання»
Вірність, довіра, підтримка, почуття, нерозуміння, глибока прихильність, краса, мрія. 

Проблемне питання: 

Чому, на вашу думку, розповідаючи про перше почуття, автор повісті часто використовує комічні ситуації?

Установлення послідовності кроків Вітьки до його мети щодо Галі:

1) серенада, 2) вірш у газету, 3) приворотне зілля, 4) любовне послання, 5) побачення,6) дуель, 7) кіно, 8) поцілунок, 9) сватання.

Фізкультхвилинка

Закріплення вивченого матеріалу

 Гронування. 

Дитячі проблеми в дорослому житті, передані засобами гумору:

Кохання (Вітька-Галя). Зрада (Вітька-Петро). Вірність, дружба (Вітька-Федько)… 

 3. Проблемне питання:

Сучасні підлітки можуть скористатися мобільним зв’язком  або мережею Інтернет, щоб запросити дівчину на побачення чи освідчитись їй у коханні. Який спосіб розвитку стосунків вам здається кращим – живе спілкування чи цифрові технології? Чому?  Обгрунтуйте свою думку.

Висловіть свою думку, поясніть, чому ви так вважаєте, наведіть аргументи (обгрунтуйте), підсумуйте сказане. (Чи існує справжнє кохання сьогодні?)     

Пояснення епіграфа уроку

Домашнє завдання.

 За змістом твору створити

С.Р.: (ілюстрації улюбленого епізоду твору);  

Д.Р.: написати міні-твір про образи-символи в творі; 

В.Р.: зробити рекламу (презентацію, короткий відеоролик ) для популяризації повісті В.Чемериса «Вітька+Галя, або Повість про перше кохання».

15.05.2020

Тема.Характеристика головних образів твору: Вітька Горобця, Федька Котигорошка, Галі Козачок

 Вітька Горобець

·         Вітька‌ — високий, худий, з рідким білявим чубчиком — не міг і хвилини спокійно всидіти на місці. Запальний і рвучкий…

·         Він‌ вродився балакучий, як сорока, може годинами безугавно тріскотіти.

·         Перше‌ хвилювання потроху зникає. До хлопця знову повертається здатність мислити, говорити.

·         Вітька‌ все кружляє й кружляє між вербами. На ньому нові (сині в смужечку) штани й жовті рипучі черевики. Рукава білої сорочки по-парубочому закачані по лікті. На голові — бокс (таки домучив клятий Левонтій!), білявий чубчик непокірно стовбурчиться.

·         Хлопцеві так хочеться утнути щось героїчне, щось таке лицарське. Безперечно, на очах у дівчини. Щоб побачила, який він сміливий та відважний.

·         ‌— Ой, який же ти замурзаний! — сплеснула руками. — І вуха у сажі, герою ти мій сміливий, орлику відважний! Ти, мов той лев, накинувся на вогонь.

Федько Котигорошко

·         Маленький товстий і флегматичний Федько мусив бігати за ним підтюпцем. Цей дванадцятилітній опецьок (якого за смаглявість по-вуличному називали Жучком), здавалося, не ходив, а котився на своїх коротеньких ногах. По-третє, старша Федькова сестра працювала бібліотекаркою в сільському клубі, і Федько змалку мав доступ до тих книжок, яких дітям суворі педагоги не рекомендували давати. Федько вибирав книги на свій смак і ковтав їх десятками. Міг терпляче лежати на одному боці цілий день і ще терплячіше читати семисотсторінковий роман, від обсягу якого у Вітьки йшов мороз по спині. І хоч часто Федько не розумів прочитаного, але це не відбивало в нього охоти до читання. Особливо багато читав Котигорошко про кохання і вважав себе в цім ділі знавцем-теоретиком.

·         Федько знову був Федьком: флегматичним, спокійним, добродушним і вайлуватим.

·         Що‌ в мене на думці, те в тебе на язиці. Чистісінький тобі Вольф Мессінг!

·         Що він язикатий — знала, але щоб так складно небилиці плести… А щоки горять… Ах, які капосні щоки, так і горять, горять… Ну й утнув же Федько!

Галя Козачок

·         Раптом‌ Вітька оторопіло застиг на місці: з бічної вулички, широко усміхаючись, прямо на них ішла Галя Козачок. Ні, вона не йшла, а наче аж пливла, ледь торкаючись землі стрункими ногами в білих черевичках та гордо несучи маленьку голівку з товстою косою.

·         Яка‌ ж вона гарна!.. Куди він раніше дивився, куди?.. О сліпець!.. О великий сліпець!.. І добре, що хоч вчасно прозрів!

·         Ніби сонце вкотилося до сарая. На порозі з'явилася Галя Козачок.

·         Вона‌ підходила до нього, струнка й висока, в білому-білому платті, зашаріла від швидкої ходи, а очі сяяли ніяково й радо.

·         Щоправда, Галя — дівчина не з лякливих. Сам Причепа колись потиснув їй руку і подякував за відвагу. Він тоді їхав велосипедом мимо колгоспної ферми, звідти вискочив бугай Кордебалет.

Петро Білий

·         Городом йшла Галя, його Галя із сином чаплівського фінагента Петром Білим! Вона весело сміялася до нього, і Петро теж сміявся. Отой завжди прилизаний, напахчений одеколоном мамин синок, Петро Білий. Отой Петро Білий, ябеда і боягуз, хвастун і брехун, якого Вітька терпіти не міг.

·         Боягуз він нікчемний, а не Петро! Хвастун заячий! Та зроду-віку не повірю, щоб Галя його покохала!

Робота з таблицями

1Заповнити таблицю, указавши анкетні дані Вітька.

Зовнішні риси, вік
Внутрішні риси
Таланти
Мрії та прагнення

2.Заповнити таблицю, указавши анкетні дані Галі.

Зовнішні риси, вік
Внутрішні риси
Таланти
Мрії та прагнення

3.Заповнити таблицю, указавши анкетні дані Федька.

Зовнішні риси, вік
Внутрішні риси
Таланти
Мрії та прагнення

Домашнє завдання

Написати характеристику одного з головних героїв; підготуватися до  контрольної роботи.

18.05.2020

 Контрольна робота №6. З української прози ( В. Дрозд, Ю. Винничук). Український гумор( В. Чемерис)

1. Хто у творі «Вітька + Галя, або Повість про перше кохання» мав прізвисько Жучок? (0,5б)

А Федько Котигорошко;      Б Петро Білий;     В Вітька Горобець; Г Галька Козачок.

2. Хто вбив дракона у творі Ю. Винничука «Місце для дракона»?

А Князь. Б пан Лаврін.    В. джура Лавріна.          Г Пустельник;

3. Люботинському князеві з повісті-казки Ю. Винничука потрібен був дракон, щоб

А знайти собі зятя.                 Б прославитися в битві з ним.

В настрахати ворогів.            Г залучити туристів.

4. Дракон Грицько з повісті-казки Ю. Винничука нагадував князівні при першій зустрічі

А квіточку.  Б сонечко     В бджілку    Г метелика

5. Чого не робив Федько з повісті В. Чемериса «Вітька + Галя, або Повість про перше кохання» для закоханого Вітьки?

А складав серенаду                    Б давав списувати домашні завдання

В написав вірша до газети           Г добував гроші для кіно

6. Дракон із повісті-казки Ю. Винничука, який з’явився біля Люботина, не влаштовував князя, тому що був

А одноголовим і маленьким.                   Б надто страшним і сильним

В добрим, освіченим                                 Г іншої віри

7. Учителем дракона Грицька із повісті-казки Ю. Винничука був

А сам князь  Б пустельник    В князівна Настасія   Г таємний радник князя Антось

8. Через дуель Вітьку з повісті В. Чемериса

А заарештували         Б вигнали зі    школи   В покарали батьки     Г образила дівчина

9. Вітька з повісті В. Чемериса назвав Галю «зміюкою лукавою», бо вона

А розповіла усім дівчатам, що він у неї закохався.

Б запросила на побачення ще й Петра.       В відверто посміялася з хлопця

Г підкупила його секунданта Федька халвою.

10. Маленький, товстий, флегматичний, смаглявий. Так описує В. Чемерис у повісті «Вітька + Галя, або Повість про перше кохання»

А Вітьку           Б Левонтія          В Федька     Г Петра

Дайте відповіді на питання

11. Через що коні недолюблювали Шептала (В. Дрозд, «Білий кінь Шептало»)? (1 б)

12. Чому пан Лаврін не зміг убити дракона? (Ю. Винничук «Місце для дракона»). (0,5б)

13. Запишіть, які проблеми порушено у творі Ю. Винничука «Місце для дракона». (1,5б)
Проблеми людини в суспільстві, свободи й неволі, особистості й натовпу розглядаються у творі… (1 б)

14. Напишіть твір-мініатюру на одну з тем: (3 б)

А.  «Доцільність самопожертві (за твором Ю. Винничука «Місце для дракона»).

Б. «Актуальність твору Ю. Винничука “Місце для дракона” для сьогодення».

В. Як я розумію образ білого коня Шептала? (за оповіданням «Білий кінь Шептало»)?