Урок за 12 березня 2020 року
Українська мова.
Тема. Змінювання дієслів за числами.
Сьогодні ми повторимо і поглибимо свої знання про граматичні ознаки дієслова; закріпимо
вміння визначати число дієслова у реченнях, тексті; навчимося використовувати
дієслова у навчальних вправах.
1. Прочитайте, подумайте, за яких обставин можна
так сказати. Поясніть будь-кому з близьких вам людей значення дієслів.
1) Проміняв шило на мотовило. 2) Ухопив місяця
зубами. 3) Тікав від диму, потрапив у вогонь. 4) Написав, як курка лапою. 5) Як
коня вкрали, він стайню замкнув. 6) Доки воза не перекинув, дороги не
полагодив.
2. Змініть словосполучення таким чином, щоб вони
означали множину. Виконайте завдання в зошит за зразком.
Гай шумить – гаї шумлять.
Струмок тече –
Школяр читає –
Дівчинка працює –
Вчитель пояснює –
Бібліотекар розповідає –
Артист співає –
Робимо висновок. Дієслова змінюються за
числами. Вони вживаються в однині та множині. В однині дієслово вживається
тоді, коли воно означає дію одного предмета: троянда (що зробила?) розквітла. У
множині дієслово вживається тоді, коли воно означає дію двох і більше
предметів: троянди (що зробили?) розквітли.
3. Робота з підручником. Вправа 286.
1)Прочитайте текст. Доберіть до нього заголовок.
2) Прочитайте пояснення виділеного слова – марево.
3) Випишіть у зошит з кожного речення головні
члени за зразком в підручнику.
4) Визнач число дієслів, ужитих у тексті,
користуючись правилом на с. 146.
Вправи 287, 288 виконати письмово.
Домашнє
завдання впр. 289.
Урок за 17 березня 2020 року
Українська мова.
Тема. Дієслова
теперішнього часу. Змінювання дієслів теперішнього часу за особами і числами.
(Вправи 290—294).
Сьогодні ви закріпите вміння розпізнавати в усному і писемному мовленні
дієслова теперішнього часу; ознайомитеся зі змінюванням дієслів за особами і
числами; виробите вміння розрізняти особу і число дієслова.
Хід уроку
I. Організація класу.
II. Перевірка домашнього завдання.
Вправа 289.
Перевірте складені розповіді на тему
«Улюблений вид спорту», виправте, якщо є, помилки.
III. Актуалізація опорних знань учнів.
1. Мозковий штурм.
Розкажіть все, що ви
знаєте про дієслово.
2. Від наданих слів в неозначеній формі утворити усі
часові форми.Запиши.
Бажати
—_________________________________
Чути
—___________________________________
3. Змінити подані дієслова за особами . Запиши.
Я бажаю.
ти____________
він___________
ми______________
вони_____________
IV. Повідомлення теми і завдань уроку.
— Сьогодні ви працюватимете з дієсловами теперішнього часу. Спостерігатимете, як змінюються дієслова теперішнього часу і як можна визначити особу і
число дієслова.
V. Сприймання та усвідомлення нового матеріалу.
1. Каліграфічна хвилинка.
пере ере епл плив переплив
переплив
Хто переплив море, той
знає про горе.
— Підкресліть дієслова, вжиті у прислів'ї.
— Визначте, в якому часі
ужито ці дієслова.
— Яке із них підходить до
теми сьогоднішнього уроку? Чому?
— Як ви розумієте це
прислів’я?
2. Робота з таблицею змінювання дієслів теперішнього часу
(або за таблицею вправи 290).
а) Розгляньте таблицю «Змінювання
дієслів теперішнього часу в однині і множині».
б) Спостереження за зміною закінчень дієслів
теперішнього часу під час змінювання за особами і числами.
Висновок. Особу і число можна визначати за допомогою займенника,
питання та закінчення дієслова.
— Наведіть власні приклади дієслів теперішнього часу.
— Змініть їх за особами і числами, можна скористатись
таблицею на с. 147.
3. Рубрика «Слово про слово». Запам’ятайте.
Крої́ти — вирізувати за міркою частини одягу, взуття.
4. Тренувальна вправа (вправа 291) (прокоментувати і записати).
— Дієслова поставте в усіх особах формах теперішнього часу.
Запишіть та позначте закінчення.
Наприклад: я - мрію ми - ?
ти- мрієш ви -?
він, вона, воно –
мріє вони -?
— Складіть і запишіть словосполучення з усіма особовими
формами однини і множини одного з дієслів (за вибором).
Наприклад:
крою плаття
|
кроїмо плаття
|
кроїш плаття
|
кроїте плаття
|
кроїть плаття
|
кроять плаття
|
5. Вибіркове списування з
граматичним завданням (вправа 292).
а) Читання вірша,
з’ясування значень невідомих слів.
б) Виписування
дієслів-синонімів.
в) Визначення особи і
числа виписаних дієслів.
г) Відшукування дієслів у
переносному значенні.
Дзвенить (струмок),
гомонить (ліщина),
говорить (Україна),
веде розмову (стен),
лине (Дніпро).
ґ)Зробіть звуко-буквений аналіз дієслова дзвенить .
Фізкультхвилинка.
6. Вибірковий диктант.
— Випишіть дієслова
теперішнього часу.
Ось місяць січень
кличе мороза,
морозить лиця, щипає носа.
А місяць лютий вітрами
дує,
на водах з льоду мости
будує.
Березень-місяць льоди
полонить —
весняну пісню річка
задзвонить.
М. Підгірянка
— Поставте питання до
дієслів теперішнього часу, виписаних з вірша. (Що робить ?)
— У якому числі вжито ці
дієслова? (В однині.)
— Якої особи стосується
дія? (3-їособи, тому що слово січень можна замінити займенником він.)
— То як можна визначити
особу і число дієслова?
Висновок. Особу і число
дієслова можна визначити за допомогою займенника та запитання.
7. Вивчення правила (с.
148), яке підсилює висновок.
VI. Осмислення, узагальнення та систематизація знань.
1. Вправи для самостійної
роботи (робочий зошит).
2. Творча вправа (вправа
293).
Перша частина вправи
виконується колективно разом з батьками, а друга —
самостійно.
а) Читання вірша, заміна
неозначеної форми, що в дужках, дієсловами теперішнього часу.
б) Виписування дієслів
парами за зразком.
в) Пояснення вживання
розділових знаків у першому вірші. (Коми при однорідних присудках.)
VII. Підсумок уроку.
— Які граматичні
характеристики дієслова ви вже знаєте? (Неозначена форма дієслова, час, число,
значення незавершеної або завершеної дії.)
— Дієслова якого часу ми
вивчали на сьогоднішньому уроці? (Теперішнього часу.)
— Як змінюються дієслова
теперішнього часу? (За особами і числами.)
— Як визначити особу і
число дієслів теперішнього часу? (За допомогою займенника, питання та
закінчення дієслова.)
VIII. Повідомлення домашнього завдання з
попереднім інструктажем.
С. 148 — правило, с. 149 —
вправа 294 (можна дати назву письмової розповіді — «Про що розповіла
музика» (до завдання 2).
Урок за 18 березня 2020 року
Українська мова.
Тема. Дієслова майбутнього часу. Змінювання дієслів
майбутнього часу за особами і числами. (Вправи 295—298).
1. Вправа «Нагадай мені». Повторення вивченого матеріалу.
— Як змінюються дієслова теперішнього часу? (За
особами і числами.)
— За допомогою чого визначаємо особу і число
дієслова? (За допомогою займенника, питання та закінчення дієслова.)
2. Тренувальний диктант. Напишіть з батьками диктант або
спишіть його.
Ніби в білих чистих сорочках, виглядають хати з
густих садів на горі. Тополі гнуться, розмовляючи з вітром. Ніби вся земля з
гаями, садами, запашними луками живе, радіє і всміхається до сонця — і чомусь
радіє і всміхається Тарас.
—
Підкресліть дієслова. Визначте час.
— У дієсловах теперішнього часу визначте особу і
число.
Самооцінювання. Спочатку перевір, а потім вистав
собі оцінку від 1 до…3балів.
3.
Сьогодні ви дізнаєтеся про дієслова майбутнього часу.
Вибіркове списування із завданням (вправа 295).
— Спробуйте визначити
особу та число записаних дієслів.
Висновок.
Дієслова майбутнього часу змінюються за особами і числами.
Самооцінювання.
Спочатку перевір, а потім вистав собі оцінку від 1 до…2б.
4.
Розгляньте таблицю «Змінювання дієслів
майбутнього часу».
За табличкою вправи 296.
- Прочитайте і вивчіть
правила про
змінювання дієслів майбутнього часу
(с.
151).
5. Порівняльний аналіз
особових закінчень дієслів теперішнього і майбутнього часу (за матеріалами
вправи 297).
Виконай
завдання за зразком.
Висновок. Дієслова майбутнього часу,
які відповідають на питання що зробить? що зроблю? що зробимо? і iн.,
мають такі самі особові закінчення, як і дієслова теперішнього часу (с. 151).
Самооцінювання. Спочатку перевір, а потім вистав
собі оцінку від 1 до…3б.
6. Домашнє
завдання.
С.
151, 152 — правила, с. 152 —вправа 298.
Самооцінювання. Спочатку перевір, а потім вистав
собі оцінку від 1 до 4балів.
Бажаю успіхів!
Урок за 19 березня 2020 року
Українська мова.
Тема. Спостереження за написанням закінчень дієслів 1-ої
особи теперішнього і майбутнього часу. (Вправи 299—301).
Давайте повторимо, яку тему ми вивчаємо?
-Що таке дієслово?
-За чим змінюються дієслова?
-Як змінюються дієслова
теперішнього часу?
- Як змінюються дієслова
майбутнього часу? (якщо забули – повторіть з підручника).
1.
Вибірковий диктант
Сміються,
плачуть солов’ї
І
б’ють піснями в груди,
цілуй,
цілуй, цілуй її,
знов
молодість не буде.
—
Випишіть дієслова (ті, що повторюються,
записати один раз).
Підкресліть дієслова-антоніми.
2. Вправа-дослідження (вправа 299).
Розгляньте таблицю.
Поспостерігайте за
закінченнями дієслів у першій особі. Порівняйте їх у теперішньому і
майбутньому часі, в однині та множині.
Висновок
підтвердіть правилом на с. 153.
3. Вивчення правила (с. 153).
Зверніть увагу на пораду авторів після правила.
4. Робота з прислів'ями.
•
Кого почитають, того й величають.
•
Як сіно косять, то дощів не просять.
•
Одні кажуть, що знають, а інші знають, що кажуть.
•
Золото добувають із землі, а знання з книг.
• Ноги
носять, руки годують.
Зверніть увагу на закінчення дієслів у прислів'ях. За
закінченнями дієслів випишіть в 1 рядок — дієсліва, які в 1-й особі множини мають закінчення -емо (-ємо), а в 2 рядок— дієслова,
які в 1-й особі множини мають закінчення -имо (-їмо).
5. Виконання вправи 300.
а)
Читання вірша, з’ясування значень невідомих слів, рубрика «Слово про слово», с.
153.
б) Змініть особу виділених дієслів з 2-ої особи однини на
1-шу особу множини за
зразком. Запиши їх.
в) Позначте закінчення дієслів, поясніть їх правопис.
6. Домашнє завдання.
С.
153 — правило, с. 154 — вправа 301.
Урок за 24 березня 2020 року
Українська мова.
Тема. Спостереження за написанням
закінчень дієслів 2-ої особи теперішнього і майбутнього часу. (Вправи
302—305).
1. Актуалізація опорних знань .
Записати в дві окремі колонки по 5 дієслова у початковій формі
(неозначеній формі дієслова) такі, що в теперішньому часі у 3-ій особі множини
мають закінчення -уть, -ють (перша колонка), -ать, -ять (друга колонка).
2.
Списування з граматичним завданням.
Прочитайте і перепишіть. Замість крапок поставте потрібні
букви.
Ми
з Оверком друж...мо,
жив...мо
— не туж...мо:
разом
ход...мо до школи,
поруч
в класі сид...мо,
разом
з школи ід...мо
і
не свар...мось ніколи.
Ми
з ним діл...мось усім,
бо
на те ж ми й друзі з ним!
—
Назвіть особу і число ужитих у вірші дієслів.
—
Усно змініть дієслова з 1-ої особи множини на 2-гу особу множини в теперішньому
часі.
3. Сьогодні ми будемо вивчати правопис закінчень
дієслів
2-ої особи
теперішнього і майбутнього часу.
1. Вправа 302.
а)
Ознайомлення з таблицею особових закінчень дієслів 2-ої особи одними і множини
теперішнього і майбутнього часу.
б)
Висновок.
—
Особу дієслова визначаємо за закінченням, питанням та займенником, з яким
дієслово зв’язане за змістом.
2. Вивчення правила про
правопис закінчень дієслів 2-ої особи (с. 154, 155).
3. Вправа-загадка (вправа 303).
—
Прочитайте і відгадайте загадку.
—
Випишіть дієслова, позначте у них закінчення.
—
Доберіть спільнокореневі дієслова до слова-відгадки, запишіть їх і розберіть за
будовою.
Тінь
— 
4. Вибіркове списування із
творчим завданням (за вправою 304).
5. Робота з прислів’ями (самостійна робота).
•
Без праці меду не скуштуєш.
•
У сусіда ума не позичиш.
• Часок у
добрі побудеш — все горе забудеш.
Спишіть прислів’я. Підкресліть дієслова, визначте їх
особу, число і час. Виділіть закінчення дієслів. Звірте правопис закінчень із
правилом (с. 154, 155).
6. Домашнє завдання.
С.
154, 155 — правила, с. 156 — вправа 305.
Урок за 25 березня 2020 року
Українська мова.
Тема. Правопис закінчень дієслів 3-ої особи
теперішнього і майбутнього часу. (Вправи 306—309).
1. Повторення
вивченого матеріалу.
— З чого складається наше
мовлення? (З речень.)
— Які бувають речення за
метою висловлювання? (Розповідні, питальні, спонукальні.)
— З чого складається
речення? (Зі слів.)
— На скільки частин мови
поділено всі слова української мови? (10.)
— Яка частина мови
відповідає на питання що робить? що робив?
що зробить ? (Дієслово.)
— Назвіть будь-яке
дієслово у 2-ій особі однини теперішнього часу.
— Міркуйте так: стрибаєш —
закінчення -єш, ставлю питання що ти робиш?. Дієслово відповідає на питання,
зв’язане із займенником другої особи однини (ти), отже, дієслово вжито у 2-ій
особі однини в теперішньому часі, бо означає дію, що відбувається тепер.
2. Робота з прислів’ями. Спишіть прислів’я, вставивши погрібну букву на місці
крапок.
• Дерево зруба...ш — назад
не постав...ш.
• В ліс не поїд...ш, то й
на печі змерзн...ш.
• Не дожен...ш і конем, шо
запізн..ш одним днем.
• Не пережу...ш — не
проковтн...ш.
— Підкресліть дієслова,
визначте їх особу, число, час, виділіть закінчення.
— Що
треба знати про написання закінчень у дієсловах 3-ої особи? Назвіть займенники
3-ої особи однини і множини. (Він, вона, вони.)
3. Ознайомлення з особовими закінченнями
дієслів 3-ої особи теперішнього і майбутнього часу (за вправою 306).
4. Вивчення правила-висновку про особові закінчення дієслів теперішнього і
майбутнього часу у 3-ій особі однини і множини (с. 156, 157).
5.Твір-мрія (за вправою 307).
— Діти, сьогодні у вас
фантастичне завдання. Напишіть короткий твір про те, чого ви прагнете в житті,
як ви бачите майбутнє і яким уявляєте життя школи. Це може бути твір-фантазія,
твір-мрія, твір-вигадка, твір-програма майбутнього директора
школи чи твір-завдання майбутнього. Дайте назву своєму твору.
— Виконайте 3завдання.
6.Робота з прислів'ям.
Раніше встанеш — більше
зробиш.
— Поясніть зміст
прислів’я.
— Відшукайте у прислів’ї
дієслова, поставте в них наголоси. Підкресліть у цих дієсловах ненаголошені е,
и. Визначте, які закінчення мають дієслова у 3-ій особі множини в теперішньому
часі, поставивши виділені дієслова у цій формі.
7. Проблемна ситуація (за вправою 308).
а) Читання слів.
— Які букви пропущено в
словах? (Е, и.)
— У яких дієсловах легко
вставити пропущені букви? (У словах, де пропущені букви позначають наголошені
звуки.)
— В інших словах пропущена
буква позначає ненаголошений звук, тому це викликає труднощі при написанні.
б) Розв’язання проблемної
ситуації через ознайомлення з правилом і таблицею (с. 158).
в) Письмове виконання
вправи, завдання 4.
8. Вибірковий диктант (з логічним навантаженням).
— Випишіть дієслова із
тексту-загадки.
Сниться принцесі сон,
начебто йде вона прекрасним підземним королівством.
Горять свічки, лунає
музика, навколо квіти, фонтани... І раптом із найдальшої кімнати вистрибує
дракон. От-от може трапитись непоправне. Що треба зробити принцесі?
— То що ж треба зробити
принцесі, щоб не потрапити в лапи дракона? (Прокинутись.)
— Позначте над кожним
дієсловом, яке у нього закінчення у 3-ій особі множини теперішнього часу.
9. Самостійна робота.
— Спишіть прислів’я,
вставляючи пропущені букви в дієсловах. Скористайтеся таблицею на с. 158.
• Якщо зранку попрацю...ш
— потім не пожалку...ш.
• Не побіга...ш — не
пообіда...ш.
• Через вікно весь світ не
побач...ш.
• Одним пальцем голки не
вдерж...ш.
10. Домашнє завдання.
С. 156, 157 — правила, с.
158 — таблиця-помічниця, вправа 309.
— Сьогодні ми починаємо вивчати нову самостійну частину мови — прислівник.
Урок за 26 березня 2020 року
Українська мова.
Тема. Дієслова минулого часу.
Змінювання дієслів минулого часу за родами (в однині) і числами. (Вправи
310-314).
1. Повторення таблички (с.
158)
написання ненаголошених особових закінчень дієслів теперішнього і майбутнього
часу.
2. Робота з прислів’ями.
•
3 ким повед...шся, від того й набер...шся.
•
3 добрим пожива...ш — добро перейма...ш, а з лихим зійд...шся — того й
набер...шся.
•
Слово до слова — злож...ться мова.
— Спишіть прислів’я, вставляючи пропущені букви.
3. Вибірковий
диктант.
Прочитайте вірш Платона Воронька
«Облітав журавель» і випишіть тільки дієслова.
Облітав
журавель
сто
морів, сто земель,
облітав,
обходив,
крила,
ноги натрудив.
Ми
спитали журавля:
—
Де найкращая земля?
Журавель
відповідає:
—
Краще рідної — немає!
—
Визначте, у якому часі ужиті виписані дієслова. Надпишіть
над кожним дієсловом час.
—
Отже, сьогодні ми ознайомимось, як змінюються дієслова минулого часу.
4. Опрацювання таблиці «Змінювання дієслів минулого часу» (за вправою 310).
Висновок.
Дієслова минулого часу змінюються за числами, а в однині ще й за родами.
Дієслова минулого часу можуть виражати завершену і незавершену дію.
5. Вибіркове списування (вправа 311).
а)
Читання тексту, з'ясування незрозумілих слів. Рубрика «Слово про слово».
б)
Добір заголовка до тексту.
в) Вибіркове списування.
—
Випишіть виділені речення. Підкресліть дієслова-присудки (завдання 2).
—
За допомогою питань і особового займенника визначте рід дієслів-присудків. Надпишіть над кожним дієловом рід.
6. Вправа на визначення роду дієслів минулого часу. Вправа 312.
7. Опрацювання правила-висновку про визначення роду дієслів минулого часу (с. 159).
8. Самостійне творче списування (за вправою 313).
9. Тренувальний диктант.
Я
довго блукав у лісі. Наді мною шуміли столітні дерева. Пожовкле од крижаного
подиху осені листя надало додолу і вкривало землю золотистим килимом... Воно
шелестіло під ногами і щось журливо співало. А до цієї мелодії приєднувалась ще
друга. До мене донісся хвилею якийсь звук. Тихо прокотився понад похмурими
вітами і замовк у темній долині.
—
Підкресліть дієслова минулого часу. Визначте їх число і рід. Напишіть це.
—
Серед дієслів минулого часу окремо випишіть ті. шо виражають завершену
дію.
10. Творча вправа .
—
Від дієслів минулого часу, що означають незавершену дію, утворіть дієслова
минулого часу, що означають завершену дію.
Користуйтесь правилом на с. 159.
Грів
— Світило
— Летіла —
Рекли
— Співала
— Гойдало —
Сміялись
—
—
За допомогою чого ви утворили дієслова, що означають завершену дію? (За
допомогою префіксів.)
11. Домашнє завдання .
С.
159 — правила, с. 160 — вправа 314.
Урок української
мови за 7 квітня
Тема. Дієслова на -ся, -сь (літературна вимова і правопис). (Вправи
315-318).
— Яку частину мови
називаємо дієсловом?
— На які питання
відповідають дієслова теперішнього, минулого і майбутнього часу?
— Що цікавого ви знаєте
про рід дієслів? (Рід дієслова можна визначити лише тоді, коли воно стоїть у
формі однини у минулому часі.)
1. Вибірковий диктант-загадка
Виписати із загадок дієслова минулого
часу. Скорочено позначте рід над виписаними дієсловами (пам’ятайте, у дієсловах минулого
часу, вжитих у
множині неможливо визначити рід; рід можна визначити тільки в однині; повторіть
з підр. с. 158-159).
• Текло, текло й лягло під
скло. (Річка)
• Лежало, поки лежалося,
а як припекло, то й сліду
не зосталось. (Сніг)
• Чекали мене
і поля, і сади,
і діти просили: — Іди!
Пішов я. Поля пораділи,
і листям сади зашуміли.
І люди зробились веселі,
лише поховались в оселі.
Неначе у піжмурки граються
—
покличуть мене — і
ховаються. (Дощ)
• Ой котилось
коло,
коло-покотьоло,
всіх ласкаво гріло,
цілий день світило,
а під вечір коло,
коло-покотьоло,
дуже натомилось —
спати в гай скотилося.
(Сонце)
• Балерина
закружляла на підлозі край стола, притомилася, упала і в коробку спать лягла.
(Дзига)
— У яких дієсловах
минулого часу неможливо визначити рід? (У дієсловах, вжитих у множині.)
— Які відгадки називають
явища природи? (Сніг, дощ.)
— Які ще явища природи ви
знаєте?
— Що означають дієслова на
-ся (-сь)?
— Про це ми дізнаємось з
наступної вправи.
2. Виконання вправи (вправа 315).
Висновок. Дієслова на -ся (-сь) називають дію,
спрямовану на самого виконавця (на себе), а без -ся (-сь) називають дію,
спрямовану на іншу особу.
Фізкультхвилинка.
— Виконайте вправи і
впізнайте у віршику слова на -сь. -ся.
Раз-два!
Потягнулись
і прогнулись,
розігнулись.
Ваші м’язи всі проснуться,
ваші губи посміхнуться.
3. Вибіркове списування із завданням
(вправа 316).
— Випишіть з тексту
дієслова на -ся.
— Визначте їхні час і
число, напишіть
за
зразком.
Наприклад: Поклонялися — мин. час, множ.
4. Списування
(за вправою 317).
5. Вивчення правила правопису і
вимови -шся, -ться (с. 161- 162), опрацювання таблички «Правильно вимовляй і пиши».
6. Хвилинка спілкування (с. 162).
7. Вправи для самостійної роботи (робочий зошит). Конкурс
редакторів.
Спишіть текст, замінюючи дієслово
засвітиться, де це варто, близькими за значенням дієсловами в минулому часі.
На море та землю спустився тихий вечір. Засвітилися вікна будинків
приморського міста. На маленькому острівку засвітився ліхтар маяка. Високо в
небі засвітилися зорі, а між ними засвітилися зелені й червоні вогники літака.
На всіх пароплавах, що стояли в порту,
засвітилося електричне світло.
Слова для заміни: заблищати, засяяти, спалахнути, загорітися, заблищати, заіскритися.
8. Домашнє завдання.
С. 161 — правило, с. 162 —
табличка, вправа 318.
Урок української
мови за 8 квітня.
Тема. Контрольна робота.
Списування.
-
Сьогодні, діти, ви напишете контрольну роботу зі
списування. Коли напишете текст,
перевірте його. Будьте уважні!
Напишіть у зошити:
8 квітня
Контрольна робота
Списування
Бережіть природу лісів
У лісі
живе багато різних тварин. Зяблики, іволги, мухоловки, зозулі й солов’ї
наповнюють ліс своїм чудовим співом. Усі ці птахи поїдають безліч комах, які
живуть на деревах.
Розправивши
пухнасті хвости, перестрибують з гілки на гілку потішні білки. Сполоханий заєць
кидається навтіки. Ось майнула в кущах руда лисиця. У траві зрідка прошелестить
їжак, проповзе вуж чи гадюка.
Рудих
мурашок називають санітарами лісу. Їх потрібно оберігати.
Українська мова 9
квітня
Тема. Аналіз контрольної
роботи. Узагальнення знань і вмінь з теми «Дієслово». (Вправи 319—322).
1. Аналіз контрольної роботи .
2. Актуалізація опорних знань учнів.
—
Яку частину мови ви вивчаєте? (Дієслово.)
—
Як називається початкова форма дієслова? (Неозначена форма дієслова.)
—
На які питання відповідає неозначена форма дієслова?
—
Які часові форми дієслова ви знаєте? (Минулий, теперішній і майбутній час.)
—
Як змінюються дієслова минулого часу? теперішнього? майбутнього?
—
Коли можна визначити рід дієслова? (Якщо воно в однині минулого часу.)
—
Яким членом речення найчастіше є дієслово? (Присудком.)
Списування
з граматичним завданням.
1.
Встав пропущені букви, підкресли їх олівцем.
2. Над дієсловами минулого часу скорочено познач рід.
Недавно
ще гула метел...ця,
іще
л...жав в н...зинах сніг,
а
вже барвінку листя стел...ться
з...леним
кил...мом до ні(г,х).
Воно
під снігом і під кригою
всю
зиму зел...нь берегло
і
перше стрінуло з відлигою
в...сняне
сонце і т...пло.
3. Осмислення, узагальнення та систематизація знань.
1.
Робота з прислів’ями (за вправою 319).
2. Повторення про дієслово як
частину мови (за вправою 320).
- Виписування дієслів з
вірша. Позначення закінчень.
- Розбір одного з дієслів вірша теперішнього
часу (на вибір) як частини мови за поданою схемою і
зразком на ст.164.
4. Робота над реченнями
(вправа 321).
5. Домашнє завдання. Вправа 322,
запитання і завдання для повторення (усно).
Українська мова
за 14 квітня
Тема. Поняття про прислівник як частину мови. Незмінність — основна
ознака прислівників. (Вправи 323—325).
I. Актуалізація опорних знань учнів.
— З чого складається наше
мовлення? (З речень.)
— З чого складаються
речення? (Зі слів.)
— На скільки частин мови
поділено всі слова української мови? (На 10 частин мови.)
II. Повідомлення теми і завдань уроку.
— Пригадайте вивчені частини мови. На які питання вони
відповідають?
-
Прочитайте ці слова і поставте до них
запитання. (Щодня, щоденно, щогодини, восени, попереду, щотижня, всередині,
посередині, влітку, улітку, взимку, узимку, спочатку.)
— Чи схожі ці запитання до
запитання іменника, прикметника чи дієслова? (Ні.)
— Спробуйте одне із цих
слів змінити. (Не змінюється.)
Висновок. Слова, які не змінюються ні за відмінками,
ні за особами, ні за числами, — це окрема незмінна частина мови.
— Сьогодні ми починаємо вивчати нову самостійну частину мови — прислівник.
ІІІ. Сприймання
і усвідомлення учнями новою матеріалу.
1.
Ознайомлення і правилом (с. 165).
Вправа 323 (виконується
усно).
— Яке закінчення
прислівника мелодійно!
— Пригадайте правило про
закінчення прислівників і відразу знайдете відповідь на попереднє запитання.
(Прислівники не мають закінчень — це незмінна частина мови.)
2. Ознайомлення з додатковим теоретичним матеріалом (с. 165).
Вправа 324.
а) Відгадування загадки.
б) Робота з орфографічним
словником (відшукування відгадок).
— Які орфограми є у словах
трамвай, тролейбус!
в) Відшукування прислівників у
загадці і записування їх за абеткою.
— На які питання
відповідають записані прислівники?
ІV. Осмислення, узагальнення та систематизація знань.
1. Тренувальний
диктант (запишіть текст під диктовку або спишіть )
— Залишіть один рядок для
заголовка.
Біжить лісовий струмочок
усе вперед і вперед. Жебонить веселу пісеньку. Не замовкає він ні на
хвилиночку. Не відпочиває ні вдень, ні вночі. Радісно співає срібноголосий,
поспішає на допомогу всьому живому. Мелодійно розливається навкруги його
дзюрчання.
— Підберіть і запишіть заголовок
до тексту.
— Підкресліть у тексті
прислівники.
— Про яку пору року
розповідається в тексті?
— Який це текст? (Опис.)
2. Творча
вправа.
— Від поданих дієслів
утворіть прислівники за зразком.
Сміється — смішно
Веселиться —
Радіє —
Сумує —
Хитрує —
Мудрує —
3. Вибірковий
диктант.
Оратором є лиш той, хто в
змозі говорити з кожного питання гарно, вишукано, переконливо, відповідно до
важливості предметів, на користь часові і для задоволення слухачів.
— Випишіть в колонку
прислівники.
— Напишіть через рисочку
відповідний прикметник, від якого утворений цей прислівник. Наприклад:
Гарно — гарний
V. Підсумок уроку
— Яку частину мови ви
почали вивчати? (Прислівник.)
— У чому особливість
прислівників у порівнянні з іменниками, прикметниками, дієсловами? (Прислівник
— незмінна частина мови.)
— З якою частиною мови
прислівники найчастіше зв’язані в реченні? (З дієсловом.)
VI. Домашнє завдання.
С. 165 — правило, вправа
325.
Урок за 15 квітня
Українська мова
Тема. Спостереження за роллю прислівників-синонімів у мовленні. (Вправи
326-328).
1. Актуалізація опорних знань учнів.
— Яку частину мови
називаємо прислівником?
-
Яка його основна ознака? (Незмінна частина
мови.)
— Від яких частин
мови можна утворити прислівники? (Від прикметників, дієслів, іменників.)
— Чи мають прислівники
закінчення? Чому?
— З якою частиною мови
прислівники зв’язуються в реченні?
2. Вибірковий творчий диктант (або списування).
Текст 1
Вітерець легенько
розносить довкола неповторну свіжість. Небо загадково висвічує лазурною
блакиттю. Щедро всміхається сонечко. Дотик його промінців лагідно пробуджує від
дрімоти землю.
Текст 2
Легенький вітерець
розносить довкола неповторну свіжість. Загадкове небо висвічує лазурною
блакиттю. Всміхається щедре сонечко. Лагідний дотик його промінців пробуджує
від дрімоти землю.
— З першого тексту
випишіть в колонку прислівники, а з другого тексту — через рисочку прикметники, від яких утворились ці
прислівники.
Наприклад: легенько —
легенький,
…….
3. Повідомлення теми і завдань уроку.
- Сьогодні ми будемо спостерігати за роллю прислівників-синонімів у мовленні.
4. Сприймання і усвідомлення учнями
нового матеріалу.
1. Каліграфічна хвилинка.
Б Б Бб бр уб бе бі
Біля будинку берізки
стояли,
вранці ясне сонечко
зустрічали.
Ви ростіть, берізки,
виростайте,
рідну землю нашу
прикрашайте.
— Знайдіть слово, вжите в
переносному значенні.
— Пригадайте, що ви знаєте
про звертання. Знайдіть у вірші речення із звертанням.
— Яким за метою
висловлювання та інтонацією є речення із звертанням?
—Підкресліть у вірші прислівник. Підберіть (письмово) і запишіть якнайбільше
синонімів до прислівника вранці (за словником або за допомогою інтернету ).
виконання
вправи (вправи 326).
5. Творча вправа (вправа 327) (з використанням за потреби словника
синонімів).
Утворення і запис синонімів до поданих
прислівників.
Наприклад: Чудово — прекрасно, чудесно, незрівнянно, блискуче.
6. Творче списування.
— Замініть подані
сполучення слів одним словом — прислівником. З одним із прислівників (на вибір)
складіть речення.
• Перший раз брати участь
у конкурсі — ...
• Переганяти один одного
під час бігу — ...
• Повертатися додому, як
обіцяв — ...
• Якщо не знаєш дороги —
...
• Повідомити про щось
раніше зазначеного часу — ...
Слова дня довідок: наввипередки, вчасно, наздогад, заздалегідь, вперше.
7. Підсумок уроку.
— Як називаються
прислівники, близькі за значенням?
— Які слова є
прислівниками-синонімами?
— Яка їх роль в тексті?
(Уточнююча.)
8. Домашнє завдання.
С. 167, вправа 328.
Ознайомлення учнів із фразеологічним словником.
• Намокнути до останньої
нитки — наскрізь.
• Кинутися з усіх ніг —
навтьоки.
• Не мати кінця-краю —
безконечно.
• Йти як не своїми ногами
— поволі.
• Спати без задніх ніг —
міцно.
• Жити на широку ногу —
розкішно.
• Опинитися просто неба —
надворі.
Урок за 16 квітня
Українська мова
Тема. Спостереження за роллю
прислівників-антонімів v мовленні.
(Вправи 329-331).
1. Актуалізація
опорних знань учнів.
Пригадаємо, що таке синоніми? (Слова, близькі за
значенням )
— До поданих
висловів доберіть з довідки прислівники-синоніми
і запишіть їх через тире.
Прийде,
як рак свисне -
Працює,
як віл у ярмі -
Знає,
як свої п'ять пальців -
На
дворі, хоч в око стрель -
Дав,
як кіт наплакав -
Працює,
як сонна муха -
Не
бачити, як своїх вух -
Слова
для довідки:повільно, ніколи, добре, мало, багато, дуже
темно, невідомо коли.
—
Як називаються слова, які мають протилежне значення?
(Антоніми)
—
Поміркуйте, чи можуть бути антоніми серед прислівників?
2. Повідомлення теми і завдань уроку.
—
Опрацювання теоретичного матеріалу (с. 167).
—
Сьогодні ми попрацюємо з прислівниками-антонімами.
3. Сприймання і усвідомлення нового матеріалу.
1.
Робота з текстом (вправа 329).
—
Прочитайте текст, з’ясуйте значення невідомих слів.
—
Випишіть прислівники, доберіть до них прислівники-антоніми.
Наприклад: Повільно —
швидко
— Доберіть синоніми до прислівників повільно, старанно.
2. Творча вправа з елементами
дослідження (за вправою 330).
— Випишіть прислівники, вжиті у
вірші Д. Білоуса «Українські прикмети».
—
З якою метою вжито прислівники? (З метою уточнення.)
—
Які з названих прислівників є словами з протилежним значенням? (Сьогодні —
завтра.)
—
Як називають такі прислівники? (Антонімами.)
—
Назвіть прислівники-синоніми у двох останніх строфах? (Незабаром, невдовзі.)
б)
Виконання письмового завдання вправи (завдання 2).
—
Визначте, до якої частини мови належать слова ясний, гострий, рівний. (До
прикметників.)
—
Утворіть від цих прикметників прислівники, а до утворених прислівників доберіть
антоніми.
Наприклад: Ясний — ясно — темно.
3. Робота над віршем-загадкою.
—
Прочитайте і відгадайте загадку.
Зранку,
вдень і ввечері
я
облітаю ліс уздовж і вшир.
Занесу
своє яєчко
у
чуже гніздечко, легко
всівшись
на суку,
я
роки лічу: ку-ку. (Зозуля)
—
Назвіть всі прислівники, які використані в тексті.
—
Які серед прислівників є антонімами? Запишіть їх парами.
— До інших
прислівників, наявних у загадці, теж доберіть антоніми.
4. Творчий словниковий диктант.
—
До поданих прислівників доберіть і запишіть через риску антоніми.
Високо,
широко, назад, праворуч, далеко, вдень, тихо, багато, швидко, прямо, глибоко,
вгорі, вперше.
4. Підсумок уроку.
—
Яка частина мови називається прислівником?
—
Як називаються прислівники, протилежні за значенням? (Антонімами.)
5.Домашнє завдання.
С. 168, вправа 331.
Урок української
мови за 21 квітня
Тема. Однорідні другорядні члени
речення, виражені прислівниками. (Вправи 332-335)
Давайте повторимо:
— Скільки частин мови є в українській мові? (10.)
— Пригадаємо, які частини мови
ви вже вивчили (іменник, прикметник, займенник,
числівник, дієслово)
-
Яку частину мови
вивчаємо тепер?
-
Чим вона особлива?
(Прислівник — незмінна частина мови.)
— На які питання відповідає прислівник? (Як? Де? Коли? Куди?)
1. Вибірковий диктант.
— Із записаних прислів’їв і приказок виберіть і запишіть
парами через рисочку прислівники-антоніми. (Наприклад: Гарно – погано)
Гарно
щебече, та погано слухати.
Улітку
пісні співає, взимку сльози проливає.
На
рідній землі тепло вдень і вночі.
Хто
багато говорить, той мало творить.
Бур’ян
росте швидко, а добра трава — повільно.
М’яко
стеле, та твердо спить.
Поранити
легко, загоїти важко.
— Сьогодні ми будемо працювати з реченнями, у яких другорядні
однорідні члени речення виражені прислівниками.
2. Вправа-загадка 332.
— З якою частиною мови прислівники найчастіше зв’язані в
реченні? (З дієсловом.)
— Яким членом речення виступає прислівник? (Другорядним.)
- Відшукайте в тексті однорідні прислівники і дієслова, з якими вони зв’язані (завдання 2).
- Випишіть з тексту прислівники з дієсловами, з якими вони зв’язані.
3.Опрацювання
правила-висновку про однорідні прислівники (с. 169).
4. Тренувальна вправа
333.
а) Рубрика «Слово про слово».
Оратор — людина,
яка вміє гарно і переконливо говорити, виголошувати промови; промовець,
красномовець.
— Прочитайте висловлювання і подумайте , як ви їх розумієте.
б) - Спишіть речення, підкресліть прислівники.
— Які із прислівників є другорядними однорідними членами
речення?
5. Вправа 334.
- Спишіть речення, уставляючи потрібні прислівники.
— Які розділові знаки
необхідні при однорідних членах речення? (Коми)
Прочитайте речення.
Я дуже люблю свого
тата. Він добрий і сильний. Мій тато працює добре,
швидко,
старанно .
— До якої частини мови
належать
підкреслені слова? (Прислівники.)
Висновок. Якщо всі ці слова прочитати в
одному реченні з перелічувальною інтонацією, то можна сказати, що це другорядні однорідні
члени речення, виражені прислівниками.
6. Домашнє завдання.
С. 170, вправа 335.
Урок української мови за 22 квітня
Тема. Спостереження за вживанням
у текстах однорідних членів речення, виражених прислівниками. (Вправи 336—
338).
1. Творча вправа.
Допиши
речення за зразком,
дібравши по
три відповідних прислівники.
Наприклад: Писати диктант треба правильно,
охайно, каліграфічно.
Розмовляти по телефону
потрібно___________
Надворі
влітку___________________________
Птахам взимку__________________________
— Сьогодні ми
продовжуємо спостерігати за вживанням у текстах однорідних членів речення,
виражених прислівниками.
2. Робота над текстом (за вправою
336).
— З якою частиною мови прислівники
найчастіше зв’язані в реченні? (З дієсловом.)
— Яким членом речення виступає
прислівник? (Другорядним.)
-
Випишіть з тексту прислівники з дієсловами, з якими вони зв’язані (за зразком у підручнику).
3. Вправа-порадник
(вправа 337).
1)Списування тексту. Підкреслення прислівників.
—
Зверніть увагу на розділові знаки між однорідними членами речення.
2) Розбір за будовою виділених прислівників.
3) Опрацювання теоретичного матеріалу про розділові знаки
при однорідних другорядних членах речення, виражених прислівниками (с.171)
4. Вправа-проблема.
— Випишіть, розкриваючи дужки, в першу
колонку — прислівники, в другу — іменники з прийменниками.
(У)вечері, (у)сутінках, (з)заду,
(з)двору, (по)переду, (по)дорозі, (по)близу, (в)перед, (на)весні, (на)галявині,
(на)вколо, (у)колі, (що)суботи, (в)ранці, (в) руці.
5. Самостійна
робота .
— Запишіть текст, розкриваючи дужки,
підкресліть прислівники. (Над)річкою і лісом засинювалось небо: (з)далеку
(по)полі насувалась гроза. (У)високості сухо шелеснуло. (У)надрах хмари
зарокотало, (с)нершу неголосно і нестрашно, а далі голосніше і потужніше. І
раптом ліс охнув від жаху — так по ньому вдарило (з)гори.
6. Домашнє завдання.
С. 171 — правило, с.
172 — вправа 338.
Українська мова за 23 квітня
Тема. Спостереження за роллю прислівників у
художніх і науково-популярних текстах. (Вправи 339—341).
Повторимо:
- Що таке
прислівник?
- На які
питання відповідає?
- Яким
членом речення виступає?
1. Творча вправа.
1)Запиши
речення, вибравши в дужках потрібний прислівник.
(Повільно, спокійно) сходило сонце і
світло (похмуро, щедро) осяяло землю, що прокидалася. По небу (легко, тяжко)
пливли невеликі хмари. Старий ліс (глухо, таємниче) шумів. Могутні ялини і
сосни стояли (мовчазно, величаво). Берізки (завзято, радісно) шелестіли
листочками.
2) Підкресли прислівники разом з
дієсловами, з якими вони пов’язані в реченні.
— Сьогодні на уроці ми
продовжуємо працювати з прислівниками. Ваше завдання — звернути увагу на їх
роль у науково-популярних і художніх текстах.
2. Творча
вправа (вправа 339).
— Що ви знаєте про сезонні зміни в
природі?
— Доповніть речення, використовуючи
прислівники з довідки.
— Запишіть повний текст. Доведіть, що
він є науково-популярним.
3. Списування
із завданням.
З усіх співочих пташок найбільш таємнича
і гарна іволга живуть іволги у березових гаях і тінистих парках навесні ці
птахи з'являються пізно важко знайти гніздо іволги в зеленому гіллі дерев рідко
можна побачити близько і саму пташку вона непомітно перелітає з дерева на
дерево тільки інколи на сонці блисне іволга яскравим пір ’ям.
— Поділіть текст на речення. Запишіть
його. Підкресліть прислівники.
— Спробуйте прочитати цей текст,
упускаючи прислівники.
-
Які ваші враження від прочитаного тексту?
— Чи можна назвати цей текст
науково-популярним?
4. Вправа 340.
Розгляньте
ілюстрації в підручнику ранніх
квітів.
Складіть і запишіть тексти-описи (художнього і наукового) про
одну із квіток (на вибір). Пригадайте, чим відрізняються художній і науковий описи.
— Скористайтесь прислівниками із 3завдання .
5. Підсумок
уроку.
Гра «Так чи Ні».
• Прислівник — це незмінна частина мови.
(Так.)
• Прислівники в реченні виступають
головними членами речення. (Ні.)
• Прислівники в тексті найчастіше
з’єднані з дієсловами. (Так.)
• Різні форми прислівників утворюються з
допомогою зміни їх закінчень. (Ні.)
• Слова вчора, сьогодні, завтра — це
прислівники-синоніми. (Ні.)
• Прислівники у художніх текстах надають
текстові більшої емоційності і виразності. (Так.)
• Прислівники у наукових текстах надають
текстові більшої образності. (Ні.)
• Чи вживаються прислівники в наукових
текстах? (Так.)
6. Домашнє завдання.
С. 173. вправа 341.
Помічник
для домашнього завдання.
Пам’ятка
гостеві
Як поводитися під час їжі:
• сидіти треба злегка нахилившись уперед
і на всьому стільці, а не на його краєчку;
• розмовляти з сусідом праворуч, не
повертаючись спиною до того, хто сидить ліворуч;
• сидіти треба прямо, при розмові
повертати тільки голову;
• ноги перед собою не витягувати, а
тримати біля стільця;
• на столі можуть бути лише кисті рук,
аж ніяк не лікті;
• жувати треба з закритим ротом, не
плямкати;
• з повним ротом не розмовляти;
розмовляючи, не треба «жувати жуйку» — нудно й настирливо повторювати те саме;
• намагатися, щоб тарілка була якомога
менше забруднена — хрящики, кісточки покласти на край тарілки;
• класти на тарілку стільки, скільки
зможете з’їсти.
Українська мова за 28 квітня
Тема. Правопис найуживаніших
прислівників. (Вправи 342—345).
— Ви вже знаєте, як поводитись у гостях,
а чи доводилось вам бути гостинним господарем?
— Прочитайте пам’ятку і скажіть, чи не
про вас.
Пам’ятка
господареві
• Будьте привітними господарями — доброзичливо зустріньте гостя, допоможіть
йому роздягнутися, запросіть в кращу кімнату, спробуйте зайняти гостя.
• Будьте уважними господарями — знайдіть час поговорити з усіма гостями, більше уваги приділіть
сором’язливій людині та тому, хто у вас в гостях уперше.
• Будьте тактовними господарями — не звертайте уваги на помилки гостя, не
говоріть на неприємні для нього теми.
• Будьте вихованими господарями — незважаючи ні на шо, не показуйте гостям
свого незадоволення чи поганого настрою.
• Будьте щедрими господарями - не жалкуйте часу, зусиль на те, щоб
гарно прийняти гостей, зі смаком сервіруйте (накрийте) стіл.
— Відшукайте у тексті прислівники. Утворіть через риску від них прикметники.
— Чи був би зміст пам’ятки досконалим і
глибоким без цих прислівників? Зверніть увагу на виділені слова в тексті. Яка це частина мови? (Прикметники.)
— Утворіть із цих прикметників - прислівники. Запишіть через риску.
— Чи є складнощі у написанні цих
прислівників?
—
Сьогодні ми будемо опрацьовувати правопис найуживаніших прислівників.
1.
Вправа «Я — письменник» (вправа 342).
а) Відгадування загадки.
б) Списати загадку і підкреслити прислівники, звернути увагу на їх правопис.
в) Розвиток писемного мовлення .
— Використайте всі чотири прислівники
загадки і складіть з ними речення, щоб вийшов текст.
г) Запис складеного тексту.
— Який текст вийшов у вас — художній чи
науковий?
Помічник для учня.
— Розглянемо випадки, коли прислівники пишуться разом.
1) Якщо вони вказують напрямок і
відповідають на питання куди?, де?, звідки ?.
(Наприклад:
уверх, вниз, догори, позаду, спереду, праворуч тощо)
Примітка.
Співзвучні з прислівниками слова у середині, в середині, з боку будуть писатися
окремо, якщо за ними стоятиме іменник у родовому відмінку:
• У середині живота щось заболіло.
• 3 боку Дніпра повіяло прохолодою.
З гори напишемо окремо тільки тоді, коли
йтиметься про гору, на яку можна підніматися або спускатися з неї.
Порівняйте:
• Згори світить сонце.
• Діти з’їжджають з гори на санчатах.
2) Прислівники, які означають часові
проміжки і відповідають на питання коли?.
(Наприклад:
вдосвіта, зранку, опівдні, надвечір тощо)
3) Прислівники, які
називають пори року: взимку, влітку, восени, навесні.
4) Прислівники, утворені таким чином:
у, в, на + числівник: удвоє, утричі,
уп’ятеро, надвоє, втроє, вперше, вдруге...
2. Вправи
з афоризмами (вправа 343).
Афори́зм — думка, стисло висловлена в
дуже виразній формі.
Чесно́ти — доброчесність, порядність.
а) Читання афоризмів, з’ясування значень
невідомих слів.
— Як ви розумієте ці афоризми?
б) Списування афоризмів.
— Підкресліть прислівники. Обгрунтуйте
свій вибір.
— Поясніть правопис виділених
прислівників.
3.
Вибіркове списування (вправа 344).
а) Читання речень, з’ясування значень
невідомих слів.
— Які ще народні прикмети ви знаєте?
— Запитайте у своїх старших родичів про
народні прикмети.
б) Виписування прислівників.
— Що означають виписані прислівники?
— Зверніть увагу на їхній правопис.
в) Розбір прислівників за будовою.
г)— Складіть і запишіть речення з
прислівником уранці.
4.
Домашнє завдання.
С. 174, вправа 345.
Українська мова за 29 квітня
Тема. Контрольна робота з мовної
теми «Дієслово. Прислівник».
- Сьогодні, діти, ми повинні написати
контрольну роботу з мовної теми. Відкрийте зошити, напишіть:
29 квітня
Контрольна робота
Мовна тема. Дієслово. Прислівник.
1. Початковою формою дієслова є:
а) теперішній час;
б)неозначена форма;
в) число.
2. У реченні дієслово найчастіше буває:
а) підметом;
б) присудком;
в) другорядним членом.
3. Вибери групу слів, яку складаються
тільки прислівники:
а) веселий, ясно, ніжний:
б) дружно, весело, щиро;
в) сміливий, слово, чудовий.
4. У реченні прислівники найчастіше
зв’язані з:
а) іменниками;
б) прикметниками;
в) дієсловами.
5. Добери до прислівників антоніми.
Ліворуч
Високо
Вчора
Ззаду
6. Прочитай вірш. Випиши дієслова. Визнач
їх час і число.
Ось весна іде ланами,
перелогами, лісами.
Де не ступить — з-під землі
лізуть проліски малі.
7. Введи в речення прислівники.
Учися_________________________
і__________ накривати на стіл.
8. Напиши твір-міркування (8—10 речень) «Книги треба берегти». Підкресли дієслова.
Українська мова за 30 квітня
Тема. Аналіз контрольної роботи. Узагальнення
знань і вмінь з теми «Прислівник». (Вправи 346-350).
Повторимо вивчений матеріал.
Розминка-гра «Так чи ні».
-
Прислівник — це незмінна частина мови. (Так.)
— Прислівники в реченні виступають головними членами речення. (Ні.)
— Прислівники в тексті найчастіше з’єднані з дієсловами. (Так.)
— Різні форми прислівників утворюються за допомогою зміни їх закінчень.
(Ні.)
— Слова вчора, сьогодні, завтра — це прислівники-синоніми. (Ні.) -- - Прислівники у художніх текстах
надають текстові більшої емоційності і виразності. (Так.)
— Прислівники у наукових текстах надають текстові більшої образності.
(Ні.)
— Чи вживаються прислівники в наукових текстах? (Так.)
Робота з текстом (за вправою
346).
а) Ознайомтеся з текстом.
б) Прочитайте рубрику «Слово про слово» на с.175.
Ліловий — кольору бузку або фіалки; світло-фіолетовий,
бузковий, фіалковий.
в) Випишіть з тексту словосполучення : дієслово + прислівник. Запишіть їх через кому.
— За якими ознаками ви визначаєте прислівники?
— Яка роль прислівників у тексті?
Тренувальна вправа (вправа 347).
— Прочитайте і поміркуйте, яке значення для людини має вивчення рідної
мови.
— Спишіть речення.
— Підкресліть прислівники і обгрунтуйте свій вибір.
— Яка роль цих прислівників?
— Розберіть за будовою прислівник глибше.
Робота з таблицею (вправа 348).
1) Накресліть у зошит таблицю і заповніть її.
2) Пригадайте основні ознаки прислівника як
частини мови.
3) Доберіть і запишіть п’ять прислівників, які
називають місце дії і відповідають на питання де? Поставте наголос у словах.
Вибіркове
списування з граматичним завданням (за вправою 349).
а) Читання тексту, з’ясування значень невідомих слів.
— Доведіть, що текст є науково-популярним.
— Назвіть вжиті у тексті прислівники. (Назустріч, навздогін, завзято, завжди, влітку, взимку.)
б) Випишіть з тексту словосполучення дієслово + прислівник, ставлячи
питання від дієслова до прислівника (за зразком).
(Наприклад: Рушає (коли?) завжди.
Цікава вправа.
— Прочитайте
текст.
У хлопців мозок важчий та більший, ніж у дівчат;
у хлопців краще працюють легені та серпе;
хлопці менше бояться болю;
у хлопців яскравіше виражені творчі здібності.
Зате:
дівчата починають говорити раніше за хлопців;
у дівчат набагато більше розвинений музичний слух;
дівчата легше за хлопців переносять біль;
дівчата швидше освоюють іноземні мови.
— Ви переконалися, що добре бути і хлопчиком, і дівчинкою.
Спишіть: хлопчики про
дівчаток, а дівчатка — про хлопчиків. Уважно формулюйте речення, уникайте повторень і грамотно записуйте.
-
Підкресліть
прислівники.
Домашнє завдання.
С. 176 —усно відповідати на запитання і завдання для повторення,
вправа 350.
Українська мова за 5 травня
Тема. Розвиток
зв’язного мовлення. Складаємо текст-розповідь.
Діти! Сьогодні у нас урок розвитку зв’язного
мовлення і ми будемо
вчитися складати текст-розповідь.
Для того, щоб скласти такий текст, ви
повинні переглянути відео за даним нижче посиланням.
Домашнє завдання.
Складіть і запишіть текст-розповідь за планом на відео.
Українська мова за 6 травня
Тема. Повторення
вивченого за рік. Текст. Речення. (Вправи 351-353).
-
Діти, ми вивчили всі теми з української мови. З
сьогоднішнього дня ми будемо повторювати і закріплювати матеріал вивчений в 1-4 класах.
-
Сьогодні ми повторимо
з вами тему «Текст і речення».
-
Що таке текст?
(Текст – це
група речень, об’єднаних темою й головною думкою).
-
Що таке тема тексту?
( Тема тексту –
це його зміст, те, про що (або про кого) в ньому йдеться. Здебільшого текст має
заголовок, який виражає його тему або головну думку).
-
Що таке головна думка тексту?
(Головна думка тексту – те, до чого він закликає, що
схвалює, що заперечує, від чого застерігає, тобто висновок, який випливає зі
сказаного або написаного).
Виконайте вправу 351.
Каліграфічна хвилинка.
Напишіть
склади і правильно з’єднайте букви.
Аа ае
ро др ом
аеродром
-
Складіть і запишіть з поданим словом
речення.
Списування тексту.
Спишіть
текст.
Моя держава – Україна. Це моя – Батьківщина.
Державною мовою є українська. Столиця
України – місто Київ. Україна – вільна і незалежна країна.
-
Запишіть тему тексту і головну думку.
(Тема тексту - …………
Головна думка -
………………
Вправа 352. Виконайте всі питання письмово.
Домашнє завдання.
Вправа 353.
Українська мова за 7 травня
Тема. Повторення
вивченого за рік. Текст. Речення. (Вправи 354-358).
Повторимо:
-
Що таке текст?
-
Що таке тема тексту?
-
Що таке головна думка тексту?
Виконайте вправу
354.
-
Які є речення за метою висловлювання? (таблиця 1)
Виконайте вправи 355, 356.
-
Що таке споріднені слова? (таблиця 2)
-
Чим відрізняються споріднені слова від форми того самого слова?
Виконайте вправу
357.
Домашнє завдання.
Вправа 358, повторити алфавіт.
Українська мова за 12 травня
Тема. Повторення
вивченого за рік. Слово. Значення слова (Вправи 359-362).
— Сьогодні на уроці ми повторимо
вивчене про спільнокореневі слова та
будову слова.
—
Що таке закінчення?
—
Для чого воно служить?
—
З яких частин слова складається основа слова?
—
Що закладено у корені? (У корені закладено основне значення слова.)
—
Чи завжди можна вважати слова спорідненими, якщо корені слів звучать однаково?
(Ні. Корені можуть звучати однаково, але слова можуть мати різні значення.)
—
Які слова називаються спільнокореневими? (Слова, які мають спільну частину —
корінь та однакове значення.)
1. Виконайте вправу 359.
2. Каліграфічна
хвилинка
Бо
се єн ос восени
— Доберіть до даного слова спільнокореневі слова. Позначте спільну частину (корінь). Складіть з поданим словом питальне речення.
3. Виконайте вправу 360.
4.
Словниковий диктант.
Спишіть словникові слова і запам’ятайте як вони пишуться.
Аеродром, будь ласка, ввечері, вдень, взимку,
вісімдесяти, влітку, восени, впере́д, вра́нці, вчора, гардероб, гекта́р,
гвинтівка, до поба́чення, держа́ва, дисципліна, зза́ду, інжене́р, кіломе́тр,
ліворуч, меха́нік, мізинець, мільйон, наза́д, напа́м’ять, океа́н.
5. Виконайте вправу 361.
6. Вибіркове
списування
— Прочитайте
текст. Випишіть в один стовпчик різні форми одного слова, в інший —
спільнокореневі. Корені виділіть.
РІДНИЙ
КРАЙ
Рідне,
рідна, рідний — корінь роду й народу. Рідна мати й рідний тато, рідна земля й
рідна Україна, рідна мова й рідна школа...
Святі
слова тримають нас на світі й учать любові до берегів, між якими з віків у віки
тече ріка нашого Народу, нашої нації, нашої України! Школу поставили українці в
один ряд із такими словами; які рівноцінні життю,— мама, Україна, мова.
Ми,
українці,— нація, яка споконвіку прагне багато знати, а це утверджує нашу віру,
що ми вічно будемо на цій землі.
Домашнє завдання.
Вправа 362.
Українська мова за 13 травня
Тема. Повторення
вивченого за рік. Слово. Значення слова (Вправи 363-366).
— Сьогодні на уроці ми продовжимо повторювати вивчене про
однорідні члени речення, про
спільнокореневі слова та
будову слова.
Виконайте вправу 363.
Гра «Вірю не вірю».
Подумайте, які визначення правильні, а які ні.
· Корінь
— змінна частина слова.
· Суфікс
стоїть після кореня.
· Префікс
служить для утворення нових слів.
· Визначити
закінчення означає дібрати спільнокореневі слова.
· Основа
— це слово без закінчення.
· Корінь
— спільна частина споріднених слів.
Виконайте вправи
364,365.
Для перевірки вивченого про спільнокореневі
слова та будову слова виконайте онлайн-тести. Зайдіть за даним посиланням.
Домашнє завдання.
Вправа 366.
https://www.youtube.com/watch?v=IIRF2clVdz4
Українська мова за 14 травня
Тема. Контрольна
робота. Диктант.
Діти! Сьогодні в нас контрольна робота з
української мови. Ми повинні написати диктант. Відкрийте зошити і напишіть:
14 травня
Контрольна робота
Диктант
Для
виконання завдання перейдіть за даним посиланням.
Українська мова за 19 травня
Тема. Повторення
вивченого за рік. Частини мови. Іменник. Прикметник (Вправи 367-373).
— Сьогодні на уроці ми повторимо
вивчене про частини мови.
Самостійні частини мови: іменник,
прикметник, числівник, займенник, дієслово, прислівник.
Службові частини мови: прийменник,
сполучник.
Словниковий диктант
Спишіть каліграфічно і правильно.
Фанера, фартух, футбол, цемент, чернетка, шеренга,
шістнадцять, шістдесят, шістдесяти, шістсот, щогодини, щоденно, щотижня.
Виконання практичних
завдань
1. Знайдіть речення, що складається тільки з іменників.Спишіть
його. Визначте відмінок цих іменників.
Ледачого всі обминають, а роботящого шанобливо вітають.
Праці — життя, дозвіллю — година.
2.
Допишіть фразеологізми. Визначте, до якої частини мови
належить останнє слово.
Зарубати
на... (носі). (Іменник)
Куй
залізо, поки... (гаряче). (Прикметник)
Виконайте вправи
367-372.
Домашнє завдання.
Вправа 373.
Українська мова за 20 травня
Тема. Повторення
вивченого за рік. Частини мови. Дієслово (Вправи 374-378).
— Сьогодні на уроці ми повторимо
вивчене за рік про
дієслово.
Перегляньте відео-урок за даним нижче посиланням і
виконайте завдання, які пропонує вчитель.
Виконання завдань за підручником.
Вправи
374-377.
Домашнє завдання.
Вправа 378.
Українська мова за 21 травня
Тема. Повторення
вивченого за рік. Частини мови. Прислівник
(Вправи 379-381).
— Сьогодні на уроці ми повторимо
вивчене за рік про
частини мови.
Каліграфічна хвилинка.
Вв вл
іл Ул ук
ік влітку
Кому влітку
холод, тому взимку голод.
Спишіть каліграфічно і підкресліть прислівники.
Словниковий диктант.
Шістдесят,
шістдесяти, шістсот, щогодини, щоденно, щотижня.
Спишіть, запам’ятайте як пишуться числівники і прислівники.
Робота з підручником.
Вправа 379.
Спишіть текст, розкриваючи дужки. Над кожним іменником ,
що був у дужках, надпишіть відмінок.
Вправа 380.
Прочитайте вірш. Випишіть в рядок спільнокореневі слова,
ужиті у вірші. Доберіть й запишіть в наступних рядках спільнокореневі до слів дощ, квіти.
Позначте корінь в усіх групах спільнокореневих слів.
Вправа 381.
Прочитайте текст. Знайдіть дієслова, визначте їхній час.
Спишіть текст, але дієслова поставте в теперішньому часі.
Поміркуйте, як змінився від цього текст.
Домашнє завдання.
Вправа 381
(5завдання). Напишіть, де ви плануєте побувати під час літніх канікул.
Комментариев нет:
Отправить комментарий