Урок за 13 березня 2020 року
Літературне читання
Тема: Урок поза класного читання. Казки Ганса Крістіана Андерсена. Сьогодні ми розширимо знання про творчість
відомого казкаря Г. К. Андерсена; вдосконалимо навички свідомого виразного
читання; навчимося порівнювати, аналізувати прочитані твори, характеризувати
вчинки дійових осіб; розвинемо образне мислення, зв'язне мовлення; будемо
виховувати любов до художнього слова.
— На честь якого великого
казкаря 2 квітня відзначають Усесвітній день дитячої книги?
— Сьогодні ми помандруємо
сторінками чудових казок Ганса Крістіана Андерсена.
Тестування. Напиши
лише правильну відповідь.
1. Елізу забрали додому,
коли їй минуло:
а) 13 років;
б) 17 років;
в) 15 років.
2. Хто розповів Елізі про
одинадцять лебедів?
а) Мачуха;
б) бабуся;
в) сестра.
3. З якої трави Еліза
наткала ниток для панцирів?
а) 3 кропиви;
б) з льону;
в) з конопель.
4. Хто відчинив міську
браму принцесі?
а) Король;
б) слуга;
в) королева.
5. Скільки матраців
поклала королева поверх горошини?
а) 15;
б) 24;
в) 12.
6. Скільки було олов’яних
солдатиків?
а) 20;
б) 12;
в) 25.
7. Хто кинув олов’яного
солдатика у палаючу піч?
а) Кухарка;
б) хлопчик;
в) гном.
8. З якого зерна виросла
Дюймовочка?
а) 3 ячмінного;
б) з житнього;
в) з пшеничного.
9. Хто викрав Дюймовочку з
вікна?
а) Кріт;
б) жаба;
в) миша.
10. Яку пташку Дюймовочка
врятувала від смерті?
а) Синичку;
б) горобчика;
в) ластівку.
11. Що солдат мав принести
старій відьмі?
а) Золото;
б) кресало;
в) срібло.
12. Що королева насипала у
мішечок, щоб дізнатися, куди забирали принцесу?
а) Гречку;
б) рис;
в) горох.
Фізкультхвилинка
Гра „Відгадай, чий голос?”Напиши лише відповідь.
13.• Тут ти можеш згадувати свій
колишній дім, ось твоя робота, якою ти була там зайнята. Серед усієї розкоші,
може, тобі захочеться інколи згадати колишнє. ( ….)
14.• Ой, дуже погано! Я цілісіньку
ніч на стулила очей. Хтозна-що було у моєму ліжку. Я лежала на чомусь твердому,
і від цього у мене все тіло тепер у синцях! Просто жах! ( ……)
15.• Тримайте його! Держіть його! Він
не заплатив мита! Він не показав паспорта! ( ……..)
16.• Оце мій дім! А ти вибери собі
внизу найкращу квітку. Я віднесу тебе туди, і ти оселишся в ній. Там тобі буде
так добре, як ти бажаєш. ( …………)
17.• За грошима! Знай, що коли
дістанешся самісінького низу в дереві, ти опинишся у великому підземному ході,
там зовсім світло, тому що горить більше сотні ламп. Ти побачиш троє дверей, можеш їх відчинити, ключі стирчать зовні. ( …………)
Гра „Упізнай казку”.Напиши правильну відповідь.
18.• За брамою стояла принцеса.
Матінко рідна! Який вона мала вигляд під дощем та вітром! Вода збігала по її
волоссі і по платтю на носки її черевиків і витікала з-під каблуків, а вона
казала, що вона справжня принцеса. ( ……………)
19.• За містом була збудована висока
шибениця, і навколо стояли солдати і багато сотень тисяч народу. Король і
королева сиділи на пишному троні, навпроти суддів та радників. (………)
20.• Фарби на ньому зовсім злиняли,—
чи від суму, чи під час мандрівки, теж ніхто не знав. Він дивився на маленьку
балерину, вона на нього, і він чув, що тане, але все ще стояв непохитно, з
рушницею на плечі. (…………….)
21.• Тим часом робота наближалась до
кінця. Залишався один тільки панцир, але в неї знову не вистачило пряжі і не
було жодної кропивники. Ще раз, це вже, напевне, востаннє, вона мусила піти на
цвинтар і нарвати кропиви. (…………)
22.• Та ось і теплі краї. Сонце сяяло
там ясніше, ніж у нас, небо було вдвічі вище, і вздовж огорож та рівчаків ріс
чудовий зелений і синій виноград. У лісах зріли помаранчі та лимони, там пахло
міртами та м’ятою, а по стежках бігали за барвистими великими метеликами такі
гарні дітки! (………..). ПІДСУМОК УРОКУ
— Чи сподобався вам
сьогоднішній урок?
— Що найбільше
запам’яталося?
ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
— Наступний урок
позакласного читання проведемо 27березня за темою
„Школа добрих учинків {за творами Василя Сухомлинського)”.
1. Підготувати і знати біографію про
В. Сухомлинського.
2. Прочитати оповідання В. Сухомлинського: «Добре слово», «А хто ж вам
казку розповідає, бабусю?», «Дивний мисливець», «Бабусин борщ».
Урок за 16 березня 2020 року
Літературне читання
Тема: Ганс
Крістіан Андерсен «Гидке каченя» (Скорочено)
Сьогодні ми ознайомимося з особистістю славетного казкаря, усвідомите
складний шлях пізнання себе і навколишнього світу,навчитеся орієнтуватися у структурі тексту,
відпрацьовувати способи та якість читання. Розвивайте свою увагу, пам`ять,
будьте бережливими до лебедів та живої
природи.
Хід уроку
I.
ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
II.
МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА
1. Робота над скоромовкою. Прочитайте 4-6 разів, з кожним разом швидше.
Мишок з шість
шкребуться скрізь,
не шуміте, миші,
не поруште тиші,
а скоріш шкоринку
несіть у шпаринку.
2. Робота над чистомовкою. Прочитайте 4-6 разів
Ав-ав-ав — він багато
перестраждав.
Ав-ав-ав — і нарешті гарним
став.
Ився-ився-ився — лебідь не
загордився,
Ився-ився-ився — бо з
добрим серцем народився.
III. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО
ЗАВДАННЯ
Гра. „Хто краще?”
Конкурс на краще виразне
читання уривків з „Казки про царя Салтана...” О. С. Пушкіна. Прочитайте батькам і
нехай вони поставлять вам оцінку.
IV. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ
ДІЯЛЬНОСТІ. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ
— Сьогодні ми продовжимо
ознайомлення із життєвим і творчим шляхом Ганса Крістіана Андерсена.
— Які твори цього казкаря
ви вже читали?
— Що вам відомо про його
життя?
V. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ
НОВОГО МАТЕРІАЛУ
1. Біографічна довідка
— Ганс Крістіан Андерсен
народився 2 вересня 1805 року в невеличкому датському містечку Оденсе на
острові Фюн. Батько його був шевцем, а мама цілі дні, стоячи по коліна у холодній
річковій воді, прала білизну для багатих людей. Люди вони були добрі і
працьовиті, але ніяк не могли вибратися зі злиднів. Ганс Крістіан Андерсен
відрізнявся від інших дітей своєю фантазією, саме це і було тією чарівною
паличкою, за помахом якої стіни бідної комірчини розсувалися, і ящик із землею
під вікном перетворювався на квітучий сад. Найсильнішим захопленням був театр.
Ганс Крістіан Андерсен радів театральній афіші, яку він отримував у нагороду за
допомогу. Вдома він розкривав цю афішу — і починався спектакль, створений його
уявою. Ще у нього був свій ляльковий театр, який змайстрував йому батько. І ось
настав той день, коли рідне місто зустрічало його святковими феєрверками.
Понад усе на світі Р. К.
Андерсен цінував чисте серце, справжній розум і доброту.
Герої казок Г. К.
Андерсена — люди, тварини, іграшки і прості непримітні речі. У казках Андерсена
поруч живуть сльози і сміх, горе і радість — як у справжньому житті. Він був
великим казкарем і розумів, що навіть найчарівніша казка має відбивати життя.
Г. К. Андерсен став добрим порадником для всіх дітей.
2. Гра „Рибки”
Самостійне мовчазне
читання учнями статті „Ганс Крістіан Андерсен”.
— Де і коли народився
славетний казкар?
— Яка в нього була родина?
— Коли він почав
працювати?
— Чим найбільше
захоплювався в житті?
— Як увіковічене його
ім’я?
Якщо ви можете дати відповідь на
кожне питання, то ви уважно прочитали статтю.
3. Гра „Упізнай героя”
• Що це ще за чудеса?
Подивись, яка краса!
Птахи дивляться у воду
На свою чудову вроду,
Легко змахують крильми,
Ніби перший сніг зими,
Шиї довгі і гнучкі.
Що за красені такі?
(Лебеді)
— Сьогодні ми ознайомимося з казкою Г. К. Андерсена
„Гидке каченя” та дізнаємося зворушливу історію його героя.
— Про що вам говорить
заголовок?
4. Фізкультхвилинка
5. Робота над першою частиною казки
1) Виразне читання казки .
Дайте відповіді на питання.
— Де сиділа качка?
— Прочитайте, як з’явилися
на світ каченята.
— Яке перше слово вони
виголосили?
— Що відповіла їм качка?
— Що почали робити
каченята, коли вже вибралися з шкаралупи?
— Чому качка-мати не
заважала їм роздивлятися листя лопуха?
— Чи всі каченята відразу
з’явилися на світ?
— Чому качка-мати знову
всілася на гніздо?
— Яким виявилося, на думку
качки, останнє каченя?
— Що сказала качка, коли
побачила останнє каченя? На кого воно було схоже?
2) Поділ опрацьованого тексту на мікрочастинки.
— Як можна назвати першу
частину?
— Але спочатку уявіть
лопух, під яким сиділа качка, і зазирніть туди. Що ми там побачимо?
• „Народження каченят”.
• „Очікування останнього
каченяти”.
• „Некрасиве каченя”.
• „Купання каченят”.
— Ось ви прочитали першу частину і побачили, що в ній теж є
маленькі закінчені частини.
— Згадаймо, про що перша
частина? (Як народилися на світ каченята.)
— А друга частина?
(Очікування останнього каченяти з великого яйця.)
— А третя частина?
(Некрасиве каченя.)
— А четверта частина?
(Купання каченят.)
3) Підготовка до виразного читання.
— Щоб прочитати виразно, вам необхідно розв’язати низку питань:
• Що мають зрозуміти
слухачі?
• Які почуття ми повинні у
них пробудити?
— Крім того, слухачі
повинні зрозуміти, як автор ставиться до своїх героїв, які почуття вони
викликають у вас.
„Народження каченят”
— Отже, шкаралупки
затріщали, каченята видерлися, подивилися навкруги.
— Ми раді, що каченята
з’явилися на світ? (Так)
— Коли будемо читати, що
передамо слухачам? (Ми раді народженню каченят.)
„Очікування останнього каченяти”
— Качка-мама побачила ще
одне ціле яйце, і всі почали чекати народження останнього каченяти. Коли будемо
читати, що передамо слухачам? (Усі хвилюються і чекають народження останнього
каченяти.)
„Некрасиве каченя”
— Про що повідомляється у
цьому уривку? (Поява останнього каченяти на світ,.)
— Що сказала качка, коли
побачила останнє каченя?
— Чи мала вона так
говорити?
— На кого воно було схоже,
на думку качки?
— Коли будемо читати, що
ми повинні передати слухачам? (Нам шкода бідне каченя, яке не було схоже на
всіх інших.)
„Купання каченят”
— Про що ми прочитали?
— Куди вирушила качка зі
своєю родиною? (До найближчої канави)
— Як каченята вчилися
плавати?
— Як плавало сіре каченя?
— Коли будемо читати, що
передамо слухачам? (Ми раді за останнє каченя, що воно навчилося плавати не
гірше за інших.)
— А тепер давайте виберемо
тон (загадковий); темп (неквапливий).
— Поміркуйте, де потрібні
паузи під час читання, які слова необхідно виділити голосом.
6. Фізкультхвилинка
7. Робота над другою частиною казки
1) Гра „Рибки”.
Самостійне мовчазне читання
другої частини казки („Пташиний двір”)
— Про які небезпеки
попередила качка своїх діток? (Щоб вони береглися кішок і дивилися, щоб на них
ніхто не напав.)
— Що спіткало бідне,
некрасиве каченя на пташиному дворі? (Його клювали і штовхали, ніхто не давав
йому проходу.) .
— Що говорили про нього на
пташиному дворі?
— Як страждало каченя з-за
своєї зовнішності?
— Як ви ставитеся до
дівчинки, яка годувала курей?
— А як би ви вчинили на її
місці?
— Коли будемо читати, що
передамо слухачам? Яким буде завдання нашого читання?
2) Виразне читання другої
частини казки учнями.
8. Робота над третьою частиною казки
1) Поділ на мікрочастини.
• „Каченя втекло”.
• „У маленькій убогій
хатинці”.
• „Зустріч з лебедями”.
• „Сувора зима”.
2) Читання третьої частини
казки учнями вголос „ланцюжком”.
„Каченя втекло”
— Чому каченяті довелося
бігти з пташиного двору? (Усі його гнали, ображали, навіть мама, брати і сестри
називали його виродком; кури клювали, качки щипали, а дівчинка, яка годувала
курей, — штовхала ногою.)
„У маленькій убогій хатинці”
— Куди дісталося каченя?
— Хто його помітив?
— Які надії на нього покладала
господарка?
— Як жилося каченяті разом
із куркою і котом?
— Чому каченя нудьгувало?
„Зустріч з лебедями”
— Де плавало каченя?
— Як до нього ставилися
всі тварини?
— Кого побачило каченя
якось увечері?
— Прочитайте опис лебедів.
— Які почуття оволоділи у
цей момент каченям?
„Сувора зима”
— Як зимувалося каченяті?
9. Фізкультхвилинка
10. Робота над четвертою частиною казки
1) Поділ на мікрочастини.
• „У весняному саду”.
• „Друга зустріч з
лебедями”.
• „Чудове перетворення”.
2) Гра „Губи на замку”.
Мовчазне читання учнями
тексту, кожен — у своєму темпі, при цьому не можна ворушити губами.
„У весняному саду”
— Що трапилося у весняному
саду?
— Прочитайте його опис.
„Друга зустріч з лебедями”
— Кого раптом побачило
каченя?
— Чому його охопив
незвичайний сум?
— Яке рішення воно
ухвалило?
— Прочитайте його
міркування.
„Чудове перетворення”
— Куди попливло каченя?
— Як зустріли його лебеді?
— Що побачило каченя у
прозорій воді?
— Як ставилися до нього
оточуючі?
— Чи змінилася поведінка
птаха?
11. Робота за ілюстраціями
— Розгляньте ілюстрації до
цієї казки.
— Кого художники зобразили
на ілюстраціях? Які кольори вони використали?
— Який настрій вони
створюють? Як передають характер персонажів казки?
— Яким рядкам казки
відповідають ілюстрації?
— Які малюнки створили б
ви за сюжетом казки?
VI. ПІДСУМОК УРОКУ
— З якою казкою
ознайомилися на уроці?
— Хто автор казки?
— Чого вчить нас ця казка?
VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Переказувати казку батькам(с. 143-150) за планом.
Урок за 17 березня 2020 року
Літературне читання
Тема: Джанні Родарі «Дорога, що нікуди не вела».
Сьогодні ви ознайомитеся із життєвим і творчим шляхом Джанні Родарі, з
його твором«Дорога, що нікуди не вела»; вдосконалите навички свідомого
виразного читання; навчитеся аналізувати прочитане, оцінювати вчинки дійових
осіб; розвивати зв’язне мовлення, творчу уяву; виховувати у себе наполегливість
у досягненні мети.
Хід уроку
І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
ІІ. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА.
Робота над скоромовкою. Почитайте її 4-6 разів,
вивчіть напам’ять.
Рак у річечку пірнув,
Раптом рибку ущипнув.
Раче, раче-небораче,
Ти щипнув, а рибка плаче.
ІІІ. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО
ЗАВДАННЯ
Гра «Обличчям до обличчя»
Повертаєтеся обличчям до батьків
і переказуєте казку Г. К. Андерсена «Гидке каченя ».
Разом з батьками виставте собі оцінку.
ІV. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ
ДІЯЛЬНОСТІ. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ
— Який розділ ми зараз
вивчаємо?
— З якими казками
ознайомилися?
— Сьогодні ми ознайомимося
ще з однією казкою, автором якої є італійський письменник Джанні Родарі.
V. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ
НОВОГО МАТЕРІАЛУ
1. Біографічна довідка . Дізнайтеся більше про
письменника.
— 23 жовтня 1920 року, у північно-італійському містечку Омен, у сім’ї
власника маленької пекарні народився хлопчик Джанні, якому судилося стати одним
з найкращих казкарів Італії. Його батько,
Джузеппе Родарі, був главою численної родини і зовсім не багатою людиною.
Дитинство майбутнього казкаря минуло в люблячій сім’ї, але народився він
слабким і часто хворів. Потяг до малювання у Джанні був настільки великим, що у
свій час він навіть мріяв стати художником. Ще йому хотілося стати майстром
іграшок, щоб діти грали незвичайними механічними іграшками, які ніколи б їм не
набридали. Все життя він уважав, що іграшки для дітей настільки ж важливі, як і
книги. В іншому випадку діти просто не зможуть правильно ставитися до
навколишнього світу, не стануть добрими. Саме на сторінках «Піоньере» у 1951
ро-ці з’явилася відома всім казка «Пригоди Цибуліно». Джанні Родарі написав ще
безліч казок, серед яких«Джельсоміно в країні брехунів», «Пригоди Блакитної
Стріли», «Торт у небі», «Казки по телефону», але сам себе вважав не
письменником, а журналістом. Якщо вірити словам
давньогрецького мудреця
про те, що люди живуть у написаних ними книгах, то Джанні Родарі житиме вічно —
у своїх прекрасних героях і в серцях дітей, які їх полюбили.
2. Гра «Рибки»
Самостійне мовчазне
читання учнями статті в підручнику «Джанні Родарі» на с151.Дайте усно
відповіді на питання.
— Де і коли народився
Джанні Родарі?
— Якою була його сім’я?
— Чим він захоплювався в
дитинстві?
— Які твори написав Джанні
Родарі?
— Чим цікава його збірка
казок «Казки по телефону»?
3. Фізкультхвилинка
4. Опрацювання казки Джанні Родарі «Дорога, що нікуди
не вела»
1) Читання казки комбінованим
способом (батьки — учні).
— Чи сподобалася вам
казка?
— Які почуття вона у вас
викликала?
— Над чим примусила
замислитись?
2) Словникова робота.
— Прочитайте тлумачення
нових слів.
Сеньйора увічливе називання, звертання до жінки в Іспанії.
Околиця віддалена від центру частина населеного пункту.
Вигулькнув раптово, швидко з’явився звідки-небудь, з-за чогось;
показався.
Кучер те саме, що візник.
Шарпнув різко,
рвучко смикнув за щось.
Віжки прикріплений з обох боків до вуздечки довгий ремінь,
яким правлять кіньми.
Живопліт ряд густо посаджених дерев, кущів, що утворюють
загорожу.
3) Читання тексту учнями 3 -5 разів.
4) Аналіз змісту казки з елементами
вибіркового читання. Дайте усно відповіді на питання.
— Де розходилися три
дороги?
— Куди вела кожна з них?
— Яка дорога найбільше
цікавила Мартіно?
— Яким був Мартіно?
— Чому люди прозвали його Вперта
Голова?
— Як він до цього
ставився?
— Коли Мартіно попрямував
таємничою дорогою?
— Якою була ця дорога?
— Знайдіть та прочитайте
її опис.
— Які слова свідчать про
те, що дорога була нелегкою?
— Хто зустрів Мартіно?
— Про що він
розмірковував, побачивши пса?
— Куди його привів пес?
— Яким перед ним постав
палац?
— Хто стояв на балконі?
— Як зустріла його
прекрасна сеньйора?
— Яка розмова відбулася
між ними?
— Що подарувала йому
сеньйора?
— Про кого він думав,
вибираючи речі?
— Хто допоміг йому повернутися
до села?
— Як зустріли його
односельці?
— Чи повірили в його
розповідь?
— Чому інші мешканці села
поверталися ні з чим?
5) Робота в парах.
— Визначте головну думку
казки.
— Спробуйте дібрати свій
заголовок.
6) Характеристика головного героя.
— Серед поданих слів
оберіть ті, що характеризують Мартіно.
Скупий, впертий,
жорстокий, брехливий, наполегливий, відвертий, сміливий, підступний, настирливий,
турботливий.
— Свій вибір доведіть
словами з тексту.
7) Гра «Дочитай речення до кінця».
Знайдіть речення у тексті та дочитайте його.
Мартіно був таким
настирливим, ... (що люди прозвали його Вперта Голова).
Яких тільки
скарбів не побачив Мартіно... (в залах палацу).
Хлопець змушений
був сто разів повторювати... (свою
розповідь про те, що з ним трапилося).
Мартіно йшов та
йшов, ... (а тунель не закінчувався, і дорозі не було кінця).
8) Фізкультхвилинка.
9) Гра «Відновіть послідовність подій
у тексті».
Перевірте правильність відповіді в дужках.
У селі давно вирішили, що
Мартіно загинув. (3)
Мартіно йшов та йшов, а
тунель не закінчувався, і дорозі не було кінця. (2)
Мартіно обдарував усіх — і
друзів, і ворогів. (4)
Мартіно був таким
настирливим, що люди прозвали його Вперта Голова. (1)
10) Гра «Засічка — кидок». За командою батьків «кидок» — учні
починають читати текст напівголосно.
За командою «засічка» —
зупиняються й олівцем позначають останнє прочитане ними слово.
Цей текст таким самим
чином читають ще раз. (Але не більше трьох разів!)
Під час повторного читання
діти переконуються, що прочитали більший обсяг —«засічка» поставлена вже далі.
Це доводить їм необхідність багаторазового читання тексту, адже з кожним разом
результати покращуються.
В кінці 3 разу перевірити швидкість читання за 1 хв. (результат записати в
зошит).
VІ. ПІДСУМОК УРОКУ
— Який твір читали?
— Чого він нас навчає?
— Хто автор цього твору?
VІІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Виразно читати 3 -5 разів. Переказувати
казку (с. 151–153).
Урок за 18 березня 2020 року
Літературне читання
Тема: Пауль Маар «Машина для здійснення бажань».
Сьогодні, діти, ми вирушаємо в подорож сторінками твору
відомого
німецького письменника Пауля
Маара «Машина для здійснення бажань, або Суботик повертається у суботу» . Під
час подорожі вам необхідні терпіння, витримка, знання. Тож, бажаю вам
успіху!
Отже, на сьогоднішньому уроці ми
познайомимося з вами з досить дивним і незвичайним та надзвичайно цікавим
веселим героєм, який став другом і сином для звичайного боязкого дорослого
пана. І що саме дивне, зумів його змінити. Я думаю вам вже цікаво
зустрітися з цим дивовижним створінням!
1. Цього твору в літературному читанні немає,
тому вам потрібно знайти його в інтернеті
і уважно прочитати. До роботи!
2. Щоб перевірити, чи уважно ви прочитали твір, ми пограємо в гру «Так – ні». Для цього в зошиті з літературного
читання ( в кого немає, то заведіть) напишіть число, класна робота і питання,
які ви бачите нижче. В кінці кожного питання, ви пишете «так або ні». За
виконане завдання ви отримаєте 5 балів.
- Автор книжки «Машина для здійснення бажань…» Пауль Маар (……).
- Суботик – це маленька істота з п’ятачком, яскраво-рудим волоссям. (….).
- У Вівторакуса на обличчі були сині цятки. (…….).
- Пан Амфібер – друг Суботика. (…….).
- Саме в суботу Суботик повернувся до пана Пляшкера. (……).
- Пані Моркван – це дружина пана Пляшкера. (……….).
- Суботик називав пана Пляшкера татусем. (…………).
- Твір завершується тим, що суботик назавжди залишився у пана Пляшкера. (………).
3. Діти, які
хочуть отримати кращу оцінку, я пропоную літературну вікторину «Незакінчене речення». Допишіть
його. За це завдання ви ще можете отримати 5 балів. Бажаю успіхів!
Літературна вікторина.
1. Пан
Пляшкер з нетерпінням чекав на Суботика … Скільки? (………….)
2. Здійснювати
бажання допомагають … (……………)
3.Суботик
минулого року покинув Пляшкера, бо… (………………….)
4.У
вівторок завітав.. (………………..)
5.Господиня
будинку, де проживав пан Пляшкер… (………………..)
6.«Тієї
миті знову зайшли ті двоє чоловіків і принесли ще один …» Що принесли чоловіки
у спецівках?… (………………)
7.Працюючи,
машина має перебувати у якнайстабільнішому стані, не можна совати її туди-сюди.
Вона дуже… (………………..)
8.Тоді
починаю все спочатку: хочу, щоб на Суботикові був новенький, гарненький,
блакитний … (………………..)
9.Пані
Моркван тремтячим пальцем вказала на дерево, що росло серед кухні. То була … (………………)
10.Тепер
я спробую здійснювати власні бажання… (…………………)
4.
Домашнє завдання. Розгадайте кросворд. За нього ви ще отримаєте 2 бали. Все
записуйте в зошити і присилайте мені. Успіхів!!!
Кросворд
- Якого кольору цятки на обличчі в Суботика?
- День, коли повертається Суботик.
- У Суботика замість носика …
- Квартирна хазяйка Пляшкера.
- Той, хто приходить до Пляшкера по вівторках.
- Вона здійснює бажання.
- Татусь Суботика.
Урок за 20 березня 2020 року
Літературне читання
Тема:
Льюїс Керролл «Аліса в Країні див».
Чудовий світ Льюїса Керролла майже сто
п’ятдесят років зачаровує і дорослих, і дітей. Книги про Алісу читають у всьому
світі. І тим більше дивний їх творець, серйозний математик і педант з одного
боку і фантазер, кращий друг дітей – з іншого.
— Сьогодні ми ознайомимося з повістю-казкою англійського письменника
Льюїса Керролла.
1. Опрацювання твору „Аліса в Країні Чудес”
(Частина І. У кролячій норі)
2. Аналіз
змісту казки з елементами вибіркового читання.
— Де
відпочивала Аліса?
— Чому їй не
сподобалася книжка, яку читала сестра?
— Прочитайте
опис Кролика.
— Коли Аліса
побачила його вперше?
— Чому
дівчинка побігла за ним?
— За чим
спостерігала Аліса, коли летіла вниз?
— Про що вона
думала?
— Які знання,
здобуті в школі, пригадувала?
— Хто така
Діна?
— Що про неї
думала Аліса?
— Де раптом
опинилася дівчинка?
— Куди їй дуже
захотілося потрапити?
— Чому вона не
могла вибратися в сад?
— Що дівчинка
побачила на столику?
— Який напис
був на ярличку, прив'язаному до пляшечки?
— Чому Аліса
відразу не випила те, що було в пляшечці?
— Прочитайте,
яким був смак напою.
— Чи вдалося
відчинити Алісі дверцята?
— Як вона реагувала на невдачі?
3. Вправи
на розвиток техніки читання.
а) Гра „Утворіть
порівняння”.
— Знайдіть у
тексті порівняння і допишіть.
• Кроляча нора
йшла рівно, мов... (тунель).
• Аліса й
незчулась, як полетіла кудись, наче... (в глибочезний колодязь).
• Аліса
помчала слідом, мов... (вітер).
• От якби я
могла складатися, мов... (підзорна труба).
• Чого доброго
я розтану зовсім, як... (свічка).
б) Гра
„Земля — небо”. Пограйте з рідними.
За командою
„земля” діти нахиляються до книжки і читають текст. За командою „небо” —
піднімають голівки вгору, прибираючи вказівки від тексту. Знову звучить команда
„земля” — учні очима знаходять, де вони припинили читання.
в)Гра
„Засічка — кидок”.
За командою
„кидок” починають читати напівголосно текст.
За командою
„засічка” зупиняються й олівцем позначають останнє прочитане ними слово.
Цей текст
таким саме чином читають ще раз. (Але не більше трьох разів!)
Під час
повторного читання діти переконуються, що прочитали більший обсяг — „засічка”
поставлена вже далі. Це доводить їм необхідність багаторазового читання тексту,
адже з кожним разом результати покращуються. Перевірити техніку читання.
4.ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Виразно читати
повість-казку і переказувати.
Урок за 23 березня 2020 року
Літературне читання
Тема: Перевір свої досягнення.
1.
Робота над скоромовкою. Прочитайте 4-6 разів. Вивчіть її напам’ять.
На
горішині горішки
Шаруділи
тишком-нишком:
—
Шур-шур-шур та шу-шу-шу —
Я
зернятка колишу.
В
лісі не шуміть, малята,—
Сплять
у ліжечках зернята.
Ш-ш-ш-ш...
—
Який розділ ми завершили вивчати?
—
Сьогодні ми підіб’ємо підсумки роботи за розділом „Літературні казки зарубіжних
письменників”. Перевіримо здобуті знання, узагальнимо вивчений матеріал. Напишіть тести у зошит.
Тестування
1.
Де стояла прекрасна сеньйора, коли зустрічала Мартіно?
а)
На балконі;
б)
на ґанку;
в)
у дворі.
2.
Скільки разів Мартіно змушений був повторювати односельчанам розповідь про свою
пригоду?
а)
20;
б)
50;
в)
100.
3.
Де сиділа качка, висиджуючи каченят?
а)
Під величезними лопухами;
б)
під старою грушею;
в)
під сараєм.
4.
Звідки випливли три прекрасні білі лебеді?
а)
3 річки;
б)
із-за кущів;
в)
з кущів осоки.
5.
Де цар Салтан побачив 33 богатирі?
а)
У морі;
б)
біля брами городської;
в)
біля стін фортеці.
6.
Куди білочка складала горішки?
а)
В торбиночку;
б)
в сумочку;
в)
в шкатулочку.
7. Гра „З'єднай назву казки з її
батьківщиною”
„Дорога, що нікуди не вела”
|
Росія
|
„Гидке каченя”
|
Італія
|
„Казка про царя Салтана...”
|
Данія
|
8.
Гра „Упізнай
твір за його головною думкою” (
напиши автора і назву твору)
•
Справжні скарби дістаються лише тим людям, що першими торують дорогу, якою ще
не ходив ніхто. (………………………)
•
Добре щире серце не буває ніколи горде. (………………………..)
•
І хто б там що кому не говорив,
А
згине зло і правда переможе! (………………………..)
9. Гра „Хто це сказав?” Назвіть
героя.
•
Матінко моя єдина!
Молода
моя княгине!
Подивіться
ви туди:
Їде
батечко сюди. (………………….)
•
Бери, бери усе, що подобається. Я дам тобі візка та коней, аби ти міг довезти
це додому. (…………………..)
•
Воно хоч некрасиве, але в нього лагідна вдача, і плаває воно теж чудово. Я
навіть дозволю собі сказати, що ліпше за інших. (……………………..)
•
Що я бачу?! Як це сталось? Це ж вона! (……………………..)
ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Відповідати
на запитання рубрики „Перевір свої досягнення” (с. 154).
Урок за 24 березня 2020 року
Літературне читання
Тема: ВСТУП ДО РОЗДІЛУ. ЛЮБОВ ЗАБАШТА. СКАЗАВ МУДРЕЦЬ...
АНАТОЛІЙ КОСТЕЦЬКИЙ. МРІЯ.
1. Робота над
скоромовкою. (Прочитайте виразно і швидко 4-6 разів)
Своїх друзів пригощаю,
Наливаю в чашки чаю,
Ось варення із порічки,
А ось тістечко з сунички.
2. Вступна бесіда
— Сьогодні ми починаємо вивчати новий розділ.
— Прочитайте його назву. С.155.
— Які твори будемо вивчати в цьому розділі?
— Які твори письменників ми вже вивчали?
— На скільки частин поділений розділ?
— Як вони називаються?
3. Читання вступної статті (с.
155)
— З чим автори порівнюють твоє життя?
— Які питання ставлять перед вами?
— Про що розкажуть вірші, оповідання, казки, які ви прочитаєте у розділі?
— На що слід звертати увагу, читаючи твори розділу?
4. Читання вірша Любові Забашти
«Сказав мудрець...» с. 156.
— До чого закликає автор вірша?
— Існування якої істини підкреслює?
5. Читання біографії Анатолія Костецького. С. 156
— Які вірші поета ми вивчали? («Імена», «Дивна звичка»)
— Що згадує поет про своє дитинство?
— Ким була його мама?
— У скільки років майбутній поет засвоїв грамоту?
— Коли отримав перший диплом за вірші?
— Кому вони були присвячені?
— Яка зустріч була для поета вирішальною?
— Про що писав свої твори Анатолій Григорович?
6. Виразне читання вірша «Мрія»
— Чи сподобався вам вірш?
— Які почуття він у вас викликав?
— Які картини ви уявляли слухаючи його?
7. Аналіз змісту вірша з
елементами вибіркового читання.
— Прочитайте перші рядки вірша. Як ви їх розумієте?
— Про що розмірковує хлопчик?
— Про що він мріє?
— Коли в нього виникла ця мрія?
— Чому він хоче перерости Сергія?
— Чому він зараз не наважується захистити дівчинку?
— Що б ви йому порадили?
8. Гра «Диктор телебачення».
Читати вірш, періодично відриваючи погляд від тексту, щоб подивитися на
глядачів.
9. Робота за ілюстрацією.
— Розгляньте ілюстрації до вірша.
— Кого художник зобразив на ілюстрації? Які кольори він використав?
— Який настрій вони створюють? Як передають характер персонажа
вірша?
— Яким рядкам вірша відповідає ілюстрація?
— Які малюнки створили б ви за сюжетом вірша?
10. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Виразно читати вірш (с. 155–157), проілюструвати його.
Урок за 25 березня 2020 року
Літературне читання
Тема:
Анатолій Костецький «Спішу
додому». Василь Сухомлинський «Не загубив, а знайшов».
1.Робота
над скоромовкою. (4-6 разів)
Цоки-цоки-цок копитця —
Це цапок йде до криниці.
Працьовитим цапенятам
Принесе водиці тато.
2.Робота над віршем Анатолія Костецького
«Спішу додому»
1) Гра «Передбачення».
— Прочитайте заголовок.
— Розгляньте малюнки.
Спробуйте спрогнозувати, про що йтиметься
у вірші.
2) Виразне читання вірша.
— Чи сподобався вам вірш?
— Які почуття він у вас
викликав?
— Який настрій створив?
— Хто є головним
персонажем вірша?
— Від чийого імені
ведеться розповідь у вірші?
— Яке слово складається з двох частин? (Самоката)
— Від яких слів утворилося це слово?
— Доберіть синонім до слів марив (мріяв), негайно (терміново), гайда
(біжімо).
3)Спробуйте дати відповіді на питання (усно).
— Як звати хлопчика, від імені якого ведеться розповідь у вірші?
— Хто перший йому зустрівся дорогою зі школи?
— Що запропонував йому Микола?
— Хто запропонував поміняти ножика на шайбу?
— Від чого ще довелося відмовитися Сергійові?
— Чому він так поспішав додому?
— Знайдіть і прочитайте опис цуценяти.
4) Гра «Знайдіть рими та доберіть свої».
Микола — ...
Житті — ….
Слава — ...
Твою — ….
Дні — ... .
Самоката — ...
Скоріш — ...
Цуценя — ...
— Сьогодні ми знову звернемося до творів Василя Сухомлинського.
— Що вам відомо про його творчість?
— Які твори письменника ви вже читали?
3.Біографічна довідка.
— Василь Олександрович Сухомлинський — видатний український пе-
дагог, письменник і публіцист. Народився 28 вересня 1918 р. у селі Василівка
Онуфріївського району Кіровоградської області (на той час — Василівська волость
Олександрійського повіту Херсонської губернії) у незаможній селянській родині. Батько
його, Олександр Омелянович, працював по найму як тесляр і столяр. Мати — Оксана
Юдівна вела домашнє господарство, ткала полотно, фарбувала його і шила одяг не
лише для своєї сім’ї, а й односельцям. Гарно ви- шивала. Багато уваги приділяла
вихованню дітей: Івана, Василя, Сергія, Меланії. Учила добра, чесності,
людяності. Довгими зимовими вечорами за прядивом чи шитвом розповідала дітям
казки, цікаві історії, читала книжки. Пізніше Василь Олександрович писав: «Я не
відчував би всієї краси літнього світанку в селі, якби в далекому дитинстві
мене не вразили до глибини душі прочитані матір’ю слова Шевченка “Тихесенько
вітер віє, степи, лани мріють, між ярами, над ставами верби зеленіють...”».
У 1926–1933 рр. В. О. Сухомлинський навчався у Василівській семирічній
школі, де був одним з кращих учнів. Учився добре, старанно, любив читати,
гарно малював. Щоб зібрати гроші на книги, фарби, зошити, разом з одноліт-
ками та братами ходили на Новий рік посівати та щедрувати, а літом працював
у колгоспі. У дитячому садку, який діяв у колгоспі на період літніх канікул йому
доручали бути помічником вихователя. Він доглядав малюків, розповідав їм казки,
читав книжки, проводив веселі ігри. Тому і вибір професії був не випадковий.
4. Робота над оповіданням Василя
Сухомлинського «Не загубив, а знайшов»
1) Виразне читання оповідання.
— Чи сподобалося вам оповідання?
— Які почуття воно у вас викликало?
— Над чим примусило замислитися?
— Хто є головними персонажами оповідання?
— Доберіть синонім до слів: попервах (спочатку), збиток (втрата), при-
ловчився (призвичаївся).
2) Аналіз змісту оповідання.
— Скільки років виповнилося синові?
— Що дав йому батько?
— Що наказав зробити?
— Чи вмів син копати?
— Як він виконував поставлене завдання?
— Що трапилося наприкінці роботи?
— Як почувався син?
— Що сказав йому батько?
— Яка головна думка оповідання?
5. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Виразно читати вірш і оповідання (с. 158–160).
Урок за 27 березня 2020 року
Літературне читання
Тема: УРОК
ПОЗАКЛАСНОГО ЧИТАННЯ. ШКОЛА ДОБРИХ УЧИНКІВ (за творами Василя Сухомлинського)
—
Щира усмішка, добре слово і хоча б краплиночка тепла мають дуже велику силу. І
на сьогоднішньому уроці позакласного читання вони допоможуть нам пройти дорогою
добра за мудрими творами В. Сухомлинського.
1. Повторення біографії В.
Сухомлинського.
2.
Розповідь про книги В. О. Сухомлинського
В. О. Сухомлинський «Гаряча квітка».
До книжки ввійшли невеликі оповідання видатного
педагога і письменника
В. О.
Сухомлинського, про те, як діти відкривають для себе навколишній світ, про
взаємини між дітьми, про доброту та чуйність, а також повчальні казки про
природу.
В. О. Сухомлинський «Вогнегривий коник».
Ця
книга — збірка мудрих і повчальних казок, оповідань, притч, новел, написаних
для дітей і дорослих великим українським педагогом і письменником Василем
Сухомлинським. Кожна казка, кожне оповідання розповідають читачам про
неповторну красу природи, магічну силу доброти і чуйності у взаєминах між
людьми, пробуджують у нас бажання захистити слабшого, допомогти старшим.
В. О.
Сухомлинський «Казки школи під голубим небом».
У цій
збірці зібрані казки, притчі, оповідання В. О. Сухомлинського. Кожна казка, кожне
оповідання розповідають читачам про неповторну красу природи, магічну силу
доброти і чуйності у взаєминах між людьми, пробуджують у нас бажання захистити
слабшого, допомогти старшим.
3. Обговорення прочитаних творів В. Сухомлинського
«Добре слово» (дайте письмові відповіді на питання)
—
Що трапилося з Олею?
-
Як родичі рятували дівчинку?
— Що зробила прабабуся Надія?
— Що повернуло дівчинку до життя?
— То в чому велика сила?
— Чого вчить
нас це оповідання?
«А хто ж вам казку розповідає, бабусю?» (дайте письмові відповіді на
питання)
— Про
кого це оповідання?
— Ким були Миколка і Петрик для бабусі?
— Як звали бабусю?
— Яке
питання задав бабусі Миколка?
— Чи отримав він на нього відповідь?
— У якій формі побудовано оповідання?
— Скільки дійових осіб у цьому тексті?
— Яку відповідь могла дати бабуся Миколці?
— Якою ви уявляєте бабусю?
— Настав час відповісти на запитання: хто розповідає
бабусі казку?
«Дивний мисливець» (дайте письмові відповіді на питання)
— Головним героєм оповідання є?
— Чому
текст називається «Дивний мисливець»?
— Яким ви
уявляєте діда Максима?
— Як можна охарактеризувати героя цього
оповідання?
4. Гра «Так, ні» (допишіть так або ні)
- Дід Максим жив у місті? (…………)
- Дідусь
щодня ходив з рушницею до лісу? (…………….)
- Виходив
увечері. А повертався рано-вранці? (…………..)
- Він завжди
ніс додому багато здобичі? (……………)
- Дід
Максим привів додому пораненого кабана? (…………..)
- Його
називали невдахою? (…………..)
- Дід Максим не полював, а
допомагав тваринам? (…………….)
— Як ми повинні ставитися до тварин? (……………….)
— Чого нас навчає цей твір? (………………….)
5. Домашнє
завдання.
—
Наступний урок позакласного читання проведемо 14
квітня за темою
«Майстер веселого цеху — Грицько Бойко».
Підготувати:
1. Біографію Грицька Бойка.
2. Дібрати і вивчити 2-3 скоромовки автора.
3. Дізнайтеся твори яких авторів перекладав
Грицько Бойко на укр.мову.
4. Підготувати 5-7 загадок автора (написати)
6 квітня 2020 року
Літературне читання
Тема. Всеволод Нестайко „Шура і Шурко”.
1. Перевірка домашнього завдання.
Минулого уроку ми читали
вірш Анатолія Костецького «Спішу додому» та оповідання Василя Сухомлинського «Не загубив, а знайшов».
Дайте письмові
відповіді на питання:
1) З ким зустрівся хлопчик, ідучи додому?
2) Чому ніхто не зміг його зупинити?
3) Пофантазуйте! Як у Сергія з’явилося цуценя?
4) Що доручив батько сину?
5) Чи легко йому було це робити?
6) Яка головна думка оповідання?
7) Поміркуйте, з якою метою батько дав сину таке
нелегке завдання?
2.
Опрацювання нового матеріалу.
Герої творів Всеволода Нестайка — це кмітливі, жваві
хлопчики і дівчатка, ваші однолітки. Вони часто потрапляють у неймовірні історії, веселі і цікаві,
але водночас і повчальні.
Пригадайте, цього автора в попередніх класах ми читали: „Суд у цирку”, уривок із повісті „Чарівні
окуляри”.
Сьогодні ми ознайомимося із твором з першої
його книжечки „Шура і Шурко”.
1) Розповідь про
автора.
— Всеволод Нестайко
належить до покоління, чиє дитинство обірвала війна. Дитячі роки письменника
залишили згадку не лише про війну.
Народився в місті Бердичів
Житомирської області. Батька хлопчик майже не пам'ятає. Йому було чотири роки,
коли прийшла звістка про те, що тато загинув за кордоном, виконуючи державне
завдання.
Про Бердичів хлопчик
нічого не пам'ятає, окрім страшного голоду тридцять третього. Після марних
прохань дати хоч чогось поїсти, він, зітхаючи, просив маму: „Ну то дай хоч води
напитися”. Рятуючись від голоду, сім'я переїхала до Києва, де жила мамина
сестра з чоловіком. З тих пір Київ став рідним містом для письменника.
Довгих два роки довелося
сім'ї жити в окупованому фашистами Києві. Мама підпільно організувала школу,
вчила Всеволода та його однолітків. Це був їхній п'ятий клас. Іноді стає
моторошно від спогадів про ті часи. Та найстрашніша подія трапилася у Бабиному
Яру. Відступаючи, німці палили свої жертви. Вони змушували робити це
військовополонених. Одного разу кілька полонених утекло. Фашисти з собаками
кинулися їх шукати. А Всеволод з Павлушею неподалік рвали горіхи. Німець
подумав, що це втікачі, вистрелив Павлуші прямо у скроню і націлився на
Всеволода, але потім розгледів, що це були діти...
Багато професій поміняв
Всеволод Нестайко. Він був і столяром, і слюсарем, візником, репетитором. Та
найбільшу втіху одержує від зізнання маленьких читачів, які беруть в руки його
книжечки, коли залишаються самі або хворіють.
Вже самі назви книжок
Всеволода Нестайка заохочують до читання: „Незвичайні пригоди у лісовій школі”,
„В Країні Сонячних Зайчиків”, „Скринька з секретом”, „Чудеса в Гарбузянах”,
„Пригоди Грицька Пол винкина”, „Тореадори з Васюківки”.
2)Опрацювання статті „Всеволод Нестайко”.
— Прочитайте статтю про
Всеволода Нестайка на с. 160.
— Що з прочитаного ви не
знали?
3).
Читання твору В. Нестайка „Шура і Шурко” (с. 161-165).
4).
Аналіз змісту твору. Вибіркове читання.
— Що ви дізналися про
дітей?
— Як Шурко ставився до
Щури? Чому він одразу її не злюбив?
— Прочитайте, як Шурко
опинився на першій парті.
— Прочитайте, як хлопчик
мучив Шуру.
— Як дівчинка реагувала на
це?
— Чому Шурко не терпів
лікарів? Доведіть словами твору.
— Як хлопчик почав
називати сусідку по парті?
— Чому Шурко потрапив у
лікарню?
— Якою йому видалася
лікарка Клавдія Василівна?
— Чому хлопчику вранці після операції було дуже сумно і тужливо?
— Прочитайте, якою побачив дівчинку
Шурко біля свого лікарняного ліжка.
— Які почуття викликала у
хлопчика ця несподівана зустріч?
— Прочитайте, як дівчинка
потрапила у палату до хворого.
— Що про несподівану гостю
сказав сусід Шурки по палаті?
— Чому хлопчик зніяковів?
— Як дівчинка провідала
Шурку на другий день? Кого вона привела з собою? Прочитайте.
— Прочитайте лист, який
хлопці написали другу.
— Як ви думаєте, як будуть
розвиватися стосунки між Шурою і Шуркою далі?
— Чому в хлопчика
змінилося ставлення до своєї сусідки по парті?
5).
Вправа на розвиток навичок читання.
— Знайдіть і прочитайте абзаци, в яких є речення: „Поруч
нього мовчазне дівчисько в окулярах”, „І потихеньку Шурко став мучити Шуру”,
„Повітря було прозоре і чисте”, „У неї були ласкаві, ніжні руки, як у мами”, „І
одразу згадав”.
3. Домашнє завдання.
Дайте
письмові відповіді на питання:
1. Хто такі Шурка і Шурко?
2. Що ти про них дізнався з оповідання?
3. Якими ти їх уявляєш?
4. Чого ти не знаєш про цих персонажів?
5. Пофантазуйте, як будуть далі розвиватися відносини між Шурою і Шурком.
6. Склади план оповідання.
Урок
літературного читання за 7 квітня.
Тема. Марія Чумарна „Казка про друга”.
1. Підготовка
до сприймання нового матеріалу.
Читання слів з
пропущеними буквами.
— Прочитайте слова,
подумки вставляючи пропущені букви, і перевірте, чи правильні були ваші припущення.
В..рш Пр..сл..в'..
К..зк.. М..р..лк..
—
Пригадайте і скажіть визначення кожного з цих понять.
2. Опрацювання першої частини казки
(с. 166—168).
— Від
чийого імені ведеться розповідь? Яких друзів мав хлопчик?
— Яким, на думку хлопчика,
був його комп'ютерний друг Компутик? Чим вони займалися разом?
— Куди потрапив хлопчик?
Як виглядала планета Тайн?
— Що відчув хлопчик,
перебуваючи на чужій планеті? Кого він згадав? Чим займалися хлопці, коли були
разом?
— Над чим замислився
герой? Що його тривожило?
3. Опрацювання
другої частини казки (с. 168).
— Чого
злякався хлопчик? Що цікавого він помітив, сидячи на чужій планеті?
— Що згадував хлопчик?
Чому Компутик не міг допомогти герою? Про що мріяв хлопчик?
— Яким був у спогадах і
мріях друг Сашко?
— Як у хлопчика почала
мінятися думка про Компутика? Що згадував про Сашка?
— Чому думки про друзів
почали мінятися?
4.
Опрацювання третьої і четвертої частин казки (с. 169—170).
— Що підказав хлопчику
тихий голос? Над чим примусив замислитись? Чим незвичайна планета Тайн?
— Знайдіть і прочитайте
роздуми хлопчика про своє ставлення до Сашка. До якого висновку він дійшов? Як
він після цього почувався?
— Чим закінчилася пригода
хлопчика на планеті Тайн? Хто його повернув додому?
— Як ви
думаєте, що було у кульці з написом „Таємниця”?
5. Гра
„Засічка-кидок”.
(Учні читають тричі по
30 секунд текст від початку).
6.
Підсумок уроку.
— Що нового дізналися на
уроці? Який висновок для себе ви зробили із прочитаних творів?
— Бережіть друзів, якщо
вони є, і шукайте, якщо їх немає.
І нехай у вас завжди буде
вірний товариш, який підтримає вас у горі і радості. І будьте самі хорошими
друзями, тому що дерево міцне корінням, а людина — друзями.
7. Домашнє завдання.
1. Перекажи казку батькам так, ніби ти став учасником подій.
2. Дайте письмові відповіді на питання.
1) Куди потрапив хлопчик?
2) Як виглядала планета Тайн?
3) Над чим замислився герой?
4) Що його тривожило?
5) Які пригоди описано у другій частині?
6) Знайди і прочитай роздуми
хлопчика. Які слова в його міркуваннях тебе вразили?
7) Що звучить як
порада-застереження?
8) Напишіть скільки дійових осіб
у творі? Назвіть їх.
9) Як хлопчик
повернувся на Землю?
10) Що у казці фантастичне, а що – реальне?
11) Хто був справжнім другом хлопчика?
Доведіть свою думку.
Урок
літературного читання за 8 квітня.
Тема. Всеволод
Нестайко „Із сміхом треба бути обережним...”. Галина Малик „Мавпині іменини”.
1. Мовленнєва розминка.
Робота над скоромовкою.
Сидить сойка на сосні,
Щось посапує у сні.
А на смереку сова
Колискову їй співа.
2. Перевірка домашнього завдання.
1. Надіюся казку батькам ви переказали.
2. Дайте письмові відповіді на питання (для тих, хто ще цього не зробив).
1) Куди потрапив хлопчик?
2) Як виглядала планета Тайн?
3) Над чим замислився герой?
4) Що його тривожило?
5) Які пригоди описано у другій частині?
6) Знайди і прочитай роздуми
хлопчика. Які слова в його міркуваннях тебе вразили?
7) Що звучить як
порада-застереження?
8) Напишіть скільки дійових осіб
у творі? Назвіть їх.
9) Як хлопчик
повернувся на Землю?
10) Що у казці фантастичне, а що – реальне?
11) Хто був справжнім другом хлопчика?
Доведіть свою думку.
3. Повідомлення теми і мети уроку.
— Ви смієтеся над чимось, а ваш друг — ні. Ваш тато сміється, а ви ні.
Чому? Гумор — це те, що змушує сміятися, чи це щось інше?
Письменники, лікарі,
психологи написали безліч книг на цю тему, але досі немає єдиної,
загальноприйнятої точки зору на цей рахунок. Але ми точно знаємо, що певні речі
завжди змушують людей сміятися, тому ми можемо, принаймні, визначити деякі види
гумору. Так, нас змушує сміятися чиясь дотепність. Ми вважаємо, що це сказано з
гумором. Сюрпризи теж змушують нас сміятися, радіти. Несподіванка призводить до
такого ж результату. Потрапивши носом в пиріг або ступивши в кошик для брудної
білизни, людина потрапляє в комічну ситуацію, і ми сміємося. Насмішити може і
гра слів, наприклад каламбури.
Ми знаходимо смішними
пародії. Людина, яка добре наслідує іншу, смішить нас. Коли ми чуємо голос
пародиста, ми сміємося. Це може бути ціле шоу чи п'єса, створені в жанрі
пародії на певних людей, яких ми знаємо.
Сьогодні ми прочитаємо
роздуми про гумор і сміх українського дитячого письменника Всеволода Нестайка.
4. Опрацювання оповідання В. Нестайка „Із
сміхом треба бути обережним.
1) Виразне читання ст.171.
— Коли
сміятися веселіше?
— Зверніть увагу на поради
письменника.
2) Аналіз змісту твору.
— Як людина сумує чи
тужить?
— Чому гумор, сміх — це
справа колективна?
— Чому, на думку автора,
потрібно бути завжди з людьми?
— Прочитайте, як автор
пропонує ставитися до людей.
— Від чого застерігає
письменник?
— Над ким можна сміятися
скільки завгодно?
— Коли своїм гумором чи
сміхом можна нанести шкоду іншому?
5. Опрацювання вірша Г. Малик „Мавпині іменини”.
1) Виразне читання вірша про те,
до чого можуть призвести невдалі жарти над друзями (ст.171-172)
2) Робота
над змістом.
— Що
святкувала мавпа?
— Як мапа готувалася до
зустрічі з гостями?
— Прочитайте, як себе вели
гості, що прийшли.
— Хто прийшов привітати
Мавпу з днем народження?
— Прочитайте, як господиня
прокоментувала кожен подарунок.
— Як вчинили гості? Чому
не залишилося на іменинах ні душі?
3)Робота над виразністю ( прочитайте 4-6 разів).
6. Домашнє
завдання.
Виразно читати ст. 171-172.
Літературне
читання за 10 квітня.
Тема. Грицько
Бойко „Консультант”. Микола Сингаївський „Сміх для всіх”.
1. Перевірка домашнього завдання.
- Думаю ви виразно навчилися читати домашнє
завдання, тому перевіримо наскільки уважно ви читали.
-
Дайте письмові відповіді на питання.
1) Хто прийшов привітати Мавпу з днем народження?
2) З яким настроєм і з чим прийшли гості, а з яким пішли з іменин?
3) Пригадайте, якими словами можна подякувати за подарунок. Таких слів дуже
багато.
2. Вправи на вдосконалення навичок читання.
Вправа на усвідомлення змісту.
— Послухайте, запам'ятайте
і відповідайте. Чи все правильно? Чи може таке бути? Якщо ні — то доведіть, що
це вигадка, нісенітниця.
• Чоловік узяв пилку і
пішов до лісу зрубати дерево.
• Весною біля школи усім
знайшлося діло.
• Уся яблуня була всипана
жовтими грушами.
• Дідусь приніс торбу зі
сміхом.
Гра
„Склади назви віршів із нісенітниць”.
— Прочитайте назви віршів.
Читати слід через відповідний інтервал.
Як, Ді, нев, ло, да, ві,
ха, роз, ви, мо, сту, ви, пав.
(„Як невдаха виступав”. „Ділові розмови”.)
— Пригадайте, хто автор
цих творів. (Грицько
Бойко.)
— Що ви знаєте про цього
письменника?
— Яка характерна
особливість його творчості?
— Чому твори Грицька Бойка
називають гумористичними?
3. Повідомлення теми
та мети уроку.
— Сьогодні на уроці ми
прочитаємо веселі вірші Грицька Бойка і Миколи Сингаївського, поспостерігаємо,
як поети з гумором говорять про серйозні речі.
4. Опрацювання вірша Грицька Бойка „Консультант”.
Робота над заголовком.
— Прочитайте назву вірша
Г. Бойка.
— Чи можете пояснити слово
„консультант”?
Це слово походить від
латинського слова consultants — радник.
Читання вірша
— Кого у вірші назвали
консультантом? Кому він давав консультації?
Повторне читання вірша вголос. Відповіді на
запитання.
— Де працював увесь загін?
Що робили діти?
— Чому нічого не робив
Мишко?
— Які поради давав
хлопчик? Прочитайте.
— Чи справді Мишко був
таким спеціалістом? Доведіть словами вірша.
— Яку людську рису
характеру висміює поет у вірші?
— Поясніть вирази, які
вжив автор: „повчав без упину”, „потирав долоні”.
— Який настрій викликав у
вас цей вірш? Над чим примусив задуматися?
Виразне
читання вірша.
— Чиї слова треба читати
повчально, а чиї — з посмішкою?
Розвиток зв'язного
мовлення.
— Придумайте продовження
вірша.
5. Опрацювання вірша
М. Сингаївського „Сміх для всіх”.
Самостійне читання вірша учнями (мовчки).
— Хто приніс торбинку
сміху?
Повторне читання вірша вголос. Аналіз змісту.
— Який сміх приніс дідусь?
— До кого сміх ставиться
недобре? Доведіть словами вірша.
— До кого ще сміх може
ставитися негативно? Придумайте, що він буде робити таким людям.
Вправа на вдосконалення техніки читання.
Читання, напівприкриваючи текст лінійкою.
6.
Підсумок уроку.
7. Домашнє завдання.
Виразно читати
ст. 172-173, відповідати на запитання рубрики «Чи уважно ти читав?» (с. 173)
Урок
читання за 13 квітня
Тема. Василь
Сухомлинський „Співуча пір'їнка”.
1. Перевірка домашнього завдання.
-
Думаю ви виразно навчилися читати домашнє завдання на с.172-173 та читали
і відповідали на запитання рубрики «Чи уважно ти читав?» (с. 173) , тому перевіримо .
- Дайте письмові відповіді на
питання.
1. Яку людську рису характеру підмітив і висміяв поет?
2. Чиї слова ти прочитаєш повчально, а чиї – з насмішкою?
3. Як можна продовжити вірш? Спробуй
скласти кілька рядків.
4. Скільки років виповнилося хлопчику з оповідання Василя Сухомлинського?
5. Хто сказав ці слова: - Ну що, хлопче? Болить … Що ж, зробимо так, щоб
ніколи більше не боліло?
6. Хто хотів стати лікарем:
А) Толя б) Шура в) Сєва
7. Хто радить бути обережним зі сміхом? Чому?
2. Повідомлення теми та мети уроку.
Ми прийшли у світ, щоб жити
всі на просторі земнім,
щоб сміятись і радіти
у довкіллі чарівнім.
Це життя, це справжня казка!
Ллється музика і сміх.
Ти ж (запам'ятай, будь ласка)
неповторний серед всіх!
— Ай справді, на цілій планеті нема таких хлопчиків і таких
дівчаток, як ви. Є мільйони інших хлопчиків і дівчаток, але саме такого, як
кожен з вас, нема ніде. Навіть коли є близнята, зовні дуже схожі одне на
одного, то однаково у кожного своє життя, свої погляди, відчуття, свій
характер, свої здібності. Хтось гарно співає, хтось — швидко і правильно
розв'язує задачі, працює на комп'ютері. Хтось майстерно вишиває, а хтось — уміє
доглядати тварин... І кожен по-своєму пройде життєвий шлях. Але людина не завжди
цінує свою унікальність, не завжди знає свої здібності й можливості, розпізнає
і розвиває їх. Саме на такі роздуми хочуть наштовхнути вас твори цього розділу.
І першим з них є казка В. Сухомлинського „Співуча пір'їнка”.
3. Опрацювання казки В. Сухомлинського „Співуча пір'їнка”.
1.
Читання казки вголос (с. 174-175)
— Чи чули ви колись про
такого дивовижного птаха?
2. Аналіз змісту
читання (усно)
— Чому Стрепет —
дивовижний птах?
— Як Стрепет співає?
— З чим порівнюється його спів.
— Яке трапилося лихо?
— Хто знайшов пір'їнку? Як
Стрепет знайшов свою пір'їнку?
— Про що птах просив
Сергійка.
— Який висновок для себе
зробив уже дорослий чоловік?
— Як ви зрозуміли ці
слова?
— Про що примусила
задуматися ця казка?
— Якою може бути ця
співуча пір'їнка? Які співучі пір'їнки є у твоїх однокласників? Чи знайшли її у
себе?
3. Вправи на розвиток техніки читання.
а) Мовчазне читання. Гра
„Засічка-кидок” (3 рази по 20 секунд).
б) Гра „ Розвідники” (усно)
— Скільки разів у творі
автор вжив слово „Сергійко”? (…) „Стрепет”? (….)
— Знайдіть, які
спільнокореневі слова автор вжив у тексті до слова „спів”.
— Прочитайте речення, які
складаються із 4 слів.
— Знайдіть найкоротше
речення.
4. Стислий переказ казки.
5. Підсумок уроку.
— Що ви зрозуміли з казки?
— До чого автор
намагається закликати читача?
6. Домашнє завдання.
Виразно читати і переказувати казку В. Сухомлинського „Співуча пір'їнка”, усно відповідати на питання після тексту.
Літературне
читання за 14 квітня 2020 р.
Тема. Урок позакласного читання. Майстер
веселого цеху – Грицько Бойко.
1. Мотивація навчальної діяльності
Веселий сміх — здоров'я.
Умій пожартувати, та
знай, коли перестати.
Веселощі — від бід спасіння.
Поглузуй сам над собою: здоровішим будеш!)
— Як ви розумієте ці прислів'я?
—
Чи може сміх образити?
—
Яким повинен бути сміх?
—
Хто з вас любить сміятися, веселитися, жартувати?
—
Саме сміх, жарти, веселощі, посмішки, хороший настрій пануватимуть на сьогоднішньому
уроці. А подарує їх нам творчість Грицька Бойка.
2. Сприймання й засвоєння нового матеріалу.
1. Біографія.
Народився Грицько Бойко (справжнє ім'я — Бойко Григорій
Пилипович) 5 вересня 1923 р. в селі Оленівка на Донеччині в сім'ї службовця.
Щодня Грицькові доводилося йти кілька кілометрів до школи, яка знаходилася
далеко. Тому хлопець щодня прокидався о четвертій ранку, йшов до станції, щоб
їхати робочим потягом до школи.
У
15 років районна газета надрукувала його перший вірш.
Але
доля склалася нелегко. Після закінчення школи Грицько пішов на фронт захищати
Батьківщину від навали фашистів. Брав участь у боях під Сталінградом, був
поранений. Удостоєний бойових урядових нагород.
Після
війни став студентом Донецького педагогічного інституту. Закінчивши його з
відзнакою, працював у газеті „Радянська Донеччина“. Початком своєї літературної
діяльності Грицько Бойко вважав 1950 р., коли була надрукована його перша
збірка віршів „Моя Донеччина“ для дорослих, а наступного року вийшла друком
збірка його поезій для дітей „Будем шахтарями“. Відтоді поет не зраджував
наймолодшим читачам.
Усього
у творчому наробку автора близько 100 книжок для дітей.
Григорій
Бойко не лише сам писав, а й робив переклади багатьох дитячих письменників. А
ще на слова віршів Григорія Бойка створено понад 400 пісень. Твори виходили і
за кордоном, їх перевидавали багатьма мовами.
Грицька
Бойка справедливо можна назвати неперевершеним майстром сміху в поезії для
дітей. Він, як ніхто інший, вмів не просто розважати молодших читачів, але й з
теплим, добрим гумором дотепно й незлобливо показати найрізноманітніші вади
дитячого характеру. Вереда, замазура, хвалько, брехун, ледар, базіка, невіглас,
недотепа, боягуз, підлабузник, задавака, ябеда, роззява, симулянт — ось
„знамениті“ персонажі його чудових віршів та поем.
Помер
Г. Бойко 25 вересня 1978 р.
2. Дайте письмові відповіді на питання.
1. При підготовці
до уроку ви повинні були дібрати і вивчити 2-3 скоромовки автора.
Напишіть їх.
2. Твори яких авторів перекладав Грицько Бойко на укр.мову.
3. Напишіть 5-7 загадок автора.
3. Читання вірша „Маринка та Галинка“.
МАРИНКА
ТА ГАЛИНКА
Сьогодні
Маринка
Уроків
не знала.
Домашнє
завдання
В
Галинки списала.
Зі
школи додому
Вернулись
дівчатка,
І
тут повторилось
Усе
в них спочатку.
Удома
Маринка
Отак
міркувала:
—
Сьогодні в Галинки
Уроки
списала.
Чого
ж я завдання
Робити
спішу?
І
завтра в Галинки
Уроки
спишу!
Галинка
ж удома
Отак
міркувала:
—
Сьогодні Маринка
У
мене списала.
Чого
ж я завдання
Робити
спішу?
Його
у Маринки
Я
завтра спишу!
А
ранком у школі
Зустрілися
двоє.
Спочатку
дівчатка
Зраділи
обоє.
Та
стала Маринка
Галинку
питати:
—
Чи можна іще раз
У
тебе списати?
Галинка
у сльози:
—
От бачиш, яка ти,—
Я
думала в тебе
Сьогодні
списати!..
До
столу учителька
Їх
запросила
І
порівну двійку
На
двох розділила.
—
Яка історія трапилась з дівчатами?
—
Які оцінки вони отримали за домашнє завдання?
—
Чому?
4. Читання вірша „Промахнувся“.
ПРОМАХНУВСЯ
От
діла, так діла! —
Знов
рогатка підвела
Нашого
Матвійка.
На
уроці в мух вціляв,
А
якраз в журнал попав:
З
поведінки — двійка.
—
Як же промахнувся хлопчик?
—
А куди ж він влучив?
—
Чи можна відволікатись на уроці?
—
Чи приємно вам читати такі вірші?
—
Жартівливі поезії про дітей і для дітей. Як приємно їх читати!
—
Що об'єднує вірші Грицька Бойка?
—
Вірші Грицька Бойка — дотепні, життєрадісні, сповнені наснаги, любові до дітей.
Адже тільки людина, яка любить дітей, так тактовно, з гумором і доброзичливістю
навчає маленьких читачів бути добрими і чемними, чесними і порядними, завзятими
до навчання і праці.
5.
Підсумок уроку.
—
З творчістю якого поета ознайомились?
—
Що ви запам'ятали про Грицька Бойка?
—
Про що поет писав у своїх творах?
—
Який із прочитаних творів вам сподобався найбільше? Чому?
6.
Домашнє завдання.
—
Наступний урок позакласного читання проведемо 27
квітня за темою „Світ дитинства у
творах Всеволода Нестайка“.
Прочитати: «Ябеда», «Пригода в
кукурудзі», «Дивні пригоди у лісовій школі».
Урок за 15 квітня
Літературне
читання
Тема. Ганна Чубач «Найрідніші голоси». Степан Жупанин «Намалюю вітер». Ліна Костенко «Якщо не можеш вітер
змалювати …».
1. Мовленнєва розминка.
Чистомовка.
Ок-ок-ок- у нас цікавий урок
Ень-ень-ень-ясний весняний день.
Иті-иті-иті- учні працьовиті
Уть-уть-уть- вирушаємо в путь.
2. Перевірка домашнього завдання.
Вдома ви виразно читали і переказували рідним казку В. Сухомлинського „Співуча
пір'їнка”, усно відповідали на питання після тексту. Перевіримо.
Тестування
1.
Цей твір є ...
а)
оповіданням; б) казкою.
2.
Стрепет — це ...
а)
дивовижний птах; б) хлопчик.
3.
Стрепет співає ...
а)
крилом; б) дзьобом.
4.
Якось Стрепет загубив ...
а)
голос; б) співучу
пір'їнку.
5.
Співучу пір'їнку Стрепета знайшов ...
а)
маленький Сергійко; б) дядько Сергій.
6.
Чоловік згадував Стрепета і думав ...
а)
„У кожної людини є своя співуча пір'їнка”;
б)
„Нещасливий той, у кого є співуча пір'їнка”.
7. Запишіть скільки разів у
творі автор вжив слово „Сергійко”? (…) і скільки разів слово „Стрепет”? (….)
8. Знайдіть у тексті і запишіть, які спільнокореневі слова автор вжив у
тексті до слова „спів”.
3. Гра
„Придумай закінчення речень” (усно)
Яка
то радість приїжджати в село до ... (бабусі).
Заходжу
в хату, цілую натруджені ... (її руки).
Вони
пахнуть ..., ... (молоком, хлібом).
4. Повідомлення теми та мети уроку.
Сьогодні ми прочитаємо вірші Ганни Чубач і Степана
Жупанина, в яких поети описали юних художників.
5. Опрацювання вірша Г. Чубач
„Найрідніші голоси”.
1. Виразне читання вірша
— Між ким відбувається розмова у творі?
— Від чийого імені ведеться розповідь у вірші? (Від імені
матері, донька якої малює свою бабусю.)
2. Робота над
змістом.
—
Як дівчинка звернулася до бабусі?
-
Поміркуйте,
як потрібно читати слова онуки. (Лагідно.) Чому?
—
Як бабуся описала себе? Прочитайте.
—
Як ви думаєте, чому бабуся відразу погодилася позувати онучці? (Бо охоту,
як роботу, не можна відкладати.)
—
Поміркуйте, чи вдався дівчинці малюнок. Доведіть це рядками вірша. Як ви
розумієте це порівняння?
—
Чому автор дала таку назву віршу? (Тому, що для автора мама і донька —
найрідніші люди у світі, і їхні голоси найрідніші.)
— Знайдіть спільнокореневі слова до слова „малюнок”, які використала
автор.
6.
Опрацювання вірша С. Жупанина „Намалюю вітер”.
1. Виразне читання вірша
— Про що цей вірш? Від чийого імені ведеться розповідь?
— Доберіть синоніми до слів „ніжні”, „гортає” .
Пояснення
значення слів.
Тераса — літня
прибудова до будинку з дахом на стовпах, відкрита з боків або засклена.
Має —
коливається під дією вітру.
2. Повторне
читання
—
Скільки дійових осіб у творі?
3. Аналіз
змісту прочитаного.
—
Що малює хлопчик?
—
Які ознаки вітру називає юний художник?
—
Які вітри він зобразив?
—
Скільки малюнків зробив хлопчик?
—
Чому, на вашу думку, „вітрам нема кінця і краю”?
—
Яку роль характеру художника підкреслює поет?
—
Який настрій викликав у вас цей вірш? Чому?
4. Вибіркове
читання.
—
Знайдіть і прочитайте вирази, вжиті у переносному значенні.
—
Знайдіть, що із зображеного у вірші ви могли б сприйняти
зором, що — відчути слухом.
5. Творчі
завдання.
а)
Дібрати до слів „вітер” і „сонце” якомога більше прикметників (усно)
б)
Придумати, які ще є вітри і як їх можна намалювати.
7.Опрацювання вірша Ліни Костенко «Якщо не можеш вітер
змалювати …».
-
А ти прагнув колись намалювати вітер? А як?
8. Підсумок уроку.
— Які вірші читали? Хто їх автори?
— Що спільного у цих творах? Чим відрізняються?
— Якою є співуча пір'їнка для героїв цих віршів?
9. Домашнє завданя.
Виразно читати вірші на с. 175-176, намалювати портрет
своєї бабусі.
Урок
літературного читання за 17 квітня
Тема. Олександр Єфімов „Тут усе є...”.
1. Робота над скоромовкою. Навчіться виразно і швидко читати.
Калачі печуть сичі.
Чом не сплять сичі
вночі?
Чепурились павичі,
Побрели через корчі.
2. Перевірка домашнього завдання.
Вдома ви виразно читати вірші на с. 175-176, намалювали
портрет своєї бабусі. Покажіть ваші малюнки.
-
Дайте письмові відповіді на питання.
1) Між ким відбувається розмова у вірші Ганни Чубач «Найрідніші голоси?
2) З яким почуттям онучка малює бабусю?
3) З чим порівнюється портрет?
4) Як ти розумієш це порівняння?
5) Які слова бабусі звучать як прислів’я?
6) Назви з вірша слова, що римуються?
7) Як зобразити вітер на малюнку?
8) Які ознаки вітру називає юний художник?
9)Чому, на твою думку, вітрам нема кінця і краю?
10) Знайди у вірші рими.
11) Доберіть до слів вітер і сонце якомога більше прикметників.
3. Повідомлення
теми і мети уроку.
— Які дива живуть поруч з нами?
— Подумайте, які дива у природі вам
доводилось бачити.
— Ви повинні пам'ятати, що для того, щоб
побачити дива, відчути чари природи, ви повинні бути спостережливими і
уважними; використовувати свої знання, уяву і фантазію.
Почути те, чого раніше не чули, побачити
те, що ховає природа, допоможе твір Олександра Єфімова „Тут усе є...”.
4. Опрацювання
оповідання О. Єфімова „Тут усе є...”.
Читання
оповідання (с.177-178)
— Де і коли відбуваються описані події?
— Хто дійові особи твору?
— Що ліпили діти зі
снігу?
Аналіз змісту
твору з елементами вибіркового читання. Дайте усно
відповіді на питання.
— Який урок учителька вирішила провести
на вулиці?
— Яка це була пора року? Доведіть
словами тексту.
— Яке завдання отримали діти?
— Чому Галина Іванівна звернула увагу на
Вітю?
— Прочитайте, де хлопчик побачив
зайчика; оленя.
— Яке ще диво побачили діти на шкільному
подвір'ї?
— Чи розкриває зміст оповідання його
назву? Підтвердіть свою відповідь словами твору.
— Як Віті вдалося побачити такі дива?
— Яким потрібно бути, щоб дива
відкрилися і вам?
5. Домашнє завдання.
Читати і переказувати
оповідання на с.177-178.
Урок літературного читання за 21 квітня.
Тема. Емілія Саталкіна „Кожний
знає своє діло”. Володимир Рутківський „Як складають вірші”.
Перевірка домашнього завдання.
Вдома ви читали і переказували оповідання Олександра
Єфімова «Тут усе є…».
Дайте письмові відповіді на питання.
1) Де проходив незвичайний урок?
2) Яким був цей день?
3) Що ліпили діти на снігу?
4) Що зумів побачити навколо себе Вітя Карацунька?
5) Як Віті вдалося побачити дива?
6) Чи доводилось вам помічати на засніжених деревах казкові образи? Які
саме?
Мовна розминка.
Гу-гу-гу
— росте кульбаба ... (на лугу).
Іт-іт-іт
— в неї гарний жовтий ... (цвіт).
Лі-лі-лі
— жовті квіточки ... (малі).
Ни-ни-ни
— всіх нас радують ... (вони).
Ту-ту-ту
— з них віночок я ... (сплету).
Ок-ок-ок
— гарний вийшов цей ... (вінок).
Гра „Доберіть риму”.
Швидко
слово називай — йому риму добирай.
-
Діти, доповніть рядки вірша Е. Саталкіної „Кожний знає своє діло” (с. 178) словами, що
римуються.
— Чи легко бути поетом? Чи задумувалися
ви, як люди стають поетами?
— Що може стати поштовхом, щоб у людини
розвинувся талант до віршування?
— Про це в оповіданні „Як складають
вірші” написав письменник Володимир Рутківський.
Опрацювання першої частини оповідання (с. 179—180,
до слів „...Що ж починай.”).
—
Назвіть дійових осіб твору.
—
Де відбувається описаний випадок?
- У яку гру
вирішили зіграти діти?
- Чому діти змушені
були сидіти у каюті катера?
—
Хто запропонував гратися у вірші?
—
Як дівчинка розповіла про правила гри?
Опрацювання другої частини оповідання (с. 180—183,
до кінця).
—
Чому хлопчик розхвилювався після першого рядка вірша, який промовила Ганнуся?
—
Прочитайте, як дівчинка думала над продовженням рядка „на садок і на город”.
—
Що хлопчик шукав на стелі?
—
Якою була його перша думка, щоб продовжити рядок „А в долині, за городом”?
—
Чому Костя відкинув цю ідею?
—
Прочитайте, як він обдумував новий рядок.
—
Як ви думаєте, звідкіля Ганнуся знала, що хлопчик хоче сказати рядок „Ходять
люди з бутербродом”?
—
Прочитайте, як Костя обдумував продовження рядка „А до річки рано-вранці”.
—
Прочитайте, що допомогло йому придумати продовження рядка „Вони бігають і
виють”.
—
Як Ганнуся сприйняла ці слова?
—
Що вплинуло на зміст продовження рядків вірша, який вигадували діти?
Прочитайте.
—
Прочитайте тільки вірш, який вийшов у дітей.
—
Як довго тривала гра? Чи захопила вона Костю?
—
Якими були ці діти?
Домашнє завдання.
Виразно читати і переказувати оповідання Володимира Рутківського „Як складають вірші”; придумайте свій варіант віршів до рядків, що склали Костя з Ганнусею.
Урок літературного читання за 22 квітня
Тема. Микола Сингаївський „Дощ
із краплі починається”.
1. Перевірка домашнього завдання.
Вдома ви виразно читали і переказували оповідання
Володимира
Рутківського „Як складають вірші” та повинні були придумати
свої варіанти віршів до рядків, що склали Костя з Ганнусею (с.179-183).
Виконайте
тести.
1. Куди дивилася Ганнуся?
А) у
вікно; Б)на палубу; В)в ілюмінатор.
2. Чому
вона засумувала?
А) не було друзів; Б)був дощ; В)було спекотно.
3.Як
звали супутника Ганнусі?
А) Костя;
Б)Коля; В) Сергій
4. Що
написав автор у своїх віршах про вовків?
А) "В нашій річці ноги
миють";
Б)"В
нашій річці лапи миють";
В)"Під
дощем купаються".
5. Чому
супутник Ганнусі уважно розглядав двох тіточок?
А)бо був голодний;
Б)бо
вони були цікаві;
В)вони
були знайомі.
6. Який
клас закінчила Ганнуся?
А) третій;
Б)другий; В)перший.
7. Назви дійових осіб твору ……..
8. Що ти про них дізнався з тексту оповідання? …….
9. Де відбувався описаний випадок? ……..
10. Як довго тривала гра? Чим вона захопила Костю?
11. Чи є в оповіданні відповідь, як складати вірш?
Доведіть своє міркування.
12. До яких рядків, що склали Костя з Ганнусею, ви
придумали свій варіант? Напишіть його.
2. Опрацювання вірша М.
Сингаївського „Дощ із краплі починається”.
1)Виразне
читання вірша учителем.
—
Який настрій вірша?
— Зверніть увагу на пораду, яку дає автор.
2)Робота над змістом вірша.
—
Прочитайте перші рядки вірша. Як ви їх розумієте? Підтвердіть свої міркування
рядками вірша та своїми думками.
—
Як ви могли б продовжити цю думку поета?
—
Як автор показує взаємозв'язок усього?
—
Яку пораду дає автор? У яких рядках вірша виражена основна думка?
—
Поміркуйте, як можна втілити пораду поета у своєму щоденному житті.
3. Підсумок уроку.
—
Що є найголовнішим у житті людини?
—
Що приносить людині добробут, задоволення, насолоду?
4. Домашнє
завдання.
Вивчіть вірш напам’ять (с.184)
Літературне читання за 24 квітня
Тема. Урок
позакласного читання. Світ дитинства у творах Всеволода Нестайка.
— На сьогоднішньому
уроці ми поринемо у незвичайний, таємничий світ природи. Він сповнений приємних
несподіванок. І ви самі в цьому сьогодні ще раз переконаєтесь, ознайомившись з
напрочуд цікавим твором українського письменника Всеволода Нестайка.
Біографічна довідка
— Народився Всеволод Нестайко 30 січня
1930 року в м. Бердичів на Житомирщині в сім'ї службовця.
Про своє дитинство письменник
розповідає: „...Я чомусь згадую самотність. Так уже склалося.
Тата я свого не пам'ятаю. Скільки не
напружую пам'ять — згадую лише цукерки, якими він мене частував у той вечір,
коли прощався з нами... Згодом виявилося, що поїхав назавжди. Він загинув у
1934 році за кордоном, виконуючи службове завдання”.
Рятуючись від голоду, у 1933 році мама,
вчителька за професією, з двома дітьми переїхала до Києва і почала працювати у
школі.
Саме із цих років Всеволоду
запам'яталася самотність: хворобливого хлопчика („мабуть, немає такої дитячої
хвороби, окрім рахіту, якою б я не хворів у дитинстві”) мама зачиняла вдома, а
сама бігла на роботу.
Пізнав хлопчик і страхіття війни,
окупації, два довгих роки поневірянь, голоду, страху облав і неволі.
Після війни закінчив школу зі срібною
медаллю, була лише одна четвірка із фізики.
З 1947 року Нестайко навчався на
філологічному факультеті Київського університету.
Після закінчення ВУЗу почав працювати у
дитячому видавництві „Веселка”.
Перше оповідання для дітей побачило світ
у 1954 році в журналі „Барвінок”, а перша збірка „Шурка і Шурко” вийшла у 1956
році.
За повість-казку „Незвичайні пригоди у
лісовій школі” письменник удостоєний літературної премії імені Лесі Українки
(1982).
Кінофільм, створений за повістю
„Тореадори з Васюківки”, здобув Гран-прі на Міжнародному кінофестивалі в
Мюнхені (1968).
1979 року книжка „Тореадори з Васюківки”
внесена до Особливого Почесного списку Г. К. Андерсена як один із видатних
творів сучасної дитячої літератури.
Тестування
за
творами „Ябеда”, „Пригода в кукурудзі”)
1. Яке справжнє ім'я
Яви?
а) Іван; б)
Володимир; в)
Яків.
2. На честь кого польове озеро назвали
Реньовим?
а) На честь Яви; б)
на честь батька; в) на честь діда.
3. Куди пішли хлопці після школи?
а) До поля пшениці; б)
до поля кукурудзи; в) до поля
буряків.
4. Про що найбільше мріяв Валько?
а) Покататися на трамваї;
б) поїхати з дядьком на полювання;
в) похвалитися перед хлопцями.
5. У кого Валько жбурнув камінь?
а) У кота; б) у горобця; в)
у пса.
6. Від кого мама дізналася про те, що
Валько розбив Валько?
а) Від Толика; б) від Лялі; в)
від дядька Володі.
Бліц-опитування
(за
твором „Дивні пригоди у лісовій школі”)
7. Прізвище лісової кізки Зіни. ……
8. Бурмило Михайлович Ведмідь у школі... ….
9. Лісова географія, або... …….
10. Учитель лісознавства.............
Патрикіївна.
11. Класний керівник.................. Ягуарівна.
Домашнє завдання
— Наступний урок позакласного читання
проведемо за темою „Будь природі вірним другом (Василь Чухліб. Деснячки)”.
Літературне читання за 27 квітня
Тема. Іван
Андрусяк «Як подружитися з Чакалкою» (п’єса).
1. Перевірка домашнього завдання.
Вдома ви повинні
були вивчити вірш Миколи Сингаївського „Дощ із краплі
починається” напам’ять (с.184). Хто вивчив вірш, зателефонуйте мені
(коли вам зручно) і розкажіть його.
-Сьогодні поговоримо про творчість сучасного українського
письменника Івана Андрусяка і його дівочу повістинку.
2. Вивчення нового матеріалу
1)Розповідь про письменника
Іва́н Миха́йлович
Андруся́к
народився 28 грудня 1968, с. Вербовець Косівського району Івано-Франківської
області — поет, дитячий
письменник, прозаїк, літературний критик, перекладач.
Іван
Андрусяк – один із найулюбленіших поетів
сучасних українських дітей. Кумедні, розбишацькі сюжети, яскраві образи й
«добрі капості» у нього неодмінно поєднуються з досконалою поетичною технікою,
тонким чуттям мови і ефектною звуковою грою. Це вірші, які не вчаться напам’ять,
а легко й хвацько запам’ятовуються самі – й у поєднанні з креативними
ілюстраціями юної художниці Лілії Курцеби запрошують маленького читача до
веселої гри.
Збірка «Лякація» удостоєна у 2016 році Корнійчуковської премії, а низка віршів із неї включена до нової шкільної програми для вивчення в третьому і четвертому класі.
Збірка «Лякація» удостоєна у 2016 році Корнійчуковської премії, а низка віршів із неї включена до нової шкільної програми для вивчення в третьому і четвертому класі.
З 2005 року Іван Андрусяк звертається до
дитячої літератури — в часописах, альманахах і антологіях друкуються
вірші, які згодом увійшли до книжки «М'яке і пухнасте» (2010); а 2007 року виходить друком
повість-казка для дошкільнят і молодших школярів «Стефа і її Чакалка». У ній автор використовує фольклорний
образ Ча́калки — казкової істоти, якою на Слобожанщині й Полтавщині в
давнину батьки лякали своїх неслухняних дітей: мовляв, та прийде вночі, забере
таку дитину в мішок і понесе в темний ліс. Саме так і стається з героями
повісті, які втрапляють у казкову «школу чакалок і бабаїв», де їм дозволено
робити все, що заманеться. Письменник описує ці сцени з гумором, проте головну
увагу концентрує на дитячій психології, наголошуючи на тому, що добро й любов
перемагають неодмінно, й завдяки їм дитина може навіть «перевиховати» казкове
страшидло.
2) Перегляд відео «Зустріч з
письменником»
3) Виразне читання твору «Хрестоматія» 3-4кл. с. 20-31, або за посиланням.
Словникова робота.
Стефа – жіноче ім’я, від імені Стефанія.
Чакалка – міфічна істота, якою на Слобожанщині й Полтавщині батьки
лякали неслухняних дітей.
Бабай – нічний дух, уявна істота, згадування якої використовують
батьки, щоб залякати неслухняних дітей. Бабай описується як «маленький дідусь з
бородою і з торбинкою або великим мішком».
Татійка – татова донька.
Усне малювання
-Які казкові істоти зустрічаються у казці?(Баба
Яга,Бабай,Бабаїха,Чахлик Невмирущий,Змій,Відьма)
- А де жила Чакалка?
-Якою ви уявляєте лісову школу?(усний малюнок)
-Які кольори переважатимуть на вашому малюнку ? Чому?
-Де знаходиться школа?
-Яким ви уявляєте ліс?
Робота над змістом творів.
-Які правила були у школі?
-А до чого привела вседозволеність у лісовій школі?
-Чи хотіли б ви там навчатися ? Чому?
- Пам'ятайте: вам обирати, якими бути і
як поводитись, але не забувайте, що як ви будете ставитися до людей, так і вони
будуть ставитися до вас.
3. Підсумок уроку.
- Сьогодні
ми перегорнули сторінки чудової
книги Івана Андрусяка Книга –
наш порадник, джерело
багатьох добрих думок,
почуттів, знань. Читайте!.
Хай не буде
у вас жодного дня,
аби ви не
прочитали хоча б однієї
сторінки з нової
книги. Тоді ви будете
освіченими, вихованими,
добрими людьми.
Людина, яка любить
і вміє читати, - щаслива
людина. Навколо неї
завжди багато розумних,
добрих і вірних
друзів. І друзі
ці - книги.
4. Домашнє завдання.
«Хрестоматія» 3-4кл.
с. 20-31.
Літературне читання за 28 квітня
Тема. Леся
Воронина «Пригоди голубого папуги».
1. Перевірка домашнього завдання.
Вдома ви повинні
були прочитати з «Хрестоматії»
3-4кл. на с. 20-31 Івана Андрусяка «Як подружитися з Чакалкою» (п’єса).
Тестування.
1.
Як звати головну
героїню казки?
1) Чакала;
2) Ліза;
3) Стефа;
4) Орина.
2.
Про кого вчила
напам’ять вірш Ліза?
1) про Богдана-Ігоря Антонича;
2) про Тараса Шевченка;
3) про Івана Франка;
4) про Івана Андрусяка.
3.
Як звати чарівну
істоту, яка виловлює неслухняних дівчат і перевиховує їх:
1) Баба Яга;
2) Чакалка;
3) Чахлик Невмирущий;
4) Бабаїха.
4.
Чакалка забрала
дітей тому, що вони не хотіли:
1) нікого слухати;
2) їсти зранку кашу;
3) чистити зуби;
4) ходити в садок.
5. Де жила
Чакалка?
6. Кого
та як забрала Чакалка
у свою школу?
7. Чим Чакалка
годує поцуплених дітлахів?
8. На Орининій футболці був напис…
2. Мовна розминка.
1)Вправа «Не
помилюся»
- Навчіться
швидко і чітко вимовляти звукосполучення:
Кпт, кфт, кшт, кст, ктщ, мгм, ргм, тгм, пгм, фгм, ткр,
ктр, дрт, ркт;
Кфа, кпо, кту, кши, кси, рла, рло, рлу, рлі, рли;
Пі, п’є, пя, пьо, пю, би, бє, бя, бо, бю.
2) Робота над
скоромовками
Заболіло горло в горили –
Бо горила багато говорила
Школа школярів зібрала,
Школярі навчаються.
Дуже шкода, що не всі
Так як слід стараються.
-
Сьогодні на нас чекає зустріч із нашою сучасницею, дитячою
письменницею, якою вважають однією з найкращих у дитячій літературі. Це – Леся Воронина та познайомимося з її
фантастичним оповіданням «Пригоди голубого папуги».
Леся Воронина – письменниця, журналістка, перекладачка. Вона вважає, що література
- це найгеніальніший винахід людства, що світ був би набагато жорстокіший і
примітивніший, якби не було книжок. А пише тому, що вірить – після того, як дитина прочитає, їй
схочеться зробити щось добре й гарне. Переконана, що основне завдання літератури – робити людей
кращими.
«Головна риса дитячого письменника –
неймовірна радість просто від того, що
ти живеш на світі».
Леся Воронина
3. Перегляд відео «Зустріч з письменницею»
4. Виразне читання твору
«Хрестоматія» 3-4кл. с. 60-73, або за
посиланням.
5. Первинне сприймання змісту тексту
-прочитайте зачин твору;
-прочитайте уривок, в якому розповідається про життя
папуги та бабусі;
-прочитайте уривок, де розповідається про появу нового
мешканця квартири;
-від чого Антосеве життя стало нестерпним та що він
задумав;
-куди потрапила пташка після втечі;
-куди привела його миша;
-що наказала зробити мавпа із папугою;
-як Антось врятувався з полону;
-якого листа написала пані Магда своєму онукові.
6. Хвилинка роздумів «Люди і тварини»
Завдання: прочитайте думки видатних людей про стосунки
людей і тварин.
«Я люблю тварин за їхню природну чистоту і щирість. Вони
не судять тебе, не міркують, вони просто хочуть бути твоїми друзями, або,
принаймні, не приховують своїх намірів». (Майкл
Джексон)
«Найлютіший звір – це людина. Вона вбиває, навіть якщо
вона не голодна».
(Адріано Челентано)
«Ми відповідальні за тих, кого приручили» (Антуан де Сент-Екзюпері)
7. Підсумок
уроку.
До чого вони нас закликають?
Чого вас навчив сьогоднішній урок?
8. Домашнє завдання.
Прочитати твір вдома с. 61- 73, навчитися переказувати.
Літературне читання 29 квітня
Тема. Сашко Дерманський «Мрія Маляки».
1. Перевірка домашнього завдання.
Вдома ви повинні
були прочитати з «Хрестоматії»
3-4кл. на с. 61- 73 і навчитися переказувати твір Лесі Ворониної «Пригоди голубого папуги».
Тестування
1. Як
звали папугу з оповідання "Пригоди голубого папуги"
А) Чак; Б) Магда; В) Антось;
Г) Гоша.
ор
Комментариев нет:
Отправить комментарий