5 КЛАС УКРАЇНСЬКА МОВА

Урок за 12.03.2020 року

Тема.         Речення з однорідними членами (без сполучників і зі сполучниками а, але, і). Кома між однорідними членами.

Виразне читання

► Прочитайте виразно вірш.

Бесіда

► Про що в ньому йдеться?

► Як автор вірша описує державний прапор?

► Запишіть першу строфу. Знайдіть і підкресліть однорідні члени речення.

НАШ ПРАПОР

Небеса блакитні

сяють з глибини,

а пшеничні й житні

мерехтять лани.

Образ цей не зблідне,

хоч минуть жнива,

Це знамено рідне —

злото й синява.

Д. Павличко

► Як знайти однорідні члени в реченні?

Прочитати § 42, сторінка 179- 181.

Прочитати речення, знайти у них однорідні члени, по­яснити свій висновок.

У кожного народу є свої національні святині, символи. Ми з вами живемо в Україні. Наш рідний край великий і гарний. Україна — це рідна мова, мальовнича природа, талановитий народ, народні традиції і символи.

Прапор — це символ державності та національної незалежності. Герб — це знак, своєрідний ключ до історії сім’ї, міста, наці­онального утворення держави.

Гімн — урочиста, хвалебна пісня своїй Батьківщині, у якій на­род висловлює бажання бути вірним, незалежним, щасливим.

Синтаксичний розбір

► Зробіть синтаксичний розбір речень.

    У безмежному небі яскраво сяяло і посміхалось літнє сонечко.

Злетіла пташка високо та сіла на хмарину. Лийся, дощику, на­вкруг — на поля, баштан та луг. Я беру собі відерце і біжу мерщій по воду. Замело кругом і доріжки, і стежини. Вересень холодний, але ситий. Грудень рік кінчає, а зиму починає. Уже відлетіли у те­плі краї зозулі, ластівки, солов’ї.

Вправа

►  Знайдіть речення з однорідними членами. Запишіть, розстав­ляючи розділові знаки. Однорідні підкресліть умовною по­значкою.

Прапор виник ще за античних часів і поширився в Європі в добу Середньовіччя. Великого розквіту набуло українське прапорництво в козацьку добу. Сині і жовті барви для прапору використовувалися під час війни під проводом Б. Хмельницького. Жовтий колір — це ко­лір пшеничної ниви, хліба, зерна, жовтогарячого сонця. Блакитний, синій колір — це колір ясного, чистого, мирного неба й колір миру.

Виразне читання

► Виразно прочитайте, особливу увагу звертаючи на перелічу­вальну інтонацію при однорідних членах речення.

Любимо землю свою

Квітне-веснує земля,

рястом синіють поля.

В небі, у ріках блакить,

як цю красу не любить?

Любимо сонячний цвіт —

квіти у полі, в гаю.

Любимо землю свою.

Самодиктант

►  Запишіть текст. Поясніть орфограми. Знайдіть і підкресліть од­норідні члени речення. Поясніть розділові знаки при однорідних членах речення.

Князь Ярослав Мудрий мав нахил до книг. Читав їх удень і вночі. При ньому привезено з інших країв багато цікавих і цін­них книжок. Кожна книжка бібліотеки коштувала дорого. За одну книгу можна було купити ціле село з людьми, землею й майном. У книгозбірні були літописи, Євангеліє, збірки мудрих вислов­лювань. На жаль, сліди бібліотеки Ярослава Мудрого загубилися (З журналу).

Вправа

► Випишіть речення з однорідними членами. Розставте розділові знаки. Підкресліть однорідні члени речення умовною позначкою.

     Символіка представляє країну, підтверджує її існування. З гім­ну починають урочисті збори, свята, надзвичайні масові події, гім­ном їх і закінчують. У гімні прославляється наша держава, її сила та могутність. Державний прапор як символ країни є втіленням національної єдності, честі та гідності, традицій державотворення, історії та сьогодення.

Усна робота

► Закінчіть речення.

Однорідні члени речення є ...

Однорідні члени речення відповідають ...

Однорідні члени речення виражаються ...

Однорідні члени речення належать ...

Однорідні члени речення вимовляються ...

VIII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ (ЗА ВИБОРОМ)

► Виконайте вправу з підручника 449.

► Запишіть 8 рядків свого улюбленого вірша. Підкресліть у ньому другорядні члени речення.

Урок за 13.03.2020 року

Тема Речення з однорідними членами. Тренувальні вправи

Хід уроку

І. Повторення вивченого

1.Які члени речення називаються однорідними?

2.Як поєднуються між собою однорідні члени речення?

3.Яка роль однорідних членів у мовленні?

Завдання

1.Переписати, вставляючи пропущені букви та розділові знаки. Однорідні члени речення підкреслити. Пояснити вживання розділових знаків.

Квіти пробуджують у нас людяність щирість с…рдечність і доброту. Недаремно народ зв…личив їх у піснях казках і легендах.

2. Із запропонованого тексту випишіть речення з однорідними членами, поясніть розділові знаки, підкресліть однорідні члени.

У давні часи, коли з’явилися перші люди, поверхня Землі була вкрита високими деревами, папоротниками, хвощами, мохами.

Цариця Флора задумалась, як зробити так, щоб прикрасити землю, а людей наділити добром. На допомогу цариці прийшли лісові жителі – гноми, тролі, ельфи та феї. «Відпусти нас до людей, і ми зробимо їх добрими», - сказали вони.

Але фея сумно відповіла: «Ви беззахисні і люди вас знищать». Тоді ці казкові створіння вигукнули: «Перетвори нас на квіти!» І з тих пір на Землі багато різних трав: великих і красивих, маленьких і витончених, непоказних, але духмяних.

 «Людині для життя потрібні сонце, воля і маленька квіточка», - сказав колись видатний казкар Ганс Крістіан Андерсен. І справді, квіти супроводжують нас протягом усього нашого життя: зустрічають при народженні, радують на свята, проводжають в останню путь. Одним словом – не буває події, яка обійшлася б без квітів.

А чи вміють квіти розмовляти? Щоб дати відповідь на це запитання, прочитайте вірш і виконайте завдання.

2.Вибіркове письмо.

(Виписати однорідні члени речення на позначення назв квітів, продовживши запропоноване речення).

Я знаю, як розмовляє

Не кожен знає те, що квіти

Спроможні також говорити;

Їх символічну й загадкову

Не кожен розуміє мову…

Троянда – пристрасне кохання,

Лілея – вірність, сподівання.

Тендітна айстра – символ смутку,

А добрий спогад – незабудка.

Дзвіночок ніжний – вдячність щира,

Лаванда ж – сумнів, недовіра.

Фіалка – простота і скромність,

Нарцис – зарозумілість, гордість…

Якщо ти знаєш квітів мову,

То в слушний час обов’язково

Без слів сказати все зумієш

І сам без слів все зрозумієш…

3.Творча робота.

-Скласти твір-мініатюру «Якби я був квіткою» (Три –чотири речення), використовуючи однорідні члени речення.

4. Вправа

-До поданих речень знайти схему.

1.У букеті були айстри, чорнобривці, флокси.

2. Перед самою хатою росли червоні, рожеві, білі маки.

3. На клумбах пишно цвіли червоні канни і герані, бузкові іриси і жовті гвоздики.

4. Порозцвітали гарно нагідочки, красолі і мачок.

V.Домашнє завдання (за вибором)

1. Скласти тестове завдання з теми.

2. Виконати вправу 451.

Урок за 18. 03.2020 року

Тема: Узагальнювальне слово при однорідних членах речення. Двокрапка і тире при узагальню­вальних словах у реченнях з однорідними членами.

І. Повторення вивченого матеріалу

·        Що таке речення? З чого складається граматична основа?

·        Які ви знаєте другорядні члени речення? Дати визначення кожному другорядному члену.

·        Які члени речення називаються однорідними? Які розділові знаки використовуються в реченнях з однорідними членами речення?

2. Робота з поданими реченнями (Є однорідні члени речення, немає однорідних членів речення)

• Я не гризу на уроках ручки, олівці, нігті.
• Я допомагаю слабшим, маленьким, хворим.
• Я виконую ранкову гімнастику.
• Я доглядаю за власним одягом, взуттям.
• Я дотримуюся режиму дня.
• Я довго не засиджуюся біля телевізора.
• Я не буду курити, пити.

       1. Проблемна ситуація (Чому в реченнях з однаковими однорідними членами різні розділові знаки? Чим можна це пояснити?)

Для дитячого організму  корисні страви: борщ і каша, овочевий салат і молочний суп.

Для дитячого організму корисні  борщ і каша, овочевий салат і молочний суп.

1.     Робота з підручником.

·        С.184– опрацювання теоретичного матеріалу.

Тренувальні вправи

1.     Доповніть речення потрібними за змістом однорідними членами речення. Визначити, чи всі речення мають узагальнювальне слово?

Шкодять моєму здоров’ю такі продукти: … (солодкі газовані напої, чіпси, цукерки.)

Шкодять моїм зубам такі продукти: … (цукерки, печиво, морозиво.)

Шкодять моєму зорові (читання лежачи, гра за комп’ютером.)

2.     Виписати з тексту речення, які мають однорідні члени з узагальнювальним словом. Зробити його синтаксичний розбір.

Харчування – неодмінна умова вашого життя. Без їжі людина не може жити. З їжею ми отримуємо поживні речовини. Вони необхідні для роботи наших органів: мозку, серця, легенів, м’язів. Від того, яку їжу ви вживаєте, залежить ваше здоров’я. Отже, щоб бути здоровими, потрібно правильно харчуватися.

Вітаміни  сприяють  росту, допомагають нормальному зору. Вони потрібні для розумової і фізичної праці, поліпшення травлення.  Також запобігають простуді, поліпшують кровообіг. У моркві, маслі, сирі, яйцях, печінці, помідорах, зеленій цибулі, гарбузі, риб’ячому жирі – у таких продуктах живуть вітаміни.

 Для гарної роботи мозку обов’язково слід включати в щоденний раціон харчування корисні продукти.  Рибу, яйця, м’ясо, сир, молоко, банани і морепродукти – ці продукти природа збагатила корисними мікроелементами.

3.     Виконання тестових завдань.

1. Укажіть, який розділовий знак і де саме потрібно поставити в поданому реченні:

         Радощі і чорну днину все я з вами розділю (П. Тичина).

а) тире після слова «днину»;

б) двокрапку після слова «все»;

в) кому після слова «радощі»;

г) тире після слова «все».

2. Позначте речення, у якому перед виділеним сполучником потрібно поставити кому:

а) Осінь стояла напрочуд погожа й тепла.

б) Степові волошки дивляться на нас із трави, похитують своїми голівками і манять до себе.

в) Я люблю і вітер і сніг.

г) Налетів сильний і холодний вітер і зірвав останні листочки.

3. Якщо узагальнююче слово стоїть перед однорідними членами речення, то після нього ставимо:

а) кому;   

б) тире;        

в) двокрапку:

г) крапку з комою.

4. Однорідними членами речення  можуть бути:

а) головні члени речення;

б) другорядні члени речення;

в) головні і другорядні члени речення;

г) службові частини мови.

5. Якщо узагальнююче слово стоїть після однорідних членів речення, перед ним ставиться
а) кома;
б) тире;
в) двокрапка;

г) крапка з комою.

6. Узагальнююче слово в реченні виступає
а) завжди додатком;
б) завжди означенням;
в) тим самим членом речення, що й однорідні члени речення, до яких воно відноситься;

г) завжди підметом.



Домашнє завдання

1.  Написати твір – мініатюру «Я піклуюся про своє здоров’я», використавши однорідні члени речення й узагальнювальні слова.

2.  Вивчити теоретичний матеріал на с.184

Урок за 19.03.2020 року

Тема. Тренувальні вправи

Розгляньте схеми і розкажіть правила вживання коми між однорідними членами речення.

1.     ○,  ○, ○.

2.     ○, а (але) ○.

3.     ○ і  ○, і  ○.

4.     ○ і  ○,  ○ і  ○.

5.     ○ і  ○.

Завдання

Записати речення, підкреслити однорідні члени речення, вказати, якими членами речення вони виступають, пояснити розділові знаки.

Лийся, дощику, на­вкруг — на поля, баштан та луг. Я беру собі відерце і біжу мерщій по воду. Замело кругом  і доріжки, і стежини. Вересень холодний, але ситий. Грудень рік кінчає, а зиму починає. Уже відлетіли у те­плі краї пташки зозулі, ластівки, солов’ї.

 «Пригадуємо правила»

До поданих речень доберіть схеми, пригадайте правила вживання розділових знаків при узагальнювальних словах.

1.Будь чуйним, уважним до всіх: і до неньки, і до батька, і до дідуся з бабусею, до братика, сестрички. 2. Доброта, чуйність, вихованість – всі ці риси прикрашають людину. 3.Все бачить поет у широкім роздоллі: і небо, і море, красу світову – і людям співає він пісню свою.

Цифровий диктант

Закодувати речення з однорідними членами, використовуючи  такі позначення: 1 – кома між однорідними членами речення;

                    2 – двокрапка (узагальнююче слово перед однорідними членами);

3 – тире (узагальнююче слово після однорідних членів).

1.Зашепотіли збуджені листочки, заметушилась у траві комашня.

2.Українці люблять усе: український край, красу природи.

3.Луки, гори, пишні сади – усе земне і принишкле.

4.На будинках, на деревах, парканах – усюди червоний відблиск.

5.Наче все покрилось туманом: і ріка, і гори, і сади.

6.Стала похмура і непривітна пора: сльота, мжичка, дощ, вітер.

7.Мамина пісня, батькова хата, дідусева казка, бабусина вишиванка – усе це наша пам`ять, наші символи, історія українського народу.

8.Тихо було навкруги: і над широким плесом лиману внизу, і позаду над урвищами гори.

9.Людина до людини, родина до родини, рід до роду – це і є український народ.

10.Мати перша в світі навчила мене любити роси, легенький ранковий туман, п`янкий любисток, маковий цвіт і кетяги калини.

Графічний тест

Вставте замість кружечків відповідні сполучники ( а, але чи і). Підкресліть однорідні члени речення.

Будь сміливим не язиком, ○ ділом.

Вовк линяє,○ вдачі не міняє.

Мудрим ніхто не вродився, ○ навчився.

Їж хліб з сіллю ○ з водою, ○ живи правдою святою.

     Творча робота

► Допишіть слова подібні за значенням:

     Професії, українські поети, назви дерев, назви квітів.

► Використовуючи вказані слова, складіть 2-3 речення з однорід­ними членами та узагальнювальними словами.

Буквений диктант

Визначте, використовуючи умовні позначення, як з`єднуються однорідні члени речення.

БС – без сполучників (тільки інтонацією);

СП – за допомогою сполучників.

1.Гори, долини, поля, сади, ставок, хати були залиті сяйвом.

2.Крізь сяйво проходило чисте і прозорчасте світло.

3.Над ставком і над садками миготіло хвилями золоте марево.

4.Неначе на повітрі ворушилися якісь пасма золотих, срібних ниточок.

5.Зеленіли розкішні поля, сади.

6.Над зеленою землею синє і глибоке небо.

7. Між небом і землею світило золоте сонце.

8.Весело, любо, радісно!

Відредагувати речення

Тягнуться до сонця і гвоздики, і квіти, і сальвії, і гладіолуси.

Вставити у речення узагальнювальне слово

І ліс,і квіти, і трава радіють новому дню.

Зробити синтаксичний розбір речення

Усе поснуло: і земля, і вода, і повітря.

Поставити розділові знаки

Дівчата збирали по лугах сокирки васильки волошки.

Домашнє завдання

1.     З підручника повторити вивчене про узагальнювальні слова при  однорідних членах речення § 43.

2.     З підручника української літератури виписати 5 речень з однорідними членами на вивчені правила. Підкреслити однорідні члени як члени речення.

Урок за 20.03.2020 року

Тема: Звертання.  Непоширені й поширені звертання. Розділові знаки при звертанні

 Діти, як ви звертаєтеся до членів своєї родини? Як називаються такі слова?)

Пригадаймо

Звертання – це…

На письмі звертання виділяються…

В усному мовленні звертання виділяються…

Звертання може стояти на початку, в … та в … речення

Самоперевірка

 1. Робота з підручником

Опрацювати матеріал підручника самостійно § 44 (ст. 187)

Робота з опорною схемою

1. Клична інтонація

2. Пауза

Звертання (Зв.) – слово

або словосполучення,

що називає того, до кого

звертаються у мовленні

Зв., ….(!?)

…, зв., ….(!?)

…, зв.(!?)

Вибірково-розподільна робота

Знайти і розподілити за колонками поширені і непоширені звертання із

вірша.

Прекрасні звертання

Є в нашій мові прекрасні звертання,

Добрі і щирі, чудові слова.

Тими словами усяк без вагання

Маму найкращу свою назива:

Мамо, матусенько, мамочко, ненько,

Матінко, усміх твій ніжний ловлю.

Мамонько рідна, моя дорогенька,

Я над усе тебе в світі люблю.

(Зробити висновки про поширені і непоширені звертання в схему)

 Робота з текстом

Визначити тему і головну думку тексту. Знайти слова в тексті на підтвердження головної думки.

Густим лісом ішли двоє подорожніх – Дідусь і Онук. Була спека, подорожнім захотілося пити.

Нарешті вони прийшли до струмка. Тихо дзюрчала холодна вода. Подорожні нахилилися, напилися. Дідусь сказав:

Спасибі тобі, струмочку.

Онук посміхнувся.

Чому ти посміхаєшся, онучку? – спитав Дідусь.

Навіщо Ви, дідусю, сказали струмкові спасибі? Адже він не жива істота: не почує Ваших слів, не знатиме про Вашу подяку.

Дідусь замислився. Струмочок все дзюрчав і дзюрчав. У лісі співали пташки.

Помовчавши, Дідусь сказав:

Це так… Струмочок нічого не почує. Якби води напився вовк, він міг би і не подякувати, а ми не вовки, а люди – не забувай цього, Онучку. А знаєш, для чого людина говорить спасибі? Знаєш, кого це слово підносить?

Онук замислився. Він ще ніколи не думав над цим.

Людину, - сказав Дідусь. – Ми говоримо спасибі для того, щоб не стати ні вовком, ні ослом, ні безмозкою куркою…

Творче завдання

Дібрати якомога більше звертань до слів:

1 – тато; 2  – бабуся, 3  – дідусь, 4  – братик, 5 - сестричка.

Скласти по одному реченню з дібраними звертаннями.

Виконання тестових завдань

Виділіть речення зі звертанням.

А Я люблю свою маму

Б Доброго дня, бабусю!

В Ви не підкажете мені, котра година?

Якщо звертання стоїть на початку речення і вимовляється з кличною інтонацією, то після нього треба ставити:

А Кому

Б Знак питання

В Знак оклику

Звертання бувають:

А Поширені і непоширені

Б Складні і прості

В Головні і другорядні

Виділіть речення з поширеним звертанням.

А Рідко, нене, згадую про тебе.

Б Україно! Ти моя молитва.

В Рідна мати моя, завжди згадуватиму про тебе.

Визначте речення з непоширеним звертанням.

А Живи, Україно, живи для краси.

Б Скажи мені, мій братику, де тебе шукати?

В З-за моря припливла сюди, кохана чарівнице?

У якому реченні правильно розставлено розділові знаки при звертанні?

А Здрастуй, сонце, і здрастуй, вітре!

Б Мир і любов Україно, неси!

В Біла хато хто тебе таку намалював?

 Домашнє завдання

Повторити § 44 (ст. 187- 189)

Високий рівень складності – скласти діалог (розмова з домашніми), вживаючи звертання.

Достатній рівень складності – вправа 468

Середній рівень складності – вправа 469

Урок за 25 березня 2020 р.

Тема. Тренувальні вправи

Хід уроку

* Робота з підручником. Повторення теоретичного матеріалу (стор.187).

* Прочитати речення. Вказати слова, які називають того, до кого звертаються з мовленням. Ще раз прочитати речення, правильно їх інтонуючи.

Іди, іди, дощику! Зварю тобі борщику! Вийди, вийди, сонечко, на дідове полечко! Гуси, гуси, гусенята! Візьміть мене на крилята! Вийди, Іванку, заспівай нам веснянку! Ти, сестричко, не журись, веселенько усміхнись! Щедрий тобі ранок, світлая світлице! Сійся, родися, жито, пшениця!

Народна творчість.

* Робота з підручником. Виконання вправи 471 (усно). Вивчити скоромовку, назвати звертання.

 Виконання вправ на закріплення.

* Вибіркове письмо. Виписати звертання. Якими частинами мови їх виражено? У формі якого відмінка вжито іменники?

Грай ти, Матвію, бо я не вмію! Терпи, козаче, отаманом будеш! Дай, Боже, так воювати, щоб шабель не виймати! Чекай, грибе, і тебе хтось здибле. На тобі, Гаврило, що мені не мило! На тобі, небоже, що мені негоже! Антошку! Їж потрошку, лише не з’їж ложку! Хапай, Петре, поки тепле! Ти, метелику, не дуже б гордився, бо сам з гусені уродився. Прощай, розуме, я з горілкою зустрівся! Хоч нічого не виходить, а ти, Марку, грай!

Народна творчість.

Записати речення, визначити звертання. Пояснити вживання розділових знаків. Вказати звертання поширені та непоширені. З’ясувати, якими частинами мови виражено звертання. Визначити відмінки іменників-звертань. З’ясувати види речень за метою висловлювання та інтонацією.

Встаньте, люди! День сьогодні гарний буде (В.Паронова.) Ти рости, моя берізонько, рости! (Г.Бойко.) Не сам, дощику, ходи, інших дощиків веди! (О.Орач.) Проростай, зерно, не барись! (А.Качан.) Хто це, сестриці, так співає у пшениці? (О.Пархоменко.) Зозулько рябенька! Закуй мені по звичаю! Доки в світі жити маю? (Народна творчість.) Лети, сизий голубоньку! (Л.Боровиковський.) Де ти, білочко, живеш? Що ти, білочко, гризеш? (П.Демченко.)

Вправа. Визначити звертання поширені та непоширені. Визначити відмінки іменників, якими виражаються звертання. Речення прочитати, правильно їх інтонуючи.

І. Вчіться, діти! Мудра книжка скаже вам чогось багато.. (Я.Щоголев.) .Учітеся, діти любі, читайте, гадайте… (Ю.Федькович.) Та учися, милий сину, добре та багато… (С.Руданський.) Як же мені не любити, батьку рідний, нене, та ж ви мене згодували і дбали про мене. (Б.Лепкий.) Не цураймось, не цураймось ми науки, браття! (Ю.Федькович.)

ІІ. Боже Великий, Єдиний, нам Україну храни! (О.Кониський.) Будь, Україно, вільна на вічні літа! (П. Власик.) Наша славна Україно, в нас для тебе серце б’ється! (С.Яричевський.) Нехай ніхто не половинить, твоїх земель не розтина, бо ти єдина, Україно! І ти на світі в нас одна. (Д.Чередниченко.) Україно! Україно! Після далечі доріг вірне серце твого сина я кладу тобі до ніг. (Т. Петриненко.) Вітай, дорога Україно моя! Чи дужа ти, нене, здорова? (О.Маковей.) Ви, народні пустоцвіти, доки будуть вас терпіти? (Олександр Олесь.)

VІ. Домашнє завдання. П.44, вправа473 (письмово).

Урок за 26 березня 2020 року.

 Тема. Ділові  папери. Оформлення конверта(або адреси на поштовій скриньці)

Пригадайте.

1.Що таке лист?

2.Які бувають листи?

3.Яка будова листа?

Лист  -  це  творчість  кожної  людини, проте  існують  основні  правила  ведення  листування.

Вимоги  до  мовлення	Основні  правила  спілкування
змістовність	ввічливість, привітність, доброзичливість
логічна  послідовність	уважно, не  перебиваючи, слухати  співрозмовника
багатство	заохочувати  його  висловити  свою  думку
точність	зацікавлено  й  доброзичливо вислуховувати
виразність	уміти  висловити незгоду  з  позицією  співрозмовника  так,щоб не образити  його
доречність	не  розмовляти  без  потреби  голосно
правильність	не  вживати  грубих  слів
	говорити  про  те, що  цікаво  адресатові  мовлення

Прочитати матеріал підручника про ділові папери та як оформити конверт(с.245) 

Як  оформити  конверт

1.      Адреса  відправника  пишеться вгорі  ліворуч, а  одержувача - унизу  праворуч.

2.      Послідовність  відомостей:

• прізвище, ім'я, по батькові (відправника - у наз. відмінку, одержувача - у дав. відм.);
• вулиця, номер будинку, квартири;
• населений пункт;
• район, область;
• індекс;
• країна (за потреби).

Тренувальні  вправи

Подані  іменники  запишіть  у  формі  кличного  відмінка.

1. бабуся

2. Ольга

3.  Олена  Петрівна

4.  земля

5. козак

6. сестра

Розташуйте  правильно порядок  оформлення  конверта (приклад відповіді: 1, 3, 4, 2).

1. м. Харків

2. Василенку  Дмитру  Івановичу

3. вул. Дмитрова, 31

4. 73011

Домашнє завдання.Вправа 580.

Урок за 27 березня 2020 року.

Тема. Ознайомлення з найбільш уживаними вставними словами (практично). Виділення вставних слів на письмі комами.

Орфографічна хвилинка

► Запишіть слова. Поясніть орфограми.

Бе..журно, розширити, безпорадний, розплавлений, розчис­тити, розшукати, ро..ширений, ро..чарувати, бе..словесний, бе.. страшний.

Спостереження над мовним матеріалом

► Чим відрізняються речення? Який відтінок вносить виділене слово?

Варіант 1

Завтра не варто вирушати в похід. Завтра буде сонце.

Варіант 2

Мабуть, завтра не варто вирушати в похід. На щастя, завтра буде сонце.

Робота з підручником(с.191-192)

Лінгвістичне дослідження

► Проаналізуйте наведені речення. Заповніть праву колонку таб­лиці, вписавши значення вставного слова.

Здається, погода обіцяє бути теплою
Усі шкільні предмети, без сумніву, дуже важливі
На диво, я швидко виконав усі домашні завдання
За свідченням вчених, людство наближається до екологічної кризи
Він, як завжди, запізнився
Отже, ми повинні вчити усі уроки
Посміхайтеся, будь ласка
Але, між нами кажучи, мова — це найголовні­ший шкільний предмет

►  Зробіть висновок про те, де можуть стояти в реченні вставні слова і що вони можуть означати.

Вправа

►  Запишіть речення. Знайдіть вставні слова, поясніть їхнє зна­чення та розділові знаки в реченнях зі вставними словами.

1. Осінь була суха, отже, зима буде суровою. 2. Здається, це річка блищить здалеку тонкою смужкою. 3. Дивна річ, холодне повітря робить людину бадьорішою, моторнішою. 4. Земля, як завжди, найбагатша. 5. На жаль, зима затрималася надовго. 6. Уявіть собі, саме журавлі принесли на своїх крилах весну.

Читання мовчки.Прочитайте уважно текст.

Кожне суспільство має свої моральні цінності, що передаються з покоління в покоління. «Не хлібом єдиним живе людина» — це одна з моральних засад, що існує в суспільстві. Людина досягає успіху тоді, коли вона дбає не тільки про матеріальні речі. Чи мо­жуть дім, машина, комп’ютер бути найважливішим для людини? Звичайно, ні. Матеріальні речі є лише помічниками. А духовну на­солоду дають людині шанування родини, збереження духовних тра­дицій, відданість у дружбі, закоханість у рідну мову, рідну пісню. Коли людина дбає про духовне, вона сама стає кращою, у неї по­ліпшуються стосунки з довколишнім світом і вона стає успішною в усіх своїх починаннях.

Дайте відповіді на запитання за змістом тексту

► Чи згодні ви з головною думкою тексту?

► Чому дім, машина, комп’ютер — не найважливіше для лю­дини?

► Знайдіть у тексті вставне слово, поясніть його значення.

Монологічне висловлювання

► Складіть монологічне висловлювання з теми «Не хлібом єди­ним». Уживайте вставні слова.

Пояснювальна робота

► Прочитайте речення. Знайдіть звертання та вставні слова.

► Поясніть розділові знаки.

1. Діти, зрозуміли умову задачі? 2. Діти, напевно, зрозуміли умову задачі. 3. Друзі, одержали листа від київських школярів? 4. Друзі, безумовно, одержали листа від київських школярів.

► Прочитайте ще раз, спостерігаючи за вимовою речень.

Творча робота

► Доповніть указаний текст вставними словами. Запишіть, роз­ставляючи розділові знаки.

СИНИЦЯ

Цю пташку зустрінеш ... у місті і в селі. Зимою вона ... приле­тить до вікна. Постукає дзьобиком нагадає про себе. Діти нагодуйте менеї

Зате влітку синиць не видно. Весь літній день вони ... у справах, їм треба ... нагодувати своїх діточок. Ось і вються пташки від гнізда до яблуні гусениць збирають.

Синтаксичний розбір речення

► Зробіть синтаксичний розбір речення.

      Сонечко, ти, можливо, зігрієш нас у цей зимовий прохолодний час.

     Тестування

► Оберіть правильну відповідь.

1. Яке речення має вставне слово?

А Ніхто, певна річ, не зміг дати правильні вказівки.

Б Нарешті встановилася добра погода.

В Все можливо сьогодні на уроці.

2. У якому реченні є звертання?

А Ластівка прилетіла до мого віконця.

Б Ластівко моя, як я люблю тебе!

В Ластівки шукали їжу для своїх діточок.

3. У якому реченні правильно виділено вставне слово? (Розділові знаки не розставлені)

А Щастя її було безмежним.

Б В сінях на щастя не було стелі.

В Щастя мета кожної людини.

4. У якому реченні правильно виділено звертання? (Розділові зна­ки не розставлені)

А Коли б ти нічко швидше минала (Леся Українка).

Б Запам’ятайте це місце.

В Ой на морі хвиля грала.

5. У якому реченні правильно розставлені розділові знаки при звер­танні?

А Краю мій, краю кращого за тебе я в житті не знаю

(В. Сосюра).

Б Краю мій краю, кращого за тебе я в житті не знаю

(В. Сосюра).

В Краю мій, краю, кращого за тебе я в житті не знаю

(В. Сосюра).

6. У якому реченні правильно розставлені розділові знаки при вставному слові?

А Гірських вершин досягають, на жаль, не тільки орли (О. Дов­женко).

Б Гірських вершин досягають на жаль, не тільки орли (О. Дов­женко).

В Гірських вершин досягають, на жаль не тільки орли (О. Дов­женко).

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ (ЗА ВИБОРОМ)

►      Складіть 4-5 речень про своє хобі, використовуючи вставні слова.

Вправа 479.

          08.04.2020

Тема. Звертання. Вставні слова. Тренувальні вправи.

• Опрацювання таблиці.

Слова, що не є в реченні членами речення

Звертання	Вставні слова, словосполучення (сполучення слів)
називає того, до кого звертаються з мовленням	виражають ставлення того, хто говорить (мовця), до повідомлення
Мамо моя, не сумуй (Л. Костенко).	На щастя, тихий вечір йде (Б. Лепкий).

Виконання вправ на застосування узагальнювальних правил.

1. Творча робота.

— Складіть речення (усно), у яких подані слова виступали б у ролі підметів, додатків та звертань. Поясніть, чому звертання не є членом речення.

Школа, вчителька, однокласники.

— Складіть речення (усно), у яких подані слова виступали б у ролі вставних і у ролі членів речення. Поясніть, чому вставні слова не є членами речення.

Може, здається, бувало.

2. Вправа

— Запишіть речення. Вкажіть у них звертання та вставні слова, поясніть розділові знаки при них. У третьому реченні підкресліть члени речення, надпишіть частини мови.

Кажуть, дитино, що мова наша солов’їна. Правильно кажуть (І. Малкович). Заспівай мені, мамо моя, як, бувало, колись над колискою (О. Богачук). О дубе, дубе, хто тобі дав сили устояти проти вітрів і злив? Мабуть, земля, яка тебе зростила. Мабуть, народ, який тебе садив (Л. Забашта). Скажіть, будь ласка, фантасте Уеллс, чи буває фантазія похмуріша за дійсність? (Л. Костенко).

• Тестові завдання.

1. Звертання:

A. називає того, хто до когось звертаються;

Б. називає того, до кого звертаються;

B. виражає ставлення мовця до повідомлюваного ним.

— Складіть (пригадайте) й запишіть речення із звертанням, звертання підкресліть (напр.: Чи ти в лузі не калина, Україно? Чи не твій то голос лине солов’їно?) (Д. Білоус).

2. У реченні звертання:

A. є головним членом речення;

Б. є другорядним членом речення;

B. не є членом речення.

— Складіть (пригадайте) й запишіть речення із звертанням, підкресліть в ньому всі члени речення (напр.: Глянь, дитино, глянь, кохана, йде у гості ніч різдвяна.) (В. Гринько).

3. Вставні слова і сполучення слів:

A. виражають ставлення мовця до повідомлюваного ним;

Б. означають час, місце, умову, причину того, про що йдеться у реченні;

B. називають того, до кого звертаються.

— Складіть (пригадайте) й запишіть речення зі вставним словом (сполученням слів). Вставне слово (сполучення слів) підкресліть (напр.: Гарна писанка у мене, мабуть, кращої нема.) (К. Перелісна).

4. На письмі звертання виділяють:

A. комами або знаком оклику залежно від інтонації;

Б. лапками;

B. тире.

— Складіть (пригадайте) й запишіть речення із звертанням, у якому після звертання треба поставити знак оклику (напр.: Яблунько, яблунько зелененька! Кинь мені яблучко солоденьке! ) (К. Перелісна).

5. У реченні Мабуть, не з тієї ноги встав (Нар. творчість) вставне слово стоїть:

A. на початку речення;

Б. у середині речення;

B. в кінці речення.

— Перебудуйте подане речення так, щоб вставне слово стояло у кінці речення. Запишіть речення.

6. Звертанням у реченні Водичко, умий моє личко (Г. Демченко) є слово:

A. личко;

Б. водичко;

B. моє.

— Складіть і запишіть речення із звертанням, вираженим іменником у формі кличного відмінка (напр.: Пилипку, Пилипку, поливай липку!) (А. Камінчук.)

 Домашнє завдання.

— Виконайте вправу 483.

Конец формы

Конец формы

Конец формы

       09.04.2020

Тема.РМ Лист до рідної людини з використанням звертань та вставних слів

ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ УРОКУ

— Сьогодні ми будемо вчитися писати листи, привітання, запрошення своїм рідним, друзям.

Для того щоб привітати рідних зі святом, не потрібно писати листи,— достатньо надіслати письмове привітання.

1.   Робота за таблицею

Листи
Повідомляють про певні події	Діляться враженнями	Звертаються з проханням

— Навіщо людям потрібні листи? (У людей виникла потреба у спілкуванні.)

2. Словникова робота

— Відгадайте слова і запишіть їх у зошит.

• Паперовий пакет, який зберігає таємницю послання.

• Пункт призначення листа, місцезнаходження того, кому лист призначений.

• Цифрове умовне позначення міста, села.

• Людина, яка розносить листи.

• Людина, якій адресований лист.

— Писати листи — це мистецтво. Листування виникло дуже давно. Листи писали на камені, дереві, пальмовому листі, папірусі, воскових дощечках. Які ж нині листи? Як правильно їх писати?

— Розгляньте написаний лист(с.247,вправа583)

— З чого починається лист?

— Про що можна розповісти в листі?

— Чим завершується лист?

3. Робота за таблицею

Можливі складові листа	Приклади
Звертання	Любі мої дідусю і бабусю! Дорогий братику Сергію! Шановний Юрію Михайловичу!
Інформація про стан листування	Отримав(-ла) ваш лист... Давно не було листа... Отримав(-ла) твій лист, але зразу не відповів (-ла), оскільки...
Основний зміст (повідомлення про новини)	Напишу Вам, що у мене нового в школі (вдома)... Я хочу розповісти Вам... Розповім усе за порядком...
Запитання адресату	Як Ваше здоров’я?   Які у Вас новини? Що цікавого у тебе?
Подяка	Дякую за те, що...
Прохання написати лист	Я прошу вас написати...
Передача вітань	Передавайте вітання...
Прощання	До побачення...    Міцно цілую і обнімаю...
Кінцівка і підпис	Ваш внук (ваша внучка)... Твій друг (твоя подруга)...
Дата і місце написання, якщо , їх немає на початку листа	15 листопада 2013 року м. Харків

Орієнтовний текст листа

Доброго дня, дорога сестричко Оленко!

Листа від тебе одержав. Щиро дякую. Ти питаєш про мої шкільні справи. Розповім усе по порядку. Вчуся добре. Нещодавно одержав «12» з математики. Захоплююсь спортом, відвідую гурток шахів. Які у тебе новини? Якими цікавими справами захоплюєшся ти? Передавай мої найщиріші вітання бабусі. До побачення. Міцно цілую і обнімаю вас усіх.

9 квітня 2020 р.

Твій брат Олекса

— Коли пишеш листа, слід дотримувати мовленнєвого етикету. На початку листа потрібно ввічливо привітатися, використовувати шанобливі форми звертання: Ви, Вас, які пишуться з великої букви. У кінці слід так само ввічливо попрощатися, побажати всього найкращого. Коли ви хочете щось попросити, потрібно ввічливо звернутися з проханням (потім обов’язково потрібно подякувати за виконане прохання). У листах використовують слова-звертання, слова-привітання, слова, що виражають прохання, вдячність.

— Напишіть листа близьким людям, які живуть від вас далеко.

4. Ознайомлення зі структурою привітання

Привітання — звертання — вітання з подією — побажання — дата, підпис

5.Опрацювання матеріалу підручника (с.246. Запам’ятаймо!)

— Що потрібно знати, щоб лист дійшов до адресата? (Індекс, він потрібний машині, яка сортує листи на пошті. За цифрами вона визначає, куди, в який район слід відправити листа. (Місто, назву вулиці, номер дому і квартири.)

Домашнє завдання. Вправа 583 (2)

          10.04.2020

 Тема. Складні речення зі сполучниковим і безсполучниковим зв’язком. Кома між простими реченнями, що входять у складне.

  Завдання. Записати речення, у кожному з них визначити та підкреслити  граматичну основу. З’ясувати, зі скількох простих речень складається кожне складне речення. Пояснити вживання розділових знакiв. Прочитати речення, правильно їх інтонуючи.

      Реве та стогне Дніпр широкий, сердитий вітер завива… (Т. Шевченко) Хмара небо криє, сонечко не блисне, вітер вовком виє, дощ потоком висне.(П. Грабовський.) Проклювали жайворонки хмари дощові, а самі сховалися у густій траві. (В. Заєць.) Дрімає сад, і гостро пахне м’ята. (В. Сосюра.) В калини про зозулю я питаю, але калина не відповіда. (Є. Гуцало.)

    Вивчення нового матеріалу.

   Робота з підручником. Опрацювання теоретичного матеріалу (с. 195-196).

    Виконання  вправ на закріплення.

  Записати речення. Визначити та підкреслити в кожному граматичні основи, пояснити, як пов’язані прості речення у складне: без сполучників чи за допомогою сполучників (сполучних слів)?

     Великі хмари холодом нагусли, червоне листя падає в гаю. Летять у вирій уже дикі гуси, а я слонам привіт передаю. (Л. Костенко.)  Журавлята жалкували, що ростуть вони поволі. (М. Сингаївський.) Як спить мала травиця, травиці дощик сниться. (А. М’ястківський.) Відцвіли голубі матіоли, згасло літо на жовтих полях. (В. Грінчак.) Ліщинові кущі позадирали списи, по списах дощ стіка, а вітер обтіка.  (Є. Гуцало.) Пробіг автомобіль, і синя хмарка диму за ним розвіялась. (М. Рильський.)

Творча робота.

1) З кожної пари простих речень утворити складні за допомогою сполучників (або сполучних слів). Утворені складні речення записати,  пояснити розділові знаки.

1.Ніч минула швидко. Настав сірий туманний ранок. 2.Буря вщухла. Хвилі продовжували бушувати. 3. Пронісся перший порив вітру. Човен здригнувся.

2) Завершити складні речення і записати їх, ставлячи, де потрібно, коми. Прочитати утворені речення, правильно їх інтонуючи. Накреслити схему кожного речення.

1. Сонце вже зійшло, але...

2. Золоті промені сонця торкнулися дерев, а ...

3. Осінь  урочисто прощалася із землею, і ...

4. Навколо стояла урочиста тиша, …

Робота з підручником. Виконання  вправи 486 (усно).

 Запитання для самоперевірки

· Які речення називаються складними?

·Скільки граматичних основ, тобто скільки простих речень    може бути у складному реченні?

· Як пов’язані між собою прості речення у складному?

· Як інтонуються складні речення?

· Якими сполучниками можуть  з’єднуватися  прості речення у складному?

· Які розділові знаки ставляться між частинами складного речення?

 Домашнє завдання.

§ 12, вправа 490 .

15.04.2020

Тема. Тренувальні вправи

Повторення вивченого матеріалу

Які бувають речення за будовою? (Прості і складні)

Чим вони відрізняються? (Просте речення має одну граматичну основу. Складне речення містить дві або більше граматичних основ)

Як поєднуються частини речень,що утворюють складне речення? (Сполучниками, сполучними словами, інтонаційно)

Який розділовий знак ставиться між частинами складного речення? (Кома)

Тренувальні вправи

Пояснювальне  письмо. Указати  складні речення, підкреслити в них граматичні основи. Пояснити  вживання  розділових знаків.

Дніпро реве, тремтить підмита круча… (Б. Грінченко.) Грім креснув, і дощ полився. (Л. Боровиковський.) Грім гогоче, а блискавка хмару роздирає. (Т. Шевченко.) Сонце сяє, хвиля грає, тирса з вітром шелестить. (С. Черкасенко.)

Словник.

Тирса – трав’яниста степова рослина з вузьким листям і квітками, зібраними у пухнасту волоть; ковила волосиста.

Вправа. Переписати речення, на місці крапок уставляючи пропущені літери. Розставити пропущені коми. Пояснити вживання ком. Довести, що подані речення є складними. Прочитати їх, правильно інтонуючи.

П...шається калинонька  явір молодіє  а кругом їх в..рболози й лози з..леніють. (Т. Шевченко.) По обрію неба сірими баранцями побігли волохаті хмаринки над оз..ром заш...лестів оч...рет а з д...рев стиха знімалися й задумливо падали на землю сухі л...сточки   (С. Васильченко) Жовті пал..чки цвіту тихо гойдалися на волосинках вздовж колосків і непомітний п..лок золотився на сонці. (М. Коцюбинський) З..лена трава горить з..леним огнем а на її довгих л..сточках грає і сяє чиста роса. (Панас Мирний.)

Робота з підручником. Виконання вправи 493(усно).

Творче конструювання. У поданих прислів’ях дописати другу частину складного речення, поставити потрібні розділові знаки.

Хто людей питає ... . Чим розумний стидається ... . Хто рано підводиться ... . Страшно буває тому ... .

Для довідок.

Той і розум має.  Тим дурень величається.  За тим діло водиться. В кого совість нечиста.

Домашнє завдання. У кожному з речень підкреслити граматичну основу. Вказати складні речення.

Ми йдемо через сінокіс, і темніє над нами небо. Дзвенить земля, а я слухаю. Слухаю небо, слухаю землю і слухаю дідову мову. І в серце моє вливається якась незрима сила, що на віки вічні прив’яже вона мене до цієї землі, до співучої тихої мови.Чим густіша паморозь падала на дідову голову, тим більше він любив мене і щедріше розкривав свою душевну скарбницю. (За В. Симоненком;  63 сл.)


                    16.04.2020

Тема. Контрольна  робота з теми «Синтаксис. Пунктуація»(Речення з однорідними членами. Звертання.  Вставні слова. Складне речення)

І варіант

У якому реченні звертання виділяється комами?

А) Ти знаєш Мотре чому в нього цей рік така пшениця вродила? (О. Гончар)

Б) -А ви вже діждались,- кинула Катря (В. Винниченко).

В) Людино Якщо ти воістину людина, бережи друга свого (І. Стаднюк).

 Г)  То ким ти їй доводишся, га? (Є. Гуцало)

2. Розділовий знак пропущено в реченні зі звертанням 

            

А)  Здавалось загримів десь в небі грім (С. Васильченко).

Б )  На світанку небо здавалось пурпуровим.

В)  Літо до побачення (В. Бичко).

Г)  Зайнялась зорі вузенька смужка (Л. Дорошенко).

3. Укажіть, де в реченні міститься звертання (розділові знаки пропущено).

Глядіть діточки далі від болота, а то лихо буде (Б. Грінченко).

А)  На початку речення;

 Б)  у кінці речення;

В)  у середині речення.

4.Уведіть у речення:  Літо буде холодним  звертання.

5.Укажіть речення, яке містить однорідні присудки

     

А)  Птахи приносять користь і радість (3 календаря).   

Б)  Дерева тут одягнуті глицею і не пропускають холодного вітру(О. Копиленко).

В)  Повернулися до рідних місць білі лебеді, трясогузки, лелеки, чаплі та си­зокрилі журавлі (А.Валкова).

Г) Життя, немов ріка, пливе в майбутнє, в завтрашнє, в безкрає (Л. Дмитерко).

6.Знайдіть речення, у якому зайвий розділовий знак поставлено між однорідними членами речення

     

А)  Після першого весняного дощу все навколо зеленіє (А Валкова).

Б) Ось вода вийшла з берегів, затопила луки, загрожує поселенням (Є. Гуцало).

В)  Сині тумани вкривають поля, сади, луки, й ліси (70. Старостенко).

Г)  Працею людина і сильна, і красива (О. Гончар).

7.Визначте, які однорідні члени речення стоять після узагальнюючого слова.

  Скрізь червоно: на небі, і на узгір’ях, і на горах. (Марко Вовчок).    

А) Однорідні підмети;            

 Б) однорідні додатки;                       

В) однорідні обставини.

8.Визначте, які однорідні члени речення стоять після узагальнюючого слова.

Ах, як усього багато: неба, сонця, веселої зелені (М. Коцюбинський).

А) Однорідні підмети;            

 Б) однорідні додатки;                       

 В) однорідні обставини.

9.Доберіть до другорядного члена речення однорідний член - обставину.

У полі закінчили копати картоплю.

10. Напишіть листа своєму другові про екскурсію, використовуючи  звертання,  вставні  слова, складне речення (7 речень). У складному реченні підкресліть граматичні основи.

 ІІ варіант

 1.У якому реченні звертання виділяється знаком оклику?

     

 А) Ти знаєш Мотре чому в нього цей рік така пшениця вродила? (О. Гончар)

 Б)- А ви вже діждались,- кинула Катря (В. Винниченко).

В) Людино Якщо ти воістину людина, бережи друга свого (І. Стаднюк).

Г) То ким ти їй доводишся, га? (Є. Гуцало)

2. Розділовий знак пропущено в реченні зі  вставним  словом

А)  Здавалось загримів десь в небі грім (С. Васильченко).

Б )  На світанку небо здавалось пурпуровим.

В)  Літо до побачення (В. Бичко).

Г)  Зайнялась зорі вузенька смужка (Л. Дорошенко).

3. Укажіть, де в реченні міститься звертання (розділові знаки пропущено).

 Хлопці а де я був! — закричав він ще здалеку (В. Винниченко).

А)  На початку речення;

 Б)  у кінці речення;

В)  у середині речення.

4.Уведіть у речення:  Літо буде холодним    вставне  слово.

5.Укажіть речення, яке містить однорідні підмети

        

А)  Птахи приносять користь і радість (3 календаря).   

Б)  Дерева тут одягнуті глицею і не пропускають холодного вітру(О. Копиленко).

В)  Повернулися до рідних місць білі лебеді, трясогузки, лелеки, чаплі та си­зокрилі журавлі (А.Валкова).

Г) Життя, немов ріка, пливе в майбутнє, в завтрашнє, в безкрає (Л. Дмитерко).

6.Знайдіть речення, у якому неправильно розставлені розділові знаки між однорідними членами речення

          

 А)  Після першого весняного дощу все навколо зеленіє (А Валкова).

 Б) Ось вода вийшла з берегів, затопила луки, загрожує поселенням (Є. Гуцало).

 В)  Сині тумани вкривають поля, сади, луки, й ліси (70. Старостенко).

 Г)  Працею людина і сильна, і красива (О. Гончар).

7.Визначте, які однорідні члени речення стоять після узагальнюючого слова.

 Того дня, коли мати пекла хліб, хлібом пахло  все: і руки материні, й одяг її, і піч, і стіни, і навіть дим коло хати (В. Сухомлинський).

 А) Однорідні підмети;            

 Б) однорідні додатки;                       

 В) однорідні обставини.

8.Визначте, які однорідні члени речення стоять після узагальнюючого слова.

 Скрізь червоно: на небі, і на узгір’ях, і на горах. (Марко Вовчок).

 А) Однорідні підмети;            

 Б) однорідні додатки;                       

 В) однорідні обставини.

9. Доберіть до другорядного члена речення однорідний член -     додаток.

У полі закінчили копати картоплю.

10. Напишіть листа своєму другові  про екскурсію, використовуючи звертання , вставні слова, складне речення (7 речень). У складному реченні підкресліть граматичні основи.


17.04, 22.04.2020

Тема: Пряма мова. Розділові знаки при прямій мові. Тренувальні вправи

Робота з підручником.

Опрацювання теоретичного матеріалу (с. 200).

Робота з таблицею.

                                      ПРЯМА МОВА

     

Виражає	чуже мовлення, передане дослівно, без змін
Супроводжується	словами автора, які вказують, кому вона належить
Утворює	разом зі словами автора речення з прямою мовою
Стоїть	після слів автора, перед ними
Інтонація	Пряма мова вимовляється як розповідне, питальне, спонукальне чи окличне речення. Слова автора вимовляються тільки з розповідною інтонацією.
Пунктуація	1.    А: « П!(?)». 2.    «П», - а. 3.    «П?» - а. 4.    «П!» - а.

Прочитати речення, правильно їх інтонуючи. В кожному з речень вказати пряму мову і слова автора. З’ясувати, якій із поданих у таблиці схем речення з прямою мовою відповідає кожне з  речень.

Кричу я: «Зливо, йди в степи! Тобі ми дуже раді!» (Л.Компанієць.) Ходить вітер і пита з болем: «Де поділо ти жита, поле?» (В. Сосюра.)  І кажу листочкам я журливим: «Годі, годі вже  сумних розмов!» Змерзлим груддям скрізь і всюди вкрилось поле і шляхи. «Це вже грудень!» – кажуть люди і вдягають кожухи. (Н. Забіла.)

Виконання  вправ на закріплення.

1.Записати речення, накреслити схему кожного. Пояснити вживання розділових знаків. Прочитати речення, правильно їх інтонуючи.

Листочки з вітриком шептались: «Голубчику, ще, ще дихни!» Став бідненький Хом’як  тут плакать і тужити: «Ой квіти, мої діти! Нащо я вас кохав? Нащо вас доглядав?» «Чи всі ви живі і здорові?» – гукнула Миша Пацюкові. «Дозвольте і мені, панове, річ держать», - тут обізвалася Лисиця. «Здоровенькі були!» – обидві Мухи загули (З тв. Л. Глібова).

2.Прочитати народні прислів’я, вказати в кожному слова автора та пряму мову. Усно перебудувати речення так, щоб пряма мова стояла перед словами автора. Прочитати обидва варіанти, правильно їх інтонуючи.

Казав Наум: «Бери на ум!»  І сова каже: «Мої діти найкращі!» Хрін каже: «Я з м’ясом добрий!» А м’ясо говорить: «Я і без хріну смачне!» «Дам пшона», - казала кума, а в неї в самої нема. Казав пан: «Кожух дам», і слово його тепле (Народна творчість).

3.Усно перебудувати подані речення на речення з прямою мовою та словами автора. Перебудовані речення записати, пояснити розділові знаки в них.

Зразок. Калина хвалилась, що медом солодка.- Калина хвалилась: «Я з медом солодка».

Хвастала кобила, що возом горшки побила. Хвалилася вівця, що в неї хвіст, як у жеребця. Заліз черв’як у хрін та кричить, що йому добре (Народна творчість).

4.Робота з підручником. Вправа 503.

5.Пояснювальне письмо.

Списати речення, пояснити вживання розділових знаків.

Кучерявий баранець мекав: «Дайте гребінець! Я гладеньким хочу стати». І сказала добра мати: «Не пригладжуй чуба, нащо? Кучерявим бути краще…» (П. Воронько.) «Навіщо нам ворогувати?»–казали до Овець Вовки.(Б. Грінченко.)  Слухала Лисичка Солов’я. Думала Лисичка: «Ну, а я? Чим же гірша пісенька моя?» (І. Світличний.) Став баран серед дороги і підняв бундючно роги. Я кажу: «Привіт, баране!» А він бух мене рогами. (Д. Павличко.) Із Пуголовка Жаба поглумилась: «І в кого ти таке гиденьке уродилось?» «У тебе тільки й слави, що важкий», – до Молота озвався Кий. (В. Симоненко.)

6.Вправа 500(усно)

Домашнє завдання.

§ 47, вправа 498. Списати текст, розставляючи потрібні розділові 

знаки(І,ІІрівні). Скласти речення за схемами, поданими у вправі 

499 (ІІІ,ІV)

23.04-24.04.2020

Тема. Контрольний письмовий докладний переказ тексту розповідного характеру з елементами роздуму, що містить однорідні члени речення

Прочитайте текст.

Закопане золото

          Мав батько трьох синiв.  Були вони дуже лiнивi.  Щоб їх прогодувати, батько тяжко працював, руки йому пухли. А сини ходили собi гуляти.

        Працював батько, працював та й занедужав. Прийшли сини спитати, що вiн їм у спадок залишає. Тато мав мудру голову, подумав i каже:» Дiти, шукайте в землi золото».

            Помер батько. Сини переїли все, що батько виростив, а нового нiчого не садили й не сiяли. На другу зиму голодують лiнивi брати.

           Добули якось до весни й кинулись татового золота шукати. Перекопали весь город. Золота не знайшли, але довелося засiяти город картоплею. Скопали ниву. Золота не знайшли, але посiяли пшеницю. Вродила вона буйна, пишна, аж золота. Помолотили, намололи борошна, напекли смачного хлiба.

         I тут тiльки брати зрозумiли, чому так сказав батько. Нiчого немає для людини дорожчого, нiж зроблене i зароблене власними руками, тому що гордiсть за свою працю цiннiша за все на свiтi золото. (За нар. казкою, 145 сл.)

Завдання

Дiбрати синонiми до слiв лiнивий, занедужати.

Прочитати текст ще раз.

Скласти план прочитаного тексту.

Написати детальний переказ спочатку на чернетках.

Відредагувати написане.

Переписати відредагований текст на листочки.

Орiєнтовний план

1. Мав батько лiнивих синiв.

2. Що сказав тато перед смертю.

3. Переїли все, що батько виростив.

4. Кинулись золота шукати.

5. Вродила золота пшениця.

6. Брати зрозумiли, чому так сказав батько.

Домашнє завдання. Повторити вивчений матеріал з теми «Пряма мова» 

29.04.2020

Тема. Відмінність між прямою та непрямою мовою

Спостереження над мовним матеріалом.

1.Чи завжди одній і тій самій особі належать слова в лапках і поза ними? Що передають ті й ті слова?

«Чудовий Дніпро!» — скаже всякий, хто гляне. (С. Олійник)

«Оце, діти, планета,— рука вчительки лягає на глобус,— наша красуня-планета...» (О. Гончар)

2.Чим два способи передачі чужого висловлювання різняться між собою?

— Я цієї пісні раніше не чув,— сказав студентові Тарас.— Ви її всю знаєте? (О. Іваненко)

Тарас сказав студентові, що цієї пісні він раніше не чув, і запитав, чи той її всю знає.

Бесіда.

— Що вам відомо про пряму мову, розділові знаки при ній? Наведіть приклади.

— Що вам відомо про непряму мову, розділові знаки при ній? Наведіть приклади.

   Робота з підручником.

1.   Опрацювання теоретичного матеріалу(с.200)

2.   Опрацювання схеми «Пряма мова».

Виражає	Супроводжується	Утворює		Стоїть
Чуже мовлення, передане дослівно, без змін	Словами автора, які вказують, кому вона належить	Разом зі словами автора речення з прямою мовою		Після слів автора, перед ними або в середині них
­	­	­		­
Інтонація		Пунктуація
Пряма мова вимовляється як розповідне, питальне, спонукальне чи окличне речення; слова автора вимовляються тільки з розповідною інтонацією		«П,— а.— П». «П,— а,— п». «П!(?)»,— а. А: «П!(?)».

Пряма мова.

Чужа мова, передана від її автора з точним відтворенням змісту, форми та інтонації висловлювання, називається прямою мовою.

Речення з прямою мовою складається з двох частин: прямої мови і слів автора.

Слова, що вказують, кому належить пряма мова, називаються словами автора.

Розділові знаки при прямій мові.

Пряма мова береться в лапки. Причому в лапки беруться також знак питання, знак оклику і три крапки. Крапка і кома виносяться за лапки: «Візьми до уваги, Санчо,— сказав Дон Кіхот,— що є два роди краси: краса духовна і краса тілесна».

Заміна прямої мови непрямою.

Коли чужу мову треба передати від себе, тобто непрямою мовою, тоді слова автора роблять головним реченням, а пряму мову — підрядним: Я сказав бабусі: «Чудова легенда». (С. Носань) — Я сказав бабусі, що це чудова легенда.

При цьому в непрямій мові змінюють особу займенників і дієслів відповідно до особи, від імені якої тепер передається чужа мова.

Після непрямого запитання знак питання не ставиться.

Непряма мова передає лише зміст чужого мовлення.

У непрямій мові опускають вигуки, повторення, іноді — вставні слова, частки, а звертання або опускають, або роблять підметами чи додатками: «Ні,— усміхнулася бабуся,— вона [Олена] ніскілечки не постаріла, залишилася, як і тоді, молодою. (С. Носань) — Бабуся усміхнулася й заперечила, що Олена ніскілечки не постаріла, а залишилася, як і тоді, молодою».

Зверніть увагу! Комою не відокремлюються одиничні займенники та прислівники, що є, власне, частиною непрямого питання: Бачив хлопця й не сказав якого; Мати повернеться, та не знати коли.

3.Творче завдання.

Складіть і запишіть шість речень із прямою мовою, використавши в складі слів автора подані дієслова на вибір.

Сказати, відповісти, подумати, скаржитись, зауважити, продовжити, заперечити, запропонувати, вигукнути, міркувати, заявити, доповнити.

4.Самостійна робота.

Замініть конструкції з прямою мовою на речення з непрямою мовою.

«Сьогодні буде дощ»,— сказав бригадир, поглянувши на сонце. «Мамо, а чи не принесли б Ви мені мисочку узвару?» — звернувся він до своєї матері. У листі до свого сина Сухомлинський писав: «У щасливий день свого життя прийди на могилу героїв, схили голову і поклади квіти».

5.Пояснювальне письмо.

Запишіть речення. Поясніть постановку розділових знаків.

«Я, коли виросту, теж садівником буду!» — не зводячи очей з дядька Степана, палко промовив Юрко. (І. Цюпа)  Юрко, не зводячи очей з дядька Степана, палко промовив, що він, коли виросте, теж садівником буде.

— А так! — підтвердив дідусь.— Отам, на плесі, завжди качки є! (Остап Вишня)  Дідусь підтвердив, що на плесі завжди є качки.

— Ну, чого ж тебе понесло в поле? Чого? — допитувалась мати. (С. Васильченко)  Мати допитувалась, чого його понесло в поле.

6.Робота з підручником.

Виконання вправ 503,504

Домашнє завдання. Вправа 502.

30.04, 06.05.2020 

 Тема. Діалог. Розділові знаки при діалозі. Тренувальні вправи

Пригадайте, що таке пряма мова? Які розділові знаки ставимо при прямій мові?Наведіть приклади.

  Завдання 1.Прочитайте речення. У чому полягає його особливість? Як має читатися це речення? Поясніть розділові знаки в ньому. Розкрийте зміст прямої мови.     

«Ой роде наш красний, роде наш прекрасний, не цураймося, признаваймося, бо багацько нас є», − говориться в українській народній пісні.

Відповідь.

   Подане речення містить пряму мову і слова автора. Пряма мова вимовляється підвищеним тоном, слова автора − зниженим і дещо прискореним. Пряма мова записується з великої літери й береться з обох боків у лапки. Пряма мова стоїть перед словами автора, тому після неї ставиться кома і тире. Слова автора після прямої мови записуються з малої літери.  

   Подана в реченні пряма мова є приспівом з української народної пісні, яка містить заклик українцям до єднання, Саме з цією метою мовець нагадує українцям слова приспіву. Тільки єдність може забезпечити народові незалежність. Саме з цієї пісні починається збірник «Найкращі пісні України» («Демократична Україна», 1995), другою у збірнику є пісня «Ще не вмерла Україна», яка стала Гімном України.

Запам’ятайте!     

 Діалог- це різновид прямої мови, що передає розмову двох осіб.

Слова кожного з учасників діалогу називаються реплікою.

Кожна репліка діалогу записується з нового рядка, без лапок, перед реплікою ставиться тире.

Якщо перед реплікою стоять слова автора, після них ставиться двокрапка.

 Якщо слова автора стоять після репліки, то після неї ставимо кому або знак оклику, чи знак питання, а потім − тире. Слова автора після репліки записуємо з малої літери.

Робота з підручником(с. 204. Запам’ятаймо!)

Вправа 507.       

Завдання 2.

Підготуйтеся до виразного прочитання уривка  з твору Всеволода Нестайка. «Тореадори з Васюківки». Спочатку прочитайте уривок мовчки Чи читали ви цей дуже цікавий твір? Про що він? Що ви знаєте про цього письменника?. Як ви оцінюєте дії хлопців? Які слова в тексті вказують на те, хто з ким спілкується? Як автор передає слова мовцІв – дослівно чи зі змінами? Виразно прочитайте уривок, виділяючи слова автора та мовців потрібною інтонацією. Спираючись на поданий текст, використовуючи приклади з нього, розкажіть, що ви дізналися про діалог з поданої перед завданням інформації.

− От знайдибіда, авантюрист шмаркатий! Ванько – о – о! Вилазь зараз же! Бо такого втру маку – тиждень чухатимешся! Вилазь, чуєш!

Ми лежимо в густих бур’янах за клунею, уткнувшись у землю носами, й не дихаємо.

– Вилазь, убоїще, бо гірше буде! Ти ж мене знаєш!

– Знаю, знаю, − ледь чутно зітхає мій друг і нарешті наважується подати голос.

– Діду! – жалібно озивається він.

– Давай – давай!

– Діду, − ще жалібніше повторює мій друг, − ви одійдіть за хату, ми виліземо. Бо ж ви битиметесь.

– Вони ще мені умови ставлять, вишкварки! Ану, вилазьте!

– Та ми ж не хотіли. Ми ж хотіли метро. Таке, як у Києві.

– Я вам дам метра!

– Ми ж не знали. Ми зараз усе закидаємо – нічого й видно не буде. Одійдіть, діду.

    Довго ще тривають переговори. Нарешті дід востаннє лайнувся, закашлявся, плюнув і почовгав за хату.

  Ми вилазимо з бур’янів. Біля свинарника нас зустрічає гундосим рохканням п’ятипудова льоха Манюня, противнюча й плямиста, як географічна карта.…Це через неї ми вскочили у халепу. (Всеволод Нестайко. «Тореадори з Васюківки». – К.: А-Ба-Ба-Га-Ла-Ма-Га, 2004. – 85с. − С.1−2.).

    Зразок виконання.

    В уривку розповідається про те, як двоє хлопчиків ховалися від дідуся через те, що наробили шкоди. Вони хотіли побудувати метро, як у Києві. Але їм, очевидно, завадила льоха на ім’я Манюня.

    Уривок взято з твору Всеволода Нестайка, відомого у світі українського дитячого письменника. Він написав понад 30 дитячих книжок, які перекладені багатьма мовами світу. Його трилогію про веселі пригоди сільських хлопчиків Яви Реня та Павлуші Завгороднього. «Тореадори з Васюківки» Міжнародна рада з дитячої та юнацької літератури включила до Особливого Почесного списку Ганса Крістіана Андерсена.

   Далі, спираючись на поданий текст, розкажіть, що ви  засвоїли про діалог, як оформляється діалог на письмі, про знаки пунктуації в  діалозі.     

Запам’ятайте!

   Як правило, репліка вимовляється підвищеним тоном, слова автора − зниженим і дещо прискореним.

        Для питальних речень характерне підвищення інтонації в кінці репліки.

   Розповідним реченням властиве пониження інтонації, яким у діалозі найчастіше передається відповідь на запитання співрозмовника.

 Завдання 3.

   Прочитайте уривок із повісті Степана Васильченка «В бур’янах». Про що він? До якого типу мовлення належить текст? Чи відомо вам щось про саму повість? Які почуття у вас викликала ця історія? Яким автор зобразив малого Тараса? Чому сусід був упевнений, що Тарас знайдеться? Як він це пояснив? Що ще ви знаєте про дитинство Тараса Шевченка? Виразно прочитайте текст, правильно інтонуючи репліки та слова автора. Спираючись на подану перед завданням інформацію, переказуючи її, доведіть, що ви прочитали текст відповідно до правил.(Навчаємося виразного читання діалогів).

В селі бігли назустріч чумакам дівчата, діти, поважні діди з палицями.

Тільки й чутно було:

− Чумаки! Чумаки!

Сусіди почали угадувати – звідки.

Аж ось Катря крикнула радісно і сердито:

− А ось і наш волоцюга! –

 Всі повернулися в один бік. За перелазом біліла сорочка і блищали сині Тарасові очі. Без шапки, босий. Лице взялось смагою, − темне, як головешка, а на тій головешці білий чуб, як льон.

Стоїть, не наважується йти до гурту.

Хмарні обличчя в усіх одразу просяяли.

– Де це ти був?

– Де тебе носило і досі?

– Де ти волочився?

Стоїть, мовчить. Оглядає свою хату – не впізнає, ніби після довгої кругосвітньої мандрівки.

– Де ж ти був оце – питаю? Чому не кажеш? – почав суворо батько.

Хлопець промовив стиха:

– Був у полі та заблукав.

– Бачили таке?

– Хто ж тебе привіз додому?

– Чумаки.

– Хто? – Всі стовпились коло хлопця.

      Хлопець розповів. Стрінувся з чумаками, питають: «Куди ідеш – мандруєш?» А я кажу: « В Кирилівку!» А вони й кажуть: «Це ти ідеш у Моринці, а в Кирилівку треба назад. Сідай з нами, ми довеземо». Та й посадили мене на віз. І дали мені батіг волів поганяти…»

– Бачили такого? Чумакувати надумав уже!

– І як воно згадало, що з Кирилівки!

          − Я ж казав, що знайдеться, − обізвався і сусід. – Такий лобатий не пропаде.

    (Степан Васильченко. «В бур’янах».. – К.: Веселка, 1978. – 125 с. − С.).                

  Зразок виконання.

     Поданий текст є розповіддю. У цьому тексті розповідається про те, як малий Тарас повернувся додому разом з чумаками. Він ходив у поле і заблукав. Чумаки привезли його додому. Сім’я дуже зраділа його поверненню.

     Повість «В бур’янах» − це лише перша частина великого твору про Кобзаря. «Життя нашого поета таке дивне, що, слухаючи про нього, можна було б сказати, що це − легенда», − такими словами Степан Васильченко розпочав свою повість про дитинство Тараса Шевченка, стверджуючи думку про геніальність поета.

Запам’ятайте!

    Велике значення у діалозі має міміка − рухи м’язів обличчя, які виражають внутрішній душевний стан людини.

     Міміка передає різноманітні відтінки почуттів, ставлення мовця до подій: вона є додатковим засобом спілкування.

     Допоміжним засобом спілкування є також жести − рухи людського тіла чи рук, що супроводжують мовлення або замінюють його.

      Завдання 4.

    Прочитайте уривок із оповідання Ярослава Стельмаха «Як ми до Генки ходили». Визначте тему та основну думку тексту. Що ви знаєте про Ярослава Стельмаха? Як ви оцінюєте поведінку хлопців? Передайте Вашу оцінку інтонацією прочитання. До якого типу мовлення належить текст?. Поясніть вживання розділових знаків. Знайдіть у діалозі звертання. Яку роль вони виконують? У якому відмінку використовуються?

Пішли ми якось у гості. До Генки.

Він нам двері відчиняє з відром у руці. І в коридорі підлога мокра.

− Ой, − ми кажемо, − в тебе так чисто! А де ваш килимок, щоб ноги витирати?

А він:

− Знаєте, хлопці, я оце щойно в квартирі прибрав, бачите, навіть підлогу помив. У мене зараз просто стерильна чистота.

− Так що ж. нам зайти не можна? – я питаю.

− Зайти можна, − він у відповідь, − але я килимок поправ, і мені, е-е-е, не хотілося б, е-е-е, щоб ви його зразу забруднили.

− Ну, то почепи його над ліжком, − Митько каже, − і милуйся. Ходім, Сергію!

− Та що ви, хлопці, що ви! Витирати ноги можна. Але я хотів, щоб мама з роботи прийшла, подивилась, як усе чисто в мене, навіть килимок, а потім ви уже витирайте ноги скільки завгодно. Хоч цілий день витирайте, мені не шкода.

− Дуже нам цікаво, − я йому, − цілий день ноги об твій килимок витирати.

Митько питає:

− Що ж нам, отак під дверима стояти, поки твоя мама прийде?

А Генка:

− А ви роззуйтесь!

Я поглянув на підлогу:

− І босоніж по мокрій підлозі ходити? Чи, може, в шкарпетках? Заодно й витремо, щоб мама похвалила.(Ярослав Стельмах. «Як ми до Генки ходили»)

(Ярослав Стельмах. «Як ми до Генки ходили»// Барвінок. – К.: Веселка, 1977. – С..127 −130. )

Виконання завдання.

       У тексті розповідається про те, як двоє друзів, Митько та Сергій, завітали в гості до Генки, який щойно вимив підлогу, поприбирав у квартирі. Генка не дуже хотів приймати гостей. Основна думка тексту – варто бути більш гостинним.

     Ярослав Стельмах – сучасний український письменник. Він є автором багатьох цікавих творів для дітей, зокрема повістей («Якось у чужому лісі», «Найкращий намет» та ін.). Відомий він і як драматург, чиї п’єси ставляться сьогодні у багатьох театрах України, наприклад, «Шкільна драма».

        Цей текст є розповіддю: у ньому передається послідовність дій мовців.

      Звертання: хлопці, Сергію. Іменники в однині мають кличний відмінок, а в множині – не мають.

    ТренувальнІ вправи.

    Вправа 508 (підручник, с.205)

   Складіть і запишіть невеличкий,але змістовний діалог,який міг би відбутися між двома однокласниками під час шкільної перерви. Визначте тему і основну думку діалогу.. Проаналізуйте інтонаційне оформлення діалогу.

     Вправи 509, 510.

    Розкажіть усе, що ви дізналися про діалог.

 Домашнє завдання).

 Випишіть діалог з української народної казки(на вибір). Поясніть розділові знаки.

07.05.2020

Тема. Речення з прямою мовою (діалогом). Тренувальні вправи

Перевірка домашнього завдання.

— Яка будова речення з прямою мовою?

— Що спільного і відмінного мають у своїй будові речення з прямою мовою і діалог?

— Які розділові знаки ставлять у реченнях з прямою мовою, діалогом?

— Наведіть приклади речень із прямою мовою.

Виконання практичних завдань.

1. Коментоване письмо.

— Запишіть речення, поясніть розділові знаки при прямій мові, накресліть схеми речень.

Сковорода навчав нащадків: “Будьте обачливими у виборі друзів”. “Дружба — найнеобхідніше для життя”, — писав Арістотель. Далі він роз’яснював: “Дружба не тільки неоціненна, але й прекрасна”. “Дружба не тільки додає втіхи й чарівності життю, — доводив Плутарх, — але й зменшує страждання”.

2. Трансформація складних речень на речення з прямою мовою.

— Перебудуйте складні речення на речення з прямою мовою; поясніть розділові знаки.

У вступі до підручника записано, що мова — найважливіший, найцінніший дар. Поет Максим Рильський закликає, щоб ми, як парость виноградної лози, плекали мову.

3. Творчий диктант з елементами навчального редагування.

— Запишіть текст у формі діалогу, розставивши потрібні розділові знаки. Замініть слова, що повторюються, іншими, щоб уникнути повторів.

Мамо привіт! Добрий день Марійко! Як справи у школі? Усе гаразд мамо. Що нового ти дізналася сьогодні на уроках Марійко? Про дятла мамо. А що ж саме розповідали про дятла Марійко? Що дятел лікує дерева в лісі, що називають дятла лікарем лісу, що дятел дістає з-під кори дерев комах... А де ж Марійко живе дятел? Мамо а дятел живе у лісі.

4. Робота з підручником. Виконання вправи 513.

5. Вправа-реконструювання (перебудова монологічного тексту в діалогічний).

— Перебудуйте поданий монологічний текст в діалогічний; вкажіть вид діалогу.

Щоб записатись до бібліотеки, необхідно пред’явити учнівський квиток, заповнити формуляр. У ньому слід вказати на прізвище, ім’я, по батькові, школу, клас. Після заповнення картки слід звернутися до бібліотекаря для одержання читацького квитка.

6. Самостійна робота творчого характеру.

— Ситуативне завдання: доповніть перелік дієслів, що використовуються в діалогах учителя та учнів на уроці.

Розгорніть, встаньте, скажіть, читайте...

— Доберіть систему запитань з теми “Пряма мова. Діалог. Розділові знаки”, пригадайте етикетні норми.

Домашнє завдання(на вибір).

1.Скласти зв’язне висловлювання, де використати речення з прямою мовою.

2.Скласти діалог (тема “У театрі”).

08.05.2020

Тема: Повторення й узагальнення вивченого з лексикології.

-Діти, я вам пропоную сьогодні вирушити у космічну подорож. Назвемо її «У безмежному просторі слів». Все це потрібно для того, щоб узагальнити вивчений матеріал з теми «Лексикологія».

Розминка

 Перед тим, як вирушити в подорож , проведемо розумову розминку.

1. Який розділ науки про мову ми вивчили? (Лексикологію)

2. Що таке лексика? (Словниковий склад мови)

3. Що таке лексичне значення слова? (Спільні й головні ознаки предметів, їх дії, ознаки).

4. На які групи поділяється лексика нашої мови? (Омоніми, синоніми, антоніми).

5. Які слова називаються омонімами? (Слова, які вимовляються і пишуться однаково, але мають зовсім різні значення називаються омонімами).

6. Які слова називаються антонімами? (Слова з протилежним лексичним значенням називаються антонімами).

7. Які слова називаються синонімами? (Слова, які по-різному називають той самий предмет, ознаку чи дію називаються синонімами).

8. Яке ще значення, крім лексичного, має слово? (Граматичне).

Диктант «Плюс-мінус»

Прочитати вирази і зобразити відповідною позначкою: вжиті в прямому значенні (+), у переносному (-).Здійснити самоперевірку).

Срібний голос, кришталеві очі, сміється матінка, посивіле волосся, ніжне серце, ллється пісня, золоті руки, медовий погляд, свіжий сніданок, кипить борщ, кипить від злості, обступили сумніви.

Естафета «Космічний словник»

Пояснити лексичне значення слів.

1. Космонавт (людина, яка літає в космос).

2. Космічний (той, що стосується космосу).

3. Космічний корабель (апарат, будова якого дає змогу робити польоти в космічному просторі).

4. Землянин (житель планети Земля).

5. Космос.

6. Космонавтика (наука про польоти людини, а також автоматичних літальних апаратів у космос).

7. Супутник (небесне тіло, яке рухається навколо планети або зірки).

-Ви досить добре знаєте «космічні слова», тому можна вирушати в гості на інші планети.

Планета Синонімів

-На планеті Синонімів живуть слова-побратими, тобто ті, які в усьому готові стати за свого названого брата, прийти на допомогу. Для того, щоб потрапити на планету Синонімів треба виконати завдання.

Завдання: до слова буря (негода, що супроводжується сильним вітром) дібрати синоніми (циклон, буревій, ураган, хуртовина, вітряниця, борвій).

-Мешканці планети Синонімів запрошують вас до себе в гості, але хтось на дорожніх знаках поставив зайві позначки, щоб збити вас з точного маршруту. Тому потрібно логічно подумати й вилучити непотрібне.

Завдання: знайти зайве слово.

1. Смуток, журба, скорбота, сміх, печаль.

2. Сильний, дужий, слабкий, потужний, міцний.

3. Лагідно, любо, приязно, сердито, привітно.

4. Веселий, кумедний, білий, смішний.

5. Сердитий, гнівний, серйозний, злий.

6. Міркувати, дякувати, мислити, гадати.

Планета Антонімів

-А на тому боці, - співається в пісні, - там живе Марічка… У мові ж на тому боці (протилежному) живуть дуже цікаві слова-антоніми.

Завдання: записати прислів'я, замість крапок вставити потрібні слова-антоніми.

1.Занедбаєш науку в …, пошкодуєш у старості. (молодості)

2. Руки білі, а сумління … . (чорне)

3. Де багато слів, там … діла. (мало)

4. Гарне, добре, довго пам'ятається, …, на щастя, забувається. (погане)

5. Вчення – світ, а … тьма. (невчення)

6. Розумний учить, … повчає. (дурень)

7. Ранні пташки росу п'ють, а … слізки ллють. (пізні)

8. Добрі діти – батькам вінець, а … діти – кінець. (погані)

Завдання: вибрати і записати парами антоніми.

1. Із землі підніме й мале, а через хату не перекине й велике.

2. Літом наїдається, зимою висипається.

3. Біле як сніг, чорне як жук, вертиться як біс і повертає в ліс.

4. Двічі родиться, а раз умирає.

5. Що приходить тихо, а відходить з шумом?

6. Вдень вікно розбивається, а вночі вставляється.

Планета Омонімів

Завдання: поясніть лексичне значення омонімів. Доберіть до них із довідки слова, які допомагають зрозуміти їх лексичне значення, запишіть.

Зразок. Коса – коса – коса. Дівоча коса. Нагострена коса. Морська коса.

Пара – пара – пара. Місяць – місяць. Ключ – ключ – ключ. Півники – півники. Бракувати – бракувати.

Довідка: молодят; із секретом; розквітлі; журавлиний; туфель; забіякуваті; сміливості; літній; консервний; партію виробів; гаряча; повний.

Повернення на Землю.

Вправа 523(тести)

Домашнє завдання. Повторити вивчений матеріал з теми «Лексикологія», виконати вправу 521.

13.05.2020

Тема. Повторення й узагальнення вивченого з теми «Будова слова. Орфографія».

Емоційна зарядка                 

Ми всі — з українського поля,

З блакиті його, висоти.

Тому-то нам випала доля —

Не гнутись, до сонця рости.

І будемо віщими, вищими!

Нехай нам загубиться лік.

Якщо лиш себе не понищимо,

Ніхто нас не знищить повік.

В. Сіренко

    Сьогодні на уроці ми будемо удосконалювати свої знання, уміння з теми «Будова слова. Орфографія». Виконаємо різноманітні вправи на закріплення ваших практичних умінь.

Пригадайте

·  Який розділ науки про мову вивчає будову слова? (Будова слова)

·  Яка частина слова містить лексичне значення слова? (Корінь)

·  Які частини слова можуть входити до основи? (Префікс, корінь, суфікс)

·  Яка змінна значуща частина слова виражає його граматичне значення? (Закінчення)

· Для чого служить закінчення? (Для зв’язку слів у словосполученні й реченні)

· Чи мають закінчення незмінні слова? Наведіть приклади незмінних слів.(Не мають. Гарно, сьогодні, вранці)

·  Яке закінчення називається нульовим? Наведіть приклади слів з нульовим закінченням.(Закінчення, не позначене буквою. Дуб, сон, дощ)

· Наведіть приклади спільнокореневих слів, визначте в них корінь. Дайте визначення кореню. (Дорога, доріжка, дорожній. Корінь – значуща частина слова, спільна частина спільнокореневих слів, яка виражає їхнє лексичне значення)

·  Що називається префіксом? суфіксом?(Префікс – значуща частина слова, яка стоїть перед коренем і слугує для утворення нових слів. Суфікс – значуща частина слова, яка стоїть після кореня й слугує для утворення нових слів)

Мовний аналіз

► Запишіть речення, вставляючи пропущені букви. Поясніть орфограми. Зробіть розбір виділених слів забудовою. Знайдіть слова з нульовим закінченням. Доведіть свою думку. Продовжте висловлювання.

Пр..красний лелека в польоті, і пр..красний його політ, ..хожий на бе..звучну мелодію, що завжди викликає захват (Є. Гуцало).

Робота зі спільнокореневими словами

► Дібрати спільнокореневі слова до слів дорога, сонце, лелека. З двома (за вибором) дібраними словами скласти речення.

Робота з підручником (с.213, вправи 524,529)

Стилістичне дослідження

► Прочитайте виразно вірш. Укажіть слова, що найбільше увиразнюють текст. За допомогою чого це відбувається?

Малесенька,                       

Малюсінька,                       

Манюнька,                         

Одним одна,                       

Самісінька-сама                  

На яблуньці                        

Розкрила дзьобик               

Брунька,                            

А навкруги —                     

Куди не глянь —                 

Зима.                                 

Така стоїть у світі

Холоднеча!

Такі сніги!

А брунька — за своє:

Лишень розкрила дзьобик —

І щебече,

Витьохкує,

Цвірінькає,

Кує.

Та все про те,

Що літо — недалечко.

А. Кичинський

Гра «Допиши прислів'я»

► 3 указаних слів (описувати, бандура, батько, державний, весна, хлібороб, Надійка, калина, ароматний) випишіть лише слова з суфіксами. Якщо правильно буде виконане завдання, то з початкових літер виписаних слів вийде слово, яке є закінченням пропонованого вислову про Вітчизну:

«Вітчизни є різні на світі, а в мене найкраща — ...» (одна).

Дослідження-зіставлення

► Прочитайте слова. Визначте усно в них суфікси та префікси і з’ясуйте, як ці морфеми впливають на значення слів.

Становлення, формулювання, архаїзм, посередництво, упертюх,бурмило, тонісінький, ординарний, рівнесенький, гостинчик, порозходитись, прадавній, історизм, дійсність, нездара, хлопчисько, хатиночка, звірятко, вовчище, водиця.

Завдання

► УтворІть від слова бабуся найбільше слів із новим відтінком значення за допомогою суфіксів позитивної оцінки?

► Утворіть від слова кіт найбільше слів із новим відтінком значення?

► Поміркуйте над запитаннями.

∎ Скільки префіксів у слові навздогін?

∎ Чи однакове значення має словотворча частина авто в словах автопортрет, автовідповідач, автомобіль?

Хвилинка-веселинка

Прочитайте гумореску П. Глазового «Учення — світ».

Зубрить дід англійську мову,

Хоч йому вже близько ста.

З словником казки дитячі

Потихесеньку чита.

— Гей, окей, май діа бабо, —

Раз повів він мудру річ.

Баба злиться: «Що це значить?»

— Постав валянки у піч.

Вранці баба діда будить:

— Ге, окей, шурляй, мурлів.

Дід питає: — Що це значить?

— Правий валянок згорів.

Діти, бажаю вам досконало знати всі мови, які ви вивчаєте, бо цього вимагає сьогодення. Нашій країні потрібні високоосвічені, розумні люди. Але рідну мову ви повинні любити, вивчати і знати найкраще.

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

► Виконайте вправу 530(тести) за підручником.

► Доберіть 5-7 слів, що мають незвичайну будову.

14. 05.2020

Контрольна робота (диктант) виконується на чистих подвійних листочках в лінію.

На першій сторінці потрібно підписати роботу за заразком:

                                        Дистанційне навчання.

                                      Контрольний аудіодиктант

                                          з української мови

                                      учня (учениці)   5 класу

                                      філії №2 КЗ «Гайворонський ліцей №2» 

                                                 Прізвище ім'я      

 Далі розгортаєте листочок і пишете без дати одразу на першій лінії заголовок до диктанту.

Мак

Далі, з наступної стрічки,  уважно пишете диктант...

Будьте уважні, не поспішайте! Робота має зберігатися в оригіналі у вас на руках, в належному охайному вигляді протягом усього карантину.

15.05, 20.05.2020

Тема.  Фонетика й графіка. Орфоепія й орфографія.

     Завдання

► Розшифруйте запис і прочитайте тему уроку: ефнокати, фіграка, піеяфоор, фоорфіграя.

►  Пригадайте, що вам відомо про це.

Бесіда

∎ Що таке алфавіт?

∎ Скільки літер в алфавіті?

∎ За допомогою чого утворюються звуки?

∎ Які є звуки?

∎ Скільки всього голосних звуків? Назвіть їх.

∎ Скільки приголосних? Назвіть їх.

∎ Якими можуть бути приголосні звуки?

∎ Назвіть дзвінкі, глухі звуки,

∎ Які є склади?

Дослідження-зіставлення

►  У якому рядку міститься однакова кількість букв і звуків? До­ведіть.

Юність, щедрість, екзамен, тінь.

П’ять, запорізький, обличчя, просьба.

Заєць, джміль, вокзал, дев’ять.

Орфографічний практикум

►  Виправте орфографічні помилки в указаних словах. Пригадайте відповідні            правила правопису.

Памятка, медвяний, вїзд, мишяк.

Духмяний, мільйон, рядно, пестливий.

Рясний, моряк, проїздний, цвях.

Священик, дитясла, обласний, підйом.

Дослідження-аналіз

► Зробіть фонетичний розбір запропонованих слів. Чим цікаві такі слова?

     Землею, сміється.

    Робота з підручником(с.218). Вправа 536(тести).

Мовні жарти

► Дайте відповіді на мовні жартівливі питання,

∎ Що стоїть посеред школи?

∎ Чого нема в дельфіна, але є в кита, акули, краба?

∎ Чого нема в яблуні, але є у вишні, черешні, груші?

∎ Чим закінчується літо і починається осінь?

∎ Що стоїть посеред городу? А посеред лісу?

∎ Чого немає в дині, але є в кавуні, гарбузі?

∎ Чим відрізняється шиття від життя? А лиман від лимона?

     Вправа

► Назви міст запишіть в алфавітному порядку. Чи доводилося вам відвідувати ці міста? Що вам відомо про міста України? Побу­дуйте діалог про це.

Одеса, Черкаси, Харків, Запоріжжя, Вінниця, Донецьк, Полтава, Житомир, Львів, Суми, Івано-Франківськ, Тернопіль, Рівне, Київ.

Дослідження-аналіз

► Запишіть слова фонетичною транскрипцією. Поясніть їхню ви­мову і написання. У кожному рядку знайдіть найдовше і найкоротше слово. З’ясуйте лексичне значення підкреслених слів, складіть із ними речення. Зі словами першого рядка побудуйте зв’язне висловлювання.

Весна, веселий, левада, лиман, вуличка; голуб, зозуля, собі, тобі, кожух, подушка; сказати, спекти, сховати, з хати, з середини, зшити; легкий, вогкий, збагнути, дьогтю, кігті; призьба, вокзал, просьба, молотьба, отже.

Дослідження-зіставлення

► Прочитайте речення. Що їх об’єднує? Знайдіть у кожному слова, у яких кількість букв і звуків неоднакова. Свою відповідь об­ґрунтуйте.

1. Наша особистість — це сад, а наша воля — його садівник (В. Шекспір). 2. У кожної людини три характери: той, який йому приписують; той, який він сам собі приписує; і, нарешті, той, який є насправді (В. Гюго).

3. Краса людини — в красі характеру. 4. Весна гарна квітами, людина характером. 5. Посієш вчинок — пожнеш звичку, посієш звичку — пожнеш характер, посієш характер — пожнеш долю. 6. Мужність — не в силі руки і не в мистецтві воло­діння мечем, мужність — у тому, щоб володіти собою й бути спра­ведливим (Сааді). 7. Кожен — коваль своєї долі (Аппій).

Творче конструювання

► Відгадайте загадки за звуками, складіть і запишіть вислів Ф. Достоєвського з трьох слів, поясніть, як ви його розумієте.

     1. Приголосний, глухий. Моя пара [х]. 2. Приголосний, твердий, дзвінкий. Не маю пари. Знайдіть мене в слові рак. 3. Голосний, ненаголошений. В алфавіті позначають першою літерою. 4. Приголосний, глухий. Моя пара [з].

5. Голосний, наголошений. В алфавіті познача­ють першою літерою. 6. Приголосний, твердий, дзвінкий. Моя пара [ф]. 7. Приголосний, м’який, дзвінкий. Не маю пари. Знайдіть мене в слові рясно. 8. Голосний, ненаголошений, зараз позначаю один звук. В алфавіті позначають останньою літерою. 9. Приголосний, твердий, глухий. Моя пара [д]. 10. Голосний, наголошений. Але навіть у ненаголошених складах вимовляюсь чітко. В алфавіті мене поставили після літери т. 11. Голосний, ненаголошений, позначаю два звуки. В алфавіті є восьмою літерою. 12. Приголосний, глухий. Моя пара [з]. 13. Приголосний, пом’якшений, дзвінкий. Моя пара [ф]. 14. Голос­ний, наголошений. Завжди позначаю один звук і пом’якшую приголосний.

15. Приголосний, твердий, глухий. Моя пара [д].    

      (Відповідь: «Краса врятує світ»)

Робота над зв'язним висловлюванням

► Побудуйте висловлювання «Які риси характеру я хочу в собі ви­ховати?», використовуючи матеріал попередніх двох завдань.

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ (на вибір)

► Виконайте вправу 535(с.218) за підручником.

► Зробіть фонетичний розбір слів мудрість, натхнення, щирість.

► Знайдіть і випишіть 5-6 прислів’їв про мудрість. Дайте тлума­чення цього слова.

21.05-22.05.2020

Тема. Синтаксис і пунктуація

Пригадайте.

— Що вивчає синтаксис? пунктуація?

— У чому полягає відмінність між словосполученням і реченням?

— Що таке речення? Що становить граматичну основу речення?

— Назвіть головні члени речення, другорядні.

— Які є речення за метою висловлювання? за емоційним забарвленням?

— Які розділові знаки ставлять у кінці речення? Від чого залежить вибір знаків?

— Чим може бути ускладнене просте речення? Наведіть приклади.

Робота з підручником (с.220). Вправа 537.

Творче моделювання.

— Складіть словосполучення, даючи відповіді на запитання. Позначте головне та залежне слово в кожному словосполученні.

Вибачити (кому?), сміятися (з кого?), піклуватися (про кого?), подякувати (кому?), підготуватися (до чого?), ставитися (до кого?).

Мовна гра “Коректор”.

— Знайдіть помилки у словосполученнях і запишіть їх правильно.

Багато святів, випікання паляниців, м’яко ступати, біла від сніга, пам’ять тисячоліттів, зошит по літературі, іти до дому, відбувається на весні.

Творче спостереження над мовним матеріалом.

— Прочитайте групи слів. Назвіть групу слів, словосполучень і речень.

— У якому рядку слова об’єднані граматично і передають певне повідомлення?

Розуміємо, слово, завдяки, література, писемність, пісня, людина.

Велике почуття, краса слова, сонячний промінь, весняний струмок, джерело культури.

За допомогою мови творяться великі діла на землі.

Вправа-трансформація.

— Перебудуйте розповідні речення так, щоб вони стали: а) спонукальними; б) питальними.

Стежка до хати заросла. Зрання на сході розлилась жовта мла. Конвалія росте здебільшого в лісах.

Вправи-реконструкції.

— Складіть речення з різними видами присудків, щоб підметами виступали слова: а) місто; б) історія; в) книга.

— Складіть речення, у яких між підметом і присудком ставиться тире. Використайте подані граматичні основи.

Т.Г. Шевченко — письменник; “Кобзар” — книга; книга — джерело знань.

— Якщо можливо, поєднайте їх за змістом.

Вправа-редагування.

— Вживаючи подані прості речення, складіть всі можливі варіанти складних речень.

Київ — одне з найкрасивіших міст Європи. Найвитонченіша його краса — Софіївський собор.

Українською Сафо називають Марусю Чурай. Її вважають автором багатьох народних пісень.

Робота з підручником.

• Письмове виконання вправ 539, 541(тести).

Домашнє завдання.Вправа 540(1,2 рівні)

Напишіть твір-мініатюру на тему “Мій рідний край”, використовуючи різні види речень за метою висловлювання(3,4).

27.05.2020

 Контрольна робота №8. Пряма мова. Діалог. Повторення й узагальнення вивченого(тести)

1.    1. У котрому рядку записано речення з прямою мовою? ( Розділові знаки пропущені.)

А  У народі говорили, що хліб – всьому голова.

Б  Як хліб на столі, не болить голова так лагідно й тихо сказала бабуся.

В  Мама попросила сина, щоб допоміг скопати грядку.

Г  Дитина спитала у батька, чому у нього сумні очі.

2.     У котрому рядку правильно розставлено розділові знаки при прямій мові?

А  «Брехнею світ пройдеш, та назад не вернешся», - часто говорив мені дідусь.

Б  Брехун сам собі ворог,- казала наша сусідка.

В  «А що таке щастя?», - спитав я у матері.

Г  «Разом із правдою ходить кривда, мій любий сину» - промовила мати. 

3.     Запиши речення так, щоб пряма мова стояла перед словами автора.

Хвалилася калина: «Я з медом солодка!»

4.      Перед кожною реплікою діалогу ставлять:

А  кому;                                    Б  тире;

В  двокрапку;                          Г  лапки

                                     

5.     Спиши у вигляді діалогу, ставлячи розділові знаки.

Тату, а ти плавав на теплоході? Доводилося, синку. Цікаво? Дуже. То незабутні враження.

6. Установи відповідність:

1.     А: « П».        А  «Лихе слово ранить,- навчала бабця, - а добре – лікує».

2.     «П», - а.        Б    Денис вигукнув: «Ану віддай м’яч!» - і кинувся до    хлопця.

3.     «П, - а, - п».  В  Тарас сказав: «До чужої біди я не байдужий».

4.     А: «П!» - а.   Г  «Хто багато говорить, той мало робить», - писав

В. Сухомлинський.

                                                 

7.  Подані речення перебудуй на речення з прямою мовою, запиши, побудуй їхні схеми. Зроби фонетичний розбір виділеного слова та визнач його будову.

А  Дівчинка плакала, що вона боїться переходити вулицю.

Б  Василько гукнув, щоб ішов дощик.

В  Маринка запитала у Василька, чому він засмутився.

8. Опиши погоду за вікном, використовуючи складне речення, речення з однорідними членами та вставним словом . Підкресли в них граматичні основи.