ДИСТАНЦІЙНЕ НАВЧАННЯ: 7 КЛАС УКРАЇНСЬКА МОВА

►Побудуйте висловлювання про враження від відвідування зоопарку, використовуючи для послідовного викладу думки прислівники спочатку, потім, згодом, по-перше, по-друге, зрештою, таким чином та ін.

VІІІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ (ЗА ВИБОРОМ)

►Виконайте вправу з підручника.

►Опишіть заповідні зони вашого регіону в публіцистичному стилі.

Урок за 16.03.2020 року

УРОК РОЗВИТКУ КОМУНІКАТИВНИХ УМІНЬ. ПОРТРЕТНИЙ НАРИС У ПУБЛІЦИСТИЧНОМУ СТИЛІ

І.ОЗНАЙОМЛЕННЯ З ОСОБЛИВОСТЯМИ ЖАНРУ

Робота зі словником

Нарис — малий оповідний художньо-публіцистичний жанр, у якому автор зображує дійсні події та факти. Найчастіше нариси присвячують відтворенню сучасних подій чи зображенню людей, яких особисто знав письменник.

Нарис — центральний жанр публіцистики, що передбачає оперативний відгук на суспільно важливу подію, розкриття образу цікавої особи, створення портрету колективу, розповідь про побут, звичаї й людей певного регіону своєї й чужої країни.

Скориставшись наведеною нижче інформацією та матеріалом підручника с.246, з’ясуйте особливості портретного нарису як жанру. Що нового ви дізналися?

Текст 1

Нарис — малий оповідний художньо-публіцистичний твір, у якому зображено дійсні факти, події й конкретних людей. Найчастіше нариси присвячують відтворенню сучасних подій чи зображенню людей, яких особисто знав письменник. Нарис оснований на спостереженнях і враженнях автора. Включає описові елементи (портрет, пейзаж, інтер’єр) і розповідь про дії героя нарису. Нариси бувають проблемні і портретні.

За обсягом наближається до невеличкого оповідання.

Текст 2

Особливе місце посідає портретний нарис. Правда, на сьогодні значення цього терміна дещо змінилося. Класики літератури, малюючи портрети тих чи інших людей, досліджували їхній внутрішній світ, малювали його так, щоб читачі зрозуміли, що є дійсною підосновою вчинків і поведінки героїв. Автори вказували, явно чи приховано, на найдраматичніші риси героїв, визначали, що відрізняє їх від інших людей. Вважалося, що ніякий інший жанр не здатний так відреагувати на найгостріші проблеми сучасності. На це здатний тільки портретний нарис.

Текст 3

Портретний нарис, як будь-який інший жанр літератури, має свої характерні особливості. Мета нарисовця — розповісти про іншу людину, показати його таким, яким він бачиться авторові твору. Нарисовець повинен зобразити героя, з документальною точністю намалювавши його портрет, показавши його поведінку або вчинки в нестандартних ситуаціях. Важливо пам’ятати, що писати нарис можна тільки на основі добре вивченого матеріалу: на відміну від оповідача, нарисовець не може домислювати події. Він працює виключно з документальними матеріалами.

Текст 4

Створюючи портретний нарис будь-якої людини, слід правильно подати свій виклад, підібрати захопливі початок і кінець для розповіді. Потрібно вміти порушити інтерес до героя, змусити думати про нього навіть після того, як нарис буде прочитаний і відкладений убік. У жодному разі не можна починати розповідь банальними фразами (наприклад, «Я хочу розповісти …», «Мою маму звати …» та ін.). Початок має бути цікавим. Ось вдалі приклади: «А ще життя прекрасне тим, що в ній є мама …»; «Її очі стають переді мною у найважчі моменти життя …»; «Що ви пам’ятаєте про своє дитинство?».

ІІ. ОЗНАЙОМЛЕННЯ ЗІ ЗРАЗКОМ

Робота з текстом-зразком

Прочитайте зразок нарису. Визначте тему і основну думку. Знайдіть у тексті основні частини. Придумайте заголовок.

В історії кожного народу є видатні постаті, які своєю життєвою позицією вирішили його подальшу долю.

Уже для багатьох поколінь українців — і не тільки українців — Т. Шевченко означає так багато, що сама собою створюється ілюзія, ніби ми все про нього знаємо, все в ньому розуміємо, і він завжди з нами.

Ми щиро захоплюємося високим образом Кобзаря, його любові до України. Та чи можемо сповна уявити собі, що за цим стояло, скільки це вимагало душевних сил і боротьби, скільки коштувало мук та болю, скільки для цього треба було прозрінь думки й висоти духу?

Тарас Шевченко прожив коротке життя. Лише 47 років. 24 з них він був кріпаком, 10 років томився в казематі та на засланні і тільки неповних тринадцять літ був на волі.

Сьогодні ми розуміємо Тараса Шевченка настільки, наскільки розуміємо себе — свій час і Україну в ньому.

Зрозуміти Т. Шевченка як сина своєї доби, ким він був для України у ХІХ ст., допоможуть нам думки видатного історика М. Грушевського: «Великою потіхою для України було огненне слово Шевченкове. Вступив знов дух по довгих віках в українське серце. Подумали українці, що й вони між людьми не послідні, коли між ними з’явився такий поет, не з розкішних палат, а з‑під убогої стріхи!» (За Н. Бенькалович)

Які ознаки публіцистичного стилю має текст?

Доведіть, що наведений текст — портретний нарис.

Робота з пам’яткою

Готуючись до написання нарису, скористайтеся таким планом:

1. Подумайте, про яку людину ви будете розповідати.

2. Придумайте назву для вашого нарису.

3. Підберіть необхідний для роботи матеріал.

4. Складіть план твору.

5. Подумайте, які мовні засоби можна використати, щоб портретний нарис був цікавим.

ІІІ. Написання твору на чернетці.

ІV. Удосконалення написаного (саморедагування твору – нарису)

V. Домашнє завдання. Завершити письмову роботу.

20.03. 2020 Укр мова мова 7 кл.

Тема. Написання прислівників разом,окремо і через дефіс.

Робота з підручником (п.31, с.135)

Скористатись таблицями ”Правопис прислівників разом, окремо та через дефіс”. Виписати в зошит рядок слів та відповідно правило, яке пояснює правопис прислівників.

Забагато, утричі, позаторік, якнайкраще, повсюди.

• З краю в край, рік у рік, час від часу, один в один,з дня на день.

• По-іншому, по-козацьки, по-перше, по-латині, по-твоєму.

• Ледве-ледве, хоч-не-хоч, всього-на-всього, будь-що-будь, як-не-як.

• До снаги, до вечора, у стократ, на жаль, без жалю.

• Стрімголов, власноруч, мимохідь, повсякчас.

• Вдвоє, втричі, довіку, поодинці.

• Як-небудь, казна-скільки, невідь-як, будь-де, аби-то.

• Творче моделювання

Запишіть в зошит по кілька прикладів самостійно утворених прислівникових сполучень. З двома на вибір складіть речення.

Проблемне питання:

• Поміркуйте, чому прислівники, що пишуться окремо, називаються прислівниковими сполуками? Свої міркування звірте з теоретичним матеріалом в підручнику.

• Вправа. Утворити словосполучення «дієслово + прислівник з префіксом по-». Пояснити правопис прислівників через дефіс.

Співати (український), підкреслити ( інший), сказано (дитячий), благати (щирий), зустрітися (дружній), приготувати (сицилійський), придумати (свій), зробити (твій), захищати (геройський).

Визначити спосіб творення прислівників. Зробити словотворчий аналіз двох із них.

•Прочитайте словосполучення і речення. З'ясуйте написання однозвучних слів.

• Зустріти вперше. - Постукай в перше віконечко!.

• Вивчити напам'ять. - Подарувати на пам'ять.

• Кава по-українському. - По українському звичаю.

• Вгорі світить сонце. - Зробили тунель в горі.

• Зробив по-своєму. - По своєму записнику.

Вправа 249 (с.135)

Домашнє завдання

• Вивчити теоретичний матеріал за підручником про написання прислівників разом, окремо і через дефіс

1. скласти диктант “Правопис прислівників” ( 25-30 слів), вміти пояснювати написання прислівників;

2. написати твір-мініатюру на тему “Злагода світ будує”, використовуючи складні прислівники.( на вибір)

Урок за 23. 03.2020 року.

Тема. Написання прислівникових словосполучень на зразок раз ураз, з дня на день…

Робота з підручником (п.32, с.138)

Окремо пишуться складні прислівники, утворені:

1) поєднанням прийменника з іменником, який зберігає своє лексичне значення й граматичну форму, а між ним і прийменником можна вставити означення: без жалю (без жодного жалю), з болю (із сильного болю);

2) поєднанням прийменника з прикметником чоловічого роду: в основному, в цілому;

3) поєднанням прийменника по зі збірним числівником: по двоє, по троє;

4) повторенням змінюваного слова в різних відмінках із прийменником і без нього: одним одно, з кінця в кінець.
Вправа 257(с. 139). 1.Спишіть прислівникові сполуки. Запам’ятайте їх правопис.

Один одинцем, один в один, з роду в рід, раз у раз, день у день, рік у рік, сам на сам, час від часу, з дня на день, з ранку до вечора, з боку на бік, ні слуху ні духу.

2. Складіть і запишіть речення з трьома з поданих прислівникових сполук. Визначте їх синтаксичну роль у реченні.

3. Вправа 259. Накресліть у зошиті таблицю за поданим зразком. Запишітьу неї прислівники та прислівникові сполуки, знявши риски (при потребі скористайтеся словником).

Усміхніться.

На прийомі в дантиста

Лікар. Можна тебе попросити кілька разів голосно закричати?
Хлопчик. Навіщо? Мені ж зовсім не боляче.

Лікар. Ти бачив, скільки людей прийшло на прийом? А за годину починається трансляція футбольного матчу Ліги чемпіонів.

4 Вправа 260 (усно)

5.Спишіть уривок із вірша В. Сосюри. Підкресліть прислівники. Напишіть над ними розряд. Чи є серед них складні? Обгрунтуйте відповідь.

Так ніхто не кохав. Через тисячі літ

Лиш приходить подібне кохання.

В день такий розцвітає весна на землі

І земля убирається зрання…

Дише тихо і легко в синяву вона,

Простягає до зір свої руки…

В день такий на землі розцвітає весна

І тремтить од солодкої муки…
Визначте, від яких слів з поданого уривка можна утворити прислівники. Запишіть утворені прислівники.

6.. Спишіть прислівники. Поясніть їх творення і правопис.

Віднині, назавтра, нарізно, позаторік, завидна, нашвидку, деінде, запанібрата, по-зимовому, всього-на-всього, мимохідь, мимохіть, навперейми, подекуди, повсякчас, рано-вранці, давним-давно, по-п’яте, по-нашому, з дня на день, у стократ, улітку, під боком, на відшибі, з-за кордону, позаторік.

З’ясуйте за тлумачним словником лексичне значення виділених слів.

Тестові завдання
Виберіть правильну відповідь.(вправа 264, с.141-142)

1. Правильно названо морфологічні ознаки прислівника в рядку

А час, спосіб

Б відмінок

В незмінюваність

2. У реченні прислівник найчастіше виступає

А додатком

Б означенням

В обставиною

3. Обставинний прислівник місця вжито в реченні

А І сонний вітер ледь-ледь війнув, порушивши ранковий спокій.

Б Де-не-де біліє деревій, жовтіє безсмертник, пахнуть, сохнучи від спеки, васильки.

В Щось живе, зворушне, ледве вловне заграло в серці дзвоном колоска.

4. Прислівник вжито в словосполученні

А менше завдання

Б менше подвір’я

В менше говорити

5. Дві букви н пишуться в слові

А віч(н, нн)о

Б зако(н, нн)о

В здивова(н, нн)о

6. Усі прислівники пишуться разом у рядку

А (без)вісти, (від)давна, (мимо)хідь

Б (на)жаль, (з)верху, (в)низу

В (зо)зла, (до)побачення, (до)верху

7. У віршованому уривку Ніч (не)рухомо тишею блищить. І радість (не)сподівано зросла, мов крила за плечима (Є. Маланюк) прислівники з не пишуться

А в обох реченнях окремо

Б в обох реченнях разом

В у першому реченні окремо, а в другому – разом

8. Ні з прислівниками пишеться окремо

А якщо прислівник разом із ні виражає одне поняття

Б якщо ні заперечує,відкидає щось

В якщо прислівник без ні не вживається

9. Через дефіс пишеться прислівник

А (по)дружньому

Б (по)руч

В (по)совісті

10. Прислівниковою є сполука

А безвідома

Б без настрою

В без перерви

11. Ступені порівняння утворюються від

А усіх прислівників

Б обставинних прислівників

В якісно-означальних прислівників

12. Помилку при творенні вищого ступеня прислівників допущено в рядку

А вузько – вужче, дорого – дорожче

Бблизько – ближче, низько – нижче

В гарно – гарніше, погано – поганіше

Домашнє завдання п.32,вправа 258

Урок за 27 березня 2020 року

Тема. Тестові завдання з теми “Прислівник як незмінна самостійна частина мови”

Початковий рівень (кожна відповідь 0.5 б.)

1. Усі слова є прислівниками у рядку:

А. впевнено, прекрасно, котрийсь;

Б. ліньки, попередньо, використано;

В. пошепки, інколи, сам на сам;

Г. раз у раз, обидва, мирно.

2. Прислівник – це..

А. незмінна особлива форма дієслова;

Б. самостійна частина мови, що виражає ознаку предмета;

В. незмінна самостійна частина мови;

Г. службова частина мови.

3. Прислівники поділяються на такі розряди:

А. якісні, відносні, присвійні;

Б. якісно-означальні, обставинні;

В. похідні та непохідні;

Г. безособові, неозначені, означено-особові.

4. Прислівник напам’ять належить до розряду:

А. способу дії;

Б. місця;

В. причини;

Г. якісно-означальні.

5. Помилку в написанні прислівника допущено в рядку:

А. віч-на-віч;

Б. сам-на-сам;

В. вгорі;

Г. як-небудь.

6. Прислівник мимоволі утворено способом:

А. префіксально-суфіксальним;

Б. основоскладання;

В. безафіксним;

Г. суфіксальним.

Середній рівень

7. Установити відповідність між прислівниками та їх розрядами за значенням
(Кожна пара прислівників – 0.4 б.)

1. чемно А. причини

2. навприсядки Б. часу

3. післязавтра В. способу дії

4. згарячу Г. міри й ступенядії

5. трохи Д. якісно-означальні

8. Установити відповідність між прислівником та способом його творення
( кожна пара 0.25 б.)

1. сильно А. основоскладання

2. праворуч Б. префіксально-суфіксальний

3. весною В. суфіксальний

4. зліва Г. перехід однієї частини мови в іншу

Достатній рівень

9. Скласти речення зі словами по-старому і по старому
(кожне речення 0.5 б.)

10. Записати слова, знявши риску. (кожне слово 0.2 б.)

В/гору, сам/на/сам, любо/дорого. раз/у/раз, на/весні, пліч/о/пліч, само/вільно, власно/руч, де/небудь, на/перекір.

Високий рівень

11. Написати діалог (4-5 реплік) на тему: «Надзвичайний світ мистецтва». Увести в нього прислівники, підкреслити їх як члени речення (3 бали).

06.04.2020

Тема. Прийменник як службова частина мови. Прийменник як засіб зв’язку слів у словосполученні й реченні

Мабуть, немає такої людини, яка б не любила яскраву, соковиту, буйну весну. А провісником цієї пори року є верба — улюблене дерево українців. Ще довкола сніги біліють, але, як тільки сонце тепліше пригріє, одразу ж на верболозах біля річок, ставків, на узліссях з’являються ніжні пухнасті «котики». Це верба цвіте, нагадуючи, що весна вже не за горами, що невдовзі настане оновлююча пора повсюдного зелен-квіту. Тарас Шевченко часто згадував у своїх творах тополю, явір, калину. Та найулюбленішим його деревом була верба.

Згадаймо рядки.

Зоре моя вечірняя,

Зійди … горою,

Поговорим тихесенько

… неволі … тобою.

Розкажи, як … горою

Сонечко сідає,

Як … Дніпра веселочка

Воду позичає,

Як широка сокорина

Віти розпустила,

А … самою водою

Верба похилилась.

Аж … воді розіслала

Зеленії віти…

Ø Прочитати виразно текст, вставити пропущені слова, визначити частину мови

2. Оголошення теми уроку, визначення мети і завдання. Знати: лінгвістичні поняття і правила.
Уміти:

· знаходити в тексті прийменники;

· розрізняти їх за вказівкою на відношення, за походженням;

· будувати речення, використовуючи різні прийменники

3. Опрацювання нового матеріалу

1) «Теоретичний пошук»

Ø Користуючись таблицею та підручником(с.144), опрацювати матеріал.

Прийменник як службова частина мови
ü не має лексичного значення ü не відповідає на питання ü не є членом речення	ü вказує на місце, час, причину, мету, кількість ü прості: з; до; за ü складні: попід; посеред; з-проміж ü складені: поруч з; у зв’язку з; на чолі

2) Творча робота

Ø Скласти словосполучення із поданими словами. На які відношення вказують прийменники?

Підійшов, дерево; сів, верба; пахощі, поле; п’ять, ранок; розташувався, ставом; скривився, болю; помилився, неуважність; пішов, траву; ставитися, повагою; дерево, листя.

Цвіт верби — прекрасне і зворушливе диво природи. Пухнасті вербові котики — вражаючий символ краси, символ нашого народу. Це дерево — одне із найпоширеніших в Україні. Здавна верба супроводжує людські поселення. Нею обсаджували ставки, береги річок, дороги.

А що знаєте ви про вербу?

3) Письмо-пошук

Ø Назвати прийменники і слова, яких вони стосуються

Ø Зробити висновок про вживання прийменників із іншими частинами мови. При якій частині мови прийменник стоїть найчастіше?

Широкою долиною поміж двома рядками розложистих гір тихо тече по Васильківщині невеличка річка Раставиця. Посеред долини зеленіють розкішні верби, там ніби потонуло село Вербівка. Понад самим берегом в’ється в траві стежка через усе село. Зелені левади з усіх боків обставлені вербами. А на греблі вони вдивляються в чисту воду, залиту срібним маревом.

4) Лексично-орфографічна скринька

Ø Пояснити лексичне значення слів та їх правопис

Левада, гребля, марево

Левада — присадибна ділянка землі із сінокосом, городом, плодовими та іншими деревами.

Гребля — технічна споруда, що перегороджує річку, ставок для створення водосховища.

Марево — атмосферне явище, пов’язане із виникненням уявних зображень; коливання теплого повітря над землею у спеку.

5) Творча хвилинка

Ø Скласти невеликий текст, використовуючи прийменники та слова із попереднього завдання. (Левада, гребля, марево)

6) Стилістичне дослідження.

Ø Виразно прочитати текст, назвати стиль. Думку обґрунтувати

Ø Назвати прийменники, вказати з якими частинами мови вони поєднується

Ø Зробити висновок про вживання прийменників у тексті даного стилю.

Верба є надійним засобом для шукачів води. Недавно в безплідному районі Саудівської Аравії вдалося виявити з допомогою вербової гілки водоносний шар. Були зроблені свердловини, які підтвердили значні запаси води під землею. Повідомлення про це викликало ажіотаж у сусідніх державах, які потерпають від нестачі вологи.

7) Лінгвістична задача.

Ø Розібрати за членами речення

Ø Якою частиною мови у реченнях виступає слово «навкруг»? Як їх розрізнити?

Навкруг зеленіли верби та осокори

Навкруг ставка розпустили сріблясті коси верболози.

8) Це — цікаво!

Верба — символ і в християнських віруваннях. Тиждень перед Великоднем називають Вербним, Вербичем. Нерідко під цю пору ще й холоди бувають, а тому казали в народі: «Прийшов Вербич, два кожухи тербич». На Вербній неділі вербу освячують у церкві, а потім додому несуть і б’ють нею рідних, в першу чергу тих, котрі ще сплять, і примовляють:

Не я б’ю, верба б’є

За тиждень Великдень;

Будь великий, як верба,

А здоровий, як вода,

А багатий, як земля.

Ø Скласти діалог на тему «Верба — символ краси, життя»

4. Домашнє завдання

1) Записати 5-6 прислів’їв і приказок, у яких згадується верба, підкреслити прийменники.

2) Скласти тестові завдання з теми «Прийменник як службова частина мови»

10.04.2020

Тема.Види прийменників за будовою. Непохідні та похідні прийменники

Завдання

► Порівняти співзвучні слова в наведених реченнях. Чи однією частиною мови вони виражені? Чи однакову синтаксичну роль виконують?

Навкруги золоті поля	Навкруги будинків багато зелені
Близько сонечка тепло, близько матері добро	Далеко покладеш — близько візьмеш
Поруч із нами сидів військовий	Сідай поруч!

Висновок: похідні прийменники слід відрізняти від співзвучних слів — омонімів (прислівників та іменників).

Хвилинка ерудита

► Скласти зв’язну розповідь про поділ прийменників на групи за будовою, походженням та утворенням, користуючись поданими таблицями. За необхідності звернутися до теоретичного матеріалу підручника §34.

За походженням та утворенням

Непохідні: в, від, над, до, на, без, крім, при, по (Увага! Їх часто плутають з префіксами)

Похідні утворені:

а) сполученням непохідних прийменників: задля, посеред, з-попід;

б) поєднанням прислівників чи іменників з прийменниками: за рахунок, нарівні з, відповідно до, на відміну від.

в) від інших частин мови: край, кінець, коло, близько, вздовж, вслід

За будовою

Прості	Складні	Складені
Непохідні та похідні, що мають одну основу	Утворюються з кількох частин і пишуться разом або через дефіс	Утворюються з кількох частин і пишуться окремо
Від, при, за, кругом, на, шляхом, біля, перед, в, через, до, з, під, коло	Попід, задля, з-за, посеред, із- за, заради, поміж, з-поза, поперед, з-попід	Під час, згідно з, відповідно до, на відміну від, у разі, під кінець

Ads by optAd360

Лінгвістична лабораторія

► Прочитати і записати речення у дві колонки.

До лісу вже близько. Близько лісу засіяне поле.

На уроці фізкультури діти стали в коло. Школа побудована коло річки.

► Порівняти і довести, що в одній колонці виділені слова — прислівники, у другій — прийменники. Під час доведення користуватися алгоритмом:

1. У першому реченні виділене слово відповідає на запитання що? — коло;

У другому реченні виділене слово входить до складу запитання коло чого? — коло річки.

2. У першому реченні виділене слово має лексичне значення;

У другому — служить для зв’язку слів;

3. У першому реченні виділене слово виступає членом речення (обставина);

У другому реченні виділене слово можна замінити прийменником — синонімом біля.

Висновок. У першому реченні слово коло — іменник, у другому — прийменник.

Розподільне письмо

► Записати сполучення слів із прийменниками у дві колонки: у першу — із похідними прийменниками, у другу — із непохідними. Визначити, від яких частин мови утворилися похідні прийменники.

Наді мною, коло лісу, з-поміж людей, з гори, протягом року, понад лісами, згідно з наказом, о сьомій годині, незалежно від погоди, край дороги, біля столу, на дошці, під землею, без нас.

Творче конструювання

► Дібрати до наведених фразеологізмів слова — синоніми, що пояснюють їх значення. Підкреслити прийменники з іменниками, визначити відмінок, групу за будовою.

Припасти до душі; тримати язик за зубами; по гарячих слідах; виводити на чисту воду; допекти до живого.

Майстерня дослідника

► З наведених слів виписати тільки прийменники. Прості прийменники підкреслити однією лінією, а складні — двома.

Той, у, щоб, як, проте, про, за, або, над, а, до, навколо, наче, осторонь, з-за, крізь, через, крім, згідно з, за винятком, би, нехай, під час, поза, на, поміж, про, чи, начеб, осторонь, попереду, задля, й, і, біля, коло, заради, та, між, незалежно від, посеред.

Домашнє завдання.

► Записати 10 прислів’їв і приказок про культуру мовлення людини, які містять прийменники. Охарактеризувати їх походження та будову.

13.04.2020

Тема. Написання похідних прийменників разом, окремо і через дефіс

. Відтворення теоретичних відомостей.

· На якій підставі прийменники поділяються на непохідні й похідні?

· Від яких частин мови можуть утворюватися похідні прийменники? Навести приклади.

· Як пишуться похідні прийменники, утворені від прислівників, іменників та прийменників?

· Навести приклади похідних прийменників, що пишуться окремо.

· Як пишуться похідні прийменники, утворені приєднанням до прийменників з, із інших прийменників? Навести приклади.

* Робота з підручником.

Самостійне опрацювання таблиці “Правопис прийменників” (с. 152). Вправа 283.

Виконання вправ на закріплення вивченого.

* Переписати, вставляючи пропущені букви і знімаючи риску. Пояснити написання прийменників.

І. І довго там д..влюся я, як із/за лісу, з/за густого зіходить зіронька моя. (Л.Глібов.) Може, мій в..чірній срібний голос дол..тить до тебе з/за Дніпра. (М.Сингаївський.) Не вернуться уже із/за морів ж..ття мого сполохані лелеки. (Д.Луценко.) У коваля рука уміла і теплий погляд з/під бр..ля. (О.Довгий.)

* Словниковий самодиктант. Позначити в словах орфограму “Написання прийменників разом, окремо і через дефіс”.

Назустріч долі, навколо нас, попри невдачі, всупереч чуткам, з-поміж друзів, на відміну від інших, з-попід брів, залежно від часу, незважаючи на біль, у зв’язку з певними подіями, незалежно ні від чого.

* Прочитати словникові статті. Виконати завдання

1) прислівник назустріч, іменник із прийменником на зустріч увести до самостійно складених речень (усно);

2) прийменник незважаючи на та дієприслівник із часткою не зважаючи ввести до самостійно складених речень (усно).

НАЗУСТРІЧ - НА ЗУСТРІЧ.

Назустріч. 1. присл. Назустріч плив корабель. 2. прийм. І я пішов, прискорюючи крок, назустріч людям. (В.Симоненко.)

На зустріч, ім. з прийм. Ми ходили на зустріч з колишніми однокласниками.

НЕЗВАЖАЮЧИ – НЕ ЗВАЖАЮЧИ.

Незаважаючи, прийм. у поєднанні з прийменником на. Незважаючи на те, що сім’я жила бідно, всі діти одержали освіту.

Не зважаючи, дієприс. з част. Працював добре, не зважаючи ні на які обставини.

Зі словника-довідника з культури української мови

*Переписати, на місці крапок уставляючи пропущені похідні прийменники, що пишуться через дефіс.

Орлиний клекіт ... хмари чути. Черепаха ... панцира все бачить. ... смичка тонка паляничка. .... того, хто стоїть, підошов не вирізай. Одного й за стіл садять, а іншого й ... столу виганяють. (Народна творчість).

Для довідок. З-за. З-під. Із-за. З-під. З-під.

Робота зпідручником. Виконати вправу 286(тести)

Домашнє завдання. Вправа 284.

17.04.2020

Тема. Сполучник як службова частина мови. Види сполучників за будовою, походженням

Відгадайте загадку

Я важливий, що й казати,

Можу вміло пов'язати

Однорідні члени чинно

Й складних речень теж частини.

А, але, і — я сурядний,

Що, немов, як, щоб — підрядний.

Скрізь впишусь я досить влучно,

Називаюсь я... (сполучник).

(О. Фесенко)

Що ви дізналися?

Що поєднує сполучник? (Однорідні члени і частини складних речень).

Які вони бувають? (Сурядні і підрядні).

Робота з текстом

-Перед вами уривок тексту з одного відомого вам твору, в якому розповідається про дивовижних птахів - лебедів. Прочитайте його уважно і визначте, яку функцію виконують виділені слова в тексті, засобом зв'язку чого вони виступають?

ЛЕБЕДІ

Прямо над нашою хатою пролітають лебеді. Вони летять нижче розпатланих, обвислих хмар і струшують на землю бентежні звуки далеких дзвонів. Дід говорить, що так співають лебедині крила. Мені теж хочеться полетіти за лебедями, і тому я підіймаю руки, наче крила. І радість, і смуток, і срібний передзвін огортають мене своїм снуванням. Я стаю ніби меншим, і навколо більшає, росте й міниться ввесь світ. І вкрите білими хмарами небо, і одинокі скрипучі журавлі, що нікуди не полетять, і полатані зеленим мохом стріхи, і блакитнава діброва під селом, і чорнотіла, туманцем підволожена земля, що пробилася з-під снігу.

(Сполучники поєднують частини складних речень та однорідні члени речення).

Тож тепер, дослідивши роль сполучників у тексті, давайте зробимо висновок і пограємо у гру " Так чи ні".

Гра "Так чи ні"

1. В реченні виступає додатком. ( Ні, не виконує ніякої синтаксичної ролі).

2. Змінюється за родами, числами, відмінками. (Ні, незмінна частина мови).

3. Не виступає в ролі членів речення. (Так).

4. Зв'язує однорідні члени речення, частини складного речення. (Так).

5. Лексичного значення не має. (Так).

6. Самостійна частина мови. (Ні).

7. Службова частина мови. (Так).

- А тепер, зробіть висновок про роль сполучника у мові, доповнивши вислів Д.Білоуса :

…Сполучник каже: скромну роль я маю,

Але слова у мові ……………

Робота з підручником (опрацювання теоретичного матеріалу на с.156).

Запитання

Що ви дізналися про сполучник? (Це службова частина мови, яка поєднує однорідні члени речення, словосполучення і частини складного речення. Сполучник -незмінна частина мови, лексичного значення не має).

На які види поділяються розряди сполучників? (За походженням, за способом вживання у реченні, за будовою та за значенням).

Які бувать сполучники за походженням? ( Похідні й непохідні).

За будовою... (прості, складні, складені).

Та за значенням ми маємо... (сполучники сурядності і підрядності).

Виконання вправ на закріплення

Творче завдання

-А тепер складіть і запишіть по 2 речення із непохідними сполучниками та похідними.

Наприклад:

Ми йдемо до школи і в нас чудовий настрій.

Я сьогодні не виконала домашнє завдання, але обов'язково все вивчу на наступний урок.

Ми зараз плідно попрацюємо, якщо будемо уважними.

Я виконав додаткові завдання, щоб отримати гарну оцінку.

Розподільне письмо

Запишіть у зошитах в першу колонку прості сполучники, в другу –складні, а в третю- складені.

Що, але, тому що, зате, якщо, через те що, щоб, і, немов, дарма що, однак, або, мов, бо, чи, як тільки, й, наче, та, проте.

Прості Складні Складені

що але тому що

Списати прислів'я, вставляючи на місці крапок пропущені сполучники.

1) Наука в ліс не веде, ... з лісу виводить. 2) ... добре жити, треба працю любити. 3) ... такий до роботи, ... до розмови. 4) В очі любить, ... за очі гудить. 5) М'яко стелить, ... твердо спати. 6) Не той урожай, ... в полі, а той... в коморі. (Нар. творч.)

Довідка: що, а, як, щоб, проте, що, якби, та.

(1- проте, 2- щоб, 3- якби, як, 4- а, 5- та, 6- що, що).

6. Відредагуйте текст, замінивши сполучники, що повторюються.

Сьогодні тепла і сонячна погода. За вікном співають пташки і світить сонце. Розпускаються дерева, розцвітають перші квіти та весело дзюрчать річки, та ще віє весняною прохолодою. Скоро сади одягнуться в біле, немов наречені, а трави розстеляться зеленню, немов килими.

Перевір себе

Сьогодні тепла та сонячна погода. За вікном співають пташки і світить сонце. Розпускаються дерева, розцвітають перші квіти та весело дзюрчать річки, але ще віє весняною прохолодою. Скоро сади одягнуться в біле, немов наречені, а трави розстеляться зеленню, ніби килими.

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1. Виконати вправу 290, ст.155(І, ІІ рівні).

2. Скласти й записати або виписати з художньої літератури по 5 речень з непохідними і похідними сполучниками(ІІІ, ІV).

24.04.2020

Тема. Використання сполучників у простому й складному реченнях. Сполучники сурядності й підрядності

Пригадайте!

1.►Які члени речення називаються однорідними?(Які відповідають на те саме питання й пов’язані за змістом із одним словом у реченні)

2.Які за значенням сполучники служать для зв’язку однорідних членів речення?(Сполучники сурядності)

3.Які речення називаються складними?(Які мають дві і більше граматичних основ)

4.Які за значенням сполучники зв’язують рівноправні частини складного речення?(Сполучники сурядності)

5.У якому складному реченні вживаються сполучники підрядності?(У якому одна частина залежить від іншої)

Тестування

1. У якому рядку записані сполучники?

А) в, на, у, під, над, попід, понад, з-над, з-за, через;

Б) і, й, та, а, але, зате, однак, щоб, бо;

В) через те що, від, тому що, внаслідок, відповідно до.

2. Сполучники поєднують:

А) однорідні члени речення і частини складного речення;

Б) іменники і дієслова;

В) числівники і прикметники.

3. У якому рядку записані непохідні сполучники?

А) і, але , та, , бо, й, а, мов;

Б) і, й, проте, а, але, зате, однак;

В) через те що, щоб, бо, що, тому що.

Робота з підручником (таблиці на с.160,161)

Вправи 296,300.

Творче списування

► Спишіть текст, виділіть у ньому сполучники. Яка їх роль у реченні? Що нового ви дізналися з тексту? Доповніть текст власними міркуваннями.

ВБРАННЯ ЗАПОРОЖЦІВ

Ходили запорожці добре, одягалися й розкішно, і гарно. Одяг був у них на ваті, на шовкових шнурках та на ґудзиках, із тонкого сукна різних кольорів. На голову одягали високу гостру шапку із смушковою околицею заввишки в чверть, із сукняним червоним та зеленим дном. Під шаровари взували сап’янові чоботи, жовті, зелені, червоні, із золотими, срібними й мідними підковами (За Д. Яворницьким).

РОБОТА НАД ЗАКРІПЛЕННЯМ ЗНАНЬ, УМІНЬ і НАВИЧОК

► Побудьте в ролі вчителя. Підготуйте 5-7 питань з теми уроку.

Самостійна робота

1.► Перепишіть речення, вставляючи пропущені букви. Сполучники сурядності підкресліть однією рискою, сполучники підрядності — двома.

1. Як урод..ть жито, то всім буде сито (Нар. творч.). 2. Хвали море, та тр..майся суші (Нар. творч). 3. З..мовий вечір, закуривши люльку, ро..сипав зорі, неначе іскри, пустив хмарки, мов кіл..ця диму (В. Симоненко). 4. Гаї шумлять біля потоку так, як шуміли нам давно (А. Малишко). 5. В..сна й з..ма на терезах або на гойдалці примхливій (М. Рильський).

2.► Перепишіть речення, розставляючи потрібні розділові знаки, в такій послідовності: 1) речення, у яких сполучники поєднують однорідні члени; 2) складні речення, у яких сполучники поєднують їхні частини.

1. Крізь верби сонечко сіяє і тихо гасне. 2. День погас і все почило. 3. Під хатою дідусь сивенький сидить а сонечко низенько уже спустилось над Дніпром. 4. За сонцем хмаронька пливе червоні поли розстилає і сонце спатоньки зове у синє море. 5. Тече вода в синє море та не витікає. Хочеться дивитись як море заграє (З творів Т. Шевченка).

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

► Виконайте вправу 302 за підручником (1,2 рівні).

► Знайдіть та запишіть п’ять прислів’їв або загадок, у яких вживаються сполучники( 3рівень).

► Складіть твір-мініатюру з теми «Книга — міст у світ знань», використовуючи різні за будовою сполучники(4рівень).

27.04.2020

ТЕМА. НАПИСАННЯ СПОЛУЧНИКІВ РАЗОМ ТА ОКРЕМО. РОЗРІЗНЕННЯ СПОЛУЧНИКІВ І ОДНОЗВУЧНИХ СЛІВ

Розподільне письмо

► Розподілити сполучники за будовою і записати в таблицю. Пояснити правопис складних і складених сполучників.

Прості	Складні	Складені

Щоб, мов, але, якби, начебто, бо, через те що, після того як, що, аби, зате, незважаючи на те що, хоча, проте, для того щоб, як, у зв’язку з тим що, ніби, якщо, наче, як тільки, нібито, коли, коли б, та, так що.

Робота з підручником (с.164. Таблиця «Написання сполучників»)

Звернути увагу на примітку. Сполучники з підсилювальними частками –бо, -но, -то пишуться через дефіс: отож-бо, тільки-но, тим-то, тому-то, якби-то, отож-то.

Завдання.

► Визначити сполучники сурядності та підрядності в поданих реченнях. Опрацювати теоретичний матеріал, поданий у таблиці та матеріал підручника (с.164) і зробити висновок, у яких реченнях слова проте, якби є сполучниками, а в яких — сполучними словами.

Сполучники	Сполучні слова
Сполучники належать до службових частин мови	Сполучні слова належать до самостійних частин мови: займенники (хто, що, який, чий, котрий, скільки); прислівники (де, коли, куди, звідки як,доки, відколи, чому, навіщо)
На сполучники не падає логічний наголос: Микола попередив, що приїде у вівторок	Сполучні слова часто логічно виділяються: Микола пригадував, що треба зробити у вправі
Сполучники не бувають членами речення: Я знаю, що бійця нащадки згадають	Сполучні слова виконують роль членів речення: Що посієш, те й пожнеш
Сполучники можна замінити синонімічним сполучником: Одсіяють роки, мов (як, наче) хмарки над нами (В. Сосюра)	Сполучні слова можна замінити синонімічним словом: Ми попрямували до лісу, що (який) виднівся за горою

1. Ми вірші пишемо про те, як стати біля дум на варті. Ми вірші пишемо, проте ми не завжди тих віршів варті (В. Коротич). 2. Якби я була зіркою в небі, я б не знала ні туги, ні жалю. Як би я тепер хотіла у мале човенце сісти і далеко на схід сонця золотим шляхом поплисти (Леся Українка).

ЗАКРІПЛЕННЯ ЗНАНЬ, УМІНЬ, НАВИЧОК

Творча лабораторія

► Придумати і записати закінчення речення. Пояснити правопис сполучників й однозвучних із ними слів.

• Щоб лиха не знати, ...

• Що б не робив,..

• Як би мені хотілося, щоб...

• Якби ми вчились так, як треба, то...

• Усі діти зібралися у театр, проте...

• Я завжди слухаю розповіді діда про те,..

Дослідження-відтворення

► Відновити прислів’я і приказки, дібравши їхнє продовження із другого стовпчика. Розкриваючи дужки і ставлячи розділові знаки, записати народні вислови спочатку зі сполучниками, а потім — з однозвучними словами.

Хоч пироги пісні.	що (б) з криниці води напитися.
Не (за)те кобилу б’ють, що ряба.	то й світ не милий
Як (що) немає сили.	а (за)те, що везти не
Треба йти до господи.	що (б) не було шкоди
Треба нахилитися.	за (те) слова масні

Робота з підручником. Вправа 312 (тести)

Мовна гра «Спіймай помилку»

► Прочитати наведені твердження. Виписати тільки ті, які стосуються сполучника як частини мови. Яких частин мови стосуються інші твердження? Чи можна це визначити без додаткових уточнень?

1. Незмінна службова частина мови, що виражає залежність іменника, числівника, займенника від інших слів у словосполученні та реченні.

2. Службова частина мови, яка вживається для зв’язку однорідних членів та частин складного речення.

3. Виражає ознаку дії, іншої ознаки, ознаку предмета.

4. Змінюється за числами та родами.

5. Є незмінним словом.

6. Не буває членом речення.

7. Виступає другорядним членом речення.

8. Поділяється на три розряди: якісні, відносні, присвійні.

9. За роллю в мові буває сурядним і підрядним.

10. За будовою буває простим, складним і складеним.

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

►Вправа 306(1-2 рівні)

Написати твір-мініатюру «Мій життєвий вибір», використавши прислів’я і приказки, до складу яких входять сполучники (3-4).

30.04.2020

Тема. Частка як службова частина мови

Ой не крийся, природо, не крийся…
П. Тичина.
Спостереження над мовним матеріалом

Прочитати текст. Описати, яку картину ви уявили, читаючи цей текст. Визначити тип і стиль мовлення. Аргументувати свою думку. Дібрати заголовок. За допомогою яких мовних засобів авторові вдалося розкрити основну думку тексту?

Коли лежиш у полі лицем до неба і вслухаєшся в многоголосу тишу полів, то помічаєш, що в ній щось є не земне, а небесне.
Щось наче свердлить там небо, наче струже метал, а вниз спадають тільки дрібні, просіяні звуки. Ниви шумлять навколо і заважають. Жену від себе голоси поля, і тоді на мене, як дощ, спадають небесні. Тоді пізнаю. Се жайворонки. Се вони, невидимі, кидають з неба на поле свою свердлячу пісню. Дзвінку, металеву й капризну, так що вухо ловить і не може зловити її переливів. Може, співає, може, сміється, а може, зайшлося від плачу.
Чи не краще сісти тихенько й заплющити очі? Я так і зроблю. Сідаю. Круг мене темно. Блискають тільки гострі колючі звуки, дрібно сиплеться регіт на металеву дошку, як шріт. Хочу спіймати, записати в пам’яті — і не виходить. От-от, здається… Тью-і, тью-і. Ті-і-і… Ні, зовсім не так. Трійю-тіх-тіх… І це не подібно.
Як вони оце роблять, цікаво знати? Б’ють дзьобами в золото сонця? Грають на його проміннях, наче на струнах? Сіють пісню на дрібне сито і засівають нею поля? (За М. Коцюбинським).

Пояснити лексичне значення слова шріт (шріт — дрібні свинцеві кульки, які вживаються для стрільби з мисливської рушниці; дріб, картеч).

· Знайти частки і з’ясувати, яких відтінків значення вони надають реченню або для творення яких граматичних форм слугують.

· З якою метою автор використовує питальні речення в тексті?

· Робота з таблицею

Розглянути таблицю і розказати про частку як службову частину мови.

Лексичне значення	Морфологічні ознаки	Роль у мові	Синтаксична роль
Не має	Незмінне слово	Утворює окремі слова, граматичні форми; надає реченню або словам певного відтінку	Самостійно не виступає членом речення

Робота з підручником(с.170).

Вправа 318.

Пояснювальне письмо

· Прочитати виразно речення. Визначити види речень за метою висловлювання й емоційним забарвленням

· 1) Невже тобі неволя не обридла? (Леся Українка).
2) А кругом у полі, в полі теж робота і пісні (П. Тичина).
3) Що за страшний був той дядько! Що за лихий! (І. Нечуй-Левицький).
4) Он верби розступилися від берега й розсипалися по зеленій траві (І. Нечуй-Левицький).
5) Дивлюсь, аж світає, край неба палає (Т. Шевченко).
6) Ох, яка ж краса! Сад увесь убрався в іній, проти сонця він — як синій. Гілля по землі звиса,— дим же в небеса (П. Тичина).
8) Чує серце недоленьку, сказати не вміє (Т. Шевченко).

Записати речення. Знайти частки і пояснити, якого значення надають вони реченням або окремим словам.

Зробити фонетичний розбір виділених слів.

Виконання практичних завдань пізнавального характеру

Самостійна робота з елементами відновлення тексту

Відновити текст: уставити необхідні частки з довідки.

САДИ ЦВІТУТЬ

…густим молоком облиті фруктові дерева. …виструнчились у весняному святковому вбранні вишні, сливи, черешні, груші. І очей від них …одведеш. …тягне до них, підійдеш, …милуєшся і …намилуєшся.
…радість і для невтомних трудівниць — бджіл. Вони неквапно збирають …нектар. …перший весняний взяток.
А на землі — сила-силенна …справжніх весняних квітів. Недаром… …місяць зветься квітень (За О. Копиленком).

Довідка: ніби, ось, не, хоча, ото, не, це, таки, справді, вже, же, цей.

· Визначити тип і стиль мовлення. Поміркувати, що відбиває заголовок: тему чи основну думку.

· Ігровий момент «Весела перерва»

Відгадати загадки. Назвати частки і з’ясувати, яких відтінків значення надають вони реченням.

1) Яких каменів немає в морі?
2) Солоне, а не сіль, біжить, а не річка, блищить, а не золото. Коли б угадати та менш його знати.
3) Була німа і нежива — тепер говорить і співа.
4) Мене не їдять і без мене не їдять.
5) Без нього, як дерево без кореня, не проживеш (Нар. творчість).
Відгадки: сухих, сльози, сопілка, сіль, родовід.

Дібрати антоніми до виділених слів і скласти з ними речення. Визначити роль часток.

· Скласти дві-три власні загадки, використовуючи частки.

Домашнє завдання(за вибором)
Побудувати розповідь про екскурсію учнів вашого класу до лісу і спостереження за природними багатствами та красою рідного краю. Використати частки.

Виконати вправу 320.

04.05.2020

Тема. Частки формотворчі та словотворчі. Частки, що надають слову або реченню додаткових відтінків

Повторення матеріалу, вивченого на попередньому уроці

Часткою називається службова частина мови, яка надає реченню чи окремим його членам певних відтінків значення або служить для утворення окремих граматичних форм. Наприклад: Невже тобі неволя не обридла? (Леся Українка). Чує серце недоленьку, сказати не вміє (Т. Шевченко).

Лексичне значення – не має.

Морфологічні ознаки – незмінне слово.

Синтаксична роль – членом речення не буває.

Роль у мові – утворює окремі слова, граматичні форми; надає реченню або словам певного відтінку.

За значенням і вживанням частки поділяються на модальні (фразові), словотворчі й формотворчі.

Заперечні частки не, ні, ані слугують для заперечення змісту цілого або окремої частини. Частки не,ні можуть мати підсилювальне значення.

Словотворчі й формотворчі частки слугують для творення:

зворотніх дієслів;

неозначених займенників та прислівників: дехто, деколи, будь-що, хтось, колись;

дієслів наказового способу: хай,нехай.

дієслів умовного способу: би, б.

найвищого ступеня порівняння прикметників і прислівників (най-)

Опрацювання теоретичного матеріалу

Сьогодні на уроці ми звертаємо увагу на модальні частки, бо саме вони надають слову або реченню додаткових змістових відтінків.

Модальні частки поділяються на кілька груп:

питальні: чи, хіба, невже, що,за;

підсилювальні: аж, же, ж, би, б, то, таки, і;

стверджувальні: еге, отож, а також, так, авжеж;

вказівні: це, оце, то, ось, он, ото;

заперечні: не, ні, ані

видільні:тільки, лише, хоч (а), таки, навіть;

означальні:ледве, якраз, саме, просто, майже;

спонукальні: бодай, ну-бо, ну-но, годі;

Опрацюйте правило у підручнику на сторінці 172-173.

Виконайте вправу 323 на сторінці 173.

Виконання завдань

1. Записати частки, розподіливши їх у два стовпчики:

а) модальні; б) формотворчі.

Хай, нехай, би, не, ні, ані, хіба, чи, невже, що за, що то, ось, от, це, оце, ото, он, ген, саме, якраз, справді, точно, власне, хоча б, аж, же, мовби, годі, бодай, бо, давай.

2. Переробити речення (письмово) на спонукальні або питальні, використовуючи відповідні частки.

1) Як би там не було, а чоловіки все ж таки віддають перевагу класичній обручці (З календаря). 2) То була перша спроба створення повної історії української літератури (З журналу). 3) Уперше свої праці надрукувала в альманасі Наталі Кобринської «Перший вінок» (А. Шелест). 4) На кінець літа вересові килими вкриваються рясним бузковим цвітом (В. Пархоменко). 5) З пластів минулого піднімають та відроджують нашу справжню історію (З журналу). 6) Природа потребує дбайливого ставлення до себе ( З журналу).

Прочитати поезію, знайти частки, пояснити їх значення.

Ну, є ж про зраду там які статті?

Не всяка ж кара має буть незбожна.

Що ж це виходить? Зрадити в житті

Державу – злочин, а людину – можна?!

Таке нещастя хоч кого знеможе.

Це ж можна тут рішитися ума.

Любив же він Марусю, не дай боже!

Тепер сидить, лиця на нім нема…

Домашнє завдання

1. Повторити правила на сторінках 172-173.

2. Письмово виконати вправу 324 на сторінці 174.

08.05.2020

ТЕМА. ПРАВОПИС ЧАСТОК. НАПИСАННЯ ЧАСТОК

-БО, -НО, -ТО, -ОТ, -ТАКИ

Мовне дослідження

► Опрацювати матеріал таблиці, підготувати усне повідомлення про правопис часток.

Написання часток

Частки можуть писатися
окремо	разом	через дефіс
• формотворчі: б, би, хай, нехай;	частки аби-,де-, що-, -сь,	• частки -бо, -но, -то, -от, -таки, якщо вони стоять безпосередньо після слова, до якого належать;
	ні-, ані-.
• модальні (крім -бо, -но, -то, -от, -таки);	Наприклад:
	дехто
• -бо, -но, -то, -таки, якщо не стоять безпосередньо після слова, до якого належать;	абиякий	• частки будь-, -небудь, казна-, хтозна, які стали префіксами або суфіксами.
	щонайкраще
	ніколи
	хтось
• заперечні не, ні;		Наприклад: іди-но, скажи-бо, як-от сказав-таки, хто-небудь будь-коли, казна-який
• частки, що складаються з двох слів.

Наприклад: прочитав би сказала б, скажи ж бо, хай (нехай) квітне, таки домовились

Робота з підручником (с.176)

Вправа332.

ЗАКРІПЛЕННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

Творча лабораторія

► Прочитати текст. Визначити його тему, основну думку. Указати стильову приналежність. Усно доповнити текст інформацією про Петра Яцика.

Петро Яцик радить чесні способи заробити гроші. Будь-якого шулерства не визнає. Якщо чесно заробив, то спокійно спатимеш. Ніхто на тебе не показуватиме пальцем: який пройдисвіт...

Не випадково повсякчас меценат наголошує-таки на етиці. Нам, вихованим колись на розумінні бізнесу як безжальної експлуатації робітників, треба ще хтозна-скільки дізнатися.

Саме в нього є один рецепт: якщо ви трудитеся чесно, розумно й наполегливо, час якраз стає вашим спільником, він починає працювати на вас. Треба лише бути справді терплячим і не намагатися підганяти події. Усе ж має свою логіку і свій розвиток (За М. Слабошпицьким).

► Виписати частки й пояснити їх правопис.

► Указати, з якими частинами мови вживаються частки.

► Визначити роль часток у тексті.

► Які ще службові частини мови є в тексті? Яка їх роль у ньому?

► Пояснити правопис виділених слів.

Словниковий диктант-самоперевірка

Аби/хто, де/який, чи/мало, що/найкраще, як/раз, ані/трохи, будь/що, все/таки, де/з/чим, що/до, що/ж/до, будь/з/ким, хто/зна/в/якому, казна/ як, де/небудь, як/от, аби/то, все/ж, будь/де, де/б/то/не/було, звідки/небудь, що/то/за, чий/небудь, хіба/що, от/таки, або/що, не/мов/би/то, ні/би, ато/ж, а/як/же, а/вже/ж, тако/ж.

Лабіринт знань

► Поєднати частки з наведеними словами. Скласти з ними речення. Зробити синтаксичний розбір одного зі складених речень.

Усе, запам’ятай, навчаймося, як, трудімося, нарікав, іди, заспівайте, скажи.

Частки: не, ж, же, би, но, бо, от, таки.

► Списати речення, розкривши дужки. Пояснити правопис часток. Визначити їх розряд за значенням і роль у реченні.

1. То (ж) (то) й воно, душа в тебе молода та гаряча і довірлива до всього (О. Гончар). 2. Ми (ж) (бо) не знали, що тута гості, ми б не зринали із високості (Леся Українка). 3. А все (таки) катюзі, як кажуть, буде по заслузі (Л. Глібов). 4. Якось (то) одважилось Щеня вхопить шматок м’ясця, щоб не кортіло (Л. Глібов). 5. І так (таки) ти сам себе вини, що, братику, посіяв, те й пожни (Л. Глібов).

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Скласти речення з 4-5 частками (на вибір). Зробити морфологічний розбір використаних часток.

12.05.2020

Контрольна робота (диктант) виконується на чистих подвійних листочках в лінію.

На першій сторінці потрібно підписати роботу за заразком:

Дистанційне навчання

Контрольний аудіодиктант

з української мови

учня (учениці) 7 класу

філії №2 КЗ «Гайворонський ліцей №2»

Прізвище ім'я

Далі розгортаєте листочок і пишете без дати одразу на першій лінії заголовок до диктанту.

Гніздо

Далі, з наступної стрічки, уважно пишете диктант...

Будьте уважні, не поспішайте! Робота має зберігатися в оригіналі у вас на руках, в належному охайному вигляді протягом усього карантину.

15.05.2020

ТЕМА. НЕ I НІ З РІЗНИМИ ЧАСТИНАМИ МОВИ

«Правило навпаки»

► За наведеними прикладами сформулюйте правило:

□ немовля, неозорий, нехтувати, ненароком;

□ недруг (ворог), недалекий (близький), невиразно (туманно).

□ Не далекі краї його приваблювали, а можливість учитися. То не ясний сокіл квилить-проквиляє.

□ Він мені не (є) друг; ставок не (є) глибокий, але купатись у ньому можна.

Робота з таблицею

► Ознайомтесь з таблицею (І — правопис ні разом, ІІ — правопис ні окремо).

Ні пишеться разом	Ні пишеться окремо
слово без ні не вживається: нікчемний, нісенітниця нівроку;	є заперечною часткою: Не лишилось ні клаптика незасіяної землі
входить до інших слів як словотвірний префікс: ніхто, ніякий, ніде	є повторюваним єднальним сполучником із заперечним значенням: Не буде у думах моїх ні мук, ні страждань, ні плачу (М. Рильський). Не хоче він ні пить, ні їсти і все у мрії порина (В. Сосюра)

► Пригадайте правила, що стосуються правопису ні з окремими частинами мови і їхніми формами — займенниками, дієсловами, дієприкметниками, прислівниками.

Робота зпідручником (с.178. Запам’ятаймо!)

Вправа 340.

Тренувальні вправи

Розподільне письмо.

► Запишіть слова у дві колонки (разом, окремо), поясніть орфограму за допомогою слів:

1. Я вважаю, що ...

2. ..., тому що ...

3. Наприклад, ...

4. Отже, ...

Невивчений, непокоїтися, не тільки, не один, нехтувати, не всякий, не сам, неволячи, не любити, не сплять, не друг, а ворог, недруг, незмірно, недавно, неголосно, нехотя, не взявши, не далеко, а близько, недооцінка, невістка.

Синонімічна заміна

► Замініть виділені дієслова синонімічними з часткою не. Поясніть правопис.

1. Вітер бушував усю ніч. 2. Матір хвилює доля дітей. 3. Не слід гребувати розумною порадою. 4. Я тебе не силую, можеш іти.

Орфографічний практикум

► Перепишіть речення і вставте пропущені букви. Підкресліть частки, сформулюйте правила вживання часток не, ні та поясніть їх правопис.

1. Я була малою горда,— щоб (н..)плакать, я сміялась. 2. (Н..), я чую наше гасло! Ось воно все голосніше. 3. Чоло (н..)вінчали лавровії віти, тернів (н..)скрашали (н..)золото, (н..)квіти. 4. (Н..), (н..), мій друже, спи спокійно, я (н..)скажу (н..)кому слів таємних (Леся Українка).

Кодований диктант

► Запишіть код (1 — пишемо разом, 2 — пишемо окремо) вивченої на уроці орфограми і поясніть вживання часток не та ні.

1. Ні/що так не/красить людину, як натхнення (О. Гончар). 2. Глухо зітхали хвилі, білі чайки не/покоїлись над озером (О. Гончар). 3. Я не/ навиджу брехню у всякій одежі (М. Рильський). 4. Не/спитавши броду, не/лізь у воду (Нар. творчість). 5. Ні/з/ким сісти потужити в полі на могилі, ні/з/ким піснею збудити літа молодії (П. Куліш). 6. Ні/хто майстром враз не/став (Нар. творчість).7. Ні/кому сама птаха в руки не/летить (Нар. творчість).

Довідка: 1, 2, 1, 1, 2, 2, 2, 2, 1, 2, 1, 2.

Творче завдання (на швидкість)

► Складіть речення, кожне слово якого починається з не. (Нерозчесаний нечупара недавно недочув небилицю.

Немолодий незнайомець неславив неуків і нелюдів.)

► Запишіть приклади речень з орфограмою «Не з різними частинами мови», використовуючи:

1--загадки.

2-— прислів’я та приказки.

3— народні пісні.

4— поезії Шевченка.

Приклади. 1. Не розбивши горщика, не з’їси каші. (Горіх). Летить, а не птиця і виє, а не звір. (Жук) Зубів не має, а кусає. (Кропива) Через межу брат брата не бачить. (Очі) Не кущ, а з листочками, не сорочка, а зшита, не людина, а навчає. (Книга)

2. Учися в народу, бо не переїдеш і броду.

Згода будує, а незгода руйнує.

Хочеш їсти калачі — не сиди на печі.

Вчитися ніколи не пізно.

Чужим добром не забагатієш.

3.Гей, ну-те, косарі,

Бо нерано почали.

Ти не лякайся, що ніженьки босії

Змочиш в холодну росу.

Гиля, гиля, сірі гуси,

Не колотіть води.

Повернувся я з Сибіру,

Та не маю долі ...

Не плач, не плач, Марусенько,

Не плач, не журися.

4.Ще треті півні не співали ...

Не русалонька блукає — то дівчина ходить.

Тече вода в синє море, та не витікає.

Куди ти йдеш не спитавшись ...

Подивився на ягнята! Не мої ягнята!

Самостійна робота

► Запишіть наведені речення і розкрийте дужки. Підкресліть прямою лінією слова, з якими частки не, ні пишуться разом, і пунктиром — слова, з якими вказані частки пишуться окремо. Поясніть їх правопис.

1. (Не)доля вирішує — людина творить свою долю. 2. (Ні)один (не)зробив так, як треба. 3. Йому бракує (не)вміння виконати цю роботу, а бажання. 4. Він (не)дочув моїх слів. 5. Ця (не)широка річка впадає в Дніпро. 6. Він (не)придатний (ні)до роботи, (ні)до розмови. 7. (Не)забаром відбудеться зустріч випускників нашої школи. 8. (Не) сказане лишилось (не)сказанним. 9. (Не)через (не)бажання, а через (не)вміння він (не)виконав цієї роботи. 10. Я відклав ще (не)дописаний лист. 11. (Ні)хто (не)знав цього краще, а (ні)ж він. 12. Життя (не) впинно йде вперед. 13. Бажання гірше за (не)волю.

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ (НА ВИБІР)

► Вправа за підручником 341.

► Повторіть вивчене про частку. Складіть опорний конспект.

► Складіть п’ять речень із фразеологізмами, у яких вживається частка не.

18.05.2020

ТЕМА. ВИГУК ЯК ОСОБЛИВА ЧАСТИНА МОВИ. ГРУПИ ВИГУКІВ ЗА ЗНАЧЕННЯМ. ДЕФІС У ВИГУКАХ. КОМА І ЗНАК ОКЛИКУ ПРИ ВИГУКАХ

Запам’ятай!

Вигуки – це слова, що слугують для вираження почуттів, емоцій чи спонукань, волевиявлень людини, не називаючи їх, а також відтворюють звуки живої і неживої природи.

Види за походженням. Розряди за значенням

• Непохідні (ох, агов,— емоційні; ех, брр, гей; — волевиявлення);

• похідні (матінко, — звуконаслідувальні слова; браво, леле, жах — етикетні).

Лабораторія юного мовознавця

► Прочитати текст, указати його тип і стиль мовлення. Обґрунтувати свій вибір.

ЗОЛОТІ БДЖОЛИ

У нас новина: дідусь завів бджіл.

Дві маленькі хатки стоять за нашою хатою у садку. Хатки називаються вуликами.

Продеру очі, зирк у вікно — сонячні промені стрибають по шибках.

Зирк по хаті — їх повна хата. Отак вистрибом літають. Наче ті бджоли. Тільки не гудуть. То на дзеркалі зблиснуть, то у відрі з водою, то на миснику серед посуду.

Ох, якби не бджоли,— сидів би і дивився.

Годі! Побіжу до бджіл.

Гульк — а на порозі півень.

«Кукуріку!» — здоровкається зі мною.

Треба б йому нотацію прочитати, що знову водив курей у шкоду. Але він показуватиме, начебто не розуміє, що накоїв. Потім з ним побалакаю (За М. Слабошпицьким).

Післятекстові завдання

► Виписати з тексту звуконаслідувальні слова і слова, які виражають емоції, почуття.

► Указати їх розряд за значенням і вид за походженням.

► Які вигуки можна використати в наведеному тексті? У яких реченнях?

Хвилинка ерудита

► Опрацювати опорну таблицю вживання розділових знаків при вигуках і правила правопису вигуків за підручником. Списати речення, наведені після таблиці, знімаючи риску та розставляючи розділові знаки. Пояснити свій вибір.

Розділові знаки при вигуках

Ставимо кому	Ставимо знак оклику	Не ставимо кому
На початку і в середині речення: О, як горить душа моя тривожна	На початку речення при вимові з підвищеною інтонацією: Ой! Як тут гарно, різнобарвно!	Після вигуків перед особовими займенниками: Ой ти дівчино, з горіха зерня. Після вигуків о, ой перед звертанням: Ой Музо! Ся пісня двосічна, мов зброя

1. Добри/день дівонько Чи добре живеться? 2. Ну/ж парубче хутчій. 3. Ох чого моя зіронька плаче? 4. Країно рідна Ох ти далека мріє! 5. Гов Лукашу гов Го/го/го/го! А ти де? 6. Цить/цить Не говори Мовчи! 7.Ой лишенько як страшно ха/ха/ха (З творів Лесі Українки).

Розподільний диктант

► Згрупувати наведені вигуки за розрядами. Зробити висновок про їхнє написання.

Ох, ой леле, цить, будь ласка, кукуріку, до побачення, ку — ку, гайда, овва, му — у — у, добридень, алло, от тобі й на, годі, тьху, на добраніч, ня-а-ав, цур йому, анумо, гав — гав, вибачте, дзень, гей, геть, слава Богу, помагайбі, брязь, їй — богу.

Клуб розумників і розумниць

► Скласти діалог з товаришем, використовуючи етикетні вигуки: будьте здорові, ласкаво просимо, доброго здоров’я, будь ласка, перепрошую, з роси й води, до побачення, хай щастить.

Творче реконструювання

► Перебудувати наведені речення, замінивши виділені слова вигуками. Пояснити розділові знаки в перебудованих реченнях.

1. Хтось у куточку раптом почав хіхікати. 2. За вікном затьохкав соловей. 3. З кімнати чулося голосне охання. 4. Різке нокання візника підняло на ноги весь будинок. 5. Десь за лісом глухо бамкали дзвони.

Мовна гра

► Скласти якнайшвидше п’ять речень з вигуком ох так, щоб у першому реченні він виражав захоплення, у другому — співчуття, у третьому — сумнів у здійсненні чогось, у четвертому — здивування, а у п’ятому — переляк.

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

► Скласти й записати твір-мініатюру на тему «Птахи — співучі символи України», використовуючи вигуки і звуконаслідувальні слова.

22.05.2020

Контрольна робота № 6 . Службові частини мови. Вигук (тести)

Початковий рівень

1. Прийменник в потрібно вжити в рядку

а) стаття ...газеті;

б) зареєструватись... фейсбуку;

в) упевненість ...перемозі;

г) віра...свої сили.

2. До підрядних належать усі сполучники рядка

а) але, також, коли, тому що;

б) щоб, ніби, коли б;

в) хоча, та , поки, нібито;

г) проте, що, щоб.

3. Разом потрібно писати всі сполучники рядка

а) що/б, за/те, дарма/що, тому/що;

б)для/того/щоб, як/тільки, тому/що, дарма/що;

в) у/зв’язку/з/тим/що, коли /б, поки/що, ні/би/то;

г) мов/би, не/наче, про/те, як/би.

4. Допущено помилку в написанні частки зі словом у рядку

а) щось би краще зробив;

б) усе ж таки написав;

в) ходи-ж зі мною;

г) якось-то запитав.

5. Частку не потрібно писати окремо у реченні

а) З лісу лине не/сміливий голосок.

б) У процесі еволюції з’явились види не/літаючих птахів..

в) Вода не/просто джерело життя, вона – саме життя.

г) Не/нависний ворог вдерся в рідну хату.

6. Похідний прийменник потрібно писати через дефіс у рядку

а) прокинутись по/серед ночі;

б) Україна по/над усе;

в) стояти на/впроти входу;

г) виринати з/під хмар.

Середній рівень

7. Записати правильно , знявши риску: із/за, з/поміж, за/для, з/посеред, з/метою, в/продовж, по/біля, немов/би, котрий/небудь, хто/сь, аби/куди, ані/трохи.

8. Записати в дві колонки сурядні й підрядні сполучники: і, щоб, але, також, бо, якби, або, якщо, немовбито, чи, та, хоча, зате, немов, як, а, проте, коли, оскільки.

9. Знайти і підкреслити у кожному рядку «зайвий » прийменник:

з-поза, посеред, з-перед,з- поміж;

напередодні, понад, незалежно від, задля;

відповідно до, під кінець, у разі, наприкінці.

Достатній рівень

10. Прочитати текст. Виконати завдання до нього.

Знайшли Явтуха на базарі. Він купував усячину, що йому доручив пан сотник купити. Андрій його (1)таки помітив по високій шапці з червоним верхом (2)та по довжелезних вусах.

Хлопці пішли до нього навпростець, пробираючись (3) крізь натовп.

- (4) Ге-ге-ге! Здоровий будь, хлопче, я саме за тобою приїхав, бо пан сотник чекає на тебе.

1. Якими частинами мови виражені слова, позначені цифрами?

а) прийменник; б) сполучник; в) частка; г) вигук.

2. У першому реченні тексту прийменник на вжито з іменником у формі

а) родового відмінка; б) давального відмінка; в) знахідного відмінка; г) місцевого відмінка.

Високий рівень

11. Скласти і записати короткий твір про найбільшу мрію в житті . У тексті вжити службові частини мови. Підкреслити їх, надписати частину мови над кожною з них.

25.05, 29.05.2020

Тема. Узагальнення й систематизація вивченого про частини мови, їх правопис і використання в мовленні

Хвилинка ерудита

► Підготувати усне висловлювання про службові частини мови, розгадавши пропущені слова в опорному конспекті. Підібрати приклади.

Прийменником називається .... У реченні їх використовують для .... Наприклад: ....

Сполучник — це ..., що служить для ... Наприклад: ...

Часткою називають ... У мовленні частки використовуються для ... Наприклад: ..

Вигук — це ..., що вживається для ... Наприклад: ...

Робота з текстом

► Прочитати текст, визначити його стиль і тип мовлення. Тему чи основну думку відображає заголовок?

ЖОВТЕ ПОЛУМ’Я КУЛЬБАБ

День був майже літній. Трава виблискувала свіжою зеленню. Кульбабки, яких було тут рясно, здавалися сонячними бризками, розсипаними по смарагдовому оксамиту.

Через довгі паузи подавала голос зозуля. Високо в небі літали ластівки, наздоганяючи одна одну. У теплому повітрі прозорими хмарками мерехтіли міріади комашок. Метелики, мов розфарбовані клаптики паперу, то злітали в повітря, то пили нектар з квітів, тріпочучи крильцями.

Привела сюди Маргариту ще минулого року ледь помітна стежка. Їй здавалося, що ніхто, крім неї, у цілому світі не знає цього місця. Восени вона приходила слухати співучих дроздів, милувалася старими дубами, що стояли купою неподалік.

І лише весною дівчинка помітила дві високі черешні. Коли вони зацвіли, то стали схожі на дві величезні рожеві повітряні кулі.

З оберемком кульбабок Маргарита присіла біля кринички й примостила квіти так, щоб не падали у воду.

Синіло у високій траві мілке озерце. Звідки пробивається вода? Куди біжить?

Узяла кульбабку за жовтогарячу голівку, потягла. Повільно вивільнилася довга ніжка з оберемка. Укладала голівку до голівки. Еластичні стебла корилися її пальцям. Дівчина не відчувала ні простору, ні часу...

Післятекстові завдання

► Якою ви уявляєте за текстом картину літнього дня?

► З’ясувати значення слова міріади. Підібрати до нього синоніми.

► Пояснити правопис слів зеленню, сонячними, ніхто, крильцями, мерехтіли, оберемок.

► Зробити звуковий запис слів літній, зеленню, розсипаними, місця, нижче.

► Указати частину мови слів майже, бризки, наздоганяти, неподалік, слухняний, комбінувати, звідки, щоб, ні, дві.

► Зробити розбір виділених слів як частин мови.

Морфологічний практикум

► Прочитати текст. З якого художнього твору і якого автора цей уривок?

— От і принесли нам лебеді на крилах життя,— говорить до неба і землі мій дід Дем’ян, а його руці весело поблискує струг, яким він донедавна вистругував шпиці.

— Життя? — дивуюсь я.

— Еге ж: і весну, і життя. Тепер, внучку, геть-чисто все почне оживати: скресне крига на ріках та озерах, розмерзнеться сік у деревах, прокинеться грім у хмарах, а сонце своїми ключами відімкне землю.

— Діду, а які у сонця ключі? — ще більше дивуюсь я, бо й не догадувався досі, що воно, наче людина, може мати ключі.

— Золоті, внучку, золоті.

— I як воно відмикає ними землю?

— А ось так: якоїсь доброї години гляне сонце із свого віконечка вниз, побачить, що там і земля, і люди, і худібка, і птиця помарніли і скучили завесною, та й спитаємісяця-брата, чи не пора землю відімкнути? Місяць кивне головою, а сонце посміхнеться і на промінні спустить у ліси, у луки, в поля і на воду ключі, а вони вже знають своє діло! (М. Стельмах)

Післятекстові завдання

► Зробити морфологічний розбір (указати, якою частиною мови є кожне слово) першого й останнього речення тексту.

► Заповнити таблицю, добираючи по два приклади з тексту до кожної частини мови.

Слово	На яке питання відповідає	Значення	Морфологічні ознаки	Синтаксична роль	Частина мови

Граматичне конструювання

► Скласти граматичні моделі з іменників та прийменників. Пояснити правопис прийменників. З двома придумати і записати речення.

Обрій, Україна, земля, хата, лихоліття, українці, океан, край.

На, над, поза, з-поміж, до, із-за, через, незважаючи на.

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

► Скласти міні-розповідь на тему «Мої плани на літо», використовуючи різні частини мови, вказуючи простим олівцем їх назви над кожним словом.

7 КЛАС УКРАЇНСЬКА МОВА

15.05.2020

ТЕМА. НЕ I НІ З РІЗНИМИ ЧАСТИНАМИ МОВИ

ТЕМА. ВИГУК ЯК ОСОБЛИВА ЧАСТИНА МОВИ. ГРУПИ ВИГУКІВ ЗА ЗНАЧЕННЯМ. ДЕФІС У ВИГУКАХ. КОМА І ЗНАК ОКЛИКУ ПРИ ВИГУКАХ

Комментариев нет:

Отправить комментарий

НАБРИДЛО ВЧИТИСЬ - ПОГРАЙСЯ!

РЕЛАКСУЙ ! СТАНЕ КРАЩЕ !